Реферат: Міністерство освіти І науки україни мелітопольський державний педагогічний університет

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


“Затверджую”

Ректор, професор І.П.Аносов

Наказ № 406-02

від 20 листопада 2007 р.


Тимчасове ПОЛОЖЕННЯ

про кредитно-модульну систему

організації навчального процесу в університеті


Мелітополь 2007

ЗМІСТ


Вступ...................................................................................................................3

Мета та завдання.........................................................................................4

Загальна характеристика кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)............................................................4

Планування та організація навчального процесу..............................10

Види навчальної роботи та контрольні заходи...................................15

Організація та проведення модульного та семестрового контролю успішності студентів.................................................................................20

Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання академічної відпустки..............................................................................25

^ Стипендіальне забезпечення студентів.................................................29



ВСТУП

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і надбаннями національних систем освіти і науки, зможе бути мобільною на європейському ринку праці.

Через рік чотири країни – Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина – підписали Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, що має стати більш конкурентоспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів – двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти та надання йому права продовжувати навчання за освітніми програмами магістра, з дотриманням положень Лісабонської угоди.

Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на етапі підготовки у вищій школі та післядипломної освіти, посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

На виконання першочергових завдань, що випливають з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти і з метою забезпечення мобільності та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою, наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004р. №49 "Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки", рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2005р. №3/2-4 передбачено впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі – КМСОНП) у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Основним завданням кредитно-модульної системи у підготовці фахівців є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічної ECTS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів при переході з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ECTS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий аспект запровадження кредитної системи накопичення – можливість враховувати досягнення студента, а крім навчального навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання здобутків студента сприятиме досягненню ще однієї задекларованої в Болоньї мети – створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, дослідників та менеджерів освіти Європи.

Обов’язковою умовою впровадження рейтингової системи є організація внутрішнього та зовнішнього державного і громадського контролю за оцінюванням якості освіти.


^ 1 МЕТА І ЗАВДАННЯ


Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення їх конкурентоспроможності, а також зростання престижу української вищої освіти на європейському та світовому освітньому і науковому просторі.

Основні завданнями КМСОНП:

• адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України з метою забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та післядипломної підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні потреби національного та міжнародного ринків праці;

• забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною освітньо-професійною програмою, сформованою на основі вимог замовників та побажань студента, яка сприяла б його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

• стимулювання учасників навчального процесу до здобування якісної освіти;

• унормування порядку надання можливості студентові отримати додаткові професійні кваліфікації відповідно до потреб ринку праці.


^ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (КМСОНП)


2.1. Основні терміни і поняття.

У положенні використано терміни, що подані у Законах України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. №2984-III та „Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001р. №28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

Академічний календар – календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.

Академічний рік – поділ навчального року на семестри (два) чи триместри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі (триместрі), тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків та екзаменів.

Бакалавр – освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень вищої (рідше середньої) освіти (у різних країнах має різне трактування та зміст підготовки), однак, як правило, – це академічний ступінь (кваліфікація), що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три-чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, в багатьох випадках дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.

Визнання залікових одиниць – визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом у вищому навчальному закладі.

Заліковий курс – курс, після закінчення якого студент отримує академічні залікові одиниці з певної програми навчання.

Зміст освіти – соціально адаптована система знань, умінь та навичок, зумовлена цілями і потребами особи, суспільства, держави.

Знання – результат процесу пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення в свідомості людини. Знання – категорія, яка відображає зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, думок, уявлень і образів, орієнтованих основ діяльності і т. ін., які мають певний осяг і якість. Знання можна ідентифікувати тільки тоді, коли вони виявляються у вигляді уміння виконувати відповідні розумові або фізичні дії.

Характеризується рівнями сформованості знань про зміст навчального елементу:

ознайомлювально-орієнтований – особа має орієнтовне уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворювати формулювання визначень, законів і т. ін., уміє вирішувати типові завдання шляхом підставляння числових даних;

понятійно-аналітичний – особа має чітке уявлення і поняття про навчальний об'єкт, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніше засвоєних знань на типові ситуації;

продуктивно-синтетичний – особа має глибоке розуміння навчального об'єкту, здатна здійснювати синтез, генерувати нові уявлення, переносити раніше засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації.

Індивідуальний навчальний план студента – формується на основі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), сформованих на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється упродовж часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

Інформаційний пакет – документ, який містить загальну інформацію про університет, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Компетентність – знання, уміння, навички та досвід, які формують професійні риси фахівця для якісного виконання ним професійних функцій.

Компетенція – сукупність знань, вмінь і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.

Компетентнісний підхід – оцінка підготовленості фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня до професійної діяльності на основі наявності в них визначених стандартами компетенцій.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Структурно-діяльнісними елементами системи є:

• кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, – система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізичних норм засвоєння при використанні форм, методів і способів навчання), можуть бути засвоєні за 24-54 години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень).

Згідно з додатком до 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищою освітою, кредит – точно документована мінімальна умовна одиниця вимірювання „вартості” будь-якої складової навчальної програми, виконаної студентом під час навчання.

• заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

• змістовий модуль – система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові;

• модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Магістр – академічний ступінь (кваліфікація), що отримують бакалаври (дипломовані фахівці) в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один-два роки; дає право на основні посади на ринку праці, або продовження навчання в аспірантурі.

Навички – дії, які виконуються під час здійснення певної діяльності, а завдяки багаторазовому повторенню стають автоматичними і виконуються без усвідомленого контролю.

Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін. (система змістових модулів, об'єднаних за змістом освіти), будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом.

Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той обсяг знань і умінь, яким повинен оволодіти студент, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи і, як правило, завершується тестом „Перевірка досягнень”, результати якого свідчать про рівень засвоєння знань, змісту певного матеріалу. Навчальні елементи групуються у змістові модулі, основні структурні одиниці навчального курсу (дисципліни).

Навчальний об'єкт – обсяг навчальної інформації із самостійною логічною структурою і змістом, що дає можливість оперувати цією інформацією у процесі розумової діяльності.

Науково-методичне забезпечення вищої освіти – забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами і/або органами виконавчої влади у галузі освіти.

Нормативний термін навчання – тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Нормативні змістові модулі – змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Програма навчання – перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти. „Програма” також визначає напрями навчання і необхідні для отримання кваліфікації вимоги.

Програма навчальної дисципліни – програма, що визначає мету, зміст, обсяг, порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості умінь і знань, навчально-методичне забезпечення.

Результати навчання – специфічні інтелектуальні і практичні навички (компетенції), набуті в результаті засвоєння змісту освітньої програми навчання.

Система освіти – сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, які реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою та підвідомчих їм установ і організацій.

Спеціальність – сукупність знань, умінь, навичок із певної наукової галузі та практичної діяльності, набутих у процесі цілеспрямованої підготовки та практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.

Трансфер кредитів – „перенесення кредитів” у розумінні визнання їх в закладах країни А, чи в закладах іншої країни Б, де були задокументовані ці кредити.

Якість вищої освіти – відповідність вищої освіти як соціальної системи до соціально-економічних потреб, інтересів особи, суспільства і держави, яка відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

^ 2.2. Принципи впровадження КМСОНП.

Для впровадження КМСОНП доцільно дотримуватися таких принципів:

2.2.1. Порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

2.2.2. Кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) кредитів відповідної трудомісткості, які узгоджені зі встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для даної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення навчальної дисципліни.

2.2.3. Модульності: організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями і виявлення специфічного для модульного навчання використання методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

2.2.4. Методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу.

2.2.5. Організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

2.2.6. Гнучкості та партнерства передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

2.2.7. Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку ґрунтується на створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

2.2.8. Науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

2.2.9. Технологічності та інноваційності потребує використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

2.2.10. Усвідомленої перспективи забезпечується створенням умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

2.2.11. Діагностичності: можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.

^ 2.3. Вимоги до впровадження КМСОНП.

2.3.1. Для впровадження КМСОНП університет повинен мати такі основні елементи ECTS:

• інформаційний пакет – документ, який розробляється факультетом і містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості знань тощо;

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів як за шкалою успішності на національному рівні, так і за системою ECTS.

2.3.2. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами студентів.

2.3.3. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін),сформованих на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, котрі об'єднані у блоки – розділи навчальної дисципліни, передбачені для засвоєння студентом.

2.3.4. Тривалість реалізації індивідуального навчального плану студента не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти.

2.3.5. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, які можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за певною спеціалізацією та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів є необхідною складовою індивідуального навчального плану студента.

2.3.6. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного, соціально-економічного та природничо-наукового циклів при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

2.3.7. Індивідуальний навчальний план студент складає особисто під керівництвом куратора в КМСОНП.

2.3.8. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому кількість обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

Така система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

2.3.9. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які становлять до нормативну складову індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки.

2.3.10. Зарахування змістових модулів (дисциплін) індивідуального навчального плану, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента упродовж навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

2.3.11. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

2.3.12. Поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються науково-методичною комісією факультету і доводяться до відома студентів та викладачів.

Курсова робота, що виконується в даному семестрі, вважається окремим модулем, який відповідає нормам.


^ 3 ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


3.1. Графік навчального процесу.

Тривалість навчального року становить 52 тижні. Тривалість канікул – 11 тижнів (2 після осіннього + 9 після весняного семестрів). Навчальних тижнів на рік – 41, з них: в осінньому семестрі – 18 тижнів (в тому числі навчальні, виробничі та інші практики) + 1 тиждень семестрового контролю; у весняному семестрі – 20 тижнів (в тому числі навчальні, польові, виробничі та інші практики) + 2 тижні семестрового контролю. На випускному курсі два тижні відводиться на державний кваліфікаційний екзамен. Семестрові та річний підсумковий контролі проводяться без організації заліково-екзаменаційної сесії. Тривалість практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базові навчальні плани тощо) спеціальностей.

^ 3.2. Навчальне навантаження студента.

Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.

Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу – в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, педагогічну, навчальні і виробничі практики чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Загальна кількість годин із навчальної дисципліни об’єднує час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів (з поточним та підсумковим тестуванням). На навчальні, виробничі, польові, педагогічні та інші види практик, кваліфікаційний екзамен, підготовку і захист випускних, дипломних та магістерських робіт кредити відводяться окремо та встановлюється в них співвідношення годин аудиторної, індивідуальної та самостійної робіт в залежності від змісту та специфіки видів діяльності студента під час їх виконання. Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (36) з округленням до 0,5 кредиту.

У навчальних та робочих навчальних планах напрямів підготовки (спеціальностей), індивідуальних навчальних планах студентів кількість кредитів зазначається у спеціальній графі “Кредити ЕСТS”.

В академічних журналах, відомостях контролю знань, індивідуальних навчальних планах студентів, академічній довідці у графі “Кредити” (у тих документах, де вона є) вказується кількість кредитів за національною шкалою, а оцінки виставляються за 100-бальною, національною та шкалою ЕСТS. З дисциплін, що мають формою контролю залік, в графі “оцінка за національною шкалою” виставляється “зараховано (не зараховано)”, або оцінка (у випадку диференційованого заліку) та заповнюються графи “оцінка за 100-бальної шкалою” і “ оцінка за шкалою ЕСТS”.

^ 3.3. Навчальний план.

Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу, є навчальний план, складений на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності (ОКХ та ОПП). Він містить графік та план навчального процесу.

Навчальний план відповідно до вимог ЕСТS визначає перелік навчальних дисциплін, які студент повинен опанувати для досягнення певного освітнього рівня (бакалавр, магістр) та отримання кваліфікації, відомості про їх обсяг (у кредитах та годинах), види індивідуального завдання, характер підсумкового контролю знань, послідовність вивчення і рекомендований розподіл за семестрами.

Навчальні та робочі навчальні плани за базовою бакалаврською програмою та за певною програмою професійного спрямування складаються у відповідній формі. Нормативний термін навчання за програмою підготовки бакалавра денної форми навчання становить 4 роки. Нормативний термін навчання за програмою підготовки спеціаліста, магістра, як правило, - один рік. У навчальному плані дисципліни (без розподілу на кредитні модулі) структуруються за статусом (нормативні дисципліни, вибіркові дисципліни), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної).

Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра становить 240 кредитів, тобто на один навчальний рік – 60 кредитів.

На кожен семестровий контроль планується, 3-4 екзамени (як виняток 5) і не більше 6 заліків.

Розподіл обсягу дисципліни (часу на засвоєння) має здійснюватися з урахуванням тенденції збільшення самостійної роботи студента, а її частка становить від 1/3 до 2/3.

Для планування навчального процесу з урахуванням певних змін, які повинні вноситись для виконання інструктивних документів МОНУ, складається навчальний план року набору (робочий навчальний план).

Робочий навчальний план створюється на основі навчальних планів років набору „вирізанням" курсів. За відповідного обґрунтування випускових кафедр до них можуть вноситись часткові зміни термінів, кількості та форм контрольних заходів.

Навчальний план розробляється випусковою кафедрою спеціальності разом з науково-методичною комісією факультету за державними, галузевими стандартами вищої освіти, та за стандартами вищої освіти університету, підписується завідувачем випускової кафедри, деканом факультету, погоджується з навчально-методичним управлінням і затверджується ректором.

^ 3.4. Індивідуальний навчальний план студента

Індивідуальний навчальний план студента (ІНП) є робочим документом, який складається разом із куратором. Він містить перелік навчальних дисциплін та послідовність їх вивчення, усі види навчальної діяльності та індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника). В ІНП студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та навчальні дисципліни, що вивчаються додатково.

^ Нормативні (обов'язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напряму (спеціальності).

Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, їх формування студент здійснює з урахуванням власних потреб та необхідності для майбутньої фахової діяльності.

Нормативні навчальні дисципліни та дисципліни за вибором можуть вивчатися як у базовому, так і в інших вищих навчальних закладах (у тому числі закордонних) за тристоронніми угодами.

Обсяг нормативних навчальних дисциплін та навчальних дисциплін за вибором, запланованих до вивчення, повинен становити не менше 60 кредитів на навчальний рік.

^ Навчальні дисципліни, вивчені додатково, не входять до переліку дисциплін встановленого освітньо-професійною програмою напряму (спеціальності). Вони вводяться до індивідуального навчального плану студента за бажанням студента при наявності офіційного документа, виданого установою (у тому числі закордонною), яка має право на надання послуг з вищої освіти і підтверджує присвоєння кредитів з певної навчальної дисципліни.

Надання кваліфікованих консультацій щодо складання ІНП студента та його реалізації упродовж навчання здійснюється куратором, на якого, як правило, припадає не більше 25-30 студентів.

^ 3.5. Права та обов’язки куратора

Куратор певної групи студентів призначається наказом ректора вищого навчального закладу за поданням декана відповідного факультету. В межах виконання своїх функцій куратор підпорядковується заступнику декана факультету, який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента. Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, доцент або досвідчений викладач, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти. На куратора покладається надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента і його реалізації протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі.


Куратор зобов’язаний:

Знайомити студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують навчальний процес за кредитно-модульною системою.

Разом зі студентами заповнювати їх індивідуальні навчальні плани, враховуючи профіль навчання та спеціалізацію.

Надавати рекомендації щодо формування індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєння змістових модулів за час перебування в інших навчальних закладах України або за кордоном.

Погоджувати індивідуальний навчальний план студента та подавати його на затвердження деканові факультету.

Ознайомити студента з особливостями навчання в Мелітопольському державному педагогічному університеті (традиції, розвиток науково-пізнавальних здібностей, формування наукової ерудиції та ін.)

Ознайомити студента з розкладом занять.

Здійснювати визначення цільової настанови як розвитку умінь спілкування майбутніх вчителів.

Допомогти студентові адаптуватися у вищому навчальному закладі на початковому етапі навчання.

Сформувати у студентів готовність до свідомого професійного самовизначення та самовдосконалення, самоконтролю і самокоригування.

Створювати в академічній групі сприятливу атмосферу для навчання та самовиховання студентів, регулювати їх взаємини з оточенням.

Здійснювати контроль за виконанням індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані залікові кредити з пропозиціями про подальше навчання студента або про його відрахування.

Разом з деканом призначати термін проведення атестацій, залікових кредитів, перескладання контрольних робіт підсумкового характеру, здачі індивідуального навчального плану на перевірку у І та ІІ семестрі навчального року.

Вивчати передовий досвід роботи кураторів вищих навчальних закладів та підвищувати свій професійний рівень.

Здійснювати планування, організацію, координування, контроль, регулювання життєдіяльності студентської групи та робити науково-методичний аналіз діяльності,


Сумарна мінімальна кількість балів, яку необхідно набрати для отримання позитивної оцінки з окремої навчальної дисципліни, – 60 балів. При цьому студент повинен отримати необхідний мінімум з кожного модуля та ІНДЗ.

Якщо студент протягом вивчення дисципліни за результатами модульних контрольних перевірок не досяг бажаного ним рейтингу, він має право на переписування одного з модулів на вищий бал за два тижні до початку семестрового контролю. Останній модуль студент може переписати на тижні, відведеному для семестрового контролю.

Якщо студент повторно виконав один модуль і не набрав 60 балів, йому пропонується дати відповідь на серію з 50 тестів одного виду, подібних до тестових завдань модулів. Зміст цих 50 тестів повинен охоплювати весь курс дисципліни, що викладається. Після відповіді на 50 тестів загальна сума балів обчислюється за формулою:



Де S – загальна сума балів, M – сума балів за чотири модулі, N – сума балів за відповідь на 50 тестів. Якщо після відповіді на 50 тестів студент не набрав 60 балів, його направляють на екзамен до комісії.

Студент, який склав всі періодичні модульні контролі і набрав більше 60 балів на початок семестрового контролю, має право дістати позитивну підсумкову оцінку без складання іспиту або заліку, але обов’язково повинен з’явитись на екзамен або залік за розкладом для виставлення оцінки.

Студентам, які дістали на підставі поточного і періодичного контролю сумарну кількість балів, відповідну національним оцінкам «задовільно» і «добре», але бажають підвищ