Реферат: Робоча навчальна програма навчальної дисципліни "Загальна хімія" (за кредитно-модульною системою)

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет аерокосмічних систем управління

Кафедра хімії і хімічної технології


Індекс Р 01-8.092502-15 ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи _________________М.Кулик
“_____”____________2005р.


Робоча НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни “Загальна хімія”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”

Спеціальність: 6.092500 "Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва"


Курс 1 Семестр 2

Лекції 18 Іспит 2 семестр

Лабораторні заняття 36

Індивідуальна робота 10

Самостійна робота 44
^ Усього годин 108
Домашнє завдання 1 (2 семестр)



Київ 2006р.

Робоча навчальна програма дисципліни "Загальна хімія", складена на основі робочого навчального плану № РБ-3-502/01 напряму 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” спеціальності 6.092500 "Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва" і навчальної програми Н-3-8.092502-15, затвердженої _____________, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004, №122/од.


Робочу навчальну програму склали:

к.х.н., доцент ________________________ Максимюк Марія Романівна

к.х.н., доцент_________________________ Самарська Тетяна Георгіївна


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри хімії і хімічної технології, протокол № _____ від “______”_______________________2006р.

Завідувач кафедри ________________________________________С.В. Іванов


Робоча навчальна програма узгоджена (рецензована) з випусковою кафедрою комп’ютерно-інтегрованих комплексів спеціальності 6.092500 "Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва".


Завідувач випускової кафедри

_______________В. Синєглазов

"___"_____________2006р


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії ФАКСУ, протокол №____від “_____” ____________________2006р.

Голова НМРК _________________________ Ю. Безкоровайний


ЗГОДЕН
Декан ФАКСУ

_______________________О. Кривоносенко

“____”__________________2006р.


ЗМІСТ



Вступ ...........................................................................................................

1. Пояснювальна записка ...........................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни .............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця ........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни .............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ...................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни ................................

^ 2. Зміст навчальної дисципліни ................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ...............................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять .............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг ....................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг ..............................................

2.2.3. Індивідуальна робота.................................……………………………..

2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи ................................

2.2.4.1. Домашнє завдання................................................................................

^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни .................................

3.1. Основна та додаткова література .............................................................

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,

методичних матеріалів до ТЗН ………………………………………….

^ 4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1 Основні терміни, поняття, означення ......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь ...

4

4

4

4


4

5

5

7

7

7

8

8

9

9

10

11

11

11


12

12

12

14




ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою викладання дисципліни є вивчення теоретичних основ хімії, в курсі „Загальна хімія” як однієї з фундаментальних природничих наук, знання яких необхідні для творчої діяльності будь-якого спеціаліста.

Дисципліна загальна хімія, як і інші загальнотеоретичні дисципліни повинна виконувати основну загальновиховну і розвиваючу функцію, яка полягає у формуванні наукового світогляду студента та в розвитку у нього сучасних форм теоретичного мислення, здатності аналізувати явища.


^ 1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завдання вивчення навчальної дисципліни пов’язані із засвоєнням провідних ідей, понять і законів хімії, з формуванням загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок, для застосування хімічних законів і процесів, використання хімічних речовин і матеріалів у сучасній техніці.


^ 1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Під час вивчення дисципліни загальної хімії студенти придбають знання про фізико-хімічні процеси, які відбуваються в природі та використовуються в техніці, зможуть використати одержані знання, а також навички самостійного виконання експериментів та узагальнення спостережень у майбутній діяльності при використанні нових конструкційних матеріалів, експлуатації сучасного обладнання, а також розробці методів підвищення його надійності і довговічності. Розуміння хімічних законів обовязкова умова правильного розв’язання екологічних проблем.

Важко переоцінити роль хімії для розвитку логічного мислення у студентів. Освоєння практично всіх навчальних дисциплін вузу пов’язане з використанням знань, отриманих при вивченні загальної хімії.


^ 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчання навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

сучасний стан і шляхи розвитку хімії;

основні закони хімії та методи їх використання для вирішення прикладних задач;

сучасні уявлення про будову атомів, молекул, кристалів;

основні закономірності перебігу хімічних реакцій;

властивості розчинів електролітів та неелектролітів, в тому числі тих, які використовуються в авіаційній техніці, техніку безпеки при роботі з ними;

фізико-хімічні властивості металів та неметалів;

механізм хімічної та електрохімічної корозії матеріалів та методи захисту від неї.

Вміти:

використовувати знання теоретичних питань курсу для пояснення

властивостей хімічних речовин, суті хімічних процесів, які відбуваються під час експлуатації авіаційної та космічної техніки;

визначати умови перебігу хімічних реакцій та їх енергетичні ефекти;

розраховувати склад та готувати технологічні розчини та суміші;

використовувати знання про хімічну природу конструкційних та електротехнічних матеріалів;

вибирати технологічні матеріали для сучасних приладів та методи для захисту їх від корозії, виходячи з властивостей цих матеріалів та умов функціонування приладів;

пов’язувати знання, одержані при вивченні курсу хімії із знаннями, одержаними при вивченні спеціальних дисциплін у майбутній виробничній діяльності.


^ 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з трьох навчальних модулів.


1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля № 1 „Атомно-молекулярна теорія. Основні закони хімії.” студент повинен:

Знати:

сучасний стан і шляхи розвитку хімії; номенклатуру хімічних речовин;

основні закономірності перебігу хімічних реакцій; техніку виконання лабораторних робіт;

основні закони хімії та методи їх використання для вирішення прикладних задач;

основні положення атомно-молекулярного вчення та сучасні уявлення про будову атома, молекули;

теорію будови атома;

суть періодичного закону та структуру періодичної системи.

Вміти:

використовувати знання теоретичних питань курсу для пояснення властивостей хімічних речовин;

визначати умови перебігу хімічних реакцій;

складати електронні та електронно-графічні формули для атомів хімічних елементів та їх молекул.


1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Будова атому, хімічний зв’язок. Закономірності перебігу хімічних реакцій” студент повинен:

Знати:

типи хімічного зв’язку та механізми їх утворення;

теорію будови комплексних сполук;

енергетичні перетворення в хімічних процесах;

кінетику хімічних реакцій.

Вміти:

розписувати механізми утворення хімічних зв’язків в молекулах хімічних речовин;

складати хімічні рівняння взаємодії комплексних сполук з різними речовинами;

визначати енергетичні ефекти хімічних реакцій;

оцінювати швидкість хімічних реакцій в залежності від факторів, що впливають на протікання хімічного процесу.


1.5.3. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №3 „Розчини. Електрохімічні процеси. Метали і неметали” студент повинен:

Знати:

властивості розчинів електролітів та неелектролітів, в тому числі тих, які використовуються в авіаційній техніці, техніку безпеки при роботі з ними;

механізм протікання окисно-відновних процесів;

механізм хімічної та електрохімічної корозії матеріалів та методи захисту.

Вміти:

приготувати розчин заданої концентрації, визначити рН його середовища та наявність гідролізу;

користуватись методом електронного балансу при зрівнюванні окисно-відновних реакцій;

складати гальванічні елементи та визначати їх електрорушійну силу;

розписувати процеси добування хімічних речовин методом електролізу;

створювати умови захисту матеріалів від хімічної та електрохімічної корозії.



^ 1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни



















.




Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.


^ 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


2.1. Тематичний план навчальної дисципліни


№

п/п
^ Назва теми
Обсяг навчальних занять (год.)

Усього

Лекції

Лабор. заняття

СРС

Індив.

робота

1

2

3

4

5

6

7

^ Модуль № 1 „Атомно-молекулярна теорія. Основні закони хімії.”

1.1

Атомно-молекулярна теорія

6

2

2

2




1.2
^ Основні класи хімічних сполук та класифікація хімічних реакцій
6

-

4

2




1.3

Основні закони хімії

9

2

4

3




1.4

Модульна контрольна робота №1

3




2

1







Усього за модулем №1

24

4

12

8




^ Модуль № 2 „Будова атому, хімічний зв’язок. Закономірності перебігу хімічних реакцій.”

2.1

Будова атома. Періодична система елементів Д.І.Менделєєва

11

2

4

5




2.2

Хімічний зв’язок

12

2

2

3

5

2.3

Енергетика хімічних перетворень

8

2

2

4




2.4

Хімічна кінетика і рівновага

6

2

2

2




2.5

Домашнє завдання

8







8




2.6

Модульна контрольна робота №2

3




2

1







Усього за модулем №2

48

8

12

23

5

Модуль № 3 „Розчини. Електрохімічні процеси. Метали і неметали”

3.1

Розчини та інші дисперсні системи

11

2

2

2

5

3.2

Окисно-відновні та електрохімічні процеси

13

2

4

7




3.3

Загальні властивості металів і неметалів

9

2

4

3




3.4
^ Модульна контрольна робота №3
3




2

1






^ Усього за модулем №3
36

6

12

13

5



^ Усього за семестр
108

18

36

44

10



2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять


2.2.1 Лекційні заняття, їх тематика і обсяг


№



^ Назва теми

Обсяг навчальних занять(год)

лекції

СРС

1
2
3

4

^ Модуль № 1 „Атомно-молекулярна теорія. Основні закони хімії.”

1.1


1.2

Вступна лекція. Атомно-молекулярна теорія. Основні проблеми сучасної хімії. Хімія та екологія. Основні поняття хімії.

Основні закони хімії.

2


2

1


1

^ Усього за модулем № 1

4

2

Модуль №2 „Будова атому, хімічний зв’язок. Закономірності перебігу хімічних реакцій.”

2.1


2.2


2.3

2.4

Будова атома. Корпускулярно-хвильовий дуалізм електрона. Квантові числа. Періодичний закон Д.І.Менделєєва. Періодична система як втілення періодичного закону. Зміна властивостей елементів у періоді, групі.

Хімічний зв’язок, його типи. Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку.

Енергетика хімічних перетворень.

Хімічна кінетика. Каталіз. Хімічна рівновага. Фазові рівноваги.



2


2


2

2



3


2


3

3

Усього за модулем №2

8

11

Модуль № 3 „Розчини. Електрохімічні процеси. Метали і неметали”

3.1


3.2


3.3

Розчини та інші дисперсні системи. Способи вираження концентрації розчинів. Розчини неелектролітів. Розчини електролітів. Дисоціація води. Гідроліз.

Окисно-відновні та електрохімічні процеси. Гальванічний елемент. Електроліз. Закони електролізу.

Загальні властивості металів і неметалів

2


2


2

1


5


1

Усього за модулем № 3

6

7

Усього за семестр

18

20



2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

№

пор



^ Назва теми
Обсяг навчальних

занять (год)

Лабор. заняття

СРС

1

2

3

4

Модуль № 1 „Атомно-молекулярна теорія. Основні закони хімії.”

1.1


1.2

1.3

1.4


1.5


1.6.

Правила роботи в хімічної лабораторії. Хімічна номенклатура

Класи хімічних сполук

Типи хімічних реакцій

Визначення еквівалентної маси металів та їх сполук.

Визначення молекулярної маси газів методом зважування.

Модульна контрольна робота № 1

2


2

2

2


2


2

1


1

1

1


1


1

^ Усього за модулем № 1

12

6

Модуль № 2 „Будова атому, хімічний зв’язок. Закономірності перебігу хімічних реакцій.”

2.1

2.2

2.3

2.4

2.5

2.6

Будова атома. Квантові числа.

Періодичний закон. Типи хімічного зв’язку

Ковалентний зв`язок. Комплексні сполуки

Енергетика хімічних перетворень.

Хімічна кінетіка. Хімічна і фазова рівновага.

Модульна контрольна робота № 2

2

2

2

2

2

2

1

1

1

1

1

1

^ Усього за модулем № 2

12

6

Модуль № 3 „Розчини. Електрохімічні процеси. Метали і неметали”

3.1


3.2


3.3


3.4

3.5

3.6

Розчини. Концентрація розчинів. Методи визначення концентрацій та приготування розчинів

Окисно-відновні процеси. Правила складання окисно-відновних реакцій.

Визначення електрорушійної сили гальванічного елемента. Електроліз солей

Дослідження властивостей металів

Дослідження властивостей неметалів

Модульна контрольна робота № 3

2


2


2


2

2

2

1


1


1


1

1

1

Усього за модулем № 3

12

6

Усього за семестр

36

18


2.2.3. Індивідуальна робота.

Тема “Ковалентний зв’язок” – 2 год

Тема “Іонний зв’язок” – 1 год

Тема “Комплексні сполуки” – 2год

Тема “Розчини неелектролітів” – 2 год

Тема “Властивості розчинів електролітів” – 2 год

Тема “Іонний добуток води” – 1 год



^ 2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи
Номер

тижня

Зміст самостійної роботи студентів

Обсяг, год.

Форма контролю

Номер тижня проведен­ня контролю

1

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 1.1

1

ПК

1

1

Підготуватись до лабор. роботи № 1.1

1

ПК

1

2

Підготуватись до лабор. роботи №1.2

1

ПК

2

3

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 1.2

1

ПК

3

3

Підготуватись до лабор. роботи № 1.3

1

ПК

3

4

Підготуватись до лабор. роботи № 1.4

1

ПК

4

5

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 2.1*

1

ПК

6

5

* Тема: „Квантові числа. Електронно- структурні діаграми та електронно-графічні формули хімічних елементів”


2


ПК


6

5

Підготуватись до лабор. роботи № 1.5

1

ПК

5

6

Підготовка до модульної контрольної роботи № 1

1

МКР№1

6

7-11
^ Видача домашнього завдання
8

Захист ДЗ

11

7

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 2.2*

1

ПК

7

7

*Тема “Метод валентних зв’язків”

2

ПК

7

7

Підготуватись до лабор. роботи № 2.1

1

ПК

7

8

Підготуватись до лабор. роботи № 2.2

1

ПК

8

9

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі №2.3

1

ПК

9

9

Підготуватись до лабор. роботи № 2.3

1

ПК

9

10

Підготуватись до лабор. роботи № 2.4

1

ПК

10

11

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 2.4*

1

ПК

11

11

* Тема: „Термохімічні рівняння. Розрахунки за термохімічними рівняннями”

2

ПК

11

11

Підготуватись до лабор. роботи № 2.5

1

ПК

11

12

Підготовка до модульної контрольної роботи №2

1

МКР№2

12

13

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 3.1

1

ПК

13

13

Підготуватись до лабор. роботи №3.1

1

ПК

13

14

Підготуватись до лабор. роботи № 3.2

1

ПК

14

15

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 3.2*

1

ПК

15

15

* Тема: „Окисно-відновні та електрохімічні процеси. Електроліз. Закони електролі­зу”

3

ПК

15

15

Підготуватись до лабор. роботи №3.3

1

ПК

15

16

Підготуватись до лабор. роботи №3.4

1

ПК

16

17

Опрацювати і засвоїти зміст лекції по темі № 3.3

1

ПК

17

17

Підготуватись до лабор. роботи №3.5

1

ПК

1

18

Підготовка до модульної контрольної роботи №3

1

МКР№3

18

Усього за семестр

44









^ 2.2.4.1. Домашнє завдання


Домашнє завдання з дисципліни виконують в 2 семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студента з навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання, і є складовими модуля №2.

Виконання домашнього завдання є важливим етапом у засвоєнні навчального матеріалу. Домашні завдання складаються з 20 варіантів, кожний з яких містить 6 питань. Домашні завдання студенти виконують вдома, а потім захищають його в аудиторії.


Теми домашнього завдання – 8 годин

1. Хімічний зв’язок

Залежність швидкості реакції від зовнішніх факторів

Хімічна і фазова рівновага.

Термохімічні розрахунки



^ 3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ


3.1. Основна та додаткова література

Ахметов Н.С.. Общая и неорганическая химия. М.: Высшая школа, 1998. – 743с.

Глинка Н.Л. Загальна хімія.- К.: Вища школа, 1982. – 608 с.

Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. М. – Л.: Химия, 1981.

Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991 – 431 с.

Карапетьянц М.Х., Дракин С.И.. Общая и неорганическая химия – М.: Высшая школа. 1993. – 592 с.

Коровин Н.В. Общая химия.- М.: Высшая школа, 1998.-559с.

Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 1998.- 480с.

Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. – К.; Либідь, 1996.- 152с.

Cтепаненко О.М., Рейтер Л.Г., Лєдовських В.М., Іванов С.В. Загальна та неорганічна хімія: в 2- ч. – К.: Педагогічна преса, 2000.

Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. – М.: Высшая школа, 1997.-527.




Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН

1. ГОСТ12.4.113-82. Общие требования безопасности при выполнении учебных лабораторных работ

ГОСТ 1493-62. Буквенные обозначения основных общетехнических ве личин.

ГОСТ 9.101-7.8. ЕСЗКС. Основные положения.

ГОСТ 8.417-81. Единицы физических величин.

5. ДСТУ 2515-93 Розчини та індикатори. Терміни та визначення.

6. ДСТУ 2216-93 Реактиви та особливо чисті речовини. Позначення та методи визначення чистоти.

7. ДСТУ 2439-94 Елементи хімічні та речовини прості . Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення.


^ 4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань, домашніх завдань, лабораторних робіт, відповіді на лабораторних заняттях тощо.

4.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.6.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.6.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за другий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.


Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.


^ Таблиця 4.1


Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

Оцінка балів за кожний вид роботи – сумарна

Модуль№1

Модуль №2

Модуль №3

Екзаме­наційна

Виконання та захист п`яти лабораторних робіт

у кожному модулі (4 бали х 5 робіт)

20

20

20




Домашнє завдання

–

8

–




Виконання модульної контрольної роботи

6

6

8




^ Всього за модуль

26

34

28




Семестровий екзамен

12

Всього за 2 семестр

100



4.2.2. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.3. Якщо студент успішно (не менше 60% поточної модульної рейтингової оцінки) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

4.2.4. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.5. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.


Таблиця 4.2


Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою


^ Оцінка в балах (сумарна по кожному модулю)


Оцінка за національною шкалою

Викона­ння та захист лабор. роботи

Дома­шнє завдання

^ Виконання модульн контр. роботи

Модулі

№1, №2

Модуль

№3

4

8

6

8

Відмінно

3

6-7

5

6 -7

Добре

2,5

5

4

5

Задовільно

<2,5

< 5

<4

< 5

Незадовільно


Якщо студент виконав та захистив вчасно лабораторні роботи, виконав самостійну роботу опрацював лекційний матеріал та отримав позитивні оцінки (за національною шкалою), то до його поточної модульної рейтингової оцінки додається один бал (за кожен модуль) за активність.

Табл. 4.3.

Відповідність модульних рейтингових оцінок у балах за національною шкалою


^ Підсумкова модульна рейтингова оцінка у балах


Оцінка за національною шкалою

Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

24 - 26

31 - 34

25 - 28

Відмінно

20 – 23

26 - 30

21 - 24

Добре

16 - 19

20 - 25

17 - 20

Задовільно

менше 16

менше 20

менше 17

Незадовільно


4.2.6. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (4, 5 чи 6 бали для модулів №1, №2 та 5, 6-7, 8 бали для модулю №3) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2. 4.3).

4.2.7. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.8. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.9. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює п`яти (оцінці “Добре” за національною шкалою) для модулів №1 і №2, та семи (оцінці “Добре” за національною шкалою) для модулю №3.

4.2.10. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.11. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

4.2.12. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то він допускається до семестрового контролю з дисципліни, який здійснюється в формі семестрового екзамену (табл..4.5).

4.2.13. Семестровий екзамен здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.

4.2.14. Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку (табл. 4.5), то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується.

У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.

Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових Відповідність екзаменаційної модульної рейтингових оцінок у балах цінкам за рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою національною шкалою

Оцінка

в балах

Оцінка за націона­льною шкалою




Оцінка

в балах

Оцінка за націона­льною шкалою

79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

67-78

Добре




9-10

Добре

48-66

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 48

Незадовільно




менше 7

Незадовільно

4.2.15. При повторному складанні семестрового екзамену максимальна величина екзаменаційної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 10 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.5.

4.2.16. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).

4.2.17. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без екзамену, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань і отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку. У протилежних випадках він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.

Таблиця 4.6

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка

в балах

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно


FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

4.2.18. Для оформлення звільнення від складан