Реферат: Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр"

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Навчально-науковий інститут

підготовки кадрів кримінальної міліції


Кафедра кримінально-процесуальної діяльності


СУДОВІ

ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ


Робоча навчальна програма


для фахівців освітньо –кваліфікаційного рівня “бакалавр”

за спеціальністю “правознавство” (6.030402)



Київ 2011

^ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАКДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Навчально-науковий інститут

підготовки кадрів кримінальної міліції


Кафедра кримінально-процесуальної діяльності


СУДОВІ

^ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ


Робоча навчальна програма


для фахівців освітньо – кваліфікаційного рівня “бакалавр”

за спеціальністю “правознавство” (6.030402)


Київ 2011

Укладачі:

Осауленко О .А. – начальник кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, підполковник міліції;

Симчук А. С. –  доцент кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС;

Самодін А. В. – викладач кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, майор міліції;


Алексійчук О. М. – начальник відділу розслідування ДТП СУ ГУ МВС України в Київській області, ад’юнкт кафедри кримінального процесу, капітан міліції.


Рецензенти:

^ Смітієнко З .Д. – завідуюча кафедрою цивільних та кримінально-правових дисциплін Української академії зовнішньої торгівлі, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України.

Свириденко С. В. – заступник начальника – начальник СВ Оболонського ГУ МВС України в м. Києві, підполковника міліції.


Рекомендовано Вченою радою навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ (протокол № 12 від 22 червня 2011 року)


Затверджено на засіданні кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ (протокол № 17 від 21 червня 2011 року)


Судові та правоохоронні органи України: робоча навч. прог. [Текст] / [уклад. : О. А. Осауленко, А. С. Симчук, А. В. Самодін, О. М. Алексійчук ]. – К. : Нац. акад. внут. справ, 2011. – с.


Для курсантів 2 курсу (спеціалізація – КР, БЕЗ, КМСД, ОТЗ ) навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ.


© Національна академія внутрішніх справ, 2011.
^ ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
Загальні положення.

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, робоча навчальна програма є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. Вона складається на основі відповідної навчальної програми і навчального плану певної форми навчання. Робоча навчальна програма містить викладення конкретного змісту кредитних модулів дисципліни з розподілом на окремі види навчальних занять, визначає форми їх вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, практична підготовка, самостійна, індивідуальна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби всіх видів контролю, інформаційне та методичне забезпечення. Робочі навчальні програми щорічно обговорюються та затверджуються на засіданнях кафедр. Зміни й доповнення до робочої навчальної програми, у разі необхідності, можуть вноситися кафедрами, за погодженням з навчально-методичним центром.

Навчальна дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” є однією з юридичних дисциплін, що вивчається в Національній академії внутрішніх справ і передує освоєнню навчальної дисципліни “Кримінальний процес України” як фундаментальної науки.

^ Основною метою викладання дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” є опанування на підставі аналізу чинного законодавства України і теоретичних положень основ організації і діяльності державних та недержавних органів, які виконують правоохоронні, судові та правозахисні функції, і в силу притаманних лише їм специфічних ознак відносяться до правоохоронних.

У предмет дисципліни входять питання, що стосуються організації, структури та функцій суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, дізнання і слідства, юстиції, адвокатури, нотаріату тощо, взаємодія з іншими державними і громадськими формуваннями.

Дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” тісно пов’язана з такими правовими дисциплінами, як конституційне право, теорія держави та права, кримінологія, адміністративне право, кримінальне право, кримінально-процесуальне право тощо.

Програма дисципліни включає в себе низку питань, знання і практичне втілення яких у роботу ОВС буде сприяти забезпеченню законності та правопорядку, гарантованих Конституцією України. У програмі подається перелік тем і навчальних питань, що розкривають їх зміст, список нормативних актів та літературних джерел.

Вивчаючи названу дисципліну, курсант повинен навчитися знаходити необхідні правові норми, правильно тлумачити їх і застосовувати на практиці.

^ Основними формами проведення занять з навчальної дисципліни “Судові та правоохоронні органи України)” є лекційні, семінарські, індивідуальна та самостійна робота курсантів. Після закінченню вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти складають залі.

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, змістом зазначених видів занять є:

– лекція – основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу;

– семінарське заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є поглиблене відпрацювання та закріплення основних положень проблем, розкритих у прочитаних лекціях. Дидактичною основою семінарського заняття є самостійна робота курсанта на етапі підготовки до нього та презентація його знань у процесі проведення заняття;

– індивідуальне заняття – це вид навчального заняття, яке проводиться під керівництвом науково-педагогічного працівника у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей курсанта;

– консультація – вид навчального заняття, на якому курсант отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання;

– індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які курсанти (слухачі, студенти) отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

^ Самостійна робота курсантів є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Вона включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Для лекційних, семінарських курсант повинен мати робочий зошит і робити в ньому необхідні записи: основних положень лекції; конспектування рекомендованих нормативних актів та літератури; письмове вирішення задач з обґрунтуванням відповідно до норм чинного законодавства, положень теорії та існуючої практики.

Під час індивідуальної та самостійної роботи курсанти готуються до проведення семінарських та практичних занять з відповідно теми передбаченої цією робочою навчальною програмою.

Курсанти можуть отримати консультацію у викладача, який проводить заняття у відповідній навчальній групі або чергового викладача кафедри.

У продовж лекційного, семінарського та практичного заняття по кожному з питань, які розглядаються курсант зобов’язаний роботи замітки (стислий конспект відповіді, цитату, проблемні питання, точки зору вчених-процесуалістів, статистичні дані тощо).

За структурою відповідь на питання семінару повинна складатись із вступу, основної частини, висновку. За змістом охоплювати норми чинного законодавства, положення теорії кримінального процесу, проблеми практики тощо.

Курсантам необхідно уважно слідкувати за змінами в діючому законодавстві, цікавитися практичною діяльністю правоохоронних, судових та правозахисних органів, опрацьовувати наукові публікації в періодичних юридичних виданнях.

^ Контроль успішності курсантів.

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, контрольні заходи включають поточний, рубіжний (модульний), підсумковий контроль та державну атестація.

^ Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень курсантів під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи. Поточний контроль під час проведення семінарських та практичних занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань курсантів забезпечується чіткими критеріями.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами та їх успішності.

^ Рубіжний (модульний) контроль визначає якість виконаної курсантом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу. Якщо результати двох і більше підсумкових контролів за семестр з дисциплін не зараховані, курсант відраховується за академічну неуспішність.

Модульна контрольна робота є обов’язковою складовою системи рубіжного (модульного) контролю навчальних досягнень курсантів з кожної навчальної дисципліни кафедри. Її виконання курсантами спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними знань, навичок і вмінь з усього навчального матеріалу, що складає завершений модуль. Зміст, структура, критерії оцінювання, порядок, тривалість та форма проведення модульної контрольної роботи визначаються кафедрою з кожної навчальної дисципліни.

^ Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів засвоєння курсантами окремої частини дисципліни (групи тем) чи дисципліни у цілому. Він включає семестровий контроль та державну атестацію курсанта.

^ Державна атестація курсантів, студентів здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньому рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

^ Критерії успішності курсантів.

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, для визначення академічних успіхів осіб, які навчаються, за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, пропонується використовувати єдину бальну систему розрахунків рейтингових балів за шкалою Національної академії внутрішніх справ з обов’язковим їх переведенням до національної шкали та шкали ECTS:


^ За шкалою

Академії

За національною шкалою

За шкалою

ECTS

Рівень

компетентності

Критерії оцінювання

90 – 100

5

“відмінно”

А

Високий

(творчий)

Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили

85 – 89

4

“добре”

В

Достатній

(конструктивно-варіативний

Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна

75 – 84

С

Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок

70 – 74

3

“задовільно”

D

Середній

(репродук-тивний)

Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих

60 – 69

E

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні

35 – 59

2 “незадовільно” з можливістю повторного складання


FX

Низький

(рецептивно-продуктивний)

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу

1 – 34

2 “незадовільно” з обов’язковим повторним курсом ”

F

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів


^ Міжпредметні зв’язки. Навчальна дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» пов’язана з іншими навчальними дисциплінами, зокрема з “Кримінальним процесом України”, “Кримінальним правом”, “Судовими та правоохоронними органами України”, “Конституційним правом”, “Юридичним документоведенням”, “Криміналістикою”, “Оперативно-розшуковою діяльністю”, “Цивільним правом”, “Цивільним процесом” та ін.

Запорукою успішного вивчення дисципліни буде систематична перевірка ступеню засвоєння курсантами норм, які регламентують діяльність зазначених органів, яка може відбуватися у формі опитування, співбесіди, тестування, написання контрольних робіт. Підсумковою формою контролю знань курсантів є складання заліку. Навчальним планом передбачено ознайомчу практику курсантів в органах внутрішніх справ.

Курсанти, котрі були відсутні на занятті, заявили про свою неготовність до нього чи отримали незадовільну оцінку повинні ліквідувати заборгованість до наступного заняття. З усіх проблем навчальної дисципліни можна отримати консультацію викладача, який веде заняття в групі, або у чергового викладача (каб. № 223-а, 227, № 228).


Дисципліна: “Судові та правоохоронні органи України”


Курс


Характеристика дисципліни

Кількість залікових кредитів, відповідних ECTS: 1,5

Модулів: 2

Змістових модулів: 2

Загальна кількість годин: 54

Тижневих годин:

Рік підготовки: 2

Семестр: 3

Лекції: 18 годин

Семінарські заняття: 18 годин

Самостійна робота: 10 годин

Індивідуальна робота: 8 годин

Вид контролю: залік




^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п

Назва тем

^ Нормативний обсяг годин

Всього годин

Всього годин з викладачем

З них:

^ Самостійна та індивідуальна робота

З них:

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Модульний контроль

Самостійна робота

Індивідуальна робота

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Змістовий модуль І. Дисципліна “Судові та правоохоронні органи України”.

Судоустрій України

1.

Тема 1. Предмет, система, основні поняття та законодавчі джерела курсу “Судові та правоохоронні органи України”

4

4

2

2

-




-

-

-

2.

Тема 2. Судова система України

4

2

2

-

-




2

2

-

3.

Тема 3. Місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції

6

4

2

2

-




2

2

-

4.

Тема 4. Побудова та функціонування вищих спеціалізованих судів України. Верховний Суд України

2

2

-

2

-




-

-

-

5.

Тема 5. Конституційний Суд України

4

4

2

2

-




-

-

-

6.

Тема 6. Організація і забезпечення функціонування судової влади

4

-

-

-

-




4

2

2




Модульний контроль
















+










Змістовий модуль II. Правоохоронні органи та правозахисні органи України.

^ Міжнародні правоохоронні організації

7.

Тема 7. Прокуратура України

4

4

2

2







-

-

-

8.

Тема 8. Прокурорський нагляд в Україні

4

2

2

-







2

2

-

9.

Тема 9. Міністерство внутрішніх справ України та його органи

4

4

2

2







-

-

-

10.

Тема 10. Служба безпеки України

2

-

-

-







2

-

2

11.

Тема 11. Органи дізнання та досудового слідства в Україні

4

4

2

2







-

-

-

12.

Тема 12. Державна податкова служба України. Аудит в Україні

2

-

-

-

-




2

-

2

13.

Тема 13. Юстиція України

2

2

-

-

-




2

2

-

14.

Тема 14. Адвокатура України

4

4

2

2

-







-

-

15.

Тема 15. Нотаріат в Україні

2

-

-

-

-




2

-

2

16.

Тема 16. Міжнародна організація поліції – Інтерпол

2

2

-

2

-







-

-

Модульний контроль
















+










^ Всього годин

54/1.5 кред.

36 -

18

18

-




18

10

8
^ 3. ПРОГРАМА КУРСУ

Змістовий модуль І. 

Дисципліна “Судові та правоохоронні органи України”.

Судоустрій України


Тема 1. Предмет, система, основні поняття та законодавчі джерела курсу
“Судові та правоохоронні органи України”

^ Предмет курсу “Судові та правоохоронні органи України” та його місце в системі інших юридичних дисциплін. Значення курсу “Судові та правоохоронні органи України” для вивчення інших юридичних дисциплін і формуванні спеціаліста “правознавця” для органів внутрішніх справ.

Поняття та види правоохоронних органів України. Загальна характеристика суду, органів дізнання і досудового слідства та інших правоохоронних органів. Завдання цих органів в умовах формування правової держави в Україні.

^ Система курсу. Місце курсу “Судові та правоохоронні органи України” серед інших юридичних дисциплін. Основні поняття курсу: “система”, “структура”, “компетенція правоохоронних органів”, “суд”, “судова влада”, “судочинство”, “правосуддя”, “прокурорський нагляд”, “досудове слідство”, “юридична допомога”, “правоохоронна діяльність”.

Законодавчі джерела курсу “Судові та правоохоронні органи України”.

Методологія і методи курсу, що використовуються для її вивчення.


Тема 2. Судова система України

^ Поняття судової влади. Функції судової влади. Характерні ознаки судової влади.

Правосуддя, його ознаки. Види правосуддя. Відмінність правосуддя від іншої державної діяльності. Способи здійснення правосуддя у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах. Здійснення судочинства Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

^ Поняття, система та класифікація основних засад судочинства. Характеристика основних засад судочинства: здійснення правосуддя виключно судами, законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового розгляду і його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду; обов’язковість рішень суду. Інші засади судочинства.

Судова система: історія і сучасність. Суди, що входять в судову систему України. Система судів загальної юрисдикції. Поняття “судової ланки” та “судової інстанції”.

Спеціалізація судів загальної юрисдикції. Загальні положення про Конституційний Суд України.

Напрямки вдосконалення судової системи України. Проблеми реформування судової влади в Україні.

Компетенція міжнародного комерційного арбітражу в Україні. Склад третейського суду.


Тема 3. Місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції

Судова система України. Організаційні основи системи судів загальної юрисдикції.

^ Місцеві суди – основна ланка судової системи України. Види і склад місцевих судів. Спеціалізація місцевих судів. Порядок утворення і ліквідація місцевих судів. Порядок призначення суддів на адміністративні посади. Кількість суддів у місцевих судах. Повноваження місцевого суду. Суддя місцевого суду та його повноваження. Права та обов’язки голови місцевого суду. Канцелярія суду. Організація роботи в місцевому суді.

^ Апеляційні суди. Види, склад і структура апеляційних судів. Спеціалізація апеляційних судів. Порядок утворення і ліквідація апеляційних судів. Порядок призначення суддів на адміністративні посади. Кількість суддів у апеляційних судах. Повноваження апеляційного суду. Судові палати в апеляційних судах, порядок утворення та повноваження. Суддя апеляційного суду та його повноваження. Голова апеляційного суду та його заступники, їх права та обов’язки. Канцелярія суду. Організація роботи в апеляційному суді.


Тема 4. Побудова та функціонування вищих спеціалізованих судів України. Верховний Суд України

^ Вищі спеціалізовані суди. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України, їх місце в системі судів загальної юрисдикції.

Склад і повноваження вищих спеціалізованих судів. Пленум вищого спеціалізованого суду його склад, порядок діяльності та повноваження. Судові палати та їх компетенція. Секретар судової палати та його компетенція. Повноваження судді вищого спеціалізованого суду. Права та обов’язки Голови вищого спеціалізованого суду. Науково-консультативна рада вищого спеціалізованого суду.

^ Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Склад і повноваження Верховного Суду України.

Вимоги до особи на посаду судді Верховного Суду України. Суддя Верховного Суду України та його повноваження. Голова Верховного Суду України та його повноваження. Порядок обрання Голови Верховного Суду України. Порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду України. Склад і повноваження Пленуму Верховного Суду України.

Організація роботи у Верховному Суді України. Наукова консультативна рада при Верховному Суді України.


Тема 5. Конституційний Суд України

Конституційний Суд України. Його завдання і місце в системі судових органів. Порядок формування суддівського корпусу Конституційного Суду України. Повноваження судді та Голови Конституційного Суду України. Припинення повноважень судді Конституційного Суду України.

Вимоги, що ставляться до кандидатів які призначаються до складу Конституційного Суду України. Порядок обрання Голови Конституційного Суду України. Порядок звільнення суддів і Голови Конституційного Суду України з посади. Строки повноважень суддів і Голови Конституційного Суду України.

Конституційне подання та конституційне звернення як форми звернення до Конституційного Суду України. Порядок провадження в справах у Конституційному Суді України. Рішення і висновки Конституційного Суду України.


Тема 6. Організація і забезпечення функціонування судової влади

Поняття та загальна характеристика правового статусу суддів України.

Участь професійних суддів у здійсненні правосуддя. Вимоги, що ставляться до кандидатів на суддівські посади. Добір кандидатів у професійні судді. Порядок призначення (обрання) суддів на посаду. Здійснення судочинства професійними суддями.

Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя. Народні засідателі. Вимоги до народних засідателів. Присяжні. Вимоги до присяжних. Гарантії незалежності суддів, їх забезпечення. Недопустимість втручання у діяльність суддів по здійсненню правосуддя. Недоторканість суддів.

^ Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Статус Вищої кваліфікаційної комісія суддів України. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісія суддів України. Склад Вищої кваліфікаційної комісія суддів України. Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісія суддів України. Організація роботи та засідання Вищої кваліфікаційної комісія суддів України. Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісія суддів України. Служба дисциплінарних інспекторів.

^ Дисциплінарна відповідальність судді. Підстави дисциплінарної відповідальності судді. Дисциплінарне провадження щодо судді. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді. Дисциплінарне стягнення стосовно судді та порядок його зняття. Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді.

^ Суддівське самоврядування. Завдання суддівського самоврядування. Організаційні форми суддівського самоврядування. Збори суддів. Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду. Конференції суддів. Види конференцій суддів та порядок їх формування. Ради суддів.

Вищі органи суддівського самоврядування. З’їзд суддів України. Рада суддів України.

Забезпечення судді.

Організаційні питання забезпечення діяльності суддів. Державна судова адміністрація України. Повноваження Державної судової адміністрації України.


Змістовий модуль ІІ.
Правоохоронні та правозахисні органи України.

Міжнародні правоохоронні організації


Тема 7. Прокуратура України

Поняття та система органів прокуратури в Україні. Проблеми реформування.

^ Генеральна прокуратура України. Її структура та компетенція. Повноваження Генерального прокурора України по керівництву органами прокуратури. Порядок його призначення. Колегія Генеральної прокуратури України, порядок її утворення, склад та компетенція. Структура апарату Генеральної прокуратури України.

Прокуратура Автономної Республіки Крим. Прокурор Автономної Республіки Крим, його повноваження та порядок призначення. Колегія, порядок її утворення, склад та компетенція. Структура апарату прокуратури Автономної Республіки Крим. Прокурори областей та міста Києва. Їх склад та структура. Прокурор області, міста Києва, його повноваження та порядок призначення. Структура апарату прокуратури області, міста Києва. Міські, районні (міжрайонні) прокуратури. Прокурор району (міста), його повноваження та порядок призначення. Військові, транспортні та природоохоронні прокуратури України.

^ Кадри прокуратури. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів та слідчих. Заохочення та дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури. Класні чини працівників прокуратури.


Тема 8. Прокурорський нагляд в Україні

^ Поняття прокурорського нагляду в Україні. Завдання прокурорського нагляду за виконанням законів в умовах правової держави.

Галузі прокурорського нагляду. Підтримання державного обвинувачення у суді. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

^ Акти прокурорського реагування: протест, припис, подання та постанова. Підстави, порядок їх складання і внесення до розгляду. Контроль за їх виконанням. Види подань Генерального прокурора України.


Тема 9. Міністерство внутрішніх справ України та його органи

Міністерство внутрішніх справ України, його основні завдання, повноваження та структура.

Загальне поняття про органи внутрішніх справ. Місце органів внутрішніх справ у системі правоохоронних органів. Система і структура органів внутрішніх справ в Україні, їх завдання та повноваження. Управління (Головне управляння) внутрішніх справ області, міста Києва та Севастополя. Районний (міський) відділ (управління) внутрішніх справ. Органи внутрішніх справ на транспорті.

Міліція, поняття, структура та повноваження. Підрозділи міліції: кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, місцева міліція, транспортна міліція, державна автомобільна міліція, міліція охорони, судова міліція, спеціальна міліція. Їх роль у боротьбі зі злочинністю. Місцева міліція. Порядок утворення. Чисельність місцевої міліції та її повноваження.

Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України. Структура, обов’язки та повноваження внутрішніх військ.


Тема 10. Служба безпеки України

Загальне поняття про органи Служби безпеки України. Місце Служби безпеки в системі правоохоронних органів України. Система органів Служби безпеки України. Їх завдання, повноваження і основні напрямки діяльності.

Кадри Служби безпеки, їх правовий і соціальний захист. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посади в органах Служби безпеки України. Порядок призначення на ці посади.

Роль Служби безпеки України та її органів у забезпеченні прав людини.


Тема 11. Органи дізнання та досудового слідства в Україні

І. Органи дізнання. Загальне поняття про дізнання. Система органів дізнання в Україні, їх завдання та повноваження.

Система органів дізнання в МВС України.

Міліція – основний орган дізнання. Процесуальні завдання, функції та повноваження міліції як органу дізнання.

Начальник органу дізнання та особа, яка проводить дізнання. Правовий статус начальника органу дізнання та особи, яка проводить дізнання.

ІІ. Органи досудового слідства. Загальне поняття про досудове слідство. Система органів досудового слідства в Україні. Їх види, завдання і компетенція. Розмежування повноважень органів досудового слідства.

Слідчий апарат МВС України, його структура та компетенція. Структура Головного слідчого управління. Слідчі управління, відділи, відділення та групи.

Слідчий апарат органів Служби безпеки України. Його завдання та компетенція. Структура слідчих підрозділів та керівництво ними.

Слідчий апарат органів прокуратури України, його структура та компетенція. Структура слідчого управління Генеральної прокуратури України. Структура слідчих підрозділів органів прокуратури.

Слідчий апарат органів податкової міліції України. Його завдання та компетенція. Структура слідчих підрозділів та керівництво ними. Перспективи щодо створення єдиного слідчого комітету України. Начальник слідчого підрозділу. Його права і обов’язки. Слідчий та його повноваження.

Порядок призначення на посади в органах досудового слідства. Вимоги, що ставляться до кандидатів на ці посади. Порядок проходження служби слідчими органами внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки України та податкової міліції. Заохочення та відповідальність слідчих. Порядок присвоєння спеціальних звань та класних чинів. Заходи правового та соціального захисту слідчих. Взаємовідносини слідчих з органами дізнання, прокуратури та судами.


Тема 12. Державна податкова служба України. Аудит в Україні

Система та структури органів Державної податкової служби в Україні. Завдання та повноваження органів Державної податкової служби.

Податкова міліція та її завдання. Структура та повноваження податкової міліції. Служба в податковій міліції. Відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції.

Поняття аудиту, його значення в боротьбі з правопорушеннями в галузі економіки. Організаційні форми діяльності, компетенція аудитора.

Органи державної контрольно-ревізійної служби.

Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення.


Тема 13. Юстиція України

^ Міністерство юстиції України в системі правоохоронних органів України. Система органів юстиції та їх завдання. Міністерство юстиції України, його склад та основні завдання. Міністр, його повноваження, порядок призначення на посаду.

Основні напрямки діяльності Міністерства юстиції України та його органів. Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим. Обласні, районні, Київське та Севастопольське міське управління юстиції. Порядок утворення, склад, структура. Основні завдання.


Тема 14. Адвокатура України

Загальне поняття про адвокатуру. Юридична природа адвокатури. Завдання адвокатури. Види адвокатської діяльності. Організаційні форми адвокатури. Колегії адвокатів. Юридичні консультації. Органи колегії адвокатів. Членство в колегії адвокатів. Правове становище адвоката. Помічник адвоката. Приватна практика адвокатів. Заходи заохочення адвокатів, їх дисциплінарна відповідальність. Порядок розгляду справ про дисциплінарні проступки адвокатів. Види дисциплінарних стягнень. Стосунки адвокатури з державними і громадськими організаціями.

Спілка адвокатів України.

Організація захисту у кримінальних справах на досудовому слідстві та в суді. Правова пропозиція захисника. Порядок та момент допуску захисника у кримінальному процесі. Правове становище захисника у стадії досудового розслідування. Адвокат – представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному судочинстві.

Захист адвокатом на стадіях судового розгляду та перегляд судових рішень, адвокат в цивільному судочинстві.

Юридична допомога у справах про адміністративні правопорушення.

Інші напрямки діяльності адвокатури.


Тема 15. Нотаріат в Україні

Поняття про нотаріат та його завдання. Основні напрямки діяльності нотаріату. Система нотаріальних органів і порядок їх формування.

Організація роботи в державних нотаріальних конторах. Приватна нотаріальна діяльність. Повноваження нотаріусів. Вимоги, що пре