Реферат: Національна академія наук України Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва звіт

Національна академія наук України

Центр досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М.Доброва


ЗВІТ

про діяльність Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва у 2004 році


Затверджено на засіданні

Вченої Ради ЦДПІН НАН України

10 січня 2005 р. (протокол № 1)


Директор, д.е.н., проф. ___________Маліцький Б.А.


^ Київ — 2005 Вступ
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доб­­рова НАН України (ЦДПІН НАН України) має статус науково-до­слідного інституту, здійснює науково-дослідні, прогнозно-аналі­тичні та учбово-методичні роботи згідно з основними напрямами:

узагальнення історичного досвіду, довгострокових тенденцій, законо­мір­ностей, проблем розвитку науки в Україні у контексті розвитку світової науки;

удосконалення соціально-економічного та організаційного механізму, формування та використання науково-технічного потенціалу України, його взаємодії з науковими потенціалами зарубіжних країн;

історико-наукознавчий аналіз досвіду та обґрунтування перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку НАН України.

На ЦДПІН НАН України покладено координацію теоретико-мето­дичних, прикладних досліджень та розробок в галузі наукознавства та історії науки і техніки, які виконуються в установах НАН України.

Згідно зі штатним розкладом в ЦДПІН НАН України працює 77 співробітників, в тому числі 55 науковців, серед яких 5 докторів наук та 28 кандидатів наук. Крім того, в ЦДПІН НАН України працює 34 сумісники, серед яких 8 докторів наук і 19 кандидатів наук. Таким чином, в перерахунку на повну зайнятість загальна чисельність співробітників ЦДПІН НАН України становить 96 осіб, з них науковців — 72, докторів наук — 9, кандидатів наук 37.

В структурі ЦДПІН НАН України функціонує п’ять наукових відділів та одна міжгалузева лабораторія Міністерства освіти і науки України та НАН України. Крім того, в 2004 р. спільним наказом Міносвіти України та Президії НАН України створено спільний відділ історії техніки Східноукраїнського Національного університету ім. В.Даля та ЦДПІН НАН України (м. Луганськ).
^ Наукові відділи:
історії науки і техніки;

методології і соціології науки;

системних досліджень науково-технологічного потенціалу;

проблем інноваційного розвитку економіки;

проблем діяльності та стратегії розвитку НАН України;

міжгалузева лабораторія МОН та НАН України з проблем формування та реалізації науково-технічної політики України.

Протягом звітного періоду науковці ЦДПІН НАН України виконували 21 проекти, з них 3 міжнародних та 18 національних проектів, на замовлення міністерств та відомств. Зокрема:

за Державним замовленням на науково-технічну продукцію з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки виконувалося 2 проекти на замовлення Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України;

в рамках Державної науково-технічної програми 1.5 «Стратегічні шляхи розвитку науково-технічного потенціалу України» з пріоритетного напряму «Проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства» виконувалося 4 проекти;

за конкурсом, оголошеним ДФФД в 2001 році, науковці ЦДПІН НАН України виграли 4 гранти, в рамках яких, проводилися дослідження;

в рамках державної програми з міжнародного науково-технічного співробітництва Міністерства освіти і науки України виконувалося 2 проекти;

на замовлення Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики України виконувався проект щодо визначення критеріїв вагомості (висоти) бар’єрів при визначенні меж товарних ринків;

в звітному році укладено угоду на виконання міжнародного науково-дослідного проекту по лінії Шостої РП ЄС «Дослідницький потенціал країн Чорноморського регіону»;

також науковці ЦДПІН НАН України виконували 7 відомчих тем.

В рамках виконання зазначених проектів було отримано наступні нові результати.

Обґрунтовано наукові підходи та розроблено методику прогнозування науково-технічного та інноваційного розвитку України на основі оригінальних теоретико-методологічних засад проблемно-орієнтованого оцінювання та формування науково-технічного потенціалу, визначення науково-технологічних та інноваційних пріоритетів. На виконання відповідного доручення Кабінету Міністрів України розроблено проект Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006 роки, яку було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1086. Здійснено підготовчу роботу для проведення семінарів для експертів, які будуть залучені до виконання Програми.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України і замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України розроблено проект Інноваційної моделі структурної перебудові економіки України. Проект державного документу узгоджено із зацікавленими державними органами та представлено Кабінету Міністрів України. В ньому обґрунтовано основні напрямки, кількісні та якісні орієнтири та конкретні заходи, щодо поетапного здійснення змін в галузевій структурі економіки України шляхом прискореного нарощення наукоємних галузей і виробництв з високим рівнем доданої вартості у виробленій продукції. Показано, що завдяки повномасштабному здійсненню зазначеного структурного маневру економіка України здатна за 10 років вийти на сучасний середньоєвропейський рівень ВВП на душу населення – 10-12 тис. дол. США та суттєво покращити всі показники, що характеризують соціально-економічний стан суспільства.

Досліджено теоретичні аспекти перебудови національної економіки та вдосконалення освіти в умовах переходу до економіки, що базується на знаннях. Розроблено пропозиції щодо використання індикаторів рівня інноваційності для прогнозування наслідків організаційних та економічних заходів на державному рівні. Проаналізовано системи показників науково-технічної діяльності та запропоновано процедури удосконалення оцінки результативності наукової діяльності на різних рівнях управління.

В ході досліджень було з’ясовано, що з розвитком інформатики, інформаційних та інтелектуальних технологій виникає нова альтернатива для обґрунтування загальнонаукової методології з набагато більш широкою сферою свого впливу. В інформатиці досліджуються не ті чи інші види наукового знання, а знання взагалі, але під особливим кутом зору, з позиції переробки і перетворення інформації, здійснюється аналіз способів і механізмів перетворення інформації в її вищу форму – знання. Як наслідок інформаційна методологія різко розширює сферу свого впливу. У неї включаються не тільки природознавство і соціогуманітарні науки, але й повсякденне пізнання і здоровий глузд, яка є споконвічною, універсальною і найбільш різноманітною формою знання, що фактично не розглядалася традиційною методологією. Доведено, що специфікою інформаційного моделювання, що є визначеною формою знакового моделювання, виступає альтернативність розумових операцій, що дає можливість виявлення широкої розмаїтості можливостей, що містить у собі дійсність у кожен момент часу. Ця риса комп’ютерного моделювання цілком корелює з програмами постнекласичної науки і має перспективний характер. У комп’ютерному моделюванні з переходом від рівня агрегування даних до рівня представлення знань гносеологічно змінився принцип обробки інформації, з’явилася рефлексивна властивість «усвідомлювати» свої інтелектуальні можливості. Зважаючи на глобальність інформатики, з’ясовано світоглядний та методологічний її вплив на соціогуманітарні дисципліни, зокрема на соціологію, психологію, антропологію, науко­знавство.

Досліджено роль суспільних наук у різних соціально-економічних умовах і їхня трансформація у період переходу від планової до ринкової економіки.

В результаті проведених досліджень також було сформульовано гендерні стратегії розвитку освіти як фундаменту розвитку наукового потенціалу; сформульовано механізми імплементації принципів гендерної рівності в науково-технологічну політику України. Проведено гендерну експертизу нормативно-правової бази, що стосується сфери науково-технічної діяльності, та дано гендерну оцінку науково-технологічній політиці України.

В 2004 році старший науковий співробітник ЦДПІН НАН України к.е.н. Булкін І.О. отримав щорічну премію Президента України для молодих учених за цикл праць «Методологія проектування стратегії державної науково-технічної політики».

Аспіранта ЦДПІН НАН України М.В. Онопрієнка нагороджено грамотою Президії НАН України за цикл наукових робіт, присвячених аналізу специфіки методології інформатики.

У перспективі зусилля науковців ЦДПІН НАН України будуть спрямовані на поглиблення фундаментальних досліджень актуальних проблем наукознавства та історії науки і техніки, підвищення рівня обґрунтованості пропозицій щодо вдосконалення державної науково-технологічної та інноваційної політики, розробки ефективних моделей розвитку економіки України на сучасному етапі. Ця стратегія має бути реалізована за рахунок активної участі ЦДПІН НАН України у виконанні пріоритетних державних програм і проектів Державного фонду фундаментальних досліджень.

І в подальшому особлива увага буде приділятися питанням поліпшення якісного складу науковців ЦДПІН НАН України за рахунок підвищення ефективності роботи аспірантури і докторантури, а також посилення співробітництва фахівців ЦДПІН НАН України з вітчизняними та зарубіжними науковцями.

Буде продовжено активне використання величезного досвіду та знань академічної еліти України при дослідженні актуальних проблем розвитку вітчизняної науки, розробці відповідних рекомендацій і прогнозів через роботу постійно діючого інституту вищих експертів в галузі організації науки та інновацій на громадських засадах.

^ I.Найважливіші досягнення в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук
З напряму «Узагальнення історичного досвіду, довгостроко­вих тенденцій, закономірностей, проблем розвитку науки в Украї­­­ні у контексті розвитку світової науки» досягнуто наступних основних результатів:

На основі використання оригінальної методики визначення наукових шкіл, комплексного дослідження їх діяльності статистичними, наукометричними, соціологічними та іншими засобами в основному завершено інвентаризацію існуючих наукових шкіл в Україні. Підготовлено перший том рукопису, в якому описано історію виникнення та розвитку найбільш повно досліджених вітчизняних наукових шкіл (М.М. Амосова, О.І. Ахієзера, М.М. Боголюбова, О.О. Богомольця, В.М. Глушкова, А.І. Кіпріанова, Є.О. Патона, Г.М. Савіна, І.І. Шмальгаузена) (Ю.О. Храмов, С.П. Руда, Ю.В. Капітонова, О.Я. Пилипчук).

Поглиблено знання про інформатику як складову постнекласичної науки, як засобу перетворення людини в суб’єкта, що отримує можливість комунікувати з усім світом, і тим самим переходити у стан глобального феномену, як символу сучасної цивілізації і як науково обґрунтованої системи знань, використання якої в суспільній практиці сприяє переходу людства до ноосферного буття. Визначено також основні перепони на шляху подальшого розвитку інформатизації в Україні, а також найгостріші проблеми, які викликані масштабною експансією інформаційних технологій та ускладненням їх інструментального базису, а також їх неоднозначним впливом на моральний, етичний і правовий стан людей (В.І. Онопрієнко, Л.В. Рижко, М.В. Онопрієнко).

Проведено системне дослідження процесу зростаючої спеціалізації наукових дисциплін. Виявлено, що на початку двадцять першого століття вона набула якісно нових рис і вимагає вироблення принципово нових підходів та обґрунтованих дій, спрямованих на подолання зумовлених нею негативних наслідків, які стають сьогодні вкрай небезпечними для розвитку науки. Зокрема, накопичення завдяки надмірній спеціалізації в надрах сучасної наукової системи значних перепон на шляху необхідної контекстуалізації знань та їх інтеграції в цілісну наукову реальність. Надмірна спеціалізація наукової дисципліни призводить до того, що вона замикається на саму себе, стає не здатною інтегрувати себе у глобальну проблематику і роз’єднує об’єкт на окремі фрагменти, що унеможливлює отримання цілісного концептуального уявлення про нього. На основі отриманих результатів дослідження розроблено концептуальну схему визначення предметного поля сучасної економічної науки та її взаємодії з гуманітарними, суспільними, технологічними та природничими науками. Це має важливе значення для створення нової економічної теорії розбудови знаннєвого суспільства (Б.А. Маліцький, О.С. Попович, В.П. Соловйов);

Визначено фундаментальні ідеї і теорії природознавства та їх зв’язок з науковими картинами світу. Виходячи з цього, розроблено підхід до написання її загальної історії, що може правити за основу посібника «Основні концепції сучасного природознавства» для вищих навчальних закладів. У зв’язку зі зростанням обсягів історичного матеріалу цей підхід екстрапольовано також для реконструкції історії будь-якої науки, зокрема стосовно фізики (Ю.О. Храмов).

З напряму «Удосконалення соціально-економічного та організа­ційного меха­нізму, формування та використання науково-тех­ніч­ного потенціалу України, його взаємодії з науковими потенціалами зарубіж­них країн» отри­мано наступні основні результати:

Обґрунтовано наукові підходи та розроблено методику прогнозування науково-технічного та інноваційного розвитку України на основі оригінальних теоретико-методологічних засад проблемно-орієнтованого оцінювання та формування науково-технічного потенціалу, визначення науково-технологічних та інноваційних пріоритетів. Розроблено проект Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006 роки, яку було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1086. ЦДПІН НАН України рішенням Президії НАН України та МОН України визначено базовою організацією для науково-методичного супроводу виконання цієї програми (Б.А. Маліцький, В.П. Соловйов, О.С. Попович).

На виконання доручення Кабінету Міністрів України і замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України розроблено проект Інноваційної моделі структурної перебудові економіки України. Проект державного документу узгоджено із зацікавленими державними органами та представлено Кабінету Міністрів України. В ньому обґрунтовано основні напрямки, кількісні та якісні орієнтири та конкретні заходи, щодо поетапного здійснення змін в галузевій структурі економіки України шляхом прискореного нарощення наукоємних галузей і виробництв з високим рівнем доданої вартості у виробленій продукції. Показано, що завдяки повномасштабному здійсненню зазначеного структурного маневру економіка України здатна за 10 років вийти на сучасний середньоєвропейський рівень ВВП на душу населення – 10 12 тис. дол. США та суттєво покращити всі показники, що характеризують соціально-економічний стан суспільства (Б.А. Маліцький, В.П. Соловйов, О.С. Попович, І.Ю. Єгоров).

З напряму «Історико-наукознавчий аналіз досвіду та обґрунтування перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку НАН України» отримано наступні основні результати:

Поглиблено знання про історію та сучасний стан досліджень і розвитку НАН України. На основі використання оригінальних методів історико-наукознавчих, соціологічних та наукометричних досліджень отримано ряд нових результатів, які більш повно висвітлюють проблемні питання життєдіяльності наукового колективу НАН України. Зокрема, виявлено і введено у науковий обіг нові факти про діяльність ряду наукових шкіл, створених видатними вченими Академії, підготовлено до друку рукописи книг про ряд видатних вчених Академії. Показано, що на сучасному етапі розвитку НАН України з’явилися ознаки позитивних тенденцій, зокрема після 2000 року чисельність науковців не тільки стабілізувалася, а і почала дещо зростати. Зростає також захист кандидатських та докторських дисертацій, помітно збільшується кількість заявок на патенти та винаходи, кількість ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності та ноу-хау, публікаційна активність та масштаби міжнародного науково-технічного співробітництва. Ці статистичні позитивні зміни знаходять відображення також в соціологічних оцінках особистого ставлення вчених до змін, які відбуваються в установах НАН України і визначають перспективи і подальші шляхи щодо реформування НАН України (Б.А. Маліцький, В.І. Онопрієнко, Н.Б. Ісакова, Л.П. Кавуненко, О.О, Грачов, В.Л. Богданов).
^ II.Дані про тематику та обсяги НДР, що виконуються установою
Вид тематики

Кількість тем (проектів, завдань)

^ Обсяги фінансування, тис. грн.

разом

в т.ч. завершено у звітному році

разом

в т.ч. фактично отримано в 2004 р.

1

2

3

4

5

1. Державна:

1.1. Тематика, що виконувалась за завданнями державних цільових програм, головним розпорядником бюджетних коштів яких є НАН України та фінансувалась за кодом 1050 (із зазначенням назви кожної окремої програми та її замовника)

–

–

–

–

1.2. Тематика, що виконувалась за завданнями державних науково-технічних програм Міністерства освіти і науки України

4

2

65,0

32,5

1.3. Тематика, що виконувалась за завданнями програм інших центральних органів виконавчої влади

(із зазначенням назви кожної окремої програми та її замовника)

^ Програма наукових робіт Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики

1

1

15,0

15,0

^ Державна програма з міжнародного науково-технічного співробітництва Міністерства освіти і науки України

2

2

45,8

45,8

^ Програма наукових робіт Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України

2

1

108,9

108,9

1.4. Тематика, яка виконувалась за Державним замовленням на науково-технічну продукцію з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, що фінансувалось за кодом 1060

–

–

–

–

1.5. Проекти Державного фонду фундаментальних досліджень

4

1

78,0

39,0

1.6. Тематика, яка виконувалась за окремими завданнями відповідно до Указів Президента України, рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та фінансувалися за кодами 1030 та 1040

Державна програма прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004 – 2006 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1086, фінансування здійснюється згідно з Розпорядженням Президії НАН України від 4.11.04 №734

1

0

20,0

13,0

2. Програмно-цільова та конкурсна
тематика НАН України













2.2. Тематика, що виконувалась за завданнями цільових комплексних програм фундаментальних досліджень**

1

0

120,0

120,0

1

2

3

4

5

2.3. Тематика, що виконувалась за завданнями цільових програм прикладних досліджень***

–

–

–

–

^ 3. Відомча тематика:

3.1. Тематика, що виконувалась за завданнями цільових наукових програм відділень НАН України****

–

–

–

–

3.2. Тематика фундаментальних досліджень, що фінансувалась за кодом 1030

4

0

495,9

489,9

3.3. Тематика прикладних досліджень, що фінансувалась за кодом 1040

2

1

622,2

622,2

3.4. Тематика, що фінансувалась за обома кодами

–

–

–

–

3.5. Тематика, що фінансувалась за іншими кодами (в т.ч. 1140, 1160 )

Фінансова підтримка інфраструктури (код 1130) – проведення ХХ Міжнародного Київського симпозіуму з наукознавства, історії науки і техніки «Академічна наука: минуле, сучасне, майбутнє»

1

1

12,5

12,5

Підтримка діяльності мережі контактних пунктів Шостої рамкової програми Європейської комісії (код 1140), фінансування здійснюється згідно з Розпорядженням Президії НАН України від 22.11.04 №765

1

0

6,9

4,7

^ 4. Пошукова тематика:

4.1. Тематика, що фінансувалась за кодом 1030

–

–

–

–

5. Госпдоговірна тематика

5.1. Тематика, що виконувалась за кошти вітчизняних замовників

–

–

–

–

5.2. Тематика, що виконувалась за кошти зарубіжних організацій та фондів

–

–

–

–

Загалом

23

9

1590,2

1503,5


Заборгованість за 2004 рік склала 86,7 тис. грн., в тому числі по тематиці, що виконувалась за завданнями державних науково-технічних програм Міністерства освіти і науки України – 32,5 тис. грн., за проектами Державного фонду фундаментальних досліджень – 39,0 тис. грн., заборгованість за іншими темами, що фінансуються з державного бюджету – 15,2 тис. грн.

^ III.Виконання відомчої тематики
Протягом 2004 року в ЦДПІН НАН України виконувалося 7 відомчих тем:

«Дослідження методологічних та історико-соціальних аспектів становлення і розвитку інформатики в Україні» (науковий консультант акад. НАН України Коваленко І.М., наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., д.філос.н., проф. Онопрієнко В.І., д.ф.-м.н. Храмов Ю.О.).

«Дослідження проблем комерціалізації результатів науково-технічної діяльності з метою формування умов переходу до економіки, заснованої на знаннях» (науковий керівник к.т.н. Соловйов В.П.).

«Теоретико-методичні засади формування науково-технічного потенціалу України, що відповідає умовам знаннєвого суспільства» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.е.н Єгоров І.Ю.).

«Фундаментальні ідеї і теорії сучасного природознавства: історико-культурний і світоглядний контексти» (науковий керівник д.ф.-м.н. Храмов Ю.О.).

«Соціологічний моніторинг інноваційних можливостей інститутів НАН України» (науковий керівник д.філос.н., проф. Онопрієнко В.І.).

«Наукометричний аналіз стану наукової системи України» (науковий керівник к.т.н. Грачев О.О.).

«Історико-наукознавчий аналіз проблем використання селективного та програмно-цільового підходу в формуванні та реалізації науково-технологічної та інноваційної політики» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.ф.-м.н. По­пович О.С.).

В результаті виконання теми «Дослідження методологічних та історико-соціальних аспектів становлення і розвитку інформатики в Україні» (науковий консультант акад. НАН України Коваленко І.М., наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., д.філос.н., проф. Онопрієнко В.І., д.ф.-м.н. Храмов Ю.О.).

Доведено, що інформатика не лише є характерною складовою постнекласичної науки, а й уособлює собою інтелектуальний стан сучасної епохи, виступає символом сучасної цивілізації, формуючи її ідеали, інформаційна технологія в її глобальному контексті і значенні при переорієнтації її в людиновимірні координати є передумовою дійсного переходу людства до ноосфери, альтернативою сталого суспільного розвитку. Разом з тим з інформатизацією, яка стає визначальним чинником глобалізаційних процесів у світі, пов’язане наростання самовідчуження людини і людства, зумовлене безпрецедентної експансією інформаційних технологій, лавиноподібним ускладненням його інструментального базису, що не може не викликати занепокоєння.

Показано, що основу інформаційного підходу в різних галузях наукового знання може скласти різноманітнісна концепція інформації Ешбі, відповідно до якої інформація - це те, що знімає невизначеність, обмежує розмаїтість. Кожний об’єкт матеріального світу може розглядатися як обмежена розмаїтість завдяки зв’язкам між його елементами, що обмежують ступінь свободи окремих елементів і тим самим зменшують невизначеність їх взаєморозташування. Закон збереження інформації складає якби онтологічну передумову процесів інформатизації і може ефективно використовуватися при аналізі і прогнозуванні розвитку наукового знання.

З’ясовано, що в світоглядному плані інформатика прикметна перетворенням людини в суб’єкта, що комунікує з усім земним світом, тобто людина сама стає глобальною. Це в свою чергу істотно змінює моральні, естетичні, правові норми буття людини.

На основі аналізу стратегії програм ЮНЕСКО встановлено, що ключовими чинниками в переході до суспільства знань є освіта, наука і культура, а також засоби інформації, значення яких набуває міждисциплінарного характеру.

В результаті виконання теми «Дослідження проблем комерціалізації результатів науково-технічної діяльності з метою формування умов переходу до економіки, заснованої на знаннях» (науковий керівник к.т.н. Соловйов В.П.) виявлено закономірності виникнення в сучасних умовах протиріч між традиційним «індустріально-корпоративним» менеджментом і новими умовами розвитку бізнесу на інноваційній основі. Сформульовано парадигму менеджменту, засновану на уявленнях про вплив комерціалізації результатів науково-технічної діяльності на ліквідність фінансового капіталу.

В результаті виконання теми «^ Теоретико-методичні засади формування науково-технічного потенціалу України, що відповідає умовам знаннєвого суспільства» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.е.н Єгоров І.Ю.) узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід, досліджено основні закономірності переходу від традиційної економіки промислового типу до економіки, що базується на знаннях. Особливу увагу при цьому приділено ролі науково-технічного потенціалу та визначенню шляхів найбільш ефективного використання наукових знань.

В результаті виконання теми «Історико-наукознавчий аналіз проблем використання селективного та програмно-цільового підходу в формуванні та реалізації науково-технологічної та інноваційної політики» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.ф.-м.н. По­пович О.С.) було здійснено аналіз досвіду селекції науково-технологічних пріоритетів і механізмів їх реалізації в розвинених країнах, а також еволюції підходів до формування та реалізації таких пріоритетів в незалежній Україні. Було показано, що більшість розвинених країн прийшли до необхідності формування державних пріоритетів у науково-технологічній та інноваційній сфері шляхом проведення ґрунтовних прогнозно-аналітичних досліджень. На базі одержаних висновків були підготовлені аналітичні записки, що були направлені до президії Національної академії наук України, адміністрації Президента України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. В них подано інформацію про світовий досвід та обґрунтовано необхідність розгортання прогнозно-аналітичних досліджень перспектив науково-технологічного та інноваційного розвитку України.

В результаті виконання теми «Наукометричний аналіз стану наукової системи України» (науковий керівник к.т.н. Грачев О.О.):

Проведено аналіз публікацій з відображення діяльності установ НАН України в енергетичній галузі за період 2000–2004 рр. Показано, що в цей період найбільш актуальними темами обговорення в ЗМІ були теми Чорнобиля, регіональних та загальних проблем енергетики і енергозбереження. Вченими НАН України було опубліковано 88 статей, присвячених цим питанням. При цьому середньорічна кількість статей з проблем Чорнобиля зросла з 3 до 10. Показовим є й вплив на кількість публікацій в ЗМІ спеціальних акцій, таких як оголошений в 2002 році рік енергозбереження. Це значно стимулювало освітлення в пресі проблем енергозберігаючої політики. В той же час кількість публікацій за іншими темами залишалась без суттєвих змін. Загальна ж тенденція їх змін вказує на зниження активності вчених НАН України в популяризації результатів досліджень в ЗМІ. Можливою причиною цього явища є існуюча циклічність в плануванні наукових досліджень й кількістю щорічно завершених науково-дослідних тем;

Здійснено аналіз динаміки наукового потенціалу НАН України в 1987–2003рр.; а також аналіз динаміки розвитку й результатів наукової діяльності НАН України у 1999–2003 рр. Показано, що в цей період одним з важливих напрямів діяльності академії було подальше удосконалення мережі наукових установ з метою сприяння розвитку досліджень з приоритетних наукових напрямів, використання можливостей академії для наукового забезпечення базових га­лузей економіки держави, становлення нових форм інноваційної діяльності;

Розглянуто джерела фінансування бюджетних установ і проаналізовано динаміку їх обсягів. Вивчено стан матеріально-технічного забезпечення установ та організацій НАН України. Показано, що в останні роки є позитивні зру­шення в цьому питанні, але стан забезпечення наукових установ НАН України сучасними науковими приладами залишається вкрай незадовільним, так як кошти, що виділяються на ці потреби з Держбюджету, не відповідають навіть мінімальним вимогам підтримки належного рівня експериментальних досліджень, експлуатації великих дослідницьких установок тощо. Тому сьогодні близько 85% парку приладів наукових установ є фізично зношеними та морально застарілими;

Здійснено аналіз результатів наукової діяльності установ НАН України і встановлено, що незважаючи на низьку сприйнятливість вітчизняного виробництва до науково-технічних інновацій, ними виконано понад 15530 робіт за господарськими договорами та впроваджено в різні галузі економіки України понад 9,7 тис. новітніх розробок. Частка позабюджетних коштів, одержаних установами від виконання замовлень на науково-технічну продукцію, становила в середньому 27,6% загального обсягу річних надходжень з усіх джерел з усіх джерел фінансування НАН України;

Висвітлено загальні кількісні показники відображення у пресі тематики, пов’язаної з проблемами науки та з діяльністю НАН України (за 2001–2003 рр.), зроблено порівнювальний аналіз окремо за роками. Усього за цей період оглянуто 15 тис. газет. Виявлено газети, які подають найбільш публікацій за цією тематикою із довідково – інформаційного фонду: «Зеркало недели», «Урядовий кур’єр», «Світ», «Демократична Україна», «Голос України».

Виявлено кількісні показники інформаційної активності академіків та членів-кореспондентів НАН України з динамікою по роках. Встановлено, що найбільшу активність виявили такі вчені як: Толочко П.П., Патон Б.Є., Дзюба І.М., Кордюм В.А., Ситник К.М., Сергієнко І.В.

Дані про відомчу тематику та обсяги фінансування наведено у формі IІІ-1, що додається.


^ Дані про виконання досліджень і розробок за господарськими договорами та зовнішньо­економіч­ними контрактами
Дослідження і розробки за господарськими договорами та зовнішньоекономічними контрактами у 2004 р. в ЦДПІН НАН України не виконувалися.



^ IV.Використання результатів досліджень у народному господарстві
Загальна кількість розробок, впроваджених протягом звітного року, становить 13. Зокрема:

Розроблено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1086 від 25 серпня 2004 р. методику та інструментарій для організації прогнозно-аналітичних досліджень, що передбачені Державною програмою прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006 рр. Методика є основою для проведення семінарів для експертів, які будуть залучені в межах виконання цієї програми.

На замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України розроблено Інноваційну модель структурної перебудови економіки України, яка була розглянута і схвалена на розширеному засіданні колегії Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, що відбулося 9 листопада 2004 р. Аналітичні матеріали щодо цієї розробки надіслано до Президії НАН України.

За власною ініціативою підготовлено аналітичні записки щодо вдосконалення системи управління науково-технологічним та інноваційним розвитком України з питань:

виконання законодавства в сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;

організації прогнозно-аналітичних досліджень, спрямованих на визначення пріоритетних напрямів науково-технологічного та інноваційного розвитку України;

впровадження ефективних механізмів реалізації державної політики у сфері науково-технічної діяльності, стратегії інноваційного розвитку економіки;

формування інституційно-фінансової інфраструктури (розвиток інформаційних технологій в управлінні економікою, становлення системи венчурного фінансування інноваційного підприємництва та вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності) в межах інноваційної моделі структурної перебудови економіки України.

Матеріали надіслано до Адміністрації Президента України, Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Президії НАН України, МОН України.

В межах виконання НДДКР розроблено проекти Законів України, зокрема:

«Про венчурне фінансування»;

«Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 01.12.1998 р. №285-ХІV;

«Про внесення змін до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку» від 23.03.2000 р. №1602-ІІІ.

Матеріали надіслано до відповідних Комітетів Верховної Ради України.

В межах роботи групи консультантів Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України запропоновано внести корективи до проекту Закону України «Про державне регулювання трансферу технологій в Україні» при його підготовці до другого читання у Верховній Раді України.

За власною ініціативою розроблено та надіслано до Верховної Ради України план-проспект Державної доповіді «Наука та інновації для розбудови економіки, що базується на знаннях».

За дорученням Президії НАН України розроблено проект Постанови Президії НАН України «Про наукову доповідь «Історія національної науки: новий зміст і суспільна значимість». Матеріали надіслано до Відділення інформатики НАН України.

За власною ініціативою, розглянувши запропонований Міністерством освіти і науки України аналітичний документ «Про наукове забезпечення потреб економіки та її технологічного оновлення» та проект протокольного рішення Кабінету Міністрів України з цього питання, розроблено пропозиції до «Положення про основні засади та механізми реалізації державного замовлення на виконання наукових досліджень і розробок» та до «Положення про порядок проведення наукових досліджень та розробок за рахунок базового бюджетного фінансування». Матеріали надіслано до Президії НАН України.

На замовлення Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики України розроблено методичні рекомендації для практичного застосування щодо оцінки висоти бар’єрів вступу суб’єктів господарювання на товарні ринки, а також обґрунтовано подолання бар’єрів входу в ринки. Методичні рекомендації були захищені на засіданні науково-технічної ради Антимонопольного комітету.

За власною ініціативою розроблено пропозиції щодо створення мережі інноваційних науково-технологічних Центрів України. Матеріали надіслано до Міністерства промислової політики України.

В межах виконання спільних НДДКР проведено дослідження новітніх тенденцій у розвитку механізмів державного стимулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку в розвинених країнах та розробці оптимальної структури і механізмів бюджетного фінансування науки. Матеріали надіслано до Науково-дослідного інституту економічного розвитку Київського національного