Реферат: Програма розвитку овочівництва черкаського району на 2011 2015 роки

ЧЕРКАСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ


УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО

РОЗВИТКУ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ











ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

ОВОЧІВНИЦТВА ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ

НА 2011 – 2015 РОКИ


Черкаси 2011


ЗМІСТ






Вступ……………………………………………………………………………

3










1.

Сучасний стан овочівництва…………………………………………………..

5










2.

Основні напрямки розвитку овочівництва в 2011 році та на період до 2015 року………………………………………………………………………………


10










3.

Сортовий склад…………………………………………………………………

14










4.

Особливості вирощування…………………………………………………

16










5.

Ринок овочів……………………………………………………………………..

22










6.

Додатки …………………………………………………………………………























ВСТУП

Овочі в харчуванні людини є джерелом вітамінів, мінеральних солей, органічних кислот, вуглеводів, білків, клітковини, інших фізіологічно активних речовин. Загальна сума денної потреби людини в енергії покривається за рахунок овочів на 12-15 відсотків.

Овочівництво - важлива галузь сільського господарства, яка займає важливе місце в забезпеченні населення дієтичною продукцією і консервованими овочами на протязі року. Динаміка і темпи виробництва овочів, рівень забезпеченості населення овочевою продукцією, а переробні підприємства сировиною, визначається розвитком і розміщенням овочівництва в районі.

Для збільшення виробництва, розширення асортименту та покращення якості овочевої продукції в господарствах усіх форм власності необхідно чітко дотримуватися сучасних технологій вирощування овочевих культур, особливо з дотриманням сортового складу екологобезпечних систем захисту рослин та удобрення, механізації трудомістких процесів, організації ринку овочевої продукції. Природно-кліматичні умови і ґрунти району сприятливі для вирощування всіх овочевих культур.

В умовах, коли приватний сектор займає більш 73% у валовому виробництві овочів, потребує вирішення комплекс питань та розробки організаційно-економічних і технічних заходів по виходу з кризи овочепродуктового підкомплексу, насамперед удосконалення системи збуту овочевої продукції та розвитку нових форм господарювання і спеціалізованих овочівницьких господарств в окремих регіонах та зонах, потрібно домогтися рівномірного постачання овочів протягом року у рекомендованому асортименті за рахунок підбору відповідних сортів і гібридів з різними строками дозрівання, переробки, заморожування та закладання продукції на тривале зберігання.

Висока собівартість, значні витрати на реалізацію і порівняно низькі ціни на овочеву продукцію стали причиною збитковості виробництва овочів у господарствах суспільного сектору.

Практично втратили свою роль плодоовочеві бази, особливо в зберіганні і системі реалізації овочевої продукції. Міські ринки стали основним каналом реалізації овочів. Водночас зберігається тенденція до сталого попиту населення на овочі і плоди, як одного з джерел надходження вітамінів для підтримання здоров'я людей в умовах подорожчання медичних послуг і підвищення цін на ліки.

Таким чином виник комплекс питань, які потребують негайного розв'язання, зокрема, концептуальних основ розвитку овочівництва в нових умовах, на основі аналізу стану і тенденцій розвитку, організаційно-економічних і технологічних проблем його функціонування, розвитку на перспективу та відпрацювання взаємозв’язків між суб’єктами ринку овочів.



^ Сучасний стан овочівництва

За останні роки в суспільному секторі спостерігається негативна тенденція до різкого скорочення посівних площ і зменшення виробництва овочів, проте суспільний сектор залишається основним постачальником овочевої продукції переробній промисловості.

Поряд із зменшенням виробництва овочів в суспільному секторі, зростає виробництво овочевої продукції в приватних господарствах.

Науково-обґрунтована норма споживання овочів на одну людину в Україні на рік становить 161 кг, з яких 25-30% має споживатися в свіжому вигляді, решта має бути переробленою і закладеною на тривале зберігання. Все це потребує відродження існуючих переробних підприємств в районі, які повинні освоїти випуск конкурентноспроможної продукції з використанням сучасного пакування і оформлення.

Для задоволення потреб населення Черкаськго району з 77,6 тис. населенням і переробною промисловістю потрібно щорічно виробляти 11-15 тис. тонн овочів в усіх категоріях господарств на площі 1-1,8 тис. гектарів(без цукрової кукурудзи і овочевого горошу). За останні п’ять років виробництво овочевих культур становило 13,7 тис. тонн картоплі – 37,3, що перевищувало фактичний фонд споживання від 8 відсотків у 2006 році до 67 у 2009 році (додаток 1).


^ Обсяги посівів та валового виробництва овочів по всіх категоріях

господарств Черкаського району на 2011-2015 роки




2011 р.

2015 р.

Площа,

га

Урожайність,

ц/га

Валове виробництво, тонн

Площа,

га

Урожайність,

ц/га

Валове виробництво, тонн

Прогрес

-

-

-

20

40

80

Ломовате

-

-

-

26

42

109

Колос

-

-

-

25

48

120

Степанки

-

-

-

23

50

115

Агротехсервіс

703

86

6045

403

131

6280

ім. Шевченка

1916

89,2

17107

1730

98,8

18107

Іскра

-

-

-

28

45

126

Зоря

31

53,2

164

45

50

225

Нива

-

-

-

20

40

80

Україна

137

75

1027

60

60

360

Агро-Старт

-

-

-

25

48

120

РВД-Агро

-

-

-

20

40

80

Хацьки-Агро

-

-

-

20

40

80

Фобос

20

120

240

20

40

80

Дельта

-

-

-

20

40

80

Агротепличний

12

80

96

12

80

96

Приват-Агро

-

-

-

10

40

40

Аркоп

17

120

204

20

40

80

Маяк-Худяки

-

-

-

600

60

5568

Дубіївка нова

-

-

-

10

40

40

Фермери

251

80

2008

200

40

800

^ По району

3087

87,1

26891

3337

97,8

32666



У 2010 році у всіх категоріях господарств на площі 8515 га вирощено 74 тис. тонн овочів, урожайність становила 87 цнт з га. Із загальної кількості цієї продукції 32,5 відсотка припадає на виробництво сільськогосподарськими підприємствами (ними вирощено 24 тис. тонн з урожайністю 86,6 цнт з га), господарствами населення – 67,5 відсотка (вирощено 50 тис. тонн з урожайністю 87,0 цнт з га). Частка у вирощуванні фермерськими господарствами – незначна і становила лише 1 відсоток від загального обсягу.

У структурі виробництва овочів значну частку (50 відсотків) займають інші овочі, у які входять зелений горошок, цукрова кукурудза, петрушка, укріп, редька та інші. Капуста займає 0,06 відсотка, огірки, цибуля - по 0,01, помідори – 0,08, буряки столові та морква – 0,04 та 0,06 відповідно.

Аналізуючи стан розвитку овочівництва у поточному році, можна зробити висновок, що власне їх виробництво перевищить фонд споживання у 2 рази надлишок продукції планують реалізовувати за межі району в т.ч. в м. Черкаси.


Додаток 2


^ Площа посіву та виробництво овочів по всіх категоріях господарств

Черкаського району на 2011-2015 роки





2011 р.

2015 р.




Площа,тис. га

Урожайність,

ц/га

Валове виробництво, тонн

Площа, тис.га

Урожайність,

ц/га

Валове виробництво, тонн

Овочі всього

3087

87,1

26891

3337

97,8

32666

В т.ч. капуста

300

149,1

4474

315

149,1

4696

огірки

288

115,0

3314

300

115,0

3450

помідори

380

126,9

4823

400

126,9

5076

столові буряки

180

139,2

2507

190

139,2

2644

морква

263

118,5

3119

274

118,5

3246

цибуля

235

94,8

2228

260

94,8

2464

часник

70

57,8

405

78

57,8

450

Інші овочі

1371

43,9

6021

1520

80,0

10640



Найбільшу частку у структурі овочів (50%) займає інша овочева продукція, в яку входять зелений горошок, цукрова кукурудза, баклажани, редиска, петрушка, укріп, сельдерей, кабачки та інше. Питома вага в овочевій продукції: капусти, помідорів та цибулі становить від 0,06 до 0,08 відсотків.

На підвищення урожайності та збільшення виробництва овочевої продукції значний вплив матимуть такі фактори:

- внесення науково-обґрунтованих доз органічних і мінеральних добрив, на основі дотримання співвідношення елементів живлення, з врахуванням виносу запланованим урожаєм;

- використання насіння високопродуктивних районованих сортів і гібридів високих репродукцій, а також підвищення реалізації потенціалу сорту шляхом передпосівної підготовки насіння та створення відповідних умов вегетуючим рослинам для формування урожаю;

- забезпечення комплексного захисту овочевих культур від хвороб, шкідників та бур'янів з урахуванням санітарного стану посіву, дотриманням строків проведення профілактичних обробок проти хвороб та шкідників;

- організація виробництва овочів в сільськогосподарських підприємствах на умовах колективного, сімейного, індивідуального і орендного підрядів;

- застосування для вирощування овочевих культур сучасної удосконаленої сільськогосподарської техніки: сівалок точного висіву, машин для хімічного захисту рослин від хвороб, шкідників та бур'янів, машин для збирання овочів;

- розширення застосування систем зрошення, зокрема, крапельного при вирощуванні овочів.

^ 2. Основні напрямки розвитку овочівництва
в 2011 році та на період до 2015 року


Розрахунки показують, що для повного забезпечення потреб виробництво овочів в районі повинне стабілізуватись на рівні 80- 124 тис. тонн.

З метою стабілізації і нарощування обсягів виробництва та реалізації овочів у 2011 році та на період до 2015 року передбачається:

1. Не допустити скорочення посівних площ овочевих культур, особливо в сільськогосподарських підприємствах.

2. Зосередити вирощування елітного насіння районованих і перспективних високоврожайних сортів та гібридів основних овочевих культур у спеціалізованих насінницьких господарствах, які мають паспорт-патент.

3. При допомозі Інституту овочівництва і баштанництва НААНУ організувати вирощування насіння овочевих культур високих репродукцій для потреб господарств району.

4. Добитися внесення на кожний гектар посіву овочевих культур по 30-40 тонн органічних добрив і по 60-80 кг діючої речовини мінеральних добрив (додаток 3).

5. Забезпечити потребу товаровиробників у засобах захисту овочевих рослин від хвороб, шкідників і бур'янів (додаток 4).

6. Підвищити рівень механізації трудомістких робіт в господарствах суспільного сектора за рахунок впровадження нової техніки та енерго- і ресурсозберігаючих технологій на площі 100-200 га.

7. Створити насінницькі господарства з виробництва насіння овочевих культур, які б забезпечували щорічну потребу в насінні для посіву овочів.

10. Агроформуванням району забезпечити валове виробництво овочів в 2011 році на рівні 80, а в 2015 році – 124 тис. тонн


Додаток 3

^ Щорічна потреба в добривах овочевих культур

на 2011-2015 роки

Культура

Види добрив

Норма внесення, тонн/га, кг д.р./га

2011 р.

2015 р.

площа, га

потреба, тонн, тонн д.р.

площа, га

потреба, тонн, тонн д.р.

Капуста

гній

40

300

1200

315

1260

Азот

90

300

2700

315

2835

Фосфор

80

300

2400

315

2520

Калій

80

300

2400

315

2520






















Огірки

гній

40

288

1152

300

1200

Азот

60

288

1728

300

1800

Фосфор

60

288

1728

300

1800

Калій

90

288

2592

300

2700






















Помідори

гній

40

380

1520

400

1600

Азот

60

380

2280

400

2400

Фосфор

60

380

2280

400

2400

Калій

60

380

2280

400

2400






















Буряки

гній

50

180

900

190

950

Азот

70

180

1260

190

1330

Фосфор

80

180

1440

190

1520

Калій

90

180

1620

190

1710

Інші

гній

40

1939

7756

2132

8528

Азот

70

1939

13573

2132

14924

Фосфор

70

1939

13573

2132

14924

Калій

90

1939

17451

2132

19188

Додаток 4


^ Щорічна потреба в засобах захисту овочевих культур

на 2011-2015 роки

Культура

Препарати

Норма внесення, кг/га

2011 р.

2015 р.

площа,га

потреба, тонн

площа, га

потреба, тонн

Капуста

Бутизан

1,7

300

5,1

315

5,4

Бі-58

0,7

300

2,1

315

2,2

Базудин

1,0

300

3,0

315

3,2






















Огірки

Сандофан

2,5

288

7,2

300

7,5






















Помідори

Зенкор

1,0

380

3,8

400

4,0

Сандофан

2,5

380

9,5

400

10,0

Акробат МЦ

2,5

380

9,5

400

10,0

Альто 400

0,2

380

7,6

400

8,0






















Буряки

Бі-58

0,7

180

1,2

190

1,33






















Цибуля

Стомп

3,0

235

7,0

260

7,8

Фюзілад

1,0

235

2,3

260

2,6

Топузіл

1,0

235

2,3

260

2,6

Альєт

2,0

235

4,7

260

5,2

Сандофан

2,5

235

5,8

260

6,5

Аурепід

2,4

235

5,6

260

6,2


^ 3. Сортовий склад


Найбільш повна і швидка реалізація досягнень селекції сортового складу можлива лише за високого рівня організації насінництва, основні завдання якого зводяться до прискореного розмноження насіння і підтримання генетичних ознак та властивостей вирощуваних у виробництві сортів. За різними оцінками вклад нових сортів у загальне підвищення рівня врожайності вирощуваних культур сягає 30-40% з перспективою збільшення його до 60-80%.Тому виникає необхідність проводити сортооновлення .

Виробники насіння мають можливість добирати для посіву у своєму господарстві сорти найбільш продуктивні й пристосовані до конкретних природних умов та інтенсивних технологій вирощування. При виборі сортів і гібридів для вирощування у господарствах Черкаського району необхідно, у першу чергу, орієнтуватися на ринки збуту овочевої продукції. Перевагу необхідно віддавати сортам і гібридам, які занесено до Державного реєстру сортів рослин України для Лісостепової зони (додаток 5).

Додаток 5


^ Рекомендовані сорти овочевих культур для вирощування в господарствах Черкаського району на 2011 рік

№ п/п

Назва сорту, гібриду

Сорто-

власник

Рік вклю-

чення в Реєстр

Гру-па стиг-лості

Напря-мок викорис-

тання

1

2

3

4

5

6

Капуста білоголова

1

Веснянка

Сквирська ДС

1997

рс

салатна

2

Єленовська

Київська ДСО

1982

рс

салатна

3

Харківська зимова

ІОБ НААН

1976

пс

універс.

4

Леся

ІОБ НААН

1999

пс

“—“

5

Українська осінь

ІОБ НААН

1987

пс

“—“

6

Яна

ІОБ НААН

2002

пс

“—“

7

Ліка

ІОБ НААН

1985

пс

“—“

8

Ярославна

ІОБ НААН

1993

пс

“—“

9

Росава

Київська ДСО

1999

пс

“—“

10

Олена

Сквирська ДС

2006

пс

черв., сал.

Огірок

1

Джерело

ІОБ НААН

1999

рс

засол.

2

Самородок F1

ІОБ НААН

2002

рс

“—“

3

Смак F1

ІОБ НААН

2002

рс

конс.

4

Трой F1

Донецька ДСО

2008

рс

“—“

5

Левадний F1

Сквирська ДС

2006

сс

“—“

6

Льоша F1

Донецька ДСО

2003

рс

“—“

Помідор

1

Надбужанський

ЧІАПВ

2006

рс

салатний

2

Тясьмінський

ЧІАПВ

2008

сс

універс.

3

СХ 1

ЧІАПВ

1996

сс

“—“

4

СХ 2

ЧІАПВ

1997

сс

“—“

5

СХ 3

ЧІАПВ

1998

сс

“—“

6

СХ 4

ЧІАПВ

1998

сс

“—“

7

Лагідний

Київська ДСО

1992

сс

“—“

8

Радісний

ЧІАПВ

2006

рс

оранж., універс.

9

Золотий потік

ІОБ НААН

2009




оранж., універс.

10

Шедевр

ЧІАПВ

2001

пс

збер., сал.

11

Шахтарський

Донецька ДСО

2010




рожевий, універс.

12

Наддніпрянський 1

ІЗПР

2007

сс

універс.

13

Сармат

ІЗПР

2009

сс

“—“

14

Кіммерієць

ІЗПР

2007

сс

“—“

Перець

1

Надія

ІОБ НААН

1998

рс

універс.

2

Валюша

ІОБ НААН

2006

ср

“—“

3

Велетень

ІОБ НААН

2008

сс

“—“

4

Злагода F1

ІОБ НААН

2004

рс

“—“

5

Віккон

Донецька ДСО

2004

сс

“—“

^ Столові буряки

1

Дій

ІОБ НААН

1997




універс.

2

Бордо харківський

ІОБ НААН

2000




“—“

3

Вітал

ІОБ НААН

2009




“—“

Морква




Нантська харківська

ІОБ НААН

1950

сс

універс.




Яскрава

ІОБ НААН

2000

сс

“—“




Вереснева

ІОБ НААН

2008

сс

“—“




Ранок F1

ІОБ НААН,

ДС "Маяк

1998

рс

“—“




Шантане сквирська

Сквирська ДСО

1947

сс

“—“




Дарунок F1

ІОБ НААН, Сквирська ДСО

2001

рс

“—“

Цибуля

1

Ялтинський рубін

ІОБ НААН

2007

рс

салатн.

2

Рубін

Донецька ДСО

1999

рс

універс.

3

Веселка

ІОБ НААН

1994

сс

“—“

4

Мавка

ІОБ НААН

2003

сс

“—“

5

Альгіз

Донецька ДСО




рс

“—“

6

Маяк

ДС "Маяк"

2001

пс

“—“

7

Ткаченківський

ІОБ НААН

1991

пс

“—“

8

Глобус

ІОБ НААН

1997

пс

“—“

9

Любчик

ІОБ НААН

2006

пс

“—“

Баклажани

1

Алмаз

Донецька ДСО

1993

сс

універс.

2

Сауран

Донецька ДСО

2006

ср

“—“

Часник

1

Мереф'янський білий

ІОБ НААН

2006

сс

універс.

2

Мануйлівський

ІОБ НААН

2007

сс

“—“

^ Горох овочевий




Стригунок

Сквирська ДСО

2005

рс

конс.




Селена

Сквирська ДСО

1996

сс

конс.




Пегас

Сквирська ДСО

1996

сс

конс.



^ 4. Особливості вирощування

Важливою умовою одержання високих врожаїв овочевих культур є розміщення їх у сівозміні. Овочеві культури вирощують в овочевих, овоче-кормових і польових сівозмінах. Не можна повертати пасльонові (помідор, перець, баклажани) на одне поле раніше, ніж через 2-3 роки, розміщувати їх на сусідньому полі з картоплею через наявність спільних хвороб і шкідників (додаток 6).

^ Попередники під овочеві культури

№ п/п

Культура

Попередники

1.

Капуста білоголова

Огірки, озимі зернові, цибуля, зернобобові, трави

2.

Огірок

Багаторічні трави, озима пшениця, помідор, цибуля, морква, перець, капуста

3.

Помідор

Озима пшениця, багаторічні трави, огірки, цибуля, кукурудза на силос

4.

Столові буряки

Огірки, рання капуста, картопля, цибуля, горох, озима пшениця, помідор, перець, баклажани

5.

Морква

Озимі зернові. Після збирання попередника краще вирощувати проміжну культуру (віко-овес, ячмінь з вівсом)

6.

Цибуля

Однорічні трави, озима пшениця. огірки, зернобобові, картопля рання, помідор ранній

7.

Перець

Багаторічні трави, огірки, бобові і зернові культури, капуста всіх видів

8.

Баклажани

Огірки, цибуля, ранньостигла капуста, багаторічні трави



^ Капуста білоголова

Розсаду пізньостиглих сортів та гібридів капусти висаджують у другій половині дня або в хмарну погоду з поливом (0,5-1 л води на рослину). На 2-3-й день після садіння перевіряють приживання рослин і розпушують міжряддя. Протягом вегетації плантації підтримують у чистому від бур’янів стані, міжряддя систематично розпушують, а перед змиканням рядків рослини підгортають. Пізньостиглі сорти і гібриди вирощують розсадним та безрозсадним способами.


Огірки

При вирощуванні огірків на продовольчі цілі найкращим способом зрошення є краплинне з передполивним режимом вологості ґрунту 80-75% НВ. При цьому покращуються біометричні показники рослин, знижується (на 34%) ступінь розвитку пероноспорозу, урожайність плодів становить 20,9 т/га, товарність – 80%. Краплинне зрошення не погіршує хімічні показники плодів порівняно з поливом дощуванням.

За краплинного способу зрошення створюються оптимальні умови для росту та розвитку рослин огірків, починаючи від сівби. Тому рослини формують слаборозвинену кореневу систему, яка в основному, представлена додатковими коренями з великою кількістю кореневих волосків. Усі корені знаходяться у поверхневому шарі ґрунту (0-20 см), розгалужуються в бік до 20-30 см, в основному розташовуються в зоні вузького міжряддя, де знаходиться поливний трубопровід. Ширина смуги контуру зволоження становить 55-60 см, поливна вода проникає на глибину 50 см.


Помідори

Порівняно з іншими овочевими культура­ми помідори менш вимогливі до ґрунтів. Їх можна вирощувати на різних за механічним складом ґрунтах Помідори дуже вимогливі до попередника.

Помідори чутливі до умов мінерального живлення. Нестача в ґрунті фосфору викликає затримку в розвитку рослин, негативно позначається на формуванні генеративних органів, а також затримує надходження азоту в рослини. Нестача калію знижує інтенсивність фотосинтезу, послаблює стійкість рослин проти грибкових хвороб.

Для встановлення оптимальних норм добрив у раціональному їх співвідношенні враховують природні особливості ґрунтів, забезпеченість їх рухомими формами поживних речовин, удобрення попередників. В умовах Правобережжя Лісостепу на темно-сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених при вирощуванні помідорів без зрошення слід вносити N60-90 Р80-90 К90-120; на чорноземах глибоких малогумусних - відповідно N60-90Р120-140К.90-120. На Лівобережжі Лісостепу без зрошення на темно-сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених вносять N80-90Р90-120К90-120; на чорноземах глибоких малогумусних — Н45-60Р60-90К45-60; при зрошенні на цих самих ґрунтах найбільш ефективним є внесення N90-120Р90-120К60-90.


^ Столові буряки.

Для вирощування столових буряків найпридатнішими є глибокі, розпушені, родючі з нейтральною реакцією ґрунти. Найкращими вважають родючі чорноземні, сірі, темно-сірі опідзолені легкого механічного складу ґрунти. Високі врожаї можна одержати й на окультурених низинних торфовищах. У перший період, від сходів до початку коренеутворення, столові буряки краще проростають за помірної температури — 15...18°С, якщо ж у цей час температура опуститься нижче 0°С - це призведе до значного ушкодження, або, навіть, до повної загибелі сходів.


Морква.

Особливість вирощування моркви така, що 90 % коренеплодів надходить з поля протягом місяця, причому їх збір співпадає зі збором продукції інших овочевих рослин. У даний період ускладнюється приймання овочів заготівельними і торговельними організаціями, знижується якість продукції, зростають витрати. Зменшення втрат при зберіганні рівносильне збільшенню врожайності. Тому, планування збору моркви у два строки (від посіяної навесні – у кінці серпня і на початку вересня, а від посіяної влітку – у кінці жовтня) полегшило б приймання овочів плодоовочевими базами і забезпечило б безперебійне надходження свіжої моркви на ринки .


Цибуля

Для вирощування цибулі ріпчастої з насіння дуже важливо одержати дружні сходи у ранні строки. Тому його висівають якомога раніше — на початку польових робіт. Висівати насіння цибулі можна навіть у так звані лютневі і березневі вікна, коли в окремі роки створюються сприятливі умови для підготовки ґрунту і сівби. Насіння цибулі часто висівають восени напередодні замерзання ґрунту (щоб не проросло). На таких посівах на 10-12 днів прискорюється дозрівання цибулин, підвищується врожай і поліпшується їх лежкість.

Найкращими попередниками для вирощування цибулі є огірки, помідори, капуста ранньостиглих сортів, озима пшениця та парове поле. З органічних добрив під цибулю вносять перегній (20 т/га) та мінеральні добрива (N60-90Р80-100К100-120). Підготовка ґрунту полягає у проведенні його напівпарового обробітку та вирівнюванні площі.

Глибина загортання насіння за ранньовесняної сівби - 1-2, підзимової - 0,5 - 1,0 см. Для одержання високого врожаю цибулі ріпчастої велике значення має норма висіву насіння. При сприятливих погодних умовах, осінньої передпосівної обробки ґрунту необхідно висівати насіння першої та другої категорії (схожість не менше 75%) при широкорядних звичайних посівах - 6-8 г/10 м2, а при широкорядних і стрічкових вузькорядних - 9-10 г / 10 м2. Щоб одержати більш ранні і дружні сходи - рядки мульчують перегноєм, торфом або поліетиленовою плівкою.

Від сівби насіння до з'явлення сходів цибулі минає 15-25 днів і більше, залежно від погодних умов. За такий період на посівах з'являються бур'яни, а на важких ґрунтах - і ґрунтова кірка. Наявність бур'янів на посівах цибулі у період з'явлення сходів знижує врожайність ріпки на 30-50% і помітно затримує її визрівання.

У разі утворення на посівах ґрунтової кірки сходи, як правило, будуть зрідженими і невирівняними, що призводить до зниження врожаю і погіршення його якості. Запобігти цьому можна розпушуванням міжрядь ще до з'явлення сходів.

Збирають цибулю в суху сонячну погоду, коли починає вилягати перо, підсохла шийка і на цибулині утворилися сухі луски. Зібрані рослини складають у рядки, підсушують. Після просушування цибулини очищають.


Перець

Більшість ростових процесів у перці проходить аналогічно помідорам, оскільки вони відносяться до однієї ботанічної родини і є теплолюбивими культурами. Особливістю є те, що сходи насіння перцю за сприятливих умов з’являються на 5-7 день після сівби. На початку вегетації ростові процеси у рослин відбуваються досить повільно. Коренева система дещо відстає від росту надземної частини і розміщується переважно в шарі ґрунту 20-30 см. Регенераційна здатність кореневої системи обмежена. Перший справжній листок з’являється через 5-12 днів після сходів. Від початку утворення справжніх листків до з’явлення першого бутона проходить в середньому 50-60 діб. Після з’явлення бутона квітування настає через 15-20 діб і продовжується до початку відмирання рослин. Плоди досягають технічної стиглості через 25-30 діб після запилення квітки і ще через таку ж кількість діб настає їх біологічна стиглість.

Баклажани

Особливістю є те, що сходи за сприятливих умов на поверхні ґрунту з’являються відносно швидко — через 7-10 діб після сівби. Після з’явлення сходів рослини ростуть і розвиваються повільно, і лише після утворення 4-5 листка ростові процеси прискорюються. У зв’язку з тим, що коренева система рослин погано піддається регенерації, краще використовувати горщечкову розсаду. Це запобігає при пересаджуванні її обриву, завдяки чому рослини не страждають і швидко приживаються у відкритому ґрунті, а також на 5-10 днів швидше зацвітають і вступають у фазу плодоношення. Все це сприяє одержанню більш раннього і вищого врожаю плодів порівняно з використанням безгорщечкової розсади. При безрозсадному способі вирощування баклажанів рослини вступають у фазу плодоношення на 30-40 діб пізніше, ніж при розсадній культурі.

^ 5. Ринок овочів


Нині на ринок надходять понад 40 видів свіжих овочевих і баштанних культур. За останні роки відбулися суттєві зміни в структурі наповнення внутрішнього ринку продуктами овочівництва. Зокрема, зросли пропозиції підприємств через переміщення обсягів виробництва продукції у приватні господарства.

За останні роки встановилася тенденція зменшення попиту на продукти овочівництва у зв’язку зі зниженням реальних доходів населення та зростанням платежів за послуги та інші необхідні витрати.

Негативні чинники у реалізації овочевої продукції зумовили руйнування оптового ринку. На його місці виникають стихійні продовольчі ринки, які сприяють неорганізованій посередницькій діяльності у сфері збуту, заготівлі, зберігання продукції і привласненню значної частини прибутку, створеного в процесі виробництва.

Водночас змінюються функції господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Поряд з виробництвом овочевої продукції вони все більше вимушені займатися її реалізацією. Це призводить до відволікання капіталу і трудових ресурсів від основної господарської діяльності. Розпорошення капіталу знижує ефективність використання ресурсів, зумовлює ряд інших проблем, пов’язаних зі збутом вирощеної продукції і, в кінцевому підсумку, значно зменшується маса прибутку.

По суті, виникла необхідність створення умов розвитку та координації й ефективної діяльності всіх ланок ринкового процесу: виробництва, переробки, зберігання овочевої продукції, а також реалізації споживачу.

Відсутність гнучкої гарантованої системи заготівлі овочів призводить до того, що сільгосппідприємства як і населення не мають можливості реалізувати вирощений урожай, а це веде до незадовільного забезпечення населення цінними продуктами харчування. Внаслідок цього щорічно значна частина вирощеного врожаю втрачається.

На ринку продукції овочівництва спостерігається незбалансованість попиту і пропозиції. Товарообмін здійснюється в основному за допомогою посередників.

У більшості випадків посередницькі організації закуповують по цінах в рази менше фактичних виробничих витрат. Це призводить до зниження прибутковості та рентабельності галузі та до зменшення посівів цих культур в сільгосппідприємствах та господарствах населення. .

Проблема забезпечення овочами населення району – це не тільки питання виробництва, а також - відпрацювання взаємозв’язків між суб’єктами ринку овочів: товаровиробник – овочесховища (заготівля та доробка продукції) – торгівельна мережа – споживач.

В районі нараховується більше 4 об’єктів інфраструктури, призначених для зберігання та реалізації плодоовочевої продукції (плодоовочесховищ), їх місткість 2400 тис. тонн (додаток 10).


Додаток 10

^ Наявність овочесховищ

Назва господарства

Кількість овощесховищ

Місткість, тонн

СПП «РВД-Агро»

1

300

ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»

1

300

Яснозірська філія

СТОВ ім. Шевченка

1

1500

ФГ «Прут»

1

300

По району

4

2400



Необхідно сформувати резерв овочів у кількості 600 тонн, за допомогою якого будуть проводитися інтервенційні операції на ринку. Це становитиме 6 відсотків від фактичного річного фонду споживання.

Завдяки прозорості, контрольованості процесів запропонована модель інфраструктури ринку овочів дозволить уникнути різких коливань цін у міжсезонний період.

Підводячи підсумки вищезазначеного, необхідно:

З метою підвищення урожайності овочів у сільськогосподарських підприємствах розробити програму підтримки будівництва сучасних зрошувальних систем.

Розробити план відповідних заходів щодо будівництва та вводу в експлуатацію додаткових овочесховищ.

Здійснити заходи щодо відновлення раніше функціонуючих овочесховищ.

Відновити роботу заготівельних пунктів системи споживкооперації.

Розширити мережу оптово-роздрібних ринків, агроторгових домів, сільськогосподарських кооперативів по заготівлі і реалізації овочів.

Вирішити питання створення відповідної інфраструктури, що забезпечить збір, заготівлю, збереження та реалізацію овочів.