Реферат: П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання

№ 13 (68) 26-30 квітня 2004 року

П‘ЯТА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ


ПРО Роботу ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 1

Участь Постійної делегації Верховної Ради України
у другій частині чергової сесії ПАРЄ 1

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 6

За офіційним протоколом 23

офіційні візити 25

КОНФЕРЕНЦІЇ, СЕМІНАРИ 36

ТЕЛЕГРАМИ 43



ПРО Роботу ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Протягом роботи Верховної Ради України четвертого скликання в пленарному режимі народні депутати України, згідно з даними відділу організаційного забезпечення пленарних засідань Верховної Ради України Головного організаційного управління Апарату парламенту на 23 квітня, розглянули 2124 питань.

Зокрема, з початку роботи п’ятої сесії розглянуто 369 питань.

Під час 271 пленарного засідання парламентарії ухвалили 552 закони, в тому числі 285 – про внесення змін до законів, ратифікували 167 угод, прийняли 1019 постанов, 14 заяв і звернень, проголосували за направлення 4350 депутатських запитів.

Народні депутати України розглянули пропозиції Президента України до 123 законодавчих актів.

За цей період відбулося 19 Днів Уряду, на яких розглянуто 31 питання.
^ Участь Постійної делегації Верховної Ради України
у другій частині чергової сесії ПАРЄ
26 квітня в першій половині дня Віце-президент ПАРЄ, Голова Постійної делегації Б.Олійник взяв участь у засіданні Бюро ПАРЄ, яке ухвалило ряд пропозицій стосовно змін до порядку денного поточної сесії.

Члени Постійної делегації взяли участь у засіданнях політичних груп ПАРЄ.

Відбулися зустрічі заступника Голови Постійної делегації А.Раханського з Генеральним секретарем Ради Європи В.Швіммером та Генеральним секретарем ПАРЄ Б.Халлером, під час яких обговорювалися процедурні питання вшанування Асамблеєю пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи в день її 18-ої річниці. Під час бесід В.Швіммер і Б.Халлер висловлювали стурбованість у зв'язку з подіями навколо виборів мера Мукачева. А.Раханський поінформував співрозмовників про розгляд цього питання Верховною Радою України.

О 15-ій годині розпочалося пленарне засідання Асамблеї. Після вступного слова Президента ПАРЄ П.Шідера Асамблея затвердила порядок денний своєї роботи на сесійний тиждень, підтримавши пропозицію Бюро щодо розгляду за терміновою процедурою питань про ситуації у Вірменії, Косові та на Кіпрі.

З доповіддю про діяльність Бюро і Постійного комітету ПАРЄ у період між першою та другою частинами сесії Асамблеї (З0 січня - 26 квітня ц.р.) виступив Т.Ллойд (голова делегації Великої Британії). Зокрема, він повідомив про призначення Е.Юргенса (Нідерланди) спеціальним представником Бюро Асамблеї в Латвії для вивчення питання про доцільність відкриття стосовно неї процедури моніторингу (передусім, йдеться про національну політику щодо меншин).

З доповненнями до доповіді виступили Р.Біндіг (Німеччина) та М.Йорші (Угорщина) відповідно з питань спостереження з боку ПАРЄ за президентськими виборами в Росії (14 березня ц.р.) та парламентськими виборами у Грузії (28 березня ц.р.).

Р.Біндіг та ряд парламентарів, що взяли участь в обговоренні, дали в цілому конструктивну оцінку виборам президента Росії, хоча і відзначили чимало критичних моментів (незбалансоване висвітлення кандидатів у ЗМІ, певні порушення таємності голосування, факти фальсифікації в деяких регіонах тощо). Разом з тим, визнавалося, що остаточний результат виборів не викликає сумнівів.

М.Йорші оцінив останні вибори у Грузії як істотний прогрес у розвитку демократії в цій країні. Хоча, на його думку, на території Аджарії вибори проходили незадовільно.

Далі виступив представник Польщі Т.Івінський з доповіддю, присвяченій пропозиції щодо створення (спільно з Європейським Союзом) Європейської міграційної лабораторії або агентства для відстеження національної міграційної політики та законодавства держав-членів Ради Європи, міграційних потоків до європейських країн, аналізу тенденцій та вироблення рекомендацій у цій сфері.

В обговоренні цієї доповіді взяв участь заступник Голови Постійної делегації А.Раханський. Позитивно оцінивши представлену доповідь і погодившись з нагальною необхідністю розробки міграційної стратегії в масштабі Європи, А.Раханський підкреслив, що в результаті Чорнобильської катастрофи близько 3,5 млн. чоловік в Україні опинилися у статусі екологічних мігрантів. Водночас, за його словами, Європейський банк реконструкції та розвитку і держави "Великої сімки" не виконують умови підписаного ними у 1995 році Оттавського меморандуму щодо перетворення в екологічну безпечну зону Чорнобильської АЕС. Збудований за екстремальних умов "Саркофаг" знаходиться в аварійному стані і 200 тонн неконтрольованого ядерного палива, які він мав би укривати, загрожують усій Європі.

У зв'язку з цим А.Раханський повідомив про підготовлене ним "Звернення до країн "Великої вісімки" та ЄБРР" з проханням виконати підписані ними зобов'язання і закликав членів Асамблеї його підписати (Звернення вже підписали понад 20 європейських парламентаріїв від України, Росії, Великої Британії, Данії, Швеції, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Болгарії, Молдови, Греції, Кіпру, Туреччини). За пропозицією Б.Олійника та А.Раханського, як учасників ліквідації наслідків цієї катастрофи, Асамблея вшанувала день пам'яті жертв Чорнобиля хвилиною мовчання.

* * *

27 квітня Голова Постійної делегації Верховної Ради України Борис Олійник і заступник Голови Постійної делегації Анатолій Раханський провели прес-конференцію, присвячену 18-ій річниці аварії на Чорнобильській атомній станції. Українські депутати поінформували журналістів, акредитованих в Раді Європи, про сучасну ситуацію на ЧАЕС та в зоні відчуження, а також проблеми, з якими стикається населення України у подоланні наслідків аварії. Вони відзначили незадовільний стан вирішення питання побудови нового укриття над зруйнованим реактором через зволікання ЄБРР у наданні відповідної фінансової допомоги. У зв‘язку з цим було наголошено, що чорнобильська трагедія стосується як України, так і всієї Європи, а тому європейська спільнота має активніше підтримувати заходи нашої держави по розв‘язанню пов‘язаних з нею проблем.

Члени української делегації беруть активну участь у роботі Комітетів ПАРЄ. Так, член делегації Оксана Білозір призначена доповідачем з питання "Трудова міграція країн Центральної та Східної Європи" на засіданні Комітету з питань міграції, біженців та демографії.

У секретаріаті Асамблеї було зареєстровано ініційовану членом української делегації Віталієм Шибком пропозицію щодо ухвалення рекомендацій ПАРЄ з питання "Наслідки розширення ЄС для можливостей країн Центральної та Східної Європи – членів РЄ приєднатися до Болонського процесу".

Заступник Голови Постійної делегації Анатолій Раханський 27 квітня зустрівся з Комісаром Ради Європи з прав людини Ж.Роблєсом. Під час розмови обговорювалася можливість участі Комісара у запланованій на 2005 рік Міжнародній конференції, присвяченій шістдесятиріччю "Ялтинських угод".

* * *

28 квітня на ранковому засіданні Парламентська Асамблея Ради Європи розглянула доповіді "Зникнення осіб у Білорусі" і "Переслідування преси в Республіці Білорусь".

Більшість парламентарів, які взяли участь у дебатах, підкреслювали неможливість офіційних контактів Ради Європи з органами влади Білорусі за умов, коли, на їх думку, в цій країні порушуються фундаментальні права та свободи людини.

Дві з п'яти політичних груп Асамблеї (Соціалістична та Об'єднані європейські ліві) не призначили своїх офіційних представників для оголошення позиції з цих питань.

Переважною більшістю голосів було відхилено поправки щодо зняття з тексту проектів резолюції та рекомендації питань про Білорусь пункту, де йшлося про недоцільність перегляду Асамблеєю рішення від 13 січня 1997 року про призупинення статусу спеціального гостьового статусу для парламенту Білорусі та неприйнятність навіть неформальної присутності в Асамблеї під час її сесій депутатів нинішнього білоруського парламенту.

За підсумками обговорення Асамблея ухвалила дві відповідні резолюції та дві рекомендації з гострою критикою порушень прав людини та громадських свобод в Республіці Білорусь, визнала нинішню ситуацію у цій сфері як неприйнятну для демократичної спільноти і закликала міжнародне співтовариство демократичних країн вжити відповідних дій, що були б спрямовані, на благо народу Білорусі.

Асамблея розглянула доповідь "Зміцнення ролі ООН". В обговоренні взяв участь заступник Голови Постійної делегації Верховної Ради України Анатолій Раханський. Він наголосив на тому, що Україна, яка є одним з фундаторів ООН і першою в світі добровільно відмовилася від ядерної зброї, вважає своїм обов'язком сприяти зміцненню ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні глобальних викликів нового тисячоліття. А.Раханський закликав членів Асамблеї підтримати ініціативу проведення у лютому 2005 року в Ялті міжнародного форуму з нагоди 60-річчя Ялтинської конференції під назвою "Вікна в майбутнє, яким його бачать ООН і все людство". Текст виступу з цього питання члена Постійної делегації Верховної Ради України М.Гладія буде опубліковано в офіційному протоколі засідання Асамблеї.

ПАРЄ ухвалила резолюцію і рекомендацію щодо зміцнення ролі ООН, у яких наголошується на нагальній потребі перетворення Ради Безпеки в більш представницький (шляхом розширення кола постійних членів) і більш ефективний інструмент підтримання безпеки, а також активізації ролі Генеральної Асамблеї через розвиток парламентського виміру співробітництва на глобальному рівні.

Асамблея також розглянула поданий Комітетом Міністрів РЄ проект протоколу № 14 до Європейської конвенції з прав людини, який є частиною пакету реформ, спрямованих на забезпечення довгострокової ефективності діяльності Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) в контексті зростаючого перевантаження цієї загальноєвропейської судової інстанції позовами та справами від громадян держав-членів РЄ. Парламентарії ухвалили консультативний висновок, яким підтримали пропозиції, що мають на меті забезпечення належної ефективності діяльності ЄСПЛ з розумінням того, що право індивідуальних заяв до Суду не може бути обмежено.

28 квітня відбулася зустріч членів Постійної делегації з офіційними співдоповідачами Моніторингового комітету по Україні пані Р.Вольвенд, пані Х.Северінсен та представником секретаріату Моніторингового комітету пані І.Одратс. Вони поінформували Постійну делегацію про свій намір відвідати Україну з ознайомчим візитом 27 травня-3 червня 2004 року. В регіонах співдоповідачі мають намір зустрітися з представниками органів місцевої та регіональної влади, виборчих комісій, неурядових організацій, національних меншин, ЗМІ, кандидатами, що, балотуються на парламентських та місцевих виборах.

Останнім питанням вечірнього засідання Асамблея розглянула підготовлену Моніторинговим комітетом в порядку термінових дебатів доповідь щодо ситуації у Вірменії. З цього питання ухвалено резолюцію, в якій висловлюється глибока стурбованість ПАРЄ з приводу дій органів влади цієї країни щодо опозиції, зокрема у зв'язку з проведенням останньою масових акцій протесту, що супроводжувалися арештами та ущемленням свободи ЗМІ. ПАРЄ закликала владу та опозицію утримуватися від застосування сили і наголосила, на необхідності суворого дотримання Вірменією взятих перед Радою Європи обов'язків та зобов'язань.

* * *

На пленарному засіданні ПАРЄ 29 квітня відбулася гостра дискусія під час розгляду за терміновою процедурою питання про Косово. В доповіді, з якою виступив Т.Ллойд (Великобританія), стверджувалося: незважаючи на зусилля міжнародної громадськості, цей край ще далекий від того, аби стати багатоетнічним і демократичним регіоном. І хоча основна відповідальність за сьогоднішню ситуацію лежить на місцевих громадах, є тут доля провини і міжнародної громадськості. Оскільки все більше її увагу почали привертати інші події у світі, а відсутність прогресу у Косові залишилась без потрібного реагування.

М.Спінделегер (Австрія) у своєму виступі зазначив, що події в Косові довели нездатність військових миротворчих сил сприяти викоріненню міжетнічної ворожнечі.

Парламентарії від Сербії та Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Росії засудили дії албанських екстремістів проти сербського населення. Вони наголошували на тому, що Косово - невід'ємна частина Сербії та Чорногорії, як це зафіксовано у Резолюції ООН №1244.

К.Самі (Сербія- та Чорногорія), зокрема, наголосив, що численні вбивства в Косові сербів та руйнування православних релігійних святинь - це свідомий крок, спрямований на знищення сербської присутності в Косові.

Парламентарії від Албанії висловилися за якнайшвидше вирішення питання про статус Косова.

Виступаючи під час дискусії з даного питання, Голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Борис Олійник, зокрема, зазначив: "Косово і Метохія - колиска сербської державності, осереддя духовного і культурно-мистецького буття надії, споконвічний центр православної церкви...

...Косово і Метохія мають отримати широку автономію, але обов'язково і тільки в межах Сербії та Чорногорії".

За підсумками обговорення доповіді Асамблея ухвалила Резолюцію, в якій, зокрема, закликала Тимчасову адміністративну місію ООН у Косові зробити все можливе, аби План реалізації норм для Косова надав достатніх гарантій меншинам та сприяв безпечному поверненню біженців до Косова.

Перед Асамблеєю виступив Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв. Він подякував РЄ за ту роль, яку вона відіграє у справі зміцнення демократичних засад розвитку азербайджанського суспільства та реформування національного законодавства відповідно до європейських норм і стандартів.

Асамблея розглянула питання "Ситуація на Кіпрі" та "Стан виконання Албанією обов'язків та зобов'язань".

Під час обговорення питання стосовно Кіпру члени Асамблеї висловили жаль з приводу провалу, після масового голосування "ні" грецькою громадою Кіпру на референдумі, зусиль міжнародної спільноти по возз'єднанню двох кіпріотських громад і приєднання усієї території острова до Євросоюзу І травня 2004 року.

У прийнятій стосовно Албанії Резолюції Асамблея відзначила відсутність значних досягнень нею у попередженні та боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, покращанні роботи по застосуванню законодавства, проведенні виборів у повній відповідності з міжнародними стандартами, ПАРЄ вирішила продовжити процедуру моніторингу щодо Албанії доти, поки албанські органи влади не досягнуть подальшого прогресу у виконанні загальних обов'язків та конкретних зобов'язань перед РЄ. Якщо цього не буде зроблено, Асамблея, відповідно до Регламенту, перегляне повноваження албанської делегації.

29 квітня 2004 року Постійна делегація Верховної Ради України в ПАРЄ зустрілася з Генеральним секретарем Ради Європи В.Швіммером (на його прохання). Б.Олійник та А.Раханський, відзначивши постійну підтримку України з боку В.Швіммера та його готовність і відкритість до співпраці з українською делегацією, побажали Генеральному секретареві успіхів на майбутніх виборах (червнева частина сесії ПАРЄ 2004 р.).
^ У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ
Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку розглянув проект закону України про внесення змін до статті 13 Закону України “Про страхування”, внесений народними депутатами України М.Оніщуком, Л. Каденюком, В.Кирилловим, і рекомендував Верховній Раді відхилити його як неприйнятний.

Проектом пропонується внести зміни до статті 13 Закону України “Про страхування”, якими забезпечується обов’язковість створення Авіаційного страхового бюро та Морського страхового бюро.

Члени Комітету вважають, що прийняття зазначеного законопроекту призведе до погіршення ситуації на ринку страхових послуг. Діяльність і створення Авіаційного страхового бюро та Морського страхового бюро повинні будуватись на добровільних засадах. Обов’язковість щодо створення АСБ чи МСБ призведе до введення обов’язковості членства в АСБ або МСБ для провадження страхової діяльності, що, в свою чергу, позбавить багатьох страховиків, які отримали відповідну ліцензію, права займатися цією діяльністю.

Крім того, народні депутати звернули увагу авторів на те, що у Законі України “Про страхування” не визначено основні права, обов’язки та мету діяльності цих бюро. У своєму листі Міністерство транспорту України зазначає, що страховики, що займаються обов’язковим авіаційним страхуванням не зверталися з пропозицією про відновлення діяльності Авіаційного страхового бюро.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні відхилити два проекти законів про внесення змін до Земельного кодексу України, внесені відповідно народними депутатами М.Добкіним, О.Фельдманом і народним депутатом С.Косіновим.

Метою першого законопроекту є спрощення механізму надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм. Автори законопроекту мотивують законодавчу пропозицію тим, що Земельним кодексом України не врегульовано питання надання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для малих архітектурних форм.

Народні депутати пропонують врегулювати його шляхом внесення зміни до Земельного кодексу України, визначивши поняття „мала архітектурна форма”.

Автори законопроекту зазначають, що в разі його прийняття буде створено механізм, який дозволить спростити процедуру отримання дозволу на розміщення малих архітектурних форм та сприятиме розвитку підприємницької діяльності в Україні.

Народний депутат Станіслав Косінов вважає, що для ефективного використання можливостей підприємництва, вирішення соціальних проблем та забезпечення реалізації конституційного права громадян на підприємницьку діяльність та враховуючи неефективне використання земельних ділянок несільськогосподарського призначення немає сенсу поширювати дію Земельного кодексу України на розміщення малих архітектурних форм.

Тому автор законопроекту пропонує внести відповідні зміни до Земельного кодексу України.

Комітет зазначив, що подальше спрощення процедури видачі дозволів на розміщення малих архітектурних форм, концепція якого закладена в запропоновані законопроекти, доцільно проводити у відповідних підзаконних актах у межах чинного законодавства.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, розглянувши два законопроекти про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу проект внесений народним депутатом М.Шершуном й при підготовці його до другого читання врахувати пропозиції народного депутата Д.Рудковського та інших суб'єктів законодавчої ініціативи.

У проекті міститься пропозиція щодо затвердження законом переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цей законопроект передбачає, що перегляд статусу населених пунктів є необхідним кроком для збалансування обсягів необхідних заходів мінімізації реального впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на здоров'я населення та негативних економічних та соціально-економічних наслідків, що витікають з обмежень умов проживання та трудової діяльності населення на радіоактивне забруднених територіях за радіаційним фактором.

Члени Комітету зазначили, що віднесення населених пунктів до тієї чи іншої зони радіоактивного забруднення є складовою питання про установлення меж зон радіоактивного забруднення, щодо якого (установлення) передбачено спеціальний порядок.

Так, згідно із Законом “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, межі зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків Національної комісії по радіаційному захисту населення України, Національної Академії наук України, відповідних центральних органів виконавчої влади за поданням обласних рад і затверджуються Верховною Радою України.

Народні депутати вважають, що доцільно увесь Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердити законом, як і пропонується цим проектом. Проте, при цьому слід дотримуватися порядку, передбаченого Законом “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув низку питань, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Насамперед, народні депутати заслухали інформацію “Про виконання вимог законодавства щодо розміщення централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива”, але відклали прийняття рішення з цього приводу до наступного засідання.

Проект постанови “Про розроблення соціальної програми забезпечення населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, природним газом” члени Комітету підтримали, але з пропозицією включити до робочої групи з розробки вищезгаданої програми своїх представників.

Не було підтримано пропозицію направити на повторне перше читання проект закону про внесення змін до Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки він потребує суттєвого доопрацювання.

А законопроект про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (щодо покращання охорони територій заповідників)” народні депутати рекомендували прийняти в першому читанні за основу.

Дискусію викликали два законопроекти: про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України (щодо особливо цінних земель)”, та про внесення зміни до статті 150 Земельного кодексу України (щодо особливо цінних земель)”. Було вирішено, що перший документ може бути прийнятий за основу (з урахуванням зауважень та пропозицій членів Комітету при його доопрацюванні у другому читанні).

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до статті 328 Митного кодексу України (щодо термінів конфіскації товарів).

За словами одного з авторів, народного депутата Олега Царьова, підготовлено з метою удосконалення чинного законодавства, уникнення затягування розгляду справ про порушення митних правил, всебічного і повного захисту прав та інтересів громадян, суб’єктів підприємницької діяльності тощо.

Основні положення цього законопроекту спрямовані на внесення змін до статті 328 Митного кодексу України з метою чіткого визначення "термінів накладення такого виду стягнення як конфіскація товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил та інших предметів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України".

Пропонованими змінами до Кодексу передбачається визначити термін у дванадцять місяців. Адже сьогодні, зазначив О.Царьов, склалася така ситуація, відповідно до якої суворіший вид відповідальності (кримінальна) обмежений у часі щодо застосування до особи, тоді як один із видів стягнення (конфіскація) за порушення митних правил може застосовуватися без обмеження строку.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону про внесення зміни до статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Законопроектом пропонується доповнити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, діяльністю з видобутку корисних копалин.

Так, відповідно до цього Закону також "ліцензуванню підлягають видобування корисних копалин з запасами, які оцінені як промислові, мають загальнодержавне значення та становлять Державний фонд родовищ корисних копалин (ст.ст. 5,14 Кодексу України “Про надра”)".

Запровадження цих змін вимагатиме від користувачів надр, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність в цій галузі, - застосування сучасних прогресивних технічних засобів та технологій при видобуванні корисних копалин, комплексність розробки родовищ, запровадження науково обґрунтованих методів проведення видобувних робіт та подальшу їх модернізацію, що зменшить втрату мінеральної сировини.

Комітет вважає, що з прийняттям цього законодавчого акту, буде посилено державний контроль за використанням та охороною надр.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, виклавши у новій редакції ст. 188-3, 244-5 з метою встановлення адміністративної відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами. А також надання права цим органам розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, невиконання вимог органів державного контролю за цінами.

Також пропонується внести зміни до ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” з метою проведення моніторингу цін і тарифів та зобов’язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання надавати органам державного контролю за цінами, на їх вимогу, бухгалтерські документи та розрахункові матеріали про економічну обґрунтованість цін і тарифів для здійснення контролю.

У ході дискусії народні депутати дійшли висновку, що диспозиція ст. 188-3 проекту викладена не зовсім вдало. Зокрема, із неї не зовсім ясно, до яких саме діянь відноситься вказівка на час проведення перевірок, про невиконання яких саме вимог посадових осіб йдеться тощо. Оскільки у назві статті мова йде про невиконання вимог органів державного контролю за цінами, то після слів “подання недостовірної інформації та первинних документів” запропоновано доповнити статтю словом “на вимогу”.

Висловлювався й сумнів щодо доцільності встановлювати відповідальність за подання недостовірних інформації та документів, якщо це зроблено з необережності (особа, наприклад, помилилась, і надала інші документи замість потрібних). З іншого боку, таке діяння, як умисне подання службовою особою недостовірних документів чинним законодавством України розглядається як злочин — складання і видача завідомо неправдивих документів (ст. 366 Кримінального кодексу України), а тому встановлювати за нього адміністративну відповідальність не можна.

Тому запропоновано розбити статтю на дві частини, перша якої передбачала б відповідальність за менш тяжкі правопорушення, а друга — за більш тяжкі.

Наприклад, неподання, несвоєчасне подання інформації та первинних документів або подання недостовірної інформації на вимогу органів державного контролю за цінами та їх посадових осіб під час проведення перевірок порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів та проведення моніторингу цін і тарифів,— тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання вимог посадових осіб органів державного контролю за цінами щодо допуску їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності (виробничі, складські, торговельні та інші приміщення), у тому числі для їх обстеження у разі проведення перевірок, а так само щодо усунення виявлених перевірками порушень або припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державного контролю за цінами, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту відхилити проект закону про реєстрацію фізичних осіб в Україні, внесений народними депутатами М.Оніщуком та В.Сіренко як такий що не відповідає законодавству Європейського Союзу, зобов’язанням України перед Радою Європи та суперечить Конституції України.

Законопроектом пропонується створити єдину державну систему реєстрації фізичних осіб в Україні, визначити правові і організаційні засади поводження з інформацією персонального характеру.

Реєстраційний номер є основною, неповторною та незмінною ідентифікуючою ознакою фізичної особи, що згідно з цим законом, підлягає реєстрації у Реєстрі. Він присвоюється органами реєстрації згідно з визначеною системою кодування інформації та залишається незмінним протягом усього життя фізичної особи. Усі документи, що посвідчують фізичну особу, повинні містити зазначений реєстраційний номер.

Члени Комітету наголосили, що на рівні ЄС відсутнє регулювання ведення такого реєстру, який передбачений законопроектом. З іншого боку, законодавство ЄС визначає загальні правові засади поводження з інформацією персонального характеру, тобто створює правовий базис для розробки будь-яких систем автоматизованого або неавтоматизованого оброблення такої інформації.

Комітет вважає, що першим має бути ухвалений закон про поводження з персональною інформацією та її захист (відповідний законопроект існує). На основі цього закону міг би бути розроблений закон про реєстрацію фізичних осіб. Суміщати обидва закони в одному неможливо, адже вони мають досить різні – як за змістом, так і за обсягом – об’єкти регулювання. Таким чином, з прийняттям закону про реєстрацію фізичних осіб без закону про поводження з персональною інформацією частина персональної інформації отримає частковий захист.

Народні депутати зазначили, що проект суперечить Конституції України, оскільки частина 2 статті 32 Основного Закону забороняє збирати зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Крім того, прийняття запропонованих авторами законодавчих пропозицій є недостатньо обґрунтованим. Водночас у разі набрання ними чинності створиться ситуація, сприятлива для зловживань.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, внесений народними депутатами І.Франчуком, Р.Богатирьовою, Л.Григорович.

Положення законопроекту спрямовані на удосконалення механізмів фінансування та організації системи охорони здоров'я в Україні.

Члени Комітету наголосили; "досвід країн ЄС з соціально орієнтованою ринковою економікою свідчить, що фінансування системи охорони здоров‘я, в основу якої покладено модель обов‘язкового соціального страхування, є оптимальною". Вона забезпечує, порівняно з іншими моделями фінансування (бюджетною та на основі приватного страхування на цивільно-правових засадах), як високу якість надання медичних послуг, так і належний рівень дотримання соціальних гарантій у сфері охорони здоров‘я.

Законопроект, що розглядається, за своїм змістом, принципами управління та економічними параметрами є більш оптимальним для потреб охорони здоров‘я і відповідає моделі саме соціального страхування, як це й передбачено Концепцією соціального забезпечення громадян України та Основам законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

На засіданні Комітету йшлося й про те, що для ефективного запровадження загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування необхідно не лише передбачити додаткове джерело коштів, а й суттєві зміни основних засад фінансування охорони здоров‘я. При цьому необхідно провести певне розмежування його бюджетних та страхових джерел.

Обґрунтована в правовому та економічному плані реалізація концепції законопроекту потребує додаткового законодавчого вирішення цілої низки питань. Насамперед, необхідне більш детальне, ніж це передбачено статтею 14 та Прикінцевими положеннями проекту, законодавче регулювання організаційно-правових засад діяльності надавачів медичних послуг. Передусім, порядку їх взаємовідносин із страховиком та застрахованими.

Крім цього, необхідно розробити низку нормативних документів, зокрема відповідних стандартів та прейскурантів для розрахунків за медичні послуги. Тому реальне запровадження системи обов‘язкового медичного страхування вимагає розробки спеціальної державної програми, що має передбачити порядок здійснення відповідних заходів у правовій, адміністративній та фінансовій сфері.

Знайшов підтримку у членів Комітету і законопроект, внесений народними депутатами І.Шурмою, П.Кузьменко, Я.Сухим концептуально розвиває основні положення попереднього. Зокрема, ним передбачено затвердження Верховною Радою України загальнодержавної програми реалізації довгострокових пріоритетів країни у сфері охорони здоров'я, яка має забезпечити поступову зміну схеми фінансування та баланс між витратами на охорону здоров'я з державного та місцевих бюджетів та витратами, пов'язаними із наданням медичної допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним медичним страхуванням. Крім цього, він передбачає більш детальне правове регулювання окремих елементів запропонованої схеми організації та фінансування охорони здоров‘я, передусім складових Базової програми загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування, дещо інші підходи щодо визначення розмірів страхових сум за надання медичної допомоги. Як позитивну сторону проекту, необхідно зазначити наявність суттєвого фінансово-економічного обгрунтування його реалізації.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти у першому читанні за основу проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо виявлення та припинення змов між конкурентами), поданий Кабінетом Міністрів України.

Проект закону розроблено з метою удосконалення правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції щодо виявлення та припинення змов між конкурентами, що є найбільш небезпечними для ефективного функціонування товарних ринків та стабільності економічного розвитку України.

Документ передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України – щодо встановлення кримінальної відповідальності за змови конкурентів про ціни, обсяги виробництва, бойкот конкурента чи розподіл ринку між ними, а також до Кримінально-процесуального кодексу України – щодо віднесення злочинів, передбачених статтею 228 Кримінального кодексу, до альтернативної підслідності.

В основі правового регулювання у цій сфері лежить стаття 42 Конституції України, якою закріплено обов’язок держави забезпечити захист економічної конкуренції, недопущення неправомірного її обмеження, Закони України “Про Антимонопольний комітет України” та “Про захист економічної конкуренції”, які передбачають розслідування та розкриття антик