Реферат: Зміст Вступ 3

Зміст


Вступ--------------------------------------------------------------------------------------------3
Теоретичні основи формування і розподілу прибутку підприємства---------6

Економічна сутність прибутку, методика його визначення та роль у діяльності підприємства-----------------------------------------------------------6

Механізм формування і розподілу прибутку підприємства -----------18

Інформаційно-правове забезпечення процесу формування прибутку-----------------------------------------------------------------------------27

Оцінка процесу формування і розподілу прибутку на ЗАТ ЧВФ„Берегиня”--------------------------------------------------------------------------33

Фінансово-економічна характеристика ЗАТ ЧВФ„Берегиня”-------- 33

Аналіз формування і розподіл прибутку ЗАТ ЧВФ„Берегиня”------ 39

Оцінка прибутковості фінансово – господарської діяльності ЗАТ ЧВФ “Берегиня”--------------------------------------------------------------------------50

Шляхи підвищення ефективності процесу формування і розподілу прибутку на ЗАТ ЧВФ„Берегиня”----------------------------------------------------------------54

3.1.Прогнозування прибутку ЗАТ “Берегиня “---------------------------------54

3.2.Резерви нарощування обсягів прибутку ЗАТ “Берегиня”-----------------62

3.3.Оптимізація розподілу і використання прибутку виробничих підприємств-----------------------------------------------------------------------------------68

Висновки---------------------------------------------------------------------------------------76

Література-------------------------------------------------------------------------------------80

Додатки----------------------------------------------------------------------------------------87


Вступ


За умов розвитку ринкового середовища та виходу України за національні межі господарювання для промислових підприємств значну роль відіграє забезпеченість власними фінансовими ресурсами. Це гарантує належну фінансову стійкість, високу фінансову незалежність і, як наслідок, високу інвестиційну привабливість.

Актуальною постає проблема оцінки фінансового стану підприємства в умовах жорсткої ринкової конкуренції, в якій опинилися українські промислові підприємства, вступивши на шлях переходу до ринкових відносин, що спричинило кризу їхніх господарських систем, коли застарілі важелі управління підприємством у сучасних умовах ринкової економіки не дають виходу зі сформованого становища. А отже, ними є завдання щодо вдосконалення та розроблення нових підходів у сфері економічного управління підприємством, зокрема щодо формування та розподілу прибутку .

В умовах нестабільності економіки, обмеженості ресурсів і змінюваності цін на ринку виникають такі запитання: як різні суб’єкти фінансово-господарської діяльності можуть оздоровити свій фінансовий стан і як одержати максимальний прибуток. Ці запитання є суттєвими і вимагають розгляду механізму регулювання діяльності підприємства з метою вибору оптимального режиму їхньої роботи і максимізації прибутку.

Перехід до ринкових відносин вимагає здійснення нової фінансової політики, підвищення її впливу на прискорення соціально-економічного розвитку країни, зростання ефективності виробництва і зміцнення фінансів держави. Важливе значення у підвищенні ефективності виробництва належить прибутку, який виступає одним з основних елементів господарюючої діяльності підприємства. Прибуток є складовим елементом всієї економічної системи суспільства, гарантує повноту і своєчасність виконання зобов’язань перед фінансово-кредитною системою і характеризує ефективність виробництва. Прибуток виступає рушійною силою ринку і критерієм його розвитку. Він визначає рішення трьох взаємопов’язаних завдань: що виробляти, як виробляти і для кого виробляти. Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки пов’язана з підвищенням стимулюючої ролі прибутку, що полягає у вирішенні завдань відносного зростання обсягів виробництва і зниження рівня суспільно-необхідних витрат виробництва, реалізації продукції, а також – підвищення її якості, стабільне і ритмічне збільшення прибутку підприємств є результатом їх кваліфікованого управління. Навпаки погіршення управління активними операціями на цих об’єктах полягає у зменшенні прибутковості.

Метою даної дипломної роботи є пошук шляхів оптимізації процесу формування і розподілу прибутку підприємства.

Задачами дипломної роботи є:

- розкриття сутності економічної категорії – прибутку, його функцій та ролі в умовах ринкової економіки;

- дослідження механізму формування, розподілу та використання прибутку підприємства ;

- визначення факторів, які впливають на його формування;

- аналіз інформаційно – правової бази, в рамках якої функціонує підприємство;

- проведення фінансово-економічної характеристики діяльності ЗАТ ЧВФ “Берегиня”;

- аналіз процесу формування і розподілу прибутку досліджуваного підприємства;

- обґрунтування різних варіантів формування прибутку та резервів його збільшення на ЗАТ ЧВФ “Берегиня”.

В даній роботі використовується методи емпіричного і теоретичного рівня – факторний аналіз, порівняння, вимірювання, моделювання (одно-факторна економетрична модель ).

Предметом дослідження є процес формування і розподіл прибутку підприємства, а також можливі шляхи підвищення його ефективності.

Об’єктом дослідження виступає прибуток ЗАТ ЧВФ “Берегиня”, яке займається виробництвом взуття та торгівлею.



^ Теоретичні основи формування і розподілу прибутку підприємства




Економічна сутність прибутку, методика його визначення та роль у діяльності підприємства



Однією з головних економічних категорій, пов'язаних із діяльністю ви­робничого підприємства, є прибуток. Важлива роль цієї категорії визначається тим, що вона характеризує основ­ну мету підприємницької діяльності виробничого підприєм­ства, підсумовує його головний економічний результат. Це положення підкреслюється у працях багатьох економістів.

Термін "прибуток" має різне тлумачення у практиці фінансового та економічного аналізу. Його сутність змінювалась, доповнювалась і оновлювалась відповідно до тенденцій розвитку економічної теорії.


Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.


8) за характером використання виділяють нагромаджений і споживчий прибуток. Нагромаджений прибуток характеризує ту суму, яка направляється на фінансування приросту активів підприємства, а споживчий – та його частина, яка спрямовується на виплати акціонерам, персоналу, на соціальні програми підприємства;

9) за значенням кінцевого результату господарювання розрізняють позитивний прибуток і негативний прибуток (збиток).

Головними характеристиками прибутку є те, що він являє собою форму доходу підприємця, який здійснює певний вид діяльності, а також прибуток являється вартісним показником, що виражений у грошовій формі.

Роль прибутку полягає в наступному:

1) прибуток підприємства являється головною метою підприємницької діяльності, основним спонукальним мотивом здійснення будь – якого виду діяльності, а відтак - росту благополуччя підприємства;

прибуток підприємств створює базу економічного розвитку держави в цілому. Механізм перерозподілу прибутку підприємств через податкову систему дозволяє „наповнювати” доходну частину бюджетів всіх рівнів, що дає можливість державі виконувати покладені на неї функції. Крім того, реалізація відомого принципу – „добробут держави характеризується рівнем добробуту його громадян” – теж пов’язана з ростом прибутку підприємств, який забезпечує ріст доходів власників і персоналу підприємства;

прибуток являється критерієм ефективності конкретної виробничої діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства порівняно з галузевим характеризує рівень вміння (досвіду, ініціативності) менеджерів успішно здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки;

прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємств, що забезпечують його розвиток. Чим вищий рівень генерування прибутку підприємств, а у процесі його господарської діяльності, тим менша його потреба у залученні фінансових ресурсів із зовнішніх джерел і за інших рівних умов – тим вищий рівень самофінансування його розвитку, забезпечення реалізації цілей діяльності, підвищення конкурентної позиції на ринку;

прибуток підприємств є важливим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку проявляється, перш за все, в тому, що засоби, які перераховуються у бюджети різних рівнів у процесі оподаткування, стають джерелом реалізації різних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, які забезпечують „виживання” окремих соціально не захищених верств населення. Крім цього за рахунок отриманого прибутку підприємств задовольняються соціальні потреби персоналу, а також благодійна діяльність підприємств;

прибуток – основний захисний механізм підприємства від загрози банкрутства. За рахунок капіталізації отриманого прибутку можна швидко збільшити частку високоліквідних активів, власного капіталу при відповідному зниженні обсягу використаних позикових засобів (підвищити фінансову стійкість), сформувати резервні фінансові фонди.

Прибуток виконує ряд функцій, серед яких виділяють: оцінювальну, стимулюючу, розподільчу, контрольну, відтворювальну. Оцінювальна функція прибутку полягає у тому, що прибуток використовується як основний критерій

економічної ефективності виробництва і використання основних виробничих фондів, засобом контролю за раціональним використанням наявних матеріальних і трудових ресурсів. Стимулююча функція прибутку полягає у тому, що він одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства, які необхідні для забезпечення розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників, виплат дивідендів, формування резервів, а також важливим джерелом формування доходної частини бюджетів різних рівнів. Разом із тим на сучасному перехідному етапі розвитку економіки України суттєво посилюється відтворювальна функція прибутку, сутність якої полягає у визна­ченні можливостей підприємницьких структур задовольняти потреби розши­реного виробництва і насамперед здійснювати капіталовкладення — витрати, які спрямовуються на будівництво нових виробничих об'єктів, придбання і налагодження устаткування для серійного або масового виробництва нової продукції, витрати на проведення науково-дослідних і експериментально-конструкторських робіт, у тому числі на розробку нових технологічних проце­сів виготовлення продукції.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

У результаті операційного аналізу можна розрахувати на скільки підприємство повинно збільшити обсяги реалізації при зниженні ціни або підвищенні витрат на задану величину, щоб компенсувати втрату прибутку або на скільки підприємство може знизити обсяги реалізації без втрат прибутку при підвищенні цін, або зниженні витрат на задану величину.

Ця методика аналізу дозволяє розподілити елементи рентабельності (ціна, витрати, обсяги продаж) за ступенем їх впливу на прибуток. Таким чином, операційний аналіз прибутку надає фінансовому менеджеру інструментарій для обґрунтування тактики і стратегії управління прибутком[47;122 ].



^ Механізм формування і розподілу прибутку підприємства та його розподілу



Розглянемо процес формування прибутку від операційної діяльності. Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, яка пов’язана з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства.

Характер операційної діяльності підприємства визначається, перш за все, специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності більшості підприємств становить виробничо-комерційна або торгівельна діяльність, яка доповнюється здійсненням інвестиційної та фінансової діяльності. Разом з тим, інвестиційна діяльність є основною для інвестиційних компаній, інвестиційних фондів та інших інвестиційних інститутів, а фінансова діяльність - для банків та інших фінансових інститутів.

Операційна діяльність підприємства характеризується наступними основними особливостями, які визначають характер формування прибутку:

1) Операційна діяльність є головною складовою всієї господарської

діяльності підприємства, основною метою його функціонування. Основний обсяг активів, що формуються на підприємстві, основна чисельність персоналу підприємства обслуговують цю діяльність. Відповідно прибуток від операційної діяльності за нормальних умов функціонування підприємства займає найбільшу питому вагу в загальному обсязі прибутку підприємства.

2) Операційна діяльність є пріоритетною по відношенню до інших видів діяльності підприємства. Тому розвиток інших видів діяльності не повинен суперечити розвитку операційної діяльності, а лише підтримувати її. Відповідно й прибуток від інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності не повинен формуватися у збиток формування прибутку від операційної діяльності.

3) Інтенсивність розвитку операційної діяльності є основним критерієм оцінки окремих етапів життєвого циклу підприємства. Відповідно до можливості формування операційного прибутку на різних етапах життєвого циклу підприємства визначають цілі та задачі не лише політики управління прибутком, але й напрями загальної стратегії розвитку підприємства.

4) Господарські операції, що входять до складу операційної діяльності підприємства, носять регулярний характер. У порівнянні з операціями інших видів діяльності частота операцій по ній найвища. Це визначає регулярність

формування операційного прибутку за нормальних умов господарювання підприємства.

5) Операційна діяльність підприємства орієнтована переважно на товарний ринок, у той час як фінансова та інвестиційна його діяльність здійснюються в основному на фінансовому ринку. При цьому, операційна діяльність пов’язана з різними видами та сегментами товарного ринку, що визначаються специфікою сировини та матеріалів, складом обладнання, яке використовується, характером готової продукції. Відповідно і умови формування операційного прибутку в значній мірі пов’язані зі станом кон’юнктури відповідних видів та сегментів товарного ринку.

6) Здійснення операційної діяльності пов’язано з капіталом, вже інвестованим в неї, у той час як інвестування капіталу, що передбачається здійснити є предметом інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Інвестований в операційну діяльність капітал набуває форми операційних активів підприємства. Від складу цих активів, їх збалансованості, швидкості обороту та інших характеристик у значній мірі залежить здатність підприємства генерувати операційний прибуток. Тому одним з найважливіших факторів успішного формування операційного прибутку підприємства є ефективне управління операційними активами підприємства.

7) У процесі операційної діяльності здійснюються значні затрати живої праці. Відповідно й здатність підприємства створювати операційний прибуток у значній мірі залежить від достатності трудових ресурсів, професійного та кваліфікаційного складу персоналу. Використання живої праці в значній мірі визначає специфіку операційних витрат, пов’язаних із стимулюванням персоналу, забезпеченням належних умов праці, формуванням особливих видів податкових платежів підприємства, що відображаються і на умовах формування його операційного прибутку.

8) Операційній діяльності притаманні, разом із загальними, і специфічні види ризиків (операційний ризик). Тому рівень операційного прибутку, який отримує підприємство при різноманітних альтернативних

варіантах господарювання, повинен, у першу чергу, порівнюватися з рівнем операційного ризику.

Розглянуті особливості формування операційного прибутку, пов’язані зі специфікою здійснення операційної діяльності підприємства, потребують всебічного обліку у процесі управління нею.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Зовнішні фактори, як правило, не залежать від підприємницької діяльності. До них належать фактори, пов’язані із загальною економічною ситуацією, рівнем інфляції, специфікою окремих товарних ринків (державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій), з впливом природних, географічних, транспортних і технічних умов на виробництво і реалізацію продукції. Ці фактори не залежать від діяльності підприємств, але можуть спричиняти значний вплив на величину прибутку.

Внутрішні фактори є безпосереднім об’єктом впливу з боку управлінської системи підприємства та джерелом збільшення прибутку за рахунок їх втілення у систему конкретних заходів і практичної реалізації.

До них належать: обсяги реалізації продукції, структура продукції, собівартість, ціни, якість продукції. Так, збільшення обсягу продажу рентабельної продукції

сприяє збільшенню прибутку, якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягів реалізації – відбувається зменшення суми прибутку. Собівартість та прибуток перебувають в оберненій залежності, зміна рівня цін і прибутку – у прямій залежності.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Рис. 1.5. Фактори впливу на операційний прибуток

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність та використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і у свою чергу, поділяються на екстенсивні та інтенсивні.

Екстенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу. Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через “якісні” зміни: підвищення продуктивності обладнання і його якості, застосування прогресивних видів матеріалів і удосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності оборотного капіталу, підвищення кваліфікації і продуктивності праці персоналу.

Під розподілом прибутку потрібно розуміти спрямування прибутку до бюджету у вигляді податків і визначення чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. Об’єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді від звичайної і надзвичайної діяльності. Через розподіл прибутку реалізується одна із його найважливіших функцій – стимулювання діяльності підприємства.

Перш ніж бути використаним на фінансування росту підприємства, прибуток розподіляється між сторонами, що забезпечує його створення. Кількість сторін, якими він присвоюється, в першу чергу, залежить від організаційно-правової форми підприємства. Якщо це підприємство (казенне, державне, приватне), то частину прибутку присвоює держава у вигляді податків. Решта прибутку присвоюється підприємством на умовах: оперативного управління (казенне підприємство), повного господарського відання (державне підприємство), на правах власності (приватне підприємство, товариство).

Як правило, держава присвоює частину прибутків, застосовуючи два канали його вилучення. Першим каналом розподілу прибутку є сплата підприємствами майнових податків: податку на рухоме і нерухоме майно, внесення плати за землю, а при наявності надприбутків – рентних платежів. Другим каналом є сплата підприємствами до бюджету податку на прибуток.

Дещо складнішим є процес розподілу прибутку в товариствах закритого та відкритих акціонерних товариствах. У такому випадку має місце ще одна сторона, яка претендує на частину прибутку товариства, - акціонери.

Чистий прибуток підприємства розподіляється і використовується за такими напрямками:

Фінансування витрат, пов’язаних із розвитком підприємства (модернізацію обладнання, реконструкцію діючого виробництва і розробку й освоєння нових видів продукції ).

Фінансування витрат, пов’язаних із будівництвом об’єктів невиробничого призначення, проведення оздоровчих та інших заходів, утриманням об’єктів соціальної інфраструктури (витрати на експлуатацію соціально-побутових об’єктів, що є на балансі підприємства):

витрати на матеріальне заохочення працівників підприємства;

формування фінансових резервів у розмірах, рекомендованих чинним законодавством;

фінансування благодійних заходів;

кошти на утримання вищестоящих органів;

фінансування приросту власних обігових коштів;

формування резерву для виплати дивідендів.

Нерозподілений прибуток, не використаний на збільшення капіталу, визначається фінансовим резервом і може використовуватись в майбутньому для покриття збитків, фінансування інвестиційних проектів та ін.
^ Отриманий прибуток підприємства розподіляється за двома основними напрямками (рис. 1.6.):
1) на фінансування повних витрат на рівні держави шляхом сплати у державний і місцевий бюджети податку на прибуток;

2) на формування на рівні підприємства фінансових результатів або грошових фондів, які мають величезне значення [38;197].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Рис. 1.6. Схема розподілу прибутку підприємства
Отже, механізм розподілу прибутку повинен бути таким, аби всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання та водночас збільшувати доходи держави.



Інформаційно-правове забезпечення процесу формування прибутку підприємства



При вивченні правових норм, які регулюють операційну діяльність підприємств, потрібно виходити з того, що ця діяльність відбувається в умовах певного правового простору, створеного у державі, найконцентрованіший вираз якого відбитий у Конституції України, що є важливим джерелом фінансового права.

Підприємства, незалежно від організаційно-правової форми своєї діяльності та форми власності, функціонують як юридичні особи – суб’єкти цивільно-правових відносин, у тому числі фінансових. Згідно з Цивільним кодексом України юридичними особами визначаються організації, які володіють відокремленим майном і можуть від свого імені набувати майнових прав та


особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачами й відповідачами в суді та господарському суді.

У чинному законодавстві закріплені положення, що фіксують наявність у підприємств певних організаційно-правових атрибутів, які їм властиві як господарюючим суб’єктам – юридичним особам: самостійний баланс, що визначає джерела та розміщення фінансових ресурсів підприємств, поточний та інші рахунки в банківських установах, печатка зі своїм найменуванням.

Нормативне забезпечення діяльності юридичних осіб у підприємницькій сфері, напрацьоване в Україні за останнє десятиліття, створює умови для ефективної роботи підприємств.

Правові засади фінансово-господарської діяльності підприємств, створених на території нашої держави, регламентує Господарський кодекс. Він визначає загальні умови здійснення операційною діяльністю підприємства, визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України, самостійний господарюючий суб’єкт, що має права юридичної особи і здійснює будь - які види виробничої, науково-дослідницької та комерційної діяльності, якщо вони не заборонені законодавством і відповідають цілям що передбачені статутом підприємства.

Вищезгаданим законом регламентуються види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки, права і обов’язки господарюючих суб’єктів, порядок їх взаємовідносин з іншими підприємствами і організаціями, органами державного управління. Важливе значення даного законодавчого акту полягає у створенні рівних правових умов діяльності підприємств різних форм власності, забезпеченні їх господарської самостійності.

Чинне законодавство оцінює фінансовий аспект діяльності підприємств, визначаючи одержання прибутку як головного стимулюючого фактора організації та функціонування підприємства.

Прибуток (доход) суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб’єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань (ст.142 Господарського кодексу). П.4 ст.142 передбачає вплив держави на вибір суб’єктами господарювання напрямків та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції.

Стаття 44 Господарського кодексу визначає принципи підприємницької діяльності, одним з яких є вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, передбачених законом.

Господарський кодекс регламентує порядок створення державним комерційним підприємством за рахунок прибутку (доходу) спеціальних (цільових) фондів, призначених для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю (ст.75 п.5).

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Як видно з даних таблиці 2.1., в цілому за останні роки ЗАТ „Берегиня” має досить непогані показники діяльності. Так, вартість основних фондів у 2005 р. зменшилася на 5% але у 2006 р. вона збільшилася на 1,4% і склала 933,0 тис.грн. Така динаміка вартості ОФ пов’язана зі зростанням зносу, а у 2006 р. з купівлею нового обладнання. Відбулося також збільшення вартості оборотних коштів: на 15,7% у 2005 р. та на 48,0% у 200 р. порівняно з 2004 р. Позитивна динаміка

показника у 2005 р. пов’язана зі зростанням вартості готової продукції (на 45,0%), а у 2006 р.- зі збільшенням вартості виробничих запасів (53,5%),


Таблиця 2.1.

Динаміка фінансово-економічних показників діяльності ЗАТ “Берегиня“



Показники

2004р.

2005р.

2006р.

Темпи зростання до 2004 р., %

2005р.

2006р.

Обсяг основних фондів,тис.грн.

920,4

872,9

933,0

95,0

101,4

Обсяг оборотних коштів,тис.грн..

1034,7

1197,1

1530,0

115,7

148,0

Чисельність працюючих,чол.

400

405

395

101,3

98,8

Обсяг реалізованої продукції,тис.грн.

3593,6

4481,8

5873,1

124,7

163,3

Продуктивність праці,тис.грн./чол.

9,0

11,1

14,9

123,3

165,6

Собівартість реалізованої продукції (з урахуванням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат),тис.грн.

3467,9

4237,9

5599

122,2

161,5

Чистий прибуток,тис.грн.

441,9

123,5

102,5

27,9

23,2

Витрати на 1грн. реалізованої продукції,грн.

0,97

0,95

0,95

-

-

Фондовіддача

4,0

5,1

6,3

-

-

Рентабельність продукції,%

3,6

5,8

5,0

-

-



незавершеного виробництва (майже в 2,5 рази), готової продукції (в 5 разів) та грошових коштів (на 5,5 тис.грн). Це позитивно відображається на діяльності

підприємства, так як супроводжується збільшенням вартості реалізованої продукції (на 24,7% у 2005 р. ,та на 63,3% у 2006 р.), і свідчить про те, що підприємство почало більш ефективно управляти оборотними активами.

Одночасно через перевищення темпів нарощування обсягу реалізованаї продукції порівняно з темпами збільшення чисельності працюючих спостерігається зростання показника продуктивності праці: в 2006 році - на 65,6% порівняно з 2004 роком. Отже зросла ефективність використання робочої сили.

Темпи зростання собівартості реалізованої продукції становили 122,2% у 2005р. та 161,5% у 2006р., що є нижчим від темпів зростання обсягу реалізованої продукції, а отже вказує на підвищення ефективності виробництва та реалізації продукції. Підвищення собівартості пов’язане не тільки зі збільшенням обсягів реалізованої продукції, але і з підвищенням вартості матеріалів, зростанням цін на електроенергію, підвищенням рівня оплати праці. Отже, ЗАТ “Берегиня“ поступово нарощує свої активи, обсяги випуску продукції, але одночасно збільшуються витрати.

Разом з тим слід відмітити помітне зменшення обсягу чистого прибутку у 2005 р. на 318,4 тис.грн., а у 2006 р. на 339,6 тис.грн порівняно з 2004 р., що пояснюється зростанням собівартості виробництва і реалізації продукції, а також різними зменшеннями у 2005 і 2006 рр. інших доходів підприємства. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції впродовж періоду, що аналізується залишилися практично незмінними. Зростання показника фондовіддачі (загальний показник ефективності використання основних фондів), показує випередження темпів зростання обсягу випуску продукції, порівняно з темпами нарощування вартості основних фондів.

Рентабельність продукції у 2005 р. зросла на 2,2%, але вже у 2006 р. рентабельність зменшилася на 1,4% порівняно з 2004 р. Цей показник вказує на те, що підприємство повністю покриває свої витрати і отримує дохід.

Таким чином, аналіз динаміки фінансово-економічних показників діяльності ЗАТ “Берегиня“ свідчить про нарощування обсягів виробництва, підвищення ефективності використання ресурсів, робочої сили, зниження рентабельності та зменшення чистого прибутку.



^ . Аналіз формування і розподілу прибутку ЗАТ ЧВФ“Берегиня Література



Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16.07.99 №996-ХІV.// Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №5. – с. 8-19.

Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 №334/94-ВР// Все про бухгалтерський облік. – 2003. - №8. – с.4-50.

Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.01 №1251-ХІІ// Все про бухгалтерський облік. – 2002. - №8. – с 5-23.

Абрютина М. С. Финансовый анализ коммерческой деятельности: М., 2002. – с. 33-45.

Алексєєв І. В., Мороз А. С. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків і моделювання економічних ситуацій: Навч. посіб. – Львів: Вид-во „Бескид”, 2003. – 152с.

Афанасьєв Є. Моделювання фінансового ризику багатоцільових рішень в управлінні прибутковістю промислового підприємства// Фінанси України – 2006. - №3. – с.46-55

Бабич Л. М. Актуальні проблеми удосконалення організаційно-методологічного механізму запобігання банкрутства підприємств. // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №4 –с. 71-75.

Барановская В. Необходимы ли обществу эффективность и высокая производительность предприятий. // Персонал. – 2004. - №5 – с.64-66.

Бахмут О. Управління фінансами через прогнозування// Економіка, фінанси, право. – 2007. - №1. – с.10-13.

Бланк И.А. Управление прибылью: М, 1999 – с. 105-122.

Безуглий А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету. // Фінанси України. – 1999. - №4 – с.44-55.

Белялов Т. Інформаційні технології у забезпеченні розвитку фінансової діяльності підприємств корпоративного типу. // Актуальні проблеми економіки – 2005. - №10 –с. 25-31.

Бережная Е. В. Математические методы моделирования экономических систем: Уч. пос. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 366 с.

Бережной О. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень.// Актуальні проблеми економіки – 2004. - №9 –с. 26-29.

Березовська Т. Методологія аналізу розподілу доходу підприємств у ринкових умовах//Економіст – 1999 - №8 – с. 40-45.

Біла О. Г. Фінансове прогнозування і планування: Навч. пос. – Л.: Компакт, 2005. – 312 с.

Біла О. Робочий капітал – передумова поточної ліквідності підприємства// Фінанси України – 2003. - №10 – с.56-61.

Білик М. Методи фінансового управління і прогнозування в управлінні фінансами підприємства// Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №9. – с. 79-84.

Бочаров В. В. Финансовое моделирование: Уч. Пос. С-Пб: Питер, 2004. - 203 с.

Бужин О. Прибуток: рівночасне розподілення// Актуальні проблеми економіки – 2004. - №6 –с. 156-162.

Василенко В. Выбор типа модели управления устойчивым развитием организации// Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №1. –с. 137-147.

Волкова Ю. Напрями удосконалення податку на прибуток підприємств// Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №4. – с. 9-12.

Гевко І. Б. Операційний менеджмент: Навч. Пос.– К: Кондор,2005–с. 228.

Горикова Е. Прибыльные убытки// Мир денег – 2002 - №6 – с. 62-63.

Гохберг Ю., Черняга О. Формирование стратегии достижения высокой конкурентоспособности предприятий//Економіст – 2001 - №12 – с. 74-79.

Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування і планування: Навч. пос. – К.: Центр навч. літер., 2003.- 188с.

Грилицька А. Математичні моделі оптимізації грошових залишків і аналіз руху грошових коштів. // Економіст – 2005. - №9. – с. 50 - 53.

Гуткевич С. Прибуток як основне джерело інвестування підприємницьких структур// Актуальні проблеми економіки – 2002. - №8 –с. 26-28.

Гуцаленко Л. Прибуток у статичному і динамічному обліку аграрних підприємств// Економіка АПК. – 2005. - №8. – с. 90 -93.

Грещак М. Г. Внутрішній економічний механізм підприємств, К: КНЕУ – 2001 – с. 176 – 189.

Давиденко Н. Фінансовий менеджмент підприємства // Фінанси України – 2004. - №6. – с.90-95.

Десятник О. Дивідендна політика: формування і аспекти оподаткування// Фінанси України – 2003. - №2– с.21 -27.

Драгуа Л. М. Удосконалення аналізу ефективності використання обігових коштів підприємств// Фінанси України – 1998. - №12 – с.12-20.

Дудар А. Основні напрямки розвитку системи управління фінансовими результатами діяльності торговельно-виробничого підприємства. // Банківська справа. - 2003. - №5.– с.36 -51.

Дюкарева Х. Контроль і аналіз у системі обліку центрів прибутку.// Вісник КНТЕУ. - 2007. - №3.– с.59 -66.

Єріна А. М. Статистичне моделювання і прогнозування: Навч. Пос. – К: КНЕУ, 2001. – с. 180.

Журавльова Ю. Класифікація зовнішніх факторів впливу на платоспроможність підприємства.// Вісник КНТЕУ.2005. - №4. – с.60 - 67.

38. Зятковський І. Фінанси підприємств: навч. Пос. – К: Кондор, 2003 – С. 186 -201

39.Иванова Н. Практические аспекты анализа безубыточности производства//Економіка, фінанси, право – 1998 - №12 – с.10-13.

40.Ильченко С. Математическая модель финансового состояния предприятия на основе системы балансових уравнений// Економіст. – 2007. - №1. – с. 38-40.

41.Ищенко Е. Прибыль как критерий эффективности функционирования предприятия.// Економист. – 2005. - №8. – с. 90-92.

42.Економіка і підприємництво: стан і перспективи. Збірник наукових праць – К. КНЕУ, 2001 – с. 347-357.

43.Єпіфанов А. Обґрунтування фінансового механізму підприємств// Фінанси України – 2004. - №1 – с.13-14.

44.Єріс Л. Податкове планування як засіб збільшення фінансових ресурсів підприємств// Актуальні проблеми економіки – 2004. - №2 –с. 70-87.

45.Катаєв А. Плануймо прибуток разом// Круглий стіл – 2003 -№3 –с.20-25.

46.Катаєв А. Загальні збори акціонерів: планувати розподіл прибутку чи контролювати витрати// Круглий стіл – 2003 -№5 –с.10-14.

47.Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: навч. пос.- Чернігів: ЧДІЕУ, 2005р., 456 с.

48.Козакова А. Концептуальні основи управління фінансовими ресурсами підприємства// Економіка АПК. – 2004. - №1. – 109-114.

49.Козацький В. Організація фінансової роботи на підприємствах.// Статистика України. - 2006. - №2. – с. 95-97.

50.Колос І. Звітність як елемент системи управління підприємством // Економіка і держава. - -2006. - №8. – с. 26-31.

51.Корінєв в. Дослідження впливу ціни на прибутковість діяльності підприємства.// Актуальні проблеми економіки. – 2005. - №2. –с. 92-98.

52Крамаренко Г. О. Фінансовий менеджмент: Пос. – К.: Центр навч. літ., 2006. – 520 с.

53.Кривицька О. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку. // Фінанси України – 2005. -