Реферат: Тема: Патогенні ентеробактерії. Сальмонели. Збудники черевного тифу та паратифів а І В

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №41

для студентів медичного факультету


Тема: Патогенні ентеробактерії. Сальмонели. Збудники черевного тифу та паратифів А і В.

Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.


1.1.Актуальність теми. Інфекційні захворювання зумовлені збудниками тифо-паратифозної групи, достатньо поширеної серед людей. Найбільш небезпечний серед них черевний тиф. Розвиток захворювання та мікробіологічна діагностика тісно пов’язані з особливостями патогенезу. Студенти мають добре опанувати послідовність перебігу хвороби, щоб на різних етапах вірно підібрати методи діагностики черевного тифу.

1.2.Мета вивчення теми.

Загальна: Засвоїти мікробіологічну діагностику тифо-паратифозних хвороб в залежності від стадії захворювання.

Конкретна: Уміти вибрати адекватні методи діагностики черевного тифу на 1,2,3, та 4 тиждень захворювання. Ідентифікувати сальмонели за біохімічними та антигенними властивостями. Вірно інтерпретувати результати реакції Відаля.

1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1.3.1.Тести на вихідний рівень знань-умінь.

Визначте, який токсин утворює збудник черевного тифу.

А.Екзотоксин

В.Ендотоксин

С.Ентеротоксин

D.Нейротоксин

Е.Некротоксин

Відповідь:В

1.4.Зміст навчання

1.4.1.Графологічні структури змісту.

1) Графологічна структура виділення чистої культури(гемокультури) при черевному тифі та паратифах.

Матеріал для дослідження: кров

Посів на середовище Рапоппорт. Мазок за Грамом.

Висів на диференційне середовище. Пересів на Расселя.

РА з полівалентними та монорецепторними сальмонельозними сироватками

Пересів на “строкатий” ряд. Фаготипування.

Відповідь.

2) Графологічна структура постанови реакції Відаля

Матеріал для дослідження: сироватка хворого.

Розведення сироватки фіз. розчином у відношенні від 1:100 до 1:1600 в чотирьох рядах пробірок.

Внесення в перший ряд пробірок О-діагностикуму збудника черевного тифу.

В другий ряд – Н-діагностикум збудника черевного тифу.

В третій ряд – О-діагностикум сальмонели паратифу А.

В четвертий – О-діагностикум сальмонели паратифу В.

Супроводження реакції контролями сироватки та діагностикумів.

Термостатування 2 години.

Витримка при кімнатній температурі.

Урахування. Відповідь.

1.4.2.Перелік теоретичних питань.

1.Морфологічні,культуральні та біохімічні властивості сальмонел черевного тифу, паратифів А та В.

2.Антигенна структура тифо-паратифозних сальмонел.

3.Принцип класифікації сальмонел по Кауфману-Уайту.

4.Етіопатогенез черевного тифу та паратифів.

5.Методи мікробіологічної діагностики в залежності від періоду захворювання.

6.Рання діагностика черевного тифу методом гемокультури.

7.Обгрунтування серодіагностики при черевному тифі. Накопичення О-, Н-, Vі-антитіл

в різні періоди захворювання, їх значення для серодіагностики.

8.Реакція Відаля, техніка її постанови.

1.4.3.Джерела навчальної інформації:

Основні

1.К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін Мікробіологія К. 1982 (укр) 201-208

2. К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеин Микробиология М. 1980 (рос) 259-267

3. В.Д. Тимаков Микробиология М. 1983 (рос) 279-285

4.А.И. Коротаєв С.А. Бабич Медицинская микробиология, иммунология и вирусология Санкт-Петерб. 2002 (рос) 377-381

5. И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.С. Шевелева, М.Ю.Стегний, Микробиология Харк. 1999 (рос) 227-230

6. Микробиология . Руководство к лабораторним занятиям. Харк 2002

7. О.І. Климнюк,І.О, Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков, Практична мікробіологія, Терн, 2004 199-206

8. Л.Б. Борисов, Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1984 (рос)181-188

9. М.Н. Лебедева, Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии М. 1973 (рос)182-194

10. Ю.С. Кривошеин Руководство к практическим занятиям по медицинской ... микробиологии М. 1986 (рос) 99-104

Додаткові

1.Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг.

ред , проф., Г.К. Палій, К, 2004 7-146

1.5.Орієнтовна основа дії.

1.Виготовлення мазка із культур збудників черевного тифу, паратифів А і В.

2.Вивчення культуральних властивостей збудників тифо-паратифозних груп на диференціально-діагностичних середовищах.

3.Вивчення біохімічних властивостей в тест-системі СІП.

4.Урахування серологічної реакції аглютинації Відаля.

5.Оформлення протоколу.

1.6.Система навчальних завдань.

Назвіть середовище накопичення для виділення збудників тифо-паратифозної інфекції.

А. МПБ.

В. Цукровий МПБ.

С. Середовище Кітт-Тароцці.

D. Середовище Рапопорт.

Е. Середовище Ендо.

Відповідь:D

1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1.Приготувати мазки з культур збудників черевного тифу, паратифів А та В, забарвити за Грамом, замалювати.

2.Вивчити культуральні властивості збудників черевного тифу та паратифів на диф-діагно-сти-чних середовищах Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агарі та описати характер росту.

3.Вивчити ферментативні властивості збудників тифо-паратифів в тест-систем СІП.

4.Провеси урахування розгорнутої реакції аглютинації Відаля з метою серодіагностики черевного тифу.

5.Ознайомитись з біологічними препаратами, які використовують для діагностики та профілактики черевного тифу та паратифів.

1.7.2.Організаційна структура проведення лабораторного заняття


N

етапу

Етапи роботи

Час

(хв)

Засоби навчання

Обладнання

Місце

1.


2.


3.


4.


5.


6.

Організаційні питання

Перевірка початкового рівня знань студентів

Розбір основних питань, що підлягають вивченню

Виконання практичної роботи


Рішення тестів і ситуаційних задач

Короткі підсумки роботи кожного студента,

Оформлення протоколу

3


16


20


28


16


7



Рішення тестів


Усний розбір матеріалу


Виготовлення та фарбування мазків, мікроскопія. Урахування демонстраційних дослідів. Рішення тестів




Тести


Питання, приведені в методичній розробці


Культура бактерій, набір для забарвлення, скельця, чашки з посівами бактерій.

СІП, штативи з РА

Відаля, таблиці.

Тести, Таблиці




^ Автор: доцент, к.б.н. Є.Ф.Макац


Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №42

для студентів медичного факультету


Тема: Патогенні ентеробактерії. Сальмонели – збудники гострих гастроентеритів. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.


1.1.Актуальність теми. Захворюваність на сальмонельозні гострі гастроентерити щорічно збільшується у всіх країнах. Проблема боротьби з сальмонельозами є актуальною проблемою медичної науки та практики. Під дією різних факторів, головним чином, соціально-економічних та біологічних, відбуваються постійні зміни територіального поширення, сезонності, вікової структури хворих на гострі гастроентерити. Тому лікарю необхідно знати етіологічні, епідеміологічні, клінічні та мікробіологічні особливості цих захворювань.

1.2. Мета вивчення теми.

Загальна. Опанувати мікробіологічну діагностику сальмонельозної токсикоінфекції.

Конкретна. Вивчити морфологію, культуральні, біохімічні властивості збудників харчових інфекцій, Знати заходи неспецифічної профілактики харчових гастроентеритів. Уміти провести бактеріологічне дослідження харчових продуктів на наявність сальмонел.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

Представники роду сальмонел за Кауфманом-Уайтом класифікуються на

А 25 груп.

В. 35 груп.

С. 45 груп.

Д. 55 груп.

Е. 65 груп .

Відповідь: Е

Мікробіологічна лабораторія інфекційної лікарні виділяє чисті культури збудників і здійснює їх серологічну ідентифікацію. Які діагностичні препарати для цього необхідні?

А . Діагностичні сироватки.

В. Антигени-діагностикуми.

С. Диференціально-діагностичні середовища.

Д. Еритроцитарні діагностикуми.

Е. Латексні діагностикуми.

Відповідь: А

1.4. Зміст навчання.

1.4.1.Графологічні структури змісту.

Графологічна структура мікробіологічного дослідження гострих гастроентеритів.

Матеріал для дослідження: блювотні маси, промивні води, випорожнення, сеча, залишки їжї.

висів на середовище Ендо, Плоскірєва, конденсаційну воду скошеного МПА.

вивчення культуральних особливостей на поживних середовищах,

мазок, забарвлення за Грамом,

пересів на скошений МПА (чиста культура),

реакція аглютинації на склі із специфічними сироватками,

пересів на строкатий ряд Гісса.

Відповідь.

1.4.2.Перелік теоретичних питань.

Морфологія, біохімічні властивості та антигенна будова сальмонел – збудників харчових токсикоінфекцій.

Класифікація сальмонел – збудників гострий гастроентеритів.

Етіопатогенез гострих сальмонельозних гастроентеритів.

Бактеріологічна диференціація харчових токсикоінфекцій, які викликаються сальмонелами, ешерихіями, стафілококами, протеями.

Профілактика гострий гастроентеритів.


1.4.3.Джерела навчальної інформації.

Основні:

К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр..) – с. 208-210.

К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеин. – Микробиология. – М. 1980 (рус.). – с. 267-270.

В.Д. Тимаков, В.С. Левашов. – Микробиология. – М. 1983 (рус.). – с.284-286.

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев – Медицинская микробиология и вирусология. – Санкт-Петербург, 2002 (рус.). – с. 381-388.

И. Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рус.). – с. 230-232.

В.И. Покровский. – Медицинская микробиология._М., 1998 (рус.). – с. 183-206.

О.І.Климнюк, І.О. Ситник. – Практична мікробіологія. – Терн. 2004 (укр..). – с. 206-209.

Л.П. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М. 1984 (рус.). – с. 181-188.

М.Н Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М. 1973 (рус.). с. 208-211.

Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М. 1986 (рус.). – с. 104-106.

Додаткові:

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред. проф.. Г.К. Палій, К. 2004. с. 7-146.

1.5.Орієнтовна основа дії (ООД).

Виготовлення та забарвлення препаратів сальмонел - збудників гострих гстроентеритів.

Вивчення культуральних властивостей сальмонел на диференціально-діагностичних середовищах.

Вивчення біохімічних властивостей на цукромістких середовищах.

Проведення бактеріологічного дослідження харчового продукту.

Оформлення протоколу.

1.6.Система навчаючих завдань.

1) Назвіть токсин, який виробляють сальмонели – збудники харчової токсикоінфекції.

А. Нейротоксин.

В. Ендотоксин.

С. Екзотоксин.

Д. Некротоксин.

Е. Гемолізин.

Відповідь:В

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1. Виготовити, забарвити за Грамом та подивитися препарати з культури сальмонел – збудників гострих гастроентеритів.

2. Вивчити культуральні і біохімічні властивості сальмонел – збудників гострих гастроентеритів на середовищах Ендо, Плоскірєва, Лєвіна, СІП.

3. Провести бактеріологічне дослідження харчового продукту: висіяти його на середовище Ендо- і в конденсаційну воду на МПА.

1.7.2. Організаційна структура проведення лабораторного заняття.

№ етапу

Етап роботи

Час

(хв)

Засоби навчання

Обладнання

Місце

1

Організаційна частина

3







Навчальна кімната

2

Теоретичне опитування (вихідний рівень знань)

16

тести




3

Основні теоретичні питання, що підлягають вивчені на практичному занятті

18

питання




4

Самостійна робота

студентів



26

Виготовлення, забарвлення та мікроскопія мазків. Урахування демонстраційних дослідів. Проведення бактеріологічного дослідження харчових продуктів.

Культура бактерій на МПА, диференційно-діагностичні середовища з посівами бактерій. СІП. Харчовий продукт, стерильний фізрозчин, пінцет, стерильна ступка. Чашка з МПА. Таблиці, схеми.

5

Система навчаючих

завдань – тести для

контролю студентів

16

тести







6

Оформлення протоколу

5










7

Підведення підсумків, оцінка діяльності кожного студента

6








^ Автор: доцент, к.б.н. Макац Е.Ф.


Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №43

для студентів медичного факультету


^ Тема: Умовно-патогенні ентеробактерії – протеї, клебсієли. Псевдомонади. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.


^ Актуальність теми. Актуальність теми пов'язана з тим, що ентеробактерії та псевдомонади викликають захворювання, як правило, в умовах зниження захисних механізмів макроорганізму. Збудники можуть потрапляти із зовнішнього середовища різними шляхами, але часто викликають аутоінфекції, для яких характерно хронічний перебіг у вигляді різних клінічних форм, у тому числі і госпітальних інфекцій, лікування яких ускладнене в зв'язку з їх антибіотикорезистентністтю.

Цілі вивчення теми.

Мета загальна. Ознайомитись із властивостями, патогенезом, принципами лабораторної діагностики захворювань, спричинених клебсієлами, протеями, псевдомонадами.

^ Мета конкретна. Засвоїти диференційні ознаки псевдомонад, клебсієл, протеїв. Ознайомитись з методами діагностики відповідних захворювань, знати роль даних мікроорганізмів у виникненні госпітальних інфекцій.

Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

3.1. Лекції „Специфічна профілактика і терапія інфекційних хвороб”, „Сучасні методи діагностики інфекційних хвороб”.

3.2. Тести на вихідний рівень знань-умінь.

Приклад тесту.

Для діагностики захворювання, спричиненого бактеріальною інфекцією, необхідно використати всі методи крім:

А. Алергічного

В. Вірусологічного

C. Бактеріологічного

D. Бактеріоскопічного

E. Біологічного

Правильна відповідь: В – вірусологічного


^ 4. Зміст навчання.

Граф логічної структури змісту.

Умовно-патогенні ентеробактерії- Клебсієли.

Родина

Enterobacteriaceae-Рід Klebsiella

Klebsiella pneumoniae

Klebsiella ozaenae

Klebsiella rhinoscleromatis

Морфологія

форма

Гр- еліпсовидни палички

розташування

Поодиноко, попарно або короткими ланцюжками

спора

Немає

руливість

Нерухома

капсула

Є

Методи культивування

Факультативний анаероб 36º С рН - 7,0- 7,4

Живильні середовища - МПА, МПБ



Резистентність

Чутливі до дії дезінфектантів.

Стійкі до низьких та високих температур (25º С – тижні, місяці )

Ферментативна активність

Сахаролітична властивість знижується від Klebsiella pneumoniae,

Klebsiella ozaenae до Klebsiella rhinoscleromatis .

Протеолітичні властивості: індол, Н² S не продукують.

Антигени


О- АГ : 5 серогруп

К- АГ : 72 серовари

Культуральні властивості

МПБ- дифузне помутніння

МПА- утворення S- форми колонії, крупні, слизисті, випуклі.

Середовище Ендо, Лєвіна, Плоскірєва – колонії Klebsiella pneumoniae

та Klebsiella ozaenae забарвлені в колір індикатора.

Розташування клебсієл в юних колоніях:

Klebsiella pneumoniae- петлеподібно

Klebsiella ozaenae- спіралевидно

Klebsiella rhinoscleromatis- концетрично


Методи лабораторної діагностики

Мікроскопічний ( виявлення капсули методом Буррі - Гінса, Романовського - Гімза)

Бактеріологічний

Серологічний ( РЗК )

Біологічний

Алергічний ( алерген - склерозан)

Специфічна профілактика

Не розроблена

Специфічна терапія

Немає


^ Умовно-патогенні ентеробактерії- Протеї.


Родина

Enterobacteriaceae- Рід Proteus.

Proteus vulgaris

Proteus mirabilis

Proteus rettgeri

Proteus inconstans

Морфологія

форма

Гр- поліморфні палички

розташування

Попарно або ланцюжками

спора

Немає

руливість

+ перитрих

капсула

Немає

Методи культивування

Факультативний анаероб

25-37º С рН - 7,2- 7,4

Живильні середовища - МПА, МПБ



Резистентність

Стійкі до фізичних факторів та протимікробних препаратів.

Ферментативна активність

Оксидаза –

Каталаза+

Ферментативна активність знижується від Proteus vulgaris

до Proteus inconstans.

Антигени


О- АГ : 49 сероварів

Н- АГ : 19 сероварів

Культуральні властивості

МПБ- дифузне помутніння з осадом.

МПА- ^ О- колонії (окремі S- форми з рівними краями),

Н- колонії ( вигляд “ роїння ” з дочірніми відростками)

Методи лабораторної діагностики

Бактеріологічний ( посів за методом Шукевича в конденсаційну воду скошеного агару ).

Фактори вірулентності

Ендотоксин Фімбрії Джгутики

Протеаза Уреаза Гемолізин


^ Синьогнійна паличка


Родина

Pseudomonadaceae- Рід Pseudomonas

Pseudomonas aeruginosa

Морфологія

форма

Гр- палички

розташування

Поодиноко або короткими ланцюжками

спора

Немає

руливість

+ монотрих, амфітрих

капсула

Немає

Методи культивування

Облігатний аероб.

4-42º С

Живильні середовища - МПА, МПБ

Резистентність

Стійкі до фізичних факторів та протимікробних препаратів.


Ферментативна активність

Сахаролітичні властивості: ферментація глюкози до кислоти.

Протеолітичні властивості: індол, сірководень продукує слабо.

Антигени


О- АГ : 20 серогруп

Н- АГ : 15 серотипів

Культуральні властивості

МПБ- дифузне помутніння з осадом.

МПА- колонії S- форми, плоскі, слизисті.

Виділяють при рН< 7червоний пігмент, при рН> 7 – синьо- зелений пігмент. Виділяють специфічний запах.

Методи лабораторної діагностики

Бактеріологічний

Фактори вірулентності

Екзотоксин А

Цитотоксин

Екоензим S

Гемолізин

Нейрамінідаза

Ентеротоксин

Ендотоксин

Протеаза || ( еластаза )

Протеаза ||| ( лужна протеаза )




Перелік теоретичних питань.

1.Джерела та шляхи розповсюдження госпітальної інфекції.

2. Умови і фактори, що сприяють прояв вірулентності умовно-патогенних бактерій і виникнення госпітальних інфекцій.

3 .Морфологія, культуральні і біохімічні властивості клебсієл.

4. Фактори патогенності клебсієл.

5. Мікробіологічна діагностика склероми.

6. Морфологія, культуральні та біохімічні властивості протеїв та псевдомонад.

7. Методи лабораторної діагностики інфекцій, викликаних протеями та синьогнійною паличкою.

8.Профілактика госпітальних інфекцій.

^ 4.3. Джерела навчальної інформації.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 216 -221, 309-314

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 250-255, 274 -279.

В.Д.Тимаков. Микробиология, М., 1983. – С. 288-291, 303-304.

А.І. Коротяєв, Г. А. Бабічев Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, 2002.-348- 354.

Л.Б.Борисов. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, М., 1984. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1986. – С. 135-138, 142-143.

М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1973. – С. 208-211, 266-267.

Література додаткова.

Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Орієнтовна основа дії.

Граф логічної структури лабораторного дослідження клебсієльозів .

Матеріал для дослідження: мокротиння, слиз носової порожнини, гранулематозна тканина, сироватка крові .

Бактеріоскопічне дослідження

Мазок, забарвлений за Грамом, за Буррі- Гінсом, Романовським- Гімзою. Бактеріологічне дослідження

– посів на МПА;

- агар-мікроскопія “юних” колоній;

- мазок, забарвлений за Буррі- Гінсом, Грамом;

- пересів на скошений агар;

- характеристика колоній;

- посів на вуглеводний ряд Гіса, на жовточний МПА;

- РА на склі з протикапсульними сироватками;

- розгорнута РА з прокип’яченою культурою та діагностичними О-сироватками;

Серологічне дослідження

РЗК зсироватками хворих і капсульним антигеном;

РА з сироватками хворих і без капсульними клебсієлами;

РПГА з сироватками хворих та еритроцитарним діагностикумом.


Граф логічної структури лабораторного дослідження протейних та псевдомонадних захворювань .

Матеріал для дослідження: гній, ексудат, кров, блювотні маси,випорожнення, вода, харчові продукти.

Бактеріологічне дослідження

Посів на МПА, МПБ, середовище Плоскірєва, свіжоскошений агар по Шукевичу.

Характеристика колоній;

Мазок, забарвлення за Грамом;

Препарат “роздавлена крапля” ;

Пересів на скошений агар;

Посів на вуглеводний ряд Гіса, на желатин, на МПБ з сечовиною ( проби на індол, сірководень, уреазу, каталазу ).

Система цільових навчаючих завдань.

Приклади тестів.

Рід Klebsiella належить до родини:

А. Enterobacteriacea

B. Bacillaceae

C. Pasteurellaceae

D. Vibrionaceae

E. Pseudomonadaceae

Правильна відповідь: А- Enterobacteriacea


Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Методика проведення заняття.

Студенти готують мазки з культур клебсієл, забарвлюють за Бурі- Гінсом і мікроскопують, відмічаючи наявність капсул.

Візуально під стереомікроскопом вивчають культуральні властивості клебсієл.

3. Здійснюють агар- мікроскопію юних колоній клебсієл з метою прискореної ідентифікації.

4. Враховують результати реакції аглютинації з парними сироватками хворого на склерому для виявлення наростання титру антитіл.

5. Враховують антибіотикограми клібсієл в демонстраційному досліді.

6. З метою виявлення діагнозу токсикоінфекції протейної етіології студенти враховують результати посіву харчових продуктів на скошений агар за Шукевичем. Звертають увагу на “повзучій” ріст протея. Готують мазки, забарвлюють їх за Грамом для вивчення морфологї, тінкторіальних властивостей протея.

7. Враховують чутливість псевдомонад і протея до антибіотиків в демонстраційному досліді.


^ Організаційна структура проведення лабораторного заняття.

№ етапу

Етап роботи

Час (хв)

Засоби навчання

Обладнання

Місце прове-дення

1.

Організаційна частина

2







Учбова лабораторія

2.

Перевірка первинного рівня знань

15

Тестові завдання




3.

Інструктаж викладача.

1)Пояснює по демонстраційним таблицям метод ідентифікації клебсієл за агар-мікроскопією юних колоній

.2)Пояснює методику забарвлення за Бурі- Гінсом мазків з культур клебсієл.

3) Пояснює завдання для проведення обліку результатів РА з парними сироватками хворого на склерому для виявлення наростання титру АТ.

4) Пояснює методику врахування чутливості псевдомонад та протеєв до антибіотиків в демонстраційному досліді.

10

Таблиці: Схема будови клебсієл, протеїв, синьогнійної палички. Схема лабораторної діагностики даних захворювань.

Таблиця “ Капсульні бактерії”

Таблиця ” Джгутики бактерій“

Готові посіви протеїв, клебсієл, синьогнійної палички.


Штативи з пробірками для врахування результатів РА та РЗК.


Чашки з посівами культур для врахування чутливості до антибіотиків методом стандартних дисків.

4.

Самостійна робота студентів.

40




Предметні скельця, набір фарб для фарбування за методами Грама та Бурі- Гінса.


5.

Написання контролюючих тестів.

10

Тестові завдання




6.

Підведення підсумків, оцінка діяльності кожного студента

5-10







7.

Завдання для самостійної роботи при вивченні наступної теми

3








^ Автор: асистент Жорняк О. І.


Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №44

для студентів медичного факультету


Тема: Патогенні вібріони. Морфологія та біологічні властивості холерного вібріона.

^ Мікробіологічна діагностика холери.

Актуальність теми.

Сьома пандемія холери, розпочавшись в 1961 р., продовжується по сьогоднішній день. Знання біологічних характеристик збудника необхідне для підтвердження клінічного діагнозу «холера» і диференціації холери від холероподібних ентеритів, які не є особливо-небезпечними інфекціями з швидким епідеміологічним розповсюдженням. Враховуючи швидке поширення інфекції і важкий перебіг захворювання майбутнім лікарям будь-якої спеціалізації необхідно знати основні протиепідемічні профілактичні і лікувальні заходи, які виконуються у вогнищі холери.

Цілі вивчення теми.

Мета загальна: ознайомитись з особливостями збудника холери, які мають значення в лабораторній діагностиці і профілактиці захворювання.

Мета конкретна:

Знати ключові ознаки роду Vibrio, диференційні культуральні і біохімічні властивості патогенних для людини вібріонів.

Знати як правильно забрати матеріал від хворого і провести попередню діагностику холери.

Засвоїти етапи мікробіологічної діагностики холери і холероподібних ентеритів.

Знати основні протиепідемічні і профілактичні заходи для попередження розповсюдження захворювання у вогнищі.

Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

Морфологічні особливості вібріонів, методи мікроскопічного дослідження.

Методи вивчення монотрихіальної рухливості бактерій.

Методи виявлення соматичних антигенів бактерій.

Етапи бактеріологічного методу дослідження.

Порівняльна характеристика екзотоксинів та ендотоксинів бактерій.

Зміст навчання.

Граф логічної структури змісту:

^ 1.Таксономія патогенних для людини вібріонів

Родина Vibrionaceae

Рід Vibrio

Види: V.cholerae, V.parahaemolyticus, V.vulnificus


2. Загальна характеристика вібріонів, що мають медичне значення

Морфологія:

Грам-негативні, злегка зігнуті палички у вигляді коми

0,5 – 1,5-3 мкм, спор та капсул не утворюють, рухливі (монотрихи)

^ Культуральні властивості:

Факультативні анаероби або аероби;

Адаптовані до лужного середовища (оптимальне рН 7,6-8,2);

Оптимальна температура 18-370С;

Невибагливі до складу поживного середовища;

Для швидкого росту культивують на спеціальних або селективних середовищах;

Деякі види адаптовані до підвищених концентрацій NaCl (галофільні)

^ Методи вивчення морфології:

Нативні препарати «висяча» або «роздавлена» крапля (рухливість);

препарати, забарвлені за Грамом, Пфейфером

Поживні середовища для культивування:

Лужний агар, лужна пептонна вода

Диференційно-діагностичні: TCBS-агар, середовище Монсура

Характеристика росту:

На пептонній воді утворюють блакитну плівку через 4-6 год.

на лужному агарі утворюють диско видні прозорі S-колонії

на TCBS-агарі утворюють жовті колонії (ферментують сахарозу)

на середовищі Монстра утворюють колонії з темно-сірим центром




Класифікаційні біологічні ознаки вібріонів




Антигенна структура

Біохімічні властивості

Вірулентність

1. О-Аг (групоспецифічний)

2. Н-Аг (спільний)

Ферментація маннози, сахарози, арабінози

(тріада Хейберга)

1. Патогенні вібріони (V.cholerae)

2. Умовно-патогенні вібріони (V.parahaemolyti-

cus, V.vulnificus, V.metsch-

nicovi)

3.Сапрофітні вібріони

Метод вивчення: РА з групо-специфічною О-сироваткою

Поділ на 8 хемогруп

Поділ на 139 О-серогруп


^ Збудник холери (V.cholerae) належить до О-1 серогрупи і I хемогрупи за Хейбергом


Внутрішньовидова класифікація V.cholerae




За структурою О-Аг

За біологічними властивостями

О-1 група:

Серотип Огава (АВ)

Серотип Інаба (АС)

Серотип Гікошима (АВС)

НАГ вібріони

О-139 група (штам bengal)

Біовар cholerae

Біовар el-tor

Біовар proteus

Біовар albensis

Класифікаційні ознаки:

Гем



Загальна характеристика єрсиній і францисел, що мають медичне значення

Морфологія:


Умови культивування:

^ Патогенні єрсинії:
Y.pestis – Грам (–) поліморфні палички овоїдної форми фарбуються біполярно. Нерухомі, не утворюють спор, але утворюють капсулу (в організмі людини і тварин)
^ Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica - Грам (–) поліморфні палички овоїдної форми, фарбуються біполярно;

Рухомі при 4-280С, нерухомі при 370С;

не утворюють спор і капсул

^ Патогенні єрсинії:

Y.pestis : Факультативні анаероби;

Оптимальна температура 18-370С;

Оптимальна температура для культивування інших єрсиній- 22-280С

Невибагливі до складу поживного середовища;

Для швидкого росту культивують на спеціальних або селективних середовищах

^ Francisella tularensis:

Мілкі поліморфні Грам (-) кокобактерії або палички; нерухомі; не утворюють спор; мають ніжну капсулу

Francisella tularensis:
Облігатні аероби, ауксотрофи, вибагливі до поживних середовищ (потребують додавання екстрактів із органів і тканин, цистину, глюкози, жовтку)
Дуже повільно ростуть на поживних середовищах, особливо в перших генераціях

^ 3. Культуральні властивості єрсиній і францисел


Види

Середовища для культивування

Характеристика росту

Y.pestis

1. МПА, МПБ;

2. Середовище Туманського, цистеїновий агар (спеціальні)
1. Утворюють R-форми колоній на МПА: через 10-12 год – “юна колонія” – стадія “битого скла”; через 18-24 год – “зріла колонія” – “зім´ята мереживна хустинка” – біло-сірий ущільнений центр, прозорий ніжний край; через 48 год – “стара колонія” (ромашка) – центр коричневого кольору, краї біло-сірі, мереживні 2. На МПБ – R- форма а) білі пластівці на дні пробірки
б) плівка на поверхні, від якої вниз спускаються нитковидні вирости (“сталактити”)

Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica

1. МПА, МПБ

2. Середовища Ендо, Плоскирєва

Характерний повільний ріст дрібних гладеньких колоній;

При 370С Y.pseudotuberculosis може утворювати R-форми колоній, подібні до колоній Y.pestis, але без стадії «битого скла»

На середовищах Ендо, Плоскірєва ріст скудний, повільний, колонії безбарвні

^ F. tularensis

Селективні середовища 1. Згорнуте яєчно-жовткове середовище МакКоя і Чепіна
2. Кров´яний, рибно-дріжджовий агар з глюкозою і цистином.
Колонії з´являються через 2-5 діб; S-форми – дрібні, опуклі.



^ Антигенна структура і фактори патогенності

Види

Антигенна структура

Фактори патогенності

Y.pestis
1. К-антиген 2. О-антиген 3. Протективні антигени: V і - W -антигени 4. Перехресно-реагуючі АГ


1. Адгезини – капсула, пілі 2.Ферменти патогенності- гемолізи, Фібринолізин, плазмокоагулаза 3. Перехресно-реагуючі антигени 4. Алергени (формують ГЧУТ) 5. Екзотоксин -“мишачий токсин” 6. Ендотоксин 7. Антифагоцитарні фактори: - капсула - протективні антигени
- аденілатциклаза

Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica
1. О-АГ(групоспецифічний) 2. Н-АГ(типоспецифічний) 1. Адгезини – пілі, мікрокапсула 2. Екзотоксини – ентеротоксини (Y.enterocolitica) 3. Ферменти патогенності – плазмокоагулаза, фібринолізин, гемолізин, лецитиназа, РНК-аза 4. Ендотоксини 5. Білкові субстанції з властивостями екзотоксину (некротична дія)
6. Алергени

F. tularensis

1.О-АГ (соматичний) 2.Vі-АГ (протективний
3. Алергени
1. Капсула 2. Протективний антиген 3. Ендотоксин
4.. Алергени

^ Коротка характеристика чуми




Механізм та шляхи передачі захворювання

Джерело інфекції

Форми захворювання

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика
1.трансмісивний 2.повітряно-пиловий 3.повітряно-крапельний 4.контактний 5.аліментарний



дикі, синантропні та домашні тварини (біля 300 видів);

хвора на легеневу форму людина

Інкубаційний період –

1-3 доби


-виражена інтоксикація;

-специфічне запалення реґіонарних лімфатичних вузлів (бубон);

- геморагіч-ний пронос (кишкова форма);

-кашель, виділення великої кількості мокротиння, швидкий розвиток набряку легенів;

- рідко появи пустули у місці укусу блохи
Стійкий, Довготривалий Антибактеріальний Антитоксичний Клітинний (формуєтьсястан ГЧУТ)



Неспецифічна конвенційна та етіотропна антибактері-альна (стрептоміцин)

Прискорена:

Мікроскопія

( забарвлен-них препаратів, імунофлюо-ресцентна)

Перенощики – блохи


Патогенетичні форми:
1.Бубонна 2. Шкірно-бубонна 3. Шкірна 4. Кишкова 5. Легенева 6.Первинно-септична 7. Вторинно-септична



Специфічна (тільки у постійних вогнищах чуми):

Жива атенуйована EV вакцина;


Основна:

Бактеріоло-гічний

Біологічний

Допоміжна:

(ретроспективна)

Серологічний

алергічний


^ 5. Коротка характеристика туляремії


Механізм та шляхи передачі захворювання

Джерело інфекції

Патогенетичні форми:


Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика
1.трансмісивний 2.повітряно-пиловий 3.контактний 5.аліментарний



дикі, синантропні гризуни, комахоїдні (біля 300 видів);

1.Очно-бубонна 2. Шкірно-бубонна 3. Ангінозна 4. Кишкова 5. Легенева 6.Первинно-септична



-первинний афект у місці укусу кліща;

інтоксикація;

-специфічне запалення реґіонарних лімфатичних вузлів (бубон);

- пронос (кишкова форма);

-кашель, задишка;

-симптоми ангіни

кон’юнктивіт
Стійкий, Довготривалий Антибактеріальний Клітинний (формуєтьсястан ГЧУТ)



Специфічна (тільки у постійних вогнищах туляремії):

Жива атенуйована вакцина Гайського-Ельберта;


Рання:

Алергічна проба

Перенощики – кліщі


Основна:

Біологічна проба, Бактеріологічний

Серологічний



^ 6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу


Механізм та шляхи передачі захворювання

Джерело інфекції

Стадії захворювання

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика
Фекально-оральний аліментарний


велика рогата худоба, свині, собаки, коти, птахи, гризуни


^ 1.запалення слизової ілео-цекального відділу 2. Мезаденіт 3. Бактеремія 4. ураження внутрішніх органів, суглобів та ін.



інтоксикація;

-болі у пр