Реферат: Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ Кафедра соціальної психології
Кафедра соціальної роботи


Затверджено вченою радою факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол № 8 від 16 лютого 2012 р.


ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ

зі спеціальності

19.00.05 –– соціальна психологія;

психологія соціальної роботи


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Розділ І. Соціальна психологія як наука

Тема 1. Предмет соціальної психології.

Тема 2. Історія становлення та сучасні напрямки соціально-психологічних знань.

Тема 3. Головні напрямки розвитку соціальної психології на Заході.

Тема 4. Методи соціально-психологічного дослідження.


Розділ II. Соціально-психологічні закономірності спілкування

Тема 5. Загальні питання проблеми спілкування.

Тема 6. Психологія комунікативних процесів.

Тема 7. Інтеракція і психологія спільної діяльності.

Тема 8. Проблеми соціально-перцептивних процесів.

Тема 9. Психологічні способи впливу в процесах спілкування та спільної діяльності.


Розділ ІІІ. Соціальна психологія груп

Тема 10. Проблема групи в соціальній психології.

Тема 11. Дослідження великих груп у соціальній психології.

Тема 12. Проблеми дослідження малих груп у соціальній психології.

Тема 13. Динамічні процеси в малих групах.

Тема 14. Утворення та розвиток малої групи.

Тема 15. Лідерство та керівництво в малих групах.

Тема 16. Проблема згуртованості малих груп.

Тема 17. Психологія конфлікту.

Тема 18. Проблема нормоутворення та феномен групового тиску.

Тема 19. Проблема прийняття групового рішення.


Розділ ІУ. Соціальна психологія особистості


Тема 20. Особистість як об’єкт і суб’єкт спілкування.

Тема 21. Особистість в структурі групових відносин.

Розділ У. Основні напрями прикладних досліджень у соціальній психології

Тема 22. Співвідношення прикладного і теоретичного знань в соціальній психології.

Тема 23. Провідні галузі та напрямки прикладних досліджень в соціальній психології.

Тема 24. Соціально-психологічні аспекти протиправної поведінки.

Тема 25. Соціально-психологічні аспекти сім’ї.

Тема 26. Соціальна психологія управління.

Тема 27. Соціально-психологічна служба.

Тема 28. Соціально-психологічна експертиза і консультація.

Тема 29. Перспективні спрямування сучасних соціально-психологічних досліджень та технологій.


Розділ VІ. Предмет та нормативна база соціальної роботи

Тема 30. Соціальні відносини як об'єкт дослідження теорії соціальної роботи.

Тема 31. Предмет соціальної роботи.

Тема 32. Кодекс етики соціального працівника.

Тема 33. Законодавча основа прав і обов'язків соціального працівника.

Тема 34. Державно-правові основи соціального захисту населення.

Тема 35. Нормативно-правові аспекти і соціальні гарантії захисту прав і

свобод особистості.

Тема 36. Основні принципи державної молодіжної політики.


Розділ VII. Психологічні методи роботи соціального працівника з "групами ризику"

Тема 37. Форми і методи соціальної роботи з різними цільовими групами.

Тема 38. Екстрена соціальна допомога.

Тема 39. Сутність профілактичної діяльності соціального працівника: зміст,

форми та методи.

Тема 40. Характеристика та методи роботи з безробітною молоддю.

Тема 41. Робота соціального працівника з людьми, які знаходяться у

кризових ситуаціях.

Тема 42. Діяльність соціального працівника із соціальної адаптації дітей-

інвалідів.


Розділ VIII. Психологічні технології в соціальній роботі

Тема 43. Методи і форми консультаційної роботи соціального працівника.

Тема 44. Методи і форми психопрофілактичної роботи соціального працівника.

Тема 45. Методи і форми психодіагностичної роботи соціального працівника.

Розділ IX. Психологічні чинники виникнення та розповсюдження девіантної та адиктивної поведінки

Тема 46. Соціально-економічні передумови зростання числа осіб з

адиктивною поведінкою.

Тема 47. Динаміка виникнення узалежнення від наркотиків у підлітків та

молоді.

Тема 48. Причини та вікові особливості адиктивної поведінки.

Тема 49. Зміст та форми роботи соціального працівника з алкогольно

узалежненими сім’ями.

Тема 50. Просвітницька робота з питань профілактики паління, вживання

алкоголю та наркотиків у відповідності до цільових груп.

Тема 51. Структура девіантної поведінки.

Тема 52. Методи діагностики типу соціальної дезадаптації.

Тема 53. Причини виникнення, види, форми і наслідки насильства в сім'ї.
^ Розділ І. Соціальна психологія як наука
Тема 1. Предмет соціальної психології.

Предмет соціальної психології. Головні етапи його формування. Дискусія 20-х та 60-х років про предмет соціальної психології. Сучасне розуміння предмету соціальної психології.

Взаємовідношення соціальної психології з іншими науками. Соціальна психологія і соціологія. Соціальна психологія і загальна психологія. Співвідношення соціальної психології з іншими розділами психологічної науки.

^ Тема 2. Історія становлення та сучасні напрямки соціально-психологічних знань.


Виникнення соціальної психології як науки. “Соціоцентричний” та “індивідуалістичний” напрямки. Розвиток соціально-психологічних уявлень у працях філософів, соціологів, педагогів у ХУ11-ХУ111 ст.

Теоретичні напрямки: психологія народів (М.Лацарус, Г.Штейнталь, В.Вундт, О.О.Потебня), психологія мас (Г.Тард, Г.Лебон, С.Сігеле, З.Фрейд), інстинкти поведінки (В.Мак-Дугалл).

Експериментально-прикладний етап розвитку соціальної психології. Класична теорія організації (Ф.Тейлор, А.Файоль), головні її тези. Неокласична теорія організації або теорія людських відносин (Е.Мейо). Хауторнський експеримент (1926-1932 р.р.). Поняття первинної групи.

Експериментальний етап у розвитку соціальної психології (В.М.Бехтерєв, В.Меде, Ф.Олпорт). Соціальна фасилітація та соціальна інгибіція. Поширення лабораторного експерименту. Публічний та коакційний ефекти. Ефекти експериментатора та піддослідного. Школа “групової динаміки” (К.Левін).

Розвиток соціальної психології в колишньому Радянському Союзі та в Україні. Дискусія 20-х рр. про предмет соціальної психології. Соціологічний напрямок (М.О.Рейснер, Л.М.Войтоловський). Психологічний напрямок (П.П.Блонський, К.М.Корнілов). Спроби поєднання соціологічного та психологічного напрямків (В.М.Бехтерєв, В.О.Артемов). Виникнення та розвиток педології (О.С.Залужний, Є.О.Аркін) та психотехніки (О.К.Гастєв, П.М.Керженцев). Ідеологічні настанови та їх ваплив на розвиток соціальної психології.

Дискусія 60-х років про предмет соціальної психології (В.М.Мясищев, Б.Д.Паригін, Є.С.Кузьмін, О.Г.Ковальов, В.М.Колбановський, К.К.Платонов).

Завдання соціальної психології та розробка її актуальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства.


^ Тема 3. Головні напрямки розвитку соціальної психології на Заході


Основні сучасні концепції західної соціальної психології. Розвиток течій необіхевіоризму (Б.Скінер, Хоманс, Блау), психоаналізу (Е.Фромм, К.Хорні, В.Шутц), інтеракціоністських теорій (Г.Мід), когнітивних теорій (Ф.Хайдер, Т.Ньюкомб, Л.Фестінгер, М.Розенберг).

Сучасні теорії особистості та особистісного зростання. Аналітична психологія К.Юнга, А.Адлер і індивідуальна психологія. В.Райх і психологія тіла. Ф.Лерлс і гештальт терапія. Карл Роджерс і терапія, що центрується на клієнті. А.Маслоу і психологія самоактуалізації.


^ Тема 4. Методи соціально-психологічного дослідження


Методологічні основи соціально-психологічного дослідження. Методологія як три рівні наукового підходу. Програма дослідження. Залежні та незалежні змінні. Генеральна сукупність та вибірка. Вимоги до інформації, одержаної в ході проведення дослідження.

Метод спостереження. Види спостереження: включене і невключене, відкрите і приховане. Опис значущих ситуацій. Переваги та недоліки спостереження.

Метод експерименту. Відмінність експерименту від спостереження. Етапи проведення експерименту: 1) теоретичний; 2) методичний; 3) експериментальний: 4) аналітичний. Види експерименту: природний і лабораторний експеримент. Експериментальна і контрольна групи.

Метод опитування. Види опитування: групове та індивідуальне, очне та заочне, усне та письмове. Стандартизоване та нестандартизоване інтерв’ю. Усне опитування: бесіда та інтерв’ю. Анкетування. Форми запитань: відкриті, закриті, прямі, непрямі. Правила складання анкет.

Метод вивчення документів. Класифікація документів: 1) за способом фіксації інформації; 2) за мірою персоніфікації; 3) залежно від статусу джерела. Контент-аналіз.

Тестування. Тест семантичного диференціалу.

Соціометричний метод (Дж. Морено). Вивчення особистісних та ділових стосунків. Таблиця результатів та соціограма.


^ Розділ II. Соціально-психологічні закономірності спілкування


Тема 5. Загальні питання проблеми спілкування.


Поняття про спілкування. Спілкування як обмін думками, почуттями, переживаннями (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн); як один з різновидів людської діяльності (Б.Г.Ананьєв, М.С.Каган, І.С.Кон, О.О.Леонтьєв); як специфічна соціальна форма інформаційного зв’язку (А.Д.Урсул, Л.О.Резников). Спілкування та комунікація. Міжособистісне спілкування. Масове спілкування. Матеріальне та духовне спілкування.

Розвиток спілкування в онтогенезі. Чотири рівні розвитку потреби в спілкуванні (за М.І.Лісіною): 1) потреба в увазі й доброзичливості; 2) потреба в співробітництві; 3) потреба в повазі; 4) потреба в розумінні людей.

Спілкування як форма вияву активності особистості. Соціальна детермінація активності особистості. Виокремлення особистості в спілкуванні. Моральна спрямованість соціальної активності.

Функції спілкування (Г.М.Андреєва, Б.Ф.Ломов, Б.Д.Паригін, Я.А.Карпенко). Сторони спілкування: комунікативна (спілкування як обмін інформацією), інтерактивна (спілкування як взаємодія), перцептивна (спілкування як сприймання та розуміння людьми один одного).


^ Тема 6. Психологія комунікативних процесів.


Поняття комунікації. Специфіка людської комунікації. Тезаурус як єдина система значень, прийнята всіма членами групи. Значення і смисл. Спонукальна і констатуюча інформація. Аксіальна і ретиальна комунікація. Одиниці комунікативного процесу (Г.Лассуел).

Засоби комунікації. Вербальна комунікація. Системи знаків невербальної комунікації: оптико-кінетична, паралінгвістична, екстралінгвістична, просторово-часова, контакт “очі в очі”, дотик та ін. Ефективність людської комунікації.

Бар’єри спілкування. Бар’єри в ході передачі та сприймання інформації. Психологічні, соціально-психологічні та світоглядні бар’єри. Бар’єри нерозуміння (Б.Д.Поршнєв): уникнення, нерозуміння і авторитет. Подолання бар’єрів у спілкуванні. Візуальний контакт і його значення в комунікативному процесі.

Основні напрями експериментальних досліджень кожного виду невербальної комунікації.


^ Тема 7. Інтеракція і психологія спільної діяльності.


Поняття взаємодії. Внутрішній (змістовний) бік взаємодії. Кон’юнктивні та диз’юнктивні почуття. Зовнішній (формальний) бік взаємодії.

Різновиди взаємодії. Традиційний поділ видів взаємодії. Схема Р.Бейлза. Використання гри “дилема в’язня” для дослідження діадичної взаємодії.

Позиції партнерів у спілкуванні (транзактний аналіз спілкування) (Е.Берн). Види транзакцій: додаткові (рівні і нерівні), перетину та приховані.

Спілкування та діяльність. Спільна групова діяльність. “Сукупний” груповий суб’єкт. Головні ознаки міжособистісної взаємодії: предметність, ситуативність, рефлексивність, експлікованість.Взаємодія як соціально-психологічний обмін. Теорія обміну Хоманса.

Психологія конвенціальності (Т.Шибутані) і феномени "злагоди" і "обміну" як функції взаємодії.

Соціально-психологічні умови організації спільної діяльності. Форми організації спільної діяльності (ФОСД, Уманський).

Проблема організації в спільній діяльності. Концентрація, координація ї кооперація сил партнерів як соціально-психологічні параметри і феномени організації спільної діяльності. Координація сил в просторі як умова складання сил; координація в часі як фактор вирівнювання сил партнерів. Просторово-часова координація як соціально-психологічна умова упорядкування і динамічного регулювання спільної діяльності.

Індивідуальне в груповому та групове в індивідуальному. Характер прояву пізнавальних процесів в спільній груповій діяльності. Особливості динаміки пізнавальних процесів в залежності від соціально-психологічних умов спільної діяльності.

Комунікативні процеси і спільна діяльність. Фази комунікації і комунікативні структури як фактори ефективності спільної діяльності. Стилі комунікативної поведінки партнерів спільної діяльності. Однорідність і різнорідність груп як суб’єктів спільної діяльності. Проблема зв’язку диференційно-психологічних характеристик членів групи і їх вплив на ефективність спільної діяльності.

Психологічні проблеми комплектування груп для спільної діяльності. Явища комплементарності, компенсації і синергії як психологічні фактори, опосередковані особливості спільної діяльності.

Соціально-психологічні проблеми емоційної регуляції спільної діяльності. Напруженість спільної діяльності; внутрішньо- та зовнішньогрупові фактори напруженості.

Специфіка інтеракцій, конфлікти і міжособистісні відносини в структурі процесів спільної діяльності. Фази розвитку і динаміки спільної діяльності.

Соціально-психологічні особливості спільної трудової діяльності, включаючи спільну діяльність в соціотехнічних системах. Прикладні проблеми організації і управління.

Психологія спільної діяльності в екстремальних умовах. Соціально-психологічна підготовка і навчання групових суб’єктів спільної діяльності.


^ Тема 8. Проблеми соціально-перцептивних процесів.


Поняття соціальної перцепції. Введення Дж.Брунером поняття “соціальна перцепція”. Соціальна перцепція як сприймання соціальних об’єктів.

Соціальна перцепція як пізнання іншої людини (О.О.Бодальов).

Механізми взаєморозуміння. Поняття взаєморозуміння. Рівні розуміння іншої людини. Ідентифікація. Емпатія: співчуття і співпереживання. Рефлексія. Атракція.

Поняття про каузальну атрибуцію. Стереотипізація. Помилки каузальної атрибуції.

Формування першого враження про людину. Помилки формування першого враження: фактор нерівності, фактор привабливості, фактор “відношення до нас”.

Вплив установки на процес сприймання іншої людини (О.О.Бодальов). Ефекти сприймання: ореолу, первинності, новизни.

Точність міжособистісної перцепції. Об’єктне і суб’єктне сприймання (А.У.Хараш). Соціально-психологічний тренінг (СПТ).


Тема 9. Психологічні способи впливу в процесах спілкування та спільної діяльності.


Поняття способів впливу. Психічний вплив та його характеристика. Актуальність вивчення способів впливу на сучасному етапі розвитку суспільства.

Зараження як неусвідомлювана мимовільна схильність індивіда до певних психічних станів. Механізм зараження.

Паніка як різновид зараження. Передумови виникнення паніки. Феномен 30 жовтня 1938 року. Ситуація прихованої паніки в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС. Умови виникнення паніки та особливості поведінки людей (В.О.Моляко). Методи попередження та припинення паніки. Причини, що сприяють виникненню паніки: фізіологічні, психологічні, соціально-психологічні.

Поняття навіювання. М.К.Михайловський, Г.Тард, Г.Лебон про навіювання. Сугестія та контрсугестія в суспільстві. Сугестія як чинник соціалізації особистості.

Поняття наслідування. Різновиди наслідування за Г.Тардом: 1) логічне і нелогічне; 2) зовнішнє і внутрішнє; 3) наслідування-мода і наслідування-звичай; 4) наслідування всередині одного класу і наслідування одного класу іншому. Тлумачення природи наслідування. Наслідування як творче відтворення прикладу з урахуванням обставин (А.М.Агальцев).

Мода як поєднання суперечливих тенденцій. Теорії походження моди. Сфери вияву моди. Функції моди.

Поняття чутки. Інформаційна та експресивна характеристики чуток. Види чуток. Причини виникнення чуток. Засоби протидії чуткам: профілактичні та активні.


^ Розділ ІІІ. Соціальна психологія груп


Тема 10. Проблема групи в соціальній психології.


Поняття групи. Група як сукупний суб’єкт діяльності та спілкування.

Головні ознаки групи: зміст та характер спільної діяльності, цілі та завдання діяльності, певний тип відносин між членами групи, зовнішня та внутрішня організація, групові норми та цінності, наявність “ми-почуття”, наявність групових атрибутів.

Класифікація груп. Умовні та реальні групи. Великі та малі групи. Організовані та неорганізовані. Середні групи.


^ Тема 11. Дослідження великих груп у соціальній психології.


Поняття великої групи. Головні характеристики великих соціальних груп. Типи соціальних спільностей: глобальний, субглобальний, соцієтальний, субсоцієтальний, мікрогрупа (Б.А.Грушин). Загальні ознаки великих організованих спільностей. Ознаки масових спільностей.

Психологічні особливості великих неорганізованих груп. Натовп та масса як неорганізовані спільності людей. Різновиди натовпу: випадковий, діючий конвенційний, експресивний. Погляди Г.Тарда, Г.Лебона М.К.Михайловського, З.Фрейда стосовно психології натовпу.

Психологічні особливості етнічних груп. Поняття етнічної групи. В.Вундт “Психологія народів”. Психічний склад нації. Національний характер. Феномен стереотипізації. Ментальність. Поляризованість рис національного характеру.

Психологічні особливості українського національного характеру. Інтровертованість. Індивідуалізм. Здатність до саморегуляції. Емоційність. Амбіційність. Недостатня розвиненість соціальної волі. Упертість.


^ Тема 12. Проблеми дослідження малих груп у соціальній психології.


Поняття про малу групу. Головні ознаки малої групи. Головні підходи до визначення малої групи. Межі малої соціальної групи.

Історія досліджень малої соціальної групи. Дослідження Г.Олпорта, Ч.Кулі, К.Левіна, М.Шеріфа і С.Аша, Е.Мейо.

Класифікація малих груп. Лабораторні-природні групи. Формальні-неформальні групи. Первинні-вторинні групи. Закриті-відкриті групи. Групи членства-референтні групи.

Класифікація малих соціальних груп за критеріями: 1) тип головної діяльності та головної функції; 2) соціальна спрямованість; 3) міра організації; 4) тип домінуючої структури; 5) міра безпосереднього впливу на особистість; 6) міра відкритості зв’язку з іншими групами; 7) міра міцності й стійкості внутрішніх зв’язків; 8) тривалість існування.

Головні підходи до вивчення малої соціальної групи. Соціометричний напрямок (Дж.Морено). Групова динаміка (К.Левін). Психоаналітичний напрямок (З.Фрейд). Інтеракціоністський напрямок (Дж.Мід).

Структура взаємовідносин в малій групі. Формальна структура групи. Неофіційна структура групи. Головні потреби, що зумовлюють вступ людини до неформальної групи: потреба в допомозі, потреба в захисті, потреба в інформації, потреба у тісному спілкуванні та симпатії. Співвідношення ділової та емоційної структур. Системи відносин у групах: офіційно-ділові, неофіційно-ділові та неофіційно-особистісні.

Тема 13. Динамічні процеси в малих групах

Поняття про групову динаміку. К.Левін та Л.Фестінгер про групову динаміку. Групові динамічні процеси: розвиток групи, нормоутворення, феномен групового тиску, групова згуртованість, прийняття групового рішення, лідерство та керівництво.

Механізми групової динаміки. Розв’язання внутрішньогрупових суперечностей (А.Г.Кирпичник, Ф.Шамбо). “Ідіосинкразичний кредит” (Е.Холландер). Психологічний обмін (Д.Тейлор, І.Олтмен).


^ Тема 14. Утворення та розвиток малої групи

Утворення малої групи. Головні детермінанти утворення групи.

Розвиток малої групи. Двовимірні моделі розвитку групи (Б.Такмен). Стадії розвитку шкільного класу (Г.Стенфорд і А.Роарк). Одновимірна модель розвитку групи (Е.Мабрі).

Моделі колективоутворення. Концепція поетапного розвитку групи як колективу (Л.І.Уманський). Концепція діяльнісного опосередкування міжособистіних відносин (А.В.Петровський).


^ Тема 15. Лідерство та керівництво в малих групах.


Поняття лідерства і керівництва. Головні відмінності між поняттями “лідерство” і “керівництво”.

Теорії походження лідерства і керівництва. Особистісна теорія лідерства. Харизматичний лідер. Ситуаційна теорія лідерства. Поведінкова теорія лідерства. Синтетична теорія лідерства.

Поняття стилю лідерства і керівництва. Авторитарний, демократичний і ліберальний стилі (К.Левін). Типи лідерів за Л.І.Уманським та Б.Д.Паригіним. Двовимірна модель стилю керівництва Р.Лайкерта. Управлінська решітка Р.Блейка та Дж.Мутона. Модель керівництва Ф.Фідлера.


^ Тема 16. Проблема згуртованості малих груп.


Поняття групової згуртованості. Дві утворюючі згуртованості групи: міра привабливості власної групи, сила тяжіння інших досяжних груп. Згуртованість як міжособистісна атракція А.Лотт і Б.Лотт). Згуртованість як результат мотивації групового членства (Д.Картрайт).

Згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність (А.В.Петровський). Структура групи: зовнішній рівень групової структури (емоційна єдність), ціннісно-орієнтаційна єдність, включеність індивіда до спільної діяльності. Техніка вимірювання групової згуртованості. Взаємозв’язок згуртованості та продуктивності діяльності.

Міжособистісна сумісність. Критерії сумісності. Типи міжособистісної сумісності (М.Шоу): потребнісна і поведінкова сумісність. Класифікація сумісності за М.М.Обозовим і А.М.Обозовою: структурна, функціональна і адаптивна. Сумісність і спрацьованість.

^ Тема 17. Психологія конфлікту.


Поняття конфлікту. Складові конфлікту: проблема, конфліктна ситуація, інцидент, учасники. Підхлоди до аналізу конфліктних ситуацій: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний. Типи конфліктів: конструктивні та деструктивні. Уявне та реальне розв’язання конфлікту.

Способи реагування на конфлікт (за Томасом): ухилення, зглажування, примус, компроміс, розв’язання.

Алгоритм розв’язання конфлікту.


^ Тема 18. Проблема нормоутворення та феномен групового тиску.


Групові норми і нормативна поведінка в групі. Поняття “норма”. Соціальні санкції: позитивні та негативні. Головне призначення дії групових норм.

Дослідження нормативного впливу групової більшості (М.Шеріф, С.Аш). Феномен групового тиску.

Визначення конформізму. Співвідношення понять “конформізм”, “конформність”, “конформна поведінка”. Нормативний та інформаційний впливи групи на індивіда (М.Дойч, Г.Джерард). Два типи конформної поведінки: зовнішнє і внутрішнє підпорядкування індивіда групі (В.Є.Чудновський). Конформізм як функція трьох різновидів впливів: інформаційна конформність, нормативна конформність та нормативна конформність щодо експериментатора. Передумови вияву конформної поведінки: ситуативні, групові, особливості завдання, індивідуальні та особистісні характеристики членів групи. Нонконформізм.

Вплив меншості на групу. Поняття меншості. Умови впливу меншості на групу (С.Московічі, К.Фошо).

Концепція референтних груп особистості. Поняття “референтна група”. Теорія референтних груп Т.Хаймена, Ч.Кулі, В.Джемса. Функції референтних груп: нормативна та порівняльна. Причини вибору уявної групи як нормативної (Р.Мертон).


^ Тема 19. Проблема прийняття групового рішення.


Індивідуальні та групові рішення. Теорії рішень: теорія прийняття раціональних рішень та психологічна теорія прийняття рішень. Відмінності між індивідуальними та груповими рішеннями. Чинники, від яких залежить раціональність прийнття рішень.

Групове завдання. Групове рішення. Стандартне групове завдання. Побудова типологій групових завдань (Д.Хакмен і Ч.Морріс, Л.І.Уманський, Д.Макгрет). Діменсіональний аналіз (М.Шоу). Вплив характеристик завдання на груповий процес.

Аналіз якості групових рішень. Ознаки групового мислення. Групові деформації. Зменшення впливу групових деформацій.

“Зсування до ризику”: гіпотеза дифузної відповідальності, гіпотеза лідерства, гіпотеза ризику як цінності. Теорія прагнення до успіху. Групова поляризація. Фактори, що сприяють успішності переговорів.

Етапи прийняття рішення: 1)діагностика проблеми; 2)формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень; 3)визначення альтернатив; 4)оцінка альтернатив; 5)прийняття рішення (вибір альтернативи).


^ Розділ ІУ. Соціальна психологія особистості


Тема 20. Особистість як об’єкт і суб’єкт спілкування


Поняття “індивід”, “суб’єкт”, “індивідуальність” в психології. Головні підходи до трактовки поняття “особистість” (В.М.Мясищев, К.К.Платонов, Д.М.Узнадзе, І.Т.Бжалава, Л.І.Божович).

Проблема соціалізації індивіда. Поняття соціалізації. Онтогенез та філогенез. Етапи соціалізації (за Н.В.Андреєнковою): первинна, маргінальна, стійка. Соціалізація як єдиний процес (Є.В.Соколов): гомінізація, соціальна адаптація, етнокультурація, інтеграція особистості. Первинна та вторинна соціалізація.

Соціально-психологічна структура особистості. Психологічна структура особистості. Принципи побудови структури особистості. Соціально-психологічний тип. Поведінка як суттєвий компонент соціально-психологічної структури особистості.

^ Тема 21. Особистість в структурі групових відносин


Статус особистості як показник становища в групі. Поняття статусу (Т.Шибутані, С.Н.Тимашов, Г.Хоуменс, В.Б.Ольшанський). Авторитет та престиж як складові статусу. Різновиди авторитету: моральний, функціональний, формальний.

Позиція як інтегральна система вибіркових відносин особистості. Поняття “позиція особистості”. Головні підходи до трактовки позиції.

Установка як центральний елемент позиції. Потяття “соціальна установка”. Функції установки: випереджальна та регулятивна. Дослідження Р.Лап’єра: взаємозв’язок між аттитюдами та реальною поведінкою. Типи ситуацій: знеособлена, частково особистий контакт, безпосередня взаємодія. Типи аттитюдів: “до об’єкта” і “до ситуації” (М.Рокич). Дослідження аттитюдія Р.Д.Майнерда, Л.Доба та М.Фішбайна. Установчо-позиційний (диспозиційний) підхід до структури особистості (В.О.Ядов).

Роль як реалізація статусу і позиції особистості. Підходи до трактовки поняття “роль”. Зразок ролі. Модель ролі. Рольова поведінка.


^ Тема 22. Провідні галузі та напрямки прикладних досліджень в соціальній психології

Історія досліджень психологічних проблем промислового виробництва у вітчизняній і зарубіжній соціальній психології. "Теорія людських взаємин". Проблеми формування виробничого колективу, особливості управління колективом промислового підприємства. Міжособистісні стосунки у виробничому колективі. Соціально-психологічні аспекти виробничих конфліктів.

Соціально-психологічний клімат промислового підприємства. Основні "складові" аналізу соціально-психологічного клімату. Методики його дослідження.

Потреба створення єдиної системи психологічної служби для
координації прикладних психологічних досліджень в різних ланках
народного господарства і культури. Місце соціальної психології в діяльності
психологічної служби.

Загальне і специфічне в діяльності психолога у цих підрозділах. Регламентація його прав, обов'язків, форми звітності.

Проблема уніфікації методів дослідження. Необхідність забезпечення професійного рівня досліджень на кожному об’єкті. Необхідність спеціального "кодексу", який регламентував би норми діяльності психолога-практика.

Завдання розробки статусу психолога в різних підрозділах. Проблема громадянської і людської відповідальності психолога-практика.

^ Тема 19. Соціально-психологічні аспекти сім’ї


Специфіка сім’ї як малої групи. Соціально-психологічна характеристика внутрішньосімейних стосунків. Проблема сімейних ролей і їх зміни в ході розвитку суспільства. Психологічні аспекти проблем репродуктивної поведінки.

Значення емоційних характеристик у внутрішньосімейних стосунках. Психологічні причини розлучень. Сутність дисфункції та соціального неблагополуччя сім’ї. Основний зміст консультативної роботи з сім’єю Методи діагностики стосунків в сім'ї. Причини виникнення дисфункційних сімей. Можливості соціальної та психологічної корекції. Етична сторона прикладних досліджень у галузі психології сім'ї.

^ Тема 20. Визначення сутності та різновидів соціально-психологічної

допомоги сім’ї

Визначення понять "дисфункційна сім’я", "соціально-неблагополучна сім’я", "соціально неспроможна сім’я". Критерії визначення необхідності соціального втручання у життя сім’ї. Сфери компетенції соціального працівника у роботі з сім'ями.

Проблеми родинного насильства. Різновиди родинного насильства. Економічні, культурно-історичні та соціально-психологічні витоки насильства в родині. Ознаки насильства над дітьми: фізичні, психологічні, поведінкові. Вплив родинного насильства на психічний розвиток дитини. Психологічні особливості дітей, які потерпають від насильства. Роль держави у вирішенні проблеми родинного насильства.

Зміст та форми роботи соціального працівника з алкогольно узалежненими сім’ями. Поняття "співузалеження". Психологічна характеристика співузалеженних членів родини. "Кризова інтервенція" як різновид соціального втручання в життя сім’ї з алкогольними проблемами. Психологічна допомога сім’ям в ресоціалізації після позбавлення від алкогольних проблем.

Патронаж соціально-неблагополучних сімей. Робота з соціально неспроможними сім'ями. Перспективні напрями соціально-педагогічної взаємодії з неблагополучними сім’ями.


^ Тема 21. Сфери діяльності соціального працівника

Соціальні відносини як об'єкт дослідження теорії соціальної роботи. Предмет соціальної роботи. Історичні аспекти соціальної роботи відповідно до сфер діяльності соціального працівника. Асоціація соціальних працівників. Кодекс етики соціального працівника. Законодавча основа прав і обов'язків соціального педагога і соціального працівника. Державно-правові основи соціального захисту населення. Принципи соціальної політики

держави. Основні принципи державної молодіжної політики. Роль НДО в розвитку якості надання соціальних послуг.

^ Тема 22. Форми і методи соціальної роботи з різними цільовими групами.

Різновиди сфер діяльності у відповідності до цільових груп. Перелік цільових груп та обґрунтування необхідності роботи з ними. Система служб соціальної роботи. Адміністративно-організаційний та індивідуально-психологічний рівні соціальної роботи. Техніки соціальної роботи.

Розвиток мережі телефонів довіри в Україні: функції, зміст, методи роботи. Психологічні принципи організації волонтерської роботи. Сфери діяльності волонтерів. Мотивація волонтерської роботи. Розвиток волонтерства на Україні і в світі. Психологічний аспект роботи соціального працівника з маргінальними групами населення. Психологічна підтримка обдарованих дітей. Особливості соціальної роботи з молоддю. Соціальна робота з неповнолітніми одинокими матерями. Роль соціального працівника у діяльності дитячих та молодіжних об'єднань.

^ Тема 23. Психологічні технології в соціальній роботі

Вимоги до особистості соціального працівника як суб’єкта психокорекційної діяльності. Професійний відбір. Особистісна підготовка, особистісне зростання, професійні навички. Форми й методи підготовки фахівців, які володіють психологічними технологіями в соціальній роботі. Психологічне консультування. Консультування ворожо настроєних і агресивних клієнтів. Консультування маніпулятивних клієнтів. Консультування регулярних клієнтів.

Психодіагностика в соціальній роботі. Індивідуальна психологічна корекція. Групові форми психокорекції. Психодинамічна модель соціальної роботи. Екзистенційна модель соціальної роботи. Гуманістична модель соціальної роботи. Когнітивна модель соціальної роботи. Рольова модель практики соціальної роботи. Психологія біхевіоризму в контексті проблем соціальної роботи. Співвідношення принципів діяльності практичного психолога та соціального працівника.

Організація групової роботи. Особливості і різні форми організації групової роботи. Поняття про психологічний захист особистості. Класифікація механізмів психологічного захисту особистості. Можливості нейтралізації психологічного захисту клієнта. Становлення довірчих стосунків у ході групової взаємодії. Забезпечення ведучим тренінгу зворотного зв'язку з членами групи. Критерії ефективності роботи групи.


^ Тема 24. Консультаційна робота соціального працівника.

Основні функції консультаційної роботи соціального працівника. Організаційні засади консультаційної роботи в системі служб соціальної роботи. Розкрити мету та завдання психологічного консультування у залежності від проблеми клієнта. Розкрити сутність основних теоретичних підходів до психологічного консультування.

Моделі психологічного консультування. Етичні питання консультування. Права клієнта в консультативному процесі. Роль і місце консультанта в процесі консультування. Рольові функції консультанта. Постулати кваліфікаційного психологічного консультування. Вимоги до особистості консультанта - модель ефективного консультанта. Система цінностей консультанта. Вплив цінностей консультанта на клієнта. Причини відмови клієнта від консультування. Блоки інформації про клієнта. Схема збору інформації про клієнта.

Загальна характеристика основних консультативних парадигм. Поняття психологічної допомоги, її форми і основні засоби. Етичні та правові засади діяльності консультанта. Основні вимоги до особистості консультанта. Організація "консультативного простору". Характеристика основних етапів консультативної бесіди. Зміст і техніка роботи консультанта на початку бесіди. Робота консультанта на етапи розпитування клієнта. Висування психотерапевтичних гіпотез. Інтерпретація висловлювань клієнта. Здійснення психокорекційного впливу у консультативній бесіді. Основні положення і техніка клієнт-центрованого консультування, екзистенційного консультування, гештальт-терапевтичного консультування та інших.

Сучасні тенденції і проблеми вітчизняної теорії та практики соціальної роботи. Особистісне і професійне самовизначення вітчизняного консультанта.


^ Тема 25. Психодіагностика в роботі соціального працівника.

Основні функції психодіагностичної роботи соціального працівника. Організаційні засади психодіагностичної роботи в системі служб соціальної роботи. Розкрити мету та завдання психодіагностики у залежності від проблеми клієнта. Розкрити сутність основних теоретичних підходів до психодіагностики.

Загальна характеристика основних напрямів психодіагностики. Основні діагностичні процедури. Методичний інструментарій та класифікація методів психдіагностики. Психометрічні методи, експериментальні та проективні методи діагностики. Самооціночні методи в психодіагностиці. Порівняльний аналіз психодіагностичних методів, їх недоліки та переваги. Застосування методів діагностики з метою експертної оцінки в умовах вимушеного

спілкування. Особливості застосування діагност