Реферат: Програма маркетингу та промоції м. Рівного на 2010-2012 роки Рівне 2009

РІВНЕНСЬКА МІСЬКА РАДА

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ


Управління з питань стратегічного розвитку

та інвестицій


Програма маркетингу та промоції м.Рівного

на 2010-2012 роки


Рівне 2009

Зміст


Вступ


3

І. Характеристика Програми.


5

ІІ. Етапи формування Програми.


7

2.1. Стратегічне планування міста.


8

2.2. Планування маркетингової стратегії.


9

2.3. Маркетингові дослідження.


12

2.4. Маркетинг іміджу м.Рівного.


13

ІІІ. Стратегічне бачення міста Рівного. Формування унікальної пропозиції міста.


17

3.1. Зовнішні фактори розвитку м.Рівного.


17

3.2. Стратегічні ресурси та можливості розвитку міста Рівного.


20

3.3. Ключові проблеми та погрози розвитку м.Рівного.


21

ІV. Маркетингова стратегія міста Рівного на період до 2012 року.


22

4.1. Стратегічний вибір, мета та завдання розвитку м.Рівного.


22

4.2. Маркетингова стратегія позиціонування міста Рівного.


22

V. Просування міста: маркетингова комунікація.


28

VI. Визначення індикаторів ефективності, моніторингу і оцінки Програми.


33

VII. Фінансове забезпечення реалізації Програми.


37

Висновки.


38

Додатки. Заходи Програми на 2010 рік


39



Вступ.


В сучасному світі конкуренція являється постійним атрибутом глобального середовища, в якому функціонують і розвиваються окремі міста.

Однією із важливих глобальних тенденцій є посилення конкуренції за ресурси та фактори виробництва, яка може бути як міждержавною, міжрегіональною, так і здійснюватись між окремими містами. Динаміка конкуренції за ресурси зумовлюється їх зростаючою мобільністю, що ставить суб’єктів конкурентної боротьби перед необхідністю утримувати наявні ресурси, а також створювати умови для залучення нових.

Активізація процесів інформатизації та конвергенції технологій зумовлюють підвищення значення нематеріальних активів (переважно інформації) в економіці і політиці. Стає складно зберегти досягнуту конкурентну перевагу – та, відповідно, позицію лідера - в силу того, що будь-яке досягнення може бути продубльоване.

У зв’язку з посиленням та інтенсифікацією конкуренції між окремими містами, стає актуальним конструювання бренду міста і розробка та реалізація стратегії його просування в епіцентр глобального інформаційного простору. Сьогодні імідж товару, послуги багато в чому залежать від бренду території, від позиціонування міста. З економічної точки зору, саме формування чіткого іміджу міста є потужним інструментом залучення великого притоку інвесторів і партнерів. Місто стає товаром на ринку територій.

Брендування міста передбачає конструювання його позитивного образу та іміджу, а також супроводжуючого їх асоціативного ряду в свідомості людей, які навіть і не відвідували місто.

Бренд – змістовне поєднання унікальних конкурентних переваг в середовищі конкурентів. Іншими словами, бренд міста служить формуванню уявлень про призначення міста та його специфіку і сприймається людиною в сукупності ключових унікальних характеристик. Наприклад, місто Женева асоціюється з набором таких унікальних особливостей як: виробництво шоколаду, розвинений фінансово-банківський сектор, виробництво високоякісних годинникових механізмів, ювелірні вироби і місце розташування штаб-квартир Міжнародних організацій (ООН).

В умовах посилення міжрегіональної конкуренції зростає роль позиціонування, яке дозволяє регіону залучати і нарощувати ресурси для свого розвитку. Позиціонування в ринковому розумінні – це створення привабливого образу продукту, товару чи послуги, який впливає на підвищення його конкурентоздатності. Будь-який регіон являється специфічним товаром, споживачами якого є жителі, інвестори, підприємці, туристи й інш. Міста змушені себе «продавати», використовуючи інструменти маркетингу територій.

Визначення стратегічних завдань, орієнтація на цільові групи, створення та підтримка власного корпоративного стилю («брендінг» міста, регіону, території), позиціонування (фокусація) на найбільш перспективних напрямках, є класичними інструментами маркетингу, комплексне застосування яких дозволяє досягнути поставлених завдань у найбільш оптимальний спосіб.

Розробка плану маркетингу інвестиційних можливостей м.Рівного, в сукупності з формуванням інвестиційної політики, моніторингом інвестиційного клімату та інвестиційної активності, адміністративної і фінансової підтримки інвестиційних проектів, стануть дієвими інструментами політики місцевої влади, спрямованої на підвищення інвестиційної привабливості міста.

Особливої уваги потребуватиме формування привабливого іміджу, бренду та позитивної репутації міста.


І. Характеристика Програми.


Мета Програми маркетингу та промоції м.Рівного на 2010-2012 роки (далі Програми) – сприяння формуванню позитивного інвестиційного іміджу міста серед вітчизняних та іноземних учасників інвестиційної діяльності, забезпечення здійснення заходів із розповсюдження інформації про інвестиційну привабливість, а також участь у міжнародних форумах, семінарах, виставках, інших заходах у сфері зовнішніх зв’язків, налагодження міжнародних економічних контактів, реалізація можливостей щодо впровадження інвестиційних проектів та ефективного використання ресурсного потенціалу, забезпечення економічного розвитку міста.

Програма тісно пов’язана з наступними аспектами, точніше її реалізація неможлива без:

вибору цілей розвитку міста;

вибору шляхів досягнення поставлених цілей;

ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей;

реалізації всього потенціалу міської влади, яка вийшла на шлях реформ.


Основні задачі, які постають перед Програмою:

підвищити імідж міста за його межами для покращення інвестиційної та туристичної привабливості міста;

використовуючи маркетингові технології, сприяти реалізації пріоритетних для міста інвестиційних проектів і цільових програм.


Реалізація програми базується на таких принципах:

створення сприятливого інвестиційного клімату на території міста;

забезпечення сприятливих умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб’єктів;

залучення широких кіл громадськості до розгляду пріоритетних для міста інвестиційних проектів та здійснення контролю за їх реалізацією уповноваженими органами.


Основними цілями Програми є:

активізація інвестиційної діяльності в місті, в першу чергу в пріоритетних для міста галузях економіки, що забезпечує збільшення надходжень в місцевий бюджет;

збільшення об’єму інвестицій в реальний сектор економіки шляхом консолідації та активної дії всіх джерел фінансування, підвищення ефективності їх використання для досягнення стабільного соціально-економічного розвитку міста.

Для кожної громади є свій унікальний шлях економічного розвитку, але всі вони передбачають залучення інвестицій в економіку міста, впровадження довгострокових програм місцевого розвитку та створення бренду міста.

Одним з інструментів місцевого економічного розвитку є муніципальний маркетинг - комплекс заходів із забезпечення умов ефективної діяльності на території громади місцевих господарюючих суб’єктів та залучення нових необхідних економічних агентів. Конкретні заходи муніципального маркетингу містять в собі публікацію і поширення матеріалів про регіон або місто, цілеспрямовані візити керівників адміністрації, зустрічі з керівниками організацій, готових відкрити в регіоні новий вид бізнесу; компанії, що проводяться спільно з інституціями підтримку економічного розвитку та ін.

У загальному вигляді комплекс заходів муніципального маркетингу можна уявити як діяльність, яка обов’язково містить дослідження та аналіз таких двох складових:

- наявних і потенціальних муніципальних ресурсів та можливостей території (дослідження товару);

- потреб діючих місцевих та потенціальних зовнішніх учасників економічних відносин (дослідження поведінки споживачів).

Інструменту муніципального маркетингу притаманні універсальні принципи, що визначають чотири основні категорії, на які спрямовуються дії маркетингу:

продукт — виступає місто разом з ресурсами, що має свої сильні та слабкі сторони. Підприємець, який має намір інвестувати в місто, всебічно розглядає його характеристики, оцінює конкурентоспроможність. Однією з ключових характеристикміста є якість життя. Вона відображає не тільки те, як живуть різні групи населення, але й наскільки комфортно будуть відчувати себе в цьому місті люди, які сюди приїдуть, у тому числі різні соціальні групи, з урахуванням різниці в стилі життя;

ціна — потенційний інвестор, розглядаючи “ціну міста”, має справу не з однією ціною, а з безліччю її складових, з яких формуються витрати інвестиційного проекту. У кожному конкретному випадку їх склад буде мати свою специфіку;

позиціонування — відповідає на питання, для яких виробництв товарів або послуг дан місто найбільш підходить і якого роду інвестори передусім у ньому зацікавлені. Позиціонування відображається у бренді міста та визначається сукупністю ресурсів, що визнані громадою як конкурентні стратегічні передумови розвитку міста;

промоція — це, передусім, рекламна кампанія, з визначенням плану просування, каналів промоції інформації та її об’єму.



ІІ. Етапи формування Програми.


Маркетингова стратегія міста поділяється на два послідовних етапи, які можна назвати позиціонування міста і просування (маркетингова комунікація). Перший етап включає формулювання закодованого послання про місто, а другий – донесення цього послання до цільових аудиторій. На першому етапі визначається яке місто буде просуватись, а на другому – як це буде відбуватись.


Етап 1. Позиціонування міста.


1. Стратегічне планування – включає в себе SWOT - аналіз, визначення пріоритетів, визначення стратегічних задач міста.

^ 2. Планування маркетингової стратегії – охоплює визначення задач маркетингу у відповідності до стратегії міста, цільової аудиторії та вибір маркетингової стратегії.

^ 3. Маркетингові дослідження - соціологічні дослідження, аналіз рейтингів та зацікавлених сторін.

4. Маркетинг іміджу міста – в комплексі формування іміджу, відбір інструментів популяризації (реклами) іміджу, брендінг міста (бренди міста і місто як бренд регіону).

^ 5. Формування унікальної пропозиції міста - унікальні об’єкти, інвестиційні майданчики, проекти, ідеї та маркетингове послання міста.


Етап 2. Просування міста: маркетингова комунікація.


6. Робота з цільовими групами - параметри інформаційного впливу, вибір методів комунікації та інформаційних каналів, «економіка подій».

Однією з форм пропаганди міста є «економіка подій». Ювілеї і дні міста, проведення економічних та інвестиційних форумів, виставок, фестивалів.

^ 7. Робота з мешканцями міста - фандрайзінг, державно-приватне партнерство, волонтерство, стимулювання лідерства.

8. Робота з бізнесом – аналіз зацікавлених сторін, фандрайзінг, механізми державно-приватного партнерства, синдиковане просування.

^ 9. Робота з адміністрацією - визначення задач підрозділам мерії, перехід від галузевого принципу до проектного, моніторинг реалізаціїпрограми.


Основні задачі маркетингу Рівного:

- аналіз існуючого іміджу м.Рівне в Україні;

- стратегічне бачення міста;

- визначення стратегічних пріорітетів розвитку міста;

- розробка концепції іміджу міста;

- визначення цільової аудиторії маркетингу міста;

- розробка бренду міста;

- визначення методів маркетингової комунікації з цільовою аудиторією.



^ . Стратегічне планування міст
^ Задачі зовнішнього маркетингу


Цілі

Задачі


^ Цільові аудиторії

Висока якість місцевого середовища

Привабливість життя в місті

Потенційні мешканці

Благоустрій жителів

Сприятливий інвестиційний клімат

Потенційні інвестори

Активний економічний розвиток

Залучення туристів, осіб з найвищими денними видатками та на довший час

Туристи, туристичні компанії

Конкурентоздатність міста на ринку капіталів, праці, ідей

Підтримка і стимулювання місцевих товаровиробників

Потенційні ринки збуту

Позитивний імідж міста

Зміцнення репутації міста

Вищестоячі рівні влади, сусіди, міжнародні організа- ції, зарубіжні партнери


До кожного цільового ринку доцільно застосовувати окрему цільову стратегію, яка у кожного міста має бути особливою.


^ Таблиця 3.


Базові маркетингові стратегії


Стратегія

Зміст можливої діяльності


Маркетинг іміджу

Діяльність, спрямована на створення, підтримання та позитивні зміни іміджу міста, регіону, території

Маркетинг персоналу

Формування патріотизму, а також створення приязної мотивації до гостей

Маркетинг відпочинку, розваг та пам’яток

Природні пам’ятки (гори, моря, озера) або історична спадщина (музеї, церкви, історичні постаті); об’єкти культури та відпочинку (театри, стадіони, культурні і торгівельні центри)

Маркетинг інфраструктури

Довгостроковий та найбільш стабілізуючий елемент маркетингу міста чи території: інфраструктура є водночас фундаментом та каркасом регіону. Надійне енергопостачання, якісна освіта, чиста вода, розвинуті комунікації, безпека на вулицях




^ . Маркетингові дослідження


Маркетингові дослідження — це систематичне збирання, опрацьовування та аналіз інформації і можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних.

Проведення маркетингового дослідження ґрунтується на принципах:

системність;

комплексність;

регулярність;

об'єктивність;

точність;

економічність;

оперативність.

Регулярні дослідження здійснюють маркетингові агенції з певною періодичністю, незалежно від замовлень, з метою накопичення баз даних, які згодом можна використовувати для визначення загальних тенденцій середовища.

^ Якісні дослідження передбачають збирання якісної інформації, тобто такої, яка не підлягає вимірюванню. Наприклад, при проведенні маркетингових досліджень міста якісною інформацією є ставлення жителів до міста, до органів влади й інш.

^ Кількісні дослідження передбачають збирання інформації, яку можна виміряти у натуральних та вартісних показниках (кількість туристів, кількість проведених культурних заходів тощо).

Методами збирання первинної інформації є: опитування, спостереження, фокусування, експеримент, імітація. Найпоширенішим способом збирання вторинної інформації є моніторинг - постійне відстеження чіткого кола вторинної інформації та її систематизація.

Всю інформацію, отриману в ході маркетингових досліджень, поділяють на три групи:

1) про цільові аудиторії:

• відомості, необхідні для сегментування ринку і визначення цільової аудиторії;

• інформація про потреби і пріорітети діяльності цільових аудиторій;

• дані про реакцію цільової аудиторії на маркетингові заходи;

2) про конкурентів, отриману в ході вивчення маркетингових ініціатив міст-конкурентів;

3) про середовище:

• дані про потенціал і тенденції міста;

• дані про методи та інструменти маркетингу міста;

• дані про кращі практики в сфері територіального маркетингу.


^ Проведення та підтримка рейтингової оцінки м.Рівне.

В країнах Західної та Центральної Європи широко застосовується проведення рейтинговими агентствами дослідження та присвоєння містам відповідного інвестиційного (кредитного) рейтингу на замовлення органів місцевої влади. Це один з обов’язкових перших кроків в процесі виходу міста на міжнародні фінансові ринки, який дозволяє заявити потенційним інвесторам і партнерам про свою кредитоспроможність, показати готовність до роботи цивілізованими методами, відкрито та прозоро. Окрім того, будь-який крупний інвестор при входженні в економічний простір регіону вимагає наявність інвестиційно-рейтингового паспорту.

Оцінка незалежних експертів дозволяє органам влади виявити слабкі місця і попередити виникнення потенційних ризиків. Регіон, якому присвоєне дійсне значення рейтингу, вигідно відрізняється від сусідів та, звичайно, саме на нього будуть звертати увагу інвестори.

Кредитний рейтинг дозволяє його власнику:

закріпити відносини з усіма типами контрагентів,

виділити себе серед інших міст і привернути увагу інвесторів,

заявити про свою ефективну фінансову діяльність, не розголошуючи при

цьому конфіденційної інформації,

створити сприятливу кредитну історію та фінансову репутацію для

наступного виходу на ринок капіталів,

оцінити свої показники роботи «зі сторони»,

визначити ключові стратегічні фактори, які впливають на кредитоспромож-

ність.

Про доцільність використання даного інструмента інвестиційної політики свідчить той факт, що в Росії вже 14-и регіонам присвоєні відповідні рейтинги. В Україні тільки Київ пройшов рейтингову оцінку 2-х агентств.


^ . Маркетинг іміджу м.Рівног
^ 3.2. Стратегічні ресурси та можливості розвитку міста Рівне.


Аналіз соціально-економічного розвитку Рівного показує, що місто володіє достатніми стратегічними ресурсами розвитку. Головні з них - унікальний людський потенціал міста, який необхідно зберегти; достатність земельних ресурсів, привабливих для освоєння. Рівне має важливі специфічні особливості, які вигідно відрізняють його від сусідніх міст Західної України:

- порівняно "молодий" вік забудови м.Рівне, що сприяє більше легкій перебудові міської інфраструктури та економічна база для створення сучасного комфортного міського середовища;

- завдяки активності міської адміністрації, вдалося налагодити співробітництво з декількома стратегічними інвесторами (у будівництві та розвитку торгівельних мереж), що свідчить про успішний початок формування сприятливого інвестиційного клімату в місті;

- досить диверсифікована економічна база – станом на 01.01.2009 зареєстровано 7624 юридичних та 25452 фізичних осіб – підприємців. Провідні підприємства спеціалізуються на галузях з позитивною ринковою кон'юнктурою: хімічна промисловість, машинобудування, харчова промисловість, металургія та обробка металу, виробництво будматеріалів, ювелірна промисловість;

- динамічний розвиток малого підприємництва – обсяг реалізації продукції в 2008 році зріс на 16% порівняно з 2007 роком і становив 2821,9 млн.грн.


^ 3.3. Ключові проблеми та загрози розвитку м.Рівного.


Поряд із наявними стратегічними перевагами, Рівне зіштовхується із серйозними проблемами розвитку.

На фоні інших обласних центрів Украни, чисельність населення міста має тенденцію до зростання. Рівне входить в трійку обласних центів з найвищим показником народжуваності і найнижчою смертністю. Аналізуючи міграційне становище, втрата населення є, напевно, найважливішою загрозою для розвитку міста.

Незважаючи на сформовану в місті промислову економічну базу, динаміка розвитку промислових підприємств неоднозначна. Цьому сприяє декілька факторів: зростаюча конкуренція на галузевих ринках, дефіцит професійних виробничих кадрів.


ІV. Маркетингова стратегія міста Рівного на період до 2012 року.


^ 4.1. Стратегічний вибір, мета та завдання розвитку м. Рівного.


Рівне має широкий спектр унікальних ресурсів розвитку, які використовуються на благо міста в незначній мірі. Географічне положення, людський потенціал, диверсифікована економічна база, наявність земельних ресурсів - все це є можливістю реалізувати самі амбіційні сценарії розвитку. При комплексному використанні стратегічних ресурсів, м.Рівне має стійкі перспективи розвитку багатофункціонального міста з якісним середовищем та активним співтовариством.

Стратегічний вибір Рівного не простий. Місто перебуває на "розвилці" і саме зараз постає потреба у виборі пріорітетів розвитку. Разом з тим, можливостей, альтернативних сценаріїв і стратегічних тем розглядається безліч: від рекреаційно-розважальної спеціалізації до промислової. Завдання стратегічного розвитку та позиціонування міста - вибір сценарію, який найбільшою мірою відповідає інтересам мешканців міста.

На основі проведеного комплексного аналізу розвитку міста, його сильних і слабких сторін, можливостей та загроз розвитку висуваються дві стратегічні цілі розвитку на найближчі 3 роки, які мають стати основою концепції його розвитку на довгострокову перспективу - 10 років.


^ 4.2. Маркетингова стратегія позиціонування міста Рівного.


Маркетингову стратегію позиціонування міста окреслюють дві стратегічні цілі його розвитку, які взаємно доповнюють одна одну (рис.3). Досягнення однієї із цілей є засобом реалізації іншої.

Ціль 1. Одним з головних орієнтирів першої стратегічної мети є збереження міського співтовариства.

Протягом останнього десятиліття місто Рівне втрачає населення за рахунок негативного сальдо міграцій. Однак на фоні переважної більшості українських міст, швидкість втрат населення в Рівному значно нижча, завдяки стратегічним ресурсам. Даний висновок дозволяє бути впевненим у тому, що тенденцію цілком реально змінити, стабілізувавши чисельність населення міста на нинішньому рівні (250 тис. чоловік) у період до 2012 року, а на другому етапі реалізації - збільшити чисельність до 270 тис. чоловік до 2020 р. за рахунок "вирівнювання" показників народжуваності та смертності, але головним чином, за рахунок збереження молоді і стимулювання міграційного припливу нових кваліфікованих жителів, яких потребує міський ринок праці.

Під розвитком міського співтовариства розуміється, по-перше, прагнення до високого рівня добробуту жителів. Добробут в цій ситуації трактується дуже широко - не лише рівень матеріального достатку, але і максимально широкі можливості для творчої самореалізації людей в межах міста. Це не просто високі доходи мешканців, але й широкий спектр можливостей витратити їх у Рівному, а не за його межами.


^ БРАМА В УКРАЇНУ


Ціль 1. Збереження та розвиток міського співтовариства

через створення комфортного міського середовища

Ціль 2. Розвиток м.Рівне як багатофункціонального

Центру Західної України

^ Рівне – місто широко спектру ділових

і рекреаційно-розважальних послуг

Рівне – місто високих стандартів


^ Рівне – місто активної та талановитої

молоді

Рівне – місто високотехнологічної промисловості та активного

підприємницького співтовариства

^ Рівне – місто Подій


Рис. 3. Стратегія та цілі розвитку м.Рівного.


У першій декларованій стратегічній меті говориться не лише про збереження чисельності міського населення, але й про формування міського співтовариства - людей, об'єднаних загальними завданнями, закоханих у своє місто і приймаючих активну участь у вирішенні його проблем. Головне багатство Рівного - це люди. Зміст цих слів суто гуманітарний, вони протистоять позиціонуванню міста як сукупності будинків та підприємств, місцем для забезпечення людської праці, пунктом на економічній карті держави. Місто формує міський менталітет. Це, насамперед, зовсім інші люди, ніж поза містом. Люди творчі, вільні, активні, культурні та моральні, які будують і розвивають Рівне.

Ціль 2. Завдяки своїм унікальним стратегічним ресурсам, місто Рівне може претендувати на статус “неофіційного”, а згодом “офіційного” Центру Західної України. Мається на увазі не тільки географічний, але й діловий, сервісний та інфраструктурний Центр Західної України. У світі чимало прикладів, коли центром території ставало не найбільше, а лише вдало розташоване, місто. Рівне має такі можливості. І не тільки за рахунок центрального положення в Західній України, але й тому, що першим із всіх міст регіону висуває довгострокову стратегію свого розвитку у даному напрямку та усвідомлено ставить у ній настільки сміливе завдання.

Девіз міста Рівного – “БРАМА В УКРАЇНУ” на практиці буде реалізовуватися через нарощування в ньому широкого спектру соціальних ролей та позиціонування як міста високих стандартів і взірця для інших міст регіону. Спектр соціальних ролей міста - набір "професій" міста. Це стратегічне завдання висувається для того, щоб, по-перше, забезпечити мешканцям міста широкий вибір додатків своєї праці, по-друге, забезпечити всім мешканцям максимальний спектр послуг, по-третє - створити гарну репутацію Рівного, що виправдує його "центральні" амбіції.

Функції та репутація міста, як процвітаючого Центру Західної України, будуть закріплюватися в міру нарощування спеціалізації міста на п'ятьох стратегічних "професіях":


^ 1) Рівне - місто широкого спектру ділових та рекреаційно-розважальних послуг. Одне з головних економічних завдань міста - розширення і нарощування міських функцій. Це виробництво та експорт різних послуг - інформаційних, фінансових, торговельних, спортивних, науково-освітніх, медичних, адміністративних, інфраструктурних, розважальних, побутових й інш.

Не освоєні частини території м. Рівного можна використати для створення комплексу інфраструктури третинного сектору економіки - будівництва офісних площ, ділових і торгових центрів, рекреаційних та розважальних закладів, ресторанів й т.д. Це дозволить місту бути конкурентноздатним у боротьбі за "дорогі" робочі місця, за залучення кваліфікованих менеджерів, галузевих професіоналів, а також розвиток споживчого ринку в сфері послуг.

Незважаючи на те, що Рівне має порівняно розвинену економічну базу, спектр його соціальних ролей залишається досить вузьким. Про це говорить і статистика: незважаючи на ріст за останні роки трудових ресурсів у місті, число робочих місць не збільшується, що призводить до "витоку" трудових ресурсів.

Галузі міської життєдіяльності, які обіцяють дати найбільший внесок у розширення спектру соціальних ролей Рівного – освітні, медичні, побутові та рекреаційні послуги, консалтинг, торгівля (особлива розміщення великих мережних гіпермаркетов), громадське харчування. Причому необхідно планувати розвиток даних послуг з тим розрахунком, що їхніми споживачами будуть не тільки жителі Рівного, але й жителі інших міст Західної України.

Назріла необхідність створення в агломерації Західної України спеціалізованої транзитно-логістичної зони – міжнародного транспортного хабу (МТХ). Реалізація подібного проекту у межах міста Рівне є ефективним рішенням у світовій практиці розвитку територій.

Найважливішими вимогами до розміщення “ділових центрів” та МТХ є транспортна доступність, наявність великих площ для забудови, розвинені інженерні комунікації, наявність трудових ресурсів для обслуговування, високий рівень безпеки та сприятлива екологія.

Всім цим вимогам місто Рівне, перебуваючи в центрі агломерації, відповідає.

Основою спеціалізованої ділової зони має стати комплекс офісних будинків, багатофункціонального виставочного центру, готелів, транспортних, житлових, торговельних, рекреаційних й інших об'єктів. Орієнтовна площа забудови може складати - 500 га.

Транспортна доступність буде забезпечуватися шляхом розвитку як автомобільних доріг, так і швидкісного залізничного сполучення з місцями регіону та столицею України.


^ Рівне – місто високих стандартів.


Позицінування м.Рівного, як центру Західної України, вимагає від органів управління містом: впровадження комплексних цільових програм, орієнтованих на покращення показників соціально-економічного розвитку міста; негайне впровадження сучасних систем управління та інформаційно-комунікаційних технологій; розвиток комунальної інфраструктури і соціальної сфери.

Для вирішення такої потужної задачі пропонується розпочати роботу з розробки довгострокової міської комплексної цільової програми розвитку «ОПІКА», яка б містила у собі пріорітетні підпрограми, сфокусовані на покращення умов проживання мешканців міста, підвищення соціальних стандартів.


^ Рівне - місто активної та талановитої молоді.


Молодь міста - головна цільова аудиторія Стратегії його розвитку. Молодь - активні, творчі, товариські, мобільні, амбіційні молоді люди - це та категорія жителів, що найбільшою мірою визначає дух міського співтовариства, активність міста, характер його життєдіяльності та, безумовно, його майбутнє. З іншого боку, у кризові, переломні періоди країни, саме молодь являється найбільш вразливою соціальною категорією населення. Проблеми країни найбільш болісно відбиваються на розвитку молоді.

Завдання збереження населення - це збереження і утримання, насамперед, талановитої та активної молоді. У цей час значна частина випускників шкіл Рівного навчається в інших містах і, як правило, залишається там жити та працювати. Неприємним і негативним є факт, що Рівне втрачає кращі перспективні кадри, підготовлені у власних сильних школах, по суті, "даруючи" їх іншим містам.

У світі росте мобільність робочої сили, особливо молодих людей. Це говорить про те, що м.Рівне, не вживаючи адекватних дій, все складніше буде втримувати молодих людей, здатних і готових до розвитку та професійних досягнень.

Зрозуміло, що проблема не може вирішиться відразу. Для цього необхідна робота по забезпеченню житлом молодих родин, формування (знову ж) широкого спектру робочих місць, створення міського середовища, комфортного для молоді, тобто динамічного, креативного, насиченого подіями та нестандартними проектами.

Гарним варіантом стала б цільова програма по залученню в місто кваліфікованих молодих фахівців, яка повинна включати:

- створення в мережі Інтернет єдиної бази даних вакансій у м. Рівному;

- комплексний розвиток інфраструктури, орієнтованої на молодь (медичні, дозвільні, спортивні центри і т.д.).

Отже, молодіжну політику можна назвати пріорітетом розвитку міста Рівного.


^ Рівне - місто високотехнологічної промисловості та активного підприємницького співтовариства.


На даний час, головним локомотивом економічного росту для міста, основним джерелом його податкової бази є промисловість. Тому підтримка та розвиток промислового сектора залишається пріорітетом економічної політики Рівного.

Режим найбільшого сприяння буде зроблений тим промисловим підприємствам, які будуть соціально цінними для міста і конкурентноздатними на ринках. Критерії соціальної значимості підприємства для Рівного:

1) збереження існуючих та створення нових робочих місць;

2) виробництво товарів і послуг, що задовольняють все більше вимогливий до якості внутрішній споживчий ринок;

3) екологічно чисте виробництво;

4) орієнтація на "верхні поверхи" економіки - управління, високі технології та інновації, розміщення штаб-квартир компаній й інших управлінських структур, розміщення науково-дослідних та іспитових лабораторій компаній;

5) участь підприємств в облаштуванні соціального середовища міста.


^ Рівне - місто подій.


«Економіка подій» - нове явище в житті міста в XXІ столітті. Це спеціалізація міської економіки в організації різного роду подій - ділових, святкових, культурних та спортивних - конгресів, конференцій, семінарів, конкурсів, фестивалів, виставок, змагань і т.д. Міська влада все більше переконується в тому, що, крім всього іншого, із сучасного міста потрібно робити "спектакль", шоу, вітрину культурних подій. І це забезпечує місту не менше інвестицій, чим пільги по оренді або розвинена інфраструктура.

Культурно-дозвільні події в Рівному - це один з видів інвестиційного проекту та один з напрямків міської інвестиційної політики. Сьогодні в світі налічується кілька десятків міст, які спеціалізуються на «економіці подій» та живуть на доходи від неї. Але якщо в міста немає подійних традицій, то їх необхідно створювати, провокувати.

В Украні сьогодні «економіка подій» як об'єкт муніципального розвитку тільки починає з'являтися. Вцілому ця соціально-економічна ніша поки не зайнята, хоча можна назвати не більше 3-5 міст, які починають створювати відповідну інфраструктуру.

Місто Рівне має гарні стартові конкурентні умови для розвитку економіки «подій»: розташування в центрі Західної України, наявність аеропорту, ж/д сполучення, міст-сусідів, де в радіусі 200 км проживає близько 5 млн. чоловік, мальовничі місця. Таким чином, головне зусилля в створенні умов «економіки подій» - створення галузевої інфраструктури.

Пріоритетним напрямком у цій сфері є створення туристично-рекреаційно-розважальної зони, що покликана увібрати в себе будівництво: аквапарку; спортивно-оздоровчого комплексу з 50-ти метровим басейном, ковзанкою та сучасною спортивною ареною; етно-містечка; рекреаційного та готельного комплексів. Вінцем всього цього буде будівництво сучасного модульного концертно-виставкого комплексу на 5-6 тис. місць. Це один з найбільших об'єктів першої черги комплексу “Ділового Центру”. Орієнтовна вартість даного об'єкта 50 млн. грн., площа 10 000 кв. м., строк проектування та будівництва - 2,5 роки.


^ V. Просування міста: маркетингова комунікація.


Комунікаційна ціль Програми – виділити ключові характеристики міста, виявити, а в окремих випадках і створити, чіткі орієнтири, які вказуватимуть на його територіальну особливість. Іншими словами, визначити головні цінності та пріорітети, які відрізняють Рівне від інших міст, а також його перспективні бренди.

Ціль позиціонування – створити імідж міста, а в подальшому за допомогою заходів програми і додаткових планів по просуванню, присутність бренду міста в інформаційному просторі - місцевому та державному і його впізнаваність, зробити місто силою впливу, забезпечити притік фінансових ресурсів й інш.


Етапи формування маркетингової комунікації:

підбір інструментів маркетингової комунікації,

визначення індикаторів успіху, планування, моніторинг та оцінка проекту,

визначення учасників проекту, розподіл функцій між ними,

формування проекту.


При формуванні маркетингової комунікації важливими етапами є:

вибір методів впливу:

- використання елементів внутрішньої та зовнішньої реклами,

- пряме спілкування з цільовими групами,

- стимулювання,

- зв’язки з громадськістю,

вибір параметрів впливу:

- масштаб охоплення,

- частота впливу,

- вид і глибина впливу,

- медіа графік.

вибір інформаційних каналів впливу:

- газети, журнали,

- телебачення, радіо,

- інтернет, телефон,

- агенти впливу,

- «економіка подій».


При виборі методів та параметрів впливу потрібно враховувати безпосередньо цільову аудиторію, на яку орієнтується місто. Ідеальним є використання в комплексі всіх вищезазначених методів та параметрів.


^ Позиція і роль органів місцевого самоврядування.

Ідея просування міста повинна, в першу чергу, панувати у свідомості представників органів міської влади. В зв’язку з цим необхідно, в першу чергу, розвивати погодженість дій в роботі апарату будь-якого рівня управління на основі ефективного обміну інформацією.


Керівникам місцевої влади варто:

створювати умови для відкритого обміну думками і висловлювання зауважень;

делегування працівникам апа