Реферат: Міністерство освіти І науки україни львівська комерційна академія На правах рукопису Балук Надія Романівна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Львівська комерційна академія


На правах рукопису


Балук Надія Романівна

УДК 339.138:364.442.6+368


Моделі формування поведінки споживачів

страхових послуг


Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит


Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук


Науковий керівник:

Скибінський Станіслав Володимирович,

кандидат економічних наук, професор


Львів - 2008

зміст

ВСТУП

4

Розділ 1. Теоретичні засади формування поведінки споживачів страхових послуг за концепцією маркетингу

11

Поняття, структура страхової послуги і формування її споживчої вартості за концепцією маркетингу

11

Класифікація факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг

32

Систематизація моделей поведінки споживачів як засіб пошуку напрямів їх удосконалення

59

Висновки до розділу 1

74

Розділ 2. ВИЗНАЧЕННЯ Й Аналіз чинників формування поведінки споживачів страхових послуг

77

Аналіз і оцінка кон’юнктури національного та регіональних ринків страхових послуг

77

Дослідження соціального портрета страхувальника для визначення напрямів формування його поведінки

105

Оцінювання маркетингового впливу комунікативних засобів на поведінку споживачів страхових послуг

126

Висновки до розділу 2

147

Розділ 3. Напрями Удосконалення моделей формування поведінки споживачів страхових послуг

150

Обґрунтування способів зниження впливу негативних стереотипів на поведінку споживачів страхових послуг

150

Моделювання показників страхової культури споживачів для удосконалення комунікативної діяльності страхових компаній

170

Адаптування моделей поведінки споживачів страхових послуг за концепцією маркетингу

187

Висновки до розділу 3

203

ВИСНОВКИ

205

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

211

ДОДАТКИ

232


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


ДКзРРФПУ

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

КАСКО

страхування транспортного засобу (у більшості випадків добровільне)

ЛСОУ

Ліга страхових організацій України

М(Т)СБУ

Моторне (транспортне) страхове бюро України

НБУ

Національний банк України

ОСЦПВВТНЗ

обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

СГ

Страхова група

СК

Страхова компанія



вступ


Актуальність теми. Для сучасного етапу розвитку ринку страхових послуг в Україні властиве стрімке зростання їх пропонування, що, природно, зумовлює посилення конкуренції між страховими компаніями. Водночас спостерігається відставання попиту населення на страхові послуги та його перебування у стані латентності, що пов’язано з існуванням значної частки псевдострахування на ринку, нерозвиненістю інституту страхового посередництва, низьким рівнем захисту прав споживачів, низькою купівельною спроможністю населення, відсутністю повної та достовірної інформації про страхування, необізнаністю більшості споживачів про необхідність і переваги таких послуг, формуванням негативних страхових стереотипів у споживачів тощо. Звідси випливає актуальність дослідження ринку страхових послуг, поведінки на ньому як діючих, так і потенційних страхувальників, та використання цих матеріалів у маркетинговій діяльності компаній з метою формування та управління поведінкою споживачів.

Діяльність страховиків, згідно з концепцією маркетингу, окрім отримання прибутку, повинна бути спрямована на задоволення потреб споживачів. У практичній діяльності багатьох вітчизняних страхових компаній маркетинг завершується після досягнення власних інтересів. Це викликає небажану зворотну реакцію страхувальників, формує таку поведінку споживачів, яка виражається у стримуванні від повторного страхування, страхування інших видів або, що гірше, взагалі відмови від страхування. Необхідність вивчення та розробки моделей поведінки споживачів на українському ринку страхових послуг та їх доведення до широкого кола і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Питанню дослідження факторів впливу на поведінку споживачів та моделей її формування присвячені праці таких зарубіжних і вітчизняних науковців як І.В.Альошина, Р.Д.Блекуелл, В.Л.Вілке, Д.Джоббер, Д.Ф.Енджел, Л.Л.Канук, Ф.Котлер, П.У.Мініард, Д.С.Мовен, Л.М.Орел, С.В.Скибінський, Д.Статт, Дж.В.Террел, Р.Л.Хортон, Л.Дж.Шиффман та ін. Ними висвітлено загальні теоретично-прикладні засади розробки моделей поведінки споживачів незалежно від сфери застосування та без відсутності розмежування між ринками товарів і послуг.

Вагомий внесок у розроблення теоретичних і практичних засад страхової діяльності та маркетингу страхових послуг зробили російські й українські науковці: В.Д.Базилевич, Н.М.Внукова, О.Д.Вовчак, В.Б.Гомелля, О.В.Данніков, О.М.Залєтов, О.М.Зубець, Г.Г.Козоріз, С.С.Осадець, М.М.Сухоруков, В.В.Тринчук, Д.С.Туленти, В.М.Фурман, Я.П.Шумелда та ін. Ними частково висвітлені питання щодо факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг та розробки моделей її формування, зокрема й у вітчизняних умовах. Разом з тим низка проблем, пов’язаних з особливостями поведінки страхувальників на українському ринку, не знайшла належного відображення в літературі та потребує ґрунтовних досліджень. Зокрема, немає достатньої наукової класифікації факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг; у розроблених моделях поведінки не враховано усієї низки чинників впливу; малодослідженим є такі фактори як страхова культура, страховий менталітет; недостатньо вивчено значення та рівень впливу стереотипів на поведінку дійсних та потенційних страхувальників. Актуальність і недостатнє дослідження охарактеризованої проблематики зумовили вибір теми роботи, окреслили мету і завдання дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у контексті "Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року" (розпорядження КМУ від 23 серпня 2005 р. №369-р), зокрема автором розроблено методичні підходи до визначення рівня страхової культури споживачів та моделі формування поведінки страхувальників. Матеріали дисертації використані під час виконання науково–дослідної теми "Розроблення нормативів забезпечення населення торговельною площею магазинів" Львівської комерційної академії (реєстраційний номер № 0106U013023), де автором сформовані рекомендації щодо впливу окремих маркетингових комунікаційних засобів на поведінку страхувальників у т.зв. страхових магазинах – місцях продажу страхових полісів та застосування відповідної моделі процесу прийняття рішення про страхування (довідка №83/22 від 08.05.2008 р.).

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних та практичних засад розробки моделей формування поведінки споживачів на ринку страхових послуг. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

уточнити сутність основних понять дослідження, зокрема, поняття "маркетинг страхових послуг", "страхова культура";

класифікувати фактори, які впливають на поведінку споживачів страхових послуг;

систематизувати маркетингові моделі поведінки споживачів;

визначити ключові характеристики соціального портрета страхувальника;

оцінити вплив засобів маркетингової комунікаційної політики на поведінку споживачів страхових послуг;

визначити та згрупувати основні стереотипи споживачів страхових послуг;

розробити методичні підходи до розрахунку розміру страхової премії та розміру страхового відшкодування у залежності від розміру франшизи;

сформувати систему показників страхової культури споживачів;

запропонувати вибір моделей поведінки споживачів страхових послуг за концепцією маркетингу.

^ Об’єктом дослідження є процес формування поведінки споживачів страхових послуг.

Предмет дослідження – теоретико-концептуальні, методичні та прикладні засади розробки моделей формування поведінки споживачів на ринку страхових послуг за концепцією маркетингу.

^ Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано сукупність методів і прийомів: метод наукової абстракції (для визначення сутності понять "маркетинг страхових послуг", "страхова культура", "страховий продукт", "страхова послуга", "страховий товар"); метод узагальнення та синтезу (для удосконалення класифікації факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг; для систематизації маркетингових моделей поведінки споживачів); економіко–математичне моделювання (для розрахунку розміру страхової премії та розміру страхового відшкодування у залежності від розміру франшизи; для обчислення коефіцієнта стереотипності поведінки споживачів та моделювання показників страхової культури); метод статистичного аналізу, групування, порівняння та графічного представлення результатів дослідження (для характеристики стану кон’юнктури національного і регіонального ринків страхових послуг); кореляційний аналіз (для визначення щільності зв’язку та залежності обсягу страхових премій, сплачених фізичними особами, від обсягу доходів населення); метод експертних оцінок (для оцінювання впливу засобів маркетингової комунікаційної політики страхових компаній на поведінку споживачів страхових послуг за окремими критеріями; для групування основних позитивних та негативних стереотипів страхувальників); метод соціологічного дослідження у формі анкетного опитування (для визначення основних характеристик соціального портрета страхувальника); моделювання (для розробки моделі поведінки споживачів страхових послуг за концепцією маркетингу).

Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є сучасні теорії ринкової економіки, страхування та маркетингу. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вчених з маркетингу, страхування, маркетингу страхових послуг, поведінки споживачів, законодавчі та нормативні акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Ліги страхових організацій України, Асоціації страхувальників України, друкованих засобів масової інформації, веб-сайтів вітчизняних страховиків, мережі Інтернет та власні дослідження.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

запропоновано коефіцієнт стереотипності поведінки споживачів страхових послуг та алгоритм його визначення шляхом моделювання типових ситуацій, на основі якого розраховано інтегральний показник страхової культури;

удосконалено:

модель поведінки споживачів страхових послуг, яка, на відміну від існуючих, більш повно враховує специфіку послуг, вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на поведінку страхувальників, рівень страхової культури на усіх етапах процесу прийняття рішення про страхування. дана модель дає можливість розділяти страхувальників на тих, хто отримав і тих, хто не отримав страхове відшкодування, й, відповідно до цього, розробляти маркетингові заходи;

дістали подальшого розвитку:

термінологія, пов’язана зі страховою діяльністю, зокрема, запропоновано використовувати поняття "маркетинг страхових послуг" та уточнено сутність поняття "страхова культура" з позицій виділення притаманних йому функцій - трансляційно-комунікативної, виховної, пізнавальної, селективної, регулятивної, прогностичної, соціалізації й адаптації;

класифікація факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг шляхом введення до культурних чинників страхового менталітету, страхової культури і стереотипів в страхуванні, врахування впливу яких необхідне при визначенні напрямів роботи з клієнтами та розробці маркетингової стратегії страховиків;

методичні підходи до розрахунку розміру страхової премії та розміру страхового відшкодування з урахуванням розміру франшизи за договорами страхування, що дозволять знизити вартість страхового полісу для споживачів та зменшити кількість незадоволених страхувальників стосовно обсягу виплат.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що реалізація розроблених теоретичних та методичних рекомендацій щодо визначення рівня страхової культури страхувальників, розрахунку розміру страхової премії та розміру страхового відшкодування з урахуванням розміру франшизи, використання моделі формування поведінки споживачів страхових послуг дозволить страховим компаніям вдосконалити їхню маркетингову та страхову діяльність.

Практична значущість дисертаційної роботи підтверджена результатами впровадження основних практичних рекомендацій та пропозицій у діяльність ЗАТ "СК "Еталон" (довідка №147 від 03.03.2008 р.), ЗАТ "СК "Галактика" (довідка №101 від 24.04.2008 р.), ЗАТ УІСК "Інвестсервіс" (довідка №135 від 12.05.2008 р.).

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Львівської комерційної академії при викладанні дисциплін "Маркетинг", "Маркетинг послуг", "Маркетинг страхових послуг", "Поведінка споживачів", в курсовому й дипломному проектуванні (довідка №484/01-1.08 від 07.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, виданих у співавторстві, використано тільки ті положення, які становлять індивідуальний внесок автора, що відображено у списку опублікованих праць.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на 11 конференціях, зокрема: на Другій міжвузівській науковій конференції студентів та аспірантів “Маркетинг та підприємництво в перехідній економіці” (м. Харків, ХДЕУ, 25-27.10.2001 р.), науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукова діяльність молоді на переломі тисячоліть” (м. Київ, Київський національний університет технологій і дизайну, 24-26.04.2002 р.), науковій конференції “Стратегія соціально–економічного розвитку України і формування механізмів зростання” (м. Львів, ЛКА, 15-16.04.2003 р.), науковій конференції "Актуальні проблеми економічного зростання, духовного відродження і стратегічного розвитку України в умовах глобалізації" (м. Львів, ЛКА, травень 2005 р.), Третій міжнародній науково–практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Сучасні задачі прикладної статистики, промислової, актуарної та фінансової математики" (м. Донецьк, ДонНУ, 18-20.04.2006 р.), Всеукраїнській науково–практичній конференції "Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг" (м. Харків, ХДУХТ, 17.05.2006 р.), науковій конференції "Актуальні проблеми соціально–економічного розвитку національної економіки" (м. Львів, ЛКА, 17-19.05.2006 р.), V науково-практичній конференції "Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки" (м. Рівне, НУВГП, 19-20.04.2007 р.), науковій конференції "Стратегія соціально-економічного розвитку і формування інвестиційно-інноваційних механізмів в Україні" (м. Львів, ЛКА, 25-27.04.2007 р.), Міжнародній науковій конференції „Українська економічна наука: Досягнення. Проблеми. Перспективи." (м. Львів, ЛНУ ім. І. Франка, 11-12.05.2007 р.), науковій конференції "Проблеми соціально-економічного розвитку та інтеграції України у міжнародні зв’язки" (м. Львів, ЛКА, 25-28.03.2008 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 9 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованих праць становить 5,41 д.а. (особисто автору належить 4,67 д.а.).

^ Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст роботи викладений на 210 сторінках друкованого тексту та містить 28 таблиць, 18 рисунків, 19 формул. список використаних джерел включає 222 найменування. 23 додатки представлені на 53 сторінках.


Розділ 1

Теоретичні засади формування поведінки споживачів страхових послуг за концепцією маркетингу


^ Поняття, структура страхової послуги і формування її споживчої вартості за концепцією маркетингу


Страхування як форма захисту має багатовікову історію, проте найбільш динамічного розвитку отримало в умовах ринкової економіки. Маркетинг в страхуванні також пов'язаний з ринковими відносинами, оскільки міг виникнути тільки за наявності суспільної потреби та необхідності ефективного ведення страхової діяльності.

На сучасному етапі страхова діяльність не обмежується відносинами між страховиком і страхувальником, а включає також правовідносини між посередниками у сфері страхування; інвестиційні відносини, пов’язані з розміщенням страхових резервів; відносини підряду, які спрямовані на належне виконання договору страхування, наприклад, договір про асистанс, та інші представницькі відносини, необхідні для розгляду суперечок із третіми особами. Проте зусилля маркетингу страхових послуг спрямовані на стосунки власне страховика і страхувальника.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Як правило, стереотипи та пов’язані з ними упередження складаються внаслідок перебільшення відмінностей та недооцінки схожості характеристик об'єкта. Факт наявності стереотипів у споживача не можна однозначно оцінювати як позитивний чи негативний. Стереотипи допомагають систематизувати уявлення споживача про страхові відносини, але постійне користування ними веде до спрощення й перекручення реальності. Наявність стереотипів виступає причиною того, що споживачі помічають тільки те, що підпадає під стереотип, і відкидають інформацію, котра йому суперечить.

При визначенні факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг, на наш погляд, важливо враховувати значення стереотипів в страхуванні. Вони можуть бути за змістом позитивні, негативні та нейтральні. Природно, що найнебезпечніші негативні страхові стереотипи, оскільки вони приводять до формування негативних упереджень, обумовлені недоліком життєвого досвіду, відсутністю повної чи наявністю помилкової, випадкової, неперевіреної інформації, зайвим емоційним сприйняттям, маніпулюванням повсякденною свідомістю індивідів. Стереотипи виступають певними переконаннями, які впливають на поведінку споживачів, особливо якщо вони помилкові.

Страховим компаніям при розробці маркетингової стратегії, а особливо стратегії проштовхування страхових послуг, слід враховувати вплив негативних стереотипів на страхову поведінку споживачів, не допускати їх утворення та пам’ятати, що стереотипи як комунікативна одиниця мають подвійну властивість. По-перше, вони діють "у сфері побутової свідомості прошарку традиційно-побутової культури", а по-друге, вони можуть зберігатися і передаватися з покоління в покоління у вигляді "феноменологічних когнітивних структур у свідомості носіїв [47, с. 7]".

Страхові стереотипи можуть виступати визначальними елементами моделі поведінки споживача на ринку страхових послуг, формуючи його самосвідомість. Особисті страхові стереотипи мають здатність перетворюватися у соціальні (групові) та слугувати певними штампами, автоматизмами життєдіяльності. При цьому стереотипи можуть виникати як з власного досвіду, так і з досвіду осіб, які входять до референтних груп споживача. Так, інформація у періодичних виданнях про недоліки роботи страхових компаній, які полягають у створенні перешкод та відсутності обґрунтованих доказів відмови у виплаті страхового відшкодування страхувальникам, недобросовісності страховиків та невиконанні ними задекларованих у договорі страхування зобов’язань [28, 102, 103], сприяють виникненню у свідомості споживачів стереотипів з негативним значенням навіть у випадку відсутності досвіду страхування.

У разі виникнення негативних страхових стереотипів важливе розроблення способів нівелювання та зниження їх впливу, в основі яких повинна бути грамотно розроблена маркетингова комунікаційна політика страховика. Зокрема, при роботі з діючими страхувальниками одним з методів зниження впливу негативних стереотипів може слугувати ретельний розгляд і аналіз скарг від клієнтів як джерела інформації для коригування стратегії страхової компанії [93, с. 450-451; 99, с. 150-151].

серед соціальних факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг виділено такі як соціальне становище, сім'я, ролі і статуси, референтні групи. Ці фактори детально описані в працях, присвячених поведінці споживачів. Особливого акценту потребує такий фактор як референтні групи, оскільки дуже суттєвий саме для страхових послуг. У попередніх розділах наголошено, що страхові послуги, подібно як й інші послуги, невідчутні для споживача. референтні групи можна віднести до елементів, здатних збільшити відчутність страхових послуг, оскільки вони включають в себе вплив цих та інших груп на поведінку індивіда, тип цього впливу, тип комунікації "з уст в уста" та дифузію інновацій. Важливого значення набуває вплив "з уст в уста", що представляє собою міжособистісні комунікації між двома та більше індивідуумами. Якщо як джерела інформації виокремити друзів, родичів та комерційні засоби інформації, то споживачі більше довіряють першому джерелу при виборі страхової компанії чи окремої страхової послуги. Аналіз результатів проведеного маркетингового дослідження (табл. 1.3) свідчать, що:

більшість респондентів, незалежно від соціального становища, довіряють у виборі страхової компанії пораді друзів, родичів. Таким чином, виявлено значний інформаційний вплив референтних груп на респондентів, який відносимо до комунікацій "з уст в уста";

залежно від соціального становища опитаних спостерігається диференціація довіри джерелу інформації. Так, підприємці та службовці великого значення надають діловим зв’язкам (62,1% і 53,7% відповідно) при виборі страхової компанії, пенсіонери і тимчасово непрацюючі довіряють інформативності телевізійної реклами (29,2% і 31,8% відповідно);

Таблиця 1.3

Розподіл респондентів за соціальним становищем залежно від

джерела впливу при виборі страхової компанії

Джерело впливу

Частка опитаних за соціальним становищем, %

студент (учень)

підприємець

робітник

службовець

тимчасово непрацюючий

пенсіонер

Інформація від друзів, родичів, знайомих

47,3

30,2

53,0

41,8

74,1

78,3

Реклама в пресі

9,6

1,7

7,4

4,9

12,7

15,1

Сувенірна реклама

0,2

0,1

0,3

0,2

1,8

1,9

Реклама на телебаченні

23,5

9,3

11,7

10,1

29,2

31,8

Реклама на радіо

1,1

0,1

0,3

0,2

1,0

1,5

Зовнішня реклама

11,6

4,7

8,5

5,7

12,9

13,6

Друкована реклама

0,8

1,1

1,0

0,9

1,3

2,0

Реклама в Інтернеті

1,5

0,9

0,1

0,7

0,2

0,1

Ділові зв’язки

1,2

62,1

2,7

53,7

0,9

1,1

Страховий агент

17,3

3,8

21,9

8,2

19,4

27,5

Власний варіант

5,9

2,0

2,6

2,1

3,7

3,2




особистий вплив комунікаційних одиниць більший, ніж непрямий. Страховим агентам опитані довіряють більше, аніж, наприклад, друкованій чи сувенірній рекламі.

Передача позитивної інформації "з уст в уста" повинна бути однією із важливих комунікаційних заходів маркетингової політики страхової компанії, оскільки вербальні комунікації створюють значний корисний ефект впливу на свідомість споживачів страхових послуг. Вони більше довіряють в оцінці страхової послуги конкретного страховика іншому споживачеві, що скористався нею, ніж інформації в засобах масової інформації. Природно, що страхові компанії не можуть контролювати процес неформальних вербальних комунікацій між споживачами, але вони можуть їх коригувати за допомогою таких методів як моніторинг змісту інформації "з уст в уста", використання суб’єктів такого впливу в своїх інтересах, стимулювання вербальних комунікацій та їх симуляція в засобах масової інформації [3, с. 128-129], гнучка інформаційна політика, яка передбачає усунення негативних комунікацій "з уст в уста".

До особистих факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг нами віднесено стать, вік, рід занять споживача, його економічне становище та характер джерел його доходу, досвід страхування, освіта (в тому числі і страхова), етап життєвого циклу сім'ї, стиль життя споживача, його ресурси, характер, тип особистості, цінності, установки, знання, наміри, думки, почуття та уявлення про самого себе, а також пасіонарність. Усі названі фактори важливі серед особистих характеристик споживача, проте деякі з них за важливістю першочергові. До них відносяться економічне становище споживача, досвід страхування та страхова освіта.

Економічне становище споживача характеризує рівень його доходів та грошових ресурсів. Страхування належить до тих послуг, які купують у разі наявності заощаджень. Обмеженість в грошових ресурсах не стимулює споживача до купівлі страхового полісу. Результати проведеного маркетингового дослідження споживачів страхових послуг у Західному регіоні демонструють пряму залежність між рівнем доходу респондентів та обсягом грошових ресурсів, який вони згідні витрачати на страхування (табл. 1.4). Так, переважна більшість опитаних з низьким та нижче середнього рівнем доходів (до 500 грн.) не планують у своїх видатках витрати на страхування, оскільки зниження рівня життя та відсутність у зв’язку з цим заощаджень позбавляють даний сегмент опитаних можливості активної страхової поведінки (13,8% опитаних). Більше 1000 грн. можуть витрачати щорічно на страхування лише 0,2% респондентів, місячний рівень доходів яких складає більше 1000 грн.

Важливе значення має також характер джерел доходу індивіда, оскільки досліджено, що "функціональне використання грошей, отриманих у подарунок, зумовлене іншими мотивами, ніж у ситуації заробітку [101, с. 141]".

Таблиця 1.4

Залежність рівня доходів респондентів від обсягу коштів на страхування, %

Рівень доходів, грн.

Обсяг річних коштів, виділених на страхування, грн.
Всього, %
більше 1000

999 - 700

699 - 300

299 - 100

99 - 50

49 - 9

0
більше 1401
0,1
0,2
0,7

1,7

0,6

0,4

0,1
3,8 1001 - 1400
0,1
0,1
0,2

1,1

7,6

1,2

0,2
10,5 801 - 1000
0,0
0,1
0,1

0,8

9,9

4,2

0,4
15,5 501 - 800
0,0
0,0
0,3

2,6

12,4

18,1

16,5
49,9 301 – 500
0,0
0,0
0,0

0,0

0,1

6,4

12,4
18,9 до 300
0,0
0,0
0,0

0,0

0,0

0,0

1,4
1,4 Всього, %
0,2

0,4

1,3

6,2

30,6

30,3

31,0
100,0

Досвід страхування обов’язково є необхідним при врахуванні факторів впливу на поведінку споживача. Активність фінансової поведінки споживача збільшується у випадку користування страховими послугами, однак лише при наявності позитивного досвіду страхування. Набутий негативний досвід та його повна відсутність не сприяють попиту споживачів на страхові послуги. Цей фактор важливо враховувати і при сегментуванні ринку страховиками, і при просуванні страхових продуктів на ринок, оскільки методи стимулювання тих споживачів, які вже були в статусі страхувальників, інші від стимулювання потенційних споживачів.

Серед особистих факторів окремо виділено освіту та страхову освіту, тому що наявність освіти (технічної, педагогічної, економічної тощо) не у всіх випадках стимулює споживачів до користування страховими послугами. під страховою освітою розуміємо не лише отримання освітнього рівня зі спеціальності "Страхування", але й рівень знань, набутих в результаті пошуку інформації про страхування, відвідування спеціальних семінарів зі страхової тематики тощо.

Специфічним особистим фактором впливу на поведінку споживачів страхових послуг виступає пасіонарність, що окреслюється як уроджена здатність людини, обумовлена її генетичними властивостями під впливом зовнішніх і фізіологічних факторів та змінюється протягом життя, тобто виступає спонукальним мотивом у діяльності осіб або їх груп у прагненні до здійснення ідеалів [161, с. 406]. пасіонарність відносять до поведінкових феноменів, зумовлених біохімічною енергією людини, яка визначає здатність, зокрема, етнічних колективів до цілеспрямованої активної діяльності (природоперетворюючої, економічної, військової, міграційної, у сфері культури, духовності тощо). В етнічних спільнотах пасіонарна напруга визначається кількістю енергії в системі, що складається з її членів, котрі продукують та акумулюють енергію, а спрямування та “продукти” цієї напруги залежить від міри її усвідомленості та злагодженої цілеспрямованості в кожного носія та їх об’єднань. Пасіонарність є сталим, інваріантним для різних етносів та епох комплексом психологічних та поведінкових рис [131]. Будь-яке суспільство складається з людей з різною пасіонарністю та володіє її усередненим значенням, рівень якого має здатність змінюватися у часі. В літературі визначено, що страхування є результатом прагнення особистості до стабільності в житті, до зниження ризику, тому воно розвивається в умовах забезпечення стабільного добробуту громадян. Коли рівень пасіонарності відхиляється від оптимального, обсяг страхових платежів знижується. Отже, за ним можна судити про відхилення пасіонарності від норми, а відповідно – про ступінь розвитку страхового менталітету [115, с. 37]. таким чином, при аналізі факторів впливу на поведінку споживачів страхових послуг маркетологам страхових компаній потрібно враховувати рівень пасіонарності в суспільстві, значення якого безпосередньо впливає на такі культурні фактори як страховий менталітет і страхова культура. Найімовірніше, що споживачами страхових послуг стають люди з середнім рівнем пасіонарності, залучення осіб з малою або підвищеною пасіонарністю вимагає ґрунтовних та значних зусиль.

Використані джерела інформації наводять приклади статистичних розрахунків, згідно яких в західних областях України кількість страхових компаній на один мільйон населення в три рази менше, ніж у центральних і південних областях. Це побічно свідчить не тільки про ініціативність страховиків у цих регіонах, але і про більш оптимальний рівень пасіонарності населення й, у свою чергу, про більш успішні результати в цих регіонах майбутніх страхових ініціатив [174].

Інші фактори, включені нами до особистих, також достатньо висвітлені в літературі. Увагу слід звернути на тип особистості - сукупність відмінних характеристик людини, які здатні забезпечити її послідовні і постійні реакції на оточуюче середовище [94, с. 196]. знання маркетологами типу особистості важливе при аналізі поведінки споживачів страхових послуг, особливо за їх відношенням до ризику. За цією ознакою виділяють такі три основні типи людей:

ризикотейкери, тобто ті особи, які схильні до ризику, та не надають значення страхуванню;

ризиконейтрали, які нейтрально відносяться до ризику, вважаючи його необхідним атрибутом життєдіяльності, та не цікавляться страховими послугами;

ризикофоби, які виступають противниками ризику та шукають шляхи його зменшення [104, с. 44].

В першу чергу споживачами страхових послуг стануть ризикофоби, для залучення ризикотейкерів та ризиконейтралів необхідно застосовувати додаткові заходи стимулювання та розробляти диференційовані страхові продукти.

Групу мотиваційно-психологічних факторів складають відповідно мотиваційні та психологічні фактори. Останні детально описані у літературі з поведінки споживачів, подамо лише їх коротке визначення. сприйняття – це процес, за допомогою якого індивід відбирає, організовує та пояснює вхідну інформацію для створення свого уявлення про оточуюче середовище [94, с. 200; 145, с. 71]. про засвоєння говорять у тому випадку, коли з індивідуумом відбулися певні зміни під впливом набутого ним досвіду, в тому числі і страхового, а про переконання – у випадку судження індивіда про певні характеристики страхової послуги, ринку страхових послуг чи страхових компаній. Ставлення (відношення) висвітлює оцінку індивідуумом певного об’єкту [94, с. 203], та являє собою стійку організацію "мотиваційного, емоційного, перцептуального і когнітивного процесів в додатку до аспектів середовища [3, с. 258]".

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Слід зазначити, що кількість страхових компаній в Україні значно перевищує кількість страховиків у інших країнах СНД. Так, у 2006 р. кількість страхових компаній у Молдові становила 47, в білорусі – 25, у Вірменії – 23, В Грузії – 15, в Таджикистані – 10 [51, с. 46]. На 31.12.2006 р. в Україні зареєстровано 411 страхових компаній, що свідчить про значний рівень конкуренції на ринку страхових послуг.

Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКЗРРФПУ) щорічно публікуються показники монополізації і ринкової конкуренції вітчизняного ринку страхових послуг. Показник монополізації показує, яку частку на ринку страхових послуг займають найкрупніші страховики. Цей показник, як правило, розраховується для перших трьох, п'яти, десяти і п'ятдесяти страхових компаній (Додаток Д).

Дані табл. 2.2 свідчать про:

- відсутність на українському ринку страхових послуг безумовного монополіста, оскільки частка перших трьох найбільших страховиків у 2006 р. зменшилася у порівнянні з попереднім періодом на 0,4%, а за період з 2003 по 2006 рр. ця частка зменшилася на 11,3%;

значну частку перших 50 страховиків, яка в цілому по ринку у 2006 р. склала 72,3%. На решту 361 страхових компаній припадає лише 27,7%, що може свідчити як про їх низьку конкурентоспроможність (низьку капіталізацію), так і про низький відсоток здійснюваних страхових операцій;

присутність на ринку страхування життя страховиків з монопольним становищем, оскільки у 2007 р. частка валових страхових премій, що припадала на перших трьох страховиків, склала 52,1% (у 2006 р. – 58,5%), а частка перших десяти страховиків – 86,4% (у 2006 р. – 90,1%). Якщо врахувати, що у 2007 р. кількість компаній зі страхування життя становила 65 (Додаток Е, рис. Е.1), то відповідно на інших, за винятком перших десяти, 55 страховиків припадало лише 13,6% зібраних премій зі страхування життя;

відсутність на ринку ризикових видів страхування монополістів, оскільки у 2007 р. на перших трьох страховиків припадало 12,6% (у 2006 р. – 12,2%), а на перших 50 страховиків – 74,4 (у 2005 р. – 74,7%).

Таким чином, значення індексу Герфіндаля-Гіршмана у 2006 р. (153,9), за даними табл. 2.2, свідчить про високий рівень конкуренції в цілому на ринку страхових послуг України у порівнянні з попередніми періодами (у 2005 р. – 160,0, у 2004 р. – 310,0).

Таблиця 2.2

Показники монополізації та ринкової конкуренції на ринку страхових послуг

України у 2002 – 2007 рр.

Показник

Рік




2002

2003

2004

2005

2006

2007

Частка валових премій з усіх видів страхування, належна першим 3 страховикам, %

18,1

23,1

22,3

12,2

11,8

-

Частка валових премій з усіх видів страхування, належна першим 50 страховикам, %

-

77,7

83,0

73,7

72,3

-

Значення індексу Герфіндаля –

Гіршмана в цілому по страховому ринку, пунктів

236,1

282,1

309,98<