Реферат: Програма підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки зміст

Додаток

до рішення 12 сесії Харківської міської ради

6 скликання «Про затвердження Програми

підтримки розвитку підприємництва у

м. Харкові на 2012-2015 роки» від 23.12.2011р.

№______/11


ПРОГРАМА

ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

У М. ХАРКОВІ НА 2012-2015 РОКИ


ЗМІСТ


ВСТУП

Паспорт Програми.

Стан і аналіз розвитку малого підприємництва у м. Харкові

Головна мета та пріоритетні напрямки розвитку малого підприємництва.

Основні заходи та механізми підтримки підприємництва.

4.1.Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності.

4.2.Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка.

4.3.Ресурсне та інформаційне забезпечення підприємництва.

4.4. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва.

Фінансове забезпечення програми.

Очікувані кінцеві результати реалізації програми.

Основні заходи щодо реалізації «Програми підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки».



ВСТУП

Формування конкурентоспроможної соціально-спрямованої економіки з розвиненим приватним сектором, його важливою складовою підприємництвом є стратегічним курсом економічної політики України. Хоча економічну тяжину у світовій економіці будь-якої розвинутої держави визначають великі підприємства, а наявність великого капіталу впливає на рівень науково-технічного потенціалу і виробничих потужностей, не менш важливою складовою розвинутої ринкової системи є малий бізнес, що становить найбільш гнучку, динамічну і масову форму організації підприємств. Таким чином, кріз призму необхідних радикальних ринкових перетворень та реалізації стратегії економічного зростання в Україні актуальним питанням сьогодення є становлення та розвиток малого підприємництва. Саме цей сектор економіки стимулює конкуренцію, сприяє послабленню монополізму, впливає на структуру економіки та на якісну характеристику валового внутрішнього продукту, розширює сферу свободи ринкового вибору, характеризується раціональними формами управління, забезпечує більш швидку реалізацію інновацій. Малі підприємства роблять значний внесок у розв’язанні проблем трансформаційного, виробничо-економічного, фінансово-економічного і соціально-психологічного характеру у вигляді:

формування середнього класу в суспільстві;

задоволення індивідуалізованого попиту;

допомоги великому бізнесу;

значного платника податків (наповнення бюджетів всіх рівнів);

залучення приватного капіталу і зовнішніх інвестицій;

суттєвого зменшення безробіття;

створення джерел доходів для населення;

запобігання небажаним соціальним наслідкам ринкових трансформацій економіки.

Малий бізнес впливає на структуру ринку і розширення ринкових відносин насамперед у результаті зміни кількості суб’єктів ринку, підвищення кваліфікації, залучення все більш широких кіл населення до системи підприємництва, сприяє розвитку конкуренції в інноваційній сфері, робить значний внесок в удосконалення і диверсифікацію ринкової структури в економіці. Таким чином, розвиток малого бізнесу вкрай необхідний, тому потребує підтримки, як на державному, так і на місцевому рівні. У зв’язку з цим винятково важливою є Програма підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки, яка сприятиме формуванню та реалізації комплексу ефективних заходів за рахунок максимального використання наявного ресурсного, виробничо-технологічного та кадрового потенціалу міста.

Програма підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки (далі – Програма) розроблена відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні», «Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», «Про державну підтримку малого підприємництва», «Про інвестиційну діяльність», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та згідно з Указом Президента України від 12.05.2005р. №779/2005 «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва», а також Методичних рекомендацій щодо формування і реалізації регіональних програм підтримки малого підприємництва, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 04.05.08 № 67.

Розробник Програми – управління підприємництва та дозвільних процедур Департаменту підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради.

Програма сформована як комплекс взаємопов’язаних та узгоджених заходів, що мають адресне спрямування з визначенням відповідних виконавців, терміну виконання, джерел фінансування. Програма підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки є складовою частиною Програми економічного і соціального розвитку м. Харкова.

Програма розроблена на основі аналізу:

- особливостей міста, що впливають на розвиток малого підприємництва;

- проблем, що обумовлені кризовими явищами в державі;

- інших аспектів, що впливають на формування підприємницького середовища в місті.

У Програмі враховані пропозиції адміністрацій районів Харківської міської ради, громадських організацій міста, наукового кола міста, підприємців.

Програма визначає основні шляхи реалізації на міському рівні державної політики розвитку малого підприємництва, у тісному зв’язку з активною регіональною політикою, політикою зайнятості населення та інвестиційно-інноваційними напрямками розвитку міста, а також вона спрямована на посилення ролі органів місцевого самоврядування в процесі підтримки малого підприємництва, підвищення його значимості у соціально-економічному розвитку міста і є дієвим інструментом вирішення актуальних питань підприємництва.



^ Паспорт Програми.




1.

Назва Програми:

Програма підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 рр.

2.

Загальна характеристика міста:

- площа території м. Харків – 306 кв.км

- кількість населення (тис.осіб) – на 01.01.2011р.- 1446,5 тис. осіб

- специфіка – промисловість (машинобудування, виробництво машин та устаткування, харчова, перероблення сільськогосподарських продуктів), оптова та роздрібна торгівля, фінансова, спортивна, науково-дослідна.

3.

Підстави до розробки Програми:

- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»;

- Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва»;

- Закон України «Про інвестиційну діяльність»; - Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

- Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

- Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»;

- Указ Президента України від 12.05.2005р. №779/2005 «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва»

4.

Замовник Програми:

Харківська міська рада.

5.

Головний розробник Програми:

Управління підприємництва та дозвільних процедур Департаменту підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради.

6.

Головна мета Програми:

спрямування дій органів місцевого самоврядування, суб’єктів малого підприємництва, громадських об’єднань підприємців, а також установ ринкової інфраструктури на створення сприятливих умов для активізації підприємницької діяльності та поліпшення інвестиційного клімату за рахунок впровадження на місцевому рівні заходів з дебюрократизації та дерегуляції бізнесу; забезпечення конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва та підвищення його ролі у вирішенні завдань прискореного соціально-економічного розвитку міста; формування і впровадження ефективної системи його обслуговування, підтримки і захисту шляхом концентрації фінансових, матеріально-технічних ресурсів, виробничого і наукового потенціалу.

7.

Етапи виконання Програми:

2012-2015 рр.

8.

Джерела фінансування:

- бюджетні кошти;

- інші джерела фінансування, передбачені чинним законодавством України

9.

Загальні обсяги фінансування

на 2012 рік – 2015 рік –у відповідності з бюджетом на відповідний рік

10

Оцінка ефективності виконання Програми:

Відстеження ефективності реалізації Програми за кількісними показниками (кількість діючих малих підприємств, частка зайнятих у малому підприємництві, обсяг виробленої продукції малими підприємствами і т.і.) планується здійснювати за допомогою аналізу офіційних статистичних даних, а якісні показники за рахунок методів експертизи ґрунтуючись на проведенні анкетування, соціологічних дослідженнях, використанні даних громадських об’єднань підприємців.




^ Стан і аналіз розвитку малого підприємництва у

м. Харкові

Мале підприємництво відіграє одну з провідних ролей у розвитку приватного сектора та поступово стає важливим чинником економічного зростання, створення нових робочих місць, підвищення зайнятості населення, зміцнення економіки міста.

Загальний стан підприємництва, його роль у соціально-економічному розвитку міста характеризується наступними кількісними та якісними показниками.

За статистичними даними кількість малих підприємств у місті в розрахунку на 10 тисяч осіб наявного населення становили в 2009р.- 128 одиниць, в 2010 – 118 одиниць. Зменшення складає 7,8 %, що зв’язано з значними кризовими явищами на загальнодержавному рівні.

На підприємствах малого бізнесу зайнято у 2009 році -106,4 тис. осіб., у 2010 році – 102,8 тис. осіб (що на 3,4% менше). Кількість найманих працівників на малих підприємствах м. Харкова складала у 2009 році - 105,1 тис. осіб, що становить 27,8% кількості найманих в усіх галузях економіки міста. Саме малі підприємства надають можливість працевлаштування соціально незахищеним верствам населення.



Середньомісячна заробітна плата найманих працівників на підприємствах малого бізнесу м. Харкова у 2009 р. складала 991,85 грн , а в 2010 році – 1069,10 грн. Зростання складає 7,8 %, що пов’язано зі збільшенням мінімальної заробітної плати.




У 2009р. обсяг реалізованої продукції, робіт та послуг малим бізнесом (у діючих цінах) склав 21853,9 млн. грн., у 2010р. – 23420,59 млн. грн., що становить 20,0% загального обсягу реалізації в економіці м. Харкова. Тобто, значну роль на ринку товарів, робіт і послуг відіграють представники малого сектору економіки.

За даними Єдиної реєстраційної палати станом на 01.01.2011 рік було зареєстровано 164853 суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі 40757 юридичних осіб та 124096 фізичних осіб. В порівнянні з 2010 роком кількість суб’єктів господарювання зросла відповідно: юридичних осіб – на 6%, фізичних осіб – на 8%.

В середньому щорічно Реєстраційна палата проводить реєстрацію 2000 юридичних осіб та 9000 фізичних осіб.

В м. Харкові за кількістю переважають малі підприємства з колективною формою власності, на другому місті, але з великим відривом, знаходяться малі підприємства з приватною формою власності, далі з комунальною, державною формою власності.

У 2010 році в м. Харкові більша частка малих підприємств працювала в оптовій та роздрібній торгівлі (39%), промисловості (16%) та секторі операцій з нерухомістю, здавання у найм та надання послуг користувачам (15%). На сьогодні місцева галузева структура малого бізнесу свідчить про те, що малі підприємства у сфері створення та впровадження наукових та науково-технічних розробок практично не представлені, тобто динаміка розвитку таких підприємств незначна. У той же час у виробничій сфері, для організації бізнесу в якій потрібно значний фінансовий капітал, спеціалісти певної кваліфікації спостерігається зростання чисельності малих підприємств.

Відчутнішою є участь малого бізнесу в доходу місцевого бюджету. За 2010 рік надійшло до міського бюджету від сплати єдиного податку 101,9 млн. грн. (за 2009 рік – 97,3 млн. грн..), що складає 104,7 % до надходжень минулого року.

На покращення підприємницького середовища в місті, вироблення і впровадження шляхів, механізмів для вдосконалення і спрощення дозвільної системи для започаткування та ведення підприємницької діяльності спрямована робота Єдиного дозвільного центру (далі – ЄДЦ). Основне завдання ЄДЦ – створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу в місті. Стратегічна мета – вирішення проблем з отримання документів дозвільного характеру, зменшення часових рамок отримання цих документів, застосування принципу організаційної єдності у механізмі функціонування ЄДЦ, зменшення перешкод для розвитку підприємництва та унеможливлення корупційних зазіхань з боку дозвільних органів. В травні 2011 року було відкрито новий Єдиний дозвільний центр у м. Харкові, який відповідає в повній мірі сучасним світовим критеріям функціонування таких установ.

У 2009 році кількість звернень суб’єктів господарювання становила 27949, видано документів дозвільного характеру – 10511; 2010 р. звернень - 41526, видано – 14320; за 10 місяців 2011 р. звернень – 44210; видано – 16453. Середня кількість звернень на добу – 200 зв., максимальна кількість звернень – 394 зв.





У Єдиному дозвільному центрі постійно збільшується кількість дозвільно-погоджувальних процедур: 2009р. – 3 дозвільних органа (видача 6 документів дозвільного характеру); 2010 р. – 11 дозвільних органів (видача 20 документів дозвільного характеру); 2011 р. – 29 дозвільних органів (видача біля 80 документів дозвільного характеру).

У місті працює Координаційна рада з питань розвитку підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій при Харківському міському голові у складі 42 членів на чолі з міським головою. Рада виконує функції зворотного зв’язку між органами місцевого самоврядування і керівниками малих підприємств і бізнес-асоціацій міста. Також, функціонує Рада з питань промислової політики при Харківському міському голові у складі 33 члена на чолі з міським головою.

Для малого бізнесу притаманні сильні і слабкі сторони внутрішнього та можливості і загрози зовнішнього середовища. Стратегічна матриця SWOT-аналізу малого підприємництва м. Харкова є інструментом аналізу цих стратегічних напрямів.

Для аналізу діяльності малого підприємництва встановимо:

- сильні сторони (Strengths), як переваги малого бізнесу серед інших господарюючих суб‘єктів;

- слабкі сторони (Weaknesses), як недоліки малого підприємництва серед інших господарюючих суб‘єктів;

- можливості (Opportunities) – фактори зовнішньої середи, використання яких сприятиме діяльності малих підприємств;

- загрози (Threats) – фактори зовнішньої середи, які можуть погіршити діяльність малих підприємств.


Побудуємо таблицю сильних та слабких сторін малого бізнесу, де також визначимо сприятливі можливості; загрози.


Стратегічна матриця SWOT-аналізу малого підприємництва м. Харкова

Сильні сторони

Слабкі сторони

мале підприємництво адаптивне та оперативно реагує на зміни кон’юнктури ринку;

орієнтується на місцевий ринок та індивідуальне споживання;

активізує інноваційну діяльність;

забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного попиту;

спрощена система управління, швидке прийняття рішення;

перерозподіл інвестицій з довгострокових проектів зі строком окупності 5-15 років у малий бізнес з більш швидкими темпами окупності;

досвід ведення бізнесу у кризовій ситуації.

створює робочі місця;

наявність кваліфікованої робочої сили;

наявна традиція проведення міжнародних заходів, фестивалів, турнірів, виставок та ярмарків при підтримки міської ради;

позитивна динаміка росту малого бізнесу та наявність ініціативних підприємців;

досить ефективне міжсекторне співробітництва (бізнес – влада – громада).

недостатня обізнаність підприємців з чинним законодавством, основами бізнесу та оподаткування, відсутність управлінського досвіду;

некомпетентність підприємців у конкретних стратегічних зонах господарювання;

недостатність промоціонування власної діяльності суб’єктами малого підприємництва;

низький рівень використання наявних виробничих потужностей;

обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів;

низька оплата праці, що сприяє міграційним процесам кваліфікованих кадрів;

повільне впровадження на підприємствах систем управління якістю;

низький рівень соціальної відповідальності малого підприємництва;

слабка ланка держзамовлень і коопераційних зв’язків з крупними підприємствами.

Зовнішні можливості

Зовнішні загрози

наявність промислового комплексу;

потужній науково-освітній та дослідний потенціал;

сприятливі умови для розвитку малого бізнесу;

проведення міських заходів із залученням суб’єктів малого підприємництва до розвитку економіки та промоції своєї діяльності;

наявність активного потенціалу громадських організацій, які займаються допомогою та захистом підприємництва;

сприятливе географічне розташування міста для розвитку транскордонного співробітництва;

наявність у промисловому комплексі вільних виробничих площ;

відкриття технопарку «Слобожанський»;

організація технополісу «П’ятихатки»;

функціонування Єдиного дозвільного центру у м. Харкові;

зниження соціальної напруги в місті;

вступ України до СОТ, ЄС та інших міжнародних організацій;

прийняття прогресивних змін до законодавства України у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування;

розробка та впровадження стратегії розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях

пожвавлення залучення інвестицій;

можливі позитивні зміни в законодавстві, скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, скорочення кількості необхідних дозволів для започаткування бізнесу, оптимізація кількості контролюючих органів;

створені та функціонують Координаційна рада з питань розвитку підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій при Харківському міському голові, Рада з питань промислової політики при Харківському міському голові;

систематичне інформування населення з питань стану та розвитку підприємницької діяльності, дозвільної системи, регуляторної політики, тощо;

наявність розвинутої фінансово-банкової інфраструктури та небанківських фінансово-кредитних установ;

наявність значної кількості наукових, освітніх установ та можливість перекваліфікації працівників;

розгалужена інфраструктура підтримки підприємництва.

складна система для отримання кредитів для розвитку бізнесу, нерозвиненість системи мікрокредитування небанківськими фінансовими установами;

високий ступень інфляційних ризиків кредитування;

нестабільність системи підтримки малого підприємництва та великий тиск податкового навантаження;

недостатній рівень конкурентоспроможності малих підприємств;

нестабільність і недосконалість регуляторного поля;

адміністративні перешкоди;

відсутність належного нормативно-правового забезпечення;

відсутність державної фінансово-кредитної підтримки;

конкуренція великих корпорацій;

низька купівельна спроможність населення;

нестабільність ринку енергоносіїв;

недосконалість діючого механізму організаційної та фінансової підтримки втілення привабливих інвестиційних та інноваційних проектів;

дефіцит інвестиційних ресурсів, відсутність мотивації до інвестиційної та інноваційної діяльності;

нерозвинена інфраструктура підтримки підприємництва (бізнес-інкубаторів; технопарків; лізингових компаній);

нерозвиненість конкурентного середовища та недобросовісна конкуренція;

нерозвиненість механізмів та інституцій венчурного фінансування.

Таким чином, співвідношення сильних та слабких сторін з можливостями та загрозами для малого підприємництва дасть змогу відповісти на запитання:

1. Як скористатися можливостями, використовуючи сильні сторони малого підприємництва?

2. За рахунок яких сильних сторін можна нівелювати існуючі загрози?

3. Які слабкі сторони малого підприємництва можуть завадити використанню можливостей?


4. Яких загроз, посилених слабкими сторонами малого підприємництва, слід стерегтися більш за все.

Отже, не дивлячись на підтримку розвитку підприємств малого бізнесу, підприємці працюють в середовищі підвищеного ризику та невизначеності.






МОЖЛИВОСТІ


ЗАГРОЗИ




^ СИЛЬНІ СТОРОНИ


СИЛЬНІ СТОРОНИ



Як скористатися можливостями, використовуючи сильні сторони малого підприємництва?

Забезпечити напрацювання пропозицій щодо позитивних змін в законодавстві, скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, скорочення кількості необхідних дозволів для започаткування бізнесу, оптимізації кількості контролюючих органів для розгляду на засіданнях Координаційної ради з питань розвитку підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій при Харківському міському голові для подальшого винесення відповідних пропозицій на урядовий рівень.

Залучати інвестиції в розвиток туристичного потенціалу, народних промислів, впровадження інновацій, покращення якості продукції, підвищення конкурентоспроможності.

Розвивати співпрацю між підприємствами, сприяти виробничим та коопераційним зв'язкам за допомогою Ради з питань промислової політики при Харківському міському голові, допомагати у доступу до нових ринків.

1. За рахунок яких сильних сторін можна нівелювати існуючі загрози?


Необхідно активізувати діяльність об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва, відмовитися від реалізації чи виробництва малорентабельних товарів та послуг.

Спрямування інвестицій в інновації сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності продукції в умовах підвищення рівня стандартів.

Систематичне інформування населення з питань стану та розвитку підприємницької діяльності, дозвільної системи, регуляторної політики, тощо дозволить швидше пристосовуватися до законодавчих змін, введення нових податків, підвищення кредитних ставок, нестабільності валюти.

Наявність освітніх установ та можливість перекваліфікації працівників може запобігти міграції висококваліфікованих кадрів.



^ СЛАБКІ СТОРОНИ



Які слабкі сторони малого підприємництва можуть завадити використанню можливостей?


- Рівень кваліфікації підприємців є невисоким, що значно ускладнює перспективи розвитку. Відсутність спеціальних знань у сфері бізнес-освіти, неефективний менеджмент знижують конкурентоспроможність бізнесу, погіршують якісні показники.

2. Яких загроз, посилених слабими сторонами малого підприємництва слід остерігатися більш за все?


- Невпорядковане регуляторне середовище практично в усіх сферах господарської діяльності, наслідком чого є неузгодженість та нестабільність податкових відносин, значна кількість і частота внесення змін та доповнень до норматив-но-правових актів негативно позначається на діяльності суб’єктів підприємництва, а також знижує привабливість регіону для іноземних інвесторів.


Незважаючи на наявність слабких сторін, загроз зовнішнього середовища і виходячи з тенденції розвитку економіки міста, можна зробити висновок, малий бізнес в м. Харкові є пріоритетним сектором і потребує всебічної підтримки та розвитку. Тому, перспективи розвитку підприємництва безпосередньо залежать від нівелювання зовнішніх загроз, зменшення слабких сторін за рахунок використання та збільшення сильних, та ефективне використання позитивних впливів за допомогою системи заходів державної підтримки малого підприємництва на муніципальному рівні.


^ Головна мета та пріоритетні напрямки розвитку малого підприємництва.

Головна мета Програми - спрямування дій органів місцевого самоврядування, суб’єктів малого підприємництва, громадських об’єднань підприємців, а також установ ринкової інфраструктури на створення сприятливих умов для активізації підприємницької діяльності та поліпшення інвестиційного клімату за рахунок впровадження на місцевому рівні заходів з дебюрократизації та дерегуляції бізнесу; забезпечення конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва та підвищення його ролі у вирішенні завдань прискореного соціально-економічного розвитку міста; формування і впровадження ефективної системи його обслуговування, підтримки і захисту шляхом концентрації фінансових, матеріально-технічних ресурсів, виробничого і наукового потенціалу.

Програма базується на основі аналізу стану розвитку малого підприємництва та результатах виконання попередніх програм підтримки розвитку малого підприємництва у м. Харкові. Вона відображає систему цілей, завдань, цільових показників і комплексу заходів для їх досягнення. Основні принципи, що покладені в основу розробки Програми:

актуальність;

збалансованість;

ефективність;

реалістичність;

цілеспрямованість;

прогнозованість;

координованість;

системність;

послідовність;

гласність.

Основними завданнями Програми є:

- активізація роботи місцевих органів влади щодо створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва;

- формування сприятливих нормативно-правових умов для започаткування та ефективного провадження підприємницької діяльності на основі дерегуляції та дебюрократизації регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

- впровадження нових фінансово-економічних та організаційних технологій підтримки розвитку підприємництва;

- удосконалення ресурсної підтримки суб’єктів малого підприємництва;

- сприяння впровадження інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих на модернізацію виробництва та налагодження випуску нових видів продукції;

- створення привабливого інвестиційного клімату для активізації інвестиційних процесів за рахунок внутрішніх і зовнішніх ресурсів;

- пропаганда і популяризація підприємницької діяльності, розширення можливостей інформаційного забезпечення суб’єктів господарювання;

- вдосконалення системи консультативних послуг для підприємців;

- створення умов для розвитку виробничих підприємств, для збільшення кількості нових робочих місць, зниження рівня безробіття;

- підтримка ділової та інвестиційної активності, розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг;

- стимулювання підприємницької ініціативи;

- підвищення ефективності діяльності Єдиного дозвільного центру у м. Харкові;

- розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, підвищення якості та розширення спектру послуг.

Досягнення намічених цілей створить умови для формування активного бізнес-середовища і цивільної самосвідомості підприємців, сприятиме зростанню престижу підприємницької діяльності.


^ Основні заходи та механізми підтримки підприємництва.

Основні заходи Програми підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки направлені на створення сприятливих умов, необхідних для стабільного та ефективного розвитку сфери підприємництва у нашому місті.

Структура заходів Програми має наступні підрозділи:

1.Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності.

2.Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка.

3.Ресурсне та інформаційне забезпечення підприємництва.

4. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва.



4.1.Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності.

Основною метою є подальша перебудова регуляторної політики, спрямована на створення сприятливого підприємницького середовища, забезпечення прозорого і чіткого механізму взаємодії органів влади та суб’єктів підприємницької діяльності, зменшення втручання центральних і місцевих органів влади у діяльність суб’єктів господарювання. Оптимальне нормативне регулювання підприємницької діяльності на місцевому рівні передбачає усунення правових, економічних та адміністративних перешкод у реалізації права на підприємницьку діяльність.

Для цього будуть впроваджуватись нормативні акти, спрямовані на формування нормативно-правової бази, яка б сприяла подоланню адміністративно-дозвільних бар’єрів на всіх етапах започаткування та ведення бізнесу, недопущенню прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів і зменшенню втручання держави у діяльність суб’єктів малого підприємництва.

Основні завдання:

- Реалізація єдиної державної регуляторної політики.

Реалізація єдиної державної регуляторної політики в місті спрямовується на дотримання вимог регуляторного законодавства на всіх етапах підготовки і прийняття регуляторних актів та забезпечення відкритості процесу регуляторної діяльності.

З метою забезпечення принципу прозорості та врахування громадської думки до процесу розробки нових проектів регуляторних актів постійно залучаються представники громадських організацій та підприємницьких структур.

Регуляторна політика є не тільки обов’язком для влади, вона передбачається і базується на активній участі громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань, науковців, громадських організацій до розробки та обговорення проектів регуляторних актів з питань підприємництва, які мають суттєвий вплив на права та інтереси підприємців, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання органів державної та місцевої влади у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності.

- Удосконалення процедур започаткування та ведення бізнесу.

Одним із основних напрямків Програми є постійне проведення громадськими організаціями підприємців, бізнес – структурами, фіскальними органами, семінарів та «круглих столів» для підприємців з різних аспектів введення підприємницької діяльності, проведення податковими органами міста інформаційно – роз’яснювальної роботи серед платників податків щодо висвітлення актуальних питань щодо спрощеної системи оподаткування, системи адміністрування податків та існуючих змін у законодавстві щодо податкової системи.

- Вдосконалення процедур видачі документів дозвільно-погоджувального характеру.

Реалізація цього заходу Програми надасть можливість щодо спрощення процедури видачі документів дозвільного характеру, усунення численних дублювань при поданні й розгляді (узгодженні) цих документів на кожному етапі дозвільної процедури, посилення відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства щодо питань надання документів дозвільного характеру.


^ 4.2.Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка.

Основною метою є мобілізація фінансових ресурсів з усіх можливих джерел фінансування для забезпечення ефективного функціонування суб’єктів малого підприємництва та формування позитивного інвестиційного клімату міста.

Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка спрямована на досягнення стабільної і гнучкої системи фінансово-кредитної підтримки, що передбачає спрощення доступу малих підприємств до кредитних та інвестиційних ресурсів, забезпечення сприятливих умов для розвитку підприємництва, адаптації незайнятого населення до умов ринкової економіки, зменшення рівня безробіття та створення нових робочих місць.

Основні завдання:

- Формування позитивного інвестиційного іміджу міста.

Успішний розвиток малого підприємництва залежить від фінансово –кредитної підтримки суб’єктів малого підприємництва. Основною проблемою залишається освоєння нових механізмів фінансово-кредитної підтримки, формування мережі місцевих та регіональних фондів підтримки підприємництва та кредитно – гарантійних установ.

Тому, особливе значення для суб’єктів господарювання має майнова підтримка, участь у конкурсах високоефективних інноваційно-інвестиційних проектів. Усе це вимагає створення відповідного потенціалу у фінансовому секторі, а саме створення оптимального механізму ефективного цільового використання фінансових та інвестиційних ресурсів, залучення іноземних кредитів та інвестицій.

Активне співробітництво між підприємницькими структурами і вітчизняними та іноземними фінансово-кредитними та кредитно-гарантійними установами сприятиме залученню інвестиційних ресурсів у розвиток підприємств не тільки малого та середнього бізнесу, але й великих промислових підприємств.

Одним з найважливіших напрямів економічної діяльності, є інвестиційна політика держави, яка повинна забезпечувати динаміку процесів розширеного відтворення господарської діяльності.

Складання інвестиційного паспорту надасть можливість зацікавити потенційного інвестора та людей, що вивчають інвестиційну інфраструктуру міста в сприянні залучення коштів в економіку нашого міста.

З метою формування позитивного інвестиційного іміджу міста, ^ 7. Основні заходи щодо реалізації Програми підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2012-2015 роки



^ Вдосконалення нормативно – правової бази у сфері підприємницької діяльності




№ з/п

Пріоритетні завдання

Зміст заходів

Виконавці

Термін виконання

Джерела фінансування

1

2

3

4

5

6

1.1.1

Реалізація єдиної державної регуляторної політики


Відстеження результативності регуляторних актів, регулюючих діяльність суб'єктів господарювання, здійснення необхідних заходів щодо анулювання неефективних нормативно-правових актів.



Департаменти та управління ХМР.


Постійно

Не потребує коштів

1.1.2




Вдосконалення правового регулювання господарських та адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання.


Департаменти та управління ХМР.

Постійно

Не потребує коштів

1.1.3




Забезпечення участі громадян у процесі підготовки регуляторних актів щодо розроблення нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів.


Департаменти та управління ХМР.

Постійно

Не потребує коштів

1.2.1

Удосконалення процедур започаткування та ведення бізнесу

Забезпечення аналізу та підготовки відповідних пропозицій до центральних органів влади з питань удосконалення нормативно-правової бази, яка регулює підприємницьку діяльність.


Управління підприємництва та дозвільних процедур Департаменту підприємництва та споживчого ринку ХМР, громадські організації, бізнес-структури.


Протягом терміну дії Програми

Не потребує коштів

1.2.2




Організація і проведення семінарів, «круглих столів» з питань взаємодії суб’єктів малого бізнесу з фіскальними органами, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед платників податків щодо висвітлення питань системи адміністрування податків.

Управління підприємництва та дозвільних процедур Депар