Реферат: Цільова програма Підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу та Розвитку міжнародного співробітництва

Додаток

до рішення ____сесії обласної ради п`ятого скликання

від


цільова програма

Підтримки інвестиційної діяльності,

зміцнення міжнародного іміджу

та Розвитку міжнародного співробітництва

Полтавської області

на 2008 – 2010 роки


Полтава – 2008


Зміст



Вступ


Мета програми

Виконання попередніх програмних документів (Цільової Програми підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу та розвитку міжнародного співробітництва Полтавської області на 2006 – 2007 роки)
^ 2.1. Сприяння інвесторам та поширення інформації, формування громадської підтримки 2.2. Навчальні програми
2.3. Реклама інвестиційних можливостей Полтавської області

2.4. Участь у виставкових заходах

2.5. Міжнародне співробітництво

Сутність питання та обґрунтування доцільності вирішення його методом створення нової цільової програми

3.1. Визначення конкурентних переваг та ідентифікація проблем

(СВОТ-аналіз)

3.2. Концептуальні заходи по заохочуванню та підтримці потенційних

інвесторів.
^ 4. Концептуальні заходи по заохочуванню та підтримці потенційних інвесторів
5. Реклама інвестиційних можливостей області
5.1. Зв’язки із громадськістю 5.2. Міжнародні виставки
5.3. Презентації
5.4. Ділове спілкування
5.5. Використання сучасних засобів ефективного поширення інформації

6. Міжнародне співробітництво, як резерв для розвитку
^ 7. заходИ із виконання програми Підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу та Розвитку міжнародного співробітництва Полтавської області на 2008 – 2010 роки
ВИСНОВКИ
^ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ



3


3

4


3


4

5

5

6


6

8


13


13

15

16

16

17

17

17

17

17

20


26

26




вступ


Цільова програма ^ Підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу та Розвитку міжнародного співробітництва Полтавської області на 2008 – 2010 роки є продовженням попередньої програм Підтримки інвестиційної діяльності та зміцнення міжнародного іміджу Полтавської області на 2004 – 2005 роки та на 2006-2007 роки (далі Програма), розробленої на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2002 року № 440-р “Про схвалення плану заходів щодо виконання Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002 – 2010 роки” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 477-р “Про схвалення програми “Інвестиційний імідж України”, дія якої продовжена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.01.06 року №2-р «Деякі питання забезпечення виконання програми «Інвестиційний імідж України» до 2010 року».

Програма окреслює наявний стан та майбутні пріоритети активізації заходів, спрямованих на доведення до широкого загалу світової спільноти інформації про соціально-економічні здобутки Полтавської області, її експортний потенціал та інвестиційні можливості, можливості в сфері наукового й культурного співробітництва.


^ 1. Мета програми


Створення позитивного міжнародного іміджу є одним із ключових завдань будь-якого регіону, що прагне забезпечити своїх мешканців належним рівнем життя, а також стати активним учасником міжнародного співробітництва.

Посилення формування уявлення про Полтавську область як про регіон з багатою унікальною культурою та історичною спадщиною, розвинутою високотехнологічною індустріальною та аграрною базою, як надійного і передбачуваного партнера потребує подальшої активізації інформаційно-презентаційної діяльності, спрямованої на підвищення міжнародного авторитету області.

Перебування області в результаті відкритості її інформаційного простору під впливом різновекторних, не завжди позитивних інформаційних потоків, обумовлює необхідність посилення цієї складової інформаційно-презентаційної діяльності.

Ця Програма, спрямована на забезпечення позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу Полтавської області на 2007-2010 роки, передбачає вироблення єдиного комплексного підходу до формування та здійснення інформаційно-презентаційної політики регіону, яка б охоплювала різноманітні сторони його життя. Регіональна іміджева політика повинна забезпечити узгоджені дії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій на цьому напрямі на основі використання економічного, інтелектуального та культурного потенціалу.


^ 2. Виконання попередніх програмних документів

(Цільової Програми підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу та розвитку міжнародного співробітництва Полтавської області на 2006 – 2007 роки)
^ 2.1. Сприяння інвесторам та поширення інформації, формування громадської підтримки
За період дії попередньої програми видано каталог інвестиційних пропозицій підприємств області (російською та англійською мовами). Створено спеціалізований сайт “Інвестуйте в Полтавщину” (проходить тестування). Його головна мета дати потенційному інвестору попередню уяву про можливості ведення бізнесу в нашому регіоні; про спільні проекти, які з успіхом реалізовані та діють в області. На ній планується розмістити зразки документів, які необхідні для державної реєстрації іноземних інвестицій та іншу корисну інформацію для першого знайомства із Полтавщиною.

Щороку оновлюється версія CD-диску “Ділова Полтавщина”.

Розроблено медіа-презентацію регіону українською, російською, англійською, німецькою та французькою мовами.

Видано буклет про регіон (російською та англійською мовами).

Розроблено стратегію розвитку Полтавської області до 2015 року.

^ 2.2. Навчальні програми
13-15.12.07 року в Полтаві підтримки та сприяння обласної державної адміністрації, Асоціацією місцевих та регіональних урядів Латвії спільно з Національним Демократичним Інститутом (м. Київ) організовано навчальний семінар з питань місцевого розвитку для Полтавської та Сумської облдержадміністрацій. Основною темою семінару було планування розвитку та просування працевлаштування у сільських районах.

26.05.07 року в Полтаві проведено конференцію "Залучення інвестицій у розвиток підприємств Полтавської області". Організаторами конференції виступили Міжнародна громадська організація “Полтавське земляцтво”, Полтавська обласна рада та Полтавська облдержадміністрація та Полтавський міськвиконком.

В ході конференції підписано Меморандум про співробітництво між Полтавською облдержадміністрацією та Українським центром сприяння іноземному інвестуванню (InvestUkraine).

Забезпечено підготовку пропозицій по земельним ділянкам під будівництво промислових об’єктів на території області за запитами іноземних компаній.

Розпочато роботу в області проекту “Економічний розвиток міст” АМР США. Головна мета проекту - надання допомоги містам України в розробленні стратегії розвитку територіальних громад з акцентом на залучення інвестицій в розвиток економіки міст. В рамках підписаного Протоколу про наміри між проектом (ЕРМ) та Кременчуцькою міською радою розроблена та ухвалена Стратегічний план розвитку м. Кременчука.

04.07.07 року делегація фахівців облдержадміністрації взяла участь в організованому Проектом «Економічний розвиток міст», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку, круглому столі «Можливості та шляхи розвитку аеропортів регіонального значення в Україні».


^ 2.3. Реклама інвестиційних можливостей Полтавської області

Інформація про економічний та інвестиційний потенціал Полтавської області була розміщена в спеціалізованому виданні Держзовнішінформу України “Огляд українського ринку”, постійно розміщується інформація про новини економічного життя області.

Також направлено інформацію щодо інвестиційного потенціалу Полтавщини для розміщення в міжнародному виданні – галузевому щорічнику “Україна інвестиційна” та спеціальному випуску Українського видавничого консорціуму “Вісник”.

Інформація про область надана для користування у всі Посольства України за кордоном.

Налагоджена система обміну оперативною інформацією з економічних та інвестиційний питань із Торгово-економічними місіями в складі Посольств України за кордоном.

Районами і містами області розроблені та затверджені місцеві інвестиційні програми, виконання яких знаходиться під постійним контролем Головного управління економіки облдержадміністрації і враховується під час рейтингової оцінки роботи місцевих органів виконавчої влади щодо залучення інвестицій, що проводиться за кожне півріччя.

Щоквартально до Міністерства економіки України надсилається інформація про інвестиційну привабливість області та анкети інвестиційних проектів, а також узагальнена інформація щодо моніторингу звернень інвесторів до органів виконавчої влади всіх рівнів.

На основі інвентаризації вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, проведеної міськвиконкомами та райдержадміністраціями, створено базу даних цих ділянок (112 ділянок загальною площею понад 600 га). Найбільш привабливі ділянки (8 одиниць площею більше 30 га з добре розвинутою поруч інфраструктурою) включено до обласного каталогу.


^ 2.4. Участь у виставкових заходах

проведення презентації Полтавської області та участі в серії “круглих столів” з підприємцями міст Банска Бистриця та Жиліна Словацької Республіки;

Проведено місії бельгійських та молдовських фірм в Полтаві;

Забезпечено перебування виїзного засідання Міжнародного Трейд-клубу в Полтавській області (37 дипломатів (керівників економічних відділів) з 21 країни). В рамках заходу представлено інвестиційний потенціал області, проведено “круглі столи” за участю підприємців в Полтаві та Кременчуці.

Забезпечено представлення області в наступних заходах:

Міжнародна виставка “АГРО – 2006,2007;

Національний Сорочинський ярмарок – 2006, 2007;

Міжнародний туристичний салон “Україна 2006”


^ 2.5. Міжнародне співробітництво

За 2006 рік було забезпечено перебування в області та інформаційний супровід 8 іноземних делегацій та надано забезпечення 3 візитів делегації області за кордон.

За 2007 рік забезпечено перебування в області та інформаційний супровід ^ 10 іноземних делегацій та надано забезпечення 7 візитів делегації області за кордон.


Фінансування заходів програми:
Рішенням двадцять шостої сесії четвертого скликання обласної ради від 31 березня 2006 року про затвердження “Цільової програми підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу та розвитку міжнародного співробітництва Полтавської області на 2006-2007 роки” на виконання заходів програми було передбачено виділення щорічно двісті сімнадцяти тисяч гривень (217000 грн.), в тому числі сто сорок чотири тисячі п’ятсот гривень (144500 грн.) для участі області у виставкових заходах відповідно затвердженого радою з питань виставкової діяльності плану. ^ Фактично, профінансовано на використано:
2006 рік 150000 грн. Використано: 150000 грн.

2007 рік 150000 грн. Використано: 127925,64 грн.


Усі перераховані заходи здійснювалися узгоджено та зба­лансовано в структурі єдиної системи маркетингових зусиль регіону.


^ 3. Сутність питання та ОБҐРУНТУВАННЯ доцільності вирішення його методом створення

НОВОЇ цільової програми


Полтавщина має вагомий економічний потенціал та динамічно і впевнено розвивається.

^ Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в область, станом на 1 січня 2008р. склав 363,0 млн.дол.США і становив
238,1 дол.США на одну особу населення області (проти 185,0 дол.США на початок дії попередньої програми та 149,5 дол. США на початок дії програми у 2004 році).

^ Приріст іноземного капіталу (з урахуванням курсової різниці) за 2007р. становив 47,2 млн.дол.США (15,0% до накопиченого обсягу на початок року).

Станом на 01.01.2008 у 287 підприємствах області свій капітал розмістили інвестори з 45 країн світу (проти 210 на початок дії попередньої програми та 178 підприємств на початок дії програми у 2004 році).

Більшість обсягів іноземних інвестицій зосереджено на промислових підприємствах (303,8 млн.дол.США, або 83,7% їх загального обсягу).

Іноземні інвестиції розміщені на підприємствах 5 міст та 21 району області, але основні обсяги (83,5% загального обсягу прямих іноземних
інвестицій області) припадають на міста Кременчук (154,4 млн.дол.США), Комсомольськ (98,5 млн.дол.США), Полтаву (50,3 млн.дол.США).

Загальний внесок портфельних інвестицій, що входять до статутного фонду підприємств області, від нерезидентів 9 країн світу станом на 01.01.2006 склав 99,1 млн.дол.США.



Об`єктивним відображенням позитивних змін у структурі економіки області є структура експорту та імпорту товарів.

За роки дії попередньої програми спостерігається тенденція до збільшення зовнішньоторговельного обороту області товарами та послугами (мал. 2).


^ Динаміка зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами Полтавської області

1996-2007 рр. у млн. дол. США



малюнок 2


Оцінка динаміки залучення інвестицій та інвестиційного рейтингу дає можливість зробити наступні висновки:

- на протязі останніх років зберігається позитивна динаміка обсягів інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій. Проте, домінуючу частку в загальному обсязі інвестування займають внутрішні інвестиції і, в першу чергу, власні кошти підприємств;

- область входить у першу десятку регіонів України за інвестиційною привабливістю і має значний потенціал залученні зовнішніх інвестицій;

В той же час, близькість їх розташування дає можливість використовувати акумульовані в цих регіонах фінансові ресурси.


^ 3.1. Визначення конкурентних переваг та ідентифікація проблем (СВОТ-аналіз)

СВОТ-аналіз (SWOT) - це вивчення слабких і сильних сторін окремих елементів об'єкту, а також оцінка потенційних можливостей підсилення слабких і макси­мального використання сильних сторін. Крім того, цей вид аналізу передбачає виявлення загроз для розвитку об'єкту, які є і які можуть виникнути в перспек­тиві.

Таблиця 3.1


Фактор

Сильні сторони (переваги)

Слабкі сторони (недоліки)


1. Географічне положення

1. Зручне географічне становище в центрі України.

2. Привабливе природне середовище

3. Комунікаційна доступність

1. Віддаленість від міжнародних шляхів сполучення

2. Населення, ринок праці

1. Надлишок трудових ресурсів

2. Наявність кваліфікованих кадрів в традиційних галузях промисловості

3. Дешева робоча сила

4. Система перепідготовки кадрів

1. Складна демографічна ситуація (від’ємний приріст, мала народжуваність, стан здоров’я)

2. Відтік кваліфікованих кадрів

3. Низький рівень заробітної плати

4. Невідповідність професійного рівня трудових ресурсів потребам економіки

5. Заборгованість із заробітної плати

3. Природні ресурси

1. Значна частка родючих ґрунтів і їх екологічна чистота

2. Запаси нафти, газу і залізної руди

3. Наявність сировинної бази будіндустрії

4. Великі запаси водних ресурсів

5. Високий рекреаційний потенціал

6. Наявність заповідних територій

1. Виснаження основних родовищ нафти і газу

2. Недостатні капіталовкладення в розвідку корисних копалин, зокрема нафтогазорозвідку

3. Недостатнє використання рекреаційного потенціалу

4. Ерозія ґрунтів

5. Екологічні проблеми щодо забезпечення питною водою Кременчука та Кременчуцького району області

4. Промисловість, будівництво

1. Наявність потужних промислових підприємств, здатних виробляти конкурентоспроможну продукцію

2. Технологічний досвід випуску продукції


3. Наявність значної частки недержавних підприємств

4. Розвинений будівельний комплекс

5. Наявність родовищ вуглеводнів залізної руди, місцевих будівельних матеріалів

1. Зношеність основних фондів

2. Недостатність обігових коштів

3. Високий рівень не завантаженості виробничих потужностей

4. Висока матеріально- та енергомісткість продукції

5. Низька іноваційність підприємств

6. Недостатня кількість підприємств сертифікована за міжнародними стандартами

7. Низький рівень корпоративної культури управління


5. Сільське господарство і переробка сільгосппродукції

1. Значна кількість родючих ґрунтів

2. Багатопрофільний сільськогосподарський комплекс

3. Повернення права власності на землю селянам

4. Активність фермерських господарств

5. Робота за концепцією екологічного землеробства та випуску екологічно-чистих продуктів харчування


1. Низька ефективність сільського господарства

2. Дефіцит обігових коштів

3. Недостатнє впровадження інтенсивних та біотехнологій

4. Висока ступінь залежності молокопереробних та м’ясопереробних підприємств від кон’юнктури ринків СНД

5. Відсутність сучасних підприємств з випуску комбікормів та великотоварних підприємств з випуску м’яса

6. Туризм, культурно-історичний рекреаційний потенціал

1. Високі рекреаційні можливості

2. Унікальні пам’ятки природи, історико-культурні пам’ятки

3. Активізація зеленого туризму

1. Недостатнє використання рекреаційних ресурсів

2. Відсутність сучасної інфраструктури туризму



7. Транспорт, інженерна інфраструктура, науково-технічний потенціал

1. Розвинена мережа шляхів сполучення

2. Розгалужена мережа газопроводів

3. Достатнє забезпечення міського населення комунальними послугами

4. Наявність аеропорту

5. Значне покриття території мобільним зв’язком різних операторів

6. Сильний науковий потенціал області


1. Недостатній інформаційний сервіс та ін.

2. Неефективний і проблемний житлово-комунальний сектор з високим ступенем енергоспоживання.

3. Нерозвинена комунальна сфера в сільській місцевості

4. Малі інвестиції в науку

5. Неефективне використання наукового потенціалу в економіці

8. Екологія

1. Значна кількість заповідних територій, які охороняються

2. Велика частка екологічно чистих територій

1. Значна кількість викидів підприємств і транспорту

2. Територіальні нерівномірність техногенного навантаження

3. Недостатня кількість природоохоронних заходів в промисловості


9. Ринкова інфраструктура, підприємництво

1. Активність приватного сектора, бажання займатися приватною справою

2. Наявність бізнес-центрів, за допомогою який здійснюється навчально-консультаційна діяльність

3. Інтенсивне зростання суб’єктів малого підприємництва

4. Висока активність страхових компаній, інвестиційних, пенсійних фондів

5. Наявність на території області достатньої кількості професійних учасників фондового ринку (торговців цінними паперами, незалежних реєстраторів), які мають змогу забезпечити обіг цінних паперів та облік прав власності

1. Недостатній розвиток інфраструктури малого підприємництва

3. Мала кількість інноваційних структур

4. Недостатня кількість інвестицій, дешевих кредитних ресурсів

5. Низька ліквідність, ефективність та прозорість ринку цінних паперів



Характеристика можливостей та загроз для розвитку регіону приведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2


Можливості

Загрози (обмеження)


1. Розвиток підприємництва

2. Збільшення інвестицій в усі галузі економіки

3. Посилення іноваційності економіки

4. Можливість створення регіональних кластерів

5. Формування регіональних брендів

6. Посилення позицій на внутрішньому ринку, зокрема переробної промисловості

7. Нова продукція і розширення асортименту

8. Збільшення глибини переробки сільгоспсировини

9. Розвиток нетрадиційних джерел енергії

10. Розвиток виробництва екологічно чистої продукції

11. Розвиток курортно-рекреаційних зон

12. Розвиток зеленого туризму

13. Подальший розвиток народних промислів

14. Створення культурно-туристичних закладів

15. Покращання природного довкілля

16. Поглиблення зв’язків науки і виробництва

1. Нестабільність, зміна законодавчої та нормативно-правової бази

3. Погіршення демографічної ситуації

4. Збільшення імпорту сільгосппродукції та продуктів харчування внаслідок вступу до СОТ

5. Недотримання вимог антимонопольного законодавства

6. Нерозуміння необхідності отримання конкурентних переваг

7. Наявність тіньового сектору економіки

8. Зниження платоспроможності споживачів продукції місцевих підприємств

9. Фінансова і цінова нестабільність, інфляційні процеси

10. Конкуренція з боку товаровиробників інших регіонів та країн

11. Обмеженість сільгоспресурсів, зниження продуктивності сільського господарства

12. Перешкоди на ринку збуту продукції АПК

13. Природні катаклізми

14. Порушення екологічної рівноваги при надмірному техногенному навантаженні


Підсумовуючи вище наведену характеристику області, можна виділити такі найбільш важливі її конкурентні переваги:

Полтавщина займає вигідне географічне розташування, що є сприятливою передумовою для розвитку виробництва та надання транспортних послуг;

стратегічне значення для регіонів мають родовища та запаси вуглеводнів і залізної руди;

з урахуванням наявних ресурсів в області потенціал розвитку мають наступні галузі матеріального виробництва:

сільське господарство;

харчова та переробна промисловість;

видобування та переробка вуглеводнів;

житлово-комунальна сфера;

видобування й збагачення залізної руди;

область має значний машинобудівний потенціал, тому розвиток повинні отримати окремі підгалузі й виробництва цієї галузі з урахуванням попиту і стратегічного їх значення;

Полтавська область виділяється серед інших регіонів України своєю культурною та історичною спадщиною, природно-рекреаційними ресурсами. Ці обставини забезпечують можливість пріоритетного розвитку туризму та курортно-оздоровчого господарства.


Проведений SWOT-аналіз дає можливість визначити пріоритетні напрями залучення інвестицій, реалізація яких має забезпечити сталий розвиток економіки Полтавщини:


технічне переозброєння діючих промислових виробництв, впровадження ресурсоощадних технологій, освоєння конкурентоспроможної продукції. Створення нових конкурентоспроможних виробництв, які в середньостроковій перспективі визначатимуть соціально-економічний розвиток міст, районів та області в цілому;

підвищення енергонасиченості сільськогосподарського виробництва, впровадження інтенсивних технологій, вирощування та переробка екологічно чистої продукції;

розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури, активізація зеленого туризму;

екологізація виробництва;

розвиток інженерно-транспортної інфраструктури регіону, житлово-комунального господарства;

підвищення іноваційності економіки та ефективності використання науково-технічного потенціалу області.

підготовка органами місцевого самоврядування земельних ділянок під промислову забудову


Ефективний розвиток співробітництва в зазначених сферах не є можливим без доведення як до представників ділових кіл, так і широкого кола світової громадськості, інформації щодо соціально-економічних здобутків Полтавської області на шляху ринкової трансформації господарства, даних про експортний потенціал та інформації щодо інвестиційно-прибуткових проектів.

Основними мотивами, що повинні стимулю­вати збільшення обсягів залучених в економіку регіону іноземних інвестицій, є наступні:

підвищення технологічного рівня виробництва в ме­жах регіону;

розвиток держави загалом. Заможна і розвинена держава, до якої йдуть іноземні інвестори, збільшуючи її значення у світі та привносячи у вітчизняний ґрунт пере­дові традиції й культуру бізнесу, дозволяє громадянам почуватися впевненіше. І, навпаки, усвідомлення недостатньої розви­неності своєї країни, постійні звинувачення у корупції, несприятливому інвестиційному кліматі, економічних зловживаннях загострюють відчуття меншовартості, викликають почуття безвихідності та безперспектив­ності, приреченості на невдачі та недолю не лише для су­часного, але і для прийдешніх поколінь;

зиски майбутніх періодів. Збільшення об­сягів іноземних інвестицій сьогодні — це мультипліковані доходи населення у майбутньому. Сприяючи їх залучен­ню зараз, можна у перспективі розраховувати на вищий рівень зарплати, соціальних гарантій, здешевлення тих чи інших видів продукції, а відтак, і на економію сімейного бюджету, більшу доступність і якість медичних та освітніх послуг тощо.

На особливу увагу у цьому контексті заслуговує роль місцевої влади. Саме від уміння її працівників налагоджувати взаємодію з закордонними партнерами, потенційними інвесторами, не до­пускати виникнення конфліктних ситуацій і залежить рівень мотивації останніх у вкладенні фінансових ресурсів в еко­номіку регіону.
^ 4. Концептуальні заходи по заохочуванню та підтримці потенційних інвесторів.
Враховуючи всю специфіку та складність прийняття іно­земним інвестором рішення про вкладення капіталу за кор­доном, особливо в такі ризиковані ринки, яким залишається український, є необхідність в подальшій активній і цілеспрямованій роботі з цими інвесторами, формуванні позитивного іміджу економіки в цілому та її регіонів, зокрема. Усунен­ня бар'єрів законодавчого характеру — завдання під силу лише центральним органам влади. Але крім цього є проблеми, впоратись з якими реально на регіональному рівні. Наприклад, основна частина (за дея­кими оцінками до 80%) іноземних інвестицій в економіку східноєвропейських держав було залучено за ініціативою і безпосереднім сприянням територіальних органів держав­ної влади та місцевого самоврядування.

^ Роль представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у про­цесі залучення іноземних інвестицій полягає в наступному:

Заохочувальна підтримка — це низка заходів, спрямо­ваних на доведення до потенційного інвестора інформації про інвестиційні можливості певної території (області, району, міста), його конку­рентні переваги.

Принципова підтримка — потрібна інвесторам, котрі прийняли рішення інвестувати в економіку регіону, але не впевнені у сприятливому ставленні з боку органів місцевої влади, об'єктивності контролюючих служб тощо. Вона особ­ливо важлива, адже не зовсім сприятливий імідж на міжнародній арені викликає численні сумніви та упереджене ставлення іноземних інвесторів. Така підтримка може полягати в особистих зустрічах керівників органів влади з іноземцями, обговоренні спільних проблем, узгодженні позицій щодо реалізації того чи іншого проекту.

Попередня підтримка — застосовується на початковій стадії реалізації інвестиційного проекту, коли інвестор від концептуальних рішень переходить до практичної діяльності з реалізації проекту і стикається з низкою незнайомих йому проблем регуляторного характеру. Така підтримка може по­лягати у наданні інформаційної та консультативної допомоги.

Процесуальна підтримка — набір заходів і дій, покли­каних сприяти успішній реалізації діючого інвестиційного проекту. Полягає у вирішенні поточних проблем, наданні до­помоги щодо кращого орієнтування в особливостях норма­тивно-правової бази держави тощо. Принципове значення та­кої підтримки полягає у створенні в інвестора твердого пере­конання, що всі попередні стадії підготовки та започаткування інвестиційного проекту не були лише засобом досягнення економічних інтересів місцевої влади. Вона свідчить про го­товність приймаючої сторони розвивати співробітництво на довгостроковій основі і є добрим стимулом для подальшого нарощування інвестицій цим же інвестором або стає сигна­лом для приходу в економіку регіону інших інвестуючих ком­паній.


У контексті інвестиційної політики на місцевому рівні імідж регіону, в першу чергу, слід розглядати як ресурс для розвитку. Слід зазначити, що цей ресурс може виявитися набагато вагомішим, аніж, наприклад, поклади природних копалин. Для того, щоб цей ресурс був задіяний, необхідно, щоб регіон виділявся на фоні своїх сусідів і мав необхідні для інвестора «споживчі» характеристики.

По суті, це оз­начає створення комплексної маркетингової програми для популяризації інвестиційних можливостей території.

^ Для ефективної регіональної політики в сфері інвестування необхідно наступне:

Наявність ринку вільного капіталу, який готовий узяти на себе додаткові інвестиційні ризики. В регіоні для малого та середнього бізнесу джерелами такого капіталу можуть стати фонди (недержавні пенсійні, венчурні, фонди по обслуговуванню будівництва та управлінню нерухомістю та інші).

Наявність в області компаній, що демонструють спроможність до швидкого зростання, яким потрібна допомога в підготовці бізнес-планів, проектів. Консолідація регіонального бізнесу.

Наявність сприятливого середовища, сформованого місцевими органами влади, для забезпечення умов ефективної взаємодії регіонального бізнесу та інвесторів, які матимуть можливість не тільки входження в компанії, а й вихід по закінченню інвестування.


Базовим елементом маркетингової стратегії регіону є визначення пріоритетних сегментів для залучення іноземних інвестицій.

Такими сферами для Полтавської області будуть:

агропромисловий комплекс (сільське господарство та пере­робка);

добувна промисловість;

житлово-комунальна сфера;

машино- та приладобудування;

сфера туризму та рекреації, готельний бізнес;

медична промисловість;

розвиток комунальної інфраструктури;

виробництво продуктів нафтоперероблення.

Залежно від вибору пріоритету буде продовжено створення цілеспрямованої системи пропагування можливостей регіону. Вона включатиме як комплекс заходів регулятивно-стимулюю­чого характеру (наприклад, надання режиму максимального інформаційного сприяння, спрощених процедур реєстрації або навіть окремих фіскальних преференцій), так і цільову роботу з інвесторами відповідної категорії щодо реалізації їхніх проектів, а також пропаганду та рекламу регіону через канали розповсюдження комерційної інформації.
^ 4.1 Пропагандистські кампанії
Іншим важливим напрямом реалізації інвестиційного по­тенціалу території Полтавської області є цілеспрямована пропагандистська робо­та. Вона включає в себе декілька різних напрямів.

По-перше, це робота органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з поширення позитивної інфор­мації про регіон та його інвестиційні можливості на різних міжнародних зустрічах, ділових переговорах, семінарах, конференціях тощо.

По-друге, варто виділити таку форму роботи з потенційними іноземними інвесторами, як виставки та ярмарки.

По-третє, пропагування інвестиційних можливостей регіону необхідно проводити на основі використання існуючих засобів масової інформації. Насамперед варто виділити роботу в міжнародній інформаційній мережі Інтернет, де можна вдало розмістити найбільш актуальну інформацію про інвестиційні можливості регіону.

По-четверте, це співпра­ця з торгово-економічними місіями у складі Посольств Ук­раїни за кордоном. Кожна з таких місій покликана сприяти налагодженню ефективних зв'язків українських підприємств з іноземними партнерами.

По-п'яте, використан­ня потенціалу недержавних організацій та наукових установ.


^ 4.2 Формування громадської підтримки
У цьому контексті важливим є розуміння місцевих бізнесових кіл щодо необхідності приходу іноземних інвестицій в економіку регіону, усвідомлення сво­го місця у цих процесах, а також тих переваг, які вони отри­мають у разі реалізації конкретних інвестиційних проектів.

З метою забезпечення громадської підтримки інвес­тиційної політики регіону окрему увагу слід приділяти рівню поінформованості мешканців, що повинна досягатись шляхом:

проведення міжнародних форумів із залученням керівників об'єднань підприємців, консалтингових фірм, місцевих лідерів політичних партій, громадських органі­зацій;

проведення громадських слухань з питань залучення іноземних інвестицій. Такі слухання дозволяють праців­никам органів державного управління та місцевого са­моврядування відкрито обмінюватись думками з науковцями, підприємцями, діючими інвесторами, громадськими лідерами;

організації інвестиційних ярмарок із запрошенням потенційних інвесторів з-за кордону та презентацією інве­стиційних потреб і можливостей регіону.

Всі перераховані важелі повинні діяти узгоджено та зба­лансовано в структурі єдиної системи маркетингових зусиль регіону.


^ 5. Реклама інвестиційнИХ можливостЕЙ

ПолтавсЬКОЇ ОБЛАСТІ


Маркетингова стратегія передбачає формуван­ня і втілення в життя певних напрямів зовнішньоекономічної політики, спроможних сприяти ширшому залученню інозем­них інвестицій. То­му особлива увага з погляду максимальної реалізації інвес­тиційного потенціалу Полтавської області повинна надаватися відповід­ним технікам роботи з інвесторами та практичним засобам реалізації маркетингової стратегії регіону.

Найбільш доступ­ними та ефективними з них є:

проведення кампаній по зв’язках із громадськістю;

розповсюдження рекламної інформації;

робота на міжнародних виставках;

організація презентацій;

використання інструментів ділового спілкування.

^ 5.1 Зв’язки із громадськістю
З погляду інвестиційного іміджу території, використання зв’язків із громадськістю означає формування в очах потенційних інвесторів уявлен­ня про її сприятливий образ. Таке уявлення може базуватись, насамперед, на довірі, а тому головним завданням підготов­ки та проведення таких кампаній є виникнення довірливого відношення іноземних інвесторів до українських партнерів.

Принциповим моментом є визначення центральної ідеї такої кампанії, або того образу, який уо­соблюватиме інтерес іноземних інвесторів до певної терито­рії. Ця ідея лягає в основу формування ключового пропаган­дистського гасла. Для Полтавської області таким ефективним гаслом, яке протягом останніх двох років ідентифікується з нашим регіоном є: «Полтавщина. Екологічний стандарт України».
^ 5.2 Міжнародні виставки
Участь області у міжнародній виставці (особливо такій, що відноситься до числа престижних, наприклад Ганноверській чи Познанській) є одним із ключових елементів освоєння зовнішніх інвестиційних ринків. Такі виставки дозволяють од­ночасно здійснювати огляд сучасного стану певної галузі та демонструвати власні можливості у цій сфері. Окрім наочно­го представлення своїх можливостей виставки і форуми дають можливість особистого контакту із зацікавленими сто­ронами.


5.3 Презентації

Презентація — це складний процес по­дачі концентрованої інформації для певної аудиторії, з ознайомчою чи заохочувальною метою. Підготовка кожної презентації потребує значного часу, зосередженості, викори­стання сучасних технічних і демонстраційних засобів.

Ефективність ділових презентацій залежить від інтенсивності подачі матеріалу та масштабності використання репрезентативних каналів.

^ 5.4 Ділове спілкування
Робота з залучення іноземних інвестицій, навіть в разі використання найбільш досконалих рекламних технологій, обов