Реферат: Р. А. Кучеренко проблемы развития перерабатывающих предприятий плодоовощной консервной отрасли черкасской области на инновационно-инвестиционной основе

Р. А. Кучеренко,

аспірант Національного університету біоресурсів і природокористування України

УДК 338.439.4

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ ПЛОДООВОЧЕВОЇ КОНСЕРВНОЇ ГАЛУЗІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ЗАСАДАХ

У статті досліджено проблеми, що гальмують прискорений розвиток переробної галузі плодоовочевої консервної продукції у Черкаській області. Проаналізовано сировинний, технічний, інвестиційний, збутовий компоненти та визначено головні перспективні напрями розвитку галузі.

Ключові слова: плодоовочева консервна продукція, врожайність овочів, основні засоби, інноваційна активність, інвестиційне забезпечення, інвестиційний проект, інтеграція виробництва.

Р. А. Кучеренко

^ ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИХ ПРЕДПРИЯТИЙ ПЛОДООВОЩНОЙ КОНСЕРВНОЙ ОТРАСЛИ ЧЕРКАССКОЙ ОБЛАСТИ НА ИННОВАЦИОННО-ИНВЕСТИЦИОННОЙ ОСНОВЕ

В статье исследованы проблемы, которые препятствуют ускоренному развитию перерабатывающей отрасли плодоовощной консервной продукции в Черкасской области. Проанализированы сырьевой, технический, инвестиционный, сбытовой компоненты и определенны главные перспективные направления развития отрасли.

Ключевые слова: плодоовощная консервная продукция, урожайность овощей, основные средства, инновационный проект, инновационная активность, инвестиционное обеспечение, интеграция производства.

R. A. Kucherenko

^ TO THE QUESTION OF THE DEVELOPMENT OF PROCESSING ENTERPRISES OF FRUIT AND VEGETABLE CANNING PRODUCTS OF THE CHERKASY AREA ON INNOVATIVE INVESTMENT PRINCIPLES

In the article investigational problems which hinder speed-up development of processing industry of fruit and vegetable canning products in the Cherkasy area in the article. Raw material are investigated, technical, investment, sale components are analized and main perspective directions of the development of industry are determined.

Key words: fruit and vegetable canning products, productivity of green-stuffs, basic fend, innovative project, innovative activity, investment processing, integration of the production.


^ Постановка проблеми. Питання продовольчої безпеки у світі стають дедалі гострішими. Місце України у цій глобальній царині є неоднозначним. З одного боку, національний аграрний сектор має достатній потенціал, аби мати відчутний вплив на вирішення цієї світової проблеми, з другого – навіть вітчизняний споживчий ринок ще не забезпечено в повному обсязі продовольством власного виробництва.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку переробних підприємств плодоовочевої продукції досліджували Ганечко Л. О., Доброзорова О. В., Кальченко С. В., Мармуль Л. О., Ручкін О. В. та інші вітчизняні автори.

Ґрунтовні дослідження інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств здійснили: іноземні вчені – Й. Ален, В. Г. Говард, П. Друкер, Й. Шумпетер, Б. Санто; українські – Ю. Бажал, В. Геєць, М. Зубець, С. Пирожков та ін.

Щодо питань прискорення розвитку підприємств цієї галузі, то деякі з них потребують більш глибокого дослідження. Зокрема, це стосується розробки механізмів забезпечення виробництва достатніми обсягами сировини, оновлення технологій виробництва, пошуку інвестиційних ресурсів для цього оновлення, а також розв’язання проблем збуту консервної продукції.

^ Мета статті: на основі проведеного аналізу стану переробної галузі плодоовочевої консервної продукції Черкаської області виявити основні фактори, що стримують прискорення розвитку виробництва зазначеної продукції в регіоні, а також запропонувати шляхи обмеження декструктивної дії виявлених факторів.

^ Основні результати дослідження. Черкащина має сприятливі природно-кліматичні умови для високоефективного вирощування овочів. Область розташована у лісостеповій фізико-географічній зоні. Рельєф – хвиляста рівнина, переважають чорноземні ґрунти. Для області характерні помірно-континентальний клімат із м’якою зимою і теплим літом. Середня температура влітку +20°С, узимку -5°С.

Цей сприятливий чинник визначав те, що Радянська Україна у середині 1980-х років виробляла 3,5 млрд. умовних банок плодоовочевих консервів на рік. Реалізація продукції здійснювалася в основному в регіонах Сибіру і Далекого Сходу.

Після розпаду СРСР, навпаки, збільшилися поставки до України імпортної плодоовочевої консервації, що вирізнялася кращою конкурентоздатністю.

Із середини 1990-х років на Черкащині, як і в цілому по Україні, у зв’язку із зміною форм власності, використанням сучасніших технологій виробництва плодоовочевої консервної продукції галузь почала нарощувати обсяги виробництва високоякісної продукції, яка стала поширюватися не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.

Результати виробництва плодоовочевої продукції залежать від впливу цілого комплексу економіко-організаційних чинників: агротехнічних, технологічних, організації управління, маркетингових, інвестиційних тощо.

Деякі автори [1, с. 1258–1259] виокремлюють такі основні проблеми галузі:

незначна кількість і нерозвиненість господарств, спеціалізованих на постійному вирощуванні тих чи інших видів плодоовочевої продукції;

нерозвинута заготівельна та збутова інфраструктура;

недостатнє інформаційне і маркетингове забезпечення;

висока собівартість продукції;

низький рівень якості продукції та селекційної роботи;

низький рівень рентабельності овочівництва;

низька інвестиційна привабливість галузі.

Для дослідження цих проблем у Черкаській області перш за все слід провести аналіз сировинної бази виробництва, адже вирощування овочів на сільськогосподарських підприємствах області за нинішніх економічних умов зводиться до виробництва обмеженої кількості найприбутковіших товарних плодоовочевих культур для продажу переробним підприємствам і трейдерам, що пояснюється виробничими потужностями підприємств та їх спеціалізацією, яка історично склалася в цій зоні. В усіх районах області господарства вирощують капусту, моркву, цибулю та інші овочі, які входять до повсякденного набору і користуються попитом на споживчому ринку.

Питома вага Черкащини в загальному виробництві овочів в Україні у 2010 р. становила 4%, що є досить скромним показником, враховуючи вже відзначені у статті сприятливі природні умови [3]. Під вирощування овочів в області в той же період було використано 3,6% площ. Динаміка посівних площ овочів відкритого ґрунту продемонстрована на рис. 1.



1995 1996 1997 1998 1999 2000 2011 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010


Рис. 1. ^ Динаміка посівних площ овочів відкритого ґрунту Черкаської області за період 1995–2010 рр. (тис. га)

Джерело: [4]

Як бачимо, за останні 16 років істотних змін у площах під вирощування овочевих культур не сталося, коливання відбувалося в межах 17,2–24,7 тис. га. При цьому перший та останній роки дослідження практично тотожні. Тож можна висновувати, що сировинна база плодоовочевої консервної галузі тривалий час не зазнавала структурних змін.

Динаміку виробництва овочів, а також плодів і ягід за цей самий період представлено на рис. 2.



1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010


Рис. 2. ^ Динаміка вирощування овочів, плодів і ягід у Черкаській області за період 1995–2010 рр. (тис. ц)

Джерело: [4]


Дані, представлені на рис. 2, наочно демонструють набагато суттєвішу амплітуду коливання виробництва сировини для плодоовочевої консервної галузі. Водночас, спостерігається тісний зв’язок між динамікою площ і обсягами вирощування плодоовочевої продукції в усі роки досліджуваного періоду, окрім 2004-го та 2007-го, де він доволі несуттєвий. У 2009 р. при зменшенні площ було досягнуто зростання обсягів вирощування плодоовочевої продукції.

Фактором, що міг вплинути на виявлену відсутність тісно детермінованого зв’язку між дослідженими показниками, є урожайність, динаміку якої наведено в табл. 1.

^ Таблиця 1

Динаміка урожайності овочів, плодів і ягід у Черкаській області за період 1995–2010 рр. (ц з 1 га площі)

Період

Овочі

Темпи приросту ланцюгові, %

Плоди та ягоди

Темпи приросту ланцюгові, %

1995

115

-

8,5

-

1996

116

0,9

10,5

23,5

1997

135

16,3

21,2

101,9

1998

124

-8,2

14,8

-30,2

1999

98

-21,0

9,1

-38,5

2000

156

59,2

29,5

224,2

2001

151

-3,2

12,2

-58,6

2002

165

9,3

33,7

176,2

2003

171

3,6

43,2

28,2

2004

135

-21,1

46,8

8,3

2005

149

10,4

33,9

-27,6

2006

153

2,7

46,0

35,7

2007

115

-24,8

44,9

-2,4

2008

135

17,4

44,5

-0,9

2009

157

16,3

47,3

6,3

2010

161

2,6

48,2

1,9

Джерело: [4]


Проведений у табл. 1 аналіз підтверджує різницю в коливанні між площами та обсягами вирощування плодоовочевої продукції. Несуттєвий зв’язок у 2004-му та 2007-му роках, а також невідповідність площ і врожаю у 2009 році пояснюється головним чином коливанням урожайності. За останні 16 років урожайність овочевих культур (із зазначеними коливаннями по роках) склала у середньому 139,8 ц/га, що вдвічі нижче потенційних виробничих можливостей культур. Отже, у цей період відзначалася низька інтенсифікація виробництва плодоовочевих культур.

Впливовим чинником ефективності переробної галузі плодоовочевої продукції є ціна реалізації овочів сільськогосподарськими підприємствами. У табл. 2 представлено аналіз динаміки середніх цін реалізації овочів виробниками Черкаської області.

Таблиця 2

Динаміка середніх цін реалізації сільськогосподарської продукції виробниками Черкаської області за період 1996–2010 рр. (грн. за т)


^ Період (рік)

Ціна (грн. за т)

Темп приросту, %

1996

388,2

-

1997

537,0

38,4

1998

471,4

-12,2

1999

662,5

40,5

2000

778,3

17,8

2001

1114,9

43,3

2002

1271,2

14,0

2003

1844,3

45,1

2004

2396,1

29,9

2005

3161,9

32,0

2006

2557,4

-19,1

2007

3200,2

25,1

2008

3549,4

10,9

2009

4052,2

11,2

2010

6108,2

50,7

Джерело: [2]


За досліджуваний період динаміка середніх цін реалізації овочів у виробників мала велику амплітуду. У 1998-му та 2006-му роках навіть відбулося помітне зниження цін. Проте їх середньорічний приріст за період становив 21,8%, що перевищує середній рівень інфляції. Така ситуація призводить до постійного непропорційного підвищення собівартості плодоовочевої консервної продукції і, відповідно, не сприяє зростанню її конкурентоспроможності.

Окрім сировинної бази, відчутний негативний вплив на собівартість плодоовочевої консервної продукції справляє рівень придатності основних засобів переробних підприємств та новизна застосовуваних технологій. Ступінь зносу основних засобів переробних підприємств станом на 2009 рік становить 77,5%, що є найгіршим показником серед інших галузей області [5]. Цим фактом, а також недостатньою інвестиційною привабливістю галузі обумовлена надзвичайно низька інноваційна активність переробних підприємств плодоовочевої консервної продукції. Загалом на підприємствах Черкащини за період 2000–2010 рр. питома вага підприємств, що впроваджували інновації, навіть зменшилася – від 12,8% до 10,9%, істотно зменшилася кількість інноваційних видів продукції – від 301 до 41, питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової зросла від 6,7% до 7,1% [2; 5]. Позитивним показником інноваційної активності підприємства області залишається тільки кількість упроваджених нових технологічних процесів.

Найголовнішою причиною низької інноваційної активності плодоовочевих консервних підприємств Черкащини залишається недостатнє інвестиційне забезпечення. Останніми роками основним джерелом фінансування інноваційної діяльності підприємств в області є власні ресурси (див. табл. 3).

Таблиця 3

Структура джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств Черкаської області за період 2007–2009 рр.


^ Період (рік)

Власні (%)

Державний бюджет (%)

Іноземний інвестор (%)

Інші джерела (%)

2007

75,1

0,7

-

24,3

2008

94,5

4,5

-

1,0

2009

98,9

1,1

-

-

Джерело: [5]


Проведені в табл. 3 розрахунки підтверджують, що частка фінансування інноваційної діяльності підприємств області власними коштами у 2007–2009 рр. значно зросла, фактично перетворившись на кінець періоду на єдине джерело. Цей факт підтверджує непривабливість галузі для інших інвесторів та неувагу до неї з боку держави.

Серед інвестиційних проектів, що заплановані до реалізації на Черкащині під державні гарантії, тільки один стосується досліджуваної галузі. Проектом передбачається модернізація плодоконсервного заводу у м. Корсунь-Шевченківському. Загальний обсяг інвестицій планується в обсязі $400 тис. із терміном окупності 5 років. Такий обсяг інвестицій украй недостатній для модернізації галузі.

Тим часом загалом обсяг інвестицій в основний капітал у регіоні за період світової фінансово-економічної кризи істотно знизився: від 94,4% до попереднього у 2008 році до 52,8% – у 2009 році.

Водночас, саме в переробну галузь спрямовується найбільша питома вага інвестицій в основний капітал у регіоні за 2010 рік. Вона становить 30%, що залишається найвищим показником серед інших галузей.

^ Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, на основі проведеного аналізу можна зробити узагальнення та окреслити сучасний стан і проблеми переробної галузі плодоовочевої продукції на Черкащині:

у сільськогосподарських підприємствах області в нинішніх економічних умовах виробляється обмежена кількість найприбутковіших товарних плодоовочевих культур для продажу переробним підприємствам і трейдерам, що пояснюється недостатніми виробничими потужностями підприємств та їх спеціалізацією, яка історично склалася у цій зоні;

за останні 16 років помітних змін у площах під вирощування овочевих культур не відбувалося: коливання знаходилося в межах 17,2–24,7 тис. га. При цьому перший і останній роки дослідження практично тотожні. Сировинна база плодоовочевої консервної галузі тривалий час не зазнавала структурних змін;

суттєвішою була амплітуда коливання виробництва сировини для плодоовочевої консервної галузі. Проте спостерігається тісний зв’язок між динамікою площ і обсягами вирощування плодоовочевої продукції майже в усі роки досліджуваного періоду;

за останні 16 років урожайність овочевих культур склала в середньому 139,8 ц/га, що вдвічі нижче потенційних виробничих можливостей культур. Це свідчить про низьку інтенсифікацію виробництва плодоовочевих культур, унаслідок чого галузь переробки постійно відчувала дефіцит сировини;

динаміка середніх цін реалізації овочів у виробників мала велику амплітуду. У 1998-му та 2006-му роках навіть відбулося помітне зниження цін. Проте середньорічний їх приріст за період становив 21,8%, що перевищує середній рівень інфляції. Це призводить до постійного непропорційного зростання собівартості плодоовочевої консервної продукції та не сприяє зростанню її конкурентоспроможності;

значний негативний вплив на собівартість плодоовочевої консервної продукції має рівень придатності основних засобів переробних підприємств та новизна застосовуваних технологій;

інноваційна активність переробних підприємств плодоовочевої консервної продукції є надзвичайно низькою. На підприємствах Черкащини за період 2000–2010 рр. питома вага підприємств, що впроваджували інновації, знизилася, суттєво зменшилася кількість інноваційних видів продукції;

частка фінансування інноваційної діяльності підприємств області власними коштами за період 2007–2009 рр. суттєво зросла і в останньому році вже залишається фактично єдиним джерелом, що свідчить про непривабливість галузі для інших інвесторів та неувагу до неї держави.

Допомогти у розв’язанні означених проблем плодоовочевої консервної галузі може запровадження інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі, що матимуть як економічне, так і соціальне значення. Застосування нових форм та напрямів розвитку інтеграційних формувань в АПК Черкаської області – це важливий організаційно-економічний фактор, здатний компенсувати значною мірою дефіцит сировини, високу собівартість виробництва, брак інвестиційних ресурсів для модернізації виробництва плодоовочевих консервів на інноваційних засадах і відсутність державної підтримки переробної промисловості та сільських товаровиробників.

Пріоритетним стає розвиток інтеграції на основі формування замкнених циклів із вирощування овочів, їх переробки і реалізації консервованої продукції, який є одним із найважливіших напрямів організаційно-правової системи господарювання ринкового типу. Нові форми організації агропромислового виробництва – агрохолдинги, компанії, акціонерні товариства (відкриті та з обмеженою відповідальністю) – мають значні переваги: досягається органічне поєднання виробництва сільськогосподарської сировини та її переробки в одній організаційно-виробничій структурі під єдиним управлінням; максимально ефективне і раціональне використання природних та земельних ресурсів, технічних і технологічних інновацій; сучасна виробнича діяльність базується на професійному досвіді та новітніх досягненнях науки і техніки; гарантованим стає обсяг поставок сировини та висока завантаженість виробничих потужностей переробних підприємств.


Література

Рябенко Г. М. Теоретичні засади забезпечення конкурентоспроможності овочеконсервного підкомплексу АПК у ринкових умовах / Г. М. Рябенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 233. – Том 5. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. – С. 1258–1263.

Регіональний розвиток Черкаської області за 2008 рік. Статистичний збірник. – Черкаси, 2009.

Статистична інформація. Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2009 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.stat.cherkassy.ua/?p=stat_inform

Статистична інформація. Сільське господарство. Рослинництво 1995–2009 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.stat.cherkassy.ua/?p=stat_inform

Статистична інформація. Інвестиції та будівельна діяльність. Наука та інновації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ck.ukrstat.gov.ua/?p=stat_inform

Стаття надійшла до редакції 30 жовтня 2011 року