Реферат: Споживацький ринок користувача Бібліотеки І проблема незадоволеного попиту

Споживацький ринок
користувача Бібліотеки
і проблема незадоволеного попиту


Дослідження Львівської ОУНБ


р
егіональне дослідження “Споживацький ринок користувача бібліотеки і проблема незадоволеного попиту” є одним з етапів ко­мплексного дослідження “Читацький запит як один із видів аналізу споживацького ринку бібліотечних послуг” і охоплює період 1996-1999 рр.

Радикальні соціально-економічні і політичні реформи в Україні, її відкритість, стрімке вторгнення нових інформаційних технологій в усі сфери життя суттєво змінюють місію бібліотек у суспільстві та висувають на перший план завдання зміцнення їхнього інформаційного потенціалу. Інформаційна функція, що стає пріоритетною, зумовлює поглиблене дослідження проблеми “читацький запит”. Аналіз споживацького ринку є багатоаспектним і включає в себе аналітичні підходи до інформаційних запитів користувачів та незадоволеного попиту споживача інформації, надання якої може забезпечити фонд документів бібліотеки.

Вивчити проблему в цих двох площинах, проаналізувати об’єктивні і суб’єктивні фактори виникнення незадоволеного попиту в бібліотеці – таке завдання ставилося в ході даної розвідки.

^ Мета і завдання дослідження

Мета дослідження – поліпшення організації обслуговування користувачів бібліотек, розширення інформаційного поля книгозбірень, формування споживацького ринку користувачів і, як результат, створення інформаційних баз даних, поповнення фонду документів, підвищення іміджу кожної бібліотеки.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення незадоволеного попиту в бібліотеках області;

провести вивчення фонду документів для виявлення його активної і пасивної частин;

оцінити рівень організації фондів і каталогів: їхню повноту, надійність, упорядкованість, ступінь використання і збереження;

сформувати у бібліотекарів усвідомлення того, що облік відмовлень – не самоціль, а життєва необхідність для бібліотеки; не тільки показник негативних явищ, а й сигнал, орієнтир для удосконалення конкретної роботи з обслуговування користувачів;

дати оцінку якості роботи ЦБС та її структурних підрозділів на підставі вивчення причин відмовлень, їхніх класифікаційних характеристик, чіткого обліку і аналізу.

^ Бази дослідження

Дослідження проводилося на базі центральних міських, центральних районних та бібліотек-філій ЦБС області. Респондентами дослідження стали працівники та користувачі цих бібліотек.

^ Методи дослідження

При здійсненні дослідження використовувалися такі методи: опитування (анкетування, інтерв’ювання), спостереження, аналіз бібліотечної документації, експертна оцінка.
^ Проблематика дослідження
Об’єкт і предмет дослідження

Незадоволений попит користувачів бібліотек є сьогодні однією із найсерйозніших проблем, від вирішення якої залежить, чи стане бібліотека сучасною інформаційною і освітньою установою, чи залишиться осе­редком зберігання надбань минулого. Це питання є актуальним ще й тому, що у 1991 році Україна одержала державну незалежність, а з нею повертається народові історія, забуті імена, нові твори і т. ін. Разом з цим загострилася проблема фінансування галузі, зокрема поповнення фондів новими документами. Все це поставило перед бібліотечною спільнотою ряд проблем, серед яких: можливість задоволення запитів користувачів; ви­значення параметрів оновлення фонду документів; виявлення причин, що зумовлюють незадоволений попит; ліквідація лакун; вироблення бібліотекою чіткої системи виходу з кризи, зумовленої об’єктивними причинами; подолання психологічного бар’єру минулого, усталених традицій і стереотипів.

Об’єктом дослідження є користувач. Предметом – вивчення споживацького ринку.

Робочі гіпотези:

Гіпотеза 1

“Читацький запит” не виведений у статус проблеми № 1 для кожної бібліотеки.

Гіпотеза 2

Існування психологічного стереотипу, нібито інформація про дійсне число відмовлень підриває авторитет бібліотеки. Звідси – формальне ведення “зошитів незадоволеного попиту”, нерозуміння актуальності вив­чення даної проблеми.

Гіпотеза 3

Користувач реалізує свої читацькі потреби самостійно, використовуючи систему каталогів і картотек, відкритий доступ до фонду документів. У випадку незадоволення запиту, він не фіксується і не виводиться у категорію “незадоволеного”.

Гіпотеза 4

Якщо користувач звертається з тематичним запитом, то йому завжди можна запропонувати певну кількість видань з цієї теми.

Гіпотеза 5

Проблема “читацький запит” не вивчається, бо працівники бібліотек не бачать у цьому потреби.


^ Результати НДР

Одним із заходів, який сприяє поліпшенню комплектування фонду документів, організації обслуговування користувачів, є впорядкування роботи з відмовленнями на твори друку.

В ході дослідження одержано та узагальнено соціологічну та статистичну інформацію щодо стану фондів та причин, які викликають незадоволений попит; здійснено експертну оцінку проблеми, запропоновано шляхи її розв’язання.

Хід дослідження і зауваження більшості ЦБ про недоцільність його проведення („не відповідає ситуації в роботі бібліотек”) показали:

– нездатність провідних спеціалістів ЦБ до аргументованого аналізу, а лише до формальної констатації фактів;

– нерозуміння важливості проведення як соціологічних досліджень, так і інших вивчень;

– існування психологічного стереотипу, що дійсне число відмовлень нібито підриває авторитет бібліотеки. Зокрема, про це свідчать статистичні дані 14-ти ЦБС. При загальній кількості запитів 15 890 060, зареєстровано лише 73 671 незадоволений запит, що становить лише 0,5%. При наявній видавничій політиці, обмеженості коштів, зростаючих читацьких запитах цей показник є абсолютно нереальним і має бути значно вищим;

– відсутність розуміння того, що повністю уникнути відмовлень у бібліотеках неможливо, бо невідповідність запитів читачів і наявних фондів зумовлюється як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. В залежності від характеру незадоволених читацьких потреб (на видання, що входять до складу ядра бібліотечного фонду, чи на книги, які користуються тимчасовим підвищеним попитом) вживаються і різні заходи для ліквідації відмовлень;

– необхідність розрізняти поняття „відмовлення” (неможливість виконання одноразового запиту на видання, яке відповідає профілю комплектування бібліотеки, але з якихось причин відсутнє у фонді або є в недостатній кількості екземплярів) та „незадоволений читацький попит” (що включає багаторазовість запиту, його невідповідність профілю комплектування бібліотеки і т. ін.)

У дослідженні вивчалися переважно відмовлення тимчасового характеру, тобто існувала можливість задоволення запиту виданням іншого автора, а незадоволений попит, який потребує подальших дій, фактично не фіксувався ЦБ. З цієї точки зору не завжди є правомірним внесення більшості видань до «Списків незадоволеного попиту", адже їх можна замінити аналогічними, а деякі друки є в бібліотеках, але в обмеженій кількості примірників.

Науковим дослідженням було охоплено користувачів усіх вікових груп. Їхній освітній рівень досить різний: із середньою загальною освітою – 26,5%, середньою спеціальною – 28,5%, вищою – 45%. Виявлено, що більш глибокі і кваліфіковані запити спостерігаються у людей, які мають достатній виробничий стаж, середню або середню спеціальну освіту і вік від 40 до 50 років.

Читацький контингент опитаних досить різноманітний. Це студенти, пенсіонери, вчителі, медики, товарознавці, військовослужбовці, робітники різних спеціальностей, безробітні. Серед респондентів відсутні такі категорії, як бізнесмени, менеджери, фермери, депутати. Прикро, що бібліотечні працівники не поцікавилися думкою людей, які відіграють в суспільстві важливу владну й економічну роль і яких час змушує багато читати.

Більшість опитаних (55%) ніколи не одержували відмовлень, близько 30% – отримували їх рідко, від 5% до 15% – часто.

Тематична структура відмовлень досить різноманітна. Це видання з філософії, політології, історії, економіки, права. Користувачі мають потребу у друках з питань екології, юриспруденції, краєзнавства, історії України, про діячів філософської та економічної думки. Особливим попитом користується ділова література і література про підприємницьку діяльність. Певна увага приділяється виданням про „забуті” імена. Таку структуру читацької думки засвідчило анкетування, результати якого розходяться з думкою бібліотечних працівників, причому жодна ЦБС не дала обґрунтування цим висновкам. Адже, згідно з думкою фахівців бібліотек, читацький попит на літературу суспільного характеру становить в середньому 23,6%, сільськогосподарську – 14,6%, природничу – 7%, виробничу – 5,7%, медичну – 4,5%, а на видання з інших галузей знання (мовознавчі, дитячі, художні, літературознавчі, з питань фізкультури і спорту) – 55,4%. Бібліотекарі вважають, що сьогодні читачам потрібна в основному навчальна, науково-популярна, фахова і художня література.

Основні мотиви звертання читачів до бібліотеки – пізнавальні, навчальні, читання художньої літератури для відпочинку; дуже рідко – самоосвітні, ще рідше – громадські.

Значна кількість респондентів вважає, що фонди книжкових і періодичних видань бібліотек можуть повністю (20%) або майже повністю (60%) задовольнити їхні інформаційні потреби, особливо у сільських книгозбірнях, чого не скажеш про міські і районні центральні бібліотеки. Можливо, це є свідченням невибагливості читацького загалу або відсутності реклами бібліотеки, її фонду, нових видань тощо.

На запитання щодо задоволеності фондами бібліотеки в мовному аспекті 10% опитаних дали негативну відповідь. Користувачів, які володіють двома мовами (українською і російською), а отже і тих, кому "немає різниці, якою мовою читати", виявилося 10%. Відповіли, що бракує видань іноземною мовою (не уточнено якою), – 5%, російською – 1% респондентів. Серед опитаних 70% відповіли, що фонд їх задовольняє, і в той же час висловили побажання мати більше видань українською мовою.

На відмовлення читачам впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники. Реалії сьогодення такі, що здебільшого бібліотекарі змушені відмовляти читачеві через відсутність видання або його малу екземплярність, неможливість здійснити передплату і т. ін. Головними об’єктивними причинами такого становища ЦБ назвали: обмеженість коштів (10), відсутність перевидань (5), недостатність тиражів (4), недоліки видавничої політики (2). Серед суб’єктивних причин названо: недостатню екземплярність друків за наявності перевидань (7), слабке використання МБА, ВСО (4), лакуни у комплектуванні (2).

І тут знову зіштовхуємося з фактом поверхового аналізу, проведеного фахівцями ЦБ. Бо іноді і перевидань достатньо, і тиражі дозволяють придбати книгу, а основна причина – обмеженість або повна відсутність коштів. Мало уваги працівники бібліотек звертають на такі фактори, як нераціональне використання наявних коштів, дублетність у передплаті періодичних видань, придбання друків тимчасового характеру, неправильний розподіл нових видань серед структурних підрозділів ЦБС тощо.

Для позитивного вирішення ситуації з відмовленнями бібліотечні працівники застосовують: аналогічну заміну, постановку на чергу, послуги МБА, ВСО.

У ході дослідження виявлено, що фахівці не розмежовують поняття “відмовлення” і “незадоволений попит”. Ніде не зафіксовано ведення зошитів обліку відмовлень читачам, передбачених відповідними інструкціями та обліковими формами, що зібрані у довідковому посібнику “Організація роботи ЦБС” і мають сприяти підвищенню якості комплектування фонду.

Списки незадоволеного попиту засвідчили, що бібліотекам не вистачає, в основному, навчальної літератури.

Жодна з бібліотек-респондентів не вказала, що відмовлення на книги пов’язані з недосконалістю довідково-бібліографічного апарату.

І, нарешті, не проаналізовано ставлення бібліотекаря до потреб користувача, яке дуже часто є причиною відмовлень. Пасивність, недоброзичливість до читача, відсилка його до каталогів і полиць збільшують кількість нефіксованих відмовлень, що сприяє падінню професійного престижу конкретного працівника і зниженню авторитету бібліотеки.

Дослідження дало змогу зробити висновок, що сьогодні, в скрутний економічний час, саме внутрішні резерви є основними при вирішенні проблеми незадоволеного попиту, а не зовнішні, як вважають фахівці ЦБ. Хоч велику роль відіграє і якісне, досконале комплектування, велике значення мають підвищення професіоналізму працівників, культури обслуговування, краща організація ДБА, рекламна діяльність бібліотеки, тобто чинники, що залежать від кожної окремої людини. Все це в комплексі є результатом виміру повноти задоволення читацьких потреб у бібліотеці.


^ Основні висновки за результатами наукового дослідження:

фахівці публічних бібліотек області не займаються вивченням і аналізом проблеми „користувач” і „запит”, обслуговування користувачів здійснюється традиційними шляхами;

не подолано психологічний стереотип, згідно з яким дійсна кількість відмовлень нібито підриває авторитет бібліотеки;

нечітко розуміються відмінності понять „незадоволений читацький запит” і „відмовлення”;

переважає думка, що „незадоволений читацький запит” породжений лише об’єктивними причинами. Це зумовило формальний підхід респондентів-фахівців до даної проблеми;

користувач поставлений в залежність від застарілого фонду документів бібліотеки, його запити поки що не стали об’єктом вивчення і регламентуються можливостями бібліотеки, які сьогодні дуже обмежені через фінансову скруту.

Все це призводить до більш глобальних проблем:

невиконання бібліотекою у повному обсязі освітньої і інформаційної функцій;

падіння іміджу бібліотеки, від чого постає питання її “пот­рі­б­ності” чи “непотрібності” для населення, особливо в сільській місцевості;

незнання споживача і його потреб у торгівельній сфері веде до банкрутства підприємства. Ця теза певною мірою стосується і бібліотеки.

Отже, можна зробити загальний висновок, що проблема користувача і його запиту є проблемою номер один в умовах реформування галузі та розбудови бібліотек сучасного типу на основі демократизації і гуманізації.

^ Рекомендації за підсумками дослідження:

1. Вважати першочерговим завданням для кожної бібліотеки вивчення користувача і його запитів усіма доступними для культосвітньої установи методами.

2. Створити у відділах обслуговування ЦМБ і ЦРБ бази даних інформаційних читацьких потреб з метою систематичної фіксації незадоволеного попиту не лише на конкретне видання, а й на літературу певної тематики незалежно від її наявності у фонді даної бібліотеки.

3. Налагодити чіткий облік відмовлень користувачам із посиланнями на основні причини відсутності того чи іншого видання, а також пропозиції щодо ліквідації відмовлень. Раціональній організації роботи з відмовленнями сприятиме картотека, а не зошит незадоволеного попиту, бо вона зручна в користуванні, вичерпна інформативно, придатна для аналітичного аналізу.

4. Побудувати роботу з відмовленнями у відповідності з тезою: “Легше запобігти, ніж лікувати”, що, у свою чергу, вимагає забезпечення гласності у всіх питаннях, котрі мають відношення до задоволення читацького попиту, використання фонду документів бібліотеки.

5. Обмежити практику „самообслуговування” користувачів, яка до сьогодні вважалася нормою, з метою збільшення уваги бібліотечних працівників до виконання запитів користувачів та зменшення кількості відмовлень.

6. Практикувати організацію постійно діючих виставок нових надходжень з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів та реклами новинок.

7 . Забезпечити:

– удосконалення технологічних і рекламно-інформаційних процесів обслуговування;

– більш повне використання внутрішніх резервів бібліотеки, МБА;

– приведення ДБА у відповідність з потребами користувачів (аналітичне розписування збірників, періодики з проблем, що найбільше цікавлять користувача);

– систематичну роботу з фондом документів щодо правильності розстановки, ліквідації заставок, вивчення пасивної і активної частини фонду.

8. Розглянути можливість введення в ЦБ таких платних послуг, як підготовка фактографічних і аналітичних довідок; рекомендаційних списків літератури до дипломних і курсових робіт; надання консультацій, ксерокопіювання.

9. Спрямувати зусилля бібліотечних працівників регіону, за допомогою системи професійного навчання, виховання педагогічного такту та вміння допомогти користувачеві в конкретній ситуації, на пошук більш досконалих рішень для усунення незадоволеного попиту.

Наукове дослідження поставило перед фахівцями такі завдання:

– поглиблювати знання фонду документів Бібліотеки з точки зору потреб користувачів: чим активніше бібліотекар використовуватиме власні знання в інтересах читачів та популяризуватиме фонди своєї книгозбірні, тим повніше будуть задовольнятися читацькі потреби на твори друку;

– розвивати вміння всебічно орієнтуватися в інформаційному просторі, видавничій і книгорозповсюджувальній політиці держави, профілі комплектування бібліотек різного типу;

– підвищувати свій загальнокультурний рівень, що визначається термінами “професіоналізм”, “фаховий патріотизм”, “любов до професії і користувача”, “усвідомлення вагомості поставлених завдань”;

– набувати педагогічних навичок, знань з психології, етики відносин, майстерності володіння словом, адже бібліотека існує для користувача, а не користувач для бібліотеки;

– сприяти активному входженню своєї книгозбірні в ринок, розвитку сервісних бібліотечних послуг, формуванню потужних баз даних для залучення якнайширшого кола користувачів до бібліотеки із врахуванням умов функціонування і можливостей кожного конкретного закладу; створенню належного дизайну установи.




^ Студент-поліглот –
користувач львівських
наукових бібліотек
Дослідження Львівської ОУНБ


Основний контингент читачів львівських наукових бібліотек – це студенти, спеціалісти народного господарства, наукові працівники, які володіють іноземними мовами і відповідно користуються літературою цими мовами.

Специфіка розвитку іноземних мов на Львівщині ніколи не вивчалася з погляду інформаційного забезпечення. Кожна бібліотека вирішує самостійно питання придбання іноземної літератури, міжнародних контактів, участі у різних проектах. Вивчення запитів користувачів, котрі володіють іноземними мовами, не проводилося. Таке дослідження сприятиме виникненню нових форм взаємовигідної співпраці наукових бібліотек Львівщини, взаємопідтримці бібліотек, вирішенню деяких спільних проблем комплектування. Дієвим механізмом забезпечення користувача-поліглота могло б стати створення міжбібліотечної ради з питань координації та кооперації комплектування бібліотек іноземними інформаційними ресурсами універсального змісту.

Дана розвідка є першим етапом комплексного дослідження “Поліглот – користувач львівських наукових бібліотек”. Два наступні етапи будуть присвячені вивченню запитів спеціалістів та наукових працівників.
^ Мета та завдання дослідження
Мета дослідження – виявлення серед користувачів наукових бібліотек регіону студентів-поліглотів, які для оволодіння майбутньою профе-сією чи з інших міркувань мають використовувати під час навчання літературу іноземними мовами, та вивчення їхніх мовних читацьких інтересів. Передбачалося також з’ясувати, яка група мов домінує у сучасному навчальному процесі, яка починає розвиватися. Це може привести у майбутньому до можливих змін напрямів міжнародного книгообміну, активізації міжбібліотечного спілкування, запровадження нових форм бібліотечного та інформаційного обслуговування, включаючи платні послуги.

На основі оцінки складу бібліотечного фонду, аналізу задоволення читацьких мовних потреб, їхньої структури, передбачалося визначити місце відділу літератури іноземними мовами Львівської ОУНБ серед базових наукових бібліотек міста в обслуговуванні користувача-поліглота.

^ Основні завдання дослідження:

– виявлення ступеня задоволення читацьких потреб студентів – користувачів львівських наукових бібліотек;

– одержання інформації щодо різносторонньої, багатоаспектної оцінки читачем-поліглотом взаємин „читач – бібліотека” і їхнього зворотного зв’язку;

– визначення спільних практичних заходів, спрямованих на удосконалення обслуговування літературою іноземними мовами.
Бази дослідження
Дослідження проводилося на базі провідних львівських наукових бібліотек, які здійснюють обслуговування літературою іноземними мовами: відділу літератури іноземними мовами Львівської ОУНБ (ВЛІМ ОУНБ), Наукової бібліотеки Львівського національного університету
ім. І. Франка (НБ ЛНУ), НТБ Львівського національного університету "Львівська політехніка" (НБ ЛНУ "Львівська політехніка"), НТБ Українського державного лісотехнічного університету (НТД УкрДЛТУ), Львівської державної обласної науково-педагогічної бібліотеки (ЛДОНПБ), Наукової бібліотеки Львівського державного медичного університету
ім. Данила Галицького (НБ ЛДМУ), Наукової бібліотеки Львівської академії мистецтв (НБ ЛАМ). У процесі роботи виявилося, що Наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України не змогла організувати проведення дослідження, хоча іноземний фонд цієї бібліотеки є одним з найстаріших і найцінніших, а отже і запит користувача-поліглота в них, без сумніву, присутній.
Проблематика, об’єкт і предмет дослідження
Основна проблематика дослідження полягає у створенні умов для покращання забезпечення студентів-поліглотів, зокрема в оцінці бібліотечних та інформаційних послуг, а також у пошуку та удосконаленні існуючих форм роботи з користувачами.

Робочі гіпотези:

Гіпотеза 1

Для кращої орієнтації користувача, який здійснює пошук в усіх наукових бібліотеках, необхідна інформація у вигляді проспектів, брошур, картотек тощо про режим роботи і специфіку обслуговування кожної бібліотеки.

Гіпотеза 2

Справжні поліглоти серед студентів зустрічаються рідко, проте інформація, надана бібліотеками Львівщини, сприяє тенденції до зростання їхньої кількості.

Гіпотеза 3

Студенти змушені користуватися багатьма науковими бібліотеками з таких причин, як:

– вузькопрофільність бібліотечного фонду вищих навчальних закладів;

– недостатня екземплярність навчальних посібників; обмеження обслуговування в деяких з них студентів початкових курсів;

– неукомплектованість бібліотечних фондів потрібною літературою;

– бажання ознайомитися з передовим світовим досвідом стосовно майбутньої професії;

– інше.

Гіпотеза 4

Жодна бібліотека в сучасних умовах не в змозі самостійно задовольнити у повному обсязі читацькі мовні запити респондентів, і тому поліглот шукає потрібної інформації в різних бібліотеках.

Гіпотеза 5

Одна із базових наукових бібліотек є місцем мовної практики відповідного вищого закладу освіти, студенти щорічно проходять в ній архівну практику, тому книжкові та періодичні фонди цієї книгозбірні цілком їх влаштовують.

Гіпотеза 6

Студент звик користуватися якоюсь однією бібліотекою, тому що його влаштовує: її місцезнаходження; зручний графік роботи; доступність потрібної літератури; оперативне та професійне обслуговування, інші причини.

Гіпотеза 7

Студент виконує наукову роботу, яка вимагає дослідження об’єкта в багатьох наукових бібліотеках.

Об’єктом вивчення стали студенти вищих навчальних закладів міста, які інтенсивно вивчають іноземні мови.

Предмет дослідження – організація обслуговування студентів літературою іноземними мовами, ступінь задоволення їхніх мовних читацьких потреб, а також розвиток іноземних мов на Львівщині.
Методи дослідження
У ході дослідження використовувалися такі методи: аналіз статистичної інформації; анкетування; аналіз читацьких формулярів або вимог; бібліографічний метод; експертна оцінка.
Результати дослідження
Дослідники розглядали бібліотеку за схемою британського вченого П. Брофі – у трьох аспектах: бібліотека як фізична система, бібліотека як зібрання документів, бібліотека як інформаційна брама.

Бібліотека як система

Більшість львівських бібліотек – учасниць-дослідження – існують як фізичні системи, оскільки їх можна відвідувати, використовувати для навчання, пошуку інформації і навіть для екскурсій – як до пам’яток архітектури. Їхні приміщення пристосовані для зберігання бібліотечних фондів, доставки літератури, зручні для проведення часу відвідувачів.

За результатами опитування студентської молоді, значна її частина (46%) цінує книгозбірні за комфортні умови праці, доброзичливе і ввічливе ставлення до читачів, професійне та оперативне обслуговування. До негативних чинників, які впливають на імідж установи, на думку респондентів, відносяться: відсутність необхідної періодики (49%), неукомплектованість галузевого фонду (26%), невідповідність каталогів наявним фондам (21%), неоперативність обслуговування (12%), відсутність чергового біля системи каталогів і картотек та байдуже ставлення до читацьких запитів (по 9%), незручний графік роботи (1%).

Визначаючи якість роботи у сфері бібліотечних та інформаційних послуг, підходимо до другої концепції моделі: бібліотеки як книгозбірні.

Безперечним є той факт, що таке визначення є досить обмеженим у порівнянні з комплексом бібліотечних функціональних можливостей, проте для багатьох користувачів обсяг, актуальність і науковість зібрань залишаються пріоритетними. Термін „бібліотечні зібрання” поширюється також і на інформаційні послуги в електронній формі.

Одержані в ході дослідження дані свідчать, що при сумарному обліку за мовами виділяються видання українською, російською та іноземними мовами, за винятком ОУНБ. Облік за окремими мовами дозволяє ВЛІМ ОУНБ вивчати склад бібліотечного фонду та регулювати мовне наповнення галузевих підрозділів.

В усіх базових бібліотеках російські видання складають більше половини зібрання (найвищий показник у НБ ЛДМУ – 86% від загального фонду). Українська література становить від 12 до 33%; література іноземними мовами – від 2 до 30%.

Надходження нової іноземної літератури та періодики досить нерівномірні. Найменша кількість книжкових надходжень за останні три роки спостерігається у НТБ УкрДЛТУ, періодики – у ЛДОНПБ, найбільша частка нових книжок – у ВЛІМ ОУНБ, часописів – у НБ ЛНУ. Книговидача в базових бібліотеках за мовами складає від 0,2 до 31,5% від загальної книговидачі; а у ВЛІМ ОУНБ – 96% від книговидачі цього відділу.

Різні форми обліку фондів і книговидачі за галузями знання і мовами не дають можливості для аналізу та порівняння.

Третій аспект функціонального призначення книгозбірні допомагає розглядати бібліотеку як інформаційну браму. Це засіб, за допомогою якого користувачі отримують бажану інформацію, яку не знали, де шукати. Дане поняття включає застосування інформаційних технологій, користування міжбібліотечним абонементом, послугами довідково-бібліо­гра­фіч­­но­го апарату.

На сучасному етапі розвитку бібліотек найбільш поширеним залишається традиційний метод професійного обслуговування: надання споживачам суттєвої допомоги в користуванні бібліотечними фондами, задовольняючи термінові запити, допомагаючи у бібліографічному пошуку, пропонуючи інформаційні джерела та пошукові стратегії, відповідаючи на додаткові запити.

У ході дослідження респондентам для визначення їхніх потреб було поставлено запитання: “Які бібліотечні та інформаційні послуги Ви запропонували б впровадити в бібліотеці (можливо за помірну плату)?”. Споживачі інформації НБ ЛНУ ім. І. Франка висловили побажання поновити бібліотечні платні послуги, в т. ч. “нічний абонемент”, складання інформаційних списків літератури за темою, користування послугами Інтернету, отримання інформації про видання на цифрових полях, користування електронним каталогом, розроблення лінгвістичної системи з можливим використанням відео, інформування про новітню літературу, ксерокопіювання необхідних матеріалів.

Користувачі НБ ЛМУ пропонували запровадити платний кваліфікований бібліографічний пошук, використання фондів бібліотек світу через Інтернет, а дублетну літературу виставляти на продаж.

Найбільше побажань користувачів ЛДОНПБ стосувалися створення електронного каталогу.

Набагато більше пропозицій висловили читачі ВЛІМ ОУНБ, які запропонували створити картотеку електронних адрес бібліотек світу, купувати дорогі закордонні часописи і встановити платне користування ними, запровадити платний переклад і комп’ютерний набір матеріалу, організувати початкові та перманентні курси викладання іноземних мов, створити відеотеку та фонотеку для лінгвістичних вправ та перегляду фільмів іноземними мовами за плату, встановити через Інтернет зв’язок з бібліотеками світу та повідомляти користувачів про нові надходження, підбирати літературу і складати тематичні списки, інформувати читачів абонемента про наявну літературу, зокрема дозвільного характеру, створити електронний каталог.

У користувачів НБ ЛАМ пропозицій було небагато і здебільшого вони стосувалися суто професійних потреб: готувати інформаційні списки літератури на мистецькі теми, організувати фонотеку, надавати доступ до Інтернету за плату.

Аналізуючи відповіді користувачів різних наукових бібліотек, можна відзначити спільне бажання респондентів отримувати висококваліфіковане обслуговування та бібліотечно-інформаційні послуги з використанням сучасних комп’ютерних технологій. Інші пропозиції – суто специфічні для кожної окремо взятої книгозбірні. Варто звернути увагу на те, що користувачів цікавить бібліотека не стільки як фізична система чи книгозбірня, скільки як інформаційна брама. Її функція полягає у пошуку інформації, спрямуванні її до споживача, якого кваліфікований персонал вміло проводить інформаційними лабіринтами. Варто підкреслити, що запит набагато випереджає пропозицію, чого вже не повинно бути при існуючому світовому досвіді забезпечення інформацією та сучасних технологіях.


Студент-поліглот: запити і забезпечення.

У дослідженні „Користувач – поліглот” студенти не є основним об’єктом вивчення, адже вони лише починають оволодівати майбутньою професією. Проте першим етапом формування спеціаліста чи науковця є саме студент, і від того, яку підготовку він отримає за час навчання у вузі, залежить його майбутнє як спеціаліста.

За зведеними даними про склад провідної групи користувачів наукових бібліотек Львова, на 01.01.2000 року базовими бібліотеками користувалися 113 195 читачів. До цієї групи входили 12% науковців, 17,4% спеціалістів, 59,2% студентів.

У процесі дослідження виявилося, що найбільш активними читачами є студенти початкових курсів. На відміну від вузівських, обласні бібліотеки відвідують студенти усіх вузів міста без винятку, а також студенти вищих навчальних закладів інших міст, що свідчить про популярність бібліотек за межами області.

Реальну картину запитів студента-поліглота за мовно-галузевою ознакою відображено у картах аналізу читацьких формулярів/вимог. У середньому за рік один респондент читав від 2 до 56 книжок, від 3 до 79 журналів і 3 газети.

Аналіз читацьких формулярів/вимог найактивнішої частини відвідувачів, які володіють іноземними мовами, показав, що в основному респонденти звертаються до профільної літератури іноземними мовами.

Дані дослідження дають можливість зробити висновок про досить активне застосування разом з найбільш уживаними на Львівщині англійською, німецькою, польською, французькою мовами, іспанської та італійської. У чотирьох бібліотеках з шести активно користуються літературою словацькою та чеською мовами. Спостерігається і підвищення інтересу до східних мов. Зменшились показники використання видань угорською та румунською мовами через відсутність попиту і літератури цими мовами у книготоргах. Тепер книготорг і бібколектор пропонують переважно тільки навчальну літературу і довідкові видання.

Результати дослідження підтвердили гіпотезу про відсутність справжніх поліглотів серед студентів, які тільки опановують обрану професію. З усіх опитаних лише 1 студент володіє чотирма мовами, три мови опанували 8, дві – 47 користувачів. Студенти-поліглоти володіють і маловживаними у Львові мовами – болгарською, іспанською, італійською, чеською, білоруською, угорською, китайською, нідерландською, португальською та ін. Ці користувачі, як правило, не можуть задовольнити свої мовні запити у вузівських бібліотеках.

Під час навчання студенти розширюють мовні знання: одну мову вивчають 85 респондентів, дві мови – 36, три – 23, чотири – 5, шість мов – 2 особи.

Багатьом студентам недостатньо знати мови, які вивчалися у школі та вузі, тому вони планують вивчати мови самостійно. Цей контингент респондентів і є майбутніми поліглотами.

До вивчення іноземних мов респондентів спонукає майбутня професія, можливе влаштування на роботу за кордоном, пізнавальні інтереси, наукова та перекладацька діяльність, стажування за кордоном, спілкування в мережі Інтернет.

Щоб опанувати декілька іноземних мов, необхідно користуватися хоча б навчальною літературою, якої у вузівських книгозбірнях не вистачає, і студенти продовжують свій пошук в інших наукових бібліотеках міста. Як свідчить статистика, найчастіше вони звертаються до ЛНБ
ім. В. Стефаника НАН України (яка не взяла участі у дослідженні). Наступними за популярністю названо бібліотеку Львівського національного університету та ОУНБ. В інших бібліотечних закладах показники відвідування невисокі і майже однакові. Показовим є користування певної частини респондентів Інтернетом.

Для задоволення своїх читацьких потреб 114 респондентів користувалися іноземними книжками, 93 – журналами, 36 – газетами, щоб задовольнити свій, насамперед, професійний (92 респонденти), пізнавальний (82), науковий (66) інтерес, а 35 опитаних звертаються до книгозбірні за літературою для відпочинку; 72% респонденти надають перевагу оригінальним, 26% – перекладним виданням.

За даними анкетування, 67 респондентів із 151-го не мають можливості передплатити дорогі закордонні часописи, тому звертаються до послуг бібліотек. Проте лише 24 опитаних знаходять у книгозбірнях потрібні періодичні видання, 10 – продовжують пошук у Британській Раді, в Інтернеті, 66 – у друзів та знайомих, 49 – час від часу самі купують періодику. Звісно, що всі способи пошуку прийнятні для поліглотів, але в інтересах книгозбірень збільшити кількість користувачів.

Основною причиною звертання до декількох наукових бібліотек, як вказала більшість респондентів, залишається відсутність необхідних видань в одній установі: 63% опитаних отримують у бібліотеці свого вузу лише деяку частину запитуваної літератури, 30,5% – майже всю, 4,6% – всю. Існують також інші мотиви звернення до кількох книгозбірень: різносторонні інтереси користувача, науковий пошук, зручні розташування бібліотеки та графік роботи, комфортні умови праці, професійне та ввічливе обслуговування в одних бібліотеках та погане в інших. Звісно, сучасний запит важко забезпечити фондами однієї книгозбірні, але й стверджувати, що потреби поліглота вивчено, а література іноземн