Реферат: Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології навчально-методичні матеріали з дисципліни «історія держави та права україни»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ





НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ


«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ»


з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом підготовки «Правознавство»


Київ 2011


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ


КАФЕДРА

^ ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ»


з підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»

за напрямом підготовки «Правознавство»

УКЛАДАЧІ:

Павленко М.І. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, доктор історичних наук, професор;

Третьякова Т.А. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук, доцент;

Хойнацька Л.М. – доцент кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат історичних наук, доцент.


РЕЦЕНЗЕНТИ:

Щербак Н.О. – професор кафедри гуманітарних дисциплін ННІПП НАВС, доктор історичних наук, професор;

Ковпак Л.В. – старший науковий співробітник відділу новітньої історії та політики Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.


Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Історія держави та права України” затверджено на засіданні кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС від 30.08.2011 року, протокол №1.

Рекомендовано до друку Методичною радою від «14» грудня 2011, (протокол №4)


^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ


АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Розвиток країни має базуватися на глибоких знаннях історичного минулого, злагоді громадянського суспільства і держави, використанні всіх позитивних рис менталітету українського етносу, спрямованих на загальноукраїнську ідею «духовність – народовладдя – державність».

Зважаючи на це, вивчення історії держави і права України має величезне значення, насамперед, тому, що сприяє усвідомленню складного, багатогранного і часто суперечливого нашого історичного минулого, зокрема державотворення.

Як історико-правова наука, історія держави і права України тісно пов’язана з історією України, тобто із загальним історичним минулим українського народу, розвитком його культури, науки, економіки, виникненням та становленням громадських, політичних рухів і партій, інших галузей людської діяльності.

Історія держави і права України зберігає відносну самостійність, має чітко визначені об’єкт і предмет дослідження. Вона вивчає розвиток лише таких суспільних явищ, як держава і право. Все інше (економічні, соціальні, ідеологічні відносини, наука, культура, особа, політичні рухи та течії тощо) є основою для аналізу державно-правових процесів. Отже, історія держави і права України є також наукою юридичною, однією з фундаментальних державно-правових дисциплін, що охоплює еволюцію держави на території України, її правовий розвиток.

Існує певна тотожність історії держави і права, як науки і навчальної дисципліни, з теорією держави і права. Однак принципова відмінність між ними полягає насамперед у тому, що остання вивчає загальні закономірності державотворення різних народів, їх правових інститутів і правової бази. В нашому випадку розглядаються конкретні державно-правові системи, їх особливості та притаманні лише їм характерні риси. Історія держави і права охоплює розвиток і функціонування всіх аспектів еволюції державотворення та тернах України – державного механізму, форм державної єдності, права. Під час вивчення даного процесу використовуються узагальнення і понятійний апарат, напрацьовані в ході наукового дослідження теорії держави і права. Тому предметом історії держави і права України як наукової та навчальної дисципліни є вивчення загальних закономірностей і характерних особливостей виникнення, функціонування, зміни різних типів та форм держави і права українського народу на всіх етапах його розвитку.

Багато в чому визначальною віхою історії держави і права є те, що вона розглядає політичні та правові інститути практично до наших днів. Тому не випадково спостерігається зв'язок з чинним правом, спонукання відповідним чином з’ясувати його сутність, недоліки і переваги. Досліджуючи, систематизуючи та узагальнюючи досвід минулих поколінь, історико-правова наука сприяє пізнанню й використанню у державному будівництві закономірностей державно-правового розвитку інших країн, дозволяє уникнути повторення помилок і необдуманих кроків. Проте це можливо, з одного боку, лише за умови об’єктивного дослідження наявного історико-правового матеріалу, з іншого – за наявності у практиці сьогодення глибокого бажання і реальних можливостей здійснити багатовікову мрію українського народу про побудову й існування демократичної держави і громадянського суспільства. Саме тому вивчення історії держави і права України є невід'ємною частиною і необхідним елементом вищої юридичної освіти.

Обов'язковим компонентом, відсутність якого унеможливлює пізнання історико-правової спадщини, є глибокий і всебічний аналіз найважливіших юридичних пам'яток нашої минувшини. Потреба у цьому обумовлена підвищенням якості історико-правової підготовки студентів та слухачів, їхньої загальної правової культури, а також можливістю ознайомлення з процесом становлення галузей українського права.

Серед рекомендованої монографічної літератури та підручників пріоритетне місце займають праці, підготовлені сучасною національною правовою наукою, а також роботи зарубіжних вчених і дослідників. Звернення, насамперед, до наукового доробку за роки української незалежності є свідченням не лише значного інтересу дослідників до історико-правової проблематики, але й наслідком реальних зрушень та досягнень у цій сфері.


^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


МЕТА ДИСЦИПЛІНИ:

Сприяти оволодінню студентами та слухачами знань з історії становлення і розвитку української держави та права;

Сформувати чіткі методологічні та теоретико-концептуальні засади в осмисленні студентами юридичного фаху основних тенденцій, закономірностей та особливостей процесу розвитку української держави та права;

Сформувати у світогляді студентів та слухачів юридичного фаху засади патріотизму, любові до своєї держави, її історії та державницьке мислення;

У процесі вивчення навчальної дисципліни “Історія держави та права України” студенти та слухачі повинні:

ЗНАТИ:

особливості історичного розвитку державницьких і правових інститутів в Україні;

цілісну картину державницького розвитку українських земель у порівнянні із державно-правовим розвитком країн західної Європи;

джерела навчального курсу: законодавчі акти, які приймалися в українській державі різних періодів; історичні джерела, в яких міститься інформація про державно-правовий розвиток України різних періодів; вітчизняна та зарубіжна наукова література з історії держави та права України.


У процесі вивчення навчальної дисципліни “Історія держави та права України” студенти та слухачі повинні:


ВМІТИ:

формувати національну та державницьку свідомість, високу правову культуру, професійну етику, глибоку повагу до вироблених в середовищі нації зразків українського права і соціальних цінностей, принциповість та неупередженість у забезпеченні прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина;

давати наукове тлумачення основним науковим поняттям та категоріям з історії держави та права України;

в усному та письмовому вигляді правильно (логічно) висловлювати або оформлювати власні думки стосовно оцінки історико-правових явищ та процесів;

володіти комп’ютерними методами збору, зберігання та обробки інформації, яка застосовується в сфері професійної діяльності тощо.



^


3. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ



№ з/п

Назва тем

Всього годин

Всього годин з викладачем

З них:

З них:

З них:

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Самостійна робота

Індивідуальна робота

 

Змістовний модуль І

66

26

10

12

4

38

2

1.

Тема 1: Предмет, методи вивчення та періодизація ІДПУ.

14

4

2

2

 

10

 

2.

Тема 2: Давньоруська держава і право.

22

10

4

6

 

12

 

3.

Тема 3: Литовсько-Руська держава (др. пол. ХІV - ХVІ ст.).

14

4

2

2

 

8

 

4.

Тема 4: Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої (др. пол. ХІV - пер. пол. ХVІІІ ст.).

16

8

2

2

4

8

 

 

^ Змістовний модуль ІІІ

66

26

8

16

2

36

2

 

Тема 5: Козацька республіка (Вольності Запорозькі) кінця ХV - 1775 р.

20

6

2

4

 

14

 

8.

Тема 6: Українська гетьманська держава (Військо Запорізьке) та її право (сер. ХVІІ - кін. ХVІІІ ст.).

22

12

4

8

 

10

 

9.

Тема 7: Державно-правове становище українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії (ХVІІІ - поч. ХХ ст.).

24

8

2

4

2

12

 

 

Змістовний модуль ІV

66

28

12

12

4

38

2

11.

Тема 8: Національна державність і право України (1917 - 1921 рр.).

16

6

4

2

 

10

 

12.

Тема 9: Політико-правове становище західноукраїнських земель 20-х - 40-х років ХХ ст.

12

4

2

2

 

8

 

14.

Тема 10: Держава і право УРСР.

18

8

4

4

 

10

 

15.

Тема 11: Держава і право незалежної України (1991 - поч. ХХІ ст.).

20

10

2

4

4

10

 




^ ВСЬОГО ГОДИН:

198

80

30

40

10

112

6



^ 4. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять студентами та їх успішності.

^ Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

^ Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.


^ 5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


За шкалою ЕСТS

За 100-бальною шкалою

За національною шкалою

Визначення *

A

86 - 100

відмінно

відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції

B

80 - 85

добре

дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками

C

71 - 79

добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок

D

66 - 70

задовільно

задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

E

60 - 65

достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

30 - 59

незадовільно з можливістю повторного складання

незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки

F

0 - 29

незадовільно з обов'язковим повторним курсом

незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу



^ 6. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІДПУ

Предмет, методи вивчення та завдання курсу “Історія держави та права України”. Періодизація та джерела вітчизняної історії держави та права. Історіографія історії держави і права України. Загальні риси українського права.


^ ТЕМА 2. ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО

Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Давньоруської держави. Суспільний лад України княжої доби. Державний устрій України княжої доби: а) центральні органи влади і управління; б) князівська адміністрація на місцях; в) судова система. Особливості суспільного ладу і державного устрою Галицько-Волинської держави. Проблема державно-правової спадщини Київської Русі. Джерела та характерні риси права України княжої доби. “Руська правда”: історія створення, основні списки і редакції: а) право власності; б) зобов’язальне право; в) спадкове право; г) злочини та покарання; д) судовий процес за “Руською правдою”.


^ ТЕМА 3. ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА (ДР. ПОЛ. XIV-ХVІ СТ.)

Формування території Литовсько-Руської держави та її суспільний лад. Центральні та місцеві органи влади і управління: порядок утворення, функції, компетенція. Джерела та характерні риси права Литовсько-Руської держави.


^ ТЕМА 4. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(ДР. ПОЛ. XIV- ПЕР. ПОЛОВИНА XVII СТ.)

Політико-правовий статус Галичини у складі Королівства Польського (ХІV – перша половина ХVІ ст.). Джерела та основні риси права. Суспільно-політичний устрій Галичини (XIV – середина XVII ст.). Передумови зближення Великого князівства Литовського та королівства Польського, вплив на нього ідеології «Москва – Третій Рим». «Генрікові артикули». Люблінська унія і утворення Речі Посполитої. Зміна юридичного статусу України в складі Королівства Польського. Правове становище українців у складі Речі Посполитої. Берестейська церковна унія. Поширення німецького, волоського та польського права на українські землі.


^ ТЕМА 5. КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА (ВОЛЬНОСТІ ЗАПОРОЗЬКІ)

КІНЦЯ XV – 1775 р.

Передумови виникнення та основні верстви українського козацтва, його характеристика. Утворення Січі, формування Вольностей Запорозьких, їх територія, статус, існування. Структура, функції та повноваження кошових і паланкових органів влади і управління козацької республіки – Запорізької Січі (Вольностей Запорозьких). Джерела козацького права, його характерні риси. Злочини та покарання на Січі. Значення вольностей Запорозьких в державно-правовій історії України.


^ ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКА ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ) ТА ЇЇ ПРАВО (СЕРЕДИНА ХVІІ - КІН. ХVІІІ СТ.)

Утворення держави, її територія та статус. Зовнішньополітична діяльність Б.Хмельницького. Договір 1654 р. та його наслідки. Устрій Гетьманської держави, її суспільний лад. Обмеження та ліквідація автономії козацької України протягом ІІ пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. Суспільно-політичний лад західноукраїнських земель другої половини ХVІІ ст. – третьої чверті ХVІІІ ст. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський та “Вічний мир” як поетапне обмеження території України. Право Гетьманської держави, його джерела та характерні риси. Гетьманські договірні статті ХVІІ-ХVІІІ ст. і зміни державно-правового статусу Гетьманщини. Гадяцький трактат і Конституція Пилипа Орлика. Становлення та розвиток суду і судочинства Гетьманщини. Кодифікація українського права («Права, за якими судився народ малоросійський», «Екстракт малоросійських прав», «Суд і розправа в правах малоросійських»). Універсали Б. Хмельницького як джерело українського права. Україно-шведська угода початку ХVІІІ ст. та її наслідки. Конституція П.Орлика та її значення. Державотворча діяльність І.Мазепи.


^ ТЕМА 7. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (XVIІ – ПОЧ. ХХ СТ.)

Організація управління Галичиною і Буковиною після загарбання їх Австрією. Місцеве „самоврядування” та органи урядової адміністрації у Галичині, Буковині та Закарпатті. Джерела та система права на західноукраїнських землях в умовах австрійського панування. Судово-прокурорські органи на західноукраїнських землях в умовах австрійського панування. Революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях. Діяльність Галицького та Буковинського сеймів.

Поширення російського територіально-адміністративного устрою в Україну. Органи та система управління російського царату в Україні. Поширення російського права в Україну в першій половині ХІХ ст. та в пореформений час.


^ ТЕМА 8. НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ І ПРАВО УКРАЇНИ

В 1917 – 1921 рр.

Державотворча діяльність Української Центральної Ради, її політико-правовий статус (І та ІІ Універсали). Проголошення незалежності УНР та її вихід на міжнародну арену. Внутрішня й зовнішня політика УНР. Конституція УНР. Українська державність доби Гетьманату і Директорії. Особливості державно-правового розвитку ЗУНР. Реформи П.Скоропадського. Західноукраїнська Народна Республіка та правове оформлення возз’єднання з Українською Народною Республікою.


^ ТЕМА 9. ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ 20-Х – 40-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Соціально-політичне становище західноукраїнських земель у складі іноземних держав: а) Галичини та Волині – в складі Польщі; б) Буковини – в складі Румунії; в) Закарпаття – в складі Чехословаччини. Правовий статус українців. Особливості входження західних українських земель до складу УРСР.


^ ТЕМА 10. ДЕРЖАВА І ПРАВО УРСР

Поширення радянської влади в Україну та її конституційне оформлення. Державно-правовий статус УРСР в складі Союзу РСР. Центральні та місцеві органи Радянської влади і управління УРСР. Надзвичайні заходи радянської влади в Україні при здійсненні політики індустріалізації та колективізації. Державно-правовий розвиток радянської України у повоєнні роки. Конституційний процес в УРСР, його особливості. Державно-правові засади форсованої індустріалізації й насильницької колективізації в СРСР, їх наслідки в Україні. Радянсько-німецькі угоди 1939-1940 рр. та їх міжнародне значення. Формування основ радянського права в Україні. Перша кодифікація 20-х років радянського законодавства в Україні, її особливості. Надзвичайне законодавство СРСР та право УРСР у 30-і рр. Друга кодифікація радянського законодавства та її наслідки для України.


^ ТЕМА 11. ДЕРЖАВА І ПРАВО НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

(1991 - ПОЧ. ХХІ СТ.)

Спроби відновлення української державності напередодні та під час Другої Світової війни. Розпад СРСР й відродження української держави. Декларація від 16 липня 1990 року та Акт від 24 серпня 1991 року: основний зміст і значення. Сучасний конституційний процес незалежної України. Формування власної правової системи. Становлення багатопартійної системи в Україні. Основні проблеми державно-правового розвитку України на сучасному етапі. Конституція України від 28 червня 1996 р. Діяльність політичних партій в Україні. Кодифікаційний процес в умовах незалежності.


^ 7. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ


ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІДПУ

/Лекційне заняття – 2 год. /

План

Предмет, методи вивчення та завдання курсу “Історія держави та права України”.

Періодизація та джерела вітчизняної історії держави та права.

Історіографія історії держави і права України.



^ ТЕМА 2. ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО

/Лекційне заняття – 4 год./

План
Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Давньоруської держави.

Суспільний лад України княжої доби.

Державний устрій України княжої доби.

Джерела та характерні риси права України княжої доби.

“Руська правда”: історія створення, основні списки і редакції.



^ ТЕМА 3. ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА (ДР. ПОЛ. XIV-ХVІ СТ.)

/Лекційне заняття – 2 год./

План

Формування території Литовсько-Руської держави та її суспільний лад.

Центральні та місцеві органи влади і управління.

Джерела та характерні риси права Литовсько-Руської держави.



^ ТЕМА 4. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(ДР. ПОЛ. XIV- ПЕР. ПОЛОВИНА XVII СТ.)

/Лекційне заняття – 2 год./

План

1. Політико-правовий статус Галичини у складі Королівства Польського (ХІV– перша половина ХVІ ст.).

2. Державний устрій Речі Посполитої. «Генрикові артикули».

4. Джерела та основні риси права.


^ ТЕМА 5. КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА (ВОЛЬНОСТІ ЗАПОРОЗЬКІ)

КІНЦЯ XV – 1775 р.

/Лекційне заняття – 2 год./
План
Передумови виникнення та основні верстви українського козацтва.

Структура, функції та повноваження кошових і паланкових органів влади і управління козацької республіки – Запорізької Січі (Вольностей Запорозьких).

Джерела козацького права, його характерні риси.



^ ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКА ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ) ТА ЇЇ ПРАВО (СЕРЕДИНА ХVІІ - КІНЕЦЬ ХVІІІ СТ.)
/Лекційне заняття – 4 год ./

План

Утворення держави, її територія та статус. Договір 1654 р.

Устрій Гетьманської держави.

Суспільний лад Гетьманщини.

Право Гетьманської держави, його джерела та характерні риси.

Гетьманські договірні статті ХVІІ-ХVІІІ ст. і зміни державно-правового статусу Гетьманщини.

Становлення та розвиток суду і судочинства Гетьманщини.

Кодифікація українського права («Права, за якими судився народ малоросійський», «Екстракт малоросійських прав», «Суд і розправа в правах малоросійських»).



^ ТЕМА 7. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

(XVIІ – ПОЧ. ХХ СТ.)

/Лекційне заняття – 2 год./

План

Суспільно-політичний устрій Галичини, Буковини та Закарпаття в складі Австро-Угорської імперії (ХІХ – початок ХХ ст.).

Джерела та система права на західноукраїнських землях в умовах австрійського панування.

Органи та система управління російського царату в Україні.

Поширення російського права в Україну в першій половині ХІХ ст. та в пореформений час.



^ ТЕМА 8. НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ І ПРАВО УКРАЇНИ

(1917 – 1921 РР.)

/Лекційне заняття – 4 год./
План
Державотворча діяльність Української Центральної Ради, її політико-правовий статус (І та ІІ Універсали).

Проголошення незалежності УНР та її вихід на міжнародну арену.

Конституція УНР.

Українська державність доби Гетьманату та Директорії.

Західноукраїнська Народна Республіка та правове оформлення возз’єднання з Українською Народною Республікою.



^ ТЕМА 9. ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ 20-Х – 40-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

/Лекційне заняття – 2 год./
План
Соціально-політичне становище західноукраїнських земель в складі іноземних держав.

Спроби відновлення української державності напередодні і в ході Другої світової війни:

проголошення незалежності Карпатської України;

акт ОУН про відновлення Української держави від 30 червня 1941 р.

Особливості входження західних українських земель до складу УРСР.



^ ТЕМА 10. ДЕРЖАВА І ПРАВО УРСР

/Лекційне заняття – 4 год./
План
Конституція Української СРР 1919 р.

Правові засади входження України до складу СРСР.

Кодифікація права радянської України у 1920-х роках ХХ ст.

Формування партійно-бюрократичної диктатури в Україні в 1930-х роках.

Конституція УРСР 1937 р.

Цивільне та кримінальне право у воєнні та повоєнні роки.

Друга кодифікація радянського законодавства та її наслідки для України.

Конституція УРСР 1978 р.



^ ТЕМА 11. ДЕРЖАВА І ПРАВО НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

(1991 - ПОЧ. ХХІ СТ.)

/Лекційне заняття – 2 год./
План
Політико-правові умови проголошення незалежності України у серпні 1991 р.

Основні етапи становлення державності в Україні.

Державний лад.

Формування національної системи права.






^ 8. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ


Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення дисципліни «Історія держави та права України». Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс «Історія держави та права України» добре засвоїти предмет.

Основою ефективного розгляду положень історії держави та права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу, підготовка та виступ з реферативними повідомленнями. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення теоретичного матеріалу (тексту лекції), засвоєння законодавства, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мають використовувати інші джерела і особливо періодичні видання, наукові праці вчених.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо суспільно-історичних явищ і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з історії держави та права України. Готуючись до семінарського заняття, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті варто будувати свій виступ так, щоб відокремити його головні чинники:

обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;

аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;

значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Вимоги до організації самостійної та індивідуальної роботи студентів, структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами навчальних дисципліни.

Основними завданнями самостійної та індивідуальної роботи студентів є підготовка і виконання поточних завдань, а також самостійне вивчення окремих розділів дисципліни під керівництвом викладача.

Навчальним планом НАВС передбачена самостійна робота студентів по окремим питанням курсу «Історія держави та права України».

Студенти зобов‘язані самостійно опанувати матеріалом по окремим темам, що передбачені програмою курсу. Така самостійна робота передбачає можливість самостійного опанування студентами основними теоретичними положеннями, категоріями, термінами, що використовуються даною навчальною дисципліною, а також самостійне оволодіння основними методами наукового дослідження та розвиток самостійного теоретичного правового мислення.

Опрацьовуючи самостійно матеріал студенти зобов‘язані використовувати джерела, що запропоновані в загальному списку рекомендованих джерел, а також останніми редакціями нормативно-правових актів, що, в свою чергу, дасть можливість уникнути використання норм та положень, що втратили чинність.

Формами контролю виконання студентами самостійної роботи є робота на семінарських заняття, участь у круглих столах, науково-практичних конференціях та іспит.

Індивідуальна робота включає: консультації для студентів з методики складання таблиць, схем, логічних ланцюжків; характеристику методики написання контрольних, самостійних робіт, рефератів, доповідей та наукових робіт; підготовку з питань до модульного контролю, заліку та іспиту; роботу зі студентами, які потребують навчальної допомоги з окремих тем.


^ 9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Змістовий модуль 1


ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІДПУ

/Семінарське заняття – 2 год./


Ключові терміни та поняття до теми:

Предмет науки, держава, право, дисципліна, періодизація державно-правового розвитку України, історіографія історії держави та права України.
Семінарське заняття 1. – 2 год.
План

Предмет, методи вивчення та завдання курсу “Історія держави та права України”.

Періодизація та джерела вітчизняної історії держави та права.

Історіографія історії держави і права України.


Питання для самоконтролю:

Що є предметом і завданням історії держави і права України як науки.

Розкрийте періодизацію історії держави і права України.

Які ви знаєте наукові принципи історії держави та права України.

Які ви знаєте методи вивчення історії держави та права України.


Література до теми: [ 14, 16 – 22, 32, 34, 46 ]


Питання до самостійної та індивідуальної роботи:

Основні джерела вивчення історії держави і права України.

Опрацювати роботу М.Чубатого «Огляд історії українського права: історія джерел та державного права». – К., 1994.



^ ТЕМА 2. ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО

/Семінарське заняття – 6 год./


Ключові терміни та поняття до теми:

Анти, венеди, склавіни, племінні союзи, військова демократія, військове ієрархічне правління, бояри, біле духовенство, чорне духовенство, смерди, “люде”, закупи, рядовичі, ізгої, холопи, челядь, гості, двірцево-вотчинна система, рада при князі, віче, верв, двірський, намісники, волостелі, стольник, дєтський, воєвода, староста, звичаєве право, устав, покон, урок, “Руська правда”, вира, “потік та пограбування”, заклич, звід, гоніння сліду, обида, присяга, ордалії, кровна помста, ярлик, баскаки.
^ Семінарське заняття 2.1. – 4 год. План
Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Давньоруської держави.

Суспільний лад України княжої доби.

Державний устрій України княжої доби:

а) центральні органи влади і управління;

б) князівська адміністрація на місцях;

в) судова система.

4. Особливості суспільного ладу і державного устрою Галицько-Волинської держави.

5. Проблема державно-правової спадщини Київської Русі.


Теми рефератів та повідомлень:

Дискусійні питання утворення Давньоруської держави.

Віче в Україні часів княжої доби.
^ Семінарське заняття 2.2. – 2 год. План
Джерела та характерні риси права України княжої доби.

“Руська правда”: історія створення, основні списки і редакції:

а) право власності;

б) зобов’язальне право;

в) спадкове право;

г) злочини та покарання;

д) судовий процес за “Руською правдою”.


Теми рефератів та повідомлень:

“Руська правда” та “Салічна правда”: порівняльна характеристика.

Шлюбно-сімейне право в Україні княжої доби.

Данило Галицький як будівничий Галицько-Волинської держави.

Церква у політичній системі України княжої доби.


Запитання та завдання для самоконтролю:

Військова демократія у східних слов’ян.

Перші державні утворення у східних слов’ян.

Структура суспільства України княжої доби.

Двірцево-вотчинна система.

Сільська община (верв) в соціально-політичній структурі України княжої доби.

Центральні і місцеві органи державної влади і управління.

Судочинство за княжої доби.

Джерела права княжої доби.

Передумови виникнення та структура “Руської Правди”.

Право власності та зобов’язальне право за “Руською Правдою”.

Шлюбно-сімейне право.

Види злочинів та система покарань.


Література до теми: [ 12, 13, 15, 16 - 22, 29, 32, 34, 35, 46, 54, 55, 63, 64, 65, 68]


Питання до самостійної та індивідуальної роботи:

1. Народні віча в системі державної влади княжої доби.

2. Реформи князя Володимира Великого.

3. Розбудова держави за князювання Ярослава Мудрого /1019-1054 рр./.

4. Державницька діяльність Володимира Мономаха.

5. Церква в політичній системі часів княжої доби.

6. Судочинство княжої доби.

7. Міжнародні договори як джерела права.

8. Крим і Північне Причорномор’я у складі Золотої Орди.

9. Прорецензувати статтю Єрмолаєва В. Віче в Київській Русі – важлива складова частина державного механізму. // Право України. – 2003. – № 3.


^ ТЕМА 3. ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА (ДР. ПОЛ. XIV-ХVІ СТ.)

/Семінарське заняття – 2 год./


Ключові терміни і поняття до теми:

Магнати, шляхта, привілеї, воєводство, повіт, воєвода, староста, хорунжі, маршалки, великий князь, канцлер, земський підскарбій, гетьман, Пани-Рада, сейм, вальний сейм, данники, тяглі селяни, магдебурзьке право, волоське право, маєткове право, право патронату, копний суд, суд земський, суд підкоморський, бургомістр, війт, магістрат, ратмани, лавники, волочна реформа.

Семінарське заняття 3. – 2 год.
План

Формування території Литовсько-Руської держави та її суспільний лад.

Центральні та місцеві органи влади і управління: порядок утворення, функції, компетенція.

Джерела та характерні риси права Литовсько-Руської держави.


Теми рефератів та повідомлень:

Другий Литовський Статут – визначна пам’ятка українського феодального права.

Копні суди в українських землях.

Судоустрій та судочинство.

Магдебурзьке право в українських землях.


Запитання та завдання для самоконтролю:

Особливості утворення Литовсько-Руської держави.

Адміністративно-територіальний поділ Литовсько-Руської держави.

Суспільний лад.

Державний устрій.

Склад пани-ради і сейму.



Література до теми: [2, 3, 9, 16 – 22, 24, 32, 34, 35, 36, 46, 60, 65]


Питання до самостійної та індивідуальної роботи:

“Устава на волоки” (1557 р.).

Фільваркова система в українських землях: сутність і наслідки.

Литовські статути – пам’ятки феодального права.

Шлюбно-сімейні та майнові відносини у Литовсько-Руській державі.

Литовсько-Польські унії як джерело права.



^ ТЕМА 4. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(ДР. ПОЛ. XIV- ПЕР. ПОЛОВИНА XVII СТ.)

/Семінарське заняття – 2 год./


Ключові терміни та поняття до теми:

Сейм, сенат, посольська ізборня, маршалок, підскарбій, референдарій, каштелян, старостинські та магістратські суди, королівський суд, полонізація, фільваркова система, Кревська та Городельська унії, Генрикові артикули, Люблінська унія, Берестейська унія, уніати.

Семінарське заняття 4. – 2 год.
План

1. Політико-правовий статус Галичини у складі Королівства Польського (ХІV– перша половин