Реферат: Яка має забезпечити умови для морального, інтелектуального, фізичного, художньо естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства

І. Мета, завдання діяльності школи

Карлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1 реалізує мету загальної середньої освіти, яка має забезпечити умови для морального, інтелектуального, фізичного, художньо – естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства.

Школа робить вирішальний внесок у формуванні інтелекту, самосвідомості нації, забезпечення її фізичного і духовного здоров’я.


Основними завданнями школи є :

різнобічний розвиток індивідуальності дитини, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати рішення ;

формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби до навчання упродовж усього життя;

становлення в учнів наукового світогляду;

збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців;

виховання в учнів любові до праці, формуван­ня готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

• виховання високоморальної, відповідальної людини, з високорозви-неним естетичним і етичним став­ленням до навколишнього світу і самої себе.

Діяльність навчального закладу будується так, щоб сприяти становленню особистості як творця свого власного життя, гуманізації відносин між учнями і вчителями, школою і родиною.

Школа надає рівні умови і можливості у здобутті загальної середньої освіти усім дітям.

Карлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1 – українська національна школа, яка є невід'ємною ланкою системи безперервної освіти і забезпечує загально освіт-

ню підготовку, достатню для здобуття освіти на наступних її етапах.

Карлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1є демократичною. Її демократичний характер визначається відкритістю перед громадськістю участю учнів, їхніх батьків, педагогічного колективу і представників громадськості у розробці та реалізації змісту діяльності.

Діяльність навчального закладу ґрунтується на вихованні в учнів патріотизму, любові до рідного краю, до свого народу, держави, гуманізму, свободи, справедливості, толерантності. Шкільний освітній процес будується на засадах наукових знань.

Втручання в діяльність школи релігійних організацій пропаганда релігійних віровчень прилучення учнів до релігійної віри не допускається.


ІІ. Структура


Карлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1 має три ступені: початкову, основну і старшу, які функціонують разом.

Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким станом на 1 вересня, як правило, виповнилося 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для навчання.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення дитини, її інтелектуаль-ний, фізичний, соціальний розвиток. Основним пріоритетним завданням у початкових класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції.

Для дітей з особливими потребами може бути організовується система корекційної допомоги без відриву від класного колективу, або індивідуальна форма навчання.

Основна школа (5—9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору одержання освіти та подальшого профілю навчання.

Великого значення в основній школі надається формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Закінчуючи основну школу, учні на практичному рівні мають оволодіти державною мовою, англійською, вміти користуватися комп'ютером.

Старша школа (10—12 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти. Старша школа - це профільна школа, яка створює значно кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів.

В школі створено три напрямки: суспільно – гуманітарний, природничо – математичний, технологічний з профілями навчання – історико – правовий, економічний, фізико – математичний та технологічний. В профільних класах доцільним є вивчення поглиблено окремих предметів: історії, правознавства, фізики, математики, економіки широке використання курсів за вибором, факультативів.

Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрового забезпечення, матеріальної бази школи, перспективи здобуття випускниками школи подальшої освіти. Профільне вивчення ряду з предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників до вступу у вищі навчальні заклади, але як правило, не дає професії. Профільність навчання реалізується в окремих класах.


ІІІ. Зміст загальної середньої освіти


У доборі змісту враховується його доступність, науковість, наступність і перспективність, практичне значення можливості для загальнокультурного наукового розвитку особистостей, індивідуалізації, диференціації навчання. Зміст освіти забезпечується вивченням таких загальноосвітніх предметів, як українська мова, українська література, історія України, географія, українська художня культура. У сучасному житті знання повинні стати більш доступними для тих, хто хоче оволодіти ними, хто вміє добувати переробляти інформацію, одержану з різних джерел ( застосувати її для індивідуального розвитку шляхом використання локальних інформаційних мереж).

В організації навчально – виховного процесу використовується Базовий навчальний план, який унормовує тривалість навчального процесу, розподіл часу за роками навчання, освітніми галузями ін варіативною і варіативною складовими.

Інваріантна складова забезпечує єдність освітнього простору, визначаючи зміст загальнокультурної, загальнонаукової і технологічної (трудової) підготовки всіх учнів, прилучення їх до загальнолюдських і національних цінностей. У 12-річній школі ця підготовка забезпечується через обов'язкові освітні галузі: мова і література, суспільствознавство (або громадянознавство), художня культура ( або мистецтво), природознавство, математика, інформатика, технології, основи здоров'я і фізична культура. Їх набір відповідає (структурі діяльності людини, містить знання про людину, природу, суспільство, науку, виробництво і є змістовою основою для формування в учнів цілісного уявлення про світ на рівні загальноосвітньої підготовки, достатньої для вибору професії і продовження освіти.

Варіативна складова охоплює регіональний і шкільний блоки. Вона створює передумови для відображення у змісті природних, культурних особливостей регіону, а, головне, для диференціації , індивідуалізації, а у старшій школі і профільності навчання, задоволення освітніх потреб груп і окремих учнів з урахуванням умов роботи школи.

У школі І ступеня запровадже­но систему розвивального навчан­ня, метою якої є особистісний, ін­телектуальний та моральний роз­виток учнів.

Обрано технологію Д.Ель-коніна—В.Давидова, яка на даному етапі, крім теоретичного підґрунтя, має розроблену мето­дичну й дидактичну базу.

Варіативна частина навчального плану І ступеня розподілена таким чином:

1, 2, 3, 4 класи – З метою підвищення загального рівня культури учнів, формування творчих здібностей, виховання поваги до книги, до художнього твору, вміння сприймати прекрасне виділено 1 год. на вивчення курсу «Зарубіжна література».

4 класи Щоб стимулювати мислення дітей, закласти основи логічного мислення, розвивати кмітливість, пам’ять, увагу 1 год. використано для вивчення курсу „ Логіка”.

2, 3, 4 класи - З метою забезпечення розвитку, удосконалення усних і мовленнєвих умінь і навичок, прищеплення навички читання і письма 1 год. відводиться на вивчення української мови.

Починаючи з 6 класу за рахунок варіативної частини в усіх класах вивчатиметься курс « Історія Полтавщини» 0,5 год. на тиждень.

Допрофільна підготовка в 8 – 9 класах реалізується введенням таких спецкурсів: „ Моя економіка”, „ Вчимося бути громадянами”, „ Історія Полтавщини” та факультативу з математики.

Варіативна частина навчального плану для старшої школи спрямована на посилення окремих предметів та введення профільних спецкурсів: „ Правознавство”, „ Креслення”, „ Історія Полтавщини”, « Ділове мовлення», « Астрономія», « ОБЖ», факультативів „ Методи розв”язування рівнянь, нерівностей їх систем”, „ Основи підприємницької діяльності” та факультативу з правознавства.

У процесі формування демократичного суспільства в умовах полі етнічної держави посилюється увага до мов національних спільнот, що входять до складу українського народу. З цією метою в школі обрано Типовий навчальний план з вивченням російської мови для основної школи у структурі 12 – річної освіти. З метою досконалого володіння англійською мовою з 5 класу введено поглиблене вивчення предмету.

Формуючи зміст природничої галузі закладається підвалини формування наукового світогляду і стилю мислення, є основою розуміння сучасних технологій і виробництв, розвитку екологічного мислення.

Пріорітети у навчанні математики надаються формуванню в учнів уявлення про сутність математичного знання, забезпеченню оволодінню системою математичних знань, а також необхідністю для успішного вивчення інших освітніх галузей.

З метою опанування учнями комп’ютерної грамотності, без якої неможлива адаптація в сучасному суспільстві учні вивчають основи інформатики з 10 класу, з 2 класу введено гурткове заняття по опануванню комп’ютерної техніки.

Комплексного підходу вимагає реалізація оздоровчої функції школи. З метою зняття перевантаження, піднесення оздоровчої функції фізичної культури введено в початкових класах 3 год. фізичного виховання, в 8 класах по 3 год.

Суттєвого перегляду вимагають зміст і функції шкільної художньо - естетичної освіти. Основна її мета вбачається в розвитку світоглядних уявлень учнів, їх естетичного ставлення до дійсності та особистісно ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, формуванні потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні. У процесі навчання учні прилучаються до образних мов різних видів мистецтв, розмаїття жанрів і стилів українського і зарубіжного мистецтва, пізнають своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів. У початковій та основній школі художньо-естетична галузь реалізовується через традиційні навчальні предмети з музики та образотворчого мистецтва або через інтегрований курс «Мистецтво». У старших класах впроваджується інтегрований курс «Художня культура» .

Трудова підготовка у 12-річній школі повинна забезпечувати ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва, основним й технологічними процесами, основами технічної творчості, сільсь- когосподарського дослідництва, дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва; набуття навичок роботи знаряддями праці різних рівнів досконалості (від ручних до автоматизованих, в т. ч. комп'ютерною технікою); формування технолого-конструкторських, економічних, екологічних знань і вмінь. Вона сприяє професійному самовизначенню школярів, формуванню в них якостей, необхідних для трудової діяльності в різних сферах виробництва, обслуговування, побуті і подальшого їх навчання та професійного удосконалення.


IV. Навчально-виховний процес

Моделі навчально-виховного процесу у 12-річній школі будуються на основі багатокомпонентного, варіативного змісту освіті і вікових індивідуально особистісних норм розвитку учнів, застосування особистісно орієнтованих педагогічних систем, вибору пер елективних освітніх технологій, комп'ютерної підтримки навчання, діагностичних і стимулюючих форм контролю і оцінюваним досягнень учнів у різних видах навчальної діяльності, турботи при фізичне і психічне здоров'я дітей.

Початкова і основна школа, як правило, працюють у режимі 5-денного робочого тижня. Структура навчального року, режим навчальних занять визначаються школою з урахуванням вимог Закону У країни «Про загальну середню освіту».

На всіх ступенях школи використовуються спеціальні методики вивчення та індивідуального розвитку дітей, які виявляють їхні здібності в інтелектуальній, мистецькій, спортивній, технологічній сферах.

Особистісно орієнтоване навчання передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості — творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.

Отже, найголовнішими ознаками особистісно орієнтованого навчання є багатоваріантність методик, уміння організувати навчання одночасно на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності і гідності дитячої особистості.

Диференціація та індивідуалізація навчання і виховання учнів стають основоположним принципом роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів. У них створюється педагогічна система на засадах врахування освітніх потреб, можливої дітей і пізнавальних інтересів школярів, яка забезпечує як роботу з обдарованими дітьми, так і запобігання неуспішності і відставанню учнів. Це досягається, зокрема, ефективним поєднанням інваріантної і варіативної складових Базового навчального плану у задоволенні запитів учнів і досягненні ними найкращих освітніх результатів. Це стає можливим завдяки варіативності робочих навчальних планів, за якими працюють середні навчальні заклади

У початковій школі варіативна складова спрямовується в основному на індивідуальну роботу з учнями, особливо з недостатньо підготовленими до навчання дітьми, проведення групових консультацій, додаткових занять з окремих предметів. Тут можуть створюватися класи педагогічної корекції, вирівнювання знань, здоров'я, які працюють в адекватному для розвитку дитини режимі на основі глибокої індивідуалізації навчання, проведення спеціальних занять з корекції відхилень у психічному чи фізичному розвитку учнів, лікувально - оздоровлювальних заходів.

В основній школі навчальні години варіативної складової спрямовуються головним чином на загальноосвітню підготовку учнів, вивчення ними додаткових навчальних предметів за вибором учнів або відповідно до обраного напряму роботи середнього навчального закладу, факультативне навчання. На цьому ступені шкільної освіти створюються передумови поглибленого вивчення окремих предметів чи курсів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання.

У старшій школі варіативна складова забезпечує головніші чином поглиблене вивчення окремих предметів або освітньої галузі загалом за спеціальними програмами. Додаткові години можуть також спрямовуватися на факультативні заняття або трудову підготовку з оволодіння окремими професіями, які визначатимуть подальший життєвий шлях випускника школи. Якщо профіль навчання старшої школи не визначено, то вона продовжує здійснювати загальноосвітню підготовку учнів (власне, як специфічний профіль навчання) і задовольняти потреби учнів в загальній середній освіті.

Школа повністю автономна у виборі форм організації навчально -виховного процесу, методів і засобів реалізації змісту освіти.

Поточний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів здійснює вчитель на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання навчальної діяльності школярів. В основній і старшій школі обов’язковим стає тематичний контроль результатів навчання, на проведення якого навчальними програмами відводиться необхідний час. Навчальний заклад визначає форми, зміст і способи проведення підсумкового контролю якості загальноосвітньої підготовки школярів, на підставі якого оцінюються навчальні досягнення і розумовий розвиток кожного учня.

Нагородження учнів золотою і срібною медалями набуває передусім статусу визнання їхніх особливих успіхів у навчанні, а не є підставою для неодмінного одержання певних пільг.

3 метою забезпечення державного контролю та моніторингу відповідності освітнього рівня учнів, які закінчили загальноосвітній навчальний заклад І, II і ІІІ ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти, запроваджується зовнішнє незалежне оцінювання випускників та державна підсумкова атестація учнів, які здійснюються незалежно від середнього загальноосвітнього навчального закладу. Їх зміст, форми і порядок проведення визначає Міністерство освіти і науки України.

V. Проектно – інноваційна діяльність в школі

Розвиток особистості відбувається тоді, коли створено необмежені можливості для діяльності й самовдосконалення. Метод проектів, який увій­шов у навчально-виховний процес Карлівської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1, посідає чільне місце серед інноваційних методик і технологій.

Досвід роботи показав, що метод проектів ви­рішує багато педагогічних завдань:

допомагає учням реалізувати як дослідницькі, так і практичні завдання, дає їм можливість
почуватися особистостями, причетними до справ суспільства;

проектуючи, учні виробляють навички контактів із зовнішнім світом: спілкування з учите­лями, адміністрацією закладу, органами місцевого самоврядування тощо;

проектування розвиває творчу думку та на­вички роботи із джерелами інформації, допомагає
вирішити і проблеми практично орієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалі­зовуючи проект, вони виявляють найрізноманіт­ніші здібності;

метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;

досвід проектної діяльності знадобиться не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й взагалі в житті. Фактично, проект—це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації. Проект мусить відповісти на запитання:

Навіщо, для чого він створений?

Наскільки новим постає бачення проблеми?

Наскільки проект відповідає вимогам часу?

Чи придатний він для втілення?

Чи завершений він, чи готовий до реалізації?

Проектне навчання — це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у на­вчальній діяльності. В основі проектів лежить роз­виток пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати свої знання, орієн­туватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення.

У роботі навчального закладу перевага на­дається творчим проектам. Ця діяльність потребує чіткого планування дій, наявності задуму вирі­шення проблем, відповідного розподілу завдань для кожного учасника.

Проект передбачає чітке формулювання мети— результату розв'язання учнем життєвої проблеми. Проектна діяльність допомагає молодій людині включитись в активну соціальну діяльність, ово­лодівши через проект здатностями змінювати світ. У проектній діяльності докорінно змінюється ха­рактер взаємин «учитель — учень»:

учень визначає мету діяльності — учитель допомагає йому в цьому;

учень здобуває нові знання — учитель реко­мендує джерела знань;

учень експериментує — учитель розкриває можливі форми й методи експерименту, допомагає
організувати пізнавально-трудову діяльність;

учень обирає — учитель сприяє прогнозу­ванню результату вибору;

учень активний —. учитель створює умови для розвитку активності;

учень — суб'єкт навчання, учитель — на­ставник;

учень несе відповідальність за результати своєї діяльності — учитель допомагає оцінити
отримані результати і знайти способи вдоскона­лення діяльності.

Проектна діяльність учить вихованців ста­вити проблеми, планувати свою діяльність, роз­виває навички самоаналізу, пошуку й відбору актуальної інформації, практичному застосу­ванню знань у різних ситуаціях та у проведенні досліджень.

Педагогічний колектив Карлівської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1 дійшов висновку, що практична діяльність дає можливість уводити своїх учнів у процес пізнання, націлювати вихованців на пошук знань, формувати життєвий досвід особистості, необхід­ний для розв'язання проблем, вибудовували власне життя успішним та значущим для суспільства.


VІ. Середня загальноосвітня школа в системі безперервної освіти.

Карлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1 дотримується з одного боку наступності з дошкільною освітою, з другого боку створює підґрунтя для до профільної підготовки фахівця до майбутнього суспільного життя.


VІІ. Управління загальноосвітньою школою


Управління загальноосвітньою школою є державно-громадським. Загальне управління закладом здійснюють районний відділ освіти, а безпосередньо — директор та органи громадською самоврядування (загальні збори, опікунська рада, наглядова ради ).

Для забезпечення державно-громадського управління в навчальному закладі створено органи громадського самоврядування та колегіальний орган управління — педагогічна рада. Діяльність цих органів забезпечує адаптивність, гнучкість та відкритість управління. Управління науково-методичною роботою в школі здійснюється через творчі групи, предметні методичні об’єднання. З метою демократизації управління та встановлення зворотного зв’язку для поточного коригування управлінських рішень в навчальному закладі діють колективні учнівського ( учнівські збори ), батьківського ( батьківські збори ) самоврядування, повноваження яких визначається Статутом. Органи самоврядування є дієвим засобом формування громадської думки і ефективним способом демократизації управління.

Діяльність на всіх рівнях управління загальноосвітнім навчальним закладом відбувається шляхом впровадження моніторингового супроводу, у здійсненні яких значна роль належить шкільному психологу.

Фінансування навчального закладу здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань. Школі надається право формувати позабюджетні надходження за рахунок прибутків від господарської діяльності, надання платних послуг, оренди шкільних службових приміщень, добровільних внесків юридичних, фізичних осіб, батьків і вільно користуватися цими коштами.


VІІІ. Професійна вдосконалість вчителя.

Завдання вчителя усвідомити свою соціальну відповідальність постійно дбати про своє особистісне і професійне зростання, вміти досягти нових педагогічних цілей.

Роль вчителя полягає в тому, щоб бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін. Важливим є вміння вчителя організувати навчальний процес, як педагогічну взаємодію спрямовану на розвиток особистості, її підготовку до розв’язання завдань життєтворчості. Оцінювання праці вчителя сприяє розвитку і саморозвитку . Післядипломна педагогічна освіта дає кожному вчителю можливість для оновлення , удосконалення, поглиблення своєї професійної діяльності при ПОІПОПП. Замовником підвищення своєї професійної кваліфікації є сам вчитель.

Школа має можливість стимулювати, підтримувати новаторські пошуки вчителів: створювати педагогічний банк ідей, виходити з поданням на відділ освіти про матеріальне заохочення ( преміювання педагогічних працівників за високі досягнення в навчально – виховному процесі та нагородження Грамотами районного відділу освіти райдержадміністрації, райради )


Проект 1 « Творча обдарованість»

Тривалість проекту: 2008р. – 2009 р.

Тип проекту: внутрішній, колективний, дов­готривалий, комбінований.

Тема: «Стимулювання та заохочення на­вчальної та позаурочної діяльності учнів».

Мета: забезпечення умов для успішної діяль­ності учнів, зацікавлення навчально-пізнавальним процесом; формування свідомого ставлення до ре­зультату навчальної діяльності; розвиток інтересів учнів, їхніх здібностей та нахилів; реалізація інте­лектуальних можливостей кожного та залучення їх до суспільно-громадської діяльності.

Завдання:

стимулювання та заохочення навчальної та позаурочної діяльності учнів;

актуалізація права дитини на самовираження, самореалізацію;

розвиток інтересів учнів, їхніх здібностей та нахилів;

залучення учнів до громадської діяльності.

Основні пснхолого-педагогічні та методоло­гічні принципи проекту: особистісно -орієнтований підхід, визнання самоцінності дитини.

Домінуючі навчальні принципи: застосу­вання теоретичних знань на практиці; пошук — експеримент—дослідження; самостійність та сві­домість учнів у діяльності.

Провідні навчальні методи:

дослідницькі;

розвивальні;

творчі.

Форма захисту проекту: Конкурси, олімпіади, Свято талантів.

Оцінка результатів проектної діяльності:

самооцінка учнів;

аналітико-оцінювальна діяльність членів не­залежного центру, психолога;

вивчення думки учасників проекту засобами анкетування та усного обговорення

Проект 2 « Пошук»


Тема: «Наукове товариство учнів « Пошук ».

Мета: виявлення та розвиток юних талантів, майбутньої інтелектуальної еліти держави.

Тип проекту: пошуково-дослідницький.

Вид: інтегрований.

Форма захисту: захист наукових робіт.

Керівник проекту: Нарізька О.В.

Наукові експерти: представники районного відділу освіти, учителі - предметники.

Кінцевий продукт проекту : наукова конфе­ренція членів НТУ «Пошук».

Компетентісне спрямування — навчально-розвивальна, інформаційна, пошуково-дослідни­цька, життєтворча діяльність.

Продукт діяльності — виставка наукових робіт учнів, укладення збірки робіт.

Термін виконання: квітень - грудень.


Проект 3 « Я і моє дозвілля»

Тема: «Додаткова освіта учнів».

Мета проекту: забезпечення основних прав дітей і підлітків на вибір видів і форм діяльності, розвиток здібностей, а також створення оптималь­них умов для виявлення та розвитку етичного, ін­телектуального, фізичного потенціалу учнів та їх­ньої творчої обдарованості.

Завдання проекту: розвиток соціальної творчості дітей і підлітків шляхом додатко­вої освіти (Будинок дитячої та юнацької твор­чості, Дитяча юнацько-спортивна школа, Ди­тяча школа мистецтв) через удосконалення діяльності творчих об'єднань, розширення до­свіду самоврядування, соціальної організації, партнерства і взаємодії вихованців дитячих ко­лективів тощо.

Основні напрями проекту:

організація форм додаткової освіти дітей в освітніх установах за­гальної освіти; інтеграція додаткової й загальної освіти;

створення системи роботи з обдарованими дітьми;

розробка науково-методичного супроводу експериментальної інноваційної діяльності уста­нов додаткової освіти.

Форми реалізації :

Поетичні зустрічі;

Свята творчості в гуртках за інтересами;

Конкурси;

Екскурсії по рідному краю;

Творчі виставки;

Анкетування.

Очікувані результати проекту: задоволення потреб дітей у заняттях за інтересами; розширення сфери й переліку загальнодоступних послуг, ре­алізованих та наданих установами додаткової ос­віти; підготовка й видання програмних і методич­них матеріалів; індивідуальна робота з обдарова­ними дітьми.


Проект 4 « Школа за здоровий спосіб життя »

Тема: «Здоров’я ».

Метою проекту : «Здоров'я» є підготовка учнів до життя завдяки по­кращенню стану їхнього здоров'я, створенню умов для найбільш повної реалізації їхнього психіч­ного, фізичного, інтелектуального та професійного розвитку.

Завданнями програми «Здоров'я» є:

створення умов для корекції порушень зору й опорно – рухового апарату;

розвиток творчості, інтелекту дітей через диференціацію та індивідуалізацію освіти;

формування в учнів активної життєвої позиції;

попередження шкідливих звичок;

виховання любові до природи, людей, формування позитивних емоцій;

Дотримання режиму.

Реалізація завдань проекту «Здоров'я» виконується педаго­гами разом із фахівцями.

Програма реалізується в де­кілька етапів:

1. Діагностичний : аналіз стану здоров'я школярів на педраді після медичних оглядів.

2. Теоретичне дослідження проекту:

вивчення колективом теорії та практики проблеми на педрадах, засіданнях при директорі, робота із самоос­віти;

На цьому етапі впроваджується накопичення теоретичного ма­теріалу, розробляється програмне забезпечення.

3. Практичне дослідження проекту:

тематичні педради;

упровадження рухливої мо­делі уроку;

використання оздоровчого бігу;

застосування оздоровчих за­ходів;

корегування порушень зору й опорно-рухового апарату.

оформлення листків здоров’я по всіх класах;

проведення моніторингу здоров’я;

робота по програмі « Рівний рівному»;

робота групи волонтерів;

робота з батьками;

спортивні секції;

уроки фізичного виховання;

зустрічі з лікарями;

скринька довіри ;

«Кошик допомоги» з добіркою адрес та телефонів установ, що можуть допомогти молоді у зв'язку із проблемами ВІЛ/СНІДу, тютюнопаління, наркоманії.

участь в молодіжних акціях у зв'язку із профілактикою ВІЛ тощо.

Реалізація проекту « Школа за здоровий спосіб життя» є запорукою підготовкою учнів до дорослого життя, формування мотивації до навчання та здорового способу життя.

Виконавці: загін волонтерів, педагогічний колектив, медсестра, психолог, лекторій « За здоровий спосіб життя» Карлівської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1

Проект 5 « Я і моя сім’я»

Тема: « Я і моя сім’я »


Мета: педагогічне виховання батьків, активна участь батьків у всіх шкільних справах, робота щодо покращення умов розвитку, навчання та виховання учнів.

Тип проекту : внутрішній, колективний, дов­готривалий, комбінований.

Форми реалізації:

вирішення ситуацій морального змісту;

творчі ігри;

читання художніх творів;

ігрові ситуації;

складання « Правил», « Пам’яток»

аналіз життєвих ситуацій;

анкетування;

обмін досвідом;

тренінг;

зустрічі з батьками;

родинні свята;

батьківські збори, конференції;

робота « Університету педагогічних знань» для батьків;

лекції працівників правоохоронних органів, соціальних служб та лікувальних установ.

Очікувальні результати: тісна взаємодія сім’ї та школи у вихованні підростаючого покоління, активна допомога батьківської громади у справах, направлених на покращення умов розвитку, навчання та виховання учнів, реалізація моделі сучасного випускника.

Виконавці: педагогічний колектив, адміністрація школи, батьківські комітети класів, батьки.


Проект 6 «Газета « Шкільний меридіан»».

Тривалість проекту: 2008 – 2009 н.р.

Тип проекту: внутрішній, колективний , довготривалий, комбінований.

Тема: «Газета « Шкільний меридіан»».

Мета: створення газети, де будуть розміщені матеріали юних кореспондентів, у яких вони вільно висловлюватимуть свої думки, ставлення до проблем, що їх хвилюють; набуття учнями знань із громадської освіти; оволодіння навичками співпраці із громадськими З МІ; набуття вміння ро­боти в команді, застосування навичок критичного мислення на практиці.

Завдання:

стимулювання до позаурочної діяльності учнів;

актуалізація права дитини на самовираження, самореалізацію;

розвиток інтересів учнів, їхніх здібностей та нахилів;

залучення учнів до громадської діяльності.

Методи реалізації проекту:

розвивальні;

дослідницькі;

творчі.


Продукт діяльності – випуск шкільної газети.

Термін виконання: щомісяця.

Виконавці: Редколегія газети « Шкільний меридіан»


Очікувальні результати проектно – інноваційної діяльності


Зростанню престижу освітнього закладу.