Реферат: Страхові послуги та особливості їх реалізації

Мета дисципліни — допомогти студентам вивчити механізм надання страхових послуг, що дозволить їм сфор­мувати рівень знань, який дасть змогу плідно працювати за обраним фахом. Набуття знань про страхові послуги є обов’язковим для продовження навчання економічних спеціальностей
Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації
Страхові послуги як специфічний товар. Ознаки, які характеризують страхову послугу. Економічна необхідність страхових послуг, що надаються фізичним і юридичним особам та розширення їх асортименту.

Служба маркетингу страхової компанії та її функції.

Вивчення й формування попиту на страхові послуги. Система страхових послуг. Безпосередній продаж: переваги й недоліки. Продаж через посередників: переваги й недоліки. Права і обо­в’язки страхових посередників. Вимоги законодавства України до страхових посередників.

Роль реклами в реалізації страхових послуг. Види страхової реклами та вимоги до неї.

Контроль з боку страхових компаній і держави за реалізацією страхових послуг.
^ Тема 2. Порядок укладення та ведення страхової угоди
Етапи проходження страхової угоди: заява про страхування; андеррайтинг; укладення договору страхування; видача полісів, врегулювання вимог страхувальників щодо відшкодування збитків.

Заява про страхування: форма подання, зміст, значення.

Андеррайтинг: оцінка ризику; вирішення питання про прий­няття об’єкта на страхування; визначення термінів, спеціальних вимог, обсягів і розмірів страхового покриття; франшизи; розрахунок страхової премії.

Укладення договору страхування. Страховий поліс як форма дого­вору страхування. Зміст страхового полісу. Його зв’язок з правилами страхування. Структура страхового полісу. Страховий сертифікат.

Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збит­ків. Дії страхувальника при настанні страхової події. Дії страховика щодо розслідування характеру і розмірів збитків. Страховий акт. Виплата відшкодування. Система страхового забезпечення. Франшиза. Винятки.
^ Тема 3. СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ТА ПЕНСІЙ
Необхідність і значення страхового захисту життя та пенсій громадян. Особливості страхування. Розвиток і сучасний стан страхування.

Види страхування життя. Змішане страхування життя. Суб’єк­ти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Строк страхування. Страхова сума. Одержувачі страхової суми у випадку смерті страхувальника. Порядок визначення і сплати страхових премій. Організація роботи страхової компанії щодо визначення стра­хових і викупних сум, порядок їх виплати страхувальнику, спадкоємцям або визначеним для цього особам.

Страхування дітей. Страхування до вступу в шлюб. Довічне страхування. Страхування пенсій.
^ Тема 4. Страхування від нещасних випадків
Необхідність і значення страхового захисту громадян від нещасних випадків. Розвиток і сучасний стан страхування. Форми і види страхування.

Обов’язкові види страхування від нещасних випадків. Державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов’я­заних, призваних на збори. Суб’єкти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Страхова сума. Страхова премія і порядок її сплати. Визначення розміру страхових сум за наслідки нещасних випадків. Одержувачі страхової суми у випадку смерті застрахованого. Відмова у виплаті страхової суми.

Державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ.

Державне особисте страхування працівників митних органів.

Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. Інші види обов’язкового страхування від нещасних випадків. Добровільні види страхування від нещасних випадків та умови їх проведення.

Індивідуальне страхування громадян від нещасних випадків. Страхування дітей від нещасних випадків. Страхування туристів від нещасних випадків.

Інші види добровільного страхування від нещасних випадків.
^ Тема 5. Медичне страхування
Необхідність, розвиток і сучасний стан медичного страхування. Суб’єкти страхування і відносини між ними. Форми проведення медичного страхування та їх особливості.

Обов’язкове медичне страхування. Обсяг відповідальності стра­ховика. Страхова сума. Порядок визначення розміру страхових премій і порядок їх сплати. Права і обов’язки сторін страхових відносин. Організація роботи страхової компанії, пов’язана з настанням відповідальності за фактом страхового випадку.

Добровільне медичне страхування. Договір страхування. Обсяг відповідальності страховика. Строк страхування. Страхова сума. Страхова премія. Порядок виплати страхового забезпечен­ня. Відмова у виплаті. Медичне страхування громадян, які виїздять за кордон.
^ Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків
Зміст поняття «підприємницькі ризики». Роль страхування у забезпеченні потреб підприємця в страховому захисті. Форми й види страхування.

Страхування від вогню та інших небезпек. Основні умови страхування. Суб’єкти страхування. Обсяг відповідальності страховика. Об’єкти страхування, їх оцінка. Винятки. Строк дії договору. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Оцінка збитку. Страхове відшкодування.

Страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна.

Страхування відповідальності товаровиробників за якість про­дукції, що виробляється; за забезпечення зайнятості робочих місць; за забруднення навколишнього середовища; страхування праців­ників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств.
^ Тема 7. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ
Економічні завдання страхового захисту в сільському господарстві. Розвиток і сучасний стан страхування майна виробників сільськогосподарської продукції. Форми й види страхування май­на сільськогосподарських підприємств.

Обов’язкове страхування урожаю сільськогосподарських куль­тур і багаторічних насаджень. Об’єкти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Характеристика страхових випадків. Стра­хове забезпечення. Визначення вартості урожаю, обчислення й порядок сплати страхових премій. Організація роботи страхової компанії щодо визначення збитків і страхового відшкодування. Визначення факту й причин загибелі (пошкодження) урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Оцінка збитків при загибелі (пошкодженні) урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Страхове відшкодування.

Добровільне страхування урожаю сільськогосподарських куль­тур і багаторічних насаджень.

Страхування сільськогосподарських тварин.

Страхування будівель та іншого майна сільськогосподарських підприємств.
^ Тема 8. Страхування технічних ризиків
Необхідність і значення страхування технічних ризиків. Види страхування. Страхування будівельно-монтажних ризиків. Умови страхування. Суб’єкти страхування. Об’єкти страхування, їх оцінка. Обсяг страхової відповідальності. Винятки. Строк дії договору. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Оцінка збит­ку. Страхове відшкодування.

Страхування машин від поломок. Умови страхування.

Страхування електронної техніки. Умови страхування.

Страхування післяпускових гарантійних зобов’язань. Умови страхування.

^ Тема 9. Страхування кредитних і фінансових ризикіВ

Необхідність і значення страхування у фінансово-кредитній сфері.

Сутність та економічний зміст страхування кредитів. Форми забезпечення кредитів: матеріальна або юридична.

Характеристика основних організаційних форм страхування кредитів. Страхування товарних кредитів. Страхування кредитів під інвестиційні засоби. Страхування споживчих кредитів. Страхування матеріальних цінностей, що передаються в заставу. Стра­хування експортних кредитів.

Характеристика окремих видів страхування кредитних ризиків. Страхування відповідальності позичальника за непогашен­ня кредиту. Об’єкт страхування. Обсяг страхової відповідальності. Страхова сума. Строк страхування. Страховий тариф. Стра­хова премія. Визначення розміру збитків. Страхове відшкодування.

Страхування ризику непогашення кредиту. Страхування банківських гарантій.

Сутність та економічний зміст страхування фінансових ризиків.

Характеристика окремих видів страхування фінансових ризиків: страхування прибутку (доходу); страхування депозитів; інші види. Умови страхування.
^ Тема 10. Автотранспортне страхування
Необхідність і значення страхування автотранспортних ризиків. Поняття автотранспортного страхування, його сутність. Об’єкти страхування. Розвиток системи автотранспортного страхування. Сучасний стан автотранспортного страхування.

Страхування автомобілів. Характеристика об’єктів страхування. Варіанти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Стра­хова сума. Страховий тариф. Фактори, що впливають на розмір страхового тарифу. Страхова премія. Строк страхування. Франшиза. Пільги страхувальникам. Оцінка збитків. Страхове відшкодування.

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Форми страхування. Суб’єкти страхування. Об’єк­ти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Строк страхування. Оцінка збитків. Страхове відшкодування.

Моторне (транспортне) страхове бюро України, його функції. Права і обов’язки членів МТСБ.

Міжнародна система «Зелена картка», її розвиток.

Страхування вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом. Об’єкти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Строк страхування. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Визначення й порядок відшкодування збитків.

Страховий захист громадян від нещасних випадків на автомобільному транспорті. Форми страхування. Суб’єкти страхування. Обсяг відповідальності. Винятки. Строк страхування. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Визначення та порядок виплати страхових сум.
^ Тема 11. Морське страхування
Необхідність і особливості страхування морських ризиків. Суб’єкти страхування. Клуби взаємного морського страхування. Визначення договору морського страхування в Кодексі торговельного мореплавання.

Страхування морських суден. Об’єкти страхування. Класифікація суден за категоріями ризику. Обсяг відповідальності. Варіанти страхування. Винятки. Страхова сума. Страховий тариф. Стра­хова премія. Строк страхування. Оцінка збитків. Страхове від-
шкодування.

Страхування відповідальності власників суден: перед третіми особами, за забруднення державних територіальних вод. Обсяг відповідальності. Винятки. Страхова сума. Страховий тариф. Стра­хова премія. Строк страхування. Оцінка збитків. Страхове від-
шкодування.

Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом. Об’єкти страхування. Обсяг відповідальності. Варіанти стра­хування. Строк страхування. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Оцінка збитків. Страхове відшкодування.

Страховий захист громадян від нещасних випадків на морському транспорті: членів судової команди, пасажирів. Форми стра­хування. Обсяг відповідальності. Винятки. Строк страхування. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія та порядок її сплати. Визначення та виплата страхових сум. Перспективи розвитку морського страхування в Україні.
^ Тема 12. Авіаційне страхування
Необхідність та особливості страхування авіаційних ризиків. Суб’єкти страхування. Об’єкти страхування. Законодавча база в авіаційному страхуванні. Авіаційний поліс Ллойда.

Страхування повітряних суден. Форми страхування. Об’єкти страхування. Обсяг відповідальності. Варіанти страхування. Винятки. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Строк страхування. Оцінка збитків. Страхове відшкодування.

Страхування відповідальності власників повітряних суден. Вар­шавська Конвенція (1929 р.). Суб’єкти страхування. Обсяг відповідальності. Винятки. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Строк страхування. Оцінка збитків. Страхове відшкодування.

Страхування вантажів, що перевозяться авіаційним транспортом. Об’єкти страхування. Обсяг відповідальності. Строк страхування. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Оцінка збитків. Страхове відшкодування.

Страховий захист громадян від нещасних випадків на повітряному транспорті. Види страхування й умови їх проведення. Суб’єкти страхування. Форми страхування. Обсяг відповідальності. Винятки. Строк страхування. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Визначення та виплата страхових сум.
^ Тема 13. Страхування майна і відповідальності громадян
Необхідність і значення страхового захисту майна громадян. Розвиток і сучасний стан страхування особистої власності громадян. Види послуг страхових компаній громадянам — власникам майна. Суб’єкти страхування.

Страхування будівель і споруд. Об’єкти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Винятки. Страхове забезпечення. Стра­хова оцінка будівель і споруд. Страхова премія. Пільги страхувальникам. Оцінка збитку. Страхове відшкодування.

Страхування тварин у господарствах громадян. Страхування домашнього майна.

Інші види страхування майна громадян. Страховий захист відповідальності громадян перед третіми особами. Види й форми страхування.

Страхування особистої відповідальності власників будівель.

Страхування особистої відповідальності власників домашніх тварин.

Страхування професійної та іншої відповідальності.


Тема 1
СТРАХОВА ПОСЛУГА
ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ


^ Методичні поради до вивчення теми
Ця тема присвячена висвітленню сутності страхової послуги як специфічного товару на страховому ринку. Під час її вивчення студентам слід звернутися до теоретичних засад страхування. Адже саме суть страхування як економічної категорії обумовлює ті особливі властивості, якими відрізняється страхова послуга від інших товарів і послуг. Розуміння цього зв’язку дає змогу усвідомити характерні ознаки страхової послуги та їхню економічну природу.

Розглядаючи страхову послугу як товар, студенти повинні з’я­сувати, в чому полягає її споживна вартість. Споживна вартість страхової послуги грунтується на об’єктивній потребі у страховому захисті, що її відчувають громадяни і суб’єкти господарювання (особливо в умовах ринкової економіки). Але разом з тим вона залежить від багатьох чинників. Розуміння характеру впливу цих чинників (на макроекономічному та мікроекономічному рівнях) є дуже важливим, бо від того, наскільки корисно виглядає в очах страхувальника та чи інша страхова послуга, залежить її доля як товару. Якщо вона дістане суспільне визнання, її будуть купувати. І навпаки.

Страхова послуга, як і будь-який інший товар, поряд із споживною вартістю має також вартість. Вартість відображає витрати страхової компанії на надання страхової послуги певного виду. Виходячи із вартості, встановлюється ціна на страхову послугу. Треба звернути увагу на те, що фактори, якими визначається нижня і верхня межа ціни на страхову послугу, є такими ж самими, що і при визначенні цін на інші товари та послуги. Але страховик, на відміну від інших продавців, має змогу свідомо знижувати ціну, навіть застосовувати демпінгові ціни. Це стає можливим через отримання страховиком доходів від інвестиційної діяльності, здатних компенсувати втрати прибутку від застосування ним низь­ких цін на страхові послуги. Встановлення знижених цін допомагає страховикові залучити більшу кількість страхувальників, але водночас негативно впливає на його фінансову стабільність. Студенти повинні добре орієнтуватися в можливих (позитивних і негативних) наслідках цінової політики страхової компанії.

Характер страхової послуги обумовлює специфіку її реалізації. Покупець цього товару, як правило, не одразу відчуває його корисність. Ажіотажного попиту на страхові послуги не відбувалося ніде і ніколи. Тому перед страховиком постає досить складне завдання: створити такі страхові послуги, які могли б знайти свого покупця, і реалізувати ці послуги шляхом створення системи найбільш ефективного їх просування на ринку. Вирішенням цього завдання займається служба маркетингу страховика.

Студент повинен дати визначення маркетингу, виділити особливості маркетингу саме у страхуванні. Дуже важливим є розуміння маркетингової діяльності страхової компанії не тільки і не стільки як безпосередньої реалізації страхових послуг, а як процесу планування, ціноутворення, рекламування, організації адекватних каналів просування страхових послуг до потенційного покупця. Треба усвідомити роль кожної ланки страхового марке­тингу в забезпеченні успішної реалізації страхових послуг.

Особливу увагу слід приділити вивченню можливих шляхів продажу страхових послуг, доцільності їх використання (тобто організації так званих «каналів збуту»). Маючи на увазі, що страхова компанія може здійснювати прямий продаж страхових послуг, продаж через посередників, застосовувати комбіновану систему продажу, треба усвідомити, що вибір каналу збуту зале­жить від тих видів страхування, які проводить конкретна страхова компанія.

Треба розуміти, в чому полягають переваги і недоліки прямого продажу і продажу через посередників; чому прямий продаж вважається менш ефективним; чому в Україні переважає саме пря­мий продаж і недостатньо розвинутий інститут страхового посередництва (зокрема, професійних брокерів).

Усвідомлюючи роль страхових посередників на страховому ринку, студенти повинні чітко відрізняти поняття «страховий агент» і «страховий брокер». Треба вміти показати принципові розбіжності між ними, які полягають у юридичному статусі, фаховому рівні, взаємовідносинах із страховиками і страхувальниками, розмірах комісійної винагороди.

Доцільно звернутися до «Положення про порядок проведення діяльності страховими посередниками», затвердженого Кабінетом міністрів України Постановою № 1523 від 18 грудня 1996 р. Цей документ дає визначення агентської діяльності і агентської угоди, брокерської діяльності і брокерської угоди. Він ставить особливі вимоги до взаємодії посередників із страховиками і страхувальниками, а також окреслює фінансові обмеження стосовно брокерської діяльності.

Вимоги внутрішнього українського законодавства до страхових посередників в цілому відповідають вимогам, загальноприйнятим у світовій практиці.

Посередницька діяльність страхових агентів порівняно з діяль­ністю брокерів не така складна. Але тут також є свої нюанси, на які треба звернути увагу. Це, зокрема, стосується органі­зації продажу страхових послуг через систему генеральних агентств.

Характеризуючи практичний маркетинг страхової компанії, слід звернути особливу увагу на роль реклами в реалізації страхових послуг. Без цілеспрямованої і наполегливої реклами у страховому бізнесі обійтися дуже важко.

Реклама — це платне, спрямоване на певну категорію потенційних споживачів повідомлення, що здійснюється через засоби масової інформації чи будь-яким іншим способом публічного звертання і агітує на користь певного товару, марки, фірми, особистості тощо.

Студенти повинні засвоїти основні види реклами, яка може бути застосована у страховому бізнесі, і зрозуміти, чим обумовлюється вибір маркетинговою службою страхової компанії того чи іншого виду реклами. Слід зосередити увагу на перевагах і недоліках кожного із можливих засобів рекламування страхових послуг залежно від категорії страхувальників, на яких спрямована реклама.

Реалізація страхових послуг — кінцева мета і сенс існування страхових компаній. Якщо страхові послуги знаходять збут, тобто укладаються договори, продаються страхові поліси, то це означає, що запропоновані страховиком страхові продукти мають в очах страхувальника споживну вартість, конкретну корисність, а також що існує попит на даний вид послуг.

Весь процес від стадії розробки окремих видів страхування до стадії їх кінцевої реалізації у вигляді надання страхових послуг пере­буває під постійним контролем як з боку страховика, так і з боку державного контролюючого органу у сфері страхування.

Студент повинен зрозуміти характер і завдання такого контролю, а також засоби його здійснення на різних стадіях розробки і реалізації страхових послуг.

План семінарського заняття

1.Поняття страхової послуги, її необхідність і сутність.

2. Особливості маркетингу в страхуванні та його завдання.

3. Характеристика систем продажу страхових полісів.

4. Страхові агенти та їхні функції. Система генеральних
агентств.

5. Страхові брокери та їхні функції.

6. Роль реклами в реалізації страхових послуг.

7. Необхідність і методи контролю з боку страхових компаній і держави за реалізацією страхових послуг.
Література
 1, 11, 25, 26, 34, 35, 38, 39, 40, 41, 42, 48, 59,
63, 64, 66, 76, 80, 81, 91, 92, 97, 99, 101, 102.
^ Термінологічний словник
Агент страховий — громадянин чи юридична особа, яка діє від імені та за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Аквізиція — процес укладення нових договорів страхування (продажу страхових полісів).

Брокер страховий — громадянин чи юридична особа, яка зареєстрована у встановленому порядку як суб’єкт підприємницької діяльності й здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Маркетинг страховий — комплексна система дій страховика (включаючи організацію і управління всією діяльністю страхової компанії), спрямована на надання таких страхових послуг і в такій кількості, які відповідають потенційному попиту.

Продаж страхових послуг через посередників — продаж за допомогою брокерів і агентів.

Прямий продаж страхових послуг — продаж самими страховиками (в тому числі через філії).

Реклама — платне, спрямоване на певну категорію потенційних споживачів повідомлення, що здійснюється через засоби масової інформації чи будь-яким іншим способом публічного звертання і агітує на користь певного товару, послуги, марки, фірми, особистості тощо.

Система продажу страхових послуг — канали просування страхових послуг до страхувальників.

Страхова послуга — товар, що його пропонує страхова компанія страхувальнику за певну плату (страхову премію).
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ^ Теми рефератів
1. Роль і місце страхових брокерів в реалізації страхових послуг.

2. Особливості страхового маркетингу.

3. Роль реклами в просуванні страхових послуг до страхувальників.

4. Вимоги законодавства України щодо страхових посередників.

5. Особливості надання страхових послуг у Ллойді.

6. Споживна вартість страхової послуги та її ціна.
^ ?Питання для дискусій
1. Переваги і недоліки прямого продажу страхових послуг.

2. Переваги і недоліки продажу страхових послуг через посередників.

3. Значення маркетингових досліджень для розробки маркетингової стратегії страхової компанії.

4. Основні напрями маркетингової політики страховика.

5. Фактори, які сприяють розвитку сфери страхових послуг в Україні.

6. Фактори, які заважають розвитку сфери страхових послуг в Україні.

^ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Хто такі страхові агенти і страхові брокери? В чому полягає принципова відмінність між ними?

2. Яку роль відіграє «система генеральних агентств» у розпов­сюдженні страхових послуг?

3. Що означає маркетинг у страхуванні?

4. В чому полягає споживна вартість страхової послуги?

5. Яку роль відіграє у реалізації страхових послуг «альтерна­тивна система розповсюдження»?

6. Які із перелічених робіт можуть виконувати:

— страхові агенти;

— страхові брокери:

а) реклама страхових послуг окремого страховика;

б) вдосконалення правил страхування;

в) пошук страхувальників;

г) пошук страховиків;

д) укладення договорів страхування;

є) розрахунок страхових тарифів;

ж) збирання страхових внесків;

з) консультування страхувальників;

^ 7. Страхова премія — це:

а) винагорода страхувальнику за беззбиткове проходження страхової угоди;

б) оплата послуг страхового брокера;

в) плата страхувальника за страховку;

8. Аквізитор — це:

а) спеціаліст, який обчислює страхові тарифи;

б) інкасатор;

в) уповноважена страховиком особа, що укладає або поновлює договори страхування;

г) спеціаліст, який оцінює збитки у морській аварії.

Тема 2
ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ І ВЕДЕННЯ
СТРАХОВОЇ УГОДИ
^ Методичні поради до вивчення теми
Ця тема присвячена висвітленню взаємовідносин між страховиком і страхувальником від укладення договору страхування до закінчення строку його дії.

Студент повинен добре засвоїти, що будь-яка страхова угода проходить кілька етапів:

І — подання страхувальником заяви про прийняття об’єкта на страхування;

ІІ — вирішення страховиком питання щодо прийняття даного об’єкта на страхування (андеррайтинг);

ІІІ — укладення договору страхування (видача страхового полісу);

ІV — відшкодування збитків за договором страхування (закінчення строку дії договору; дострокове розірвання договору).

Дуже важливо зрозуміти, що стосунки між страховиком і страхувальником базуються на фундаментальних принципах страхування: наявності майнового інтересу; дотриманні найвищої сумлінності; наявності причинно-наслідкового зв’язку між збитком і подією, що його викликала; відшкодуванні збитків в межах дійсних втрат; суброгації.

На стадії подання заяви починається реалізація принципів наявності страхового інтересу і найвищої сумлінності.

У заяві, яка подається за розробленою страховиком формою, страхувальник повинен довести свій інтерес в об’єкті страхування. Інакше договір не буде укладено. Заява містить перелік питань, що стосуються об’єкта страхування. Страхувальник повинен відповісти на поставлені питання абсолютно чесно і якомога точніше. Зазвичай заява містить також декларацію страхувальника, у якій він заявляє, що подана ним інформація є правдивою, а також застереження, в якому страховик попереджає страхувальника про відповідальність за неправдиві відповіді на запитання стосовно об’єкта, що має бути прийнятий на страхування.

Для надання юридичної ваги заяві разом з декларацією і застереженням страховик розглядає її як невід’ємну частину договору страхування.

Отримавши заяву, страховик на її основі вирішує, чи приймати йому пропозицію страхувальника.

Процес прийняття ризику на страхування називається андеррайтингом.

Андеррайтинг спрямований на вирішення чотирьох основних завдань:

1) оцінка запропонованого ризику з точки зору характеристики об’єкта страхування та ступеня ризику і розміру максимально можливого збитку;

2) на основі оцінки — вирішення питання щодо прийняття ризику на страхування або відхилення поданої заяви;

3) у разі згоди щодо страхування даного об’єкта — визначення строків страхування, розмірів страхового забезпечення, обсягу страхової відповідальності (тобто конкретних умов договору стра­хування);

4) обчислення розміру страхової премії за договором страхування з урахуванням істотних характеристик даного об’єкта.

Студенту треба вміти відповісти на питання, чи завжди проводиться андеррайтинг у повному розумінні цього слова; від чого залежить тривалість процесу андеррайтингу; що таке фізична і психологічна небезпека при визначенні андеррайтером можливості застрахувати певний об’єкт.

Андеррайтинг завершується або відмовою страхувати певний об’єкт, або підписанням договору (видачею страхового полісу).

Договір страхування повинен відповідати певним вимогам згідно із законодавством країни, де він укладається (в окремих випадках — згідно з міжнародними нормами).

У зв’язку з цим треба добре засвоїти вимоги щодо змісту договору страхування, викладені у статті 15 «Договір страхування» Закону України «Про страхування», і вміти пояснити ці вимоги.

Треба також звернути увагу на те, що згідно із законодавством договори страхування укладаються відповідно до Правил страхування. Про те, що розуміють під «Правилами страхування» і які існують вимоги щодо їхнього змісту, можна довідатися із статті 16 «Правила страхування» Закону України «Про страхування».

Чіткого засвоєння потребують права і обов’язки сторін щодо укладеного договору. Вони регламентуються статтями 17, 19, 20 Закону України «Про страхування».

Договір страхування набуває чинності, як правило, з моменту отримання страховиком страхової премії. Протягом терміну дії договору страховик може мати досить тісні стосунки із страхувальником (якщо це необхідно, навіть перевіряти стан і місцезнаходження застрахованого об’єкта).

Останній етап страхової угоди — закінчення дії договору страхування, а якщо сталася страхова подія, то виплата відшкодування.

Студент повинен добре засвоїти законодавчо визначені умови припинення дії договору страхування, а також фінансові зобо­в’язання сторін при розірванні договору (як за ініціативою страховика, так і за ініціативою страхувальника).

Дуже важливим моментом під час вивчення цього етапу страхової угоди є засвоєння процесу розслідування характеру страхової події та її наслідків, а також вирішення питання щодо виплати страхувальнику страхового відшкодування. Треба звернути увагу на терміни подання страхувальником заяви про страхову подію, складання страховиком страхового акта і сплати відшкодування. Необхідно також з’ясувати, яку роль у визначенні причин та розміру збитків відіграють аварійні комісари, в яких видах страхування здебільшого використовуються їхні послуги. Потріб­но докладно розібратися у правах і обов’язках сторін у разі настання страхової події. Особливу увагу слід приділити реалізації страховиком свого права на суброгацію (регрес).

Якщо страховик сплатив відшкодування в розмірі повної стра­хової суми, то його зобов’язання перед страхувальником вва­жаються вичерпаними, а договір втрачає чинність. В інших випадках договір вважається чинним в обсягах різниці між встанов­леною страховою сумою і сумою сплаченого відшкодування.

Слід запам’ятати, що юридичні особи мають право отримати страхову виплату тільки безготівковим шляхом, а громадяни — як безготівковим шляхом, так і готівкою. Згідно із Законом України «Про страхування» забороняється сплата відшкодування готівкою, якщо страхові внески було зроблено безготівково.

Вивчаючи цю тему, треба зважати на те, що принципові моменти взаємовідносин сторін на всіх стадіях проходження страхової угоди є однаковими при наданні страхових послуг будь-яко­го виду. Тому добре її засвоєння сприятиме уникненню труднощів під час вивчення наступних тем дисципліни «Страхові послуги».
^ План семінарського заняття
1. Страхова угода та її основні етапи.

2. Заява про страхування, її значення і зміст.

3. Андеррайтинг та його завдання.

4. Договір страхування і його зміст.

5. Припинення дії договору страхування. Права і обов’яз-
ки сторін.

6. Порядок врегулювання претензій страхувальника що-
до виплати відшкодування.
^ Література
 1, 12, 20, 31, 40, 44, 47, 63, 66, 80, 81, 86, 88,
91, 92, 95, 101, 103.
Термінологічний словник
Андеррайтинг — процес прийняття ризику на страхування.

Договір страхування — письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Заява про страхування — письмове або усне повідомлення страхувальника про намір укласти із страховиком договір страхування.

Правила страхування — документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування. Правила страхування розробляються страховиком і підлягають затвердженню державним органом у справах нагляду за страховою діяльністю при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Страхове відшкодування — виплата, яка здійснюється страховиком на користь страхувальника згідно з договором страхування або законодавством у разі настання страхової події.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ^ Теми рефератів
1. Права і обов’язки страхувальника згідно із Законом України «Про страхування».

2. Права і обов’язки страховика згідно із Законом України «Про страхування».

3. Термін дії договору страхування в окремих видах страхування: порівняльний аналіз.

4. Особливості змісту Заяви про страхування в окремих видах страхування.

5. Особливості укладення договорів страхування майна юридичних осіб і громадян.
^ ?Питання для дискусій
1. Яку роль відіграє Заява про страхування при вирішенні питання, пов’язаного з виплатою страхового відшкодування (страхової суми)?

2. Як співвідносяться договір страхування і страховий поліс?

3. Які фактори впливають на вирішення питання, пов’язаного з прийняттям об’єкта на страхування?

^ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Зміст договору страхування:

а) регламентується законодавством;

б) визначається за згодою сторін;

в) вірно «а» і «б».

^ 2. При достроковому розірванні договору страхування за ініціативою страховика (без висунення претензій до страхувальника) страхові внески:

а) не повертаються;

б) повертаються повністю;

в) повертаються за вирахуванням видатків на ведення справи.

3. Франшиза — це:

а) форма договору страхування;

б) додаткова плата за страхування;

в) частка збитку, яка не відшкодовується страховиком.

^ 4. У яких із перелічених випадків страховик може відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування по страхуванню майна:

а) збитки завдані в результаті пожежі через погану ізоляцію електропроводу;

б) майно вкрадене: довідка правоохоронних органів відсутня.

^ 5. Страховик у зв’язку із страховою подією запросив у підприємства відомості, що становлять комерційну таємницю. Чи зобов’язане підприємство надати таку інформацію?

а) так;

б) ні.

6. Страхова виплата — це:

а) плата за страхування;

б) компенсація збитків;

в) комісійні страхового агента.

7. Страхова сума — це ... (закінчити визначення).

8. Страхова сума × страховий тариф = ?

9. Майно підприємства, загальна вартість якого становить
200 млн. грн., застраховане на 140 млн. грн. Пожежею знищено майно на 60 млн. грн. Яку суму страхового відшкодування отримає підприємство?

а) при пропорційній системі відшкодування;

б) при системі «першого ризику»?

^ 10. Знижка страхового тарифу можлива за умови:

а) якщо договір страхування передбачає франшизу;

б) якщо клієнт страхує все майно, а не його частину;

в) у разі страхування на користь третьої особи;

г) у разі встановлення страхової суми нижчої за дійсну вартість майна.

Тема 3
СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
ТА ПЕНСІЙ
^ Методичні поради до вивчення теми
Страхування життя (та пенсій) є однією з п