Реферат: Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології навчально-методичні матеріали з дисципліни «теорія держави І права»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
«ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»
з підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»
за напрямом «Правознавство»
Київ 2011
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА
ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
«ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»
з підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»
за напрямом «Правознавство»
УКЛАДАЧІ:
Братасюк М.Г. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, доктор філософських наук, професор;
Осауленко О.І. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук, професор;
Мозоль Н.І. – доцент кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук;
Юрковська Л.Г. – викладач кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС;
Осауленко А.О. – доцент кафедри теорії держави та права НАВС, кандидат юридичних наук.
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Гусарєв С.Д. – начальник кафедри теорії держави і права НАВС, доктор юридичних наук, професор;
Пархоменко Н.М. – доктор юридичних наук, професор Інституту держави і права ім. Корецького НАН України;
Безклубий І.А. – завідувач кафедри теорії державим та права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор;
Пилипенко Л.І. – проректор з навчально-педагогічної діяльності ВНЗ «Національна академія управління».
^ Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Теорія держави та права” затверджено на засіданні кафедри загальноправових ННІПП НАВС від 30.08.11 р. (протокол №1).
Рекомендовано до друку Методичною радою від «14» грудня 2011, (протокол №4)
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Здобуття фундаментальної та світоглядної вищої юридичної освіти за програмою «Бакалавр» починається з вивчення теорії держави і права — фундаментальної та методологічної дисципліни, інших навчальних дисциплін, що дозволяють формувати основу правового світогляду майбутніх юристів.
Предметом теорії держави і права є загальні і специфічні об'єктивні закономірності розвитку та функціонування держави і права.
Вивчаючи курс загальної теорії держави і права, необхідно враховувати її фундаментальний характер і визначальне значення. У системі юридичних наук теорія держави і права виконує функцію здобуття, оновлення і поглиблення знань про основні закономірності державно-правового середовища, систематизації і збагачення юридичної науки в цілому, а також відповідає за зв'язки юридичної науки з іншими суспільними науками.
Положення теорії держави і права використовуються галузевими й іншими юридичними науками як вихідні. Отже, одним з найважливіших завдань теорії держави і права є надання юридичній науці єдності, системності, методологічної цілісності.
Теорія держави і права вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, глибинну сутність права і держави, взаємообумовлений характер їхніх зв'язків, зв'язок держави і права з різними суспільними явищами і процесами. Держава розглядається з точки зору її правового оформлення, а право – у контексті його державного забезпечення, надання йому загальної обов'язковості.
Закономірності розвитку та функціонування держави і права розглядаються у тісному зв'язку із загальними законами розвитку суспільства. Адже теорія держави і права належить до суспільних наук, а виникнення та розвиток і держави, і права є соціально обумовленими. Ця наука вивчає багатосторонню та складну взаємодію держави і права з суспільством, роль та місце держави і права в суспільстві, а також зворотний вплив суспільства на державно-правову дійсність.
Навчальний курс передбачає ознайомлення з державознавчими і правознавчими концепціями, які містяться у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, а також широке використання даних інших наук (філософії, політології, соціології, історії та ін.). Провідними ідеологічними засадами у вивченні державно-правової сфери є ідеї пріоритетності прав і свобод людини і громадянина, правової соціальної держави, панування права і верховенства правового закону, демократії, законності.
Теорія держави і права – фундаментальна, вихідна і провідна навчальна юридична дисципліна. У системі юридичних наук, теорія держави і права дає найширші за обсягом і глибиною знання державно-правових явищ та процесів, показує закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Досягнення цієї науки використовуються галузевими й іншими юридичними науками як важливі, з методологічного аспекту вихідні пункти дослідження, що дозволяють уникнути однобокості у вирішенні галузевої наукової проблематики. Теорія держави і права в системі юридичних наук виступає як наука методологічна за своїм характером, адже її завданням є вносити методологічну єдність у дослідження галузевих та інших юридичних наук.
Глибоке оволодіння матеріалом цієї науки, є надійною теоретичною базою у подальшому для вивчення галузевих і міжгалузевих юридичних наук. запропоновані методичні матеріали є базисом, що відображає основний напрямок та обсяг учбової роботи студентів та слухачів.
Ці методичні матеріали розроблені таким чином, аби студент та слухач чітко усвідомлював рівень своїх знань з освоєння конкретної теми програми курсу та прагнув до підвищення знань і розвитку аналітичного мислення.
Таке комплексне забезпечення навчального курсу методичною документацією та користування нею допоможе студентам та слухачами зорієнтуватися в загальному обсязі навантаження та спланувати економічне використання свого робочого часу.
^ МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Мета – ознайомити студентів та слухачів з найбільш значущими правовими теоріями, концепціями та юридичними догмами, що дозволяють сформувати світоглядний рівень професійної свідомості та культури правників, достатній для самостійного аналізу фактичних обставин справи та прийняття виваженого, справедливого і юридично обґрунтованого рішення.
Завданням навчального курсу є навчити студентів та слухачів правильно давати правову оцінку соціально значущим фактам, політичним подіям та процесам, грамотно формулювати власні переконання щодо проявів правового нігілізму, використовувати свій світоглядний потенціал для прийняття юридично значущих рішень.
^ Завдання дисципліни „Теорія держави та права” полягає в тому, щоб в результаті її вивчення студенти:
ЗНАЛИ: правову термінологію, основні положення та особливості теорії держави та права, основні історичні етапи та концепції походження держави, функції та механізм держави та права, основи формування та систему державних органів при різних формах правління, форми здійснення народовладдя і особливості їх проведення;
УМІЛИ: правильно користуватися понятійним апаратом, яким оперує наука теорії держави та права, працювати з нормативним матеріалом, аналізувати зміст правових норм та концепцій походження держави, давати характеристику функціям держави, а також формулювати основні функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади, користуватися міжнародними правовими документами для вирішення практичних завдань, логічно викладати матеріал, аргументовано висловлювати свою думку, робити висновки, застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя.
^ 3. РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
№ з/п
Назва тем
Всього годин
Всього годин з викладачем
З них:
З них:
З них:
Лекцій
Семінарських занять
Практичних занять
Самостійна робота
Індивідуальна робота
на І-й семестр
Змістовий модуль 1
108
38
20
16
2
68
2
1
Тема 1. Предмет, метод ТДП. Людина, суспільство, держава і право.
10
2
2
8
2
Тема 2. Громадянське суспільство: сутнісні характеристики, роль та значимість в суспільному розвитку.
12
4
2
2
8
3
Тема 3. Походження, сутність держави.
12
4
2
2
8
4
Тема 4. Функції держави.
10
2
2
8
5
Тема 5. Механізм держави.
14
4
2
2
8
6
Тема 6. Форма держави.
14
8
4
4
6
7
Тема 7, 8. Поняття походження та сутність права. Типи праворозуміння.
24
8
4
4
16
8
Тема 9. Правова культура, правова свідомість та їх вплив на формування права та громадянське суспільство.
12
6
2
2
2
6
^ Всього годин за І-й семестр:
108
38
20
16
2
68
2
на ІІ-й семестр
Змістовний модуль ІІ
36
18
6
8
4
9
Тема 10. Система права і система законодавства.
12
4
2
2
4
10
Тема 11. Норми права та інші соціальні норми.
12
6
2
2
2
2
11
Тема 12. Правотворчість.
12
8
2
4
2
4
^ Змістовний модуль ІІІ
36
24
8
14
2
12
Тема 13. Проблема реалізації права.
8
4
2
2
4
13
Тема 14. Правозастосування.
8
6
2
4
2
14
Тема 15. Тлумачення норм права.
10
6
2
4
2
15
Тема 16. Правові відносини.
10
8
2
4
2
2
Змістовний модуль ІV
36
24
8
12
4
16
Тема 17. Правова поведінка.
8
8
2
4
2
2
17
Тема 18. Юридична відповідальність.
8
4
2
2
4
18
Тема 19. Принципи верховенства права як засада правового розвитку України.
10
4
2
2
4
19
Тема 20. Правове регулювання та його механізм.
10
8
2
4
2
4
Змістовний модуль V
36
22
8
12
2
20
Тема 21. Правова система: поняття, характеристика елементів.
8
6
2
4
2
21
Тема 22. Сучасні правові системи та правові сім"ї .
8
4
2
2
4
22
Тема 23. Основні сучасні концепції держави та права.
10
6
2
4
4
23
Тема 24. Правовий порядок в контексті сучасності.
10
6
2
2
2
4
^ Всього годин за ІІ-й семестр:
144
88
30
46
12
48
8
^ РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ:
252
126
50
62
14
116
10
^ 4. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи та передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом (слухачем, студентом) з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.
Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.
Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.
Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.
Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами студентами та їх успішності.
^ Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.
^ Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. Протягом семестру студент має виконати та захистити курсову роботу. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.
^ 5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
За шкалою ЕСТS
За 100-бальною шкалою
За національною шкалою
Визначення *
A
86 - 100
відмінно
відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції
B
80 - 85
добре
дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками
C
71 - 79
добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок
D
66 - 70
задовільно
задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
E
60 - 65
достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX
30 - 59
незадовільно з можливістю повторного складання
незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки
F
0 - 29
незадовільно з обов'язковим повторним курсом
незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу
^ 6. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Предмет, метод ТДП. Людина, суспільство, держава і право
Теорія держави і права як система знань про основні та загальні закономірності держави і права, її мета і завдання. Характеристика предмета теорії держави і права. Теорія держави і права в системі суспільних наук. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук. Особливості науки теорії держави і права. Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою. Загальнофілософські питання наукової методології та методів наукового пізнання. Методологія теорії держави і права та її роль у пізнанні державно-правових явищ. Взаємозв'язок предмета і методу. Структура методології теорії держави і права. Основні підходи до вивчення держави і права. Методологічні принципи. Логічні прийоми. Методи юридичного пізнання та їх класифікація: загальнонауковий, часткові, спеціальні та спеціально-юридичні. Методологія юридичної теорії і методологія юридичної практики. Значення теорії держави і права в сучасних умовах розвитку українського суспільства. Співвідношення людини, суспільства з правом і державою. Теорія держави і права як навчальна дисципліна, її мета і завдання. Система курсу "Теорія держави і права".
^ Тема 2. Громадянське суспільство: сутнісні характеристики, роль та значимість в суспільному розвитку
Юридико-теоретичне осмислення взаємозв'язку суспільства, громадянського суспільства, особи, права і держави, його необхідність і специфіка. Поняття громадянського суспільства, значення його організації. Громадянське суспільство: структура, соціальні і політичні інститути, соціальне регулювання. Загальні етапи становлення громадянського суспільства. Обумовленість соціальної організації, соціальної влади і соціального регулювання.
Суспільство, політика і влада.. Місце держави та громадянського суспільства в політичній системі. Громадські об’єднання і політичні партії. Співвідношення та взаємодія громадянського суспільства і держави. Суспільство і право. Політична організація суспільства і громадянське суспільство. Характер співвідношення і взаємозв'язку громадянського суспільства і держави як критерій цивілізованості держави. Взаємодія держави і комерційних об’єднань. Відносна самостійність держави.
^ Тема 3. Походження, сутність держави
Необхідність дослідження проблем походження держави і права в загальнонауковому і теоретико-правовому аспектах. Первісне і похідне виникнення держави. Державність. Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права: підстави і причини різноманітності підходів. Основні теорії походження держави і права: теологічна, патріархальна, патримоніальна, органічна, теорія насильства, психологічна, договірна, історико-матеріалістична, іригаційна. Загальна характеристика первісного суспільства: економіка, організація, регулювання. Суспільна влада та соціальні норми у докласовому суспільстві. Причини й умови виникнення держави і права. Східний (азіатський) і західний шляхи виникнення держави. Загальні закономірності виникнення держави. Держава — складне та історично обумовлене суспільно-політичне явище. Основні підходи до розуміння сутності держави, плюралізм у розумінні і визначенні держави. Державна влада як основа сутності держави. Співвідношення класового і загальнолюдського в сутності держави. Еволюція сутності і соціального призначення держави. Пошук універсального визначення поняття держави. Розуміння держави в субстанційному, атрибутивному, інституційному і міжнародному аспектах. Основні ознаки держави, що відрізняють її від первісного суспільства та інших суспільних організацій (наявність території, публічної (державної) влади, всеохоплюючий, офіційний, універсальний характер, суверенітет, нерозривний зв'язок з правом). Методи здійснення державної влади (переконання і примус.
Тема 4. Функції держави
Поняття, значення й об'єктивний характер функцій держави, співвідношення їх з цілями, завданнями і принципами діяльності держави. Основні характерні ознаки функцій держави. Конкретно-історична обумовленість функцій держави. Обумовленість функцій держави її сутністю і соціальним призначенням. Класифікація функцій держави. Основні внутрішні функції держави. Основні зовнішні функції держави. Основні і додаткові, постійні і тимчасові функції держави. Функції держави і функції окремих її органів. Функціонування держави. Форми здійснення функцій держави: правові і не-правові. Методи здійснення функцій держави. Характеристика основних внутрішніх і зовнішніх функцій сучасної Української держави. Динаміка функцій держави. Зв'язок і взаємодія функцій держави. Межі діяльності держави. Теоретичні основи і значення типології держав. Необхідність визначення різних типів держав. Типологія як один з найважливіших прийомів і засобів пізнання історичного процесу розвитку держави. Проблеми типології держав. Критерії типології держав: географічний принцип, ідеальний тип, типи розвитку (динамічний і статичний), суспільно-економічна формація, цивілізація. Фактори, що визначають тип держави. Формаційний підхід: переваги і недоліки. Особливості держави в межах одного історичного типу. Наступність у розвитку держави. Характеристика окремих типів держав. Рабовласницька держава. Феодальна держава. Капіталістична держава. Соціалістична держава: ідеал чи реальність. Держава перехідного типу.
Цивілізаційний підхід: переваги і недоліки. Класифікація цивілізаційних підходів: виокремлення східних, західних та змішаних держав; стародавніх, середньовічних і сучасних; аграрних, індустріальних і постіндустріальних та ін. Діалектика співвідношення формаційного і цивілізаційного підходів у типології держави.
^ Тема 5. Механізм держави
Поняття і призначення механізму держави, його роль у здійсненні функцій і завдань держави. Широке і вузьке розуміння механізму держави. Співвідношення механізму держави та її апарату. Структура державного апарату. Поняття й ознаки державних органів, їх система і класифікація. Основні принципи організації і здійснення державної влади. Проблема поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Правоохоронні і "силові" органи держави (міліція, податкова поліція, прокуратура, служба безпеки, розвідка). Органи держави і органи місцевого самоврядування, їх співвідношення. Принципи організації і діяльність державного апарату. Державна служба. Державний службовець і посадова особа. Поняття і суть бюрократії. Демократичний і бюрократичний централізм. Вимоги до державного апарату та основні засади його діяльності в умовах демократичної, правової, соціальної держави. Гарантії діяльності органів державної влади. Проблеми вдосконалення організації і діяльності механізму Української держави.
^ Тема 6. Форми держави
Форма держави як сукупність найбільш значущих її ознак. Співвідношення форми держави і її сутності. Форма правління: поняття, суть, зміст і типологія. Загальна характеристика монархій і республік. Форма державного правління України, її розвиток у сучасних умовах. Співвідношення типу і форми держави. Різноманітність форм правління в межах одного типу держави.
Форма державного устрою, її сутність і види: унітарна, федеративна і конфедеративна. Складна і проста держава. Унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, їх основні ознаки й особливості. Співдружність і співтовариство. Роль економічних, політичних, національних та інших факторів у виборі форми держави. Державний режим як характеристика форми держави, його співвідношення з формою правління і державним устроєм. Види державних режимів. Демократичний, авторитарний, тоталітарний режими. Тиранія, деспотія, охлократія, олігархія, теократія. Демократичні і недемократичні державні режими. Теоретичні аспекти форми держави України (форма державного правління, форма державного устрою, тип державно-політичного режиму) за Конституцією України 1996 р.
^ Тема 7, 8. Поняття походження та сутність права.
Типи праворозуміння
Проблеми походження права. Регулювання суспільних відносин у період первісно общинного ладу. Обряди, ритуали, табу, звичаї. Причини, умови та закономірності виникнення права. Методологічні основи визначення сутності права. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві. Етнокультурний зміст права. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу. Поняття і ознаки права. Властивості права, Співвідношення права і закону.
Загальні питання праворозуміння і його значення для практичної діяльності. Поняття право-розуміння. Суб'єкт, об'єкт і зміст праворозуміння. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції. Теорія юридичного позитивізму. Нормативістська теорія права. Соціологічна теорія права. Психологічна теорія права. Теорія природного права. Теорія широкого розуміння права. Інтегративний підхід до розуміння сутності права. Поняття типу права. Історичні типи права: рабовласницьке, феодальне, буржуазне, соціалістичне.
^ Тема 9. Правова культура, правова свідомість та їх вплив на формування права та громадянське суспільство
Поняття, основні характеристики і функції правової культури. Структура правової культури суспільства й окремої особистості. Рівень розвитку правової культури суспільства. Поняття, джерела і форми вираження правового нігілізму. Поняття, причини і наслідки правового ідеалізму. Правове виховання як основний засіб цілеспрямованого формування правової культури особистості: поняття, форми і методи здійснення. Правова культура суспільства, її поняття, структура і зміст. Правова активність особи. Правова культура професійної групи. Структура професійної культури юриста. Професійно-правове мислення юриста.
Психологічні аспекти розуміння сутності і соціального призначення права. Право і суспільна свідомість. Місце і ролі, правосвідомості в системі форм суспільної свідомості (політичної, економічної, моральної, релігійної та ін.). Поняття правової свідомості. Структура правової свідомості, її раціональні, емоційні і поведінкові компоненти. Правова психологія і правова ідеологія. Функції правосвідомості: пізнавальна, оціночна і регулятивна, їх практична реалізація. Класифікація правосвідомості за суб'єктами (індивідуальна і колективна), за рівнем відображення правової дійсності (повсякденна, професійна і теоретична). Взаємодія права і правосвідомості. Роль правосвідомості у правотворчому і правореалізаційному процесах. Формування громадянського суспільства за допомогою правової культури та правової свідомості.
^ Тема 10. Система права і система законодавства
Системність як одна з визначальних характеристик права. Поняття і зміст системи права, її відмінність від правової системи Структура системи права та її складові - галузі, підгалузі та інститути. Предмет і метод правового регулювання як підстави побудови системи права. Поняття галузі права. Загальна характеристика галузей права. Інститут права: поняття і види. Галузевий і міжгалузевий інститут права. Співвідношення міжнародного і національного права. Система права України і міжнародне право. Співвідношення матеріального і процесуального права. Співвідношення публічного і приватного права.
Термін "законодавство" у вузькому і широкому розумінні. Поняття системи законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства. Система законодавства як формальне вираження системи права. Будова системи законодавства: горизонтальна (галузева) і вертикальна (ієрархічна). Поняття її ознаки нормативно-правового акта як складової системи законодавства. Класифікація нормативно-правових актів. Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб. Поняття, зміст, призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів. Облік нормативних актів. Основні види систематизації нормативно-правових актів: інкорпорація, консолідація, кодифікація. Проблеми систематизації українського законодавства.
^ Тема 11. Норми права та інші соціальні норми
Поняття, ознаки, функції і види соціальних норм. Соціальні і технічні норми, їх взаємозв'язок. Техніко-юридичні норми. Історична обумовленість соціальних норм. Економічні норми, політичні норми, корпоративні норми, норми звичаю, релігійні норми, норми моралі, технічні норми, лінгвістичні норми. Нормативність як одна з провідних характерне пік права. Поняття і суть норми права. Міс це норм права в системі соціальних норм. Ознаки правових норм, що відрізняють їх від інших норм регулювання суспільно значимої поведінки. Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
Поняття, суть і підстави класифікації правових норм. Класифікація норм права за суб'єктами відання, за соціальним призначенням, за об'єктом, за методом правового регулювання, за сферою дії тощо. Види правових норм: установчі (норми-принципи), охоронні (норми-заборони), забезпечувальні (норми-гарантії), регулятивні (норми-правила поведінки), декларативні (норми-оголошення), дефінітивні (норми-визначення), колізійні (норми-арбітри), оперативні (норми-інструменти).
Поняття структури правової норми. Логічна обумовленість будови правових норм. "Ідеальна" трьохелементна конструкція правової норми. Особливості будови регулятивних і охоронних правових норм. Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм. Поняття, зміст і види диспозиції. Поняття, види і призначення санкцій правових норм.
^ Тема 12. Правотворчість
Правоутворення, правотворчість і нормотворчість: поняття і співвідношення. Зміст і цілі правотворчості, її призначення в суспільстві. Роль держави в утворенні правових норм. Співвідношення правотворчості і нормотворчості. Об'єктивне і суб'єктивне у праві. Принципи правотворчості: гуманізм, демократизм, науковість та ін. Суб'єкти правотворчості. Правотворчість як процес. Стадії (етапи) правотворчого процесу. Види правотворчості: відомча, делегована, санкціонована, локальна. Забезпечення правотворчої діяльності. Проблеми оптимізації правотворчої діяльності. Понятті юридичної техніки. Правила і прийоми юридичної техніки (правила зовнішнього оформлення юридичних документів, їх зміст, структура, виклад). Облік юридичних документів. Юридична термінологія і юридичні конструкції. Юридичний стиль і мова, вимоги до них.
Формальна визначеність як одна з найважливіших властивостей права. Проблеми визначення форм і джерел права, існуючі підходи. Співвідношення понять "форма" і "джерело" права. Поняття юридичних форм (джерел) права, їх співвідношення. Основні види форм (джерел) права. Поняття й ознаки нормативно-правового акта як форми (джерела) права. Поняття і суть судового (адміністративного) прецеденту. Правовий звичай як форма (джерело) права, його сутність. Принципи і норми міжнародного права як джерела права в сучасному світі. Поняття і суть нормативного договору як форми (джерела) права. Особливості джерел права сучасних, правових систем. Основні форми (джерела) права в Україні.
^ Тема 13. Проблема реалізації права
Правове регулювання і правореалізація: співвідношення і взаємодія. Соціокультурні аспекти реалізації права. Залежність реалізації права від стану розвитку суспільства, політичного чинника, економічного, духовно-морального тощо. Соціальна цінність процесу реалізації права в сучасному суспільстві.
Форми реалізації норм права. Поняття і суть реалізації права як кінцевої мети правового регулювання. Забезпеченість державою як підстава підвищеної здатності права до реалізації. Необхідність урахування багатоплановості змісту права з точки зору його природного і позитивного, об'єктивного і суб'єктивного характеру при вивченні реалізації права.
Поняття реалізації права та форм реалізації права з позицій основних типів праворозуміння: нормативістського (легістського) та юридичного (юснатуралістичного). Принципи реалізації норм права, принцип законності, принцип обґрунтованості, принцип доцільності. Особливості правореалізації в сучасних правових системах. Форми безпосередньої правореалізації: виконання, дотримання і використання. Поняття механізму правореалізації. Характеристика правових норм на підставі яких здійснюється безпосередня реалізація норм права. Вплив якісного виміру форм права на реалізацію права. Проблема реалізації прав людини в сучасному світі та посттоталітарній Україні.
^ Тема 14. Правозастосування
Існуючі в юридичній науці підходи до правозастосування. Поняття й основні ознаки правозастосування як особливої форми реалізації норм права. Підстави і необхідність правозастосування. Види правозастосування: оперативно-виконавче і правоохоронне. Форми здійснення правозастосування. Суб'єкти правозастосування. Принципи правозастосування. Змістовні та формальні вимоги правильного правозастосування. Принцип верховенства права в правозастосуванні. Стадії процесу правозастосування: аналіз фактичних обставин справи, вибір і тлумачення норми права, кваліфікація, прийняття рішення щодо справи. Умови та юридичні гарантії законного й обґрунтованого застосування права. Правозастосовний акт як результат правозастосування: поняття, ознаки і відмінності від нормативно-правового акта. Види правозастосовних актів. Механізм правозастосування. Європейські стандарти прав людини в контексті правозастосування в сучасній Україні: проблемні аспекти.
^ Тема 15. Тлумачення норм права
Правнича герменевтика, її гуманістичний вимір. Герменевтика в контексті двох основних типів праворозуміння: легістського (законницького) та юридичного (юснатуралістичного). Герменевтика як пояснення та онтологічно угрунтована герменевтика.
Поняття і загальна характеристика тлумачення права. Необхідність у тлумаченні правових норм. З'ясування, роз'яснення та інтерпретація правових норм. Суб'єкти тлумачення права. Основні способи тлумачення права: граматичний, систематичний, логічний, історико-політичний, телеологічний (цільовий), спеціально-юридичний, функціональний. Види тлумачення за обсягом: буквальне, розширене й обмежене. Види тлумачення за суб'єктами: офіційне (казуальне і нормативне), автентичне, делеговане. Прогалини в законодавстві: поняття, причини виникнення і способи подолання (аналогія закону і аналогія права).
правнича герменевтика, тлумачення, офіційне тлумачення, неофіційне тлумачення, розширене та звужене тлумачення, способи тлумачення (граматичний, систематичний, теологічний, спеціально-юридичний, історико-політичний), акти тлумачення норм права. Правова реальність як загальний герменевтичний об’єкт.
^ Тема 16. Правові відносини
Характеристика суспільних відносин, які набувають правового характеру, і підстави його набуття. Соціологічні аспекти праворозуміння. Проблема правовідносин в контексті двох основних типів праворозуміння. Поняття й основні ознаки правових відносин. Структура правових відносин та її елементи (суб'єкти, об'єкти, юридичні факти та їх взаємодія). Суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників як юридичний зміст правових відносин. Класифікація правових відносин.
Поняття суб'єкта правових відносин. Види суб'єктів правових відносин. Правосуб'єктність як підстава участі суб'єкта у правових відносинах. Структура правосуб'єктності фізичних осіб. Поняття і суть правоздатності. Поняття дієздатності та її співвідношення з правоздатністю. Дієздатність в основних правових галузях. Поняття деліктоздатності. Особливості правосуб'єктності юридичних осіб.
Поняття об'єктів правових відносин, їх роль і місце у правових відносинах. Класифікація об'єктів правових відносин. Поняття, ознаки і суть юридичних фактів. Призначення юридичних фактів у правових відносинах. Класифікація юридичних фактів. Складні юридичні факти і фактичні склади. Конкретизація юридичних фактів. Проблема вибору юридичних фактів. Юридичні факти і соціальні ситуації. Фактичні системи. Презумпції як різновид юридичних фактів.
^ Тема 17. Правова поведінка
Поведінка особи і право. Поведінка у правовій сфері як безпосередній об'єкт правового регулювання. Поняття правової поведінки та її основні ознаки. Критерії класифікації правової поведінки: відповідність правовим нормам, соціальна значимість, юридичні наслідки. Поняття правового вчинку. Склад правового вчинку: суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона. Поняття, ознаки і суть правомірної поведінки. Правомірна поведінка як мета державно-правового регулювання. Класифікація видів правомірної поведінки: за суб'єктами, суб'єктивною стороною, об'єктивною стороною, формою реалізації норм права. Стимулювання правомірної поведінки.
Правопорушення як соціальний і правовий антипод правомірної поведінки. Поняття й ознаки правопорушення. Суспільна шкідливість і небезпечність, протиправність, негативні юридичні наслідки як основні ознаки правопорушення. Юридичний склад правопорушення як сукупність його суб'єктивних і об'єктивних характеристик. Види правопорушень. Поняття й ознаки злочину. Поняття і види проступків, їх характеристика. Соціальні причини правопорушень. Шляхи і засоби попередження правопорушень. Об'єктивно протипра
еще рефераты
Еще работы по разное