Реферат: М. Слов’янськ Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу №4 «Квітонька» від 22. 03. 2010 р протокол №12 (4)

Відділ освіти Слов’янської міської ради

Міський навчально-методичний центр

Дошкільний навчальний заклад № 4 «Квітонька»


ФОРМУВАННЯ

ПОЧУТТЯ ГУМОРУ У ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


З досвіду роботи

вихователя

дошкільного навчального закладу


2010 р.

Укладач:

Кононенко О.О. вихователь ДНЗ № 4 «Квітонька»
м. Слов’янськ


Рецензенти:

Ракитянська О.Л. методист Слов’янського міського навчально-методичного центру

Пушкар Н.Ю. вихователь-методист ДНЗ № 4
м. Слов’янськ


Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу № 4 «Квітонька» від 22.03.2010 р. протокол № 12 (4).


До збірника увійшов матеріал з досвіду роботи вихователя дитячого навчального закладу по формуванню почуття гумору засобами художньої діяльності у дітей дошкільного віку. Матеріал представлено у вигляді добірки по віковим групам: молодшій, середній, старшій та сценарії театралізованих вистав.

Збірник призначений для вихователів дошкільних закладів, студентів.


ПЕРЕДМОВА


Гумор – це показник

морального здоров’я

колективу і особистості.

В. Сухомлинський


Демократизація й гуманізація сучасного суспільства та виховного процесу в дошкільних закладах зумовлюють актуальність проблеми залучення до арсеналу педагогічних засобів впливу на підростаючу особистість почуття гумору як природної основи позитивних емоцій і створення конструктивних міжособистісних взаємин. Актуальність формування почуття гумору у дошкільників зумовлена вимогами Базової програми «Я у Світі» та положеннями теорії особистісно-зорієнтованого виховання, які спрямовані на своєчасний інтелектуально-моральний розвиток дітей.

Почуття гумору – один з дивовижних проявів людської природи, який безумовно пов'язаний з душевним здоров'ям, здатністю протистояти труднощам i негараздам. Гумор дає змогу вихователю формувати ті навички та звички поведінки, початок таких особистих якостей, які визначають характер взаємовідносин дитини з іншими людьми, і тим самим створює передумови розвитку позитивних взаємовідносин.

Аналіз сучасних педагогічних і психологічних досліджень стверджує, що найбільш ефективним засобом розвитку взаємин між дітьми є сумісна діяльність. Один з видів сумісної діяльності, доступний дітям – це художня. Така діяльність безпосередньо пов’язана з різними видами мистецтва: театралізовані ігри, художньо-словесна творчість, зображувальна діяльність, музична. Їх синтез ще більше посилює урізноманітнює впливи на дитину, розкриває перед нею життя в його різноманітності і красі.

Художньо-образна форма казок, віршів, розповідей жартівливого змісту спонукає дитину до усвідомлення інтелектуального, логічного завдання через осмислення значення мовних образів. А поєднання їх з образотворчою діяльністю допомагає дитині «входити в образ», «проживати» його. У них формується своє емоційне ставлення до художнього образу.

Важливим засобом сприяння глибшого засвоєння художнього образу, що дає дитині змогу виразити свої емоції, є театралізована діяльність. Яка в свою чергу є одним з компонентів мовленнєвої діяльності, засобом розвитку образного, літературного мовлення. Діти отримують зразки правильного, гарного, емоційного забарвлення зв’язного мовлення, насиченого влучними образними виразами, прислів’ями, приказками, фразеологізмами.

Використання на заняттях та в повсякденному житті жартівливих віршів, казок, розповідей, прислів’їв та приказок, пропонування комічної тематики для зображувальної діяльності та музичних ігор - є чудовим доповненням до будь-яких занять, вони вносять пожвавлення у побутові моменти, роблять привабливими дитячі розваги, благотворно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють вихованню добрих почуттів, запобігають виникненню негативних звичок.


^ МОЛОДШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК


Інтегроване заняття

для дітей молодшого віку

«Ліки для ведмедика»


Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: сприяти розвитку пізнавальної активності дітей; спонукати до запам’ятовування невеличких художніх творів гумористичного характеру, відтворювати їх; помічати і розуміти кумедність ситуації; розвивати уяву, образне мислення;

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від художніх творів гумористичного характеру; викликати у дітей бажання усміхатися й жартувати; викликати у дітей позитивне враження від візиту лікаря;

- соціально-моральний розвиток: формувати уявлення про чуйність, уважність; викликати бажання допомогти герою;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння володіти лексикою на позначення фізичних характеристик стану організму: здоровий, хворий, болить, лікувати; розвивати діалогову мову; вчити висловлювати власну думку, припущення, переживання;

- фізичний розвиток: формувати уявлення про ознаки здоров'я: гарний настрій, хороший апетит, активність; наголосити на значенні для здоров'я позитивних емоцій;

- художньо-естетичний розвиток: створювати сприятливі умови для розуміння вірша гумористичного змісту, розумінню невідповідностей у ньому; викликати бажання відтворювати помічені невідповідності у своїх малюнках;

- креативний розвиток: надавати дітям можливість вигадувати, експериментувати.

Обладнання: вірші Г. Машкової «Черевички», «Весела каша», іграшковий ведмедик, іграшкове ліжко, папір, фарби, пензлики.

Попередня робота: вивчення вірша Г. Машкової «Черевички».


Хід заняття

Вихователь. – Діти, ви звернули увагу, що наш ведмедик Мишко з ранку лежить у ліжку і не грає з вами. Давайте запитаємо його, що ж сталося. Може він захворів?

(Діти звертаються до ведмедика з запитаннями.)

Ведмедик. – (слабким голосом) Так, я мабуть захворів. У мене немає апетиту, а ще мені дуже сумно.

Вихователь. – А що ж робити, коли хтось захворів?

(Відповіді дітей. Підвести дітей до відповіді, що необхідно викликати лікаря, подзвонити у лікарню.)

Вихователь. – Так, правильно, дзвоніть.

(Діти дзвонять, викликають лікаря, називаючи номери та назви дитячого садка та групи. Заходе лікар.)

Лікар. – Хто тут у нас хворий? Мабуть це ти?.. Та ні, то тобі, мабуть, треба краще їсти. Може це ти? Щось вигляд у тебе хворобливий!.. А-а-а, то ти, мабуть, зарядку лінуєшся робити. Може ти хворий?..

(Лікар жартує з дітьми. Просить показати свої животики, м’язи, носики, вушка,… Робить висновки, що усі діти здорові.)

Вихователь. – Так, звичайно здорові, бо всі веселі, посміхаються, жартують з тобою.

(Вихователь і діти звертають увагу, що хворий ведмедик Мишко, це йому викликали лікаря.)

Лікар. – Давайте поглянемо на нього: поміряємо температуру, послухаємо легені, подивимося на горло, на ніс.

(Виконує відповідні дії.)

Лікар. – Та ваш ведмедик Мишко здоровий. Але він чомусь дуже сумує, тому й апетиту у нього немає і гратися з вами не хоче.

Ведмедик. – А що ж нам робити?

Лікар. – Треба вам його розвеселити, а то, якщо сумувати й нічого не їсти, то й справді можна захворіти.

Ведмедик. – Діти, а чим же нам ведмедика Мишка можна розвеселити?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Давайте йому веселий віршик почитаємо. Дітки, хто пам’ятає вірш про черевички? Розкажіть його ведмедику.

(Діти розповідають вірш, який вивчали раніше.)

Черевички

Черевички доглядаю,

Щіткою їх натираю.

- Лоскітно! – вони гукають

І від мене утікають.

^ Г. Машкова

Ведмедик. – Оце так, чого ж вони тікають, коли їх щіткою натирають? То черевички ж будуть красивими.

(Відповіді дітей.)

Ведмедик. – А ви, дітки, доглядаєте за своїми черевичками? Чи за ними доглядають мами, бабусі? А ваші черевички тікають? А покажіть, як вони тікають?

(Відповіді дітей та відповідні рухи.)

Ведмедик. – Мені подобається, я ще б щось веселеньке послухав.

Вихователь. - Якщо тобі від цих віршів стає краще, то слухай.

Весела каша

Каша мовила Марині:

- Вже їси мене годину!

Я оце мовчу-мовчу,

А візьму – і утечу!

^ Г. Машкова

Ведмедик. – Ох і насмішили! То у вас черевички тікали, а тепер каша тікає, та ще й розмовляє. Як це вона тікати буде? Хіба ж у неї є ноги? А чому це каша вирішила тікати?

(Відповіді дітей.)

Ведмедик. – Я бачу від вас каша вже тікала? Ви знаєте, мені вже не так сумно. Розкажіть мені ще раз віршик про кашу.

(Повторюють вірш за проханням ведмедика разом, а потім по черзі.)

Ведмедик. – Я все не можу заспокоїтися: каша з ногами! Ну як таке може бути?

Вихователь. – А давайте ми намалюємо, щоб ведмедику було зрозуміло.

Ведмедик. – Ви знаєте, у мене настрій вже значно поліпшився.

Вихователь. – Ну тоді вилазь з ліжка та подивися, як дітки будуть малювати кашу з ногами.

Ведмедик. – Із задоволенням. Тільки я от думаю. Якщо каша тікає, то у неї є … (ноги), якщо каша розмовляє, то у неї є … (ротик, язичок). Тоді й інші частини тіла повинні бути? Які?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Ну зовсім, як у нас з вами. То можна підглядати. А допоможе вам …

Веселий пензлик-пустунець

Стриба з водички в фарбу.

Веселий пензлик-пустунець

Біжить на допомогу!

(Вихователь нагадує правила користування пензликом.)

Вихователь. – Хто вам допоможе?

Діти. – Веселий пензлик.

(Діти малюють. Показують ведмедику малюнки і ще раз повторюють вірш. Ведмедик жартує з дітьми.)

Ведмедик. – Дякую вам діти, що ви для мене такі гарні ліки знайшли.

Вихователь. – Ці ліки називаються «усмішка». Чим більше ви посміхаєтеся, тим здоровіші будете. Тож, усміхайтеся!


Інтегроване заняття

для дітей молодшого віку

«Переплутані сліди»


Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: сприяти розвитку пізнавальної активності дітей; розвивати розумову діяльність, увагу, мислення; помічати й розуміти кумедність причинно-наслідкових дій персонажу; спонукати дітей самостійно знаходити вихід з ситуацій;

- соціально-моральний розвиток: формувати у дітей гуманні почуття; викликати бажання допомогти герою;

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від художніх творів гумористичного характеру, кумедних дій героя; спонукати до приємної взаємодії з однолітками;

- мовленнєвий розвиток: формувати культуру мовлення, розвивати вміння уважно слухати й розуміти художні твори; формувати вміння вживати в спілкування слова, якими позначають переживання з інших, здатність поводитись морально (я допомагаю, мені шкода); розвивати діалогову мову;

- фізичний розвиток: виховувати бажання уважно і правильно виконувати рухові дії; спонукати брати участь у створювальній праці;

- художньо-естетичний розвиток: створювати сприятливі умови для розуміння гумористичного змісту вірша; заохочувати до створення простих образів фарбами; формувати стійкий інтерес до малювання; розвивати практичну умілість, вправність;

- креативний розвиток: формування почуття гумору.

Обладнання: загадки, вірш В. Камінчука «Зайчикові вуха», хатинка, іграшковий зайчик, іграшковий посуд, рукавички, декорація лісу – ялинки, великий аркуш ватману, фарби, серветки, торбинка з морквою.

Попередня робота: вивчення вірша до фізхвилинки «Зайчата».


Хід заняття

Вихователь. – Дітки, сьогодні до нас прийшов незвичайний гість – лісовий мешканець. Але, зараз, він у нашій хатинці, я його пригостила гарячим чаєм, бо він дуже змерз. Відгадайте, але не підглядайте, хто там? Я вам дам невелику підказку про нього.

Він маленький і вухатий,

Невеликий сам на зріст.

І стрибає, і тікає,

Дуже куций хвостик має.

Дітки, а про якого лісового мешканця згадується у цьому веселому віршику-загадці?

(Відповіді дітей. Вихователь виносить зайчика до дітей, на вуха у нього вдягнені рукавички. Зайчик вітається з дітьми. Діти помічають рукавички у зайчика на вухах, сміються.)

Вихователь. – Дітки, а чому це у зайчика рукавички на вухах?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Я думаю це йому синички порадили, щоб вуха не мерзли.

Зайчикові вуха

Сіє, сіє, завива

Снігом завірюха,

А у зайчика, хоч плач,

Змерзли дуже вуха.

- І чого ти зажурився? –

Цокотять синички, -

Ти б собі вдягнув на вуха

Теплі рукавички!

^ В. Камінчук

Вихователь. – От молодці синички, так гарно придумали. Зайчику, якщо вушка твої вже нагрілися можеш зняти рукавички. Діти, а може у когось з вас змерзли вушка? Хочете погріти, як зайчик? Попросіть у зайчика приміряти рукавички.

(Бажаючи діти пробують вдягнути рукавички на вуха.)

Вихователь. – Що? Не виходить? А чому ж?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – А які у зайчика вуха? А у вас? А який у зайчика хвостик? А у вас? А покажіть, який зайчик на зріст? А ви? А як зайчик стрибає? А ви? А як зайчик тікає? А ви? А від кого зайчик тікає ви дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадки?

Пишним хвостом славиться,

Хитрункою називається.

(Лисиця)

Сірий, зубастий,

По лісу блукає,

Зайчика шукає.

(Вовк)

Вихователь. – А чому ж він їх боїться? Який вовк? Яка лисичка? А зайчик який?

(Відповіді дітей. Хтось стукає у двері. Зайчик ховається.)

Вихователь. – Зайчик, а чому ти ховаєшся?

(Зайчик нібито шепоче на вухо вихователю.)

Вихователь. – Зайчик розповів мені, що:

Він страшенний боягуз,

Каже: «Я усіх боюсь».

В полі, в лісі навкруги,

Скрізь у нього вороги.

(Вихователь нібито виглядає, дивиться хто прийшов.)

Вихователь. – Дітки, до нас ще гості. Це лисичка та вовк. Зайчику, не бійся, ми з дітьми не дамо тебе образити. Так? Ми щось придумаємо. Як же зайчику допомогти?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Може, якщо зайчик вдягне знову рукавички на вуха, то вовк та лисичка не помітять його вуха і не впізнають? Як ви думаєте? Тоді допоможіть.

(Діти погоджуються. Вдягають зайчику рукавички на вуха. Вихователь заносить лисицю й вовка.)

Вихователь. – Лисичка і вовчик питають, чи не пробігав тут зайчик? Який? Допоможіть, діти.

Дидактична гра «Так – ні»

Пара довгих вушок? (Так)

Пухова руденька шуба? (Ні)

Влітку – сірий, взимку – білий? (Так)

Довгий хвіст пухнастий має? (Ні)

Любить рибу на обід? (Ні)

В курник лазить по курчат? (Ні)

Капустинку він гризе? (Так)

Уміє плавати й пірнати? (Ні)

А зимою спать лягає? (Ні)

Швидкий побігайчик? (Так)

Ні, не пробігав.

(Вовк та лисичка шукають зайчика, не знаходять та йдуть.)

Вихователь. – Не впізнали зайчика лисичка та вовк? Чому?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Зайчик дуже дякує вам, дітки, і хоче з вами пограти.

Фізхвилинка «Зайчатка»

Ось зайчатка

Вийшли з дому,

Спершу стали по одному,

Потім – в пари, топчуть сніг,

Хто без пари – геть побіг.

(^ Зайчик знову нібито шепоче щось на вухо вихователю.)

Вихователь. – Діти, зайчик боїться, що коли він побіжить у ліс, лисиця та вовк знайдуть його по сліду. Як же зайчику допомогти?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Діти, давайте допоможемо зайчику заплутати його сліди. Лисичка і вовк нічого не зрозуміють і не знайдуть зайчика. Так! (Звертається до зайчика) Не бійся, зайчику, біжи до лісу. Ми тобі допоможемо. Так?

(Відповіді дітей. Вихователь звертає увагу на малюнок, які сліди залишив зайчик на снігу. Між ялинками на підлозі знаходиться заздалегідь приготовлений ватман з намальованими слідами зайчика.)

Вихователь. – Зайчик залишив на снігу одну доріжку, а ми намалюємо багато-багато, щоб лисичка та вовк не знали, куди побіг зайчик. Давайте спробуємо. Ми будемо малювати примакуванням: мокаємо пальчик у фарбу і прикладаємо до підлоги.

(Вихователь показує.)

Вихователь. – Ну а тепер ви. Мерщій плутати сліди.

(Діти малюють сліди. Після закінчення роботи витирають пальчики серветками.)

Вихователь. – Я дуже рада, що ви врятували зайчика від лисички та вовка, так старанно заплутали сліди. Зайчик вже далеко втік і йому нічого не загрожує. Я думаю, що він вам вдячний.

(Вихователь звертає увагу дітей на торбинку під ялинкою.)

Вихователь. – Погляньте, що це за торбинка? Що в ній?

(Заглядають у торбинку. Там морква.)

Вихователь. – Дітки, це вам зайчик дякує за допомогу.

(Вихователь пригощає дітей морквою.)


^ СЕРЕДНІЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК


Інтегроване заняття

для середнього дошкільного віку

«Заздрісне Курча»


Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Люди», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: сприяти розвитку пізнавальної активності; розширювати уявлення про людей, самого себе; розширювати знання про будову тіла тварин; формувати уявлення про способи створення цілого з частин; вчити помічати і розуміти кумедність ситуації; розвивати пам'ять, уяву, мислення;

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від власного продукту гумористичного характеру; викликати у дітей бажання усміхатися й жартувати; виразно виражати своє позитивне ставлення до когось;

- соціально-моральний розвиток: формувати у дітей моральну свідомість; розвивати уявлення про вади характеру;

- мовленнєвий розвиток: розширювати запас слів, що характеризують риси характеру, поведінку людей; формувати вміння граматично правильно будувати речення зі сполучниками: тому, що, щоб; заохочувати підтримувати діалог;

- фізичний розвиток: викликати бажання брати участь у стврювальній діяльності, підпорядковувати свої дії меті;

- художньо-естетичний розвиток: заохочувати до художніх створення образів; вдосконалювати вміння складати, розміщувати, наклеювати готові форми; розвивати практичну умілість, вправність;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; надавати дітям можливість вигадувати, експериментувати.

Обладнання: байка Федра «Відповідь», м’яч, заготовки для аплікації (тулуб курча, вуха зайця, хвіст собаки, дзьоб чаплі), папір, серветки, клей.


Хід заняття

Вихователь. - Діти, як ви думаєте, яке слово ми вживаємо найчастіше?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Звичайно, ви назвали різні слова. Але серед усього сказаного частіше за інші звучить слово «хочу». У когось це слово не дуже велике і крикливе, воно здатне потерпіти зачекати. А в декого … «хочу» таке величезне, голосливе, вередливе, що про нього знають, чують усі люди на вулиці, в крамниці, в будинку. Покажіть, яке у вас розміром ваше «хочу».

(Діти показують, обмінюються враженнями. Вихователь жартівливо коментує.)

Вихователь. – Я пропоную вам пограти в гру, у якій ви розкажете, чого ж ви хочете.

Гра «Я хочу (для себе)»

Діти сідають колом на килимі. Вихователь котить м’яч до когось з дітей, діти повертають зі словами: «Я хочу, щоб у мене було (бажання).»

Вихователь. – Діти, це ви висловили свої «хочу». А чи можна хотіти щось іншим?

Гра «Я хочу (для інших)»

Діти сідають колом на килимі і котять м’яч один одному зі словами: «Я хочу, щоб у (ім'я) було (побажання).»

Вихователь. – Не забудьте подякувати своїм друзям за добрі думки.

Вихователь. – А чи знаєте ви, як називається почуття, коли ти хочеш, щоб щось було у тебе, але не хочеш, щоб було у іншої людини? Це недобре хотіння називається заздрістю. Послухайте повчальну казку римського байкаря Федра «Відповідь».

Якось маленьке Курча запитало у великого Півня:

- Чому це в чаплі довгий дзьоб, а у мене зовсім маленький?

- Відчепися!

- Чому в зайця он які довгі вуха, а у мене навіть малесеньких немає?

- Не чіпляйся!

- Чому в кішки м'яка, гарна шубка, а в мене якийсь гидкий жовтий пух?

- Відійди, кажу! Замовкни!

- Чому навіть маленьке цуценя вміє крутити хвостиком, а в мене ніякого хвостика немає?

- Та відчепись ти! – гримнув Півень.

- Чому в цапка є ріжки, а у мене навіть поганеньких ріжок немає?

- Годі вже! Йди геть!

- Відчепись, геть, припини! Чому всім маленьким дорослі відповідають на запитання, а ти – ні? – пропищало Курча.

- Тому, що ти не запитуєш, а просто всім заздриш! – сердито відповів Півень.

І це була чиста правда.

Вихователь. – Дітки, уявіть собі, щоб б було, якби всі бажання Курчатка здійснилися?

(Відповіді дітей: дзьоб, як у чаплі, вуха, як у зайця, хутро, як у котика, хвіст, як у цуцика, ріжки, як у цапка.)

Вихователь. – І все це у маленького пухнастого курчатка. А давайте ми з вами наклеїмо (зробимо аплікацію) таку чудасію.

(Діти виконують роботу. Розглядають. Продовжують бесіду.)

Вихователь. – На мій погляд, це вже не маленьке курча, а якийсь невідомий науці звір. Як же його назвати?

(Діти придумують назву.)

Вихователь. – Чи впізнає його мама-квочка? Як ви гадаєте?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Пригадайте розмову Півня з Курчам. Який настрій був у маленького Курчати? (Вередувало, було незадоволене.) Чому воно було незадоволене? (Не подобалось бути Курчатком.) Воно навіть не зрозуміло, яке воно гарненьке таке, як є. Давайте, спробуємо переконати його, що це так: посадимо собі на долоню уявне жовте курча.

Гра «Переконай»

Вихователь допомагає побудувати речення-переконання:

- Дуже добре, що в тебе жовтий пух, тому що …

- Хоч у тебе і короткий дзьоб, зате ти …

- Уяви, як би тобі заважав довгий хвіст. А так …

Вихователь. – Як ви думаєте, дітки, переконали ми Курча? Заздрощі дуже небезпечні. Заздрісна людина може завдати шкоду собі і іншим. Адже, той, хто заздрить, часто не сам хоче стати кращим, сильнішим, розумнішим, а хоче, щоб іншим було гірше: коли в мене чогось немає, то нехай і в тебе не буде. Давайте так і скажемо Курчаткові, не заздри іншим, а сам намагайся стати кращим.


Інтегроване заняття

для дітей середнього дошкільного віку

«Подарунок для Хрюши»


Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати знання дітей про представників свійських тварин та особливості їх зовнішнього вигляду; розширювати знання про будову тіла тварин; формувати уявлення про способи створення цілого з частин; вчити помічати і розуміти кумедність ситуації, формувати вміння відтворювати їх відповідними рухами; розвивати уяву, образне мислення;

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від віршів гумористичного характеру; викликати у дітей бажання усміхатися й жартувати; викликати позитивні емоції під час виконання кумедних рухів;

- соціально-моральний розвиток: формувати уявлення про вади характеру; викликати бажання робити приємне іншим;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння слухати й розуміти інструкції до гри та виконувати завдання за віршованими вказівками; формувати вміння граматично правильно будувати речення; заохочувати розповідати, підтримувати діалог; розвивати вміння вживати слова-ознаки представників групи тварин та слів на позначення своїх дій;

- фізичний розвиток: формувати розуміння значення фізичної культури для здоров'я; викликати інтерес до фізичних вправ та ігор; викликати бажання брати участь у створювальній діяльності, підпорядковувати свої дії меті;

- художньо-естетичний розвиток: продовжувати знайомити дітей із властивостями пластиліну; формувати вміння передавати величину, форму, характерну будову зображуваного; вчити працювати з різними за розміром шматочками пластиліну;

- креативний розвиток: надавати дітям можливість вигадувати, експериментувати.

Обладнання: іграшковий Хрюша, картон, пластилін рожевого та чорного кольору, дошки для ліплення. стеки, серветки, додаткові матеріали (бантики, бісер).

Попередня робота: бесіда про телепередачу «На добраніч, малюки» та її героїв-тварин.

Використання худ. слова: вірш «Поросятка», «Веселі вірші для ліплення».


Хід заняття

Вихователь. - Діти, у людей є вірні друзі й помічники – свійські тварини. А скажіть мені, чому цих тварин називають свійськими?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Правильно. Свійські тварина живуть поруч із людиною. Люди годують їх і доглядають за ними. У свою чергу вони теж стали корисними для людини: дають молоко, вовну, м'ясо, охороняють будинок. А відгадайте цих тваринок:

Стоїть копиця посередині двора –

Попереду вила, а позаду мітла

(Корова)

Сіно жує, вантаж везе,

хвостом махає, гривою трясе.

І-го-го, і-го-го,

Пострибаю я далеко.

(Кінь)

Шерсть гладенька,

І м’якенька,

Спинка гнеться,

Хвостик в’ється –

Тільки лапки

Цап-царапки!

(Котик)

У дім чужого не пускаю,

Без хазяїна – скучаю.

(Собака)

Вихователь. - Які ви молодці! Правильно назвали всіх тварин, але про одну забули. Спробуйте вгадати, хто сховався від нас у цій загадці?

Чок - чок, п'ятачок,

Позаду рожевий крючок,

Посередині бочонок,

Голос - тонкий дзвоник.

Каже: - В калюжі лежати люблю,

І похрюкувати: «Хрю-Хрю»

(Порося)

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Правильно. Діти, розкажу вам по секрету, до нас у гості приїхав справжній родич поросяти. Вгадайте, хто ?

З Филею та Степашкою дуже я дружу,

І з Каркушею також потріщати люблю,

А звуть мене (Хрюша) милі друзі,

Вихователь. - Зустрічайте.

(Вихователь вносить іграшку.)

(Хрюша) - Здрастуйте, а ось і я!

(Діти вітаються.)

Я вирішив зайти до вас у гості, поцікавитися, чи ви займаєтеся у дитячому садочку, щоб розповісти про це у своїй телепередачі.

(Відповіді дітей.)

(Хрюша) - О, і навіть зарядку робите! А у мене є такі знайомі поросятка-ледарюги, які не люблять робити зарядку. Послухайте, що з ними сталося. А ви уявіть, що б з вами було, якби ви були такими ледарюгами-поросятками.

(Діти за допомогою вихователя відтворюють рухами зміст вірша.)

Физхвилинка «Поросятка»

(Хрюша) - Ледарюги поросятка

(Округлити руки уздовж тулуба.)

Не люблять робити зарядку.

І стали ведмедикуваті –

(Розкачуватися у сторони.)

Вони і так, і так, і так,

Не вилізти з калюжі

Ніяк, ніяк, ніяк.

(Лежачі, качання в сторони.)

Вихователь. – А наші дітки зранку,

(Руки підняти нагору, до плечей.)

Усі роблять зарядку.

(Пальці стислі в кулачки.)

І роблять, як потрібно –

(Руки в сторони, пальці розтиснути.)

Ось так, ось так!

(Руки до плечей.)

Крокують в ногу дружньо –

(Ходьба на місці.)

Ось так, ось так!

(Хрюша) – Які ви молодці. А навіщо ж треба робити зарядку?

(Відповіді дітей.)

(Хрюша) – Я обов’язково розповім це своїм знайомим поросяткам та у телепередачі «На добраніч, діти».

(Хрюша нібито щось шепоче на вухо вихователю.)

Вихователь. – Діти, Хрюша мені по секрету сказав, що дуже хотів би мати свій портрет. А давайте, із приводу нашого знайомства, намалюємо портрет Хрюши й подаруємо йому? (Відповіді дітей.)

Вихователь. - А малювати ми будемо не фарбами, а пластиліном. Але спочатку треба розігріти наші пальчики.

Розминка для рук

(Пожартувати з дітьми виконуючи різні рухи, спонукати їх самих придумувати рухи для рук, відповідно до віршика.)

Жили-були поросятка

(Пружні стискання рук в кулачки.)

На галявинці біля ріки.

(Колові рухи-потирання долонями.)

Рано вранці прокидалися

(Імітування руками відкривання очей.)

Умивали п'ятачки

(Потерти ніс пальцями.)

Мили вушка й копитця.

(Потерти руками вуха і ніжки.)

Ох, і тепла водиця! (Оплески.)

Вихователь. – Я бачу, ви не тільки розігріли долоньки, а й посміхаєтеся. Що вам здалося смішним?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Приступаємо до створення портрету.

(Вихователь дає інструкції до виконання роботи у віршованій формі.)

Тулуб: Шматочок пластиліну на долоньку поклади,

А іншою долонькою зверху придави.

У ручках пластилін крутився,

У кульку швидко перетворився.

Приклали й притиснули,

Ручки наші не втомилися.

(Скатати кулю, розплющити її в центрі заготівки (на середині картонної основи намальоване коло), розмазати пластилін, не заїжджаючи за краї контуру.)

Очі: Вічка зробимо ми легко,

Наші ручки можуть все.

(Скачати дві кульки - горошини, із пластиліну чорного кольору, приліпити очі.)

Ніжки (копитця): Товсту ковбаску розкачаємо ми зараз,

Уперед - назад долоньки рухаються в нас.

(Скачати коротку товсту ковбаску, відокремити шматок на п'ятачок, що залишився розділити навпіл. Прикріпити ніжки під тулубом, стекою зробити надрізи - копитця.)

Хвостик: Від великого шматка відщипніть шматочок,

І зробіть для Хрюши хвостик-крючечок.

(Скачати тонку ковбаску, прикріпити збоку й закрутити.)

Вушка: Кульку швидко ми скатаємо.

І у млинчик перетворимо,

Щоб вушка зробити,

Треба стекою розділити.

(Скачати кульку, приплюснути, розділити на чотири половинки, взяти два трикутники й прикріпити до основи.)

П'ятачок: Знову кульку ми катаємо,

І в долоньках притискаємо.

Вийшов чок-так-чок

Акуратний п'ятачок.

(Скатати кулю, приплюснути, прикласти на тулуб. Для дітей, які швидко виконали завдання запропонувати прикрасити портрет за бажанням дітей бантиками або бісером. )

Вихователь. - От портрет готовий. І ми із задоволенням подаруємо його нашому гостю, але обов'язково, дітки, скажемо від кого: «Хрюші напам'ять від …».

(Діти дарують. Хрюша дякує.)


Інтегроване заняття

(на майданчику)

«Щоб не сумував майданчик»

для середнього дошкільного віку


Сфери Базового компонента: «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: навчати спостерігати за явищами природи; формувати оцінні судження, здатність аналізувати; розвивати спостережливість, увагу, мислення, здатність помічати невідповідності й розуміти їх кумедність;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами;

- емоційно-ціннісний розвиток: розвивати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, власного продукту художньої діяльності; створювати умови для прояву позитивних емоцій дітьми за допомогою художнього слова;

- мовленнєвий розвиток: уловлювати римовані закінчення (у вірші); навчати орієнтуватися і активно використовувати слова-ознаки почуттів (сумує, радіє, дивується); розвивати вміння передавати словами свої враження; розвивати вміння добирати синоніми до слова веселий;

- художньо-естетичний розвиток: розвивати спостережливість, уміння бачити характерні естетичні ознаки; розвивати уяву, творчість; заохочувати до дизайнерської діяльності;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; спонукати до експериментування у дизайнерській діяльності;

Матеріал: вірш «Новорічна плутанина», острівки снігу, що підтає, фарби, пензлики.

Попередня робота: малювання на снігу.


Хід заняття

(Діти стоять півколом.)

Вихователь. – Діти, чи не здається вам, що наш майданчик сумує? Погляньте: сірий, невеселий, деревця голі. Чому це він сумує? Як ви думаєте?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Так, я теж так думаю. Він сумує, бо сніжок тане. Ще учора наш майданчик був увесь у снігу: білий, красивий, на деревах «снігові калачі» лежали, а сьогодні уся красота майже розтанула. Що ж нам роботи? Як допомогти нашому майданчику?

(Пропозиції дітей: прикрасити, пограти, віршик розказати, пісеньку заспівати, ...)

Вихователь. – Зараз по черзі усе спробуємо. Давайте з веселого віршика почнемо: розкажемо, як ми розважалися на новорічні свята. Тільки вірш цей не простий, він називається плутанина. Слухайте уважно і скажіть, що не так, що ж переплутано:

^ Новорічна плутанина

Височенні кучугури

Намела хурделиця,

Білим килимом пісок

Під дерева стелиться.

(Не пісок, а сніжок.)

Кімнату до свята

Малі прибирали,

На стінах і вікнах

Морквини чіпляли.

(Не морквинки, а цукерки.)

Іхав-їхав Дід Мороз

Через поле, через ліс,

І картоплю у мішку

Діточкам малим привіз.

(Не картоплю, а подарунки.)

Діда Мороза

На свято чекали,

Берізку зелену

Вони прикрашали.

(Не берізку, а ялинку.)

До себе веселих

Гостей запросили

І тісто для борщику

Вже замісили.

(Не для борщику, а для тортику.)

А гості прийшли

І дітей привітали,

Коробку з бурульками

Подарували.

(Не з бурульками, а з гірляндами.)

Разом добре веселились,

Новий рік стрічали,

Всі співали, танцювали,

На портфелі грали.

(Не на портфелі, а на гітарі.)

Після свята всі надворі

Добре розважалися,

По сніжку пухнастому

На човні каталися.

(Не на човні, а на санях.)


Вихователь. – Ну що, як на ваш погляд, повеселішав майданчик?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Тоді спробуємо пограти у гру.

Гра «Весела хустинка»

На горі росте калина,

В небі сонечко пливе,

У кого в руках хустина –

Веселе слово хай назве.

(Діти стають колом і передають хустинку. У кого хустинка «зупиняється», той каже веселе, жартівливе слово.)

Вихователь. – Ну що, як на ваш погляд, повеселішав майданчик? Що ви ще пропонували? Так, ви ще пропонували прикрасити. А чим же можна прикрасити?

(Пропозиції дітей: повісити прапорці, метеликів, кульки. Вихователь дістає фарби, показує дітям.)

Вихователь. – А якщо ми до цих сірих фарб додамо кольорових, майданчику буде веселіше?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Тоді беріть фарби та пензлики і починайте розфарбовувати наш майданчик.

(Діти малюють. Потім любуються своєю роботою і роблять висновок, що майданчик дійсно повеселішав.)


^ СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК


Інтегроване заняття

для дітей старшого віку

«Як Незнайка на конкурс збирався»


Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати пізнавальну активність дітей, здатність формулювати оцінні судження; формувати знання про методи запам’ятовування скоромовок; формувати вміння створювати власні чистомовки гумористичного характеру;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати до ініціювання контактів, пропонування допомоги, налагоджені взаємодії;

- емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями; навчати адекватної реакції на успіх – неуспіх у діяльності;

- мовленнєвий розвиток: формувати уявлення про літературне мовлення, індивідуальні особливості мовлення та методи корекції; вчити граматично правильно складати речення; формувати вміння уловлювати римовані закінчення у чистомовках і самим добирати рими до поданих слів; формувати вміння називати звуки, що повторюються у скоромовках;

- художньо-естетичний розвиток: формувати вміння розуміти і пояснювати зміст гумористичних творів; спонукати створювати на основі зразка власні чистомовки; додавати текст за потрібною римою; формувати вміння відтворювати кумедність художніх образів у зображувальній діяльності;

- креативний розвиток: формування почуття гумору; надавати простір для дитячої фантазії.

Обладнання: вірші, чистомовки, скоромовки, ілюстрації,

Попередня робота: вивчення скоромовки «Ніс сміхунчик сміху міх».

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)