Реферат: Програма курсу «інтелектуальна свобода та доступність інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотечного працівника» Програма розроблена докт. іст наук, доцентом В. С. Пашковою київ 2011 пояснювальна записка
Українська бібліотечна асоціація
Центр безперервної бібліотечно-інформаційної освіти
Головний тренінговий центр для бібліотекарів
ПРОГРАМА КУРСУ
«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СВОБОДА ТА ДОСТУПНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ В ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. ЕТИКА БІБЛІОТЕЧНОГО ПРАЦІВНИКА»
Програма розроблена докт. іст. наук, доцентом В.С.Пашковою
КИЇВ - 2011
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Зміст і структура курсу
Курс складається з трьох розділів, які включають 9 тем.
^ Перший розділ «Інтелектуальна свобода та місія бібліотеки» містить п’ять тем, які розкривають сутність концепції інтелектуальної свободи, проблеми покращання доступності інформації та розширення функцій бібліотеки в умовах переходу до суспільства знань, проблеми реалізації інтелектуальної свободи через бібліотечно-інформаційну політику держави. В першому розділі розглядаються також питання цензури в бібліотечній діяльності, а також вільний доступ та обмін інформацією як умова міжнародного бібліотечно-інформаційного співробітництва.
^ Другий розділ «Професійна етика бібліотекаря» включає дві теми, що розкривають морально-етичні засади бібліотечної професії, мету і завдання кодексів професійної етики бібліотекаря, а також проблеми забезпечення конфіденційності у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні.
^ Третій розділ «Роль бібліотечної громадськості в забезпеченні принципу інтелектуальної свободи в діяльності бібліотек» складається з двох тем, що висвітлюють нормотворчість, контроль, навчання, форми і методи адвокації, що їх застосовують бібліотечні об’єднання для запровадження і дотримання принципу інтелектуальної свободи в бібліотечному середовищі.
Передбачається надання студентам теоретичних знань і забезпечення опанування практичними вміннями та навичками, що досягається поєднанням лекційних, практичних, семінарських і самостійних занять, вирішенням виробничих завдань і використанням наочних і технічних засобів. Використовуються активні та інтерактивні форми навчання та перевірки знань.
Підсумковий контроль засвоєння знань відбувається у формі заліку. Використовуються форми проміжного контролю у вигляді експрес-опитування, перевірки рефератів, виконання завдань самостійної роботи, практичних завдань.
^ Мета і завдання курсу
Мета курсу - допомогти слухачам зрозуміти роль бібліотек у захисті інтелектуальної свободи – важливого складника демократії; навчити їх формулювати основні принципи діяльності бібліотек стосовно забезпечення інтелектуальної свободи та доступності до інформації; навчити етичних принципів бібліотечної професії, що ґрунтуються на концепції інтелектуальної свободи та соціальній відповідальності, запереченні цензури, забезпеченні конфіденційності; допомогти сформувати навички організації бібліотечно-інформаційного обслуговування з урахуванням вимог доступності до інформації; ознайомити з роллю професійних бібліотечних об’єднань щодо реалізації принципу інтелектуальної свободи в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні.
Завдання курсу:
1. Оволодіти знаннями щодо сутності концепції інтелектуальної свободи та ролі бібліотек у її реалізації.
2. Поглибити знання про функції бібліотек і доступність до інформації в умовах переходу до суспільства знань.
3. Розширити уявлення про бібліотечно-інформаційну політику держави з огляду на забезпечення інтелектуальної свободи громадян.
4. Допомогти зорієнтуватися в проблемі протидії цензурі в діяльності бібліотек.
5. Сформувати розуміння важливості вільного доступу та обміну інформацією для активізації міжнародного бібліотечно-інформаційного співробітництва.
6. Ознайомити з діяльністю в цій царині міжнародних організацій – ЮНЕСКО, ІФЛА та ін.
7. Поглибити знання щодо етичних засад бібліотечної професії.
8. Допомогти оволодіти знаннями і навичками забезпечення конфіденційності бібліотечного обслуговування та даних про користувача.
9. Закласти основи знань щодо ролі бібліотечної громадськості в забезпеченні принципу інтелектуальної свободи в діяльності книгозбірень і організації доступу до інформації.
^ Кваліфікаційні характеристики
Для визначення рівня знань слухачів проводиться вхідний контроль знань шляхом тестування.
Цей навчальний модуль призначений для завідувачів сільських бібліотек (філій), завідувачів відділів, секторів центральної міської (районної) бібліотеки, директорів централізованих бібліотечних систем, а також для завідувачів та директорів обласних бібліотек. Він може також використовуватися для підвищення кваліфікації бібліотечних працівників бібліотек інших систем і відомств.
Внаслідок вивчення курсу слухачі повинні знати:
Теоретичні основи та визначення базових понять і основних термінів
Специфіку розширення функцій бібліотек і проблеми вирішення доступності до інформації та бібліотечних ресурсів в умовах переходу до суспільства знань
Сутність бібліотечно-інформаційної політики з огляду на забезпечення інтелектуальної свободи та доступності до інформації
Прояви цензури в бібліотечній діяльності та механізми боротьби з нею
Сучасні підходи до міжнародного бібліотечного співробітництва на основі принципу вільного доступу та обміну інформацією
Основи бібліотечної етики
Кодекс етики Української бібліотечної асоціації
Механізми забезпечення конфіденційності бібліотечного обслуговування та даних про користувача
Кращий досвід адвокаційної діяльності бібліотечних асоціацій щодо захисту інтелектуальної свободи та забезпечення доступності до ресурсів бібліотек.
Після завершення вивчення цього курсу слухачі повинні вміти:
Визначати функції бібліотеки щодо забезпечення інтелектуальної свободи та доступності до інформації в умовах переходу до суспільства знань
Аналізувати інформаційно-бібліотечну політику з огляду на забезпечення інтелектуальної свободи
Формулювати завдання бібліотеки щодо забезпечення інтелектуальної свободи та доступності до інформації
Застосовувати на практиці основні принципи професійної етики бібліотекаря
Забезпечувати конфіденційність бібліотечного обслуговування та даних про користувача
Протистояти цензурі в бібліотечній діяльності
Ефективно використовувати рекомендації та досвід міжнародних і національних бібліотечних об’єднань для покращання доступу до інформації в бібліотеках
Проводити кампанії на підтримку свободи слова і читання
Цей курс допоможе слухачам оволодіти навичками:
Аналізу доступності до інформації та бібліотечних ресурсів у конкретній бібліотеці
Використання на практиці морально-етичних норм бібліотечної професії, визначених в Кодексі етики
Забезпечення конфіденційності бібліотечного обслуговування
Співпраці з організаціями та установами, що протистоять цензурі в бібліотечному обслуговуванні
Адвокаційної діяльності стосовно свободи слова та інформації
Для вивчення запропонованого навчального курсу слухачам необхідно володіти основами бібліотекознавства, мати практичний досвід роботи в бібліотеці, прагнути поглибити власні знання, вміння та навички. Бажано також мати певні навички роботи в Інтернеті.
^ Тематичний план
№ п/п
Назва розділів, тем
Всього годин
Види занять та кількість годин
Лекції
Семінари
Вирішення виробничих завдань
Самостійна робота
Контроль знань
1
2
3
4
5
6
7
8
^ Розділ 1. Інтелектуальна свобода та місія бібліотеки
34
10
8
16
1.1
Концепція інтелектуальної свободи
6
2
4
1.2
Доступність інформації та розширення функцій бібліотеки в умовах переходу до суспільства знань
8
2
4
2
1.3
Інтелектуальна свобода та бібліотечно-інформаційна політика держави
6
2
4
1.4
Бібліотека та цензура
8
2
4
2
1.5
Вільний доступ і обмін інформацією як умова міжнародного бібліотечно-інформаційного співробітництва. Роль ЮНЕСКО, ІФЛА та інших міжнародних організацій
6
2
4
^ Розділ 2. Професійна етика бібліотекаря
20
4
8
8
2.1
Кодекс етики бібліотекаря – визначення соціальної відповідальності професії та морально-етичних норм бібліотечно-інформаційного обслуговування
10
2
4
4
2.2
Конфіденційність у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні
10
2
4
4
^ Розділ 3. Роль бібліотечної громадськості в забезпеченні принципу інтелектуальної свободи в діяльності бібліотек
18
4
4
2
8
3.1
Бібліотечні асоціації: нормотворчість, контроль, навчання
10
2
4
4
3.2
Форми і методи адвокації інтелектуальної свободи бібліотечними асоціаціями
8
2
2
4
Разом
72
18
4
18
32
^ РОЗДIЛ 1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СВОБОДА ТА МІСІЯ БІБЛІОТЕКИ
Тема 1.1. Концепція інтелектуальної свободи
Права людини та інформація. Інтелектуальна свобода як право особи шукати, отримувати, зберігати та розповсюджувати без обмежень інформацію, що містить різні точки зору. Вільне висловлення та свобода слова як фундаментальне право особи. Інтелектуальна свобода як основа демократії. Стаття 19 «Загальної декларації прав людини» (1948). Принцип свободи слова та право кожної особи на вільне висловлення своєї думки в Міжнародному пакті про політичні та громадянські права (1966), у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950), у Конвенції з прав дитини (1989), у Віденській декларації (1993) та ін. Геополітичний контекст прав людини. Імплементація міжнародних норм права людини на вільне висловлення в країнах Європейського Союзу, США та інших країнах. Свобода слова в Україні.
Значення концепції інтелектуальної свободи для бібліотечно-інформаційної галузі та бібліотечної професії. Роль бібліотекарів у забезпеченні інтелектуальної свободи шляхом відбору, надання доступу, створення, пошуку, організації інформації, шляхом навчання її ефективному пошуку та використанню, а також забезпечення зберігання і організації доступу до фіксованої інформації незалежно від формату та технологій. Інтелектуальна свобода в умовах запровадження нових інформаційних і комунікаційних технологій і зростання потреб в інформації. Сучасні технології в бібліотеках як засіб забезпечення інтелектуальної свободи, а не обмеження доступу до інформації. Доступність до друкованої та електронної інформації для всіх, незалежно від віку, раси, походження, поглядів і переконань. Сучасні загрози інтелектуальній свободі, можливості й завдання книгозбірень у їх запобіганні.
«Бібліотечний білль про права» (США), «Заява про принципи свободи читання» (Австралія), «Маніфест про свободу бібліотек» (Японія), «Маніфест про демократизацію бібліотек» (Україна) та інші документи, що визначають підвалини діяльності бібліотек у царині захисту інтелектуальної свободи. «Заява ІФЛА щодо бібліотек та інтелектуальної свободи» (1999), «Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу, прийнята у Глазго» ІФЛА (2002).
Мас-медіа, громадські організації та інші партнери бібліотек у забезпеченні інтелектуальної свободи.
^ Тема 1.2. Доступність інформації та розширення функцій бібліотеки в умовах переходу до суспільства знань
Бібліотеки як установи, що покликані забезпечувати рівні можливості всіх громадян використовувати інформацію. Проблеми доступності до інформації та книгозбірень. Фізична доступність: наявність бібліотечних ресурсів (друкованих та електронних видань, комп’ютерних робочих станцій, доступу до Інтернету, професійного персоналу тощо), зручні приміщення бібліотек, обладнання для людей з особливими потребами, мобільні бібліотеки з доступом до Інтернету та ін. Сприяння інтелектуальній доступності: навігація в інформаційних ресурсах, навчання користувачів тощо.
Загальносвітові тенденції розвитку соціально-економічної сфери і трансформації інформаційного середовища. Основні фактори, що впливають на розвиток бібліотеки як соціального інституту. Інформаційна революція. Значення демократичних цінностей, вільного і рівноправного доступу до інформації та знань в умовах переходу до суспільства знань. Розвиток глобальних інформаційних мереж і засобів телекомунікації. Глобалізація. Нова культурна парадигма. Формування єдиного інформаційного простору. Нові засоби надання доступу та обробки інформації, використання сучасних технологій і засобів комунікації та розширення можливостей доступу до інформації та бібліотечних матеріалів.
Інформаційний ринок і трансформація бібліотечної діяльності з огляду на забезпечення доступності інформації та послуг бібліотек.
Зміни в сутності праці та відпочинку, їх врахування бібліотекою. Пластичність організації праці, створення нової парадигми робочого місця. Нові тенденції у проведенні вільного і робочого часу. Доступ користувачів до ресурсів бібліотек та інформації з робочого місця або з дому через Інтернет. Розвиток безперервної освіти та вимоги до бібліотек. Організація доступу до бібліотечних послуг та інформації особливим суспільним групам - меншинам, полікультурним групам населення, людям різних вікових категорій, громадянам з особливими потребами. Доступ до бібліотечних послуг на селі та в мегаполісах.
Перегляд концепції обслуговування читачів: обслуговування своїми фондами та надання доступу до зовнішніх інформаційних ресурсів. Концепції «віртуальної бібліотеки», «електронної бібліотеки». Основні проекти створення електронних бібліотек. Переваги та небезпеки (обмеження) стосовно доступності інформації.
Можливості технологій веб 2.0.
Дисбаланс щодо можливостей і наслідків використання інформації та інформаційно-комунікативних технологій між різними країнами та всередині країн. Загрози розвитку національних культур. Підвищення ролі книгозбірень, зокрема публічних, у розвитку демократії, інституту громадянства, сприянні економічному та соціальному розвитку, безперервній освіті, культурному та мовному розмаїттю. «Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства» (2000 р.), «Олександрійський маніфест про бібліотеки: інформаційне суспільство в дії» (2005 р.). Рішення Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства в Женеві (2003 р.) та Тунісі (2005 р.). Відповідальність бібліотек за розробку контенту, забезпечення вільного та рівноправного доступу до нього, збереження його різноманіття.
Роль бібліотек в забезпеченні доступності до урядової (офіційної) інформації.
Особливості трансформації бібліотеки як соціального інституту в Україні: перехід від ідеологічних догм до ідеї та принципу відкритого, вільного доступу до бібліотечних матеріалів та інформації. Необхідність вирішення комплексу філософських, соціально-економічних, технологічних проблем, перегляду деяких засад бібліотечно-інформаційної діяльності як передумова забезпечення вільного і рівноправного доступу до інформації в бібліотеках. Удосконалення організаційних аспектів роботи книгозбірні та упорядкування середовища бібліотечного й інформаційного обслуговування читачів. Гарантування високої якості бібліотечного обслуговування та інформаційно-бібліографічних послуг у бібліотеках, зокрема шляхом забезпечення збереження і поповнення бібліотечних фондів і налагодження доступу до інформації через її бібліографічну організацію. Інформування громадськості про завдання і можливості бібліотек у наданні інформації та бібліотечно-інформаційних послуг. Підвищення інформаційної грамотності читачів.
Причини, через які доступ до певної інформації може бути обмеженим. Обмеження, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров’я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету i безсторонності суду i є необхідними в демократичному суспiльствi. Власність на інформацію. Закон про авторське право і проблеми доступності до інформації в бібліотеках.
Значення змін в професійній свідомості бібліотечних та інформаційних працівників, засвоєння ними нових знань, вмінь, професійних норм і цінностей для покращання доступу до інформації.
^ Тема 1.3. Інтелектуальна свобода та бібліотечно-інформаційна політика держави
Бібліотечна політика як діяльність органів державної влади та управління, громадських структур, окремих організацій, що визначається їх цілями й спрямована на організацію та стимулювання процесу модернізації бібліотек та/або бібліотечної справи. Інформаційна політика як сукупність законів і положень, що пов’язані та керують створенням, виробництвом, збиранням, зберіганням, організацією, розповсюдженням та доступом до інформації. Значення та функції інформаційної та бібліотечної політики. Забезпечення прав людини на свободу слова та інформацію, гарантування вільного і рівноправного доступу до інформації. Різниця в культурному, соціальному, релігійному та політичному підходах до вирішення проблем інформаційної політики в різних державах. Детермінація політики держави щодо діяльності бібліотек соціально-економічним розвитком суспільства та трансформацією системи функцій книгозбірень. Книгозбірні в системі освіти, науки, книговидавництва, інформації, телекомунікації, культури та ін. Бібліотеки у рамцях інформаційної політики. Концепція інтелектуальної свободи як основа інформаційно-бібліотечної політики в демократичних країнах.
Державна бібліотечна політика у колишньому СРСР. Соціально-політичні перетворення і зміна парадигми бібліотечної політики в сучасній Україні. Державна складова бібліотечної політики в Україні. Реалізація права громадян на бібліотечне обслуговування, забезпечення загальної доступності до інформації та культурних цінностей, що збираються, зберігаються й надаються в тимчасове користування бібліотеками, - основа державної політики в галузі бібліотечної справи в Україні.
Стаття 34 Конституції України, що гарантує право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Закони України “Про інформацію”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, інші закони, що забезпечують реалізацію свободи слова в Україні. Діяльність органів державної влади та управління, громадських структур, окремих організацій у сфері формування та реалізації бібліотечно-інформаційної політики. Громадська рада з питань свободи слова та інформації як незалежний суспільний суб'єкт прийняття рішень з питань інформаційної політики. Основні пріоритети сучасної бібліотечної політики в Україні: підвищення ролі бібліотек і їхній розвиток у контексті культурної і соціокультурної трансформації суспільства, розширення доступу до інформації та її доступності для споживачів, підвищення статусу професії та стимулювання її розвитку.
Важливість переходу від державної бібліотечної — до національної інформаційної політики як єдиної, погоджено сформованої та реалізованої всіма відомствами та інституціями державної політики, яка забезпечує вільний доступ та обмін інформацією та ідеями.
^ Тема 1.4. Бібліотека і цензура
Цензура як контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Придушення вияву певних ідей, торкання певних тем або вживання певних слів. Відкрита цензура, коли видаються спеціальні закони, які забороняють публікацію або оприлюднення певних ідей (наприклад, Китай, або Саудівська Аравія, де законом заборонено відвідування веб-сторінок певної тематики). Прихована цензура у вигляді залякування, коли людям забороняють висловлювати або підтримувати певні ідеї під страхом втрати роботи, суспільної позиції, або загрозою їх життю.
Бібліотечна цензура як соціальне явище, її вплив на обмеження інформації, обсяг друкованих видань, доступ до електронної інформації. Історія питання. Основні форми та напрями втілення духовної та світської цензури у бібліотечну діяльність.
Радянська цензура як основа державної бібліотечної політики. Форми прояву цензури при формуванні книжкових фондів, при розгляді інформації як об’єкту цензури, а також при обслуговуванні користувачів. Вилучення "ідейно-сумнівної" літератури з книжкових фондів, "чистки" серед бібліотечних працівників. Утворення “спецхранів”, в яких містилась інформація, вилучена із загального, наукового та культурного обігу. Формування заідеологізованих бібліотечних фондів. Перетворення книгозбірень на заклади політосвіти. Радянські цензурні інституції, що регламентували напрями діяльності бібліотек. Прояви і форми цензури в бібліотечній справі в сучасній Україні.
Хто, що і чому піддає цензурі. Політичні погляди, релігія, секс, погані, образливі слова стосовно раси, культури, етнічної приналежності тощо як привід для цензурування. Відмінність між цензурою та відбором матеріалів у бібліотечній діяльності.
Цензура Інтернету як контроль або обмеження розміщення чи доступу до інформації в Інтернеті. Інтернет-фільтрація. Закон України «Про захист суспільної моралі».
Цензура та захист дітей у бібліотечному обслуговуванні. Рішення Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі від 27.08.2009 року про схвалення пам’ятки для батьків „Діти, Інтернет, Мобільний зв’язок”, його рекомендаційний характер.
Ефект «цензора», самоцензура у професійній свідомості бібліотечних працівників.
Тема 1.5. Вільний доступ і обмін інформацією як умова міжнародного бібліотечно-інформаційного співробітництва. Роль ЮНЕСКО, ІФЛА та інших міжнародних організацій
Неможливість розвитку суспільства - культури, науки, техніки, освіти, виробництва без міжнародного співробітництва, без обміну інформацією та ідеями. Глобалізація цього явища. Приєднання України до єдиного світового інформаційного простору і необхідність вивчення та врахування міжнародно визнаних норм інформаційного співробітництва, знання специфіки й особливостей функціонування інформаційно-бібліотечних систем, розуміння основних принципів інформаційної політики в окремих країнах та в об’єднаннях країн. Концепція “Інформація без кордонів”. Функція бібліотеки - не лише зберігати літературу і давати читачам певні видання, які зберігаються в її фондах, а забезпечувати читачам доступ до світових інформаційних джерел, до будь-якої бібліотеки або документів усіх видів і на будь-яких носіях. Концепція “віртуальної бібліотеки”. Міжнародне співробітництво, яке передбачає обмін бібліографічними даними, електронну доставку, міжнародний книгообмін, спільну каталогізацію та створення баз даних, реалізацію спільних науково-дослідних проектів в галузі бібліотечно-інформаційної діяльності та ін.
Вплив на міжнародне бібліотечне співробітництво політико-економічних змін, демократизації, тенденцій до об’єднання - з одного боку, та тенденцій національного самовизначення і сепаратистського руху - з іншого боку. Основні підходи, пріоритети і стратегії міжнародного інформаційного співробітництва. Можливості та умови використання міжнародного консалтингу в бібліотечно-інформаційній сфері.
Концепція інтелектуальної свободи як основа інформаційно-бібліотечної діяльності та співпраці. Діяльність ЮНЕСКО та ІФЛА. Комітет з вільного доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE) ІФЛА, його значення для захисту інтелектуальної свободи. Діяльність інших міжнародних бібліотечних об’єднань та організацій у цій сфері. Роль благодійних фондів та організацій у сприянні міжнародному бібліотечному співробітництву шляхом проведення спільних наукових досліджень, наукових конференцій і семінарів бібліотечних працівників, обміну спеціалістами, надання можливості навчання, стажування, наукових досліджень за кордоном, здійснення спільних проектів, консалтингової діяльності тощо.
Участь бібліотечної спільноти України у міжнародному бібліотечному співробітництві. Роль зарубіжних посольств, культурних представництв і фундацій у розвитку міжнародної співпраці українських бібліотек.
^ ПЛАНИ АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1.1. Концепція інтелектуальної свободи
Тема вивчається під час:
Лекційного заняття – 2 години
Самостійної роботи слухачів – 4 години
План лекційного заняття
Вільне висловлення та свобода слова як фундаментальне право особи. Імплементація міжнародних норм права людини на вільне висловлення в різному геополітичному контексті.
Значення концепції інтелектуальної свободи для бібліотечно-інформаційної галузі та бібліотечної професії.
Партнерство бібліотек та інших організацій у запобіганні загрозам інтелектуальній свободі.
Питання для самоперевірки
Що таке інтелектуальна свобода?
Які міжнародні документи визначають основні принципи інтелектуальної свободи?
Чому інтелектуальна свобода важлива для демократичного громадянського суспільства?
В чому полягає роль бібліотек і бібліотекарів у забезпеченні інтелектуальної свободи?
Визначте роль інтелектуальної свободи в умовах запровадження нових інформаційних та комунікаційних технологій.
В чому полягають загрози інтелектуальній свободі?
Які документи визначають підвалини діяльності бібліотек у царині захисту інтелектуальної свободи?
Хто виступає партнером бібліотек у забезпеченні інтелектуальної свободи, чому?
Завдання для самостійної роботи
Проаналізувати визначення інтелектуальної свободи за різними словниками (паперовими виданнями та електронними документами).
Законспектувати та проаналізувати частини документів, що стосуються інтелектуальної свободи, вільного висловлення, свободи інформації: Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ознайомитися з документом ІФЛА «Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу, прийнята у Глазго».
Проаналізувати та порівняти документи національних бібліотечних асоціацій США, Канади, Японії та ін., що визначають підвалини діяльності бібліотек у царині захисту інтелектуальної свободи.
Проаналізувати з сучасних позицій «Маніфест про демократизацію бібліотек» Української бібліотечної асоціації.
Укласти анотовану картотеку потенційних місцевих партнерів Вашої бібліотеки у сфері захисту інтелектуальної свободи.
Вивчити рекомендовану літературу.
^ Критерії оцінювання, форма контролю знань
Презентація розробленого документу «Маніфест про демократизацію бібліотек», його обговорення та оцінка модератором і учасниками навчання.
^ Література до теми
Основна
Всеобщая декларация прав человека : принята и провозглашена в резолюции 217 A (III) Генеральной Ассамблеи от 10 декабря 1948 года [Электронный ресурс]. - Доступ к документу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : (Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 [Електронний ресурс]. – Доступ до документу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом N 11 ( 994_536 ) [Електронний ресурс]. – Доступ до документу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
Декларация о библиотеках, информационных службах и интеллектуальной свободе, принятая в Глазго / ИФЛА [Электронный ресурс] - Доступ к документу: http://archive.ifla.org/faife/policy/iflastat/gldeclar-r.pdf
Манифест ИФЛА о транспарентности, рациональному управлению и свободе от коррупции [Электронный ресурс]. - Доступ к документу: http://www.ifla.org/files/faife/publications/policy-documents/transparency-manifesto-ru.pdf
Маніфест ІФЛА про Інтернет/ пер. В. С. Пашкової. – 1 с. [Електронний ресурс]. – Доступ до документу : http://www.uba.org.ua/htdocs/modules/tinycontent/index.php?id=17
Маніфест про демократизацію бібліотек : прийнято учасниками Міжнародної наукової конференції "Бібліотека у демократичному суспільстві", організованої факультетом бібліотечно-інформаційних систем Київського державного інституту культури та Українською бібліотечною асоціацією. Київ, 23 листопада 1995 р. [Електронний ресурс]. – Доступ до документу: http://www.uba.org.ua/htdocs/modules/tinycontent/index.php?id=51
Пашкова В. С. Концепція інтелектуальної свободи, вільного й рівноправного доступу до інформації як основа діяльності бібліотечних асоціацій у демократичному суспільстві // Пашкова В.С. Національні бібліотечні асоціації, 1876–2008 : монографія. – Х., 2009. – С.189-195.
Гордон В. Защита демократии: роль библиотечных ассоциаций : докл. 119-122 на 66-й Генерал. конф. ИФЛА (13-18 авг. 2000 г., Иерусалим, Израиль) // Науч. и техн. б-ки. - 2001. - №3 [Электронный ресурс] - Доступ к документу: http://www.gpntb.ru/win/ntb/ntb2001/3/f03_18.htm
Додаткова
Свобода інформації як виклик : інтерв'ю з Германом Рьошем [Електронний ресурс]. – Доступ до документу: http://www.goethe.de/ins/ua/kie/wis/sbi/pol/uk5428710.htm
Очеретянко В. Заґратована думка : [етапи, форми і методи обмеження інтелектуальної свободи в Україні] / Ін-т історії України НАН України. – К. : Рідний край, 2000. – 150 с.
Речицький В. Интеллектуальная свобода как предпосылка свободы слова [Электронный ресурс] - Доступ к документу: http://www.khpg.org/index.php?id=1139326560
Свобода информации [Электронный ресурс] - Доступ к документу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/lower/18091
Свобода інформації. Теорія та практика / Р. Карвер, Л. Гамерер, С. Бучанан, Е. Мугедіні, Є. Захаров ; Харків. правозахисна група. – Х., 2005.- 99 с. [Електронний ресурс]. – Доступ до документу: http://eu.prostir.ua/library/1601.html aбо: 130 с. [Електронний ресурс]. – Доступ до документу: http://library.khpg.org/files/docs/foi.pdf
Міжнародні стандарти забезпечення свободи слова : Зб. публікацій міжнар. організації «Артикль 19». – К. : Міленіум, 2003. – 140 с.
Право на доступ до інформації: європейські стандарти та конституційні гарантії // Доступ до інформації та електронне врядування / Автори-упорядники М.С. Демкова, М.В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – С.20-27.
Пашкова В.С. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: зарубіжний досвід / В.С.Пашкова. – Вид. 2-е доп. – К., 1998. – С. 11-21.
Натаров О. Забезпечення сучасними бібліотеками доступу до наукових знань як форма реалізації права на свободу світогляду та віросповідання // Україна: події, факти, коментарі. – 2010. - №4. – С.61-66 [Електронний ресурс]. – Доступ до документу: www.nbuv.gov.ua/Siaz/Ukraine/2010/ukr04.pdf
^ Тема 1.2. Доступність інформації та розширення функцій бібліотеки в умовах переходу до суспільства знань
Тема вивчається під час:
Лекційного заняття – 2 години
Виконання виробничого завдання – 4 години
Самостійної роботи слухачів – 2 години
План лекційного заняття
Проблеми доступності інформації та бібліотек. Фізична та інтелектуальна доступність.
Загальносвітові тенденції трансформації інформаційного середовища та розширення функцій бібліотек.
Особливості й завдання трансформації бібліотеки як соціального інституту в Україні.
Питання для самоперевірки
У чому полягає фізична та інтелектуальна доступність до інформації та бібліотечних ресурсів?
Назвіть загальносвітові тенденції трансформації інформаційного середовища.
Що впливає на розширення функцій бібліотеки в сучасних умовах?
В чому полягають особливості трансформації бібліотеки як соціального інституту в Україні?
Як закон про авторське право впливає на доступність до документів та інформації?
Назвіть важливі для українських бібліотек напрямки покращання доступу до інформації та бібліотечних матеріалів.
Чому зміни в професійній свідомості бібліотечних та інформаційних працівників, рівень засвоєння ними нових знань, вмінь, професійних норм і цінностей важливі для покращання доступу до інформації?
^ Вирішення виробничого завдання
«Організація доступу до бібліотек громадянам з особливими потребами»
Мета заняття: засвоїти та навчитися застосовувати на практиці теоретичні знання та міжнародний досвід щодо організації доступу до бібліотек громадян з особливими потребами, зокрема планувати та організовувати цю діяльність.
План заняття
Ознайомитися з документом «Витяг із публікації ІФЛА «Доступ до бібліотек осіб із обмеженнями» (Гаага, 2005).
Проаналізувати доступність своєї бібліотеки для людей з особливими потребами, використовуючи рекомендації ІФЛА «Доступ до бібліотек осіб із обмеженнями».
Скласти план заходів щодо покращання доступності конкретної бібліотеки для людей з особливими потребами (робота в групах).
Представити і обговорити розроблені групами учасників навчання плани заходів щодо покращання доступності бібліотек для людей з особливими потребами. Модератор і учасники навчання дають оцінку розробленим планам і рекомендації для їхнього вдосконалення.
На основі узагальнення планів, запропонованих групами учасників навчання, розробити примірний план заходів з вдосконалення доступності книгозбірень району (області) для людей з особливими потребами.
Результат заняття: Учасники навчання на основі практичного застосування теоретичних знань укладають плани заходів з вдосконалення доступності конкретних книгозбірень для людей з особливими потребами, які зможуть запровадити в роботі своїх бібліотек. Узагальнений примірний план заходів з вдосконалення доступності книгозбірень району (області) для людей з особливими потребами передається до регіонального осередку Української бібліотечної асоціації та методичного відділу обласної універсальної наукової бібліотеки для розгляду та можливого використання для розробки відповідних рекомендацій.
Завдання для самостійної роботи
Вивчити рекомендовану літературу.
Визначити основні положення «Олександрійського маніфесту про бібліотеки: інформаційне суспільство в дії» (2005 р.).
Ознайомитися з веб-порталом Європейської цифрової бібліотеки «Європеана» (http://www.europeana.eu/portal/). Дати відповіді на такі питання:
Які ресурси відображаються на цьому веб-порталі?
Які країни беруть участь у його наповненні?
На яких мовах включаються ресурси до цього веб-порталу?
Чому можна стверджувати, що ресурси з країн Європейського Союзу стали доступнішими для українських користувачів?
Обґрунтувати, чи узгоджується принцип загальнодоступності бібліотек з введенням платних послуг.
Ознайомитися з постами блога Української бібліотечної асоціації «Доступ громадян до офіційної інформації» http://govinfolibrary.wordpress.com/
^ Література до теми
Основна
Библиотеки и интеллектуальная свобода : заявление подготовлено ИФЛА/ФАИФЕ и утверждено исполнительным советом ИФЛА 25 марта 1999 в Гааге, Голландия [Электронный ресурс]. – Доступ к документу: http://archive.ifla.org/faife/policy/iflastat/iflastat_ru.htm
Позиция Международной федерации библиотечных ассоциаций и учреждений (ИФЛА) по обеспечению авторского права в облас
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Кримінологічні рекомендації щодо об’єктивних ознак складів злочину проти життя І здоров’я працівників
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Институт социально-политических исследований
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Генеральный Штаб Красной армии Военно-исторический отдел разгром немецких войск под москвой под общей редакцией маршала Б. М. Шапошникова
18 Сентября 2013
Реферат по разное
И. Г. Фактор иосиф Григорьевич Фактор
18 Сентября 2013