Реферат: В. В. Морозов гіс в управлінні водними І

Географічні Інформаційні

Системи (ГІС)

в аграрних університетах

України (ГІСАУ)

European Commission




Directorate-General Education and Culture

Tempus Project CD_JEP-25215-2004, GISAU

Geographic

Information

Systems (GIS)

in Agrarian

Universities

in Ukraine (GISAU)



В.В. Морозов


ГІС в управлінні водними і

земельними ресурсами


Навчальний посібник


Партнери:

Херсонський державний аграрний університет (UKR)

Glasgow Caledonian University (United Kingdom)

University of Gävle (Sweden)

Херсонський державний університет (UKR)



Х е р с о н - 2 0 0 6

УДК 91:528:681.518:556:.18:332.33(075)

ББК 32.98:4027

Рецензенти:


^ ЛИСОГОРОВ К.С. – доктор сільськогосподарських наук, ст. науковий співробітник, завідуючий лабораторією автоматизованих систем управління Інституту землеробства південного регіону УААН;

^ ТЯГУР В.К. – директор Херсонського підприємства геодезії, картографії і кадастру "Херсонгеоінформ".


МОРОЗОВ В.В. ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами: Навчальний посібник. – Херсон, Вид-во ХДУ, 2006. - ... с.


ISBN 966 –


Даним навчальним посібником відкривається випуск серії книг, призначених для підготовки в Україні магістрів за спеціальністю 8.092602 "Гідромеліорація" (спеціалізація "Геоінформаційні системи і технології в управлінні водними і земельними ресурсами". Приведена інформація про використання ГІС-технологій в сільському господарстві, землевпорядкуванні, гідромеліорації, інших галузях економіки та основні аспекти підготовки фахівців з ГІС в аграрних університетах. Навчальний посібник призначений для студентів, аспірантів, науково-технічних та науково-педагогічних працівників.


Данным учебным пособием открывается серия книг, предназначенных для подготовки в Украине магистров по специальности 8.092602 "Гидромелиорация" (специализация "Геоинформационные системы и технологии в управлении водными и земельными ресурсами". Приведена информация об использовании ГИС-технологий в сельском хозяйстве, землеустроительстве, гидромелиорации, других отраслях экономики, а также основные аспекты подготовки специалистов по ГИС в аграрных университетах. Учебное пособие предназначено для студентов, аспирантов, научно-технических и научно-педагогических работников.


Рекомендовано до друку вченою радою Херсонського державного аграрного університету 30 червня 2006 р. (протокол № 10)

© ^ В.В. Морозов, 2006


ISBN 966 –


Географічні Інформаційні

Системи (ГІС)

в аграрних університетах

України (ГІСАУ)

European Commission




Directorate-General Education and Culture

Tempus Project CD_JEP-25215-2004, GISAU

Geographic

Information

Systems (GIS)

in Agrarian

Universities

in Ukraine (GISAU)



V.V. Morozov


CIS for Water and Land Resources Management


Textbook


Partners:

Kherson State Agrarian University (UKR)

Glasgow Caledonian University (United Kingdom)

University of Gävle (Sweden)

Kherson State University (UKR)



K h e r s o n - 2006


УДК 91:528:681.518:332.33(075)

ББК 32.98:4027

Reviewers:


Lysogorov K.S, - Doctor of Agricultural Sciences, senior research office, head of the laboratory of automized management systems of the Research Institute for Irrigated Farming of the Southern Ukraine


Tyagur V.K. – director of Kherson enterprise of Geogesy, Cartography and Cadastre “Khersongeoinform”.


^ Morozov V.V. GIS for Water and Land Resources Management: Texbook, - Kherson State Agrarian University, 2006. – с.


ISBN 966 –


The textbook begins a series of books for the students of Master’s Degree in the major 8.092602 “Hydromelioration” (specialization “GIS and Technologies for Water and Land Resources Management”). The textbook offers the information about application of GIS technologies in agriculture, land – tenure regulations, and other branches of economy as well as the main aspects of training of GIS specialists in the agrarian universities. This textbook is for students, post – graduates, researchers and academics.


The Scientific Council of Kherson State Agrarian University recommends the publication of the textbook (Protocol № 10, dated 30.06.06)


ISBN 966 –


© ^ V.V. Morozov, 2006


^ Перелік умовних позначень, скорочень та термінів



ГІС (GIS) -

геоінформаційні системи;

БД -

база даних;

БЗ -

база знань;

ВГМ -

водогосподарський моніторинг

ІТ -

інформаційні технології;

СУБД -

система управління базами даних;

ЕС -

експертна система;

ЛМ -

ландшафтні меліорації;

ГМС -

гідромеліоративна система;

ГГМЕ -

гідрогеолого – меліоративна експедиція;

ЕЕМ -

еколого – меліоративний моніторинг;

РПВ -

рівень підгрунтових вод;

УААН -

Українська академія аграрних наук;

ХДАУ -

Херсонський державний аграрний університет;

ХДУ -

Херсонський державний університет;

ПЕОМ -

персональна електоронно - обчислювальна машина;

ПК -

персональний комп’ютер;

АСУ -

автоматизована система управління;

СА -

системний аналіз.



ЗМІСТ





стор.

Передмова .........................................................................................




1. ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ ..................................................................................




1.1. Що таке ГІС? Підсистеми ГІС.....................................................




1.2. Де і яким чином використовують ГІС?.......................................




1.2.1. ГІС в управлінні галузями економіки.......................................




1.2.2. ГІС в управлінні підприємствами АПК....................................




1.2.3. ГІС в інженерно-технічній службі і попередженні аварій.......




1.2.4. ГІС в системі агроконсалтингу і маркетингових послуг.........




2. ВПРОВАДЖЕННЯ ГІС В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ПЕРЕХІД ДО КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ................................................................




2.1. Переваги сучасних засобів побудови ГІС..................................




2.2. Використання ГІС-технологій для управління в сільському і водному господарстві..................................................................




2.3. ГІС для управління на державному рівні ..................................





2.4. ГІС для управління на рівні господарств...................................




3. ВИКОРИСТАННЯ ГІС В ГІДРОМЕЛІОРАЦІЇ І УПРАВЛІННІ ВОДНИМИ ТА ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ..............................





3.1. Використання ГІС при інтеграції знань про ландшафт.............





3.2. Картографування розповсюдження підтоплення, вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів...........................................




3.3. Моделювання підтоплення, вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів...............................................................




4. ГІС В АГРАРНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ............................................





4.1. Основні аспекти підготовки фахівців з ГІС в аграрних університетах України ................................................................





4.2. Орієнтовна тематика проектування з ГІС................................




5. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОЛИВНОЇ ВОДИ, ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ І ОХОРОНИ ЛАНДШАФТУ НА ПРИКЛАДІ ІНГУЛЕЦЬКОГО ЗРОШУВАНОГО МАСИВУ.............

(у співавторстві з канд. с.-г. наук Волочнюком Є.Г.)





5.1. Обґрунтування, мета і задачі роботи.........................................





5.2. Теоретико-методологічні аспекти формування якості поливної води Інгулецької зрошувальної системи....................





5.3. Об’єкт, умови і методика досліджень........................................





5.4. Особливості формування якості води в річці Інгулець як джерелі зрошення.......................................................................





5.5. Еколого-меліоративні закономірності формування води в магістральному каналі Інгулецької зрошувальної системи......





5.6. Інформаційно-статистичні дослідження впливу основних факторів на формування якості зрошувальної води................





5.7. Висновки і рекомендації по впровадженню інформаційних технологій при формуванні якості поливної води Інгулецького зрошуваного масиву .............................................





ЗАКЛЮЧЕННЯ...................................................................................





СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................







Геоінформаційні системи це не тільки галузь сучасних високих комп'ютерних інформаційних технологій. В науці, освіті і виробництві це галузь ефективнішого бізнес-консалтингу, це системи прийняття оптимальних рішень і управління, це інтегрований показник рівня розвитку науково-технічного прогресу країни, якості і перспективності підготовки в університетах фахівців всіх галузей економіки. Жодна галузь в світі не розвивається так стрімко, як сфера ГІС-технології.
ПЕРЕДМОВА

В історії світової науки і техніки є терміни, які є символами відповідного відрізку часу. Такими ключовими словами в ХХ столітті були: "генетика", "кібернетика", "соціалізм", "супутник", "робот", "телебачення", "комп’ютер", "екологія", "моніторинг", "Інформаційні технології…"

Сьогодні всі фахівці вищої кваліфікації, робота яких пов'язана з управлінням водними та земельними ресурсами, у Світі, Європі і Україні використовують термін ГІС-технології.

ГІС - що це таке? Навіщо це потрібно нам в аграрній освіті, науці, практиці? Це питання одночасно просте і складне. В першу чергу ГІС це "Географічні Інформаційні Системи", або "Геоінформаційні системи". Існує багато визначень ГІС.

В найбільш загальному виді ^ ГІС - це інформаційна система для збору, накопичення, аналізу, відображення і розповсюдження самих різноманітних даних, що мають просторову складову.

ГІС - це завжди комплекс, який складається з програмних і апаратних засобів, бази просторових даних, методів їх обробки і аналізу, та, безумовно - фахівців ГІС.

ГІС-технології в світі дозволяють сьогодні вирішувати різні задачі у всіх сферах діяльності людини, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі моделювання і картографування нашого світу, можуть працювати в якості інтегруючого елемента корпоративних інформаційних систем.

Таким чином, геоінформаційні системи (ГІС) це сучасні інформаційні технології для аналізу і картографування об’єктів реального світу та прийняття оптимальних управлінських рішень в галузях науки, освіти, техніки і економіки, які пов’язані із Землею (ГЕО - від грецької gē - Земля, частина складних слів, які означають: віднесений до Землі, до її вивчення; наприклад - геодезія, геологія, гідрогеологія, геохімія…).

Геоінформаційні технології є необхідною складовою всіх сучасних інформаційних систем, в яких є просторові дані. А все землекористування, сільське господарство, інформаційні системи агрокомплексу пов’язані із землею та просторовими даними. Тому використання ГІС-технологій у землевпорядкуванні, землекористуванні, сільському і водному господарстві, землеробстві, екології та охороні навколишнього природного середовища, службі охорони родючості ґрунтів і якості продукції, економіці природокористування на початку ХХІ століття вже одержало широкий та інтенсивний розвиток.

Особливо ефективне використання геоінформаційних технологій при управлінні водними і земельними ресурсами в меліорації і водному господарстві. Найважливішою є цифрова картографічна інформація, яка вміщує в себе карти типів і характеристик ґрунтів, їх вологості, ступеня їх підтоплення, вторинного засолення та осолонцювання; рівня, мінералізації та хімічного складу підгрунтових вод; карти ухилів та експозиції схилів, їх еродованості; кількості і якості зрошувальної води, врожайності сільськогосподарських культур. При наявності такої інформації та відповідних фахівців вищої кваліфікації (проектувальників, науковців, науково-педагогічних працівників, менеджерів державного управління) відкриваються необмежені можливості аналізу, прогнозу і оптимізації управлінської діяльності всіх сільськогосподарських, водогосподарських установ, організацій і підприємств від Міністерства до кожної ділянки господарства. Це можливість оптимального системного управління водогосподарськими системами на макро- і мікрорівнях.

Для підготовки таких фахівців вищої кваліфікації в Херсонському державному аграрному університеті з 2006-2007 навчального року, вперше в Україні, на спеціальності 8.092602 "Гідромеліорація" відкрита магістратура за спеціалізацією "Геоінформаційні системи (ГІС) і технології в управлінні водними і земельними ресурсами". Основні напрями підготовки магістрів по даній спеціалізації - підготовка науково-технічних і науково-педагогічних працівників, а також і фахівців державного управління меліорації, водного господарства і земельних ресурсів. Всі навчально-наукові роботи з організації науково-методичного, програмного і комп'ютерного забезпечення роботи магістрів, підготовки науково-педагогічних працівників здійснюються в рамках проекту Tempus Project CD_JEP 25215-2004 "Geographic Information Systems in Agrarian Universities in Ukraine" (GISAU) при координації з Glasgow Caledonian University (Великобританія) та University of Gävle (Швеція). Бібліотечка GISAU включає також навчальні посібники: Мацко П.В., Голубєв А.М. Введення в геотроніку;

Ладичук Д.О., Пічура В.І. Бази даних геоінформаційних систем;

Ушкаренко В.О., Морозов О.В. Геоінформаційні системи (ГІС)

в екологічному моніторингу;

Плоткін С.Я. Програмне забезпечення ГІС: Частина 1. Початок роботи з ArcVie

Лебідь О.М., Камінська М.О., Рябуха І.М. Англійська мова для геоінформаційних систем.

Автор
^ Інформація управляє світом, а ГІС – це технологія управління інформацією


1. ВВЕДЕННЯ ДО ГІС. ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ

1.1. Що таке ГІС? Види і підсистеми ГІС


В найбільш загальному розумінні, географічні інформаційні системи або геоінформаційні системи, або ГІС це інструменти для обробки просторової інформації. Ця інформація в основному прив'язана до відповідної частини земної поверхні і використовується для управління нею [1, с.8].

Фактично всі фахівці з освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) магістр, які працюють в системі управління водними і земельними ресурсами, в різній мірі використовують ГІС. Ось деякі з них:

В найбільш загальному вигляді ^ ГІС – це інформаційна система для збору, накопичення, аналізу, відображення і номанітних даних, які мають просторову складову.

ГІС вміщує дані про просторові об'єкти у формі їх цифрових уявлень (векторних, растрових та ін.), включає відповідний задачам набір функціональних операцій геоінформаційних технологій, підтримується програмним, апаратним, інформаційним, нормативно- правовим, кадровим і організаційним забезпеченням.

По територіальному охвату розрізняються ГІС: глобальні або планетарні (global GIS), субконтинентальні ГІС (клімат, погода, сейсмічні умови тощо); національні ГІС (екологічний стан, характеристики родючості ґрунтів тощо), які часто мають статус державних; ГІС регіональні (regional GIS) (наприклад, характеристики ландшафтів Сухого Степу України: грунти, тренованість, гідрогеолого-меліоративні умови, клімат, районування сільськогосподарських культур тощо); субрегіональні ГІС та локальні або місцеві ГІС (local GIS).

^ ГІС розрізняються предметною областю інформаційного моделювання, наприклад міські ГІС, або муніципальні ГІС (urban GIS), природоохоронні ГІС (environmental GIS) тощо. Широке розповсюдження одержали земельні інформаційні системи.

Проблемна орієнтація ГІС визначається вирішуємими в ній задачами (науковими і прикладними), серед них інвентаризація ресурсів (в тому числі земельний кадастр, житловий фонд тощо), аналіз, оцінка, моніторинг, управління і планування, підтримка прийняття управлінських рішень. Можливо тільки пофантазувати, якщо б впродовж минулого століття в нашій Батьківщині управлінські рішення спиралися б на наукові обґрунтування, в тому числі і ГІС, скількох неоптимальних управлінських рішень і широкомасштабних "експериментів" "державних мужів" можливо було запобігти – від суцільного виснаження природних ресурсів, поголовної колективізації, розпашки всієї цілини до розповсюдження кукурудзи в північних районах і широкомасштабної боротьби з виноградниками.

Інтегровані ГІС, ІГІС (integrated GIS, IGIS) суміщують функціональні можливості ГІС і системи цифрової обробки зображень (дані дистанційного зондування) у єдиному інтегрованому середовищі:

Просторово-часові ГІС (spatio-temporal GIS) оперують просторово-часовими даними (наприклад, процеси підтоплення зрошуваних ландшафтів мають розповсюдження підйому рівня підгрунтових вод в просторі і в часі).

Реалізація впровадження проектів ГІС (GIS project), створення ГІС в широкому розумінні, включає етапи:

- перед проектних досліджень (feasibility study), в т.ч. вивчення вимог користувачів (user requirements) та функціональних можливостей програмних засобів ГІС, які використовуються, техніко-економічне обґрунтування, оцінку співвідношення "витрати"/"прибуток" (costs/benefits);

- системне проектування ГІС (GIS designing), включаючи стадію пілот-проекта (pilot-project), розробку ГІС (GIS development); її тестування на невеликому територіальному фрагменті, або тестовій ділянці (test area), прототипування, або створення дослідного зразка (prototype);

- впровадження (реалізація) ГІС (GIS implementation); експлуатацію і використання об'єкта.

Наука – геоінформатика вивчає наукові, технічні, технологічні і прикладні аспекти проектування, створення та використання ГІС. Про більш детальне описання ГІС можливо подивитися на htt: //www. dataplus. ru/ Industries/ 100 GIS/ index. asp, http: /www. gis. com/ whatisgis /index. html.

Визначення терміну ГІС змінюється в залежності від мети роботи фахівця ГІС (політичної, економічної, екологічної, гідрометеорологічної, географічної, гідромеліоративної, землевпорядкувальної, дослідницької тощо) (табл. 1.1.).

Ці визначення ГІС дуже важливі і корисні в період навчання, але для досвідченого користувача ГІС деталізація визначень вже не має такого значення.

Девід Райнд (David Rhind 1988)[3] дав таке визначення ГІС: "ГІС – це комп'ютерна система для збору, перевірки, інтеграції і аналізу інформації, яка відноситься до земної поверхні" [Rhind 1988].

Це визначення дуже важливе для користувача ГІС, тому його слід розглянути більш детально [1].


Таблиця 1.1. Приклади синонімічних назв ГІС (GIS) та їх джерела (Майкл Н. Де Мерс, 1999)

Термін

Джерело інформації

Географічна інформаційна система

(Geographic information System)

Американська термінологія

Географічна інформаційна система

(Geographical information System)

Європейська термінологія

Геоматіка

(Geomatigue)

Канадська термінологія

Геореляційна інформаційна система

(Georelational information System)

Технічна термінологія

Інформаційна система по природним ресурсам

(Natural resources information System)

Дисциплінарна термінологія

Інформаційна система по геології або наукам про Землю

(Geosclence or geological System)

Дисциплінарна термінологія

Просторова інформаційна система

(Spatial information System)

Негеографічний термін

Система аналіза просторових даних

(Spatial data analysis System)

Термінологія на основі того, що робить система


^ По – перше, воно вказує, що ГІС має справу із земною поверхнею. Хоча це не є абсолютно необхідною умовою, абсолютна більшість використань ГІС мають справу з ділянками цієї поверхні.

^ По – друге, твердження, що ГІС використовують для збору, перевірки, інтеграції і аналіза інформації, свідчить про велику кількість груп операцій, необхідних для будь-якої геоінформаційної системи [1].

При використанні ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами важливим є підхід, на який акцентує увагу Майкл Н. Де Мерс (Michael N. De Mers, 1999).

Він обрав таке визначення: "ГІС – набір підсистем, які її утворюють" [1, стор. 10]. У відповідності з цим ГІС мають слідуючи чотири підсистеми:

1 - ^ Підсистема збору даних, яка збирає і проводить попередню обробку даних із різних джерел. Ця підсистема в основному відповідає за перетворення різних типів просторових даних (наприклад, від ізоліній топографічної карти до моделі рельєфу ГІС) [1].

2 - ^ Підсистема зберігання та вибірки даних, яка організує просторові дані з метою їх вибірки, оновлення та редагування.

3 - Підсистема маніпулювання даними і аналіза, яка виконує різні задачі на підставі цих даних, групує і розділяє їх, встановлює параметри і обмеження, виконує моделюючі функції [1, стор. 11].

4 - ^ Підсистема виводу, яка відображає всю базу даних або її частину в табличній, діаграмній або картографічній формі.


1.2. Де і яким чином використовують ГІС?


Основними галузями сучасного використання ГІС є:

- управління на всіх рівнях (від державного до окремих сільськогосподарських ділянок);

- землевпорядкування і земельний кадастр;

- гідрометеослужба;

- геодезія, картографія і географія;

- сільське господарство, агрономія, землеробство, рослинництво, захист рослин, агрохімія і ґрунтознавство;

- водне господарство і гідромеліорація, лісове господарство;

- екологія;

- природокористування;

- дистанційне зондування земної поверхні;

- інженерні комунікації;

- нафта і газ;

- транспорт;

- поштова служба;

- освіта;

- бізнес, банківські послуги, туризм, служба безпеки...


1.2.1. ГІС в управлінні галузями економіки і бізнесі


Якщо Ваша робота пов'язана з управлінням галузями економіки, менеджментом організацій, бізнесом, то ГІС використовують для:

- аналіза та відслідковування поточного стану і тенденцій змін області ринку, яка цікавить користувача;

- для вибору місця нових філій (відділів) фірми або банку, складів, виробничих потужностей;

- з метою підтримки прийняття управлінських рішень;

- для вибору найкоротших або безпечних маршрутів перевезень товарів і шляхів розподілу продукції;

- в процесі аналізу ризиків матеріальних вкладень і урегулювання конфліктів та непорозумінь;

- для соціально-економічних і демографічних досліджень, визначення прив'язаного до території попиту на продукцію;

- при створенні і географічній прив'язці баз даних про землю і домоволодіння тощо.


1.2.2. ГІС в управлінні підприємствами АПК


Уявіть собі схему роботи всього крупного сільськогосподарського або водогосподарського підприємства (з відображенням цехів, потоків сировини, продукції тощо) з означенням інженерних споруд, мереж (водозабір, системи водопостачання, каналізації, теплопостачання, телефонного зв'язку...), джерел і користувачів енергії (електроенергії, палива, мазуту, дров – всіх вимірюваних ресурсів).

ГІС має можливість зв'язувати всі елементи складних виробничих систем (підприємств) з будь-яким іншим елементом або системою. На комп'ютері після нажиму на "мишу" (називається "point and click") схема оживає, там видний весь виробничий процес. "Click" розкриває схему вглиб ієрархії і т.д. Можливостей багато.

Оптимальне управління і вирішення конфліктів, запобігання аварій зводиться до мінімуму операцій, підвищення надійності, зменшення кількості персоналу. Контролюються всі процеси (http: //www.dataplus.ru/Industries/100_GIS/Why_GIS.htm).


1.2.3. ГІС в інженерно-технічній службі і попередженні аварій


ГІС допомагає розраховувати дебіт, кількість та місцерозположення будь-яких свердловин (артезіанських, дренажних, спостерігаючих, нафтових, газових), базуючись на результатах буріння, допомагають розраховувати оптимальний шлях трубопроводів.

ГІС використовують для попередження аварій, високовольтних електромереж, нафто-газопроводів, водопровідних і каналізаційних мереж (наприклад, управління всією водопровідною мережею м. Стокгольм).

ГІС дає оптимальну схему дій у випадку аварій, а в основному ГІС попереджує технічні аварії.

1.2.4. ГІС в системі агроконсалтингу і маркетингових послуг


Аналізуючи можливості ГІС, ми бачимо неосяжні перспективи використання ГІС в системі сільськогосподарського дорадництва, агроконсалтингу, різноманітних аналітичних і наукових послуг.

Використання ГІС допомагає переорієнтувати головну мету маркетингових послуг із задовільненням змінюючихся потреб населення, орієнтуючись на оперативне реагування на потреби кожної людини. Досягаємий при такому підході принципово новий рівень сервісу одержав найменування персоніфікованого маркетингу (personal marketing).

Наше сьогодення – час інформації. Інформація управляє світом, а ГІС – це технологія управління інформацією!


1.3. Основні терміни і визначення ГІС


^ Антропогенний вплив (антропогенний прес) – будь – який вид господарської діяльності людини по відношенню до природи.

База даних, БД (data base) – сукупність даних, організованих по відповідним правилам, які установлюють загальні принципи описання, зберігання та маніпулювання даними.

^ База знань, БЗ (knowledge base) – сукупність знань про деяку предметну область на основі яких формуються наукові, методологічні та технологічні підходи до тих чи інших завдань.

^ Банки даних - інформаційні процеси централізованого зберігання тематичних даних, вміщують зафіксовані значення безпосередніх характеристик (вимірів) стану та умов функціонування різних компонентів природно – агромеліоративних геосистем.

^ Водогосподарський моніторинг (ВГМ) - підсистема моніторингу меліорованих земель (ММЗ), яка охоплює спостереженнями складові природно – технічних геосистем, що характеризують фактори зовнішнього і, насамперед, техногенного впливу на геосередовище, технічний стан зрошувальних систем і водогосподарських об’єктів, стан водних ресурсів, забруднення та якість поверхневих, поливних і дренажно – скидних вод, рентабельність водогосподарських об’єктів, меліоративних заходів і технологій.

^ Водні ресурси - запаси поверхневих і підземних вод території, що розглядається.

Геосистема - матеріальний об’єкт (або клас полігеокомпонентних систем), що складається із взаємозумовлених і взаємопов’язаних у розташуванні природних та техногенних компонентів, які розвиваються у часі як частина цілого. Основними підсистемами природно – технічних геосистем є геологічне середовище, атмосфера, поверхнева геосфера, біота, об’єкти техносфери.

^ Геологічне середовище (геосередовище) - Багатокомпонентна динамічна система, що охоплює верхню частину літосфери, яка знаходиться під техногенним впливом; основними її складовими (компонентами) є гірські породи, ґрунти, підземні води, рельєф та геоморфологічна будова, форми прояву геологічних, інженерно – геологічних і ґрунтоутворювальних процесів.

^ Геоінформаційна система - комп’ютерна система для збору, перевірки, інтеграції та аналізу просторово – часової інформації, що являє собою набір підсистем збору, збереження та вибірки даних, маніпулювання даними та аналізу; виведення та представлення просторово - координованої інформації (картографічної та атрибутивної у вигляді таблиць, діаграм, моделей тощо).

^ Геоінформаційно технологія (ГІС - технологія) - комп’ютерна технологія вводу, збереження, обробки і подання просторово–розподілених даних.

Довкілля (навколишнє середовище) - середовище існування та виробничої діяльності людини; система взаємопов’язаних природних та антропогенних об’єктів.

^ Еколого – меліоративна стійкість земель щодо зрошення - здатність геологічного середовища протистояти впливу зрошувальних меліорацій.

Еколого – меліоративний моніторинг (ЕММ) - підсистема моніторингу меліорованих земель (ММЗ), яка охоплює спостереженнями ті компоненти природно – меліоративних геосистем, що характеризують геологічне середовище як літогенну основу ландшафтів і агроландшафтів, еколого – меліоративний стан земель та їхню стійкість, стан забруднення ґрунтів і підземних вод, геоекологічниі і ґрунтоутворювальні процеси.

^ Еколого – меліоративний стан (ЕМС) земель - комплексна характеристика геологічного середовища, що зазнало впливу зрошувальних меліорацій, на певні проміжки часу.

^ Зрошення земель - штучне зволоження ґрунту для підвищення його родючості.

Зрошувані землі - землі, на яких є постійна або тимчасова зрошувальна мережа, пов’язана з джерелом зрошення, водні ресурси якого забезпечують полив цих земель.

^ Зрошувальна система - гідромеліоративна система для зрошення земель.

Землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково – дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Ієрархія геосистем - структурна та функціональна супідрядність геосистем різного рівня організації, яка базується на картографічного виявленні їхньої просторової мозаїки.

Інформаційне забезпечення - сукупність масивів інформації (бази знань, баз даних, банків даних та інших структурних наборів даних), систем кодування, класифікації, оцінювання і відповідної документації, що обслуговує систему обробки даних (поряд з програмним та апаратним забезпеченням).

Інформаційно – довідкова інформація - загальнодовідкова інформація щодо об’єктів дослідження, умов ведення контролю у різних природно – меліоративних регіонах, (позиційні коди, каталоги, кадастри тощо), організована за тематичними модулями.

Ландшафт – однорідна за умовами розвитку природна система (природний територіальний комплекс будь – якого рангу).

^ Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

^ Моніторинг меліорованих земель (ММЗ) - бгатоцільова спостережно – інформаційна система, що включає одержання та обробку даних про стан меліорованих і прилеглих до них земель, водогосподарських об’єктів і діючих технологій зрошуваного землеробства; оцінку і прогноз негативних процесів, обґрунтування заходів для її попередження та ліквідації.

Меліорація - галузь народного господарства, яка охоплює питання поліпшення природних умов земель, що використовуються.

^ Меліоровані землі - землі меліоративного фонду, на яких здійснюється меліорація.

Охорона природи - система заходів, спрямована на підтримку раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнього природного середовища, що забезпечує зберігання і поновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, попереджає прямий і побічний вплив результатів діяльності суспільства на природу і здоров’я людей.

^ Охорона водних ресурсів - заходи, спрямовані на збереження кількості і якості поверхневих і підземних вод.

Піксел (pixel, pel) – синонім пел, піксель – скорочено від англ. “picture element” (“елемент зображення”) – елемент зображення, найменша із його складових, яка одержується в результаті дискретизації зображення (розбивки на далі неделимі елементи – дикрети, ячейки або точки растру), які характеризуються прямоугольною формою та розмірами, визначаючими просторове розрішення зображення.

^ Поверхнева гідросфера - гідрографічна мережа постійних або тимчасових водотоків, річок, озер, боліт тощо на будь – який території, що формує умови поверхневого стоку, систему базисів ерозії, зон живлення та розвантаження підземних вод тощо.

^ Показники еколого – меліоративного стану (ЕМС) земель - параметри та їхні критерії, що характеризують еколого - меліоративний стан (ЕМС) земель (гідрогеологічні, інженерно – геологічні, грунтово – меліоративні, забруднення ґрунтів і вод).

^ GPS – Global Positioning System – Глобальна система позиціонування.


Питання для самоперевірки до розділу 1

1. Що таке ГІС? Чому у ГІС так багато визначень?

2. Навести приклади визначень і пояснити в чому є різниця.

3. Наскільки важливе місце мають визначення ГІС в роботі початківця і досвідченого фахівця ГІС?

4. Які Ви знаєте підсистеми ГІС? Назвіть ряд прикладів.

5. Де і яким чином використовують ГІС?

6. Що було движочою силою при створені перших ГІС? Чому їх так важко створювати на початковому етапі?

7. Які основні аналітичні можливості присутні у сучасних ГІС?

8. Хто, в основному, використовує ГІС? В чому причина популярності ГІС?

9. Чому знання і практичні вміння користуватися ГІС так важливі саме для фахівців ОКХ "Магістр", а не "Бакалавр"?

10. В яких галузях економіки використовують ГІС?

11. Назвіть основні складові частини ГІС. Який компонент ГІС є найбільш важливим?

12. Назвіть основні види ГІС.

13. Чим визначається проблемна орієнтація ГІС?

14. Чому для користувачів ГІС у всіх галузях науки, техніки, економіки обов'язкове знання професійної англійської мови для ГІС?

15. Які питання вивчає наука геоінформатика?

16. Що таке database?

^ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ ГІС В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ПЕРЕХІД ДО КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ


2.1. Переваги сучасних засобів побудови ГІС

Впровадження інформаційних технологій (ІТ) в сільському господарстві починається з перепису існуючих природних і виробничих ресурсів, створення бази даних (БД).

Основним ресурсом в сільському господарстві є земля. Тому БД в сільському господарстві будуть завжди мати просторовий характер. Безумовно, можливо традиційно перенумерувати поля, ділянки, водогосподарські системи мережі споруди і вести БД їх характеристик в табличному виді і на папері. Межі ділянок можливо закріпити на карті, схемі та використовувати їх за призначенням.

Але, чи багато корисної інформації можливо вилучити з цієї технології? Безумовно, що внесення навіть нескладних змін в таку документацію вимагає багато ручної праці. З роками, чим довше ведеться така БД, тим більше накопичується в ній помилок, особливо, якщо правки вносять різні фахівці. В цьому випадку часовий і просторовий комплексний аналіз багаточисельних даних просто неможливий. Основною роботою стає тільки необхідність упоратися з безпомилковим веденням БД впродовж значного часу. Це внутрішні проблеми управління земельними ресурсами.

З іншого боку, сьогодні для всіх країн, які бажають вступити до Європейської Спільноти, існує обов'язкова вимога функціонування національної Єдиної адміністративно-управлінської системи (IACS), яка вміщує дані за всіма земельними ділянками і землекористувачами. Така система (IACS) є необхідною для ефективної реалізації програм субсидування сільгоспвиробників і контролю за використанням цих субсидій, сума яких по Євросоюзу складає десятки мільярдів євро.

В США велика кількість подібних та інших сільськогосподарських програм і проектів, що базуються тільки на використанні інформаційних технологій (ІТ), серед яких ключове місце відводиться ГІС – технологіям, активно реалізуються багаточисельними агентствами, які відносяться до Міністерства сільського господарства (USDA).

Впровадження комп'ютерних інформаційних технологій в землекористуванні і сільському господарстві дозволяє не тільки значно спростити ведення інформаційних БД і знизити вірогідність виникнення помилок, але і впровадити нові методи підтримки прийняття управлінських рішень на базі аналізу всіх даних, в цілому підвищити ефективність праці.

Враховуючи те, що вся інформація про ресурси сільського господарства (земельні, рослинні, водні ресурси) має просторову прив'язку, безумовно, що в якості базової інформаційної технології найбільш доцільно використовувати геоінформаційні системи (ГІС).

Головна перевага сучасних засобів побудови ГІС – в їх відкритості та сумісності з іншими інформаційними технологіями і системами обробки даних. Найбільш відомими у світі є ГІС-технології компанії ESRI (США). Масштабіруємість рішень ECRI дозволяє використовувати різні програмні продукти одного сімейства на різних рівнях управління і сільськогосподарського виробництва.
^ 2.2. Використання ГІС-технологій для управління в сільському і водному господарстві

Передовий досвід, накопичений у США, Швеції, Шотландії, Росії, Нідерландах та інших країнах свідчить, що використання ГІС-технологій в сільському