Реферат: Наукових праць

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ПАВЛА ТИЧИНИ


ЗБІРНИК

НАУКОВИХ ПРАЦЬ


Частина 1


Умань – 2008

ББК 74.2я43

З 41

Збірник наукових праць затверджено постановою

Президії ВАК України 9 лютого 2000 р. №2-02/2 перелік 4

(Бюлетень ВАК №2, 2000 р.) як наукове видання щодо публікації наукових

досліджень з галузі педагогічних наук. Засновник: Уманський

державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Реєстраційне свідоцтво: КВ № 7095.


^ Головний редактор:

Мартинюк М.Т. – доктор педагогічних наук, професор, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.


^ Редакційна колегія:

Кузь В.Г. – доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України;

Побірченко Н.С. – доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи;

^ Коберник О.М. – доктор педагогічних наук, професор, декан технолого-педагогічного факультету;

Біда О.А. – доктор педагогічних наук, професор, зав. кафедри методики початкового навчання;

^ Тищенко Т.М. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, відповідальний секретар.


Рецензенти:

Сметанський М.І. – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки Вінницького педагогічного університету ім. М. Коцюбинського;

^ Пометун О.І. – доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України.


Рекомендовано до друку Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 8 від 24 березня 2008 р.)


^ Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – Умань: РВЦ «Софія», 2008. – Ч. 1. – 254 с.


ISBN 966-8063-91-7


До збірника увійшли статті, у яких науковці розглядають актуальні проблеми удосконалення навчально-виховного процесу середньої і вищої школи, висвітлюють результати наукових досліджень у галузі педагогічних наук.

Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних, імен власних та інших відомостей.


© УДПУ імені Павла Тичини, 2008

© РВЦ «Софія», 2008

ЗМІСТ


Бак С.М.

ПРО ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ ………………….




7

^ Берека В.Є.

ПОШУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАГІСТРАНТІВ – МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ ………………………………




13

^ Берьозкіна І.А.

ПРОФЕСІЙНЕ СПРЯМУВАННЯ НАВЧАННЯ
МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ ……




18

^ Братанич О.Г.

ГРУПОВА НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОСНОВА ТЕХНОЛОГІЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ УРОЧНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ………………………...




26

Бугакова Л.

ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТА ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТИ РОЗГЛЯДУ ПОНЯТТЯ ТВОРЧОСТІ …………………...




31

^ Бялик О.В.

СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ
ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ……………………………………………




38

^ Вербицька П.В.

ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА РОЗВИТКУ ІДЕЇ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИКА РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ………………..




44

^ Гончаренко С.А.

СІМ’Я ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ВПЛИВУ НА
СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ……………………………………




52

^ Горохівський П.І.

ТРИПІЛЬСЬКІ КОРЕНІ НАЦІОНАЛЬНОЇ І ДЕРЖАВНОЇ СИМВОЛІКИ …………………………………………………………..




59

^ Желуденко М.О.

НЕПЕРЕРВНА ОСВІТА У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ……………………………………………………………..




66

^ Засименко В.В.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИХОВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТА АНГЛІЙСЬКОГО МОВНОГО ЕТИКЕТУ …..




72

Іванова І.В.

КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ …………….




79

^ Коломієць Н.А.

ДО ПРОБЛЕМИ ОПТИМАЛЬНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
ДИДАКТИЧНИХ ЗАСАД ЗАСТОСУВАННЯ
ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ……………………………………………




85

^ Кулікова А.Є.

ПРОБЛЕМИ ПЕРІОДИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

(НА ПРИКЛАДІ ШВЕЦІЇ) …………………………………………….




95

^ Макарчук В.В.

РЕТРОСПЕКТИВА СТАНОВЛЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ
ПРАЦІ В РАДЯНСЬКІЙ ШКОЛІ ……………………………………..




103

^ Малежик Ю.М.

ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ НАПРИКІНЦІ ХХ СТ. ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ ……………………………………………..




110

^ Міхно С.В.

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ ПІЗНАВАЛЬНО-ТВОРЧОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ ……………………………………..




118

^ Нікітчина С.О.

ІСУС ХРИСТОС ЯК ІДЕАЛ МОРАЛЬНОЇ ДОСКОНАЛОСТІ ЛЮДИНИ В ПОГЛЯДАХ Я.А. КОМЕНСЬКОГО І
Г.С. СКОВОРОДИ ……………………………………………………..




124

^ Осадченко І.І., Сидоренко С.І.

МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ СТИМУЛЮВАТИ ТВОРЧУ АКТИВНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ ………………………………




131

^ П’ятак М.М.

ДУХОВНЕ ЗДОРОВ’Я ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПОВНОЦІННОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ …………………………...




143

^ Паладьєва А.Ф.

СТАРОДАВНІ МОВИ В ЗМІСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ …………………..




150

^ Пархета Л.П.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

У СПАДЩИНІ В.СУХОМЛИНСЬКОГО …………………………….




157




^ Пироженко Л.В.

ДІЯЛЬНІСТЬ КОМІСІЇ З ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ
ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У СЕРЕДИНІ
ТА КІНЦІ 60-Х РР. ХХ СТ. ……………………………………………




164

^ Пометун О.І.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ……………




171

^ Рум’янцева К.Є.

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ …………………………………………………..




176

^ Совгіра С.В.

ОНТОЛОГІЯ ПОНЯТЬ «СВІТОГЛЯД», «НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД», «ЕКОЛОГІЧНИЙ СВІТОГЛЯД» ……………………




183

^ Сусліна І.В.

МОДЕЛЬ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ РОЗВИТКУ
СТУПЕНЕВОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ………………………………………………




193

^ Тімець О.В.

КОМП’ЮТЕРНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
ЯК ІНТЕГРАТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЧИТЕЛЯ
ГЕОГРАФІЇ ……………………………………………………………..




200

^ Ткаченко М.О.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ
ФОРМУВАННЯ АРТИСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ……………………………...




206

^ Усенко Н.М.

ПІЗНАВАЛЬНА САМОСТІЙНІСТЬ УЧНІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ГУМАНІСТИЧНОЇ ОСВІТИ ……………………………




212

^ Хлопов А.М.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІСТУ ТА МЕТОДІВ

НАВЧАННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ

ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «ТЕХНОЛОГІЇ» ……………………………….




217

^ Черевченко В.В.

ВЕРБАЛЬНІ ЗНАКИ ЕТНОКУЛЬТУРИ В УКРАЇНСЬКОМУ ДИТЯЧОМУ ФОЛЬКЛОРНОМУ МОВЛЕННІ ……………………...




222

^ Чирікова Г.І.

АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ У НІМЕЧЧИНІ ……




229




^ Шоробура І.М.

ШКІЛЬНА ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТИ

В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ С.РУСОВОЇ ………………………




236

^ Шуляк С.А.

ПАРАДИГМАТИКА ПРОСТОРУ З КОМПОНЕНТАМИ
степ, дорога, море (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЙ
ЄВГЕНА ГУЦАЛА) ……………………………………………………




241

^ Ярошинська О.О.

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ БАТЬКІВСТВА У ПЕРІОД ІСНУВАННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМЕН ТА КНЯЖУ ДОБУ …………………………………………




247



УДК 378.147

С.М. Бак

кандидат фізико-математичних наук,

асистент, Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського


^ ПРО ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ


Стаття присвячена питанню впровадження кредитно-модульної системи при вивченні математичного аналізу студентами математичних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів.


The article is devoted to the question of introduction of the credit-module system at the study of mathematical analysis by the students of mathematical specialities of pedagogical universities.


^ Постановка проблеми. Необхідною вимогою до змісту освіти у підготовці майбутнього вчителя математики є її фундаментальність, яка забезпечує основу для подальшого вдосконалення. Основу модульного розбиття змісту складає системний аналіз понятійного апарату навчальної дисципліни. Такий підхід дозволяє виділити групи головних категорій та основних фундаментальних понять, логічно і компактно згрупувати навчальний матеріал, запобігти зайвому повторенню всередині курсу та в суміжних дисциплінах.

В умовах інтеграції української системи освіти з європейською зростають вимоги до теоретичного і професійного рівня підготовки фахівців. Без сумніву поряд з цим особливе значення має формування майбутнього вчителя математики як творчої особистості. У зв’язку з цим необхідно, щоб методика викладання математичних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах була систематизованою і спрямованою на мотивацію студента на оволодіння знаннями згідно з вимогами Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).

^ Аналіз останніх досліджень. На сьогоднішній день важко знайти опубліковані результати із впровадження положень Болонського процесу в Україні. Це можна пояснити тим, що цей процес дуже складний.

Нагадаємо, що у контексті Болонської декларації міністри різних країн домовилися про поступову реалізацію таких завдань ([1], [2], [4], [5]):

поділити курс вищої освіти на два цикли: бакалаврський і магістерський;

прийняти загальні стандарти і кваліфікації на рівні різних країн;

запровадити єдину систему організації навчання й оцінювання (кредитно-модульна система і оцінка ECTS);

мотивовано залучити студентів до навчання (студенти повинні не стільки отримувати комплекс знань, скільки вміння їх самостійно здобувати, творчо вирішувати завдання, адаптуватися до будь-яких умов);

усунути перепони для вільного пересування студентів, викладачів, науковців;

зробити привабливим і відкритим для мешканців різних країн європейський ринок праці;

запровадити навчання протягом усього життя.

При втіленні цих завдань виникає чимало проблем. Ми зупинимося на питанні впровадження модульно-рейтингової системи навчання. Зазначимо, що кредитно-модульною технологією навчання активно займалися відомі науковці Т. Алєксєнко, Р. Гуревич, І. Козловські, П. Сікорський та багато інших.

Як зазначено в [9], методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо впровадження КМСН (кредитно-модульної системи навчання) за вимогами ECTS, особливо пропозицій щодо оформлення результатів контролю навчального процесу, не досить. Автор цієї статті ([9]) вважає, що документація має бути єдиною для всіх ВНЗ і кафедр, і тому він пропонує розробити її на рівні кафедри і, враховуючи результати контролю, вносить такі пропозиції:

1. Засвоєння змістових модулів має здійснюватися шляхом проведення семінарських занять, контрольних, курсових і наукових робіт, тестування тощо; кожна кафедра, викладач або самі студенти мають обирати доцільні методи під контролем деканату і навчальної частини. При цьому організацією навчального процесу повинні займатися деканати, а контроль за якістю та успішністю навчання студентів слід покласти на спеціальну комісію навчальної частини. Пропонована відомість «Результатів поточного та підсумкового контролю» потребує розшифрування:

а) на кафедрі треба розробити відомість для кожної групи студентів з дисциплін для обліку оцінок за змістовими модулями (кількість модулів не більша двох-трьох), а оцінку з курсової роботи врахувати окремо. Це необхідно для об’єктивного оцінювання знань студентів за семестр;

б) якщо контроль студентів здійснюється за результатами семінару (співбесіди), обов’язково необхідно розробити методичні рекомендації з планом семінарських занять і дати критерії оцінювання знань студентів; якщо контроль знань студентів здійснюється за результатами контрольної роботи (завдання), потрібно розробити критерії оцінювання; якщо контроль знань студентів здійснюється за результатами тесту, слід дати анотацію до кожного запитання тесту;

2. Здійснення контролю знань студентів за принципами КМСН вимагає більше часу і творчої діяльності викладача. Тому пропонується:

а) змінити функції одного з лаборантів і ввести до його обов’язків підбиття підсумків результатів контролю за КМСН з використанням єдиної методики; максимально автоматизувати навчальний процес, використовуючи комп’ютери;

б) зменшити кількість студентів у групі до 12 осіб або сформувати підгрупи чисельністю до 6 студентів (за наявності 25-30 студентів контроль їхніх знань буде просто формальним).

Усі ці пропозиції є досить слушними, проте реалізувати їх буде не просто.

У роботі [8] пропонується адаптація традиційної рейтингової системи оцінювання до ECTS, що власне зараз і реалізовується у ВНЗ України, зокрема у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

У роботі [3] пропонується реалізація модульно-рейтингової системи на базі тестових технологій. У Курському державному технічному університеті вже 15 років на кафедрі вищої математики використовується РІТМН (рейтингова інтенсивна технологія модульного навчання). Навчальний матеріал кожного семестру розбитий на модулі, логічно завершені частини предмета. Кожен студент отримує індивідуальні завдання по модулю, які виконує самостійно при періодичному контролю зі сторони викладача. При настанні рубіжного терміну студент повинен захистити модуль. Останні роки захист модулів проводиться за тестовою технологією, і в залежності від розв’язаних тестових завдань студент отримує бали за модуль. Досягнення обґрунтованого висновку про знання студентів на основі змісту тесту є головною метою тестології – науки про розробку якісних тестів та їхнього ефективного застосування.

На нашу думку повністю переходити до тестового контролю знань не варто, проте ці технології частково можна і треба впроваджувати у сучасну вищу школу.

У роботі [7] висвітлено перші результати впровадження КМСН. За попередніми результатами експерименту робиться висновок: традиційна система навчання сприяє більш рівномірному засвоєнню знань усіма студентами, а при КМСН студенти, які мають навички самостійної роботи і високу мотивацію до навчання, здобувають знання значно швидше, ніж ті, що звикли бути пасивними учасниками навчального процесу.

^ Метою даної статті є знаходження шляхів вирішення проблем організації навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання.

Виклад основного матеріалу. У даній роботі висвітлюються деякі аспекти організації навчального процесу при впровадженні модульно-рейтингової системи навчання при вивченні математичного аналізу студентами, які навчаються за напрямом «математика» у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

На кафедрі математики ВДПУ по всіх навчальних дисциплінах розроблено і затверджено у 2005 році навчальні програми за вимогами кредитно-модульної системи. Періодично розробляються робочі плани з кожної дисципліни, які постійно вдосконалюються у процесі впровадження КМСН. Згідно цих планів навчальний матеріал протягом семестру ділиться на кілька змістових модулів. Розроблено шкалу оцінювання згідно ECTS. На кожен модуль поточного контролю ведеться поточна відомість успішності студентів. Поки не має єдиних вимог щодо організації навчального процесу та критеріїв оцінювання з окремих дисциплін, тому кожен викладач упроваджує різноманітні форми поточного контролю, які мають різну відсоткову вартість, що не дуже добре.

Для кращої організації навчального процесу при вивченні дисципліни «математичний аналіз» нами розроблено «робочий зошит студента з математичного аналізу» (автори: Ковтонюк М.М., Бак С.М.) на кожний семестр. Цей посібник є одним із засобів адаптації студентів до КМСН. На даний момент він постійно удосконалюється, тому на ньому не будемо детально зупинятися. Зауважимо лише, що «робочий зошит» на його початку містить робочий план студента (табл. 1), шкалу оцінювання (табл. 2), розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю (табл. 3, 4).

У даному випадку навчальний матеріал ділиться на 2 модулі поточного контролю (по 2,5 кредити), кожен з яких містить по 2 змістові модулі. Протягом семестру студент може отримати 400 балів, що становить 80 % від загальної кількості балів. Таким чином студенти, які претендують на високу оцінку повинні здавати екзамен, на який відводиться 20 % від загальної кількості балів. На нашу думку ця відсоткова вартість екзамену може бути більшою. Зауважимо, що такі види контролю, як самостійні, контрольні роботи, творчі завдання та колоквіуми повинні складати 70-80 % від загальної кількості балів, які студент може отримати протягом одного модуля поточного контролю. Це аргументується тим, що ці види контролю навчальної діяльності студентів найкраще висвітлюють наявні знання студентів. Виходячи з психологічних індивідуальних особливостей не кожен студент, маючи хороші знання, може виявляти активність та ініціативу на заняттях, а тому за роботу на аудиторних заняттях, на нашу думку, варто виділяти не більше 10-15 % від загальної кількості балів в межах модуля.


Таблиця 1.


№

Назви теоретичних

блоків

К-сть

кредитів

Кількість годин

Всього

Ауд.

Лекцій

Практичних

Самостійна

робота

^ Семестр ІІІ

1.

Невизначений

інтеграл




42

28

14

14

14

2.

Інтегральне

числення функції однієї змінної




48

32

16

16

16




Модуль 1

2,5

90

60

30

30

30

3.

Числові та функціональні ряди




38

20

10

10

18

4.

Степеневі та тригонометричні ряди




52

28

14

14

24




Модуль 2

2,5

90

48

24

24

42




Всього:

5

180

108

54

54

72


Таблиця 2.

Шкала оцінювання


За шкалою університету

За державною

(національною)

шкалою

За шкалою ECTS

90-100

Відмінно

A (відмінно)

82-89

Добре

B (дуже добре)

75-81

C (добре)

67-74

Задовільно

D (задовільно)

60-66

E (достатньо)

35-59

Незадовільно

FX (незадовільно з можливістю повторного складання)

1-34

F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом


Таблиця 3.


№

Вид діяльності

Коефіцієнт вартості

(бали)

Кількість

робіт

Результат

(бали)

1.

Лекційні заняття

1

27

27

2.

Практичні заняття

1

27

27

3.

Домашні завдання

1

25

25

4.

Конспект

5

2

10

5.

Творче завдання

10/20

2

30

5.

Самостійні роботи (на практичних заняттях)

10/25/35

3

70

6.

Контрольна робота

45

2

90

7.

Колоквіум

60

2

120




^ Всього за 3-й семестр:







400




Нормований рейтинговий бал (%)







80




Екзамен (%)







20




Підсумковий рейтинговий бал

(нормований) (%)







100


Таблиця 4.


Модулі поточного контролю

Кількість балів

Лекції

Практичні

заняття

Самостійна робота

Всього

Всього

Конспект

Творчі завд.

Д/з

СР

Колоквіуми

Контрольні

роботи

Модуль 1

15

15

170

6

10

14

35

60

45

200

Модуль 2

12

12

176

5

20

11

35

60

45

200

Всього:

27

27

346

11

30

25

70

120

90

400




Кількість робіт Індекс 2011356045200Всього:2727346 1130257012090400Заважимо, що ефективне ведення обліку балів студентів можливе при комп’ютерному забезпеченні цієї системи. Одним із засобів автоматизації підрахунку балів можу слугувати електронний журнал, в основі якого, наприклад, лежать електронні таблиці Excel, що успішно робиться викладачами кафедри математики. Модуль 2

Підсумовуючи все вище сказане, робимо висновок, що незважаючи на те, що на шляху впровадження КМСН є чимало перешкод, кредитно-модульна система навчання сприяє творчому розвиткові особистості майбутнього вчителя, розвиває вмотивованість навчальної діяльності студентів, дозволяє ефективно організовувати навчальний процес та об’єктивно оцінювати знання студентів. Для реалізації цієї системи потрібно постійно розробляти різноманітні посібники, в тому числі електронні посібники, знаходити нові творчі форми контролю, розробляти тестові завдання та багато іншого. Проте на все це у викладачів катастрофічно не вистачає часу, а тому побажанням на найближче майбутнє є зменшення активного навантаження викладачів, що дозволить приділяти більше часу викладачам освоювати новітні інформаційні технології, використовувати їх при вивченні фундаментальних наук, та на розробку різноманітних посібників, підручників, електронних посібників та підручників, тестів та тестових програм тощо.


ЛІТЕРАТУРА

Болонський процес: Документи / Укладачі: З.І. Тимошенко, А.М. Грехов, Ю.І. Гапон, Ю.І. Палеха. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 169 с.

Болонський процес у фактах і документах / Упоряд.: М.Ф. Степко, Я.Я. Боюбаш, В.Д. Шинкарук та ін. – К. – Т.: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52 с.

Бойцова Е., Дроздов В. Модульно-рейтинговая система на базе тестовых технологий // Высшее образование в России. – 2005. – № 4. – С. 83-85.

Основні засади розвитку вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу (документи і матеріали) / За ред. В.Г. Кременя. – К. – Т., 2004.

Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д. та ін. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Кременя. – Т.: Навч. книга – Богдан, 2004. – 384 с.

Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004.

Козак Т. Кредитно-модульна система: перші результати впровадження // Рідна школа. – 2005. – № 12. – С. 22-25.

Нагаєв В. Адаптація традиційної рейтингової оцінки до європейської кредитно-трансферної системи // Новий колегіум. – 2005. – № 3. – С. 39-44.

Садиков М. Впровадження модульної системи навчання при вивченні фундаментальних нормативних дисциплін // Вища школа. – 2006. – № 4. – С. 35-41.

УДК 371.134.001.8 (045)

В.Є. Берека

кандидат педагогічних наук,

доцент, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної

академії



^ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАГІСТРАНТІВ –

МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ



У статті розглядаються актуальні проблеми пошуково-дослідної діяльності магістрантів – майбутніх менеджерів освіти. Вони пов’язані зі змістом і організаційними формами діяльності у процесі професійної підготовки управлінців.



The article deals with the actual problems of the magisters – future education managers’ research activity. These problems include the contents und organizational forms of the activity in the process of managers professional training.



Актуальність проблеми. Народження Української держави актуалізувало проблеми освіти, від вирішення яких багато в чому залежить формування людини в умовах нових ринкових економічних відносин. Головним завданням особистості було і залишається пізнання природи та світу, без чого не може бути їх розумного перетворення, основою якого повинно стати прагнення кожного індивіда до невтомного пізнання нового, самостійного поновлення своїх наукових знань.

Науково-дослідна робота – одна з пріоритетних сфер людської діяльності, важливий чинник удосконалення теоретичної, загально-професійної та спеціальної підготовки майбутніх фахівців. Розширення наукового світогляду, формування навичок наукового дослідження, вивчення, узагальнення і поширення передового практичного досвіду всебічно підготовляє магістранта до науково-практичної діяльності після закінчення магістратури.

Елементи наукових досліджень мають місце в усіх формах навчального процесу: в лекційних курсах, на семінарських і лабораторних заняттях, при написанні та оформлення рефератів, курсових і дипломних робіт. Під час навчання у вищому навчальному закладі, на першому курсі студенти ознайомлюються з науково-педагогічною літературою та вчаться самостійно працювати з нею; на другому – вивчають курс «Основи науково-педагогічних досліджень», вибирають тему наукового дослідження, пишуть реферати, наукові доповіді, статті тощо; на третьому та четвертому відбувається апробація обраної теми, дослідження під час проходження практики, проведення констатувального експерименту, висвітлення його результатів у курсових роботах з психолого-педагогічних дисциплін; на п’ятому – узагальнення результатів науково-педагогічного дослідження за весь період навчання та написання дипломної роботи.

Ми погоджуємося з висновками науковців (С. Архангельський, К. Левківський, О. Коханко) про те, що діяльність менеджера освіти за змістовим і технологічними компонентами завжди носить пошуково-дослідницький характер. За своєю суттю управлінська діяльність не може бути рецептурною, оскільки кожна конкретна управлінська ситуація ставить перед управлінцем низку нових проблем, які вимагають свого вирішення. Тому в своїй основі управлінська діяльність містить елемент пошуку оптимальних для конкретної ситуації варіантів її вирішення, тобто вона є неперервним дослідницьким процесом з усіма властивими йому атрибутами.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення питань пошуково-дослідницької діяльності студентів стало предметом вивчення багатьма вітчизняними науковцями. Ця проблема актуалізує в собі дослідження таких напрямів, як: методи і методологія психолого-педагогічного дослідження (С. Максименко, О. Крушельницька, П. Оразцов, Г. Рузавін) теоретичні основи наукової організації педагогічних досліджень (С. Архангельський, С. Гончаренко, А. Єріна, І. Кринецький), структуру дипломних, кваліфікаційних робіт та вимог до їх написання, оформлення і захисту (І. Мороз, В. Шейко, Ю. Ехо), культура педагогічних досліджень (О. Кочетов).

Разом з тим проблеми науково-педагогічних досліджень для магістрантів розкриті недостатньо, не враховано особливості пошуково-дослідної діяльності для магістрантів які готуються стати менеджерами освіти. З трансформацією управлінської діяльності на рівень професійної з’явилась потреба у здійсненні управлінської діагностики, у розробці і запровадженні ефективних технологій управлінської діяльності і прогностиці здійснюваних управлінських впливів. Наукового моніторингу потребують і широкомасштабні загальнодержавні управлінські програми з позицій правильності їх вихідних концепцій, ефективності спрацювання, оптимальності задіяних ресурсів тощо.

^ Мета статті. Обґрунтувати зміст і організаційні форми дослідної діяльності у процесі професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти у магістратурі

^ Виклад основного матеріалу. Дослідницький підхід до управлінської діяльності позитивно впливає на нові утворення в управлінських системах. Це – нові проекти, підходи, моделі, напрями діяльності, інноваційні технології, нове масштабніше осмислення вже нагромадженого досвіду.

Як свідчить аналіз напрацювань науковців (В. Андрущенко, О. Дубасенюк, В. Кремень, Н. Ничкало, Л. Пуховська, С. Сисоєва) навчальний процес у вищій школі, а особливо в магістратурі, все більше орієнтується на самостійний пошук студентами (магістрантами) нових знань, нових пізнавальних орієнтирів високого рівня складності; все більшого розвитку набуває дослідницька діяльність студентів (магістрантів) і творчий процес розв’язання ними пошуково-дослідних і науково-навчальних завдань. Тобто процес навчального дослідження стає визначальним у побудові навчання.

Визначаючи місце науково-дослідницької діяльності в процесі професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти ми враховували досліджень В. Маслова [1], О. Коханка [2]. Цими науковцями обґрунтовано положення про те, що дослідницька діяльність –одна з пріоритетних сфер людської діяльності, важливий чинник удосконалення теоретичної, загально-професійної та спеціальної підготовки майбутніх фахівців.

Нами обґрунтовано зміст і організаційні форми дослідницької діяльності у процесі професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти у магістратурі. Важливою складовою цієї діяльності було залучення магістрантів до:

визначення основних управлінських проблем;

діагностики конкретної управлінської проблеми, ситуації чи випадку;

аналіз причин виникнення конкретної соціально-педагогічної проблеми;

посильної участі у вирішенні управлінських проблем конкретного колективу;

налагодження контактів і співпраці з різними управлінськими службами;

здійснення аналітичної роботи та інше.

Досвід організації проблемного, пошуково-дослідного навчання нагромаджувався у педагогіці впродовж багатьох десятиліть. Нами виділені основні етапи побудови навчання на основі постановки і вирішення проблем:

Постановка проблеми, пошук її формулювання з різних точок зору.

Пошук фактів для кращого розуміння проблеми, можливостей її вирішення.

Пошук ідей; їх оцінка переноситься до того моменту, поки вони будуть висловлені і сформульовані магістрантами.

Пошук рішення, при якому висловлені ідеї піддаються аналізу, оцінці.

Вибір кращих ідей для розробки і втілення.

Визнання знайденого рішення учасниками цього процесу [3].

Важливе значення має заключний етап. А це означає необхідність організації соціально-психологічного компоненту навчального процесу, оскільки створення ситуації «визнання оточуючими», як правило, є результатом спеціальної організації комунікативно-ділової діяльності. Тому значна увага приділялась аналізу можливих шляхів вирішення проблем, завдань, ситуацій, актуальних для конкретного навчального закладу, пов’язаних з життєвими потребами та інтересами магістрантів. Цьому сприяло визначення проблем для навчальних занять із магістрантами за такими критеріями:

1. Проблеми, творчі завдання мають бути:

а) професійно доцільними і підпорядкованими професійному формуванню майбутніх фахівців управлінській діяльності;

б) достатньо повторюваними у реальному житті;

в) типовими для майбутньої управлінської діяльності;

г) актуальними для магістрантів, відповідати їх потребам, інтересам і сприяти їх зацікавленості майбутньою професійною діяльністю.

2. Магістранти мають брати участь у визначенні навчальних проблем, ситуацій, завдань, у розробці плану дій і способів їх вирішення.

3. Обрана проблема, ситуація, творче завдання мають допускати вибір декількох способів її розв’язання, активізуючи тим самим механізм прийняття рішення.

4. У виборі проблем важливо враховувати наявність необхідних матеріалів.

Як свідчать результати практичної діяльності, для формування у майбутніх менеджерів освіти впевненості, віри в реальну можливість здійснювати позитивний вплив на реальну управлінську ситуацію, проблеми, розробленого проекту чи плану її вирішення, тобто логічна розробка програми подальших дій.

Для магістрантів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії проекти, програми, ідеї втілювалися в практичну програму. Так, психолого-педагогічна служба академії, групи взаємодопомоги «Тепло твоїх долонь», «Повір в себе», «Подай руку допомоги» функціонували за програмами, розробленими самими магістрантами [4].

Про ефективність таких підходів свідчить творча діяльність магістрантів у процесі діяльності психолого-педагогічної допомоги. Розроблена ідея і положення про Психолого-педагогічну допомогу стали предметом обговорення членів робочої групи з представниками місцевих органів управління освіти.

Викладачами Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії було проведено цілеспрямовану роботу з формування експериментальних майданчиків, на яких відпрацьовувались моделі, здійснювалась апробація результатів досліджень, їх ефективності. Нами були обрані експериментальні майданчики, на яких магістранти максимально вивчали управлінські проблеми, змоделювати їх у максимально «чистому» вигляді і оволодівали технологіями їх вирішення.

Ми підтримуємо думку науковців, що дослідно-пошукова робота має бути органічним компонентом програм і змісту всіх видів управлінських практик, тому, що вміння критично мислити і шукати шляхи вдосконалення практики управлінської діяльності є важливим компонентом професійної кваліфікації. Майбутнім фахівцям важливо вміти компетентно подавати (викладати) матеріали, що стосуються гострих управлінських проблем, публікувати їх у пресі, привертати увагу громадськості, вміти пропагувати свої ідеї. З цією метою у процесі дослідно-експериметальної роботи майбутніх менеджерів освіти особливу увагу було звернено на оволодіння майбутніми фахівцями різноманітними оціночними і діагностичними методиками і підходами, що дає змогу краще усвідомлювати найбільш важливі управлінські проблеми, попереджувати їх виникнення, використовувати ефективні способи допомоги і підтримки, здійснювати професійну діяльність у контексті прогностичного бачення реалій

Нами встановлено, що ефективність дослідної діяльності магістрантів значно поліпшується за умови запровадження системи її мотивації, елементами якої можуть бути:

фінансова підтримка для проведення індивідуальних і колективних досліджень;

фінансова підтримка участі в наукових конференціях;

залучення магістрантів до підготовки публікацій в періодичних, педагогічних та інших виданнях;

підтримка участі в дослідницьких проектах, які виконуються на замовлення освітніх установ;

участь магістрантів спільно з викладачами і практичними управлінцями у наукових конференціях, дебатах, семінарах;

залучення магістрантів до роботи в наукових товариствах, проблемних, творчих групах з розробки управлінських проектів;

втілення результатів науково-дослідної діяльності у практику, визнання і оцінка її результативності.

Залучення магістрантів до активної участі в дослідницькій діяльності сприяє формуванню творчого ставлення до професійної діяльності, здатності взаємодіяти з управлінськими структурами для вирішення проблем та ліквідації причин їх виникнення, формуванню вмінь розробляти і втілювати рекомендації щодо побудови оптимальних умов життєзабезпечення і життєвої реалізації кожного громадянина країни.