Реферат: Робочий майданчик виробничих будівель

--PAGE_BREAK--ý50Б2.




2.1 Розрахунок опорного ребра балки
Для даної схеми приймаємо конструкцію опорного ребра, розміщеного на краю головної балки. Ширину опорного ребра <img width=«20» height=«28» src=«ref-1_1392224704-109.coolpic» v:shapes="_x0000_i1159"> приймаємо конструктивно рівною ширині полки двотавра <img width=«85» height=«28» src=«ref-1_1392224813-214.coolpic» v:shapes="_x0000_i1160">.

Товщину опорного ребра розраховуємо за формулою 71 [1]:
<img width=«119» height=«55» src=«ref-1_1392225027-469.coolpic» v:shapes="_x0000_i1161">, (2.2)
де <img width=«69» height=«25» src=«ref-1_1392225496-176.coolpic» v:shapes="_x0000_i1162">  — опорна реакція головної балки, <img width=«29» height=«19» src=«ref-1_1392225672-115.coolpic» v:shapes="_x0000_i1163">;

<img width=«23» height=«25» src=«ref-1_1392225787-109.coolpic» v:shapes="_x0000_i1164">  — розрахунковий опір сталі за межею міцності, <img width=«71» height=«25» src=«ref-1_1392180099-184.coolpic» v:shapes="_x0000_i1165">.

Таким чином за формулою 2.2 товщина опорного ребра складає:
<img width=«201» height=«48» src=«ref-1_1392226080-602.coolpic» v:shapes="_x0000_i1166">
Конструктивно приймаємо товщину опорного ребра<img width=«53» height=«24» src=«ref-1_1392226682-148.coolpic» v:shapes="_x0000_i1167">.

Перевіряємо місцеву стійкість опорного ребра балки за формулою 72 [1]:
<img width=«124» height=«53» src=«ref-1_1392226830-456.coolpic» v:shapes="_x0000_i1168">, (2.3)
де <img width=«140» height=«28» src=«ref-1_1392227286-300.coolpic» v:shapes="_x0000_i1169">  — ширина консольної частини полки балки, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1170">.

Таким чином розрахункова місцева стійкість ребра балки складає:




<img width=«265» height=«52» src=«ref-1_1392227689-738.coolpic» v:shapes="_x0000_i1171">
Стійкість опорного ребра балки, як центрово стиснутого стержня перевіряємо за формулою 73 [1]:
<img width=«157» height=«55» src=«ref-1_1392228427-634.coolpic» v:shapes="_x0000_i1172">, (2.4)
де <img width=«16» height=«19» src=«ref-1_1392229061-189.coolpic» v:shapes="_x0000_i1173">  — коефіцієнт повздовжнього вигину, що визначається в залежності від гнучкості <img width=«21» height=«25» src=«ref-1_1392229250-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1174">;

<img width=«28» height=«28» src=«ref-1_1392229356-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1175">  — площа опорної ділянки балки, яка включає переріз опорного ребра та частину заввишки <img width=«412» height=«32» src=«ref-1_1392229482-855.coolpic» v:shapes="_x0000_i1176">.

Площу опорної ділянки балки визначаємо за формулою 74 [1]:
<img width=«148» height=«28» src=«ref-1_1392230337-303.coolpic» v:shapes="_x0000_i1177">, (2.5)

<img width=«265» height=«32» src=«ref-1_1392230640-568.coolpic» v:shapes="_x0000_i1178">
Гнучкість опорної частини балки визначаємо за формулою 76 [1]:
<img width=«81» height=«25» src=«ref-1_1392231208-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1179">, (2.6)
де <img width=«16» height=«25» src=«ref-1_1392231408-94.coolpic» v:shapes="_x0000_i1180">  — радіус інерції, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1181"> за формулою 77 [1]:
<img width=«100» height=«32» src=«ref-1_1392231605-260.coolpic» v:shapes="_x0000_i1182">, (2.7)




де <img width=«19» height=«25» src=«ref-1_1392231865-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1183">  — момент інерції опорної ділянки відносно осі, <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392231965-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1184"> за формулою 78 [1]:
<img width=«87» height=«52» src=«ref-1_1392232091-287.coolpic» v:shapes="_x0000_i1185"> (2.8)
Таким чином момент інерції опорної ділянки відносно осі стінки складає:
<img width=«207» height=«49» src=«ref-1_1392232378-551.coolpic» v:shapes="_x0000_i1186">
Таким чином радіус інерції перетину складає:
<img width=«207» height=«29» src=«ref-1_1392232929-419.coolpic» v:shapes="_x0000_i1187">
Таким чином гнучкість опорної частини балки складає:
<img width=«216» height=«25» src=«ref-1_1392233348-380.coolpic» v:shapes="_x0000_i1188">
За таблицею 21 додатку до [1]приймаємо коефіцієнт <img width=«63» height=«23» src=«ref-1_1392233728-279.coolpic» v:shapes="_x0000_i1189">.

За формулою 2.4 перевіряємо умову стійкості опорного ребра балки, як центрово стиснутого стержня:
<img width=«440» height=«48» src=«ref-1_1392234007-1070.coolpic» v:shapes="_x0000_i1190">
Із умов міцності кутових за формулою 81 [1]знаходимо необхідний катет вертикального кутового шва:


<img width=«205» height=«48» src=«ref-1_1392235077-578.coolpic» v:shapes="_x0000_i1191">, (2.9)
де <img width=«153» height=«28» src=«ref-1_1392235655-410.coolpic» v:shapes="_x0000_i1192">  — розрахункова довжина швів, <img width=«31» height=«16» src=«ref-1_1392236065-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1193">.
<img width=«400» height=«51» src=«ref-1_1392236178-961.coolpic» v:shapes="_x0000_i1194">
Згідно табл.8 додатку до [1]приймаємо катет шва <img width=«44» height=«24» src=«ref-1_1392237139-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1195">.

2
.2 Розрахунок спряження балок настилу з головною балкою
Розраховуємо монтажну висоту перекриття за формулою:
<img width=«151» height=«25» src=«ref-1_1392237277-283.coolpic» v:shapes="_x0000_i1196">, (2.10)
де <img width=«15» height=«20» src=«ref-1_1392237560-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1197">  — конструктивна висота перекриття за завданням, <img width=«31» height=«16» src=«ref-1_1392236065-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1198">;

<img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392237765-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1199">  — висота балок настилу, <img width=«31» height=«16» src=«ref-1_1392236065-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1200">;

<img width=«11» height=«17» src=«ref-1_1392238006-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1201">  — товщина настилу, <img width=«31» height=«16» src=«ref-1_1392236065-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1202">.

Таким чином монтажна висота перекриття складає:
<img width=«259» height=«21» src=«ref-1_1392238203-419.coolpic» v:shapes="_x0000_i1203">
Так як монтажна висота перекриття менше висоти головної балки, приймаємо схему з’єднання в одному рівні головної балки і балок настилу.

За формулою 82 [1]перевіряємо стінку прокатної балки настилу на місцеве зминання:




<img width=«153» height=«52» src=«ref-1_1392238622-561.coolpic» v:shapes="_x0000_i1204"> (2.11)
де <img width=«71» height=«25» src=«ref-1_1392239183-178.coolpic» v:shapes="_x0000_i1205">  — опорна реакція балки настилу, <img width=«29» height=«19» src=«ref-1_1392225672-115.coolpic» v:shapes="_x0000_i1206">;

<img width=«31» height=«25» src=«ref-1_1392239476-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1207">  — площа зминання стінки прокатної балки, <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392239601-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1208">.

Площу зминання стінки прокатної балки знаходимо за формулою 83 [1]: <img width=«87» height=«28» src=«ref-1_1392239727-213.coolpic» v:shapes="_x0000_i1209">, (2.12) де <img width=«13» height=«16» src=«ref-1_1392239940-87.coolpic» v:shapes="_x0000_i1210">  — товщина стінки прокатної балки, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1211">;

<img width=«216» height=«25» src=«ref-1_1392240130-371.coolpic» v:shapes="_x0000_i1212">  — знаходимо згідно геометричних параметрів двотаврового профілю.

Таким чином площа зминання стінки прокатної балки складає:
<img width=«187» height=«25» src=«ref-1_1392240501-343.coolpic» v:shapes="_x0000_i1213">
За формулою 2.11 перевіряємо умови зминання стінки прокатної балки настилу:
<img width=«356» height=«44» src=«ref-1_1392240844-716.coolpic» v:shapes="_x0000_i1214">
За формулою 84 [1]перевіряємо ребро жорсткості головної балки на торцеве зминання:
<img width=«131» height=«55» src=«ref-1_1392241560-532.coolpic» v:shapes="_x0000_i1215"> (2.13)
де <img width=«25» height=«28» src=«ref-1_1392242092-119.coolpic» v:shapes="_x0000_i1216">  — площа зминання торцевої поверхні ребра, <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392239601-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1217">.

Площу зминання торцевої поверхні ребра знаходимо за формулою 85 [1]:


<img width=«136» height=«25» src=«ref-1_1392242337-260.coolpic» v:shapes="_x0000_i1218">, (2.14)
де <img width=«40» height=«25» src=«ref-1_1392242597-142.coolpic» v:shapes="_x0000_i1219">  — товщина ш ширина ребра жорсткості головної балки, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1220">.

Таким чином площа зминання торцевої поверхні ребра жорсткості складає:
<img width=«212» height=«29» src=«ref-1_1392242842-383.coolpic» v:shapes="_x0000_i1221">
За формулою 2.13 перевіряємо ребро жорсткості головної балки на торцеве зминання:
<img width=«339» height=«44» src=«ref-1_1392243225-672.coolpic» v:shapes="_x0000_i1222">
Визначаємо діаметр болта
<img width=«177» height=«51» src=«ref-1_1392243897-478.coolpic» v:shapes="_x0000_i1223"> (2.15)

<img width=«161» height=«48» src=«ref-1_1392244375-509.coolpic» v:shapes="_x0000_i1224"> (2.16)

<img width=«267» height=«48» src=«ref-1_1392244884-740.coolpic» v:shapes="_x0000_i1225">

<img width=«225» height=«44» src=«ref-1_1392245624-574.coolpic» v:shapes="_x0000_i1226">
Монтажні болти для кріплення балки настилу до головної балки приймаємо М16.




2
.3 Розрахунок монтажного стику головної балки
Вибираємо конструктивно розташування монтажного стику посередині головної балки, тоді <img width=«91» height=«25» src=«ref-1_1392246198-217.coolpic» v:shapes="_x0000_i1227">; <img width=«55» height=«25» src=«ref-1_1392246415-158.coolpic» v:shapes="_x0000_i1228">.

Згідно рекомендацій [1]приймаємо схему розташування болтів монтажного стику головної балки, спосіб обробки – металевими щітками, контроль затягування болтів – за згинальним моментом.
<img width=«226» height=«211» src=«ref-1_1392246573-9756.coolpic» v:shapes="_x0000_i1229">

Рисунок 2 – Схема компоновки болтів монтажного стику
Момент інерції у найбільш віддалених від вісі болтах розраховуємо за формулою 88 [1]:
<img width=«113» height=«52» src=«ref-1_1392256329-320.coolpic» v:shapes="_x0000_i1230">, (2.15)
де <img width=«21» height=«25» src=«ref-1_1392256649-104.coolpic» v:shapes="_x0000_i1231">  — момент інерції стінки балки, <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392231965-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1232">;

<img width=«21» height=«25» src=«ref-1_1392256649-104.coolpic» v:shapes="_x0000_i1233">  — момент інерції всього перерізу балки, <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392231965-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1234">.

Таким чином момент інерції у найбільш віддалених від вісі болтах складає: <img width=«252» height=«44» src=«ref-1_1392257109-567.coolpic» v:shapes="_x0000_i1235">


За формулою 89 [1]визначаємо зусилля в болтах, викликане моментом <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392257676-130.coolpic» v:shapes="_x0000_i1236">:
<img width=«175» height=«77» src=«ref-1_1392257806-618.coolpic» v:shapes="_x0000_i1237">, (2.16)
де <img width=«35» height=«25» src=«ref-1_1392258424-124.coolpic» v:shapes="_x0000_i1238">  — відстань між крайніми рядами болтів за висотою, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1239">;

<img width=«44» height=«52» src=«ref-1_1392258651-293.coolpic» v:shapes="_x0000_i1240">  — сума квадратів відстаней між симетричними рядами болтів, <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392239601-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1241">; <img width=«19» height=«16» src=«ref-1_1392212367-94.coolpic» v:shapes="_x0000_i1242">  — кількість рядів болтів.

Таким чином максимальне зусилля в болтах складає:
<img width=«261» height=«45» src=«ref-1_1392259164-538.coolpic» v:shapes="_x0000_i1243">
Так як поперечна сила у перетині <img width=«55» height=«25» src=«ref-1_1392246415-158.coolpic» v:shapes="_x0000_i1244">, сумарне зусилля <img width=«93» height=«28» src=«ref-1_1392259860-227.coolpic» v:shapes="_x0000_i1245">.

За формулою 92 [1]визначаємо необхідну площу перерізу високоміцного болта:
<img width=«197» height=«57» src=«ref-1_1392260087-804.coolpic» v:shapes="_x0000_i1246">, (2.17)
де <img width=«113» height=«25» src=«ref-1_1392260891-241.coolpic» v:shapes="_x0000_i1247">  — розрахунковий опір розтягу високоміцного болта;

<img width=«64» height=«25» src=«ref-1_1392261132-166.coolpic» v:shapes="_x0000_i1248">  — коефіцієнт умов з’єднання;

<img width=«52» height=«28» src=«ref-1_1392261298-147.coolpic» v:shapes="_x0000_i1249">  — кількість поверхонь тертя;

<img width=«41» height=«25» src=«ref-1_1392261445-131.coolpic» v:shapes="_x0000_i1250">  — коефіцієнт тертя та коефіцієнт надійності за табл.11д [1].

Таким чином необхідна площа перерізу високоміцного болта складає:


<img width=«248» height=«44» src=«ref-1_1392261576-631.coolpic» v:shapes="_x0000_i1251">
За табл.15д [1]вибираємо діаметр високоміцного болта М16 з <img width=«112» height=«29» src=«ref-1_1392262207-250.coolpic» v:shapes="_x0000_i1252">. Товщину накладок приймаємо конструктивно рівною <img width=«44» height=«24» src=«ref-1_1392183591-141.coolpic» v:shapes="_x0000_i1253">.

Зусилля в поясах балки розраховуємо за формулою 94 [1]:
<img width=«100» height=«28» src=«ref-1_1392262598-238.coolpic» v:shapes="_x0000_i1254">, (2.18)
де <img width=«125» height=«28» src=«ref-1_1392262836-272.coolpic» v:shapes="_x0000_i1255"> — згинальний момент в полках балки, <img width=«60» height=«20» src=«ref-1_1392263108-166.coolpic» v:shapes="_x0000_i1256">;

<img width=«15» height=«20» src=«ref-1_1392237560-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1257">  — висота балки, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1258">.

Таким чином зусилля в поясах головної балки складає:
<img width=«231» height=«25» src=«ref-1_1392263469-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1259">
За формулою 95 [1]розраховуємо несучу здатність одного високоміцного болта кріплення поличок:
<img width=«297» height=«28» src=«ref-1_1392263874-733.coolpic» v:shapes="_x0000_i1260"> (2.19)

<img width=«393» height=«24» src=«ref-1_1392264607-592.coolpic» v:shapes="_x0000_i1261">
Кількість болтів у з’єднанні визначаємо за формулою 96 [1]:
<img width=«96» height=«28» src=«ref-1_1392265199-237.coolpic» v:shapes="_x0000_i1262"> (2.20)
<img width=«140» height=«21» src=«ref-1_1392265436-263.coolpic» v:shapes="_x0000_i1263"> (приймаємо 8 болтів М16)

Необхідну площу накладок розраховуємо за формулою 97 [1]:




<img width=«109» height=«57» src=«ref-1_1392265699-506.coolpic» v:shapes="_x0000_i1264"> (2.21)

<img width=«187» height=«41» src=«ref-1_1392266205-460.coolpic» v:shapes="_x0000_i1265">
Необхідну товщину накладок розраховуємо за формулою 98 [1]:
<img width=«132» height=«28» src=«ref-1_1392266665-291.coolpic» v:shapes="_x0000_i1266"> (2.22)

<img width=«171» height=«24» src=«ref-1_1392266956-307.coolpic» v:shapes="_x0000_i1267"> (приймаємо товщину <img width=«37» height=«24» src=«ref-1_1392267263-124.coolpic» v:shapes="_x0000_i1268">)




3. РОЗРАХУНОК ЦЕНТРОВО–СТИСНЕНИХ КОЛОН
Розрахункову висоту колони визначаємо за формулою 98 [1]:
<img width=«208» height=«25» src=«ref-1_1392267387-354.coolpic» v:shapes="_x0000_i1269">, (3.1)
де <img width=«27» height=«25» src=«ref-1_1392267741-115.coolpic» v:shapes="_x0000_i1270"> — висотна позначка верха майданчика за завданням, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1271">;

<img width=«119» height=«25» src=«ref-1_1392267959-249.coolpic» v:shapes="_x0000_i1272">  — величина заглиблення колони у підлогу.

Таким чином розрахункова висота колони складає:
<img width=«225» height=«24» src=«ref-1_1392268208-376.coolpic» v:shapes="_x0000_i1273">
Так як при наявності зв’язків між колонами в обох напрямках, вузол верхнього закріплення колони вважають шарнірним розрахункова висота колони <img width=«125» height=«25» src=«ref-1_1392268584-244.coolpic» v:shapes="_x0000_i1274">. Згідно рекомендацій [1] приймаємо гнучкість колони <img width=«52» height=«20» src=«ref-1_1392268828-225.coolpic» v:shapes="_x0000_i1275">, тоді коефіцієнт <img width=«76» height=«23» src=«ref-1_1392269053-301.coolpic» v:shapes="_x0000_i1276">.

Потрібний радіус інерції перерізу гілки колони розраховуємо за формулою: <img width=«203» height=«25» src=«ref-1_1392269354-353.coolpic» v:shapes="_x0000_i1277">

Потрібну площу перерізу ланки колони визначаємо за формулою 102 [1]:
<img width=«127» height=«55» src=«ref-1_1392269707-553.coolpic» v:shapes="_x0000_i1278">, (3.3)
Таким чином потрібна площа перерізу колони складає:




<img width=«209» height=«44» src=«ref-1_1392270260-542.coolpic» v:shapes="_x0000_i1279">
З сортаменту фасонного прокату приймаємо швелер №14 з характеристиками: <img width=«85» height=«24» src=«ref-1_1392270802-191.coolpic» v:shapes="_x0000_i1280">; <img width=«73» height=«24» src=«ref-1_1392270993-171.coolpic» v:shapes="_x0000_i1281">. Таким чином фактична гнучкість колони буде складати: <img width=«176» height=«25» src=«ref-1_1392271164-320.coolpic» v:shapes="_x0000_i1282">

Отримана гнучкість перевищує припустиме значення, тому з сортаменту фасонного прокату приймаємо швелер №18 з характеристиками: <img width=«88» height=«24» src=«ref-1_1392271484-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1283">; <img width=«83» height=«24» src=«ref-1_1392271684-187.coolpic» v:shapes="_x0000_i1284">. Таким чином фактична гнучкість колони буде складати: <img width=«185» height=«25» src=«ref-1_1392271871-332.coolpic» v:shapes="_x0000_i1285"> (<img width=«67» height=«21» src=«ref-1_1392272203-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1286">)

Перевірку міцності прийнятого перерізу виконуємо за формулою:
<img width=«153» height=«52» src=«ref-1_1392272376-670.coolpic» v:shapes="_x0000_i1287"> (3.4)

<img width=«393» height=«44» src=«ref-1_1392273046-809.coolpic» v:shapes="_x0000_i1288">
Розрахунок необхідної гнучкості колони проводимо із умови рівностійкості перерізу колони (<img width=«64» height=«28» src=«ref-1_1392273855-281.coolpic» v:shapes="_x0000_i1289">) за формулою 120 [1]:
<img width=«204» height=«36» src=«ref-1_1392274136-622.coolpic» v:shapes="_x0000_i1290">, (3.5)
де <img width=«97» height=«25» src=«ref-1_1392274758-214.coolpic» v:shapes="_x0000_i1291">  — гнучкість окремої гілки колони.

Таким чином гнучкість колони складає:
<img width=«145» height=«29» src=«ref-1_1392274972-297.coolpic» v:shapes="_x0000_i1292">




Необхідний радіус інерції відносно вісі Yвизначаємо за формулою 121 [1]:
<img width=«212» height=«25» src=«ref-1_1392275269-376.coolpic» v:shapes="_x0000_i1293">
Необхідну відстань між гілками колони знаходимо за формулою 123 [1]:
<img width=«213» height=«25» src=«ref-1_1392275645-380.coolpic» v:shapes="_x0000_i1294"> (приймаємо <img width=«40» height=«21» src=«ref-1_1392276025-127.coolpic» v:shapes="_x0000_i1295">)
Мінімальна ширина наскрізної колони з умов [1]повинна складати:
<img width=«208» height=«23» src=«ref-1_1392276152-338.coolpic» v:shapes="_x0000_i1296">
Таким чином приймаємо ширину наскрізної колони <img width=«48» height=«24» src=«ref-1_1392276490-144.coolpic» v:shapes="_x0000_i1297">.

За формулою124[1]встановлюємо відстань між планками:
<img width=«76» height=«25» src=«ref-1_1392276634-185.coolpic» v:shapes="_x0000_i1298"> (3.6)
де <img width=«97» height=«25» src=«ref-1_1392274758-214.coolpic» v:shapes="_x0000_i1299">  — гнучкість окремої гілки;

<img width=«16» height=«25» src=«ref-1_1392277033-97.coolpic» v:shapes="_x0000_i1300">  — радіус інерції гілки відносно нейтральної вісі, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1301">.

За формулою 3.6 відстань між планками складає:

<img width=«151» height=«24» src=«ref-1_1392277233-276.coolpic» v:shapes="_x0000_i1302"> (приймаємо <img width=«47» height=«24» src=«ref-1_1392277509-146.coolpic» v:shapes="_x0000_i1303">)

За формулою 126 [1]визначаємо власний момент інерції перерізу колони:
<img width=«247» height=«32» src=«ref-1_1392277655-495.coolpic» v:shapes="_x0000_i1304">, (3.7)




де <img width=«55» height=«28» src=«ref-1_1392278150-171.coolpic» v:shapes="_x0000_i1305">  — відповідно, площа і власний момент інерції гілки відносно вісі Y.

Таким чином власний момент інерції перерізу колони складає:
<img width=«307» height=«27» src=«ref-1_1392278321-556.coolpic» v:shapes="_x0000_i1306">
Радіус інерції перерізу визначаємо за формулою 127 [1]:
<img width=«269» height=«29» src=«ref-1_1392278877-502.coolpic» v:shapes="_x0000_i1307">
За формулою 128 [1]визначаємо гнучкість колони відносно вісі Y:
<img width=«184» height=«25» src=«ref-1_1392279379-334.coolpic» v:shapes="_x0000_i1308"> (<img width=«67» height=«21» src=«ref-1_1392279713-171.coolpic» v:shapes="_x0000_i1309">)
За формулою 129 [1]визначаємо приведену гнучкість колони:
<img width=«225» height=«31» src=«ref-1_1392279884-457.coolpic» v:shapes="_x0000_i1310">
За формулою 130 [1]перевіряємо стійкість відносно вісі Y:
<img width=«157» height=«55» src=«ref-1_1392280341-663.coolpic» v:shapes="_x0000_i1311"> (3.8)
Перевіряємо стійкість відносно вісі за формулою 3.8:
<img width=«404» height=«44» src=«ref-1_1392281004-840.coolpic» v:shapes="_x0000_i1312">




За формулою 131 [1]знаходимо ширину планок:
<img width=«244» height=«24» src=«ref-1_1392281844-389.coolpic» v:shapes="_x0000_i1313"> (приймаємо <img width=«47» height=«24» src=«ref-1_1392282233-141.coolpic» v:shapes="_x0000_i1314">)
Згідно умов формули 132 [1]та рекомендацій приймаємо товщину і ширину планок <img width=«73» height=«24» src=«ref-1_1392282374-176.coolpic» v:shapes="_x0000_i1315">;<img width=«71» height=«24» src=«ref-1_1392282550-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1316">.

За формулою 133 [1]перевіряємо відношення жорсткості планки і гілки:
<img width=«105» height=«55» src=«ref-1_1392282723-393.coolpic» v:shapes="_x0000_i1317">, (3.9)
де <img width=«19» height=«25» src=«ref-1_1392283116-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1318">  — момент інерції перерізу планки відносно власної вісі, <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_1392231965-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1319">;

<img width=«15» height=«25» src=«ref-1_1392190019-98.coolpic» v:shapes="_x0000_i1320">  — відстань між осями планок, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1321">;

<img width=«13» height=«16» src=«ref-1_1392283543-85.coolpic» v:shapes="_x0000_i1322">  — відстань між осями гілок, <img width=«25» height=«16» src=«ref-1_1392193747-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1323">.

Таким чином перевіряємо умови формули 3.9:
<img width=«223» height=«47» src=«ref-1_1392283731-600.coolpic» v:shapes="_x0000_i1324">
За формулою 135 [1]проводимо розрахунок планки на дію умовної поперечної сили:
<img width=«543» height=«53» src=«ref-1_1392284331-1222.coolpic» v:shapes="_x0000_i1325">
За формулами 136 [1]проводимо розрахунок поперечної сили і згинального моменту в планках:


<img width=«268» height=«47» src=«ref-1_1392285553-661.coolpic» v:shapes="_x0000_i1326">

<img width=«293» height=«44» src=«ref-1_1392286214-592.coolpic» v:shapes="_x0000_i1327">
За формулою 137 [1]проводимо перевірку кутових швів що закріплюють планку до гілок колони:<img width=«39» height=«25» src=«ref-1_1392286806-117.coolpic» v:shapes="_x0000_i1328">(3.10)
    продолжение
--PAGE_BREAK--