де П — продуктивність конвеєра, т/год; v — швидкість стрічки, м/с; r — щільність транспортуємого матеріалу, т/м3; кп — коефіцієнт, що враховує площу перерізу вантажу на стрічці (таблицях 1.2, 1.3); кв — коефіцієнт, що враховує зменшення продуктивності від нахилу конвейєра (таблиці 1.4).

Згідно таблиць приймаємо Кп = 470, Кв =0,9.

2. Перевіряємо ширину стрічки по кускуватості, м:

Вк ³ Х × а + 0,2,

де Х — коефіцієнт крупності вантажу (приймають для сортованого вантажу Х = 3,5; для рядового — Х = 2,5); а — максимальний лінійний розмір кусків вантажу, м.

Х приймаємо рівним 2,5.

; Вк ≥0,95

3. Більше із значень ширини стрічки (В чи Вк ) округлюємо до найближчого із нормального ряду: 800, 1000, 1200, мм.

В приймаємо 1 м.

4. З таблиці 1.5 встановлюємо відстань між роликоопорами на верхній гілці Lв. г і визначаємо її на нижній Lн. г, м:

2,0… .2,5 Lв. г £ Lн. г £ 3,5.

Lвг приймаємо 1,2м; Визначаємо розрахунком Lнг :

2,0 * 1,2= 2,4; 2,5 * 1,2= 3; Lнг = 3

5. Визначення значення лінійних сил тяжіння (лінійні навантаження стрічки qст, а також роликоопор на верхній qв. г і нижній qн. г гілках конвейєра):

Згідно табл.1.6 методичних вказівок, для ширини стрічки 1,0м приймаємо:

Qсм = 140; qвг =222; qнг =85;

6. Розраховуємо лінійну силу тяжіння транспортуємого вантажу, Н/м:

де g — прискорення вільного падіння, 9,81 м/с2 .

м/с2

7. Визначаємо загальний опір руху стрічки по узагальнюючій формулі, Н:

W= кд Lг [ (qв +qв. г +qст ) w в + (qст +qн. г ) w н ] +qв Н ,

деН — висота підйому вантажу конвейєром (вертикальна проекція), м:

Н= L * sinβ = 75 * sin20˚ = 68,47м;

Lг — довжина горизонтальної проекції конвейєра, м:

Lг = L * cosβ = 75 * cos20˚ = 30,6м;

кд — узагальнений коефіцієнт місцевих опорів на зворотніх барабанах, в місцях завантаження і т.п. (таблиця 1,7): Кд = 2,0;

w в , w н — відповідно, коефіцієнти опору руху на верхній і нижній гілках стрічки (таблиця 1.8): ωв =0,045, ωn =0,04;

W=2*30,6* [ (337,3+222+140) *0,045+ (140+85) * 0,04] + 337,3*68,47=25574,9762

W = 25,574 *103 H;

8. Визначаємо потужність двигуна приводу конвейєра, кВт:

де h о — загальний ККД механізмів приводу

(h о = 0,8¸0,9): h о = 0,85;

кзап — коефіцієнт запасу

(кзап = 1,23¸1,25): кзап = 1,24;

;

9. Максимальний натяг стрічки, Н:

Smax = кз W ,

Де е — основа натурального логарифму;

a — кут охоплення стрічкою приводного барабану, рад;

m — коефіцієнт тертя між приводним барабаном і стрічкою (таблиця 1.9): m =0,2;

е m a — тяговий фактор (таблиця 1.10): Т=2,36, Ж= 0,84;

кз — коефіцієнт запасу зчеплення стрічки з барабаном (кз = 1,1¸1,2): Кз = 1,15;

Smax == 82628,37619 = 8,26 * 105 Н;

10. Визначаємо коефіцієнт запасу міцності стрічки:

к = ,

де к0 — номінальний запас міцності (при розрахунках по навантаженню стаціонарного робочого органу к0 = 7);

кпр — коефіцієнт нерівномірності роботи прокладок (таблиця 1.11); Кпр =0,8;

кст — коефіцієнт міцності дотичного з’єднання (для вулканізованого стику кст = 0,9...0,85; для стику, виконаного за допомогою скоб і шарнірів кст = 0,5; внапуск заклепками — кст = 0,3...0,4): Ксм =0,3;

кт — коефіцієнт конфігурації траси конвейєра (для горизонтального — кт = 1; для похилого — кт = 0,85): Кm =0,85

кр — коефіцієнт режиму роботи конвейєра (легкий — кр = 1,1; середній — кр = 1; важкий — кр = 0,95): Кр =0,95;

К= = 36,119

11. Обчислюєм кількість прокладок в стрічці:

і ³ ,

де Sp — міцність тканини прокладки, що припадає на одиницю її ширини, Н/м (таблиця 1.12): Sp =200000 Н/м;

Кількість прокладок призначається з таблиці 1.11

і; і=14;

12. Знаходимо діаметри приводного (Dпр ) і натяжного (Dн ) барабанів, мм:

(Dпр; Dн ) = ка кб і,

де ка — коефіцієнт, що залежить від типу прокладок, м/шт (табл.1.12): Ка = 171;

кб — коефіцієнт, який залежить від призначення барабану: для однобарабанного приводу кбн =0,8; кбв =1;

Отримані діаметри округлити до найближчого більшого чи меншого розміру з нормального ряду розмірів барабанів: 160; 200; 250; 315; 400; 500; 630; 800; 1000; 1250; 1400; 1600; 2000; 2500 мм.

Дн = 171*0,8*14= 1094,4мм ≈1м; Дпр =171*1*8= 1368мм ≈ 1,4м;

13. Визначаємо довжину барабанів, мм:

Lб = В + 100.

Lб = 1000 + 100= 1100мм = 1,1м.

14. Перевіряємо вибраний діаметр приводного барабану по діючому тиску стрічки на його поверхню:

pл = ,

де [pл ] — допустимий тиск на поверхню барабану ([pл ] = 0,2...0,3 МПа); a — кут охоплення стрічкою барабану, град; е m a — тяговий фактор (таблиця 1.10).

pл = ;

15. Результати розрахунків звести у таблицю:

№ п/п

Параметри конвеєра

Одиниця виміру

Значення

Ширина стрічки розрахункова

Стандартна ширина стрічки

Кількість прокладок у стрічці

Потужність приводу конвеєра

Розміри приводного барабану:

довжина/діаметр

Діаметр натяжного барабану

шт

кВт

мм

Задача № 2. Розрахунок основних параметрів пластинчастого конвеєра

Вихідні дані:

Довжина конвеєра L, м 75

Швидкість транспортування u, м/с 0,15

Ширина настила Вб, мм 500

Висота бортівh, мм 315

Умови роботи конвеєра (середні — С; важкі — В) Важкі

Транспортуємий матеріал Цемент

Щільність матеріалу r, т/м3 1,2

Хід роботи:

1. Визначаємо продуктивність конвейєра, т/год:

П = ,

де Вб — ширина настилу з бортами, м; — швидкість транспортування, м/с; r — щільність матеріалу, т/м3; h — висота бортів, м; С2 — коефіцієнт, що враховує зменшення площі перерізу вантажу на похилому конвейєрі (С 2 = 1 — при куті нахилу до 100); j 1 = 0,4j — кут при основі перерізу вантажу (j — кут природнього укосу вантажу); y — коефіцієнт наповнення настилу по висоті бортів: y = 0,7.

П = ,

2. Розраховуємо лінійну силу тяжіння настилу з ланцюгами, Н/м:

qo » 600 Bб + А ,

де А — коефіцієнт, що приймається по таблиці 2.2

qo » 600*0,5 +600=900 Нм

3. Обчислюєм лінійну силу тяжіння вантажу. Н/м:

qвн =

4. Визначаємо загальний опір руху ходової частини, кН:

W = ]

W =

де Smin — мінімальний натяг ходової частини, як правило Smin = 2 кН; L — довжина конвейєра, м; w 0 — коефіцієнт опору руху настилу на прямолінійних ділянках (таблиця 2.3): w 0=0,045;

5. Визначаємо необхідну потужність електродвигуна приводу, кВт:

Nк ³ ,

де h — загальний ККД механізмів приводу (h 0= 0,75...0,8): h 0= 0,75;

Nк ³ кВт,

6. Розраховуємо зусилля діюче на один ланцюг, кН:

Sл = W / Cн ,

де Сн — коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між тяговими ланцюгами: при одному ланцюзі Сн = 1;

Sл = 11,03/1= 11,03Cн ,

7. Обчислюємо необхідне розривне навантаження ланцюга, кН:

Sp ³Sл n з ,

де nз — запас міцності ланцюга (nз = 6...7 — для горизонтальних конвеєрів; nз =8...10 — для конвеєрів, які мають похилі ділянки траси; nз = 10...13 — для ланцюгів, які працюють на підвісних конвеєрах): nз = 6;

Sp ³11,03*6, Sp ³ 66,18

8. По таблиці 2.4 методичних вказівок вибрати тягові ланцюги конвеєра і виписати їх характеристики (з конкретизацією кроку, типу і виконання):

Табл. 2.1 Характеристика вибраного тягового ланцюга

Номер

ланцюга

Розривне на-

вантаження,

кН

Крок

ланцюга,

мм

Діаметри

валика/втулки/

ролика/котка, мм

Маса 1 м ланцюга

типу ІІІ з кроком

200 мм

М 80

80-315

12/18/25/50

4,96

Примітка:

1. Нормальний ряд кроків ланцюга — 40, 50, 63, 80, 100, 125, 160, 200, 250, 315, 400, 500, 630, 800, 1000 мм.2. Типи ланцюгів: І — втулочні; ІІ — роликові; ІІІ — коткові гладкі; ІV — коткові з ребордами

Задача № 3. Загальний розрахунок скребкового конвеєра

Вихідні дані:

Продуктивність конвеєра П, т/год 115

Довжина конвеєраL, м85

Кут нахилу b, град9

Швидкість транспортування u, м/с0,3

Транспортуємий матеріал цемент

Щільність матеріалу r, т/м3 1,0

Максимальний розмір кусків а, мм0,05

Умови роботи конвеєра (середні — С; важкі — В) В

Хід роботи:

1. Визначаємо робочу висоту жолоба конвеєра (рисунок 3) (висота шару вантажу), м:

hж = ,

де П — продуктивність конвейєра, т/год; Кж — коефіцієнт співвідношення ширини (Вж ) і висоти (hж ) жолоба (кж = 2 ¸ 4): Кж =3;

v — швидкість руху скребачки, м/с; r — щільність матеріалу, т/м3 ;

y — коефіцієнт заповнення жолоба (для легкосипучих вантажів y = 0,5...0,6; для поганосипучих, кускових вантажів y = 0,7...0,8): y =0,6;

С3 — коефіцієнт, що залежить від кута нахилу конвейєра (табл. .3.2М. Вк): С3 =0,85;

hж = м,

Конструктивну висоту скребачки (hc ) приймаємо на 0,025 ¸ 0,03 м більшою за висоту жолоба (hж ) у відповідності з рекомендуємим рядом: 100; 125; 160; 200; 250; 320; 400 мм: hс =0,3м;

Остаточно висоту жолоба (hж ) встановлюємо по прийнятому з нормального ряду значенню hс, тобто:

hж = hс — (25¸30мм), hж = 0,3 — 0,025=0,275 м

2. Обчислюємо ширину жолоба, м:

Вж = кж *hж = 3*0,275= 0,825 м;

Конструктивну ширину скребачки (Вс ) вибираємо по розрахунковій ширині жолоба (Вж ) з врахуванням необхідного зазору (від 10 до 30 мм) між ними і уточнюємо з існуючим нормальним рядом: 200; 250; 320; 400; 500; 650; 800; 1000; 1200 мм. Вс =0,8м

Остаточно ширину жолоба (Вж ) встановлюємо по прийнятому з нормального ряду значенню Вс, тобто:

Вж = Вс + ( 10¸30мм) = 0,8+0,03= 0,803м;

3. Отримані ширину жолоба (Вж ) і крок розташування скребачок (ас ) перевіряємо за гранулометричним складом вантажу, виходячи з найбільш типового розміру кускуватості:

Вж ³ Хс а; ас ³ 1,5 а ,

де а — максимальний розмір кусків: а =0,05 мм;

Хс — коефіцієнт, що залежить від типу вантажу (для одноланцюгових конвейєрів відповідно при сортованому Хс = 5¸7 і рядовомуХс = 3¸3,5): Хс = 7;

Вж ³ 7*0,05 0,8 > 0,35;

Крок скребачок рекомендується приймати у межах, м:

ас = ( 2 ¸ 4) hc = 2*0,3= 0,6м; ас ³ ,1

4. Прийняті геометричні параметри жолоба і скребачки заносимо до табл.3.1:

Таблиця 3.1

Довжина

конвеєра, м

Кут

нахилу, град

Висота

жолоба, м

Ширина

жолоба, м

Висота

скребачки, м

Ширина

скребачки, м

0,275

0,803

0,3

0,8

5. Уточняємо продуктивність конвеєра (за даними з таблиці 3.1), т/год:

П = =121,63.

6. Обчислюємо необхідний попередній натяг тягового елемента, Н:

So ³ ,

де qв — лінійна сила тяжіння вантажу, Н/м;

h — висота прикладення сили опору руху вантажу (h = 0,8*hc — для сипучих вантажів), м;

e — кут відхилення ланки ланцюга (e £ 2¸30): e=2, Сtg ε= — 0,45766;

t — крок ланки ланцюга (рекомендуємі кроки пластинчастих коткових ланцюгів, які являються тяговим елементом конвеєра: 160; 200; 250; 315; 400 мм), м;

w в — коефіцієнт опору руху вантажу (таблиця 3.4 Методичних вказівок): w в =0,6;

qв = =2,73* . =1106,83

So ³ ,

7. Обчислюєм лінійну силу тяжіння ходової частини конвейєра (ланцюгів і скребків), Н/м:

q0 » кс Вс = 1000*0,8 =800

де Кс — емпіричний коефіцієнт (для одноланцюгових конвеєрів кс = 900¸1200):

Кс =1000;

Вс — ширина скребачки, м.

8. Визначаєм загальний опір руху тягового елемента, Н;

W = ,

де w — коефіцієнт опору руху ходової частини (таблиця 2.3): w 0 = 0,045;

Lx — горизонтальна проекція довжини конвейєра, м:

Lx =L*cos9˚=75*0.987=74.07

Н — довжина вертикальної проекції конвейєра, м:

Н = L * sin9˚=75*0.1564=11.73

W =

W = 77.978 * 103 H;

9. Визначаємо потрібну потужність електродвигуна привода, кВт:

N ³ , N≥= 29.24 кВт

де h — загальний ККД механізмів приводу (h = 0,75¸0,8): h =0,8 ;

10.6., Визначаємо розрахункове зусилля діюче на один ланцюг, кН:

Sл = W / Cн, Sл = 77,9/1 =77,9 кН;

де Сн — коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між тяговими ланцюгами (при одному ланцюзі Сн = 1; при двох — Сн = 1,6...1,8).

11. Обчислюєм необхідне розривне навантаження ланцюга кН:

Sp ³Sл n з, Sp ³ 79,9*10= 799 кН;

12. По таблиці 2.4 методичних вказівок підбираємо тягові ланцюги конвеєра і виписуєм їх характеристики:

Таблиця 3.2 Основні параметри пластинчастого ланцюга:

Номер

ланцюга

Розривне на-

вантаження,

кН

Крок

ланцюга,

мм

Діаметри

валика/втулки/

ролика/котка, мм

Маса 1 м ланцюга

типу ІІІ з кроком

200 мм

М900

900

250…1000

44/60/85/170

----

Задача № 4. Розрахунок гвинтового конвеєра

Вихідні дані:

Продуктивність конвеєра П, т/год15

Довжина конвеєра L, м25

Кут нахилу b, град20

Транспортуємий матеріал цемент

Щільність матеріалу r, т/м3 1,2

Розмір кусків — а, мм0,05

аmax, мм---

Хід роботи:

1. Визначаємо необхідний діаметр гвинта (рисунок 4), м:

d = ,

де П — продуктивність конвеєра, 15 т/год.,

t = ( 0,8¸1) * d — крок гвинта, м; t = 1, y — коефіцієнт заповнення (таблиця 4.2 мет. вк), y =0,125

с — коефіцієнт, що залежить від кута нахилу конвейєра (таблиця 4.3), С=0,6;

r — щільність вантажу, т/м3,r =1,2;

n — частота обертання гвинта, об/хв:

n £,

деА — координуючий коефіцієнт (таблиця 4.2), А=30;

d = ,

2. Розрахований діаметр гвинта повинен задовольняти умові:

d ³( 10¸12) a d ³10*0,05=0,5м;

деа — розмір кусків сортованого вантажу, м

Значення d, з врахуванням останньої умови, округлити до найближчого діаметру з ряду: 0,1; 0,125; 0,16; 0,2; 0,25; 0,32; 0,4; 0,5; 0,63; 0,8 м.

Необхідний діаметр гвинта d = 0,5м;

3. Обчислюємо швидкість транспортування матеріалу, м/с:

м/с;

4. Визначаємо потужність на валу гвинта, кВт:

Nгв = ,

де Н — висота транспортування, м: Н= L * sin20˚= 25*0.342= 8.55 м

L — довжина конвеєра, м;

w — загальний коефіцієнт опору переміщення вантажу (табл.4.2мет. вк): ω=4,0 ;

Nгв = ;

5. Встановлюємо потужність привода конвейєра, кВт:

Nк ³Nгв / h о ,

де h — ККД приводу, h 0= 0,8… .0,9: h 0= 0,8 ;

Nк ³ 4,52 /0,8 = 5,6 кВт;

6. Визначаємо крутний момент на валу двигуна, кН×м:

М = .

7. Розраховуємо найбільшу діючу на гвинт поздовжню силу, кН:

Р = =;

деr — радіус, на якому діє сила Р (приймаютьr = ( 0,7¸0,8) d /2): r= 0.8*;

a — кут нахилу гвинтової лінії на радіусі r (орієнтовно a = аrctg t/ (2d )):

a = аrctg t/ (2d ) =

j — кут тертя вантажу по поверхні гвинта (tg j = w в; w в — коефіцієнт тертя вантажу по поверхні гвинта, див. таблицю 3.4мет. вк): tg j = 0,6., j = 30,9

Задача № 5. Розрахунок ковшового елеватора

Рисунок 5 — Схема для розрахунку ковшового елеватора:

а — схема елеватора; б — діаграма натягу стрічки

Вихідні дані:

Продуктивність елеватора П, т/год54

Висота підйому вантажа Не, м27

Поверхня приводного барабану (сталь — С; чавун — Ч; гума — Г) С

Транспортуємий матеріал крейда

Щільність матеріалу r, т/м3 1,1

Хід роботи:

В залежності від властивостей транспортуємого вантажу вибрати з таблиці 5.2 методичних вказівок тип елеватора, тип ковшів, коефіцієнт їх заповнення, швидкість руху стрічки (рисунок 5).

Таблиця 5.1 Данні для розрахунків

Вантаж

Тип

елеватора

Тип

ковшів

Коефіцієнт напов-

нення ковшів y

Швидкість

стрічки, м/с

Крейда

Швидкохідний

З відцентровим

розвантаженням

0,6

1,0…2,0

υ=1,5

2. Визначити лінійний об’єм ковшів, л/м:

=л/м;

деU — геометрично корисний об’єм ковша, л;

tk — крок ковшів, м;

П — продуктивність елеватора, т/год;

r — щільність транспортуючого матеріалу, т/м3 ;

y — середній коефіцієнт наповнення ковшів;

v — швидкість стрічки, м/с.

Вибрати тип ковша з таблиці 5.3 мет. вк., виписавши його основні параметри; встановити ширину стрічки.

Таблиця 5.2 Основні параметри ковша

Ширина

ковша

Ширина стрічки

В, мм

Крок

ковшів

Вк ,

мм

ряд

ІІ

ряд

tk ,

мм

U/tk ,

л/м

500

550

600

630

12,0

19,0

3. Уточнити коефіцієнт наповнення ковшів y у при прийнятих параметрах ковшів (таблиця 5.2), швидкості стрічки (таблиця 5.1) і заданій продуктивності:

yу = , yу = ,

З метою додержання елеватором необхідної продуктивності уточнений коефіцієнт y у повинен мати значення, яке б задовольняло умові y у < y .

Умова виконується: 0,477 < 0,6;

4. Прийняти, на основі вибраної ширини стрічки (таблиця 5.2), з рекомендованого діапазону (таблиця 1.11мет. вк) більшу кількість прокладок і в тяговому елементі елеватора: і = 4;

5. Обчислити радіус приводного барабану, мм:

R = ( 63¸75) i, R = 70*4= 280мм;

Отриманий результат округляємо до найближчого розміру із ряду: 125; 160; 200; 250; 315; 400; 500 мм. R =250 мм;

6. Знайти частоту обертання барабану (1/хв), при швидкості стрічки u :

n = 30 v / p R, n = 30*1,5/3,14*0,25 = 57,32484 об/хв.;

7. Визначити полюсну відстань, м:

l = , l =

де g — прискорення вільного падіння, м/с2 .

8. Визначити лінійні навантаження, Н/м:

маси тягового елемента

qo = (mc + mk tk ) g ,

де mc — лінійна маса стрічки, кг/м; mk — маса ковша, кг; tk — крок ковшів, м.

При орієнтовних розрахунках:

mc = , mc =

mC-300 = 0,6¸0,7 кг/м — лінійна маса умовної стрічки з 1-єю прокладкою шириною 0,3 м: mC-300 = 0,6м; В — ширина стрічки, м; і — кількість прокладок;

mk = ,

mk =

U — об’єм ковша, м3: U=12,0 м3 ;

Вk — ширина ковша, м: Вk =0,5м;

h — товщина стінок ковша (h = 0,003… .0,006 м): h = 0,004м;

Н — висота ковша (для глибоких та мілких ковшів Н = (2,5...3,0) — 1tk; для інших типів — Н » tk ): Н =0,3*0,63 = 0,189;

r k — щільність матеріалу ковша, кг/м3 (для сталі — r k = 7800 кг/м3 );

qo = (4,8 +2364,71*0,63) *9,81= 14661,70521 = 14,6*103 Н/м

транспортуємого матеріалу

qв = , qв =

на завантаженій гілці

q = qo + qв, q = 14661,70521 + 98,1=14759,80521 =14,75 Н/м;

9. Визначити мінімальний натяг (точка І на рисунку 5, б ) стрічки елеватора S 0, H, враховуючи, що для забезпечення запасу по зчепленню приймають S 0 ≥ 500 H:

S0 ³ ,

деНе — висота підйому вантажу, м: Не =27;

Wоп — опір наповненню ковшів вантажем, Н;

е m a — тяговий фактор (таблиці 1.9, 1.10);

x — узагальнений коефіцієнт опору на барабані (при куті обхвату 900 — x = 1,02¸1,03; при куті обхвату 1800 — x = 1,03¸1,07): x = 1,05;

Wоп = кчер qв = 2,0 * 98,1 = 196,2

кчер — коефіцієнт черпання, Н (по рекомендації Ганфштенгеля кчер = 1,25¸2,5 — для порошковидних і дрібнокускових вантажів; кчер = 2¸4 — для середньокускових вантажів): кчер = 2,0 ;

S0 ³ , — 626457,425 < 500 Н;

10. Обчислити натяг стрічки в набігаючій Sнб (точка 3 на рисунку 5, б ) і збігаючій Sзб (точка 4) гілках, Н:

Sнб = x So + Wоп +q He, Sзб = So + q He .

Sнб = 1,05*500 +196,2 +14,75*27=1119,45 Н.,

Sзб = 500 +14,75*27=898,25 Н ;

11. Визначити міцність тканини прокладок Sр (Н/м ширини стрічки) і вибрати матеріал тягового каркасу стрічки (таблиця 1.12):

Sp ³ , Sp ³

де k — коефіцієнт запасу міцності стрічки (для ковшових елеваторів k = 10); В — ширина стрічки, м; і — кількість прокладок.

12. Розрахувати колове зусилля на приводному барабані з врахуванням втрат на ньому, Н:

W = (Sнб — Sзб ) x = (1119,45-898,25) *1,05 = 232,26 Н;

13. Визначити необхідну потужність двигуна елеватора, кВт:

N = , N = ;

де kзап — коефіцієнт запасу (kзап = 1,23¸1,25): kзап = 1,25;

h — ККД приводного механізму (h = 0,85¸0,88): h = 0,85.

Задача № 6 (7). Загальний розрахунок вібраційного конвеєра

Вихідні дані:

Продуктивність конвеєра П, т/год36

Довжина конвеєра L, м25

Кут нахилу a, град9

Транспортуємий матеріал азбест

Щільність матеріалу r, т/м3 1,0

Хід роботи:

По необхідній продуктивності конвеєра (рисунок 7) П і характеру транспортуємого вантажу визначаємо тип вібраційного приводу і коефіцієнт режиму роботи Г (таблиця 7.2 мет. вк).

Таблиця 6.1 Рекомендовані значення коефіцієнта режиму роботи Г віброконвеєрів

Конструкція

конвеєрів

Тип

вібраційного

приводу

Коефіцієнт Г для транспортування пиловидних вантажів

Однотрубні (одножолобні) при

П £ 50 т/год

Відцентровий

Електромагнітний

3,0

По типу приводу підібрати значення амплітуди а і частоти коливань w конвеєра (таблиця 7.3 мет. вк).

Таблиця 6.2 Рекомендовані значення а і w вібраційних конвеєрів

Тип

приводу

w ,

1/хв

а (м) для вантажів

пиловидні,

порошкоподібні

Відцентровий

одинарний

2800 — 1500

2000

0,0012 — 0,003

0,002

3. Визначаємо кут направлення коливань b, град:

b = arcsin ,

де w 0 — кутова швидкість збудника коливань, 1/с; a — кут нахилу конвейєра; g — прискорення вільного падіння, м/с2

w о = , w о = ,

b = arcsin ,

4. Обчислюємо швидкість транспортування матеріалу, м/с:

u = ,

де к1, к2 — емпіричні коефіцієнти, що залежать від фізико-механічних властивостей транспортуємого вантажу (таблиця 7.4 мет. вк)

Таблиця 6.3 Середні узагальнюючі значення дослідних коефіцієнтів к 1 і к 2

Транспортуємий

матеріал

Розміри характерних частинок, мм

Вологість,

к 1

к 2

Пиловидний

менше 0,1

0,5 — 5

2,0

0,2 — 0,5

0,4

2,0 — 5,0

2,0

u = ,

5. Визначаємо площу перерізу вантажонесучого елементу конвеєра, м2 :

F = , F = =0,2431м2 ;

де r — щільність матеріалу, т/м3 ;

y — коефіцієнт наповнення (для відкритих жолобів — y = 0,6¸0,9; прямокутних труб — y = 0,6¸0,8; круглих труб — y = 0,5¸0,6): y =0,6;

Відповідно до отриманого F обчислити геометричні параметри:

для вантажонесучого елемента у вигляді жолоба — ширину (В ) і висоту (h = 0,5В ), м;

для квадратних труб — довжину сторони квадрату (Вт ), м;

для круглих труб — радіус (rт ), м.

Ширина: В = n*аmax = 4*0,1= 0,4м;

Висота: h = 0.5*B=0.5*0.4 = 0.2 м;

6. Перевірити геометричні параметри різних вантажонесучих елементів по кускуватості вантажу:

В >п аmax; Вт >n amax; 2rт >n amax ,

де п = 4 — для рядового і п = 3 — для сортованого матеріалів; аmax — максимальний розмір частинок вантажу, м.

7. Визначаємо потужність приводного електродвигуна, кВт:

для конвейєрів довжиною — Lг > 10 м

N ³ ,

деСв — коефіцієнт транспортабельності вантажу (для кускових — Св = 1; для пиловидних та порошкоподібних — Св = 1,5¸2; для зернових — Св = 1); Св =2;

к 3 , к 4 — коефіцієнти питомої витрати потужності (таблиця 7.5);

Lг — горизонтальна проекція довжини транспортування матеріалу, м;

Н — висота підйому вантажу, м;

h — ККД механізмів приводу (h = 0,8¸0,9): h = 0,8;

H =L*sinα = 25*0.1564 =3.91 м; Lг = L*cosα =25*0.9876 = 24.69м;

Таблиця 6.3 Середні значення коефіцієнтів к 3 і к 4

Вібраційний

конвеєр

Продуктивність

конвеєра, т/год

К 3

К4

Опорний з напрямними

похилими ресорами і відцентровим приводом

5 — 50

7 — 10

К3 =8

5 — 6

К4 =6

N ³ ,

N ³ 16,11кВт

Список використаної літератури

1. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни

2. “Вантажопідйомна, транспортуюча та транспортна техніка ” для студентів спеціальності 7.090214 «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання».

еще рефераты

Еще работы по транспорту

Реферат по транспорту

Построение международных тарифов

26 Июня 2015

Реферат по транспорту

Взаимодействие видов транспорта 4

3 Сентября 2013

Реферат по транспорту

Выбор наиболее экономичного вида транспорта

3 Сентября 2013

Реферат по транспорту

Авиационный транспорт в туризме

3 Сентября 2013