Реферат: Основні положення законодавства України про працю та охорону праці, основні принципи державної політики в галузі охорони праці
Реферат
здисципліни Основи охорони праці
на тему
“Основніположення законодавства України про працю та охорону праці. Основніпринципи державної політики в галузі охорони праці.”
Виконав студент401 групи
ФоменкоЮ.П.
Перевіривдоцент Сирота О.А.
Миколаїв-2000
ЗАКОН УКРАЇНИ
ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII
( ВВР 1992, N 49, ст.668 )
Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українивід 15 травня 1996 року N 196/96-ВР
Цей Закон визначає основні положення щодо реалізаціїконституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесітрудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносиниміж власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом(далі — власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1.
Поняття охорони праці
Охорона праці — це система правових,соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних ілікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереженняздоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Стаття 2.
Сфера дії Закону
Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи іорганізації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі — підприємство), на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цихпідприємствах (далі — працівники).
Стаття 3.
Законодавство про охорону праці
Законодавство про охорону праці складається з цьогоЗакону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів. У разі,коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна,встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж ті, що передбаченозаконодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору абоугоди.
Стаття 4.
Основні принципи державної політики вгалузі охорони праці
Державна політика в галузі охорони праці базується напринципах: пріоритету життя і здоров'я працівників відповідно до результатіввиробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника застворення безпечних і нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони праці наоснові національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямівекономічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки таохорони навколишнього середовища;
соціального захисту працівників, повного відшкодуванняшкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійнихзахворювань;
встановлення єдиних нормативів з охорони праці длявсіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
використання економічних методів управління охороноюпраці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створеннюбезпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодоохорони праці;
здійснення навчання населення, професійної підготовкиі підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
забезпечення координації діяльності державних органів,установ, організацій та громадських об'єднань, що вирішують різні проблемиохорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва іпроведення консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), міжусіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому тадержавному рівнях;
міжнародного співробітництва в галузі охорони праці,використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов іпідвищення безпеки праці.
Стаття 5.
Права іноземних громадян і осіб безгромадянства на охорону праці
Іноземні громадяни і особи без громадянства, якіпрацюють на підприємствах, розташованих на території України, мають такі жправа на охорону праці, як і громадяни України.
У зв’язку з підвищенням кількості аварій, травм,смертей на виробництві, а також кількості професійних захворювань, 11 квітня2000 року був ухвалений Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності”, нова редакція Закону про охорону праці,а також Програма вивільнення жінок із виробництв, пов’язаних з важкою працею ташкідливими умовами, обмеження використання їхньої праці в нічний час. Програмарозвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих, Державнапрограма навчання та підвищення рівня знань населення України з питань охоронипраці сприятимуть подоланню кризових явищ у системі охорони праці.
Також планується створити єдиний державний орган, якийвирішуватиме питання нагляду за безпекою та охороною праці.
Список використаної літератури :
1. “Основиохорони праці” під редакцією д.т.н. професора М.П. Купчика, д.т.н. професораМ.П. Гандзюка – Київ 2000, стр.410.
2. “Проохорону праці” Н. Дядькова — “Праця і зарплата” № 15 (211) квітень 2000 р.
3. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII (ВВР 1992, N 49, ст.668 ) Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українивід 15 травня 1996 року N 196/96-ВР