Лекция: Практичне заняття № 5-6.

Складнопідрядні речення. Складнопідрядні речення з підрядними частинами нерозчленованої структури.

Теоретичні питання

1. Поняття про складнопідрядні речення. Синтаксичне значення термінів «головна» й «підрядна» частини.

2. Засоби зв’язку предикативних частин в складнопідрядному реченні:

а) функції сполучних слів і сполучників – асемантичних і семантичних;

б) дейктичні (вказівні) компоненти як облігаторні та факультативні елементи головної предикативної частини;

в) порядок розміщення головної та підрядної частин;

ґ) співвіднесення видо-часових та способових форм предикатів складнопідрядного речення;

г) інтонація;

д) лексико-морфологічний характер опорного компонента головної частини.

3. Поняття про принципи класифікації підрядних речень:

а) логіко-граматичний;

б) формально-граматичний;

в) структурно-семантичний;

ґ) морфологічний.

4. Складнопідрядні речення прислівного типу нерозчленованої структури (загальна характеристика):

а) складнопідрядні речення з валентно зумовленими підрядними предикативними частинами;

б) складнопідрядні речення з валентно не зумовленими підрядними предикативними частинами.

5. Складнопідрядні речення з детермінантними підрядними частинами розчленованої структури (загальна характеристика):

а) складнопідрядні речення з власне-детермінантним зв’язком;

б) складнопідрядні речення з детермінантно-кореляційним зв’язком.

6. Складнопідрядні речення з підрядними предикативними частинами нерозчленованої структури:

а) з’ясувально-об’єктні;

б) порівняльно-об’єктні;

в) локативні;

ґ) міри і ступеня (квалітативні);

г) присубстантивно-атрибутивні;

д) займенниково-співвідносні:

— симетричної структури:

субстанційні (суб’єктні, об’єктні);

атрибутивні;

атрибутивно-адвербіальні;

адвербіальні (місця, часу, умови);

— несиметричної структури:

субстанційні (об’єктні);

атрибутивні;

атрибутивно-адвербіальні.

Література:

1. Бевзенко С. П. та ін… Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч.посіб. / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 176-181.
2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С. 313-339.
3. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – 2-ге вид., доопрац. і доповн. – К.: Вища шк. Головне вид-во, 1989. – С. 286-295.
4. Герман К. Ф. Критерії розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів // УМЛШ. – 1970. — № 5. – С. 54-57.
5. Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. – 2-е вид., перероб. і доповн. – К.: Рад.шк., 1965. – Ч. П.: Синтаксис. – С. 193-211.
6. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мо­ви: Синтаксис: Монографія. — Донецьк: ДонНУ, 2001. — С. 354-418.
7. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синта­ксис сучасної української мови. Проблемні питання. — К.: Вища шк., 1994. — С. 416—596.
8. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 249-263.
9. Бабайцева В. В., Максимов Л. Ю. Современный руський язик: Учеб.пособ.для студ.: В 3 ч. – М.: Просвещение, 1981. – Ч. Ш.: Синтаксис. Пунктуация. – С. 196-224.
10. Валгина Н. С. Синтаксис современного руського язика. – 3-е узд. – М.: Высш.шк., 1991. – С. 301-331.

Практичні завдання