Лекция: Короткий словник історико-економічних термінів 5 страница

У 1898 р. вчений подав свою працю до захисту в Московський універси­тет як докторську дисертацію і успішно захистив її. Водночас М. Туган-Барановський продовжує працювати над проблемою промислових криз. Вер­шиною цієї дослідної діяльності стане праця «Промислові кризи у сучасній Англії»(1900), яка буде перекладена на англійську і німецьку, французьку і японську мови. Витримає чотири видання в Росії ще за життя автора.

Пізніше вчений згадував, що у німецькому виданні цієї книги він зумів пе­редбачити наближення промислової кризи 1901 р. у Німеччині, «що приверну­ло до себе велику увагу німецької преси», а також передбачив американську кризу 1907 р. Це було переконливим свідченням правильності його висновків щодо можливості та необхідності прогнозів економічної кон'юнктури.

Теорія кооперації стала ще однією яскравою сторінкою у науковому до­робку вченого. Від аналізу ідей виробничої кооперації у вигляді вільних асо­ціацій як осередків майбутнього суспільства та невдалих спроб їх утворен­ня в умовах капіталізму вчений переніс увагу на дослідження кооперації як господарської форми, що відігравала вже вагому роль у соціально-економіч­ному житті країн Заходу та почала бурхливо розвиватися у другому деся­тилітті XX ст. у Російській імперії.

М. Туган-Барановський займався дослідженням різних типів та видів ко­операції, їх соціальних та господарських характеристик, ролі і можливос­тей у захисті інтересів різних верств трудящих тощо. Предметом його особ­ливої уваги була сільськогосподарська кооперація різних видів, з розвитком якої вчений пов'язував надії на піднесення як селянських господарств шляхом інтенсифікації їх діяльності, так і сільського господарства в цілому. Результатом цих досліджень стала знаменита праця М. Тугана-Барановського «Соціальні основи кооперації» (1916), яка тільки за життя автора ви­тримала три видання.

Учений підтримує тісний зв'язок з Україною. А останні роки життя він проводив уже в основному в Україні, куди переїхав влітку 1917 р. Тут, в Укра­їні з ініціативи М. Тугана-Барановського у грудні 1918 р. був створений спеціальний Інститут економічної кон'юнктури, який він і очолив. Крім того, вчений очолив Українське наукове товариство економістів, а також — Цент­ральний кооперативний український комітет. Його обирають академіком за спеціальністю теоретична економія. В цей недовгий останній період свого життя М. Туган-Барановський був професором заснованого у Києві Укра­їнського державного університету, деканом його юридичного факультету.

Політична економія в Росії та Україні в останній третині XIX ст. мала яск­раво виражений соціальний характер та реформаторське спрямування. Одночасно почався процес її переорієнтації з принципів трудової теорії вартості 1 Д. Рікардо на принципи, що їх пропонували пізніше маржиналісти. І тільки на початку XX ст. у розумінні основних політекономічних явищ та категорій чітко визначилась тенденція до нового неокласичного підходу, запропонова­ного австрійською та англо-американською школами. Без перебільшення можна твердити, що потужним імпульсом у цій переорієнтації політекономічного знання в Росії та Україні стали праці М. Тугана-Барановського.

Урбанізація(від лат. иrbапиs — міський) — історичний процес зростання ролі міст в економічному і культурному житті суспільства; процес зосередження промисловості й населення в містах, переважно великих.

Фактори виробництва— продуктивні фактори, такі, як праця, земля і капітал; необхідні ресурси, щоб виробляти товари і послуги.

Феод(від лат. fеоdит — маєток) — у країнах Західної Європи періоду Середньовіччя означав спадкове земельне володіння, а іноді посаду або прибутки, надані сеньйором своєму васалові з умовою виконання певних обов'язків: військової служби, допомоги в управлінні маєтком сеньйора тощо.

Феодал(лат. fеоdаlis < fеоdит — феод (володіння)) — за феодалізму — представник панівного класу, власник феоду/

Фільварок(польське fоlwагк, від нім. Vоrwеrк — хутір, ферма) — велике багатогалузеве товарне господарство, що ґрунтується на примусовій праці кріпаків.

Фіскальна політика — одне із двох основних знарядь, що використовуються державою для регулювання макроекономіки. Фіскальна політика стосується: 1) державних закупівель товарів і послуг, а також видатків на трансфертні платежі; 2) типів і розмірів податків.

Фригольдери (від англ. frееhоldеr — вільний утримувач) — у середньовічній Англії категорія землевласників, що володіли землею довічно або спадково на підставі феодального вільного держання. Були особисто вільними, сплачуючи фіксовану ренту. Крім селян, фригольдерами могли бути феодали, церкви, міщани.

Фритредерство (від англ. free tradе — вільна торгівля) — економічна політика промислової буржуазії, яка полягала у вимозі свободи торгівлі та невтручання держави у підприємницьку діяльність. Холдинг — компанія, що володіє контрольним пакетом акцій інших компаній та управляє їх діяльністю.

Холдинг-компанія— корпорація чи акціонерна компанія, яка використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю над ними та управління значно більшим капіталом, ніж початковий.

Холопи(челядь) — раби в Київській Русі у IX — XI ст.

Ценз(лат. сепsиs < сепsо — роблю перепис, опис) — 1) у Стародавньому Римі — періодичний перепис майна для опо­даткування; 2) умови, що обмежують право людей здійснювати які-небудь громадянські права, наприклад виборчий Ц.

Цензива— оброчна система користування землею.

Цензитарій(лат. сепsitаrіиs) — феодально залежний селя­нин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.

Централізація капіталу— процес об'єднання окремих капіталів в один великий, зосереджений у руках одного або групи власників.

Центральний банк— державний інститут, відповідальний за пропозицію грошей в країні і кредитну кон'юнктуру, збереження офіційних золотова­лютних резервів, контроль над фінансовою системою, особливо комерцій­ними банками.

Цикл економічний— спади і піднесення, що повторюються в економіці, у розвитку виробництва та рівні ділової активності.

Ціна— кількість грошей, які сплачують за одиницю товару; виражена в грошах вартість одиниці товару.

Ціна виробництва— перетворена форма вартості, що лежить в основі рин­кових цін на товари. Складається з витрат виробництва товару й середнього прибутку.

Цінні папери— термін, що використовується для позначення різного роду фінансових активів, таких, як акції, облігації, векселі; точніше, документ, що використовується для встановлення власності цих активів.

Чартер(англ. сhаrtеr — брати в оренду) — 1) морський до­говір між власником судна, літака і наймачем на оренду всього судна, літака або їхньої частини на перший рейс чи термін; 2) рейс, що здійснюється за таким договором.

Чинш— фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.

Чумацтво— торгово-візницький промисел, який зародився в XV — XVI ст. у Наддніпрянщині. Протягом XVII — XVIII ст. він набув великого поширення на значній частині території України, передусім на Півдні, в Криму та Галичині, де став одним із найважливіших занять. Основними транспортними засобами чумаків були мажі — вози, в які запрягали волів. Спершу основними товарами чумацької торгівлі були сіль, риба, ліс, дьоготь, вовна, шкури, вироби ремесла і промислів, пізніше до них додалися хліб та інші сільськогосподарські продукти. Крім України, чумаки переважно торгували в Криму, Молдавії, Волощині, Польщі, Росії. У другій половині XIX ст. у зв'язку з розвитком в Україні залізничного і водного транспорту чумацтво занепало.

Шарварки — будівництво та ремонт шляхів, мостів, гребель, панських будинків тощо.

Шляхта (пол. Sгlасtа < давньонім. Slаht — рід, порода) — у Польщі, Литві, Україні, Білорусі, Чехії — дрібне дворянство.

Янкі (англ. уапкее < голл. Jап Кееs, букв. — Ян Сир — іронічне прізвисько англійських колоністів в Америці, яке дали їм переселенці з Голландії) — прізвисько американців — уродженців США.

Ярмарок (від нім. Jаrтаrкt — щорічний торг) — регулярний торг широкого значення; базар, періодично організовуваний у традиційно визначеному місці; сезонне розпродування товару одного чи кількох видів.