Реферат: Амортизаційна політика на підприємстві

План Вступ

1. Теоретичні засадиздійснення амортизаційної політики.

1.1.Механізмвідтворення основних фондів

1.2.Видиамортизації та їх характеристики

1.3.Методирозрахунку амортизації основних фондів

1.4.Амортизаційнаполітика

1.5.Переоцінкаосновних фондів

2. Практичні засадиздійснення амортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

2.1. Загальна характеристикапідприємства.

2.2. Аналіз амортизаційноїполітики на ЗАТ “Керамзит”

3. Обгрунтування поліпшенняамортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

Висновки

Список використаноїлітератури

Додатки

Вступ

Однієюз найважливіших сфер економічних відносин в державі є процес відтвореннявиробничого апарату. На шляху побудови ринкових відносин у нашій державі, порядз формуванням ринку капіталу, цілеспрямованого регулювання потребує процесвідтворення основних фондів, оскільки вони великою мірою визначаютьефективність суспільного виробництва, темпи впровадження науково – технічногопрогресу, зростання національного дохаду і добробуту населення. Усунувшись відпрямого втручання в діяльність підприємств, держава зберігає за собою головнурегулюючу функцію – встановлення “ правил гри ”, обов’язковихдля всіх без винятку учасників ринку.

Невід’ємнимискладовими державного управління є адміністративні та економічні методи. Однак,якщо перші передбачають прямий централізований вплив на об’єкт, якимуправляють, і є обов’язковими, то другі – впливають на поведінку керованихчерез їхні інтереси.

Економічніметоди реалізуються на основі поєднання прямих та непрямих регуляторів. Їхспіввідношення в окремі періоди різні. Перехід від централізованої економіки доекономіки ринкового типу передбачає ширше залучення непрямих економічнихрегуляторів бюджетно – податкової, грошово – кредитної, амортизаційноїполітики.

Задачеюданої курсової є дослідження та визначення найоптимальніших методів амортизаціїта визначення найсуттєвіших проблем управління основними фондами.

Вданій курсовій роботі я хочу зупинитися на сутності, видах, методах амортизаціїосновних фондів та проблемах амортизаційної політики в Україні, якій належитьключова роль у регулюванні та управлінні процесом відтворення основних фондів. Амортизаційнаполітика – це сукупність заходів, що здійснюються державою і спрямовані назабезпечення нормального режиму відтворення основних фондів. Найважливішоюумовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі єзабезпечення принципу сомофінансування, який передбачає здійсненнягосподарської та інвестиційної діяльності за рахунок власних джерел (амортизаціїта нерозподіленого прибутку). Серед джерел самофінансування амортизаційнівідрахування посідають головне місце тому, що завдяки синхронності міжкругооборотом основних фондів і формуванням амортизаційного фонду, меншій їхсхильності до кон’юнктурних коливань пов’язаних з результатом господарськоїдіяльності, вони більшою мірою, ніжприбуток, можуть бути фінансовою базою сомостійності підприємств у відтворенніосновних фондів.

Крімтого, амортизація в певній мірі виконує і стимулюючу функцію, передбачаючи найбільшповне використання основних фондів: чим довший період функціонуванняобладнання, тим більше виробляється продукції і тим швидше буде перенесенавартість основних фондів. Це дозволить зменшити їх недоамортизації внаслідокморального зносу і знизити втрати підприємства, що дуже важливо в умовах ринку.

Основноюметою даної курсової роботи є розкриття сутності амортизаційних відрахувань,механізму відрахуваннята амортизаційних фондів тапрактичних проблем управління відтворенням основних фондів на підприємстві..

Проблема,досліджувана в даній роботі, є особливо актуальною для виробничих галузейекономіки держави і, насамперед, для тих підприємств, що займаютьсявиробництвом засобів виробництва, високотехнологічного обладнання, підприємствпаливно – енергетичного комплексу тощо.

1. Теоретичні засадиздійснення амортизаційної політики.

1.1.Механізмвідтворення основних фондів

Безперервнийпроцес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих ітехнічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобівпраці у натурі є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється черезамортизацію.

Амортизаціяосновних засобів – це процесперенесення авансової раніше вартості усіх видів засобів праці на вартістьвиготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування.

Длявідшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємствосправляє амортизаційні відрахунки, тобто певних сум грошей відповідно дорозмірів фізичного спрацювання і техніко – економічного старіння. Цівідрахування включають до собівартості продукції, реалізують при продажутоварів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що слугуєвідновленню основних засобів.

Амортизаційнівідрахування справляють за певними нормами, які характерезують щорічний розмірвідрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів, розрахунки нормамортизаційних відрахувань на повне відновлення ( реновацію ) основних фондівздійснюють централізовано за формулою:

Нав = (Ф – Л)*100/Ап

деФ – балансова ( первісна чи відновна ) вартість основних фондів;

Л – ліквідаційна вартістьосновних фондів;

Ап – амортизаційний період (нормативний строк функціонування ) основнихфондів.

Привстановленні норм амортизаційних відрахувань слід виходити з економічнодоцільних середніх строків функціонування засобів праці, необхідностізабезпечення повного відшкодування вартості основних фондів і врахуваннятехніко – економічного їх старіння.

Прицьому найбільш складним є правильне визначення тривалості амортизаційногоперіоду ( доцільного строку використання ) конкретних видів засобів праці.Звичайно його встановлюють з урахуванням багатьох впливаючих факторів, зокремазагальної фізичної довговічності і економічності капітального ремонту засобів праці,умов їх експлуатації, строків настання техніко – економічного старіння,можливих темпів оновлення, доцільності застосування методу прискореноїамортизації тощо.

Вміру розвитку техніки, удосконалення технології і організації виробництвазмінюються тривалість та характер використання окремих видів основних фондів,виникає об’єктивна необхідність скорочення нормативних строків їхфункціонування. У зв’язку з цим норми амортизаційних відрахувань періодичнопереглядають, уточнюють. Можливі розробка і запровадження навих нармамортизаційних відрахувань або ж лише коефіцієнтів зміни (збільшення,зменшення ) діючих норм.

Забезпеченнянормального відтворення основних фондів вимагає правильного нарахуванняамортизації за встановленими нормами. Щорічну суму амортизаційних відрахуваньна реновацію основних фондів обчислюють шляхом множення середньорічної вартостіїх на відповідні норми амортизації і поправочні коефіцієнти до них, щовраховують конкретні умови експлуатації окремих видів засобів праці. Середньорічнавартість кожного виду основних фондів визначається шляхом додавання до вартостіна початок розрахункового року різниці між середньорічними величинами введенняв дію нових і вибуття діючих елементів засобів праці. Середньорічне введення(вибуття) визначають за результатом перемноження абсолютного його розміру ікоефіцієнта функціонування протягом розрахункового року засобів праці, щобудуть введені в дію і вибудуть, тобто відношення кількості місяцівексплуатації до числа 12.

Впромисловості та інших галузях народного господарства існує певний порядокнарахування амортизації, якого слід дотримуватись на всіх підприємствах.Амортизації підлягають усі основні виробничі фонди, за винятком законсервованихелементів засобів праці. Амортизаційні відрахування на реновацію основнихфондів повинні справлятись впродовж часу, достатнього для відшкодування повноїїх вартості (з урахуванням ліквідаційної вартості). З огляду на існуючу напідприємствах практику нарахування амортизації протягом фактичного строкуексплуатації основних фондів треба вважати економічно не виправданою.

Оцінканаявності та руху основних фондів торговельного підприємства проводиться поокремих інвентарних об'єктах основних фондів в натуральному та вартісномувимірі.

Натуральніпоказники характеризують кількість одиниць, що входять усклад кожного виду основних фондів, їх параметри – по тужність, продуктивність,вантажність, рік введення в експлуатацію та інше.

Натуральніпоказники використовуються для оцінки технічного стану та морального зносуосновних фондів, розробки балансу обладнання, оцінки продуктивної потужностіта пропускної спроможності.

Кожнаодиниця основних фондів має також визначену грошову вартість. Вартісніпоказники оцінки основних фондів дозволяють вести облік загального обсягу,відображати знос

основнихфондів та враховувати його при оподаткуванні, здійснювати фінансування відтворенняосновних фондів, оцінювати ефективність Їх використання.

Дляоцінки основних фондів використовується первісна,відновну-вальна та залишкова вартість.

Первіснавартість відображає суму витрат підприємства на їх створеннята введення в дію: витрати на зведення будівель, споруд;придбаннямашин та обладнання (включаючи витрати на доставку та монтаж, витрати нарозробку проектно-кошторисної документації), страхування. За первісною вартістюосновні фонди враховуються на балансі підприємства, тому її називають такожбалансовою вартістю.

Під відновлювальною вартістю основних фондів розуміють вартість їхвідновлення за сучасних умов в цінах, тобто вона являє собою суму витрат, якузазнало б підприємство при формуванні аналогічних основних фондів в певнийпроміжок часу. Зміна вартості основних фондів відбувається під впливом зміницін на сировину та матеріали, зміни трудових витрат на Їх виробництво, а такожпід впливом інфляційних процесів в економіці. Виникаюча розбіжність між первісноюта відновлювальною вартістю основних фондів ускладнює їх оцінку та регулюванняпроцесів відтворення, призводить до викривлення показників оцінки ефективностівикористання.

Длязабезпечення об'єктивності оцінки проводиться періодична переоцінкаосновнихфондів за відновлювальною вартістю.До 1997року рішення пропроведення переоцінки основних фондів приймалось на державному рівні, ззатвердженням централізовано визначних диференційованих коефіцієнтів індексаціїосновних фондів (залежно від Їх виду та строку введення в експлуатацію). Врезультаті проведення переоцінки всі основні фонди підприємства отримувалиєдину оцінку з повноти вартості їх відтворення на момент індексації. Переоцінціпідлягала і сума нарахованої амортизації.

Починаючиз 1998 року відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку»підприємства отримали право на самостійну щорічну переоцінку основних фондіввиходячи з офіційно опублікованого індексу інфляції.

Залишковавартість основних фондів характеризує їх реально існуючувартість, яка ще не перенесена на вартість продукції (робіт,послуг).Кількісно вона дорівнює різниці між первісною вартістю тасумою накопиченого намомент оцінки зносу основних фондів в зв'язку з їх спрацюванням.

Зметою оцінки та аналізу розрізняють:

— бухгалтерську залишкову вартість основних фондів, яка враховує вплив навартість основних фондів діючого (державне визначеного) механізму їїамортизації;

— реальну залишкову вартість, яка враховує втрату споживчої вартості основнихфондів в результаті фізичного та морального зносу.

Потребав амортизації основних фондів обумовлена тим, що термін використання основнихфондів в діяльності підприємства має певні обмеження в зв'язку з поступовимзношуванням основних фондів та втратою їх споживчої вартості (корисності).

Прийнято виділяти два види зносу — фізичний та моральний.

Підфізичним зносом (спрацюванням) основних фондів слід розуміти втратуними техніко-експлуатаційних властивостей внаслідок Їх використанняабовпливу на них природних сил.

Нашвидкість та розміри фізичного зносу основних фондів впливають Їх надійність тадовговічність, рівень використання, особливості матеріалів, що застосовуються вїх виробництві, технологія виробництва, рівень використання в діяльностіторговельного підприємства, якість технічного догляду та ремонтного обслуговування,кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.

Моральнийзнос(техніко-економічне старіння основних фондів) -це процес знецінення діючихзасобів праці до настання їх повного фізичного спрацювання під впливомнауково-технічного прогресу. Причиною морального зносу є створення принциповонових або більш продуктивних та економічних основних фондів, впровадження новихтехнологій та матеріалів у виробництво тощо. .

Усуненнянаслідків зносу може відбуватися у різних формах (рис.1).

Фізичний знос (спрацювання) поділяютьна усувний (тимчасовий) та неусувний (нагромаджу вальний).

Першачастина фізичного зносу періодично усувається шляхом капітального ремонтуосновних фондів.

Друга не може бути усунена таким шляхом. З часомнеусувний фізичний знос нагромаджується та зумовлює такий стан основних фондів,при якому подальше їх використання є неможливим. Настає момент повногофізичного спрацювання, яке вимагає заміни об'єктів основних фондів на нові —аналогічного призначення.

Моральнийзнос (техніко-економічне старіння) також може бути повним та частковим.

Частковийморальний знос може бути усунений шляхом проведеннямодернізації основних фондів, під якою розуміють внесення певнихконструктивних змін в об'єкти основних фондів з метою покращення їхтехніко-економічних характеристик.

Настанняповного морального зносу обумовлює потребу в заміні об'єктів основнихфондів підприємства.

Залежновід результатів зміни споживчої вартості основних фондів виділяють:

— просте відтворення, при якому досягається збереження споживчої вартостіосновних фондів;

— розширене відтворення, при здійсненні якого споживча вартість та кількістьосновних фондів підприємства зростає.

Простевідтворення відбувається шляхом проведення капітального ремонту та замінизастарілих об'єктів основних фондів, розширене -шляхом проведення новогобудівництва, реконструкції та технічного переозброєння, модернізації основнихфондів. Вибір форми відтворення здійснюється в процесі управлінняінвестиційною діяльністю торговельного підприємства.

Проміжокчасу, протягом якого відбувається процес формування, використання тавідновлення споживчої вартості основних фондів, характеризується поняттям «циклвідтворення основних фондів».

Основністадії (етапи) циклу відтворення основних фондів наведено на рис. 2.

Наведеніпоняття не тільки змістовно, а й кількісно відрізняються одне від одного.

Якщоцикл відтворення основних фондів більш тривалий, ніж обіг основних фондів, топідприємство отримує додатковий дохід за рахунок використання накопиченоїамортизації.

Якщож в разі неефективного використання цикл відтворення коротший за обіг фондів,то підприємство не має фінансових джерел для відновлення основних фондів (взв'язку з незавершенням амортизаційного періоду) і несе збитки через списаннязалишкової вартості основних фондів на фінансові результати діяльності.

Побачившимеханізм відтворення основних фондів буде важливим розглянути види та нормиамортизації.

1.2.Види амортизації таїх характеристики

Відповіднодо Закону під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальнихактивів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовленняабо поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межахвстановлених норм амортизаційних відрахувань.

Витратипідприємства поділяються на:

— придбанняосновних фондів та нематеріальних активів для власного використання;

— самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб,включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті навиготовленні таких основних фондів;

— проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшенняосновних фондів.

Непідлягають амортизації та повністю входять до складу валових витрат звітногоперіоду витрати платника податку на придбання основних фондів та нематеріальнихактивів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи їх використанняу виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних фондів, призначених дляподальшої реалізації іншим платникам податку, та на утримання основних фондів,що знаходяться на консервації.

Непідлягають амортизації та провадяться за рахунок прибутку торговельногопідприємства витрати на придбання, ремонт та модернізацію легкових автомобілів,що використовуються.

Зметою амортизації основні фонди підприємства підлягають розподілу на тригрупи:

група1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в томучислі житлові будинки та їхні складові (квартири і місця загальногокористування):

група2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі;побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти,включаючи електронно – обчислювальні машини, інші машини для автоматичноїобробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, іншеконторське (офісне) обладнання, устаткування та прилади до них;

група3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Облікбалансової вартості основних фондів групи 1 належить проводити окремо покожному об'єкту (будівлі, споруді або їх структурному компоненту), а облікбалансової вартості груп 2 і 3 ведеться по їх сукупній балансовій вартостінезалежно від часу вводу в експлуатацію.

Амортизаціяосновних фондів проводиться з застосуванням наступних норм:

група1 – 5 відсотків;

група2 – 25 відсотків;

група3 – 15 відсотків.

Сумаамортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом застосуваннявстановлених норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів напочаток звітного періоду.

Балансовавартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується заформулою:

Б(а)=Б(а- 1)+П(а — 1) — В(а — 1) — А(а — 1),

де Б(а) — балансова вартістьгрупи на початок звітного періоду;

Б(а — 1) — балансова вартість групи напочаток періоду, що передував звітному;

П(а- 1) — сума витрат, понесених на придбанняосновних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізаціїта інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В(а- 1) — сума виведених з експлуатаціїосновних фондів за період, що передував звітному;

А(а- 1)-сума амортизаційних відрахувань,нарахованих у періоді, що передував звітному.

Дляамортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за якимкожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними часткамивиходячи з його вартості протягом терміну, який визначається платником податкусамостійно, виходячи із терміну корисного використання таких нематеріальнихактивів або терміну діяльності платника податку, але не більше 10 роківбезперервної експлуатації.

Амортизація проводиться:

— за основними фондами групи 1 — додосягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з подальшимвіднесенням залишкової вартості до складу валових витрат підприємствавідповідного періоду;

-за основними фондами групи2,3та нематеріальними активами — до досягнення залишкової вартості нульовогозначення.

Торговельне підприємство можесамостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основнихфондів групи 3, придбаних після набуття чинності Закону за такими нормами:

1-йрік експлуатації – 15 відсотків;

2-йрік експлуатації – 30 відсотків;

3-йрік експлуатації – 20 відсотків;

4-йрік експлуатації – 15 відсотків;

5-йрік експлуатації – 10 відсотків;

6-йрік експлуатації – 5 відсотків;

7-йрік експлуатації – 5 відсотків;

Зазначенерішення не може бути прийняте платниками податку, що випускають продукцію(роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку встановлюються (регулюються) державою.

Зметою врахування впливу інфляції на реальну вартість основних фондівпідприємства Законом встановлена можливість проведення щорічної індексаціїбалансової вартості основних фондів та нематеріальних активів підприємства.

Індексація проводиться на коефіцієнтіндексації, який визначається за формулою:

Кі=[J(а — 1) – 10 ]:100,

де J(а — 1) — індекс інфляції року, зарезультатами якого провадиться індексація;

Якщо значення Кі не перевищуєодиниці, індексація не провадиться.

Уразі, коли платник податку застосував коефіцієнт індексації, такий платникподатку зобов'язаний визнати капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці міжбалансовою вартістю відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів),визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації ібалансовою вартістю такої групи основних фондів (нематеріальних активів) дотакої індексації. Зазначений капітальний доход належить до складу валовихдоходів платника податку кожного звітного кварталу звітного року в сумі, якадорівнює одній четверті відсотка річної норми амортизації відповідної групиосновних фондів (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такоїгрупи (нематеріального активу).

Введенийв дію порядок амортизації основних фондів та нематеріальних активівпідприємства суттєво відрізняється від раніше діючого механізму. Узагальненняцих відмінностей подано у таблиці 1.

Яквидно з порівняльної таблиці, новий порядок амортизації основних фондів танематеріальних активів відповідає інтересам підприємства та може оцінюватисяпозитивно. Водночас, слід зазначити, що підприємства України позбавленіможливості цілеспрямованого впливу на обсяг амортизаційних відрахувань якджерело формування власних фінансових ресурсів.

Основніфактори, що обумовлюють розмір амортизаційних відрахувань, узагальнено на рис.3. Після аналізу видів амортизації доцільно буде розглянути методирозрахунку амортизації

1.3.Методи розрахункуамортизації основних фондів

Вкраїнах з розвиненою економікою підприємства мають можливість самостійноговибору методу амортизації та розробки на цій підставі власної амортизаційноїполітики.

Амортизаційна політика підприємства — це цілеспрямована діяльністьпідприємства з вибору та застосування одного з можливих (законодозволених)методів амортизації з метою максимізації обсягу власних фінансових ресурсівпротягом амортизаційного періоду.

Характеристика найбільшрозповсюджених в світовій практиці методів амортизації наведена у табл. 2.

Таблиця 2

Характеристика можливих методичних підходів до амортизаціїосновних фондів підприємств.

Назва методу Характеристика методу Оцінка доцільності застосування 1.Виробничий метод. Амортизація проводиться пропорційно інтенсивності використання об'єкта амортизації. Забезпечує сталий рівень амортизації в складі валових витрат, пов’язує амортизацію з отриманням доходів від експлуатації об'єкта амортизації. 2.Прогресивна амортизація (метод суми ров). Без зміни амортизаційного періоду передбачає застосування більш високих норм амортизації в перші періоди експлуатації. Враховує фактор морального звосу та зниження доходів в міру морального старіння основних фондів. 3. Дегресивна амортизація (метод залишку, що знижується). Норми амортизації застосовуються до залишкової вартості основних фондів, що скорочує обсяг амортизаційних відрахувань та подовжує амортизаційний період. Дозволяє відшкодувати витрати на створення основних фондів протягом більш тривалого періоду, відповідно забезпечити зростання балансового прибутку. 4. Прискорена амортизація. Передбачає застосування більш високих ворм амортизації з відповідним скороченням амортизаційного періоду. Враховує потребу в більш швидкому відшкодуванні витрат по створенню основних фондів, є по суті формою кредитування підприємств, дозволяє знизити балансовий прибуток та зменшити обсяг податкових платежів.

Амортизаціянараховується на основні засоби, що мають обмежений строк корисноїексплуатації, який визначається самим підприємством з урахуванням такихфакторів:

· очікуваної потужності або фізичноїпродуктивності об’єкту;

· очікуваногофізичного зносу;

· моральногозносу;

· правовихабо аналогічних обмежень у використанні об’єкту.

Метод амортизаціїповинен забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі івідображати спосіб, завдяки якому економічна вигода від даного активуспоживається підприємством. Це означає, наприклад, що якщо автомобільвикористовується для доставки вантажів заказчикам, його амортизацію доцільнонараховувати на основі пробігу в кожному звітному періоді.

Всвою чергу, амортизація службового автомобіля керівника може нараховуватисяметодом прямолінійного списання.

Класифікаціяметодів амортизації основних засобів приведена на рис. 4. Для їх ілюстраціїбудемо використовувати наступний приклад.

Приклад.Собівартість придбаного станка складає20000 грн., а строк його корисної експлуатації рівний 4 рокам. Очікується, щоцей станок буде мати ліквідаційну вартість 2000 грн.

Метод рівномірної амортизації

Рівномірнаамортизація досягається переважно за допомогою метода прямолінійного списання.

Методапрямолінійного списання. При використанні методапрямолінійного списання вартість об’єкту основних засобівсписується рівними частинами на проміжку всього періоду його експлуатації.Сума річних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома шляхами.При першомуспособі розрахунок проводиться поділом вартості об’єкту, що підлягаєамортизації, на строк його корисної експлуатації.

Внашому прикладі сума щорічних амортизаційних відрахувань становить:

( 20000 – 2000 )/4 =4500 грн.

Придругому способі сума щорічних відрахувань визначається множеннямвстановленої або розрахованої річної норми амортизації на першочергову вартістьоб’єкту (за відрахунком його ліквідаційної вартості ).

Внашому прикладі річна норма амортизації становить 25%

(100/4 ) та, відповідно, сума щорічних відрахувань складе:

( 20000 – 2000)*25/100 = 4500 грн.

Розрахунок амортизаційнихвідрахувань при використанні метода прямолінійного списання приведено в таблиці3.

Аналізуючиці розрахунки можна сказати що цей методмаєсвої преваги танедоліки.

Перевагиданогометоду являється простота розрахунку та рівномірність розподілу сумиамортизації між обліковими періодами, що забезпечує співставленість вартостіпродукції з доходом від її реалізації.

Недолікомйоговважають те, що він не враховує моральний знос, відмінності виробничоїпотужності основних засобів в різні роки їх експлуатації та необхідністьзбільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Таблиця3 Розрахунок амортизації методом прямолінійного списання

Рік

Розрахунок

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація ( знос )

Балансова вартість

—

20000

1/4*18000

4500

15500

1/4*18000

4500

9000

11000

1/4*18000

4500

13500

6500

1/4*18000

4500

18000

2000

ВСЬОГО

18000

Але,не дивлячись на недоліки, метод прямолінійного списання являється найбільшрозповсюдженим на практиці.

Методдегресивної ( прискореної ) амортизації.

При використанніприскореної амортизації в перші роки експлуатації основних засобів списуєтьсябільша ( основна ) частина їх вартості. Прискорена амортизація означає щорічнезменшення суми амортизаційних відрахувань.

Доцільністьзастосування методів прискореної амортизації пояснюється наступними причинами:

· найбільша інтенсивність використанняосновних засобів припадає на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично іморально ще являються новими;

· накопичуються засоби для заміниамортизуємого об’єкту у виподкуйого швидкого морального старіння та інфляції;

· забезпечує можливість збільшення часткивитрат на ремонт амортизуємих об’єктів, яка приходиться на наступні роки їхвикористання, без відповідного збільшення витрат виробництва ( за рахунок того,що сума нарахованої амортизації в ці роки зменшується ).

Найбільшрозповсюдженими методами прискореної амортизації являються метод суми цифрроків ( кумулятивний метод ) і метод зменшення залишку.

Методсуми цифр років ( кумулятивний метод ). Сумацифр років – це результат додавання порядковихнометів тих років, на протязі яких функціонує об’єкт.

Унашому випадку, оскільки строк служби станка становить 4 роки, сума цифр роківдорівнює:

1 + 2 + 3 + 4 = 10.

Відповідно цьому методу річна нормаамортизації визначається як відношення строку служби, що залишився ( на початокзвітного періоду ) до суми цифр років.

Внашому прикладі ця норма складає: в 1-й рік – 4/10, в 2-й – 3/10, в 3-й – 2/10,в 4-й – 1/10.

Длявизначення річної суми амортизаційних відрахувань норма амортизаціївідповідного року множиться на різницю між початковою вартістю об’єкта і йоголіквідаційною вартістю ( табл. 4 )

Увипадку, якщо строк експлуатації об’єкта достатньо тривалий, сума цифр роківвизначається по формулі кумулятивного числа:

( n+ 1 )*n/2 = ( 4 + 1)*4/2 = 10 років.

Таблиця4Розрахунок амортизації методом суми років

Рік

Розрахунок

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація ( знос )

Балансова вартість

—

20000

4/4*18000

7200

12800

3/4*18000

5400

12600

7400

2/4*18000

3600

16200

3800

1/4*18000

1800

18000

2000

ВСЬОГО

18000

Метод зменшеннязалишку. Метод зменшення залишку передбачає визначення суми амортизаційнихвідрахувань множенням балансової вартості об’єкту основних засобів на початокзвітного періоду на постійну норму амортизації. Ця норма розрахавується поформулі:

Нормаамор-ї=1–( ліквідаційна вар-ть/собівар-ть об’єкту ) ^1/n

де n – кількість років корисноїексплуатації об’єкту.

У нашому випадку норма амортизаціїдорівнює:

1 –( 2000/2000 )^1/4= 1 – 0,5623 = 0,437 ( 40% )

Використавуя данунорму, отримаємо розрахунок амортиза-ційних відрахувань по рокам ( табл. 5 ).

Таблиця5 Розрахунок амортизації методом зниження залишку

Рік

Розрахунок

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація ( знос )

Балансова вартість

—

20000

44%*20000

8800

11200

44%*11200

4928

13728

6272

44%*6272

2760

16488

3512

44%*3512

1545

18033

1967

—

Різновидом розглянутого метода являєтьсяметод подвійного зниження залишку. При цьому методі в якості норми амортизаціївикористовується подвійна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахованаметодом прямолінійного списання.

Для розрахунку річної сумиамортизаційних відрахувань отриману норму амортизації слід помножити набалансову вартість об’єкта до початку звітного періоду.

Аморт-нівідрахування = 2*норма аморт-і*балансова варт-ть

В нашому прикладі річна нормаамортизації станка складає 25%. Відповідно. Подвійна норма буде дорівнювати50%.

Розрахунок амортизації для кожногороку корисної експлуатації станка з використанням даної норми приведен в табл.6.

Слід відмітити, що ліквідаційнавартість станка в даному випадку не приймається на увагу при розрахунку сумамортизаційних відрахувань.

Сума амортизації останнього рокурозраховується таким чином, щоб залишкова вартість об’єкта в кінці періоду йогоексплуатації була не менше його ліувідаційної вартості.

Таблиця6Розрахунок амортизації методом подвійного зниженнязалишку

Рік

Розрахунок

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація ( знос )

Балансова вартість

—

20000

50%*20000

10000

50%*10000

5000

15000

5000

50%*5000

2500

17500

2500

—

2500

20000

—

В ряді країн норма амортизаціїзбільшується не в 2, а в 1,5, 3 або 4 раза. Так, у Франції застосовуютьсянаступні коефіцієнти: 1,5 – при строку служби об’єкта 3 – 4 роки; 2 – 5 – 6років; 2,5 – якщо строк служби об’єкта перевищує 10 років.

Однак найбільш часто, особливо вСША, застосовується метод подвійної норми амортизації.

Методи прогресивної ( повільної )амортизації.

Методипрогресивної амортизації передбачають поступове збільшення суми амортизаційнихвідрахувань на протязі строку експлуатації основних засобів.

Ці методи звичайно використовуютьсятільки в окремих галузях, таких як комунальне господарство і підприємства, якіздійснюють операції з нерухомістю.

До методів прогресивної ( повільної) амортизації відноситься метод амортизаційного фонду і метод ануітету.Особливістю цих методів являється те, що на відміну від інших методівамортизації вони передбачають дисконтування майбутніх грошових надходжень відінвестицій в основні засоби з використанням складних відсотків. У зв’язку з цимтакі методи амортизації інколи називають методами складних відсотків.

Ставка дисконту звичайно рівнавартості капіталу компанії або основуються на ній.

Метод амортизаційного фонду. При цьому методіодночасно з періодичним нарахуванням амортизації сума, рівна величиніамортизаційних відрахувань, вкладається в надійні цінні папери або депонуєтьсяна окремому рахунку.

Отримані відсотки по інвестиціямабо вкладам також зараховуються в амортизаційний фонд.

Таким чином, амортизаційний фондформується за рахунок двох джерел: амортизаційних відрахувань і отриманогодоходу у вигляді процентів від інвестицій або вкладів.

Величина амортизаційних відрахуваньрозраховується таким чином, щоб до кінця строку служби основних засобівамортизаційний фонд був рівний їх початковій вартості ( за вирахуваннямліквідаційної вартості ).

В результаті даний метод забезпечуєпоступове накопичення грошових ресурсів, необхідних для заміни зносившихсяоб’єктів без відволікання поточних фінансових ресурсів.

Припустимо, що в нашому прикладістанок амортизується за допомогою створення амортизаційного фонду вкладаннямйого засобів в 5% — ві цінні папери. Прценти по інвестиціям виплачуються одинраз на рік.

Річна сума відрахувань вамортизаційний фонд розраховується по формулі:

/>/>/> Аморт-ні собів-ть об’єкта – ліквідаційна варт-ть

відрахування майбутня вартістьануітету

Підставимо в цю формулу дані знашого прикладу:

/>/>/>/>/> Аморт-ні 20 000 — 2 000 4176

відрахування 4,3101

Розрахунок відрахувань вамортизаційний фонд приведен в табл. 7

Таблиця 7

Розрахунокамортизаційних відрахувань в умовах створення амортизаційного фонду

Рік Відрахува-ння в аморт. фонд Процент на залишок фонду ( 5% ) Загальне збільшення аморт. фонду Залишок аморт. фонду Витрати на амор-ію Накопи-чений знос Баланс. вар-ть — — — — — — 20000 1 4176 4176 4176 4176 4176 15824 2 4176 209 4385 8561 4385 8561 11439 3 4176 428 4604 13165 4604 13165 6835 4 4176 659 4835 18000 4835 18000 2000

Метод ануітету. При даному методісума річних амортизацій-них відрахувань розраховується по формулі:

Аморт.відрах-ня = ( собів-ть об’єкта – теперешня оцінка очікуваної ліквід. вар-ті )/теперешня вар-ть одиниці ануітету

Підставив даніпопереднього прикладу з використанням таблиці теперешньої вартості, отримаємо:

Аморт.відрах-ня = ( 20000 – ( 2000*0,8227))/3,546 = 5176 грн.

Розрахунок амортизації привикористанні методу амортизації приведено в табл. 8

Для окремих видів основних засобівнарахування амортизації відбувається на основі сумарного виробітку об’єкта завесь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру ( кількістьвиготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу тіа ін ).

Таблиця 8

Розрахунокамортизації методом ануітету

Рік Витрати на амортизацію Дохід від процентів ( 5% балансової вартості ) Нарахована амортизація Накопиче-ний знос Балансова вартість — — — — 20 000 1 5176 1 000 4 176 4 176 15 824 2 5176 791 4 385 8 561 11 439 3 5176 572 4 604 13 165 6 835 4 5176 342 4 834 17 999 2 001

Норма амортизації розраховується наодиницю діядьності ( виробництва, послуг ) по формулі:

/>/>Норма (собівар-ть об’єкта–ліквідаційна варт-ть)

/> амор-ії розрахунковий обсяг діяльності ( виробництва )

Припустимо, що у нашому прикладістанок був придбаний для виготовлення 90 000 од. продукції. Тоді нормаамортизації на оди-ницю продукції становитиме:

(20 000 – 2 000 )/90 000 = 0.2 грн./од.

На протязі строку експлуатаціїфактично виготовлено, од.:

1-й рік – 30 000; 2-й рік – 25 000;3-й – рік – 15 000; 4-й – 20 000. Виходячи з цього розрахуємо амортизаційнівідрахування ( табл. 9)

Таблиця 9

Розрахунокамортизації методом суми одиниць продукції

Рік Розрахунок амортизаційні відрахування Накопичена аморт-ія ( знос ) Балансова вартість — — — 20 000 1 0,2*30 000 6 000 6 000 14 000 2 0,2*25 000 5 000 11 000 9 000 3 0,2*15 000 3 000 14 000 6 000 4 0,2*20 000 4 000 18 000 2 000 Всього 18 000

Основним недоліком цього методуявляється те, що в ряді випадків важко визначити виробітку окремих об’єктівосновних засобів. У зв’язку з цим його використання доцільне тільки у томувипадку, коли можна заздалегідь визначитисумарний виробіток об’єкта.

Вибір методуамортизації основних фондів базується на розробці бізнес-плану діяльностіпідприємства протягомамортизаційного періоду та повинен враховувати такі фактори:

— темпи зростання обсягів діяльності та її доходності;

— темпи зростання поточних витрат;

— зміни в податковій політиці держави або податковому статуті підприємства;

— необхідність та час виконанняфінансових зобов'язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємстваабо проведення капітальних витрат за рахунок прибутку;

— прогнозований період експлуатації об'єкта амортизації до його ліквідації абопродажу, можливу ціну реалізації об'єкта амортизації;

— потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційногоперіоду.

Обгрунтуваннядоцільності застосування методу амортизації чи вибору з кількох можливихпередбачає проведення такої роботи:

1.Розрахунок розміру амортизаційних відрахувань по роках амортизаційного періоду.

2. Розрахунок обсягу чистогоприбутку, що залишається в розпорядженні підприємства по роках амортизаційногоперіоду.

3.Розрахунок грошового потоку підприємства по роках амортизаційного періоду,який визначається як сума амортизаційних відрахувань та чистого прибуткупідприємства.

4.Визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який сформованопротягом амортизаційного періоду з урахуванням фактора дисконту.

Критеріємвибору є максимальне значення теперішньої вартості грошового потоку, тобтовиконання вимоги:

чПn+ АМn

/>(1+ q)

дечПn — чистий прибуток n-гоперіоду;

АМn — амортизаційні відрахування n-го періоду;

q — дисконт;

k — тривалість амортизаційногоперіоду.

Наведена методика маєвикористовуватися при оцінці доцільності застосування прискореної амортизаціїосновних фондів в межах, що передбачені діючим законодавством.

1.4.Амортизаційнаполітика

Сформованіна початку господарської діяльності підприємства необоротні активи потребуютьпостійного управління ними. Метою управління необоротними активами є визначенняформ і методів фінансового управління необоротними активами підприємства впроцесі здійснення різних фінансових операцій та оптимального їх розміру.Основними завданнями управління необоротним активами є:

- визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій тарозширеній основі;

- визначення потреби в необоротних активах для збільшення обсягів виробництва;

забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведенню основних засоч нематеріальних активів;

— формуваннянеобхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів таогппмізація їх структури.

Важливимзавданням фінансового менеджменту в процесі управління необоротними активами єсвоєчасне й ефективне їх оновлення. В умовах ринкової економіки в процесіоновлення операційниx необоротних акпгвів необхідно враховувати негативнийвплив на цей процес рівня інфляції. Негативні наслідки мають подвійнийхарактігр. По-перше має місце необ'єктивна оцінка основних засобів. По-друге,незначні амортизаційні відрахування слугують причиною збільшення Інфляційногоприбутку і необгрунтованого зростання податкових платежів.

У господарськійпрактиці відомі два методи протидії негативному впливу інфляції.

Першийметод передбачає періодичнуіндексацію основних засобів. У цьому разі збільшується вартість основнихзасобів і амортизаційні відрахування, відсутній інфляційний прибуток.

Другийметод передбачає застосуванняприскореної амортизації. При цьому скорочується строк експлуатації основнихзасобів, зменшується вартість основних засобів, які морально застаріли і невиникає необхідності списувати нед о амортизовані основні засоби у зв'язку зморальним зносом.

Інтенсивністьоновлення операційних необоротних акгавів залежіпь від ступеня зносу основнихзасобів (фізичний та моральний). У процесі експлуатації основні засобипоступово втрачають свої початкові функціональні ознаки, і їх подальшевикористання у виробництві стає або технічно неможливим або економічнонедоцільним. Відновлення функціональних ознак окремих видів операційниxнеоборотних активів здійснюється шляхом ремонту. Якщо втрата цих ознакпов'язана із моральним зносом, тоді здійснюється заміна існуючих основнихзасобів більш сучасними та продуктивнішими.

Інтенсивністьоновлення окремих видів операційних необоротних активів залежить відзастосовуваної на підприємстві амортизаційної політики.

Слідзазначити, що чинним законодавством обмежена амортизаційна політикапідприємства. Так. відповідно до Закону України «Про внесення змін до ЗаконУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24 грудня 2002р. № 349 з 1 січня 2003 р. скасовано прискорену амортизацію об'єктів групи 3, тобтоактивної частини основних засобів. Водночас передбачено з 01 січня 2004 р.ввести нові більш високі норми амортизації по групах 1-3 основних засобів.

При цьомупідприємству надається право застосовувати нижчі, ніж передбаченозаконодавством, ставки амортизації об'єктів основних засобів.

Узазначеному Законі передбачене, що у разі проведення щорічної індексаціїбалансової вартості основних засобів капітальний дохід з метою оподаткування ненараховується, а сума такої індексації збільшує балансову вартість об'єкта.Крім того, збільшилася сума витрат на проведення поточного, капітальногоремонтів, поліпшення основних засобів, яку можна віднести на валові витрати. З1 січня 2003 р. на валові витрати можна віднести витрати, пов'язані зполіпшенням основних засобів у межах 10 % сукупної балансової вартості групосновних засобів на початок звітного п^лоду. Витрати, що перевищують10-відсоткову норму, відносяться на збільшення балансової вартості об'єктівгрупи 1 або сукупної балансової вартості груп 2, 3, 4 пропорційно до сукупноїбалансової вартості таких об'єктів цзупи 1 та груп 2. 3. 4 на початок звітногокварталу.

Обираючитой чи інший метод амортизації основних засобів, необхідно виходити з оцінкифінансового стану підприємства, його інвестиційних програм, стануматеріально-технічної бази, причому основним критерієм такої оцінки єдосягнення оптимального співвідношення між величиною одержаниx амортизаційнихкоштів і їх впливом на цінову конкурентоспро можність продукції підприємства(враховуючи, що амортизація — частіша собівартості продукції): ринкові ціни напродукцію підприємства можуть не витримати «перегріву» пов'язаного ззастосуванням прискорених методів амортизації.

1.5.Переоцінка основнихфондів

Переоцінкаосновних фондів — це доведення залишкової вартості основних засобів досправедливої. Згідно П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» справедливавартість — це сума, по якій можуть бути здійснені обмін чи активу оплатазобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежнимисторонами. Для основних засобів П(З)БУ 19 конкретизований порядок визначеннясправедливої вартості .

Порядоквизначення справедливої вартості основних засобів

Об'єкт визначення справедливої вартості Визначення справедливої вартості 1 2 Земля Ринкова вартість Будинки Ринкова вартість Машини Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість — відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки Устаткування Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість — відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки Інші основні засоби Відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки

Убільшості випадків справедлива вартість основних засобів — це їхня ринковавартість.

Інформаціюпро ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна одержати:

— зі зведень заводів-виготовлювачів;

— із прайс-листів посередників;

— з періодичних видань;

безпосередньона ринку;

вагентствах нерухомості, в експерта-оцінювача;

— зі збірників цін (видаваних, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

— у міському відділі цін.

Привеликій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об'єкта основнихзасобів — трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформаціїпредставлена вартість нових основних засобів; об'єкти, що знаходяться напідприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їхньої справедливоївартості представляє визначену проблему. У цьому випадку Вагонна дільниця можевикористовувати методики, застосовувані експертами-оцінювачами.

2. Практичні засадиздійснення амортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

2.1. Аналізамортизаційної політикина ЗАТ “Керамзит”

Відповіднодо чинного законодавства ЗАТ “Керамзит”як базу для нарахування амортизаціїзастосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на сумукапітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкоюна індекс інфляції.

Сумиамортизаційних відрахувань звітного періоду на підприємстві визначаютьсямноженням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів напочаток звітного періоду.

А=Ба *Н/100%,

де А — сума амортизаційних відрахувань, грн..

Ба — балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітногоперіоду, грн.;

Н — нормаамортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основнихзасобів, %.

Відповіднодо Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) основні фонди підприємства поділяються на такі групи:

група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в томучислі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування,вартість капітального поліпшення землі);

група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутовіелектронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське(офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1. 2 і 4.

група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного обробленняінформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування абодруку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові),мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів(предметів).

Відповіднодо цього ж Закону ЗАТ “Керамзит”використовує такі норми амортизації:

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків;

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших нормамортизації, що не перевищують норм, визначених Законом.

ЗАТ“Керамзит”відповідно до Закону застосовує щорічну індексацію балансовоївартості груп основних фондів та нематеріальниx активів на коефіцієнтіндексації, який визначається за формулою:

Кі=[І(а-1)-10]:100,

де І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якогопровадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Відповідно до фінансової звітності підприємства, за останні трироки амортизацій відрахування його становити наведені нижче величини.

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду,тобто на 1 січня 2007 року, за своєю первісною вартістю становити 2581,3 тис.грн.

Залишкова вартість основних засобів – 1353,0 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група – 774,39 тис. грн.

2 група – 516,26 тис. грн.

3 група – 1032,52 тис. грн.

4 група – 258,13 тис. грн.

Таблиця 10

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості заподатковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

Група основних засобів Квартал Амортизаційні відрахування за квартал Накопичена амортизація (знос) на кінець кварталу Залишкова вартість на початок звітного кварталу 1 1 774,39* 2% =15,49 15,49 774,39 /> 2 758,90* 2%= 15,18 30,67 758,90 /> 3 728,23 *2% =14,56 45,23 728,23 /> 4 683 * 2% =13,66 58,89 683 /> Разом у 1 групі 58,89 58,89 /> 2 1 516,26*10%=51,63 51,63 516,26 /> 2 464,63*10%=46,46 98,09 464,63 /> 3 366,54*10 %=36,65 134,74 366,54 /> 4 231,80*10% =23,18 157,92 231,80 /> Разом у 2 групі 157,92 157,92 /> 3 1 1032,52*6% =61,95 61,95 1032,52 /> 2 970,57* 6% =58,23 120,18 970,57 /> 3 850,39* 6 % =51,02 171,21 850,39 /> 4 679,18 *6% = 40,75 211,96 679,18 /> Разом у 3 групі 211,96 211,96 /> 4 1 258,13*15%=38,72 38,72 258,13 /> 2 219,41*15% =32,91 71,63 219,41 /> 3 147,78* 15% = 22,17 93,80 147,78 /> 4 53,98* 15% =8,10 101,90 53,98 /> Разом у 4 групі 101,90 101,90 />

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періодутобто на 1 січня 2004 року, за своєю первісною вартістю становили 2577,2тис.грн.

Залишкова вартість основних засобів – 1317,9 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група – 773,16 тис. грн

2 група — 515.44 тис. грн.

3 група – 1030,88 тис. грн.

4 група – 257,72 тис. грн.

Таблиця 11

Група основних засобів Квартал

Амортизаційні

відрахування за квартал

Накопичена амортизація (знос) на кінець кварталу Залишкова вартість на початок звітного кварталу » 1 1 773,16*2 % = 15,46 15,46 773,16 /> 2 757,70*2%=15,15 30,62 757,70 /> 3 727,08*2%- 14,54 45,16 727,08 /> 4 681,92* 2%= 13,.64 58,80 681,92 /> Разом у 1 групі 58,80 58,80 /> 2 1 515,44*10% = 51,54 51,54 515,44 /> 2 463,90 *10% =46,39 97,93 46,90 /> 3 365,96 * 10%=36,60 134,53 365,96 /> 4 231,43 * 10% = 23,14 157,67 231,43 /> Разом у 2 групі 157,67 157,67 /> 3 1

1030,88 * 6 % = 61,85

61,85 1030,88 2 969,03 * 6%= 58,14 119,99 969,03

/> 3 849,03*6%=50,94 17,94 849,03

/> 4 678,10* 6% = 40,69 211,62 678,10

/> Разом у 3 групі 211,62 211,62 />

4 1 257,72* 15 % = 38,66 38,66 257,72

/> 2 219,06* 15% =32,86 71,52 219,06

/> 3 147,54* 15% =22,13 93,65 147,54

/> 4 53,90* 15%=8,08 10,73 53,90

/> Разом у 4 групі 101,73 101,73 />

/> /> /> /> /> /> /> /> /> />

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду,тобто на 1 січня 2005 року, за своєю вартістю становили 2577,2 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів – 1290,4 тис.грн… У складіосновних засобів:

1 група – 773,16 тис. грн.

2 група – 515,44 тис. грн.

3 група – 1030,88 тис. грн.

4 група – 257,72 тис. грн.

Таблиця 12

Група основних засобів Квартал

Амортизаційні

відрахування за квартал

Накопичена амортизація (знос) на кінець кварталу Залишкова вартість на початок звітного кварталу 1 1 773,16 *2%= 15,46 15,46 773,16 /> 2 757,70 * 2 %= 15,15 30,62 757,70 /> 3 .727,08*2% = 14,54 45,16 727,08

/> 4 681,92* 2 %= 13,64 58,80 681,92

/> Разом у 1 групі 58.80 58,80 />

2 1 515,44 * 10% =51,54 51,54 515,44

/> 2 463.90 * 10% = 46,39 97, 93 463,90

/> 3 365,96 *10% = 36,60 134,53 365,96

/> 4 231,43 * 10% = 23,14 157,67 231,43

/> Разом у 2 групі 157,67 157,67 />

3 1 1030,88 * 6% = 61,85 61,85 1030,88

2 969,03 • 6%=58,14 119,99 969,03

/> 3 849,03 — 6%= 50,94 170,94 849,03

/> 4 678,10 • 6% = 40,69 211,62 678,10

/> Разом у 3 групі 211,62 211,62 />

4 1 257,72 х 15% = 38,66 38,66 257,72

/> 2 219,06 х 15% = 32,86 71,52 219,06

/> 3 147,54 х 15% = 22,13 93,65 147,54

/> 4 53,90 х 15% =8,.08 101,73 53,90

/> Разом у 4 групі 101,73 101,73 />

Такимчином, нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість визначити поточнувартість не зношеної частини основних засобів, а також вартість тієї їхчастини, яка відноситься на виробництво продукції. Одночасно визначаєтьсянагромаджувана частина фінансових ресурсів для наступного заміщення основнихзасобів, які вибувають з виробничого процесу через зношення

3.Обгрунтування поліпшення амортизаційної політикина ЗАТ

“Керамзит”

Підприємство використовує бетономішалку. Нижче наводятьсяпоказники, що характеризують умови її застосування:

- первісна вартість – 125,0 тис. грн.

- очікуваний період використання — 10 років;

- ліквідаційна вартість – 15,0 125,0 тис. грн.

- до кінця очікуваного строку використання залишається- 2 роки;

- підприємство планує (очікує) за допомогою згаданогопристрою надати послуг на суму 2000,0 тис. грн

- місячний фактичний обсяг надання будівельних послуг– 20,0 тис. грн

- сума нарахованого зносу за роки експлуатації – 90,0тис. грн.

Визначимо, який метод нарахування амортизації є найбільш вигіднийдля підприємства. Визначаємо норму амортизації:

На — [(Ви — Вл) / (Вп х Тсл)] * 100 %

, де На — норма амортизації.

Вп — первісна вартість ОФ (основних фондів).

Вл — ліквідаційна вартість ОФ.

Тсл — термін служби ОФ, визначений технічною документацією:

На — [(125,0 * 15,0) / (125,0 * 10)] х 100 %= 8.8 %.

Бетономішалка належить до третьої групи основних фондів.

1) залишковий метод визначення амортизації обладнання (див.табл. 13)

А=(Ба* На)/100%. де А — сума амортизаційних відрахувань, грн.

Ба — балансова вартість бетономішалки на початок звітного періоду.

Таблиця 13

Визначення амортизації обладнання залишковим методом на ЗАТ“Керамзит”

РІК Ба, тис. грн. На, %

А, тис. грн.

1 125 8,8 11,0 2 114 8,8 10,03 3 103,97 8,8 9,15 4 94,82 8,8 8,34 5 86,48 8,8 7,61 6 78,87 8,8 6,94 7 71,93 8,8 6,33 8 65,60 8,8 5,77 9 59,83 8,8 5,27 10 54,56 8,8 4,80 Накопичена амортизація 75,24

125,0 тис грн. -75.24 тис. грн. = 49,76 — ліквідаційна вартість.

2) прямолінійний метод обчислення амортизації (див. табл. 14):

А = Ва/Тп=(125-15)/10 = 11 (тис. грн.)

Ба — вартість, яка амортизується.

Тп — термін корисного використання бетономішалки.

Обчислення амортизації прямолінійніш методом на ЗАТ“Керамзит” Таблиця 14

РІК Ба, тис.грн. А, тис. грн. 1 114 11

103 11 3 92 11 4 31 11 5 70 11 б 59 11 7 48 11 8 37 11 9 26 11 10 13 11 Накопичена амортизація /> 110 /> /> /> /> />

Таким чином, при розрахунку прямолінійним способом ліквідаційнавартість бетономішалки становить 15 тис.грн.

3) метод прискореного зменшення залишкової вартостібетономішалки (див. табл. 15):

А=(Ба *2На)/100%.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості бетономішалки на ЗАТ“Керамзит”

Таблиця 15

РІК Ба, тис. грн. На, % А, тис. грн. 1 125,0 17,6 22,0 2 103,0 17,6 18,123 3 84,872 17,6 14,937 4 69,935 17,6 12,309 5 57,626 17,6 10,142 6 47, 484 17,6 8,357

39,127 17,6 6,886 8 32,241 17,6 5.674 9 26,567 17,6 4,676 10 21,891 17,6 6,891 Накопичена амортизація /> /> 110

Таким чином, при розрахунку прямолінійним способом ліквідаційніївартість бетономішалки становить 15 тис.грн..

4) кумулятивний метод обчислення амортизації:

а) додаємо всі роки амортизації об'єкта:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8 + 9 + 10= 55.

б) утворюємо дроби: 1/55. 2/55...10/55 і множимо їх у зворотномупорядку на початкову вартість бетономішалки (див. табл. 16):

Таблиця 16

Обчислення амортіпації кумулятивним методом на ЗАТ“Керамзит”

РІК

Ба, тис. грн.

На, %

А, тис. грн.

125,0

10/55

22,7 3

125,0

9/55

20,45

125,0

8/55

18,18

125,0

7/55

15,01

125,0

6/55

13,64

125,0

5/5 5

11,36

125,0

4/ 55

9,09

125,0

3/55

6,82

125,0

2 /5 5

4,55

125,0

1/55

2,27

Накопичена амортизація

/> />

125

Таким чином, ліквідаційна вартість бетономішалки, при розрахункукумулятивним методом, становить 0 грн.

5) виробничий метод обчислення амортизації:

А = фактичний місячний обсяг продукції * виробнича ставкаамортизації,

Виробничаставка амортизації = вартість, що амортизується / загальний обсяг продукції, який підприємство

Виробнича ставка амортизації = вартість, що амортизуєтьсязагальній обсяг продукції, які пі підприємство передбачає виконати за періодексплуатації об'єкта.

Виробнича ставка амортизації = 125,0 / 2000,0 = 0,0625

А = 20 х 0,0625 = 1.25 (тис. грн.) — місячна сума амортизації

1,25 х 12 = 15 (тис. грн.) — річна сума амортизації

125,0 – 90,.0 = 35 (тис. грн.) — залишилось на 2 останні рокиексплуатації

35.0 — 15.0 — 20 (тис. грн.)

20.0 — 15.0 = 5 (тис. грн.) — ліквідаційна вартість за данимметодом.

Таким чином, розрахувавши амортизацію обладнання різними методами,можна зробити висновок, що найкращим методом розрахунку амортизації для здійсненняоптимальної амортизаційної політики, є кумулятивний. оскільки при розрахункуцим методом обладнання повністю амортизується, тобто на час закінчення йогослужби вартість повністю переноситься на вартість продукції.

ВИСНОВКИ

Отже,основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного(матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко -економічногостаріння. Під фізичним (матеріальний) спрацьовуванням основних виробничихфондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісниx техніко — експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшенняїхньої реальної вартості — економічного спрацьовування. На швидкість і розмірифізичного спрацювання основних фондів випивають їхня надійність та довговічність,спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічнихпроцесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікаціяробітників, інші організаційно-технічні фактори.

Безперервнийпроцес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих ітехнічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобівпраці в натурі є поступове від шкодування їхньої вартості, яке здійснюєтьсячерез амортизаційні відрахування (амортизацію). Амортизація основних фондів — це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці навартість продукції з метою її повного від шкодування. Ефективністьвідтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатаціїпередовсім активної частини основних фондів, тобто від періоду їхньогофункціонування у виробництві відповідно до первісного технологічногопризначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатаціїпо-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

На сьогоднівідсутні чіткі правила(рекомендації) щодо вибору методу амортизації, який був би найкращий дляпідприємств різних організаційно-правових форм та галузей, об'єктів основнихзасобів та способів їх використання.

Підприємстваможуть нараховувати амортизацію основних засобів (крім інших необоротнихнематеріальних активів), згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерськогообліку " «Основні засоби», затвердженим НаказомМіністерства фінансів від 27 квітня 2000 року № 92, який набув чинності з 1липня 2000 року, застосовуючи такі методи: прямолінійний; зменшення залишковоївартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

Три останніє методами прискореної амортизації. Крім того, підприємство може застосовуватинорми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.Але. на жаль, поки що на практиці підприємства змушені застосовувати лишеметоди нарахування амортизації, передбачені п.26 Положення (стандарту) "«Основні засоби»: «підприємство може застосовувати норми іметоди нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством».Тому, що навряд чи на підприємстві підуть сьогодні на ризик нараховуватиамортизацію одним із інших п'ять методів, оскільки використання їх не передбаченоподатковим законодавством.

Відповіднодо чинного законодавства ЗАТ “Керамзит” як базу для нарахування амортизації застосовуєзалишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкоюна індекс інфляції.

Розрахувавшиамортизацію обладнання ЗАТ “Керамзит” різними методами, можна зробити висновок, що найкращимметодом розрахунку амортизації для здійснення оптимальної амортизаційноїполітики, є кумулятивний, оскільки при розрахунку цим методом обладнанняповністю амортизується, тобто на час закінчення його служби вартість повністюпереноситься на вартість продукції.

Cписоквикористаної літератури:

1. Економіка підприємства:Підручник. – В 2т. т1 / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.:Вид-во“ Хвиля – Прес ”, Донецьк:Мале підприємство“ Поиск ”, Т-во книголюбів.

2. Коробов М.Я. Фінанси промисловогопідприємства: Підручник. – К.: Либідь, 2000.

3. Мазаракі А.А. Економіка торговельногопідприємства. Підручник для вузів. – К.: “Хрещатик ”.

4. УшаковаН.М., Лігоненко Л.О. Фінанси підприємства:Опорний конспект лекцій. – К.:Видавничий центр КДТЕУ. Друкарня ВЦ КДТЕУ,1998.

5. Безуглий А. Про вилучення амортизаційнихвідрахувань підприємств // Економіка України. – 2001.

6. Безуглий А. Про вилучення частиниамортизаційних відрахувань та використання потужностей підприємств // ЕкономікаУкраїни. – 2000.

7. Безуглий А. Рискэкологических катастроф и амортизационная политика // Бизнес Информ. – 1998.

8. ВасильченкоГ. Формування інвестиційних ресурсів в Україні //Економічний часопис. – 2002

9. Вишневецький В., Липницький В.,Липницький Д. Про новий порядок амортизації основних фондів // ЕкономікаУкраїни. – 1998.

10. Губачова О., Обираемо метод нарахуванняамортизації основних засобів.-2000.

11. Лях Л., Короткевич О. Основне протиріччядержавної амортизаційної політики та шляхи подолання // Єкономіст.-№3,-2000.

12. Орлов П., Орлов С. Прискоренаамортизація і прискорене спрацювання основних фондів // Економіка України. –1999.

13. Орлов П., Орлов С. Державнаамортизаційна політика та її відбиття в стандартах бухгалтерського обліку //ЕкономікаУкраїни.-2000.

14. Чуй І.Р. Фінансовий стан підприємства //Фінансі України. – 1999. –

15. Хмелевський Є. Амортизаційна політика йоновлення промислово-виробничих основних фондів // Економіка України. – 1999.

16. Экономикапредприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И.Волкова. – М.: ИНФРА – М.

17. Экономикапредприятия: Учебник для вузов / В.Я.Горфинкель, Е.М.Купряков, В.П.Прасолова идр.; Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М.Купрякова. – М.: Банки и биржи,ЮНИТИ.

ДодаткиРисунок 1

Види фізичногоспрацювання і техніко – економічного старіння засобів праці та форми їхусунення.

/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>

Часткове

Повне

Усувне ( тимчасове )

Неусувне ( постійно накопичуване)

/>/>/>/>

Фізичне спрацювання

Техніко – економічне старіння

Форми усунення спрацювання і старіння засобів праці

МОДЕРНІЗАЦІЯ

ЗАМІНА РЕМОНТ

Таблиця1

Відмінності в порядкуамортизації основних фондів та нематеріальних нематеріальних активівпідприємства в період до і після 1.07.1997 р.

Відмінності Порядок амортизації, що діяв до 1.07.1997 р. Порядок амортизації, що діє з 1.07.1997 р.

1. Суть поняття

амортизації

Погашення вартості основних засобів шляхом віднесення зносу (амортизації) за затвердже ними нормами на витрати ви робництва (обігу) протягом терміну, за який первісна вар тість повністю переноситься на витрати виробництва та обігу. Поступове віднесення витрат на придбання основних фондів, їх виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого доходу платника податку в межах певних норм. 2. Об'єкт амортизації. Балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів. Витрати на придбання, виготовлення та поліпшення основних фондів та нематеріальних активів. 3. Наслідки амортизації для визначення по даткової бази. Відносилась на витрати виробництва (обігу) і, відповідно, зменшувала балансовий прибуток підприємства. Відноситься на зменшення скоригованого валового доходу платника податку. 4. Процедура обліку основних фондів та нарахування амортизації. Складна, диференційовані норми амортизації за видами основних фондів, потреба в по-об'єктному обліку. Спрощена, єдині норми амортизації в рамках 3 груп основних фондів, пооб'єктний облік тільки щодо основних фондів групи 1. 5. Можливість індексації вартості. За рішенням Міністерства фінансів України. Можливість проведення щорічної індексації з урахуванням індексу інфляції відповідного року, при умові, що Іінф>1,1. 6. Можливість проведення прискореної амортизації. За встановленним переліком основних фондів із застосуванням встановлених норм амортизації, збільшених вдвічі. За основними фондами групи 3, що придбані після 1.07.1997 р. за диференцьованими (по роках, експлуатації) нормами амортизації.

7. Можливість

амортизації поліпшень основних фондів.

Витрати на капітальний ремонт підлягають амортизації в

загальному порядку, витрати

на поточний ремонт в повному обсязі відносяться на витрати (собівартість).

У розмірах, що не перевищують 5% сукупної балансової

вартості, в повному обсязі відносяться до валових витрат у періоді їх проведення. В інших випадках — збільшують балансову вартість та амортизуються

в загальному порядку.

8.Особливості

амортизації легкових автомобі

лів.

Не існувало.

Витрати на придбання, ремонт, та модернізації легкових автомобілів, крім підприємств, що на

дають платні послуги з перевезення. Не підлягають амортиза

ції та проводяться за рахунок прибутку.

9. Особливості

амортизації не

виробничих

основних фондів.

За рахунок чистого прибутку. Амортизація не передбачена законодавством.

10.Особливості

амортизації при виведені з експлуатації.

На час виведення з експлуатації амортизація не проводиться.

У разі ліквідації, капітального ремонту, реконструкції або консервації за рішенням підприємства або Кабінету Міністрів України на час виведення основних фондів групи 1 амортизаційні відрахування не нараховуються. По інших групах — балансова вартість не змінює ться, амортизаційні відрахування нараховуються. У разі вимушеної заміни з незалежних обставин:

а) балансова вартість об'єкта групи 1, що підлягає вимушеній заміні, збільшує валові витрати певного періоду;

б) балансова вартість груп 2,3 не змінюється, амортизаційні відрахування нараховуються.

11.Особливості амортизації ос

новних фондів, що введені в експлуатацію до 1.07.1997р.

Не визначені. Встановлені норми амортизації використовуються до залишкової вартості основних фондів на 1.07.1997 р. 12. Тривалість амортизаційно-го періоду. Нормативний термін експлуатації.

по групі 1 –до досягнення одним о'єктом вартості 100 неоподаткованих

мінімумів доходів громадян.

по групі 2

до досягнення балансової вартості групи нульового значення.

Мазаракі А.А. Економікаторговельного підприємства. Підручник для вузів. – К.:“ Хрещатик ”,1999. – с.650 – 651

Фактори, що обумовлюють обсягиамортизаційних відрахувань.

Рисунок

Класифікаціяметодів амортизації основних засобів

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> /> />

Прямолінійного списання

<td/>

Понижуючого залишку