Реферат: Інфляція та інвестиційна діяльність
Міністерствоосвіти і науки України
Національнийуніверситет харчових технологій
Кафедраменеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Контрольнаробота
здисципліни: “Міжнародний фінансово – інвестиційний менеджмент”
Виконала:
студентка 6 курсу
(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД
Перепада Алла
Перевірив:
Викладач
Стахурська Світлана Валеріївна
Київ– 2009
Зміст
1. Визначення впливу інфляції на результати інвестиційної діяльності
2. Інвестиційна діяльність міжнародних корпорацій
3. Задача 1 варіант № 1
4. Задача 2 варіант № 1
Список використаної літератури
1. Визначення впливу інфляції на результатиінвестиційної діяльності
У фінансово-інвестиційній практиці постійнодоводиться зустрічатися з впливом інфляції, яка з часом знецінює вартістьгрошових коштів.
Для оцінки інфляції використовують такіпоказники:
1) темп інфляції (Ті) – характеризуєприріст середнього рівня цін в певному періоді і виражається в частках одиниці;
2) індекс інфляції (Іі) – загальний темпросту.
Іі = 1 + Ті
При розрахунках, пов’язаних з коригуваннямгрошових потоків з урахуванням інфляції використовують такі поняття сумигрошових коштів:
номінальна вартість грошових коштів – безурахування зміни інфляції;
реальна вартість грошових коштів – зурахуванням зміни інфляції.
Розрізняють три варіанти (випадки)врахування інфляції в інвестиційних проектах:
при коригуванні нарощеної суми грошовихкоштів;
при формуванні ставки відсотку, якавикористовується для нарощення та дисконтування;
при визначенні рівня доходу від інвестицій.
Розглянемо ці три випадки конкретніше.
Врахування інфляції при коригуванні нарощеноїсуми грошових
коштів
Sp = />/> ,
де Sp – реальна майбутня вартість;
Sн – номінальна майбутня вартість.
Якщо одразу відома процентна ставка тапрогнозні індекси інфляції, то Sp можна розрахувати таким чином:
Sp = />/>
Врахування інфляції при формуванні ставкивідсотку, яка використовується для нарощення та дисконтування з урахуваннямінфляції
Загалом реальна процентна ставка (ір) зурахуванням інфляції формується так:
ір = і — Ті
При порівнянні номінальної ставки відсотку(і) з темпом інфляції (Ті) можливі три ситуації:
і = Ті – в цьому випадку не буде приростуреальної вартості грошей, приріст поглинається інфляцією;
і > Ті – реальна вартість грошейзростає, не дивлячись на інфляцію;
і < Ті – в цьому випадку інвестування єзбитковим.
В світовій практиці необхідна ставкадисконту з урахуванням інфляції визначається з формули Фішера:
(1+ ір) * (1+ Ті) = 1+ і ,
звідси:
/>
Врахування інфляції при визначенні рівнядоходу від інвестицій з урахуванням інфляції
При формування рівня доходів від інвестиційз урахування темпу інфляції передбачається визначати розмір так званої"інфляційної премії":
П = Др * Ті
Д = Др + Пі = Др * (1 + Ті ),
де Д – загальна сума доходу;
Др – дохід ринковий;
Пі – "інфляційна" премія.
/> Рівень доходу
/>
"Інфляційнапремія "
Загальна
сума доходу
/>/>Дохід
ринковий
/>
Темп інфляції
Рис. 1. Залежність номінальної суминеобхідного інвестиційного доходу і розміру "інфляційної премії" відтемпу інфляції
Метод спрощення інвестиційних розрахунків.
Оскільки прогнозування темпів інфляції єскладним і в значній мірі ґрунтується на припущеннях, то допускають і наступнийметод: вартість інвестованих коштів при їх наступному нарощенні або вартість їхповернення при наступному дисконтуванні перераховується з національної валюти водну з міцних іноземних валют. Перерахунок здійснюється за курсом національногобанку на момент здійснення розрахунків. Після цього нарощення або дисконтуваннявартості коштів здійснюється за ставкою відсотку без урахування інфляції.Наприклад, при інвестуванні за рахунок кредитів комерційного банку за ставкудисконту беруть процентну ставку валютного кредиту цього банку.
Необхідність і сутність визначення вартостігрошей у часі
Фінансовий менеджмент потребує постійногоздійснення розрахунків, пов’язаних з надходженням грошових коштів в різніперіоди часу. Ключову роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей вчасі. У відповідності з концепцією вартості грошей в часі однакова сума грошейв різні періоди часу має неоднакову вартість: ця вартість в теперішній часзавжди є вищою, ніж в будь-якому майбутньому періоді. Зміну часової вартостігрошей можна пояснити наступним чином. Грошова одиниця в попередньому році булатакою ж, як і в поточному. Але наслідки інфляції чітко ілюструють, щокупівельна спроможність грошей змінюється з плином часу. Розглядаючи реальнувартість грошей, підприємці повинні брати до уваги не тільки руйнівні діїінфляції, а також і здатність інвестування, адже мета фінансового менеджменту — це можливість з грошей робити додаткові гроші. Багато підприємств мають декількаваріантів вкладення грошей, їх мета на цей час — обрати з цих варіантівнайбільш прибутковий.
Основними причинами втрачання вартостігрошей є: інфляція, наявність ризику і віддання підприємцями переваги наявнимгрошам.
Інфляція пов'язана із загальним підвищеннямцін у країні. Коли зростають ціни, падає вартість грошової одиниці. Враховуючите, що в майбутньому ціни зростатимуть, вартість грошової одиниці в наступніроки буде ще нижчою, ніж в попередні. Таким чином, купівельна спроможністьгрошової одиниці сьогодні вища, ніж буде завтра. Ризик або невпевненість умайбутньому також зменшують вартість грошей. Через невпевненість у майбутньомуризик з часом зростає. Більшість підприємців хоче уникнути ризику, тому вищецінує гроші, які є сьогодні, аніж ті, що мають бути в майбутньому. Ті суб'єктипідприємницької діяльності, які погоджуються віддати свої наявні гроші сьогоднів обмін на їх більшу кількість у майбутньому, жадають більш високої компенсаціїу вигляді певної винагороди за цей ризик.
Всі суб'єкти господарювання віддаютьперевагу наявним грошам, ніж очікуваним у майбутньому, тобто “симпатизують”високій ліквідності. Втіленням ліквідності і є наявні гроші. Якщо підприємецьінвестує ці гроші, сподіваючись доходів у майбутньому, тобто міняє гарантовані“живі” гроші на ризикованіші доходи у майбутньому, то цей “обмін” можливий заумови, що майбутні доходи повинні бути достатньо високі. Це необхідно, щобвиправдати ризик, на який погоджується інвестор, оскільки він сподівається нависоку винагороду як компенсацію за втрату ліквідності. Таким чином, ізвищевикладеного можна зробити наступні висновки :
1. Сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра.
2. Гроші втрачають свою вартість черезінфляцію, ризик, схильність до ліквідності.
Перехід до ринкової економіки супроводжуєтьсяпоявою нових для підприємств України видів діяльності. До них можна віднестивибір варіантів вкладання грошових коштів, оцінка ефективності інвестицій,тощо. Відкрито нові можливості використання капіталу: участь в різноманітнихризикових проектах, придбання цінних паперів, нерухомості; вкладання грошей надепозитні рахунки комерційних банків. Розміщуючи капітал в один з обранихпроектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладенігроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Таким чином, гроші набуваютьтакої об”єктивно існуючої характеристики, як часова вартість. В нашій країніінвестиційна діяльність для багатьох суб”єктів підприємницької діяльності єдещо новим видом діяльності, тому, коли фінансовий менеджер збирається обратитой чи інший варіант вкладення грошових коштів, він повинен чітко визначитивідповіді на основні запитання для здійснення інвестиційного проекту: якийпочатковий капітал, процентна ставка, період вкладення коштів, можливістьнарахування складного процента раз на рік чи частіше (з якою частотою?),репутація фірми, в справу якої інвестуються кошти, економічна та політичнастабільність в країні, тощо.
Розглянемо методичний інструментарій оцінкивартості грошей за простими відсотками.
При розрахунку суми простого відсотка впроцесі прирощення вартості використовується формула:
І = PV * n * i, де
І — сума відсотка за обумовлений періодчасу вцілому;
PV – початкова сума грошових коштів(теперішня вартість);
n – кількість інтервалів, по якихздійснюється розрахунок відсоткових платежів, в загальному обумовленому періодічасу;
і — відсоткова ставка, виражена десятковимдробом.
Майбутня вартість вкладання грошей сьогодніз урахуванням нарахованої суми відсотка визначається за формулою:
FV = PV + I = PV * ( 1 + n * i )
Множник ( 1 + n * i ) називають множникомабо коефіцієнтом нарощення суми простих відсотків.
( 1 + n * i ) завжди > 1.
Методичний інструментарій оцінки вартості грошейза складними відсотками
Для розрахунку майбутньої суми вкладу(вартості грошей) в процесі його прирощення за складними відсотками використовуєтьсяформула:
FV = PV * ( 1 + i )n, де
FV – майбутня вартість вкладу (грошовихкоштів) при його нарощенні за складними відсотками;
PV – початкова сума вкладу (грошовихкоштів);
і — відсоткова ставка, виражена десятковимдробом;
n – кількість інтервалів, по якихздійснюється кожний відсотковий платіж, в загальному обумовленорму періодічасу.
Відповідно, сума відсотка І в цьому випадкувизначається за формулою:
І = FV – PV.
Слід зазначити, що складний відсоток моженараховуватись декілька разів в межах одного року. Якщо m-кількість разівнарахування складного процента протягом року, тоді майбутня вартість FVдепозиту PV при ставці процента і після n років складає:
/>
Проблема “гроші-час” не нова, томувідпрацьовано зручні моделі та алгоритми, які дозволяють орієнтуватися всправжній вартості майбутніх дивідендів з позицій поточного періоду.
Різноманітність задач щодо визначення змінивартості грошей в часі можна звести у такі групи:
І. Компаундирування — визначення майбутньоївартості грошей. (FV, future value — майбутня вартість, англ.):
1.1. вкладених водночас на певний термінпід певний % (просте компаундирування);
1.2. вкладених рівними частками через рівніпроміжки часу під певний % — це визначення FV анюїтетів або ренти:
1.2.1. компаундирування звичайної(відстроченної) ренти — це визначення FV ренти, вклади по якій проводяться вкінці кожного періоду;
1.2.2. компаундирування вексельної ренти — визначення FV ренти, вклади по якій проводяться на початку кожного періоду.
ІІ. Дисконтування — визначення поточної(теперішньої) вартості грошей (PV, present value — теперішня вартість, англ.):
2.1. отримуємих в майбутньому водночас(просте дисконтування);
2.2. отримуємих в майбутньому через рівніпроміжки часу:
2.2.1. в кінці кожного періоду – цевизначення теперішньої вартості звичайних анюїтетів, або PV звичайної(відстроченної) ренти;
2.2.2. на початку кожного періоду — цевизначення PV вексельної ренти.
Як здійснюється оцінка грошей з урахуваннямзміни їх вартості у часі
З плином часу вартість грошей змінюється.Найдорожчими є ті гроші, які підприємство має сьогодні. Якщо воно очікуєотримати їх за певний період часу, то їхня теперішня вартість буде нижчою.Причиною цього є, по-перше, можливість інвестувати вільні кошти вже сьогодні зтим, щоб отримати додаткові прибутки; по-друге — є ризик неповернення грошей, атому чим більший період очікування, тим вищим буде ризик; по-третє — за періодочікування можливе зростання цін на активи, необхідні підприємству для провадженнядіяльності.
В умовах, коли надходження (вибуття) коштівочікуються через певні проміжки часу (більше 1 року), і за умови, що поточнаоцінка цих надходжень (платежів) є нижчою, ніж реальна сума до отримання (досплати), активи або зобов'язання підприємства оцінюються за теперішньоювартістю. Чим довший період очікування, тим меншою буде їх поточна оцінка.
Отже, розрахунок теперішньої вартостіпередбачає дисконтування, яке враховує зниження купівельної вартості грошей таризик їх неотримання (несплати).
Теперішня вартість — це дисконтована сумамайбутніх платежів (за мінусом суми очікуваного відшкодування), яка, якочікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайноїдіяльності підприємства.
Теперішня вартість майбутніх грошових надходженьвизначається за формулою :
ТВ = МВ * (1 + r)n, де
ТВ — теперішня вартість майбутніх грошовихнадходжень, грн;
МВ — майбутня вартість грошових надходжень,грн;
r — відсоткова ставка;
n — кількість періодів.
Наприклад, підприємство приймає рішення інвестуватикошти з метою отримання через 2 роки 2000 грн. Потрібно визначити суму, якуслід інвестувати, враховуючи, що ставка за відсотками становить 30% річних.
Теперішню вартість майбутніх грошовихнадходжень, тобто суму, яку потрібно вкласти сьогодні, щоб через 2 рокиотримати 2000 грн, визначаємо за формулою :
ТВ = 2000: (1 + 0,3)2 = 2000: 1,69 =1183,43 (грн).
Отже, підприємству необхідно вкласти вінвестиції 1183,43 грн, щоб за теперішньої ставки за відсотками отримати через2 роки 2000 грн.
Дисконтування грошових потоків здійснюютьза умови, що в найближчі періоди часу не буде надходження коштів за активи.Наприклад, виплати за активи, придбані на умовах фінансової оренди, абонадходження чи здійснення платежів за інвестиціями у довгострокові облігації,чи виплати за довгостроковими позиками. При розрахунку теперішньої вартостікористуються спеціальними таблицями.
Дисконтування здійснюють лише длядовгострокових активів та зобов'язань, за якими нараховуються відсотки.Концепція дисконтування грошових потоків не може бути використана для оцінкивсіх активів підприємства через неможливість точно визначити імовірні ставкидисконту та особливість оцінки цього активу на підприємстві, неможливістьвизнати вплив від його використання на фінансовий стан підприємства.
Вплив інфляції на оцінку інвестиційнихпроектів
Інфляція є постійною супутницеюекономічного життя планети з того моменту, коли гроші перестали вільнообмінюватися на золото і, навпаки, були введені обмеження на вивіз золота задержавний кордон. Таким чином, з початку XX ст. інфляція стала постійноюдійовою особою економічного життя, особливо після Другої світової війни.Інфляція впливає на обидві складові інвестиційного проекту: грошовий потік іставку дисконтування. Розглянемо, у який спосіб інфляція може бути врахованапри оцінюванні інвестиційного проекту.
Ставка дисконтування та інфляція. Колилюдина йде до банку і вкладає гроші на депозитний рахунок, вона відмовляєтьсявід їх споживання в даний момент. За таку відмову вона хоче одержати певнуплату, припустимо 10 %, щоб мати через рік можливість спожити більшу кількістьтоварів. Чи означає це, що через рік її купівельна спроможність збільшиться на10%?
Звичайно, що ні, якщо в суспільстві існуєінфляція. Припустимо, що її рівень становить 6 %. Це означає, що одиницятовару, яка коштує сьогодні 1 дол., завтра коштуватиме 1, 06 дол. Нехай людинапоклала в банк 100 дол. на один рік, а по завершенні цього року отримала 110дол. Вона вважає, що за 110 дол. зможе придбати 110 одиниць товару, які у минуломуроці коштували 1 дол. Але це не так, вона зможе придбати лише 110/1,06 = 103,8одиниць товару. Тобто купівельна спроможність людини зросла тільки на 3,8%, аіншу суму «з'їла» інфляція.
Для аналізу впливу інфляції на ставкудисконтування використовують такі визначення:
* реальна ставка — ставка, на яку реальнозбільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 3,8 %).
Ця ставка не враховує інфляції;
* номінальна ставка — ставка, на якуномінально (теоретично) збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку10%). Ця ставка враховує інфляцію. Для розрахунку реальної ставки застосовуютьтаку формулу:
Реальна ставка = (1 + Номінальна ставка) /(1 + Ставка інфляції) -1
Грошовий потік та інфляція. Аналізуючигрошовий потік, розрізняють два визначення:
* реальний грошовий потік — грошовий потіквід реалізації продукції, який розрахований без урахування інфляції;
* номінальний (дійсний) грошовий потік — грошовий потік від реалізації продукції, що розрахований з урахуванням темпівінфляції.
Це означає, що якщо в інвестиційномупроекті буде розрахований грошовий потік, відповідно до якого ціна на продукціюбуде збільшуватися щорічно на 2%, незважаючи на темпи інфляції (наприклад,завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з реальнимгрошовим потоком. У такому разі, коли ціни і пов'язаний із ними грошовий потікбудуть розраховані з урахуванням інфляції (тобто, наприклад, щорічно цінибудуть змінюватися на 5% через інфляцію і на 2% завдяки зростанню авторитетуторгової марки), ми матимемо справу з номінальним (дійсним) грошовим потоком.
Вибір ставки дисконтування. Загальнимпринципом під час оцінювання інвестиційних проектів є те, що для дисконтуванняслід використовувати ту ставку, яка була взята для розрахунку грошового потоку.Тобто у Ра31 використання номінальної ставки дисконтування необхідновраховувати номінальний грошовий потік, а при використанн реального грошовогопотоку — реальну ставку, о ° випадках результати мають бути однаковими.
Приклад. Припустимо, що підприємство А має такномінальний грошовий потік:
рік 0 — 1 000
рік 1 600
рік 2 650
Номінальна ставка процента дорівнює 14 %, аіндекс інфляції прогнозується на рівні 5%.
Яка ж ЧСВ проекту?
Розв'язання. При використанні номінальнихзначень ЧСВ дорівнює:
-1000 + 600/1,14 + 650/ (1,14*1,14) = 26,47
Використовуючи реальні значення необхідноспочатку визначити реальний грошовий потік:
Рік 0: — 1000,00
Рік 1: 600/1,05 = 571,43
Рік 2: 650/(1,05 * 1,05) = 589,57
Реальна ставка процента дорівнює:
1,14/1,05 – 1 = 0,0857143 (8,57143%.)
ЧСВ дорівнює:
-1000 + 571,43 / 1,0857143 + 589,57 /(1,0857143 * 1,0857143) = 26,47.
Як бачимо, в обох випадках значення ЧСВоднакове.
Для оцінювання інвестиційної привабливостізастосовують п ять основних методів, про які мова йшла вище.
Дослідження показують, що найпоширенішими єметоди чистої сьогоднішньої вартості і періоду повернення вкладених інвестицій.При цьому методи розрахунку дисконтуванням широко використовуються в США іпоступово набувають популярності в інших країнах.
Великий вплив на оцінку ефективностікапіталовкладень має рівень інфляції. Для урахування інфляції при оцінюванніінвестиційного проекту застосовують два методи:
1 Аналіз реального грошового потоку, привизначенні якого використовуються ціни без урахування інфляції;
2. Аналіз номінального грошового потоку,при розрахунку якого використовуються ціни з урахуванням інфляції.
2. Інвестиційна діяльність міжнароднихкорпорацій
Міжнародні корпорації – це великіоб'єднання промислових, торгових, транспортних або банківських фірм і компаній,діяльність яких виходить за межі країн базування, забезпечуючи для нихсприятливі позиції у сфері виробництва, збуту, закупівлі товарів і наданняпослуг.
Основні види міжнародних корпорацій:
1. Транснаціональні корпорації (ТНК) – їхняголовна компанія належить капіталу однієї країни, а філії розкидані по багатьохкраїнах світу. ТНК – це найбільші компанії переважно з однонаціональнимакціонерним капіталом і характером контролю над діяльністю всієї корпорації.ТНК здійснюють свою ділову активність в інших країнах, організовуючи там філіїта дочірні компанії, що мають самостійні служби виробництва та збуту продукції,науково-дослідні центри і ін. Типові приклади ТНК: фірми «ДженералМоторс», «Форд», концерн «Нестале».
2. Багатонаціональні корпорації (БНК) –головна компанія належить капіталу двох або більше країн, а філії організованів різних країнах. Це трести, концерни та інші виробничі об'єднання, що єміжнародними фірмами не тільки за ареалом своєї діяльності, але й за контролемнад ними. БНК об’єднують національні компанії двох або більше країн навиробничій і науково-технічній базах, що належать власникам цих країн.Наприклад: концерни «Юнілевер», «Фіат-Сітроєн».
3. Міжнародні корпоративні спілки –найчастіше набувають організаційної форми консорціумів. Утворюються навиробничій, науково-технічній і комерційній основі. Є спеціальними об'єднаннямипромислових, банківських та інших концернів, мета яких полягає у вирішеннімасштабних економічних завдань. Наприклад: консорціум «AirbusIndustry».
Одним із головних завдань інвестиційноїдіяльності корпорацій є прагнення до процедури злиття («поглинання»),в якій відображаються інвестиційні можливості компанії, напрями їїстратегічного розвитку та ефективність фінансового менеджменту. Мотиви дозлиття:
а) ефект синергізму (економія витрат,економія фінансів, підвищення результативності управління, посилення впливу наринку);
б) критерій компенсації оподаткування;
в) придбання фондів;
г) вкладання капіталу в різні підприємства;
д) особисті стимули менеджерів.
Типи «поглинань»:
1. Горизонтальне злиття – відбувається,коли одна фірма об'єднується з тією, яка має таке ж саме виробництво.
2. Вертикальне злиття – коли одна фірмаоб’єднується з іншою, яка є її постачальником або споживачем її продукції.
3. Конгенеретичний – означає близький заприродою та за діями, і тому відповідний тип злиття охоплює близькіпідприємства, але не виробників однієї продукції (горизонтальне злиття), абофірм, що знаходяться у зв'язку виробник – постачальник (вертикальне злиття).Прикладом конгенеретичного злиття є придбання Philip Morris компаній GeneralFoods і Kraft.
4. Конгломеративне злиття – має місце, колиоб'єднуються далекі підприємства.
Досліджуючи галузеві і регіональніособливості виробничої та інвестиційної діяльності провідних світовихтранснаціональних корпорацій, аналіз здійснимо на прикладі діяльності ТНК утрьох галузях світової економіки: автомобілебудівної промисловості, виробництвіелектроніки і електроустаткування і фармацевтичної промисловості.
Транснаціональні корпорації, що випускаютьавтомобілі і комплектуючи до них, займають провідне місце в світовій економіці.Так, за даними «Financial Times», сумарна ринкова капіталізація компаній цієїгалузі, які входять до списку «FT 500», у 2005 році становила 408,070 млрд.дол.
Проаналізуємо цю галузь на прикладі двохлідируючих в світі ТНК: «General Motors» і «Ford Motor».
У цих корпораціях у період з 1998 по 2002роки існувала єдина тенденція в зміні обсягів продажу. Так, з 1998 по 2000 рокивони зростали в обох ТНК: в корпорації «General Motors» зростання становило14,5%, в компанії «Ford Motor» — 25,1%. У 2000 році стався спад: в ТНК «GeneralMotors» на 4,0%, в корпорації «Ford Motor» на 10,1%. Загалом за останні 4 рокиобсяги продажу за рік в ТНК «General Motors» зросли на 9,9%, в компанії «FordMotor» — на 12,5%. Усереднений показник по двом ТНК становив 11,1%. Динамікаприбутків цих компаній істотно відрізнялася одна від одної. Так, в корпорації«General Motors» обсяг прибутку коливається від 2,956 млрд. дол. до 6,002 млрд.дол. у 1998 та 2000 роках, 4,452 млрд. і 601 млн. дол у 2000 і 2001 роках.
У компанії «Ford Motor» прибуток у 7 млрд.дол. у 1997 році змінився рекордним зростанням в 1998 році до 22 млрд. дол.Однак, після цього цей показник постійно зменшувався, і знизився до 5,453 млрд.дол. за 2001 рік.
У 2005 році компанія «Ford Motor» зайняла урейтингу 293 місце, її сумарна ринкова капіталізація склала 19 941,35 млн.дол., а річний оборот – 171 652 млн. дол. Що до «General Motors», то у цьому жроці ця компанія посіла 360 місце з ринковою капіталізацією у 16 600,24 млн.дол. і оборотом у 193 517 млн. дол.
Сукупний річний обсяг інвестицій ТНК«General Motors» після спаду у середині 90-х років постійно зростав, досягнувшина початку XXI ст. 31,5 млрд. дол. 2005 рік був також надто складним для цієїкомпанії, але все рівно інвестиції посилювалися, наприклад, для оновленнятоварного асортименту та відродження маркетингової стратегії в ПівнічнійАмериці, і склали приблизно 1 біл. дол. У корпорації«Ford Motor» сукупніінвестиції залишалися досить стабільними, коливаючись на рівні 32,5 млрд. дол.
Структура інвестиційної діяльностіваріювалася по корпораціях. У ТНК «General Motors» переважали прямі інвестиції,спрямовані або на розвиток виробництва, або на операції по злиттю і поглинанню.Ці інвестиції частково фінансувалися за рахунок скорочення портфельних. Так, заостанні три роки сукупний обсяг портфельних інвестицій корпорації «GeneralMotors» знизився на 91,5 млрд. дол.
На відміну від компанії «General Motors» вТНК «Ford Motor» наприкінці 90-х років прямі інвестиції складали в середньомутільки 31% від сукупних вкладень корпорацій. При цьому за 4 роки обсягпортфельних інвестицій ТНК «Ford Motor» зріс на 94 млрд. дол.
Транснаціональні корпорації, що випускаютьелектроніку і електроустаткування, займають істотне місце в світовій економіці.Так, за даними «Financial Times», сумарна ринкова капіталізація провіднихкомпаній цієї галузі, які входять до списку «FT 500», у 2005 році становила 1063,362 млрд. дол., що значно випереджає відповідний показник автомобільноїгалузі.
Проаналізуємо цю галузь на двох ТНК:«General Electric» — №1 в рейтингу найбільших світових корпорацій на 2005 рік і«Motorola» — №148.
У цих компаніях наприкінці 90-х років спостерігалосястійке зростання обсягу продажу. Середньорічний приріст коливався від 7,2% длякорпорації «Motorola» до 22,8% для компанії «General Electric».
У період з 1998 по 2001 роки тенденції удіяльності ТНК суттєво змінилися. Так, якщо з 1998 по 2000 роки продаж зростав:в «General Electric» з 100 млрд. дол у 1998 році до 131,6 млрд. у 1999 і 129,8млрд. дол. у 2000 році; в «Motorola» з 29,4 млрд. дол. у 1998 році до 30,9млрд. у 1999 і 37,6 млрд. дол. у 2000 році, то у 2001 році спостерігавсязначний спад. В ТНК «General Electric» продаж зменшився на 3,9 млрд. дол., а в«Motorola» — на 7,7 млрд. дол.
Незважаючи на спад у 2001 році, усередненийпоказник приросту обсягу продажу у 2001 році для цих корпорацій становив 10,9%.Однак це зростання було досягнуто, насамперед, завдяки вдалої діяльності ТНК«General Electric».
Аналогічна ситуація була властива іприбуткам корпорацій. Так, якщо 2000 рік ці компанії закінчили із сукупнимиприбутками, то у 2001 році ситуація суттєво погіршилась – збитки в ТНК «Motorola»становили 3,9 млрд. дол.
Прибуток компанії «General Electric» у 2005році становив 16,819.0 млн. дол., а ринкова капіталізація — 382 233,1 млн. дол.ТНК «Motorola» має значно нижчі показники: прибуток — 1,532.0 млн. дол., аринкова капіталізація — 36 683,7 млн. дол.
Існує значна диференціація в динаміціінвестиційної діяльності досліджуваних корпорацій. Так, річний обсяг інвестиційТНК «General Electric» виріс в середньому на 53%. З іншого боку, для ТНК«Motorola» спад становив 36,5%.
Наприкінці 90-х років простежуваласякореляція між динамікою інвестиційної діяльності і прибутком ТНК. Саме у ТНК,що істотно скоротили обсяг інвестицій прибуток змінився збитками.
Велика частина інвестицій цих ТНК є прямимиі спрямованими або на розвиток виробництва, або на операції по злиттю тапоглинанню. Так, частка прямих інвестицій в сукупному обсязі інвестиційколивається від 56% в ТНК «General Electric» до 100% в ТНК «Motorola» (прицьому прямі інвестиції цієї корпорації частково фінансувалися за рахунокпортфельних, які за три роки скоротилися на 919 млн. дол.).
За даними «Financial Times», сумарнаринкова капіталізація провідних ТНК, діючих у фармацевтичній промисловості, у2005 році становила 1 536,742 млрд. дол., що значно випереджає відповідніпоказники раніше досліджених галузей світової економіки.
ТНК США за обсягами продажу на світовомуринку фармацевтичної продукції упевнено випереджають конкурентів всіх іншихкраїн. Тому для аналізу я обрала ТНК «Johnson&Johnson», яка посідає 8 місцеу рейтингу найбільших корпорацій світу, з ринковою капіталізацію в 199 711,4млн. дол. та корпорацію «Pfizer», яка займає 9 місце і має ринковукапіталізацію 195 944,6 млн. дол. станом на 2005 рік.
У цих фармацевтичних компаніях позитивнітенденції зростання обсягу продажу не змінювалися понад 10 років, так заостанні 4 роки продаж в ТНК «Pfizer» зріс на 119,4%, в «Johnson&Johnson» — на 49,5%. У 2005 році обсяг продажу компанії «Johnson&Johnson» становив50,514 млн. дол. (порівняно з 2004 роком зріс на 6,7%).
Чистий прибуток ТНК «Johnson&Johnson» у2005 році склав 10,411 млн. дол., перевищивши прибуток 2004 року на 22,4%, щодочистого прибутку «Pfizer», то він у 2005 році склав 8,085 млн. дол., знизившисьвідносно 2004 року на 3 276 млн. дол. Це свідчить про те, що прибутковість фармацевтичнихкомпаній усереднено погіршується.
Існує значна диференціація в динаміціінвестиційної діяльності корпорацій, що досліджуються. Тільки у компанії«Johnson&Johnson», лідируючої по цьому показнику, обсяг інвестицій постійнозбільшується. В компанії ж «Pfizer» зростання інвестицій не є постійним.
У ТНК «Johnson&Johnson» станом на 1січня 2006 року загальний обсяг вкладених інвестицій складав 14,713 млн. дол.Тут обсяг прямих інвестицій значно перевищував портфельні. У «Pfizer»портфельні інвестиції зросли на 3 млрд. дол., прямі лише на 99 мільйонів.
Європейський Союз являє собоюнайпривабливішу країну для іноземних інвесторів. Активна участь країн ЄС уміжнародному русі капіталу здійснює істотний позитивний вплив на підвищенняконкурентноздатності їхніх національних економік. Це, насамперед, пов’язано зтим, що у всіх досліджуваних країнах ЄС вивезені прямі закордонні інвестиціїперевищують увезені ПЗІ. У результаті позитивний вплив вивезених ПЗІ наміжнародну конкурентноздатність продукції, виробленої національнимивиробниками, перевищує негативний вплив увезених ПЗІ, головною метою яких ємаксимізація прибутку іноземного інвестора.
Аналізуючи наслідки діяльності філій ТНКдля економік країн ЄС, слід відзначити, що найбільшу інвестиційну привабливістьмає економіка Великобританії, до якої у період з 1980 по 2001 роки надійшло482,9 млрд. дол. закордонних капіталовкладень. За нею йдуть Франція – 366,53млрд. дол. іноземних інвестицій, Німеччина – 159,5 млрд. і Італія – 83,2 млрд.дол.
Розглянемо вплив інвестицій ТНК на прикладіЗ’єднаного Королівства, Франції, Німеччини та Італії.
Станом на 2002 рік у З’єднаному Королівствіфункціонувало біля 2 400 промислових філій ТНК з кількістю працюючих в 750 000чол. Їх сумарний оборот складав £141,9 більйонів, корпорації в основномупрацювали в галузях автомобілебудування (22%), електроніки таелектроустаткування (18%), хімічній промисловості (13%). Найбільші іноземніфілії ТНК, розташовані у Великій Британії, є дочірніми підприємствамиамериканських корпорацій-гігантів, наприклад, «Ford Automotive Holdings»(автомобілебудування) з річним обсягом продажу в £8 048 млн. та 35 000працюючих або «The Ogilvy Group Inc» (сфера реклами) з обсягом продажу 4 223млн. дол. та 10 200 працюючих. Треба відмітити, що саме для цієї країни активнаучасть у міжнародному русі капіталу не дає позитивного ефекту. У цій країнізначне вивезення прямих закордонних інвестицій призводить до переміщеннячастини виробництва з “материнських” корпорацій в іноземні філії. При цьомуанглійські ТНК реалізують на національному ринку значну частину продукції,випущеної в іноземних філіях, що суттєво погіршує торговельний баланс країни.
Істотна частина європейських прямихзакордонних інвестицій спрямовується на операції щодо злиття і поглинання вкраїни ЄС. Світовим лідером за обсягами злиттів і поглинань поза національноюекономікою в 1999 році стали ТНК саме Великої Британії, що брали участь у 30%міжнародних ЗіП. Для англійських компаній основним об'єктом ЗіП є американськіфірми.
Розглядаючи положення Франції в сферіміжнародного руху капіталу, необхідно відзначити, що для неї характерним єперевищення експорту капіталу над його імпортом. У більшій мірі цезабезпечується перевищенням французьких прямих інвестицій за кордон над прямимиіноземними інвестиціями у Францію. Портфельної ж інвестиції, навпаки, в останніроки залучаються в країну у великих обсягах, ніж направляються за рубіж.
Франція – один з лідерів Західної Європи покількості діючих на її території іноземних промислових компаній. На сьогодні наїхню частку приходиться 1/5 від числа всіх зайнятих у промисловості, 25%сумарного об’єму інвестицій у цей сектор економіки і біля 30% оборотупромисловості. Поясненням може бути вигідне географічне і стратегічне положенняФранції, стабільність її політичної і законодавчої бази.
У 2001 р., як і в попередні роки, у Франціїекспорт прямих інвестицій перевищив їхній імпорт. Однак у порівнянні з 2000 р.відбулося 51% падіння французьких прямих інвестицій за кордон з 190,5 млрд.євро до 92,5 млрд., що пов’язано з глобальним зниженням кількості злиттів іпоглинань. Найбільшу активність в експорті прямих інвестицій у 2001 р. виявилителекомунікаційний і енергетичний сектори. Відбулися деякі зміни й у розміщенніфранцузьких інвестицій. Якщо в 2000 р. на країни, що не входять в ЄС,приходилося 75% експорту прямих інвестицій, то в 2001 р. у зв'язку зпоглинанням компанії «Оранж» компанією «Франс телеком»частка цих країн скоротилася до 51%. При цьому 16% французьких інвестицій булоспрямовано в США і 10% — у Великобританію.
У 2004 році потоки ПЗІ у Францію впалимайже на половину, з 42 біл. дол. у 2003 році до 24 біл. дол. у 2004, що такожпов’язано зі скороченням ЗіП.
Високий ступінь концентрації капіталу вНімеччині внаслідок його інтенсивного нагромадження в післявоєнні роки, а такожнаявність у країні тих або інших факторів виробництва визначають для ФРНособливості руху капіталу: структуру і спрямованість інвестиційних потоків.Так, для Німеччини характерна висока вартість робочої сили, а ресурси на 80%імпортуються з інших країн. Крім того, ФРН імпортує високі технології, тобтодля Німеччини характерний відносний брак основних виробничих факторів. Томурозміщення німецького виробництва в інших країнах має велике значення як дляекономічного розвитку Німеччини в цілому, так і для посилення її міжнародноїспеціалізації.
Німеччина — найбільший у світі експортеркапіталу. Особливістю ФРН є те, що, займаючи 4 місце в світі по обсягу прямихінвестицій (9,5% світового експорту), країна вивозить у кілька разів більше капіталу,чим одержує сама. Внаслідок структурних особливостей німецької економіки наНімеччину практично не поширюється підвищена привабливість Європейського Союзудля іноземних інвесторів, і економічні вигоди ФРН імпорту капіталу більш ніжскромні (у значній мірі вони покриваються за рахунок виплати дивідендів). Цеодна з традиційних проблем Німеччини, хоча останні тенденції свідчать прозначне поліпшення інвестиційного клімату ФРН.
Італійська економіка характеризуєтьсязначним перевищенням вивозу капіталу над ввозом. Власники великих капіталівволіють інвестувати кошти в закордонну економіку, тому що знаходять економічніумови в Італії найменш вигідними в порівнянні з іншими країнами Євросоюзу.Зокрема, рівень оподатковування корпорацій в Італії є одним з найвищих уЄвропі — 41,2%.
Дефіцит прямих інвестицій за останні 5років став характерний для багатьох країн Євросоюзу. Однак, в Італії цей розривє найбільшим. Тільки в 2002 році прямі інвестиції італійців за рубіж склали 7,4млрд. євро, у той час, в італійську економіку був внесений всього 1,1 млрд.прямих інвестицій. Такий розрив обумовлений ростом показника вивозу капіталу — з 2001 по 2002 рік прямі інвестиції в закордонні економіки зросли на 80%, у тойчас як ввіз збільшився лише на 14,5%.
Аналізуючи структуру інвестицій віталійську економіку, можна виявити ознаки кризи. За останні два роки практичноцілком припинився ріст інвестицій в індустріальні галузі, в основному вавтомобілебудування. Приріст інвестицій у транспортні галузі за 2002 рік упав до0,2% у порівнянні з 7,3% у 2001 році. Галузі будівництва також не показуютьросту інвестицій, що спостерігався до 2000 року. Це можна пояснити спробамиуряду скоротити потік мігрантів шляхом уведення більш твердих адміністративнихбар'єрів. Таким чином, традиційні галузі італійської економіки вже заразпочинають втрачати конкурентноздатність.
3. Задача 1 варіант № 1
Таблиця 1.
Вихідні дані для розв’язання задачі
Показники Одиниця вимірювання Значення 1. Ціна устаткування, що підлягає впровадженню, без ПДВ грн 34700 2. Транспортні витрати* % до ціни 3 3. Заготівельно-складські витрати* % до ціни 2 4. Монтаж обладнання* % до ціни 8 5. Обсяг виробництва: в базисному році тонн 80 в проектному році тонн 110 6. Ціна 1 тонни продукції грн 9200 7. Початкова вартість устаткування, що підлягає демонтажу грн 33130 8. Витрати на демонтаж (від п. 7) % від пункту 7 4 9. Маса устаткування, що здаватиметься як металобрухт тонн 9 10. Ціна 1 тонни металобрухту грн 850 11. Реалізація демонтованого обладнання (залишкова вартість) грн 10550 12. Обігові кошти підприємства (за базисний рік) грн 6700000 13. Обсяг виробництва підприємства (за базисний рік) грн 92700000* Послуги здійснюють сторонні організації,розмір витрат вказаний без урахування ПДВ.
Інвестиційні витрати визначаються заформулою:
/> (11) [1]
де /> – загальна сума інвестиційнихвитрат ;
/> – нові капіталовкладення(вартість нових основних засобів) з урахуванням їх придбання, транспортування,монтажу, науково-дослідних, проектних, складських та будь-яких інших витрат,включаючи податок на додану вартість (ПДВ);
/>– витрати на демонтаж старогообладнання, що знімається з балансу;
/>– кошти, які будуть отримані врезультаті реалізації демонтованого обладнання;
/>– балансова (залишкова) вартістьосновних засобів, які демонтуються і знімаються з балансу;
/>– збільшення (зменшення) вартостіоборотних активів у зв'язку зі змінами обсягів виробництва (реалізації)продукції, що очікуються.
Розрахуємо вартість нового обладнання.
Таблиця 2.
Розрахунок вартості нового обладнання
Показники Значення Ціна нового устаткування без ПДВ, грн. 34700 Транспортні витрати, % 3 Заготівельно-складські витрати, % 2 Монтаж, % 8 Сума, % 13 Сума, грн. 4511 Вартість обладнання без ПДВ, грн. 39211 Вартість обладнання з ПДВ, грн. (помножити на 1,2) 47053,2 Вартість обладнання з ПДВ, тис. грн. 47,05322. Розрахуємо необхідні інвестиції напоповнення обігових коштів, оскільки передбачається збільшення обсягу продукціїз 80 до 110 тонн.
Вважаємо, що сума обігових коштівпідприємства повинна збільшуватись пропорційно до збільшення обсягувиробництва. За даними балансу обігові кошти складали 6700000 грн. За звітністюобсяги виробництва склали 92700000 грн. За проектом очікується приріст обсягіввиробництва в натуральному виразі 110 – 80 = 30 тонн за базисною ціною 9200грн. /т. Цей обсяг становитиме:
Приріст обсягу виробництва у вартісномувиразі за базисною ціною = 9200 * 30 = 276000 (грн)
Визначимо приріст обігових коштів:
Складаємо пропорцію:
92700000 грн. (ОВ за звітністю) – 6700000(обігові кошти)
276000 (приріст обсягу виробництва) – />.
Приріст обігових коштів пропорційноприросту обсягу виробництва = 276000 * 6700000 / 92700000 = 19948,22 (грн)
3. Витрати на демонтаж – 4 % від початковоївартості обладнання, яке буде демонтуватись:
Д = 33130 * 0,04 = 1325,2 грн.
4. Комплекс обладнання, яке демонтуєтьсяможна реалізувати:
а) частину як металобрухт: 9 тонн за ціною850 грн. /т. В результаті підприємство поверне собі кошти (за вирахуванням ПДВ= 20 % та податку на прибуток підприємств = 25 %):
Чистий прибуток від реалізаціїдемонтованого обладнання як металобрухт = 9 * 850 *0,75 / 1,2 = 4781,25 грн.
б) іншу частину обладнання реалізуємоіншому підприємству за ціною, що відповідає залишковій вартості. В результатіпідприємство отримає (за вирахуванням ПДВ = 20 % та податку на прибутокпідприємств = 25 %):
Чистий прибуток від реалізації придатної доексплуатації частини демонтованого обладнання іншому підприємству = 10550 *0,75 / 1,2 = 6593,75 грн.
Загальна сума надходжень від ліквідаціїобладнання становитиме 4781,25 + 6593,75 = 11375 грн.
5. Визначимо загальну суму інвестиційнихвитрат:
Інвестиційні витрати = 47053,2 + 1325,2 +19948,22 + 10550 – 11375 = 67501,62 (грн).
Таблиця 3.
Зведена таблиця із результатами розрахунку
Показники Одиниця виміру Числове значення Вартість нового обладнання (нові капіталовкладення) без ПДВ грн 39211 Вартість нового обладнання (нові капіталовкладення) з ПДВ грн 47053,2 Необхідні витрати на демонтаж грн 1325,2 Приріст обсягу виробництва у натуральному виразі тонн 30 Приріст обсягу виробництва у вартісному виразі за базисною ціною грн 276000 Приріст обігових коштів пропорційно приросту обсягу виробництва грн 19948,22 Чистий прибуток від реалізації демонтованого обладнання як металобрухт грн 4781,25 Чистий прибуток від реалізації придатної до експлуатації частини демонтованого обладнання іншому підприємству грн 6593,75 Загальний чистий прибуток від реалізації демонтованого обладнання грн 11375 Інвестиційні витрати грн 67501,62Відповідь: нові капіталовкладення з ПДВстановлять 47053,2 грн., інвестиційні витрати – 67501,62 грн.
4. Задача 2 варіант № 1
Оцінку ефективності інвестиційного проектуздійснюють за показниками:
чистий приведений доход;
індекс (коефіцієнт) доходності;
індекс (коефіцієнт) рентабельності;
період окупності (недисконтований тадисконтований).
Нижче наведені основні формули длярозрахунку показників.
Чистий приведений дохід (чиста теперішнявартість) при одноразовому вкладанні інвестиційних витрат (ЧПДо) визначаєтьсятак:
/>,
де />– сума чистого грошового потоку заокремі інтервали загального періоду експлуатації проекту. Розраховується заформулою:
/>,
де /> – сума чистого додаткового прибутку,що очікується, грн.;
/>– приріст амортизації (зміназагальної суми амортизації) у зв'язку зі зміною вартості основних засобів;
t – період життєвого циклу проекту;
n – кількість періодів в загальномурозрахунковому періоді t ;
р – ставка дисконту (в частках одиниці).
Критеріальне значення ЧПД/>
Індекс (коефіцієнт) доходності приодномоментних інвестиційних витратах по реальному проекту розраховується занаступною формулою:
/>,
де ІДо – індекс (коефіцієнт) доходності поінвестиційному проекту при одномоментному здійсненні інвестиційних витрат.
Критеріальне значення ІД/>
Період окупності може розраховуватись задвома методами – статичним (бухгалтерським) і дисконтним.
Недисконтований показник періоду окупності(ПОн) визначається статичним методом і розраховується за наступною формулою:
/>,
де />– середньорічна сума чистогогрошового потоку за період експлуатації проекту.
Дисконтований показник періоду окупності(ПОд) визначається за наступною формулою:
/> .
Таблиця 4.
Вихідні дані для розрахунку
Показники Одиниця вимірювання Значення 1. Повні витрати 1 т продукції: базисний варіант грн. 7620 проектний варіант грн. 6986 2. Оптово-відпускна ціна продукції: базисний варіант грн. /т 9110 проектний варіант грн. /т 9060 3. Обсяги виробництва: базисний варіант т/рік 80 проектний варіант т/рік 110 4. Інвестиційні витрати грн. 69100 5. Амортизаційні відрахування у витратах на 1т продукції: базисний варіант грн. 33,6 проектний варіант грн. 87,9 6. Ставка дисконту % 21 ставка дисконту коефіціент 0,21 6а. Коефіціент дисконтування коефіціент 1,21 7. Життєвий цикл проекту років 5 8. Додатковий прибуток за рік грн. 108940 Додатковий чистий прибуток за рік грн. 81705 9. Приріст амортизації за рік грн. 6981 10. Чистий грошовий потік за рік грн. 886861. Розраховуємо чистий грошовий потік.
Додатковий прибуток за рік становитиме:
ΔП = Ппроект – Пбазис = (Цпроект –ПВпроект) * ОВпроект – (Цбазис – ПВбазис) * ОВбазис = (9060 — 6986) * 110 –(9110 — 7620) * 80 = 108940 (грн)
ΔПч = 108940 * 0,75 = 81705 (грн)
ΔА = Апроект – Абазис = 87,8 * 110 –33,8 * 80 = 6981 (грн)