Реферат: Критерії оцінки ефективності
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ
1. Загальні підходи до оцінки проектів
Прийняття проектних рішень, як і будь-якийінший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різноманітнихформалізованих і неформалізованих підходів. Формальні методи передбачаютьвикористання математичного апарату для розрахунку показників ефективності,неформальні — евристичних підходів до оцінки проектів. Методи оцінкиефективності проектів можна схематично представити у вигляді схеми, зображеноїна рис.
/>
Рис. Методи оцінки ефективності проектів
Формальні методианалізу проектів, можна поділити на дві групи: а) засновані на дисконтованихоцінках б) засновані на облікових оцінках.
До першої групиналежать такі критерії: чиста теперішня вартість (NPV), коефіцієнтвигоди-витрати (ВСR), внутрішня норма доходності (IRR), дисконтований стрококупності інвестиції (DPP), еквівалентний ануїтет (ЕА), індекс рентабельностіінвестиції (РІ), ефективність витрат. Особливість розрахунку цих критеріївполягає в тому, що всі вони передбачають застосування процедури дисконтуваннягрошових потоків. Перелічені показники використовують для визначенняефективності незалежних інвестиційних проектів (так званої абсолютної ефективності),коли необхідно прийняти рішення про доцільність чи недоцільність реалізаціїпроекту. За допомогою згаданих критеріїв можна визначити ефективністьвзаємовиключаючих проектів (порівняльну ефективність), коли необхідно прийнятирішення про вибір для реалізації одного з кількох альтернативних проектів.
До другої групиналежать критерії: строк окупності інвестиції (РР); коефіцієнт ефективностіінвестиції (АКК); капіталовіддача (річні продажі, поділеніна капітальні витрати); оборотність товарних запасів (річні продажі, поділеніна середньорічний обсяг товарних запасів); трудовіддача (річні продажі,поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців). На відміну від критеріїв першої групи, ціпоказники не враховують концепцію вартості грошей у часі. Вонивідносяться до числа показників моментного статичного ряду і не враховуютьдинамічних процесів у їх взаємозв'язку.
Використання показників другої групи булодосить поширеним за часів СРСР для оцінки економічного ефекту інвестиційнихпроектів, коли усі проекти були державними. Ці показники можуть даватиоб’єктивну оцінку ефективності проекту, якщо проект здійснюється протягом року.Але насправді більшість інвестиційних проектів дають результати протягом значнотривалішого періоду. Сьогодні показники, які не враховують зміни вартостігрошових потоків у часі майже не використовуються.
До неформальних критеріїв оцінки та виборуінвестиційних проектів відносяться:
· рейтинг країни на основі оцінки інвестиційногоклімату;
· рівень здібностей управлінського персоналу дореалізації проекту;
· рівень розвитку інфраструктури, що забезпечуєреалізацію проекту (транспорт, зв'язок, готельний сервіс).
Ступінь їх поєднання визначається різнимиобставинами. Найвідомішими у вітчизняній і зарубіжній практиці є формалізованікритерії оцінки ефективності проектів. Але необхідно наголосити, що не існуєуніверсального методу оцінки та порівняння проектів.
При аналізі проектів в основу процесуприйняття управлінських рішень покладено оцінку і порівняння обсягівінвестиційних вкладень та очікуваних грошових надходжень. Практика оцінкиефективності проектних рішень ґрунтується на таких принципах:
1) оцінка можливості інвестування враховуєзіставлення грошового потоку, що формується в результаті реалізації проекту, івкладень, необхідних для його здійснення;
2) приведення інвестиційного капіталу ігрошового потоку до єдиного розрахункового року (що, як правило, передуєпочатку проекту);
3) дисконтування грошових потоків здійснюєтьсяза ставками дисконту, що відображають альтернативну вартість капіталу.
Необхідноособливо підкреслити, що застосування методів оцінки та аналізу проектівприпускає множинність прогнозних оцінок і розрахунків, яка визначаєтьсяступенем досягнення поставленої мети, можливістю застосування ряду критеріїв,так і безумовною доцільністю варіювання основними параметрами.
2. Економічні показники ефективності проектуПоказники, якіналежать до цієї групи критеріїв, враховують фактор втрати грошей своєївартості з часом і визначаються на основі приведення грошових потоків (абовигід і витрат), які генерує проект, до теперішнього часу або в їх основупокладений процес дисконтування. Це: чиста теперішня вартість (NPV), коефіцієнтвигоди-витрати (ВСR), внутрішня норма доходності (IRR), дисконтований стрококупності інвестиції (DPP), індекс рентабельності інвестиції (РІ), ефективністьвитрат.
Чиста теперішня (приведена) вартість являєсобою різницю між сумою приведених (дисконтованих) вигід і сумою приведених(дисконтованих) витрат за інвестиційним проектом. Чиста теперішня вартістьвизначається за формулою:
/>
де Bt – вигодиза проектом в часовому періоді t;
Ct – витрати запроектом в часовому періоді t;
i – вартістькапіталу за проектом;
n – термін життяпроекту.
У випадках, колипроект передбачає значні первісні вкладення коштів І0, розрахунок NPV можнапровести за формулою:
/>
де CFt –грошовий потік у кінці періоду t/
Якщо чиста теперішня вартість певногоінвестиційного проекту є величиною додатною, то це означає, що його реалізаціямає сприяти підвищенню суспільного або приватного добробуту. Відповідно,суспільство або приватний інвестор мають бути зацікавлені в його здійсненні.Коли чиста теперішня вартість дорівнює 0, то це свідчить про те, що внаслідокреалізації проекту добробут його власників не змінюється. Вони, таким чином,залишаються байдужими до можливості реалізації такого інвестиційного проекту.І, нарешті, якщо чиста теперішня вартість інвестиційного проекту є від'ємноювеличиною, то в умовах його реалізації добробут власників має знизитися і віднього доцільно відмовитися.
Правила роботи зкритерієм чистої теперішньої вартості передбачають, що:
— не приймаєтьсядо реалізації ні один інвестиційний проект, якщо він не забезпечує додатногозначення чистої теперішньої вартості;
— в межахфіксованого бюджету слід обирати такий «набір» інвестиційнихпроектів, який забезпечує максимальне значення чистої теперішньоївартості;
— коли бюджетних обмежень не існує іінвестиційний проект обирається серед інвестиційних проектів, що євзаємовиключаючими, завжди слід обирати той з них, який забезпечує найбільшезначення чистої теперішньої вартості.
Обмеженням, щодо застосування методу чистоїтеперішньої вартості, виступає той факт, що даний метод взмозі забезпечитикоректні результати лише за умов, коли можна отримати достовірні оцінкивартості капіталу. Крім того, метод чистої теперішньої вартості, визначаючиабсолютний результат реалізації інвестиційного проекту, водночас, не маєможливості в повній мірі оцінити ефективність використання капіталовкладень заним. Очевидно, що інвестиційні проекти, які мають довший термін експлуатаціїабо більший масштаб, як правило, характеризуються вищим значенням чистоїтеперішньої вартості, проте не обов'язково мають забезпечувати більшу віддачуна одиницю капіталовкладень.
Коефіцієнтвигоди-витрати. Для обчислення відносної результативності інвестиційнихпроектів застосовується метод співвідношення вигоди-витрати (BCR), який обчислюєтьсяяк відношення суми приведених вигід до суми приведених витрат за інвестиційнимпроектом:
/>
Правила роботи з коефіцієнтом вигоди-витратипередбачають, що:
— не повиненприйматися ні один інвестиційний проект, якщо він не забезпечує значенняспіввідношення вигоди-витрати більшим від 1;
— якщоінвестиційний проект обирається в умовах фіксованого бюджету або середвзаємовиключаючих інвестиційних проектів, то перевага має віддаватися тимпроектам, які характеризуються найбільшим значенням співвідношеннявигоди-витрати.
Між чистою теперішньої вартістю іспіввідношенням вигоди-витрати, за визначенням, повинен існувати взаємозв'язоквиду:
— коли NPV > 0, то В/С > 1;
— коли NPV = 0, то В/С = 1;
— коли NPV < 0, то В/С < 1.
Разом з тим методи чистої теперішньої вартостіі співвідношення вигоди-витрати не суперечать між собою при оцінці незалежнихінвестиційних проектів в умовах відсутності обмежень щодо бюджету. Протеочевидно, що інвестиційний проект, який, наприклад, має більший масштаб абодовший термін експлуатації, може бути, забезпечуючи більше значення чистоїтеперішньої вартості, менш ефективним щодо використання вкладених в ньогоресурсів. Таким чином, співвідношення вигоди-витрати може виявитися для такогоінвестиційного проекту нижчим ніж для інвестиційних проектів меншого масштабуабо тривалості. Якщо власники мають на меті збільшити свій добробут, то методчистої теперішньої вартості слід розглядати як пріоритетний, оскільки самечерез чисту теперішню вартість збільшується прибуток власників.
Внутрішня ставка доходності (рентабельності)(IRR) являє собою таке значення ставки дисконту, при якому сума приведенихвигід дорівнює сумі приведених витрат, іншими словами, це ставка дисконту, приякій чиста теперішня вартість інвестиційного проекту дорівнює нулю:
/>
де IRR – внутрішня ставка доходу.
Наочно тлумачення внутрішньої ставкидоходності може бути проілюстровано на прикладі порівняння двох умовнихпроектів через профіль чистої теперішньої вартості. Він показує взаємозв’язокміж NPV і вартістю капіталу за інвестиційним проектом (рис). Точка, в якійкрива NPV перетинає вісь абсцис, визначає значення внутрішньої ставкидоходності.
Рис.1. Профілі NPV проектів А і В
/> <td/> />Внутрішня ставка доходності спрощено може бути визначена черезрівняння виду:
/>
/>деі1 — ставка дисконту, при якій NPV = NPV1 (NPV1 > 0);
і2 — ставка дисконту, при якій NPV = NPV2(NPV2 < 0).
Слід зауважити, що обчислення внутрішньоїставки доходності за даним методом дає погрішність, яка є тим більш суттєвою,чим далі від дійсної величини внутрішньої ставки доходу відстоять значенняставки дисконту, які забезпечують додатну та від'ємну чисту теперішню вартість.Наявність такої погрішності зумовлена тим, що залежність між чистою теперішньоювартістю і ставкою дисконту не носить лінійного характеру.
Правила роботи з критерієм внутрішньої ставкидоходу передбачають, що:
— не приймається до реалізації ні одинінвестиційний проект, якщо він не забезпечує значення внутрішньої ставкидоходу, яке перевищує вартість капіталу за інвестиційним проектом;
— якщо інвестиційний проект обирається вумовах фіксованого бюджету або серед інвестиційних проектів, що євзаємовиключаючими, то перевага віддається тим інвестиційним проектам, які характеризуютьсянайбільшим значенням внутрішньої ставки доходу.
Мінімально необхідна ставка доходностівизначається як ставка відсічення або гранична ставка.
Між чистою теперішньою вартістю і внутрішньоюставкою доходності, за визначенням, має існувати взаємозв'язок виду:
коли NPV > 0, то IRR. > і;
коли NPV = 0, то IRR = і;
коли NPV < 0, то IRR < і.
Відповідно можна очікувати, що рішеннявідносно доцільності реалізації інвестиційних проектів, які прийняті на ґрунтіметодів чистої теперішньої вартості і внутрішньої ставки доходності, не повиннісуперечити між собою. Дане твердження є справедливим, якщо інвестиційніпроекти, що пропонуються, незалежні, а бюджет не є фіксованим. В умовах, колипостає проблема вибору з кількох варіантів інвестиційних проектів, які євзаємовиключаючими, або ранжування інвестиційних проектів в умовах існування бюджетнихобмежень, результати оцінки їх пріоритетності за вищевказаними методами можутьвиявитися різними. При цьому протиріччя виникають тоді, коли інвестиційні проекти,що порівнюються, характеризуються різним терміном життя, масштабом, а також заінших обставин, що зумовлюють відмінності між ними у величині чистих вигід таїх розподіл у часі.
Внутрішня ставка доходності не завжди можебути визначена. Зокрема це не можливо за обставин, коли:
· очікується, що вартість капіталу буде змінюватися вчасі;
· приведення вигід і витрат здійснюється за ставкамидисконту, що мають різні значення:
· функція чистої теперішньої вартості не перетинаєвісь абсцис взагалі або перетинає її кілька разів.
При цьому чиста теперішня вартість у всіхнаведених випадках може бути визначена.
Ситуація, коли функція чистої теперішньоївартості не перетинає вісь абсцис взагалі або перетинає її кілька разів, якправило, виникає тоді, коли інвестиційний проект, який аналізується, єнестандартним. Як так званий стандартний розглядається інвестиційний проект, напочатку терміну життя якого мають місце від'ємні чисті вигоди, зумовлені здійсненнямвідповідних капіталовкладень, а в наступні часові періоди інвестиційний проектгенерує додатні значення чистих вигід. Під нестандартним розуміють такийінвестиційний проект, за яким від'ємні значення чистих вигід можуть мати місцеі в середині його терміну життя, і навіть наприкінці, як результат відтокукапіталу.
Рентабельність інвестицій (РІ) – показник, щовідображає міру зростання цінності фірми в розрахунку на 1 грн. вкладенихінвестицій. Розрахунок цього показника проводиться за формулою:
/>
де І0 – величина первісних капітальнихвкладень.
Дисконтованийперіод окупності (іноді для «позначення» даного показника використовуютьсловосполучення термін відшкодування капіталу або термін повернення капіталу) являєсобою час, протягом якого дисконтовані капітальні витратиза проектом будуть відшкодовані дисконтованими чистими вигодами, якінадходитимуть від його експлуатації. Термінокупності може обчислюватися в часових періодах будь-якої тривалості — кварталах,місяцях, тижнях тощо, проте найчастіше він вимірюється в роках. Вважається, щотермін окупності є історично першим, з тих, що нині використовуються, методомоцінки інвестиційних проектів.
При розрахункудисконтованого періоду окупності визначається період, протягом якогокумулятивна теперішня вартість чистих грошових потоків досягне величини початковихінвестиційних витрат (І0). Період окупності при цьомуможна поділити на цілу (j) та дробову (d) частину (DPP = j + d).
Правила роботи зпоказником періоду окупності як критерієм оцінки ефективності інвестиційнихпроектів передбачають, що до реалізації мають рекомендуватися ті інвестиційніпроекти, які забезпечують найкоротший період окупності. Разом з тим, окремі фінансовіінституції, підприємства можуть встановлювати певне, прийнятне для себе, значенняперіоду окупності, яке розглядається як граничне (порогове). За цих умов дореалізації не приймається ні один інвестиційний проект, термін окупності заяким є більшим від величини, яка прийнята в якості граничної.
Період окупностідозволяє оцінити інвестиційний проект, в першу чергу, з точки зору йоголіквідності, тобто часу, протягом якого капітал буде «зв'язаний» вінвестиційному проекті, і рівня ризику — в розумінні, що чим далі відстоять учасі чисті вигоди, які мають надійти за інвестиційним проектом, тим меншточними є їх прогнози.
Недоліками, які знижують цінність застосуванняметоду терміну окупності іякі можна наочно простежити з даних табл. ., можнавважати:
Прийняте граничне значення величини термінуокупності встановлюється довільно;
Не приймається до уваги розподіл чистих вигідза проектом у часі;
Повністю ігноруються чисті вигоди, якігенеруються інвестиційним проектом в часових періодах, що знаходяться за межамитерміну окупності.
Наприклад розглянемо три проекти і,використовуючи дані _абл. .1 для наведених проектів, визначимо дисконтованийперіод окупності. Вартість капіталу для кожного з них оцінюється на рівні 10%.
Таблиця 1.
Розподіл грошових потоків у часі завзаємовиключаючими проектами
Роки Грошові потоки за проектами, тис. Грн. А Б В — 60000 — 60000 — 60000 1 10000 20000 30000 2 20000 20000 20000 3 30000 20000 10000 4 40000 20000 5000 Всього 40000 20000 5000 РР 4 4 4Продисконтуємо грошові потоки наведенихпроектів за ставкою дисконту 10%. Результати розрахунків наведені у табл.
Таблиця 2.
Визначення дисконтованого період окупності
Роки Дисконтовані грошові потоки за проектами, тис. грн. А Б В -60000 -60000 -60000 1 9090 18180 27027 2 16520 16520 16520 3 22530 15020 7510 4 27320 13660 3415 DРР 4.43 4.75 Не окупаєтьсяФінансовий профіль чистої теперішньої вартостіпоказує, в який період проект виходить із зони від'ємного сальдо, які заобсягом витрати в кожному році слід очікувати і якою є величина грошовихнадходжень за роками проекту. Цей графік може бути використано для фінансовогопланування, коли визначаються необхідні розміри фінансування запланованихвитрат за роками проекту, час, коли можна почати сплату процентів (якщо якфінансові ресурси використовуються позичкові кошти) та суми основного боргу.
Фінансовий профіль проекту з наростаючимпідсумком будується з урахуванням підсумку грошових потоків попередніхперіодів. Складений таким чином фінансовий профіль дозволяє проілюструватиперіод окупності проекту, величину його чистої теперішньої вартості, якавідображає доцільність прийняття проектного рішення.
Критерій прийняття рішення, що оцінює проектилише за самими витратами, називається ефективністю витрат. Він можезастосовуватися, коли існує два чи більше альтернативних підходів для одержанняодного й того ж результату. Тобто, вигоди від таких проектів оцінюються якрівні, і для відбору проекту не треба проводити численні розрахунки. Привизначенні ефективності витрат приймається проект, який має найменші витрати ідає однаково бажаний результат.
Показники, засновані на облікових оцінках. Такі показники не враховують фактора втратигрошей своєї вартості з часом тому мають дуже обмежений характер. Наведені тутпоказники носять інформаційний характер для створення загального уявлення проних.
Період окупностіінвестицій (РР) за який капітальні витрати будуть відшкодовані чистимивигодами, які надходитимуть від експлуатації інвестиційного проекту, тобто час,що є необхідним для повернення вкладеного в проект капіталу.
РР = І0/Рс
де РР – періодокупності проекту;
Іо – розмірінвестицій;
Рс – щорічнийсередній доход, який визначається як середнє арифметичне значення доходівпротягом усього життєвого циклу проекту.
Наприкладвизначимо період окупності для проектів, розподіл грошових потоків якихпредставлено у табл. Ми бачимо, що щорічний доход за всіма проектами однаковийі дорівнює 20000 тис. грн. отже показник РР для всіх трьох проектів будеоднаковим – 4 роки.
На підтвердженнявикладеного вище матеріалу про показники періоду окупності та дисконтованогоперіоду окупності порівняємо їх. З прикладу видно, що показник РР буде завждибільшим ніж показник DРР.
Список використаної літератури
1. Бень Т. Методи визначення економічноїефективності інвестицій: порівняльний аналіз // Економіка України. -2006. -№7.- с.41-46.
2. Гвоздецька І. Теоретико-методичні засадиоцінювання інвестиційної привабливості промислових підприємств // Збірник тездоповідей Третьої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених(Тернопіль, 23-24 лютого 2006 року). -Тернопіль: Економічна думка, 2006. — с.196.
3. Захарін С. Інвестиційне забезпеченнявідтворення основних фондів // Економіка України. -2007. -№7. — с.43-51.