Реферат: Максимізація прибутку в монополії

Максимізація прибутку.

Коротко – та  довгострокова

рівновага монополії.

/>Фірма – монополіст одночасноприймає рішення про обсяг випуску і про ціну продукції, в той час якконкурентна фірма визначає лише обсяг. Для оптимізації обсягу виробництвамонополіст використовує універсальне правило граничного випуску />, справедливе як для моделі/>, так і для моделі />.

Рис. 9.4 ілюструє прийняття рішеннямонополістом за моделлю />. Точкиперетину кривих /> і />/> і /> є точками беззбитковості,а виробництво в межах обсягів, що відповідають цим точкам, є прибутковим.Відстань між кривими /> і /> по вертикаліпоказує величину економічного прибутку, крива якого /> побудованана графіку окремо. Відрізок /> відповідаєйого максимальній величині.

Графічно оптимальний обсягвипуску відповідає рівню виробництва, для якого криві /> і /> мають однакові кутинахилу. На графіку 9.4 їх показують проведені до кривих пунктирні дотичні /> і />. Нахил кривої сукупноговиторгу />, визначає величинуграничного виторгу />, а нахил кривоїсукупних витрат /> – величинуграничних витрат />. Отже, на рівнівипуску, що відповідає однаковому нахилу кривих /> і/>, монополіямаксимізує прибуток згідно з правилом />.

 Нарис. 9.5. зображено процедуру вибору оптимального обсягу виробництва монополіїза методом порівняння граничного виторгу і граничних витрат />. Якщо фірма вирішитьвиробляти, то вона максимізуватиме прибуток на обсязі />, для якогограничний виторг дорівнює граничним витратам.  Визначивши оптимальнийобсяг випуску, монополіявикористовує криву попиту для знаходження ціни. Крива попиту показує, яку цінубажали б заплатити покупці за запропонований обсяг продукції. На графіку 9.5монопольна ціна /> відповідає точці/> на кривій попиту.

/>Якщо наоптимальному обсязі випуску /> ціна /> перевищує величинусередніх сукупних витрат />,монополія максимізує економічний прибуток. Сукупний прибуток монополії можнарозрахувати за відомою нам загальною формулою:      />.

 На графіку 9.5 прибуток чисельнодорівнює площі прямокутника />.

У короткостроковому періоді монополіст, як і конкурентнафірма, здійснює виробництво, доки покриває свої змінні витрати, тому деякий часмонополія також може працювати з мінімальними збитками. Мінімальні збиткивиникають у випадку, коли за оптимального обсягу випуску монопольна ціна нижча,ніж середні сукупні витрати, але вища за середні змінні витрати. Таке становищеможе виникнути, коли фірма залишається єдиним виробником товару, попит на якийще існує, але є досить незначним.

Як і для конкурентної фірми, длямонополії існують також умова беззбитковості, коли /> і умова закриття,коли />. У всіх випадках, колиціна нижча за середні змінні витрати для будь-якого рівня випуску, найкращимстратегічним рішенням для монополіста у короткостроковому періоді будеприпинення виробництва. Однак ситуації збитковості і закриття для монополіїтрапляються досить рідко.

/>У довгостроковому періоді монополіст, так само, як іконкурентна фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупнівитрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свогоперспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнозищодо ринкового попиту на продукцію.

На рис. 9.6 зображені варіанти розвиткуфірми з відповідними короткостроковими кривими середніх і граничних витрат, атакож нанесені криві довгострокових середніх і граничних витрат /> і />. Короткостроковарівновага монополії може встановлюватись у точках />  і/>. Кращим варіантомрозвитку буде стан рівноваги/>, якийодночасно є коротко- і довгостроковою рівновагою, оскільки в точці а перетинаютьсякриві граничного виторгу і граничних витрат коротко – і довгостроковогоперіоду:

   />.                                

Монополія завжди може вибрати з усіхваріантів розвитку такий, який принесе їй найбільший прибуток. Закономірним єте, що рівноважна ціна /> і вдовгостроковому періоді перевищує довгострокові середні і граничні витрати: />.

Для монополії не властивий парадоксприбутку. Завдяки бар’єрам входження в галузь монополія і в довгостроковомуперіоді зберігає економічний прибуток.

/>Поведінка монопсоніста є ніби дзеркальнимвідображенням поведінки монополіста (рис. 9.7). Якщо монополіст стикається зспадною кривою попиту, яка відображає середній виторг монополіста, томонопсоніст, як єдиний покупець товару, має справу з висхідноюкривою ринкового пропонування, яка відображає його середні видатки на покупкутовару />. Висхідний характер кривоїпропонування означає, що кожна наступна куплена одиниця товару потребуєпідвищення ціни на весь обсяг покупок, тобто граничні видатки монопсоніста напокупку зростатимуть швидше, ніж середні. Крива граничних видатків /> відхиляється ліворуч вгорувід кривої середніх видатків. Крива попиту відображає спадну граничну вигодумонопсоніста /> від купівлі кожної одиницітовару />.

Оптимальна кількість товару, якукупить монопсоніст, визначається подібно до загального правила максимізаціїприбутку за рівнянням />, що графічновідповідає точці перетину кривої попиту з кривою граничних видатків (точка />). Ціну товару монопсоністзнаходить на кривій пропонування, в точці />.Точка /> є точкою рівновагимонопсоніста. Відповідно рівноважний обсяг покупок буде />, а рівноважна ціна />.

  Рівняння /> є правиломмаксимізації вигоди монопсоніста.

 Монопсонічна влада над ринкомзалежить головним чином від еластичності пропонування: чим вонаменша, тим більшу владу над ринком має монопсоніст.