Реферат: Статистичний аналіз урожайності технічних культур

ЗМІСТ

Вступ

1. Оглядлітератури

2. Статистичнийаналіз урожайності технічних культур

2.1Аналіз рівня та факторів урожайності методоманалітичного групування

2.2Кореляційний аналіз

2.3Динаміка урожайності

2.4Індексний аналіз

Висновкита пропозиції

Списоквикористаної літератури

ВСТУП

До основних технічних культур, щовирощуються в нашому регіоні є цукрові буряки та соняшник. Оскільки соняшникомзаймається невелика кількість господарств, дана курсова робота орієнтована нацукрові буряки.

Цукрові буряки — одна з основнихтехнічних культур. При врожайності 400 й/та забезпечують вихід 50 — 55 ццукру, 150 — 200 ц гички, 260 — 280 ц сирого жому, 15-18ц меляси, яківикористовуються на корм.

Цукор є цінним продуктом харчування. Вінлегко засвоюється організмом, висококалорійний. Фізіологічне обґрунтована нормацукру Для людини не перевищує 100 г на добу.

За поживністю цукрові буряки значноперевищують кормові. 100 кг коренеплодів відповідають 26 корм. од. І містять 1,2 кг перетравного протеїну, а 100 кг листків — відповідно 20 корм. од. І 2,2 кг протеїну. Це одна з найпродуктивніших сільськогосподарських культур. Нажаль приходитьсяконстатувати факти, що урожайність і прибутковість галузі буряковиробництва вумовах області значно знизилась. Рівень існуючих врожаїв скоротився майжевдвічі з 347 ц /га в середньому за 1985-1990 рр до 127 за останні три роки. Причинцьому багато і основні полягають у відсутності технологій вирощування культуриадаптованих до економічних умов України, а саме досить невисокій ціні на цукор,високій трудомісткості та затратності культури. Пошук резервів підвищенняефективності виробництва цукрових буряків як перший етап повинен розпочинатисьз детального аналізу причин і факторів що її обумовлюють і в цьому планідопомогти можуть статистичні методи аналізу такі як ряди динаміки, кореляційнийта регресійний методи аналізу.

1. СТАТИСТИКА УРОЖАЙНОСТІ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

(Огляд літератури)

Видовийурожай—розміри урожаю, які очікуються за станом посівів. При цьому допускають,що умови подальшого вирощування культури будуть нормальними, середніми. Цейпоказник є оцінкою видів на очікуваний урожай. Видовий урожай визначають увегетаційний період окомірио. Можна також використовуватикореляційно-регресійний аналіз факторів, що характеризують стан розвитку рослині грунту, а також метеорологічні умови [1, с. 217-220].

Урожайна пні—фактично вирощений, але ще не зібраний урожай. Біологічний процесформування урожаю вже завершений, а економічний — ні. Розміри урожаю визначаютьдо початку своєчасного його збору окомірне, експертно або за допомогоювибіркового методу накладанням метрівок, збором і обліком з них урожаю абовибіркових обмолотів. Крім того, можна визначити урожай на пні як суму фактичногозбору і втрат урожаю.

Фактичнийурожай—кількість зібраної і оприбуткованої продукції із зібраних основних,повторних і міжрядних посівів окремих видів сільськогосподарських культур.

Показникиурожайності.диференціюються відповідно до показників урожаю — видоваурожайність, урожай на пні і фактична урожайність.

Фактичнуурожайність сільськогосподарських культур (фактичний збір з 1 га)- визначають,поділивши фактичний.збір урожаю (валового збору) з основних посівів (безповторних, міжрядних і проміжних) на уточнену весняну продуктивну площу.Використання за базу розрахунку урожайності весняної продуктивної площізумовлено тим фактом, що при обчисленні урожайності на базі фактично зібраноїплощі може статися, що господарство, яке припустило загибель посівів влітку, атакож залишило незібраний урожай на якійсь площі буде мати вищий рівеньурожайності, ніж те, яке цього не допустило [2, с. 207].

Урожайність однорічних і багаторічнихтрав (на сіно, зелений корм і насіння), природних сінокосів обчислюють наодиницю фактично зібраної площі, з якої фактично зібрано урожай.

Урожайність визначають як по окремихкультурах, так і по групах їх, наприклад, зернових, овочевих, кормових.

По групах однорідних культур (зернових,овочевих, кормових та ін.) визначають середню зважену урожайність за формулою:

/>, />,

де yi, ni -площапосіву і урожайність окремих культур;

/> - частка окремих культур узагальній площі посіву (/>, або 100%).

По групах різнорідних культур(технічні), а також по всіх культурах разом обчислюють середній вихід продукціїз 1 га посіву у вартісному вираженні за формулою [2, с. 211; 3, с. 123]

Економіко-статистичний аналіз посівнихплощ сільськогосподарських культур, їх урожайності і валового збору проводятьпо окремих культурах, їх групах у соціально-економічному (по різних категоріяхгосподарств), виробничо-економічному (за природно-економічними зонами, групамигосподарств різної спеціалізації і інтенсифікації) розрізах та заадміністративно-територіальними одиницями (районами, областями та по країні вцілому).

При економіко-статистичному аналізізастосовують ряд статистичних методів [4, с. 42; 5, с. 65].

Дляаналізу даних про посівні площі, урожай і урожайність у статистиці широкозастосовують метод групувань. Насамперед це типологічні групування засоціально-економічними категоріями господарств, за розмірами посівних площ,валового збору урожаю і рівнем урожайності в розрізі основнихсільськогосподарських культур і їх груп. Ці групування мають важливе значеннядля вивчення соціально-економічної І організаційної структурисільськогосподарського виробництва.

Порівнянняданих типологічних групувань у динаміці дає змогу виявити структурні зміни врозвитку сільського господарства.

Пристатистичному аналізі натуральних показників землеробства застосовуютьструктурні групування за розміром посівної площі і рівнем урожайності.Структурні групування за розміром посівної площі використовують при вивченнірівня концентрації сільськогосподарського виробництва, ступеня розповсюджуваннятієї чи іншої культури, наприклад, цукрових буряків в окремих категоріяхгосподарств у розрізі адміністративно-територіальних одиниць [2, с. 212].

Дляхарактеристики рівня концентрації застосовують структурні групування зарозміром загальної посівної площі окремих видів і груп культур, а при вивченніступеня розповсюдження тієї чи іншої культури — структурні групування зачасткою посівів даної культури в загальній посівній площі. Структурнігрупування за рівнем урожайності використовують для порівняння рівняурожайності по господарствах, виявлення передових і відсталих, визначення невикористанихрезервів підвищення урожайності.

Длявивчення впливу окремих факторів на рівень урожайності сільськогосподарськихрослин широко застосовують аналітичні групування — факторні, результативні ікомбінаційні. Найважливішими групувальними ознаками, за якими вониздійснюються, є показники якості грунту, забезпеченості основними виробничимифондами, трудовими ресурсами і рівня їх використання, застосування органічних імінеральних добрив, якості насіння, строків виконання робіт, форми організаціїі оплати праці тощо.

Прививченні впливу різних факторів на зміни рівня урожайностізастосовуютьдисперсійні і кореляційно-регресійний аналіз. При цьомунайчастіше використовуютьне прості, а багатофакторні моделі дисперсійного і кореляційно-регресійногоаналізу [7, с. 87].

Динаміку натуральних показниківпродукції землеробства вивчають на основі побудови і аналізу відповідних рядівдинаміки. Для побудови і аналізу рядів динаміки посівних площсільськогосподарських культур потрібні щорічні дані, а посівних площбагаторічних насаджень, урожайності і валового збору їх, а також урожайності івалового збору всіх сільськогосподарських культур — щорічно і середні за рік.Ряди динаміки наведені у статистичних збірниках. На основі таких рядів динамікиобчислюють абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютте значення 1% приросту, середньорічні темяи зростання і приросту [2, с. 214].

Для оцінки змін величин натуральнихпоказників продукції землеробства за тривалий період застосовують укрупненняперіодів, згладжування за допомогою плинної -середньої і аналітичневирівнювання.

При аналізах динаміки або виконанняплану посівних площ, валового збору і урожайності широко застосовують індекснийметод. Пр'и цьому використовують індекси індивідуальні, загальш агрегатні ісередніх величин.

Змінипосівних площ, валового збору і урожайності по окремих культурах вивчають задопомогою індивідуальних індексів. Так, індивідуальний індекс посівних площобчислюють за формулою /> індивідуальний індекс урожайності- /> індивідуальниміндекс валового />/>n0,n1 –посівні площі окремих культур базисного і звітного періодів, га; y0,y1 — урожайність окремих культур у иих періодах, ц/га

При аналізі зміни валового збору погрупі однорідних культур або валового збору окремої культури по групігосподарств визначають загальний агрегатний індекс валового збору, якийрозкладається на індекс розміру посівної площі і середньої урожайності.

/> а />

де/>, /> - середняурожайність базисного і звітното періодів d0, d1 — частипосівних площ окремих культур або підприємств у загальній їх площі у базисномуі звітному періодах.

Індекс середньої урожайності в процесіаналізу розкладають на середній індекс урожайності, який характеризує змінусередньої урожайності за рахунок зміни урожайності окремих культур або в окремихгосподарствах, і на індекс структури посівів, який характеризує зміну середньоїурожайності за рахунок змін структури посівних площ, тобто:

де /> — умовна середня урожайність.

Середній індекс урожайності Iyможна визначити і за формулою агрегатного індексу:

Індекс структури посівів Idможна обчислити діленням індексу розміру і структури посівів /> - на індекс розміру посівів/> :

Зміни валового збору в абсолютному виразі/>, авнаслідок зміни загальної площі посівів />, обчислюють за формулою

середньої урожайності />

Зауважимо, що /> внаслідок зміни урожайностікожної культури або в кожному господарстві

/> або />

Внаслідок зміни структури посівів />як

Зауважимо, що />

Для визначення абсолютних і відноснихзмін розмірів валового збору по групі «однорідних культур або окремоїкультури по групі господарств можна застосувати таку систему взаємозв'язанихіндексів:

Індекс = Індекс * Індекс * Індекс загальних

валового збору урожайності структурипосівів розмірів посівів,

де П0, П1 — загальні розміри посівних площ базисного і звітного періодів; />

Змінивалового збору у відносному вираженні за рахунок того чи іншого факторавизначають обчисленням відповідного індексу, а абсолютні величини змін валовогозбору за рахунок даного фактора — як різницю чисельника і знаменникавідповідного індексу.

2. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

2.1 Аналіз рівня та факторів урожайності методоманалітичного групування

Групування— невід'ємний елемент зведення, його найважливіший етап. Це процес утвореннягруп одиниць сукупності, однорідних у певному істотному відношенні, а такожтих, що мають однакові або близькі значення групувальної ознаки. Групуваннямназивають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) за рядомхарактерних для них ознак. Це статистичний метод розчленування складногомасового явища на істотно різні групи з метою всебічної характеристики йогостану, розвитку і взаємозв'язків.

Ізнаведеного визначення випливає, що суть методу статистичних групувань полягає утому, що складне масове явище розглядається не як єдине нероздільне ціле, а уньому виділяються окремі групи одиниць із статистичними показниками, які даютькількісну характеристику якісно своєрідній частині одиниць усієї сукупності. Тобтокожна з одержаних груп об'єднує однорідні одиниці сукупності. Групивстановлюють на підставі аналізу суті досліджуваного явища. У результатівнутрішньогрупових підрахунків одержують характеристику у вигляді системистатистичних показників. Необхідність такого підходу до вивчення масових явищзумовлюється тим, що в складних масових явищах існують якісні відмінності міжокремими одиницями, адже кожна з них має свої індивідуальні риси. У цілому жвсі такі одиниці мають загальні риси, які формують дане явище. Наприклад,розглянемо урожайність зернових культур у господарствах району. Щоб матиуявлення про урожайність, недостатньо знань лише про загальний її рівень, аджевсередині даної статистичної сукупності (господарства, району) містяться одиниціспостереження зі своїми індивідуальними властивостями. Це господарства зконкретними природними умовами, специфікою технологій вирощування, різнимрівнем зазбезпеченості матеріальними і трудовими ресурсами і т. ін.

Підчас групування будемо використовувати вихідні дані (див. Додаток № 1). Далі наоснові додатку №1 складемо ранжирований ряд по результативній ознаці, тобторозташуємо групувальну ознаку у зростаючому порядку (табл. № 1).

Таблиця1. Ранжирований ряд підприємств за урожайністю технічних культур

№

п.п.

Шифр

підприємства

Урожайність

(ц/га)

1 11 204,32 2 15 205,79 3 8 206,88 4 4 209,06 5 27 217,77 6 2 220,15 7 29 220,88 8 6 224,70 9 21 227,91 10 14 239,94 11 20 242,94 12 28 245,31 13 16 245,94 14 23 246,38 15 13 246,61 16 3 253,75 17 1 263,39 18 30 263,39 19 5 265,59 20 24 266,58 21 18 273,01 22 12 282,84 23 19 284,34 24 22 286,70 25 7 287,18 26 26 287,80 27 10 293,20 28 25 308,94 29 9 315,72 30 17 344,49

Отже,використовуємо метод аналітичного групування для розподілу господарствВінницького району на однорідні групи. Групувальна ознака – урожайність (ц/га)зернових культур. Для того, щоб його визначити, необхідно по кожномугосподарству валовий збір поділити на посівну площу.

Нагрупувальну ознаку впливають такі фактори як затрати на 1га.(грн.), прямізатрати праці на 1 га(люд.-год.), оплата праці 1 люд.-год.(грн.).

Длянаочності відобразимо ранжирований ряд графічно. Для цього побудуємо ОгівуГальтона (рис. №1), в якій на осі абсцис буде — порядковий номер підприємства вранжированому ряді, а на осі ординат — величина групувальної ознаки — урожайність зернових культур. Зростання собівартості від підприємства допідприємства відбувається поступово.

Рис.1Огіва Гальтона

Визначимокількість груп інтервального ряду за формулою:

n= 1+3,322 1g N, або n = />, де

n- кількість груп; N — чисельність сукупностей;

n=/>=/>=5.

Знайдемовеличину інтервалу -h за формулою:

h=/>=/>= 28,03;

x/>— mах величинагрупувальної ознаки (урожайності);

x/>—min величинагрупувальної ознаки ;

n─ кількість груп.

Проаналізуємопо групам інтервального ряду найбільш важливі показники, які впливають на рівнівиробництва продукції. Тому за допомогою величини інтервалу — n — зробимоiнтервальний ряд розподілу підприємства по урожайності зернових культур (табл.№2).

Таблиця2. Інтервальний ряд розподілу підприємств за урожайністю

№ групи Границі груп по урожайності

К-сть

підприємств

I від 204,32 до 232,35 9 II від 232,35 до 260,39 7 III від 260,39 до 288,42 7 IV від 288,42 до 316,46 4 V від 316,46 до 344,49 3

Рис.2Гістограма і полігон

Задопомогою інтервального ряду розподілу побудуємо гістограму, на якій на осіабсцис розміщено — інтервал по урожайності, а на ординаті кількість підприємству групі (рис.2). Гістограма — стовпчикова діаграма, яка застосовується длязображення інтервальних варіаційних рядів. Площа кожного стовпчика пропорційначастотам. Для рівних інтервалів ширину стовпчика беруть однакову, а висотапропорційна частотам. При нерівних інтервалах ширина стовпчиків має бутипропорційна величині інтервалу у кожній групі, а висота стовпчиків збільшуєтьсяу стільки разів у скільки збільшується величина інтервалу.

Таблиця3. Зведені дані результативного групування технічних культур

Показники Номера груп по урожайності 1 2 3 4 5

середньому

валовий збір (ц) 2553500 2046500 1851000 1056500 786000 8293500 посівна площа (га) 9895,1 7695,8 6948,5 4046,9 3005,4 31591,7 затрати всього (грн.) 2182300 1472800 1893600 1074500 899100 7522300 прямі затрати праці (люд.-год.) 732900 511600 508900 296700 240300 2290400 оплата праці (грн.) 604700,0 441200,0 495800,0 282400,0 223900,0 2048000,0 сума внесених добрив 17551,1 14361,5 15448,5 11090,8 5319,1 63771

Гістограманаочно характеризує особливості розподілу одиниць даної сукупності задосліджуваною ознакою (урожайністю (ц/га)). На цьому ж малюнку зобразимополігон. Для цього з’єднаємо прямими лініями середні точки верхніх площадокгістограми.

Наоснові результативного групування побудуємо таблицю зведених даних (табл. 3).Результативне групування — це групування в якому групувальною ознакою єбудь-який результативний показник. В моєму випадку – урожайність зерновихкультур.

Наоснові таблиці 3побудуємо таблицю залежності урожайності від інших факторів(таблиця 4).

Таблиця4. Залежність урожайності від впливу окремих факторів

Показники I II III IV V В середньому К-сть підприємств 9 7 7 4 3 Урожайність (ц/га) 258,06 265,92 266,39 261,06 261,53 1312,96 Затрати на 1 га (грн.) 220,54 191,38 272,52 265,51 299,16 1249,11 Прямі затрати праці на 1 га (люд.-год.) 74,07 66,48 73,24 73,32 79,96 367,06 Оплата праці 1 люд.-год. (грн.) 0,83 0,86 0,97 0,95 0,93 4,55 Внесено мінеральних добрив на 1 га (кг д.р.) 1,773716 1,866148 2,223286 2,740567 1,769848 10,37

Зробимоте саме на основі факторної ознаки.

Факторнегрупування — це групування в якому групувальною ознакою є факторний показник.Проведемо факторне групування на основі урожайності зернових.

Використовуючидані додатку 1, побудуємо ранжирувальний ряд розподілу по вибраній факторнійознаці (таб. 5).

Таблиця5 Ранжирований ряд підприємства за урожайністю продукції

№ п.п. Шифр підприємств Затрати на 1га (грн.) 1 9 97,86 1 25 119,76 2 19 136,04 3 24 141,51 4 18 146,38 5 16 152,25 6 9 97,86 7 12 158,00 8 17 175,25 9 10 192,38 10 23 209,19 11 7 218,48 12 5 222,19 13 26 224,69 14 6 234,13 15 13 235,14 16 21 237,48 17 3 253,75 18 22 258,37 19 11 267,25 20 15 290,91 21 14 299,41 22 2 314,03 23 27 326,53 24 28 335,23 25 20 343,40 26 4 357,82 27 1 395,81 28 30 395,81 29 29 421,27 30 8 423,94

Длянаочності відобразимо ранжирований ряд графічно. Для цього побудуємо огівуГальтона (рис. 3), в якій на осі абсцис буде — порядковий номер підприємства вранжированому ряді, а на осі ординат — величину групувальної ознаки — затратина 1 га (грн.).

Визначимокількість груп інтервального ряду за формулою:

n= 1+3.322 1g N, або n = />, де

n- кількість груп;

N- чисельність сукупностей;

n=/>=/>=5

Знайдемовеличину інтервалу -h за формулою:

h=/>=/>= 65,21;

Рис.3 Огіва Гальтона

x/> — mах величинагрупувальної ознаки (затрат на 1 га.(грн.));

x/> — min величинагрупувальної ознаки ;

n- кількість груп.

Задопомогою величини інтервалу — n — зробимо iнтервальний ряд розподілупідприємства по затратам (табл. №6).

Таблиця6. Інтервальний ряд розподілу підприємств по затратам

№ групи Границі груп по затратам

Кількість

підприємств

I від 96,87 до 163,08 7 II від 163,08 до 228,29 9 III від 228,29 до 293,51 4 IV від 293,51 до 358,73 6 V від 358,73 до 423,94,3 4

Задопомогою інтервального ряду розподілу побудуємо гістограму і полігон тепер ужепо затратам (рис. 4).

Наоснові факторного групування будуємо таблицю зведених даних (табл.7), афакторне групування — це групування, в якому групувальною ознакою є факторнийпоказник. Факторним показником у даному випадку є затрати на 1 га. (грн.).

Рис.4.Гістограма і полігон

Таблиця7. Зведені дані результативного групування

Показники Границі груп по витратам Всього 1 2 3 4 5 Кількість підприємств 7 9 4 6 4 - затрати всього (грн.) 1947100 2357300 1084700 1316300 816900 7522300 посівна площа (га) 7108 9298 3884 6569 4731,90 31591,70 валовий збір (ц) 1868000 2366500 963000 1742000 1354000,0 8293500,0

Наоснові проведених результативного та факторного групувань запишемо таблицюзалежності урожайності від затрат (табл.8).

Таблиця8. Залежність урожайності від затрат на 1га (грн.)

Показники Номера підприємств В середньому Групи 1 2 3 4 5 Затрати на 1 га (грн.) 273,92 253,52 279,30 200,37 172,64 235,95 Урожайність (ц/га) 262,79 254,51 247,96 265,17 286,14 263,31

Провівшистатистичні дослідження, ми виявили, що між результативною ознакою –урожайністю (ц/га) і факторною ознакою – затратами на 1 га (грн.) – існує пряма залежність.

/>/>2.2 Кореляційний аналіз

Важливимзавданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв’язків і відмінностей урозвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється увигляді кореляційних залежностей або кореляції. Ця форма зв’язкухарактеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає одне абокілька значень іншої ознаки. Отже, кореляційний аналіз – це метод визначеннякількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, щохарактеризують окремі соціально-економічні явища і процеси. За допомогоюкореляційного аналізу виявляють наявність і вибір форми зв’язку результативноїознаки з одним або комплексом факторів; встановлюють тісноту зв’язку результативногопоказника з факторним і т.д. При кореляційному зв’язку немає сувороївідповідності між значеннями залежних ознак. Кожному певному значенню аргументувідповідає кілька значень функції. Кореляційний аналіз виявляє кореляційнізв’язки не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень підчас порівняння середніх значень взаємозалежних ознак.

Проведемокореляційний аналіз між урожайністю ц/га та затратами на 1 га. Для цього побудуємо таблицю з вихідними й розрахунковими величинами для обчислення параметрівзв’язку (табл. 9).

Зобразимодані графічно (рис. 5).

Зграфіка видно, що в даному випадку зв’язок близький до прямолінійного і йогоможна виразити рівнянням прямої лінії

/>,

де/> -теоретичні (обчислені за рівнянням регресії) значення результативної ознаки;

/> — початоквідліку або значення /> при умові, що х = 0;

а1– коефіцієнт регресії (коефіцієнт пропорційності, який показує як зміниться /> при кожнійзміні х на 1);

х– значення факторної ознаки.

Параметриа0і а1 рівняння регресії обчислюються способом найменшихквадратів. Суть цього способу полягає в знаходженні таких параметрів рівняннязв’язку, при яких залишкова сума квадратів відхилень фактичних значеньрезультативної ознаки (у) від її теоретичних значень (/>) буде мінімальною, тобто />

Таблиця9. Вихідні й розрахункові дані для обчислення параметрів зв’язку

№ господарства Затрати на 1 га, грн Урожайність ц/га Розрахункові величини Теоретичні значення урожайності X Y XY X2 Y2 1 2 3 4 5 6 7 1 267,25 204,32 54603,38 71421,87 41745,32 252,53 2 290,91 205,79 59866,79 84630,68 42349,10 246,75 3 423,94 206,88 87702,97 179726,03 42797,42 214,28 4 357,82 209,06 74804,04 128032,56 43704,86 230,42 5 326,53 217,77 71106,09 106618,96 47421,92 238,06 6 314,03 220,15 69133,87 98613,59 48466,86 241,11 7 421,27 220,88 93050,28 177467,03 48788,53 214,94 8 234,13 224,70 52609,61 54817,92 50490,27 260,61 9 237,48 227,91 54124,34 56396,23 51943,98 259,79 10 299,41 239,94 71841,31 89646,17 57572,72 244,68 11 343,40 242,94 83424,88 117923,63 59018,80 233,94 12 335,23 245,31 82235,31 112382,46 60175,28 235,93 13 152,25 245,94 37444,09 23178,92 60488,58 280,59 14 209,19 246,38 51539,82 43759,81 60703,02 266,70 15 235,14 246,61 57988,31 55291,18 60817,01 260,36 16 253,75 253,75 64390,97 64390,97 64390,97 255,82 17 395,81 263,39 104252,61 156667,97 69373,51 221,15 18 395,81 263,39 104252,61 156667,97 69373,51 221,15 19 222,19 265,59 59010,56 49368,17 70536,27 263,52 20 146,38 266,58 39021,28 21426,74 71063,56 282,02 21 136,04 273,01 37140,05 18506,79 74533,91 284,55 22 158,00 282,84 44688,48 24964,39 79996,36 279,19 23 141,51 284,34 40235,20 20023,74 80847,61 283,21 24 218,48 286,70 62636,28 47732,16 82194,14 264,43 25 258,37 287,18 74199,96 66756,26 82473,68 254,69 26 224,69 287,80 64665,20 50485,11 82828,13 262,91 27 192,38 293,20 56405,23 37009,16 85966,54 270,80 28 119,76 308,94 37000,42 14343,54 95445,83 288,52 29 97,86 315,72 30897,43 9577,40 99677,49 293,87 30 175,25 344,49 60373,60 30714,05 118674,41 274,98 Всього 7584,27 7681,48 1880644,97 2168541,46 2003859,57 7681,48

Спосібнайменших квадратів зводиться до складання і розв’язання системи двох рівнянь здвома невідомими.

деn – кількість спостережень.

Рис.5Кореляційна залежність

Всінеобхідні дані для розв’язання цієї системи розраховані в таблиці 20.Підставивши їх у систему рівнянь маємо:

Скоротившиперше рівняння на 25 маємо:

а0= 22,648 – 203,6768а1

5091,92(22,648 – 203,6768а1) + 1214157,78а1 = 109413,02;

а1= -0,03; а0= 28,76.

Додатнезначення а1 означає, що в досліджувальній сукупності господарств іззбільшенням витрат на виробництво урожайність зменшиться на 0,03 ц/га. Параметра0(у нашому випадку 24,175) як вільний член рівняння має тількирозрахункове значення і показує вплив на результативну ознаку кількостіневрахованих факторів.

Суматеоретичних значень дорівнює сумі емпіричних значень (/>), отже параметри регресіївизначені вірно.

Визначимотісноту зв’язку між визначальними ознаками, розрахуємо коефіцієнт регресії заформулою:

Длявизначення коефіцієнта регресії необхідно визначити середні значення /> /> />, а також середнєквадратичне відхилення по результативній і факторній ознаках. Всі данінеобхідні для розрахунків знаходяться у таблиці 9.

/>;

Підставимоотримані результати в формулу кореляції:

/>-0,62;

Наоснові розрахункового коефіцієнта кореляції можна зробити висновок про те, щозв’язок між витратами і урожайністю прямий і слабкий.

2.3 Ряди динаміки урожайності технічних культур

Явища суспільного життя постійнозмінюються і розвиваються як у просторі, так і в часі. Одне з основних завданьстатистики полягає у дослідженні цих процесів у часі, тобто вивчення процесурозвитку явищ. Числові дані, що характеризують такі процеси і явища, утворюютьряди динаміки (іноді їх називають динамічними, хронологічними або часовимирядами).

Рядом динаміки устатистиці називається ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільногоявища в часі. Це ряд послідовно розташованих у хронологічному порядку значеньпоказника, який у своїх змінах відображує хід розвитку досліджуваного явища.

Рядидинаміки дають матеріал для аналізу розвитку соціально-економічних явищ іпроцесів. Приклади їх використання можна знайти в різних сферах економічної діяльності.Значення рядів динаміки зростає, якщо вони ведуться постійно протягом тривалогочасу. їх дослідження дає змогу вивчати процес розвитку явищ, виявляти основнійого тенденції та закономірності. Статистичні дані, що входять до складу рядівдинаміки, повинні бути порівнянними між собою. Використання їх в аналізі передбачаєпопередню ретельну перевірку та перерахунки.

Обов'язковимиелементами рядів динаміки є моменти або періоди часу (число місяця, день, рік іт. ін.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, щохарактеризують розмір явища.

Залежновід характеру досліджуваних явищ розрізняють два види рядів динаміки: моментніі періодичні (інтервальні). Моментні ряди динаміки характеризують стан явища напевні періоди: на 1 січня, на кінець року і т. ін. Інтервальні ряди динамікихарактеризують розміри явищ за певні періоди: добу, декаду, місяць, квартал,рік тощо.

Якщоряд моментний і проміжки між датами, на які є дані, однакові, середній рівеньтакого ряду обчислюють за формулою середньої хронологічної:

/>=/>;

деy/>,…, y/> — рівнв ряду;n- кількість рівнів.

Вінтервальних рядах динаміки з однаковими періодами середній рівень визначаютьза формулою середньої арифметичної простої:

/> =/>.

Щобдокладно проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ,використовують такі показники: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту,абсолютне значення 1% приросту. Ці показники визначають рівнянням рівнів рядудинаміки. При цьому рівень, який порівнюють, називають поточним, а рівень зяким порівнюють, базисним. Крім того, розрізняють початковий рівень, якийприймають величину першого члена ряду, кінцевий рівень, який є величиноюостаннього члена ряду,і середній рівень- середню величину з усіх рівнів рядудинаміки.

Абсолютнийприріст (А) визначають як різницю між поточним (/>) і попереднім (/>) або початковим (/>) рівнями рядудинаміки.

Абсолютнийприріст називають ланцюговим (щорічним), якщо кожний рівень ряду динамікипорівнюють з попереднім рівнем:

А/>=/>-/>.

Якщовсі рівні ряду порівнюються з початковим, який є постійною базою порівняння, тотакий абсолютний приріст називають базисним:

А/>=/>-/>.

Щобвизначити середній абсолютний приріст, застосовують нагромаджений абсолютнийприріст за весь досліджуваний період часу:

/>=/>;

де/> — кінцевийрівень ряду динаміки; /> — початковий рівень ряду динаміки;n- кількість рівнів.

Темпзростання (К) — це відношення поточного рівня ряду динаміки (/>) до попереднього (/>) абопочаткового рівня (/>). Він може бути ланцюговим, колипорівнюють поточний рівень з попереднім: />=/>//>, і базисним, коли порівнюютьпоточний рівень з початковим: />=/>//>.Темп зростання виражають упроцентах або у вигляді коефіцієнта. Щоб перейти від коефіцієнта до процента –темп зростання, виражений у вигляді коефіцієнтів, помножити на 100.

Темпприросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточнийрівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем. Його можна визначити заформулою:

Т=К%-100.

Абсолютнезначення 1% приросту – це відношення абсолютного приросту за певний період дотемпу приросту за той самий період.

Середнійтемп (коефіцієнт) зростання обчислюють за формулою середньої геометричної:

/> =/>,

де/>-середній темп зростання; К/>,… К/> — ланцюгові коефіцієнти зростання;n- кількість коефіцієнтів зростання.

Визначимовище згадані показники.

Маєморяд динаміки по собівартості зернових за 1999 – 2009 рр.

Таблиця10

Роки 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Урожайність цукрових буряків, ц/га 205 206 215 205 195 200 215 235 221 210 190

Таблиця11. Абсолютний приріст

Роки Абсолютний приріст Ланцюгові Базисні - - - 1 1 1 9 10 9 -10 -10 -10 -10 -10 5 -5 5 15 10 15 20 30 20 -14 16 -14 -11 5 -11 -20 -15 -20

Сумаланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному за весь період.

Таблиця12. Темп зростання, %

Роки Темп зростання, % Ланцюгові Базисні 1999 - - 2000 100,49 100,49 2001 104,37 104,88 2002 95,35 100,00 2003 95,12 95,12 2004 102,56 97,56 2005 107,50 104,88 2006 109,30 114,63 2007 94,04 107,80 2008 95,02 102,44 2009 90,48 92,68

Таблиця13. Темп приросту, %

Роки Темп приросту, % Ланцюгові Базисні 1999 - - 2000 0,49 0,49 2001 4,37 4,88 2002 -4,65 0,00 2003 -4,88 -4,88 2004 2,56 -2,44 2005 7,50 4,88 2006 9,30 14,63 2007 -5,96 7,80 2008 -4,98 2,44 2009 -9,52 -7,32

Отриманірезультати запишемо в таблицю 13.

Таблиця13. Показники динаміки урожайності зернових культур за 1999-2009 рр.

Роки Урожайність цукрового бурякя, ц/га Абсолютний приріст, ц/га Темп зростання, % Темп приросту, % Абсолютне значення 1% приросту ланц. базис. ланц. базис. ланц. базис. 1999 205 - - - - - - 2000 206 1 1 100,49 100,49 - - 2001 215 9 10 104,37 104,88 0,49 0,49 0,49 2002 205 -10 95,35 100,00 4,37 4,88 0,49 2003 195 -10 -10 95,12 95,12 -4,65 0,00 0,47 2004 200 5 -5 102,56 97,56 -4,88 -4,88 0,49 2005 215 15 10 107,50 104,88 2,56 -2,44 0,51 2006 235 20 30 109,30 114,63 7,50 4,88 0,50 2007 221 -14 16 94,04 107,80 9,30 14,63 0,47 2008 210 -11 5 95,02 102,44 -5,96 7,80 0,43 2009 190 -20 -15 90,48 92,68 -4,98 2,44 0,45

Данітаблиці показують, що урожайність технічних культур зменшилась на 7,32% а абона 15 ц/га. Абсолютне значення 1% приросту урожайностітехнічнихкультур протягом 1999-2009 рр. коливалося, а в останній рік (2009р.) становило0,45 ц/га.

Дляподальшої характеристики динаміки досліджування урожайності зернових культур заперіод 1999-2009 рр. визначимо середні значення таких показників:

середнійрівень ряду динаміки

/> , де

/> - сумасобівартості за період 1999-2009 рр.

n– кількість років

середнійабсолютний приріст

середнійкоефіцієнт зростання

/>;

середнійтемп приросту

/>;

/>.

Рівніряду динаміки формуються під впливом постійно діючих факторів, пов’язаних зінтенсифікацією с/г виробництва, так і під впливом випадкових причин окремихперіодів. Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають абстрагуваннямвід випадкових змін досліджуваних ознак. Для цього використаємо такі способи:метод укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динамікипо середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способомнайменших квадратів. Найпершим способом виявлення основної тенденції єукрупнення періодів. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динамікизамінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об’єднані періодимають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію,і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливання досліджуваних ознак. Розподіломукрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзноїсередньої. Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступнусередню обчислюють, зсуваючи період на одну дату. Визначаючи ковзну середню,спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал часу і обчислюють середнюарифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня,для якого визначають нову середню, і т.д.

Таблиця14. Вирівнювання ряду динаміки за допомогою методу ковзної середньої

Роки

Показники (урожайність технічних

культур,

ц/га)

Період Суми по трьох роках Середні по трьох роках Період Суми по трьох роках Середні ковзні /> /> 1999 205 1999-2001 626,00 208,67 /> 2000 206 1999-2001 626,00 208,67 /> 2001 215 2000-2002 626,00 208,67 /> 2002 205 2002-2004 600,00 200,00 2001-2003 615,00 205,00 /> 2003 195 2002-2004 600,00 200,00 /> 2004 200 2003-2005 610,00 203,33 /> 2005 215 2005-2007 671,00 223,67 2004-2006 650,00 216,67 /> 2006 235 2005-2007 671,00 223,67 /> 2007 221 2006-2008 666 222 /> 2008 210 2008-2009 400 200 2007-2009 621 207 /> 2009 190 />

Зтаблиці 14 бачимо, що спосіб ковзної згладжує коливання рівнів, але не даєрядів, які б замінювали всі вихідні фактичні рівні вирівняними.

Наступним,більш досконалим способом виявлення закономірностей розвитку є аналітичневирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту.

Привирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту розрахунковідані обчислюють за формулою: />, де /> - вирівняні рівні; y0 –початковий рівень ряду; /> - середній абсолютний приріст; t– порядковий номер дати (t = 0, 1, 2 ...).

Привирівнюванні рядів динаміки по середньому коефіцієнту зростання розрахунковірівні визначають за формулою />, де />середній коефіцієнт зростання.

Порядоквирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту і середньому коефіцієнтузростання наведений в таблиці 15.

Таблиця15. Вирівнювання ряду динаміки способом середнього абсолютного приросту і середньогокоефіцієнту зростання

Рік Порядковий номер року Фактична урожайність технічних культур, ц/га. Вирівняна урожайність ц/га По середньому абсолютному приросту По середньому коефіцієнту зростання t y

1999 205 205,0 205,0 2000 1 206 203,5 207,1 2001 2 215 202,0 209,1 2002 3 205 200,5 211,2 2003 4 195 199,0 213,3 2004 5 200 197,5 215,5 2005 6 215 196,0 217,6 2006 7 235 194,5 219,8 2007 8 221 193,0 222,0 2008 9 210 191,5 224,2 2009 10 190 190,0 226,4

Отжепочатковий рівень урожайності зернових культур дорівнює 205 ц/га., а кожнийнаступний рівень зменшується на 1,5 ц/га… А при коефіцієнті зростання,вирівняні рівні урожайності зернових культур щороку збільшується в 0,99 раз.

Недолікомвирівнювання за середнім абсолютним приростом і середнім коефіцієнтом зростанняє те, що при цьому не враховуються рівні, які знаходяться всередині ряду, іякщо початковий і кінцевий рівні зазнають сильного випадкового впливу, тозагальна тенденція може бути викривленою.

Щобврахувати всі рівні ряду динаміки і краще абстрагуватися від їх випадковогоколивання, застосовують аналітичне вирівнювання рядів динаміки способомнайменших квадратів. Суть цього способу полягає в знаходженні такоїматематичної лінії, ординати точок якої були б найближчі до фактичних значеньряду динаміки. Це означає, що сума квадратів відхилень вирівняних рівнів відфактичних повинна бути мінімальною

/>.

Вирівнюванняцим способом можна здійснити по прямій або будь-якій кривій лінії, яка виражаєфункціональну залежність рівнів ряду динаміки від часу.

Аналіздинамічного ряду собівартості картоплі показує, що щорічні абсолютні приростибільш-менш рівномірні. В цьому разі найбільш доцільно використовувативирівнювання по прямій лінії, рівняння якої має вигляд:

/>,

де

/> - вирівнянірівні ряду динаміки; a0 — вирівняний рівень собівартості при умові, що t = 0,тобто в році, який передує початку досліджуваного періоду; а1 – середнійщорічний приріст (або зниження) урожайності; t – порядковий номер року.

Невідоміпараметри а0 і а1 знаходять способом найменших квадратів, розв’язуючи системурівнянь:

/>/>,

деу – фактичні рівні ряду динаміки (в нашому випадку фактична собівартістькартоплі); n – кількість років.

Необхіднізначення для розв’язання цієї системи рівнянь знаходяться в таблиці 15.

Підставившинеобхідні дані в таблицю отримаємо:

Розділившиперше рівняння на 11, а друге на 66,отримаємо:

а1= 0,36;

а0= 206,69;

Отже,рівняння прямої лінії, яке характеризує динаміку собівартості картоплі матиметакий вигляд />.

Цеозначає, що в 1999 році, тобто в році, який передує досліджуваному періоду,вирівняна урожайність зернових культур становила – 205 ц/га., а середнє щорічнепідвищення урожайності дорівнює 0,36 ц/га..

Підставляючиу рівняння />,по черзі значення t, дістанемо вирівняний (теоретичний) динамічний рядурожайності зернових культур.

Вирівнянізначення рівнів ряду динаміки наведені в таблиці 16.

Важливимзавданням статистики є кількісна характеристика і аналіз стійкості с/гвиробництва. Чим менше коливання рівнів ряду, тим стійкіше розвивається певнеявище. Варіацію рівнів, зумовлену випадковими індивідуальними причинами окремихперіодів характеризує відхилення рівнів ряду від вирівняних значень (табл. 16).

Длякращого сприйняття, всі методи вирівнювання динамічного ряду урожайностізернових культур за 1999-2009 рр. зобразимо графічно (рис. 5).

Зграфіка можна зробити висновок, що використання показників динаміки тазастосування засобів вирівнювання ряду динаміки дає позитивний результат. Тобтопри застосуванні цих методів згладжуються коливання.

Таблиця16. Вирівнювання ряду динаміки способом найменших квадратів

Рік Фактична урожайність, ц/га Порядковий номер року Квадрат номерів років Добуток урожайності на номер року Вирівняні рівні урожайності, ц/га Відхилення фактичних рівнів від вирівняних Квадрат відхилень y t t2 yt

1999 205 1 1 205 207,05 -2,05 4,20 2000 206 2 4 412 207,41 -1,41 1,99 2001 215 3 9 645 207,77 7,23 52,27 2002 205 4 16 820 208,13 -3,13 9,80 2003 195 5 25 975 208,49 -13,49 181,98 2004 200 6 36 1200 208,85 -8,85 78,32 2005 215 7 49 1505 209,21 5,79 33,52 2006 235 8 64 1880 209,57 25,43 646,68 2007 221 9 81 1989 209,93 11,07 122,54 2008 210 10 100 2100 210,29 -0,29 0,08 2009 190 11 121 2090 210,65 -20,65 426,42 Разом 2297 66 506 13821 2297,35 -0,35 1557,8

Використавшидані таблиці 16, визначимо показники залишкової варіації урожайності зерновихкультур за 1999 – 2009 рр.

/>ц/га.

Середнєквадратичне відхилення фактичних рівнів від вирівняних

/>ц/га.

Відноснуміру коливання урожайності технічнихкультур характеризує коефіцієнт варіації

/>.

Отже,щорічні випадкові коливання урожайності технічних культур в середньомустановить 119 ц/га або 58,05%.

Врядах динаміки і можна визначити головну тенденцію ряду (збільшення чизменшення досліджуваної ознаки).

Рис.6 Методи вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур за 1999-2009рр

/>2.4Індексний аналіз

В аналітичній роботі зі статистичнимиданими часто оперують різнорідними елементами. Наприклад, при аналізі сукупноїзміни собівартості продукції рослинництва за певний проміжок часу мають справуз різними видами продукції — зерном, овочами, баштанними і т. д.; в аналізісукупних змін затрат праці на виробництво картоплі — із різними видами польовихробіт (оранка, боронування, культивація та ін.). Об'єднання різних елементів водну сукупність називають агрегатом. Для аналізу змін, що відбуваються в такихагрегатах, найкращим прийомом вважається розрахунок індексів.

Статистичні індекси —це відносні величини, які одержують у результаті порівняння складнихекономічних явищ, утворених з різнорідних елементів, що не підлягаютьбезпосередньому підсумовуванню.

Англійський термін «index number»означає «число-по-казник». Статистична практика широко використовує індекси прививченні економічних явищ (хоча деякі економісти виявляються не підготовленимидля такої роботи). Знання методології побудови індексів (далі будемо вживатитермін «індексний комплекс») значно розширює аналітичні можливості дослідника,збагачує результативну інформацію досліджень.

Задопомогою індексів можна характеризувати зміну як у часі, так і в просторінайрізноманітніших показників: обсягів виробленої продукції, посівних площ,урожайності, цін, вартості та собівартості, продуктивності праці і т. д. їхподіляють на дві групи: до першої належать об'ємні (сумарні) показники(наприклад, розмір посівних площ, кількість худоби, обсяг продукції та ін.),які виражаються абсолютними величинами; до другої — показники, розраховані напевну одиницю (наприклад, урожайність, ціни, собівартість, продуктивність праціі т. д.). Останні умовно можна назвати якісними показниками, і виражаються вониу вигляді середніх величин. Зазначена особливість зумовлює поділ індексів наіндекси кількісних та індекси якісних показників.

За допомогою статистичних індексів можнавідображувати зміну у часі і просторі як окремих простих показників (наприклад,обсяг виробництва зерна, молока, м'яса і т. д.), так і однойменних показниківпо складних сукупностях (наприклад, зміна обсягу виробництва продукціїрослинництва, тваринництва, по господарству в цілому і т. д.).

Індексивикористовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часіабо просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну.Індекси змінного складу характеризують відношення двох або більше зміннихвеличин. Прикладом таких індексів може бути індекс вартісного обсягу продукції,який одночасно характеризує зміни фізичного обсягу продукції і цін. Індексвалового збору по групі однорідних культур, в даному випадку зернових,відображає вплив на зміну загального виходу продукції трьох факторів:урожайності, розміру і структури посівних площ. Індекси змінного складу можнарозкладати на індекси постійного (фіксованого) складу. Розкладання індексівзмінного складу на індекси постійного складу є суттю індексного методу аналізу.

Задопомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на змінурезультативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексногоаналізу факторів використовують лише ті індекси, які економічно пов’язані.

Таблиця17. Посівні площі, урожайність і валові збори культури

Підприємство Площа, га Урожайність, ц/га

Середній індекс урожайності Iy

Валовий збір /> /> базисний звітний базисний звітний />

S0Y0 S1Y1 S1Y0 /> “Зоря” 208 186 285 175 0,61 59280 32550 53010 /> “Авангард” 188 191 220 205 0,93 41360 39155 42020 /> “Перемога” 110 89 185 221 1,19 20350 19669 16465 /> “Дружба” 208 189 275 205 0,75 57200 38745 51975 /> Всього 714 655 965 806 0,84 178190 130119 163470 />

Для аналізу зміни валового збору окремоїкультури визначають загальний агрегатний індекс валового збору, який розкладаєтьсяна індекс розміру посівної площі і середньої урожайності.

/> а />

де/>, /> - середняурожайність базисного і звітното періодів d0, d1 — часткипосівних площ окремих культур або підприємств у загальній їх площі у базисномуі звітному періодах.

Індекс середньої урожайності в процесіаналізу розкладають на середній індекс урожайності, який характеризує змінусередньої урожайності за рахунок зміни урожайності окремих культур або вокремих господарствах, і на індекс структури посівів, який характеризує змінусередньої урожайності за рахунок змін структури посівних площ, тобто:

де /> — умовна середня урожайність.

Середній індекс урожайності Iyможна визначити і за формулою агрегатного індексу:

Зміни валового збору в абсолютномувиразі />, авнаслідок зміни загальної площі посівів />, обчислюють за формулою

середньої урожайності />

Зауважимо, що /> внаслідок зміни урожайностікожної культури або в кожному господарстві

/> або />

Внаслідок зміни структури посівів />як

Зауважимо, що />

Для визначення абсолютних і відноснихзмін розмірів валового збору по групі „однорідних культур або окремоїкультури по групі господарств можна застосувати таку систему взаємозв'язанихіндексів:

Індекс = Індекс * Індекс * Індекс загальних

валового збору урожайності структурипосівів розмірів посівів,

де П0, П1 — загальні розміри посівних площ базисного і звітного періодів; />

Обчисленийіндекс показує, що урожайність у звітному році зменшилась виробництво пшениці,кукурудзи, ячменю та гороху на 46, 6, 4 та 33% відповідно. Загальний індекс зменшивсяна 16% за рахунок зменшення урожайності. Щодо індексу валового збору то можнасказати, що він становить 0,84, тобто валовій збір був недовиконаний на 16% зарахунок зменшення урожайності.

3. ПРОГНОЗУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ТЕХНІЧНИХКУЛЬТУР

Прианалізі рядів динаміки важливо виявити загальну тенденцію розвитку (тренд)соціально-економічного явища, тобто встановити, в якому напрямку (зростає, зменшується)і за якою залежністю (лінійна чи нелінійна) вона змінюється. Ця задача встатистиці називається вирівнюванням динамічних рядів. Часто рівні ряду з часомзмінюються (коливаються), але ця зміна для різних явищ неоднакова і можевизватися різними причинами. Говорять, що динаміка ряду включає три компоненти:тенденцію (або тривалочасовий рух); короткочасовий систематичний рух;несистематичний випадковий рух. Вивчаючи ряди динаміки, дослідники намагаютьсявиявити головним чином загальну тенденцію (тренд) у змінах рівнів ряду, тобтоосновну закономірність розвитку явища, яка вільна від дії різних випадковихфакторів. Для цього ряди динаміки підлягають спеціальній обробці -вирівнюванню.Вона дозволяє характеризувати особливості зміни за часом динамічного ряду в найбільшзагальному вигляді, вважаючи, що через фактор часу можна передати вплив усіхголовних факторів.

Доспособів і методів вирівнювання динамічних рядів можуть бути віднесені такі:

а) збільшенняінтервалів;

б) обчисленнясередніх рівнів для збільшених інтервалів;

в) визначенняковзкої середньої;

г) аналітичневирівнювання.

Найбільшпростим способом вирівнювання рядів є збільшення їх інтервалів. Суть цьогопідходу полягає в тому, що первинний ряд динаміки перетворюється і замінюєтьсяіншим, рівні якого відносяться до більших за тривалістю періодів часу (денніінтервали замінюються на п'яти- або десятиденними, місячні інтервали — квартальнимиі т.і.). Знов утворений ряд буде містити збільшені рівні, які отриманіпідсумуванням рівнів первинного ряду абсолютних величин. При цьому відхилення врівнях, обумовлених випадковими причинами, взаємно гасяться, згладжуються ібільш ясно виявляються в дії основні фактори зміни рівнів, тобто загальнатенденція.

Одниміз розповсюджених простих методів вирівнювання динамічних рядів є їхзгладжування за допомогою ковзної (плинної) середньої. Суть методу полягає втому, що для первинного ряду динаміки формуються збільшенні інтервали, якіскладаються з однакової кількості рівнів т. Кожен послідовний інтервал отримуєтьсяпослідовним зміщенням від початкового на0один рівень.

Тодідля нових інтервалів розраховуються середні рівнів />; /> і т.д. які як би “згладжують”інтервали і “плинуть” по динамічному ряду з кроком, рівним одиниці. Дістаєтьсяновий ряд, зіставлений із ковзних середніх. Кожна із середніх відноситься досередини укрупненого інтервалу, тому технічно зручніше зіставляти збільшеніінтервали із непарної кількості рівнів т (три, п'ять, сім тощо).

Знаходженняковзної середньої для парної кількості рівнів складає незручність, обумовленутим, що середня може бути віднесена між двома рівнями і тому необхіднадодаткова процедура — центрування: обчислення середньої із двох суміжнихсередніх для кожного інтервалу. В результаті новий динамічний ряд, побудованийіз ковзних середніх, дає виразну тенденцію розвитку явища за рахунок усуванняколивань рівнів внаслідок випадкових причин. Це наочно проявляється приграфічному зображенні фактичних та згладжуваних даних при виявленні тенденціїрозвитку явища (збільшення або зменшення за часом).

Прогнозуваннявідображено на основі таблиці 18.

Таблиця18.Прогнозування урожайності технічнихна 2009 – 2012рр.

Провівшивідповідні розрахунки ми одержали такі значення урожайності зернових із 2009-2012року 188,5, 187 та 185,5.

ВИСНОВКИ

На основі представлених результатівстатистичного вивчення урожайності зернових культур можна зробити слідуючівисновки:

1. Урожайність зернових культур на базіданих яких виконувався даний курсовий проект є низькою. Більшість господарствмають рівень урожайності менше 40 ц/га, що є надзвичайно мало.

Результати факторного групуванняпоказують, що найбільш впливомими факторами на урожайність зернових культур єрозмір виробничих витрат з розрахунку на 1 га… Очевидно, що на зернових не лише за умови додаткових капіталовкладень можна утримувати високий рівеньурожайності, а для отримання її природнім шляхом слід висівати культуру народючих грунтах.

Кореляційним аналізом підтвердженорезультати факторного групування де між урожайністю та розміром витрат на 1 га встанолений прямий слабкої сили зв'язок (г=0,16).

Вивчення рядів динаміки по урожайностізернових культур з використанням даних показує загальну тенденцію до підвищенняурожайності в період 1996-2006 рр порівняно з такою в базовому 1996 році.

Динамікаурожайності показує, що урожайність зернових культур збільшилась на 15.63% аабо на 5 ц/га. Збільшення відбувається також і відносно 1996 року. Такурожайність зросла з 35 ц/га до 37 ц/га або на 5.71%. Абсолютне значення 1%приросту урожайності зерновихкультур протягом 1996-2006 рр. коливалося, а в останній рік (2006р.) становило3,13 ц/га.

Обчисленийіндекс показує, що урожайність у звітному році зменшилась виробництво пшениці,кукурудзи, ячменю та гороху на 46, 6, 4 та 33% відповідно. Загальний індексзменшився на 16% за рахунок зменшення урожайності. Щодо індексу валового зборуто можна сказати, що він становить 0,84, тобто валовій збір був недовиконанийна 16% за рахунок зменшення урожайності.

Зробившипрогнозування урожайності зернових культур ми одержали такі значення показникана період із 2009-2012 року 188,5, 187 та 185,5.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

статистика урожайність технічна культура

1.Бутуцький О.А. Сільськогосподарська статистика з основами економічноїстатистики — К.: Вища школа, 1984.

2.Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Є.І. Ткач Теорія статистики. — К.: Либідь, 2001-320с.

3.Гаркавий В.К. Статистика. —К.: Вища школа, 1995. -412с.

4.Головач А-В., Єріна А.М., Козьірев О.В. Статистика- — К.: Вища школа,1993.

5.Замосковний О.П. Статистика сельского хазяйства. — М.; ФинансьІ й статистика,1990.

6.Зинченко А.П. Практикум по общей теории статистики й сельськохозяйственнойстатистике. — М.: ФинансьІ й статистика, 1988. – 328 с.

7.Козаченко І.В. Статистика. -К.; Урожай, 1984.

8.Сергеев С.С. Сельскохозяйственная статистика с основами зкономическойстатистики.-М.: ФинансьІ й статистика, 1990.

9.Статистика. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів обліково-фінансовогофакультету денної та заочної форми навчання. — Вінниця, ВДАУ, 2002 -36с.

Размещенона www.

еще рефераты

Еще работы по экономике

Реферат по экономике

Экономическая эффективность сбыта продукции ОАО "Кировского хладокомбината"

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Экономические ограничения. Компромисс общества между эффективностью и равенством

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Управління інтелектуальним капіталом підприємства

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Функционирование рынка труда

1 Сентября 2013