Реферат: Застосування фітнес-технології для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків
ЛЬВІВСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
КІБАЛЬНИК ОКСАНАЯКІВНА
УДК:796.012.1:615.8 «465.13/19»
Застосування фітнес-технологіїдля підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків
24.00.02 –фізична культура, фізичне виховання різних груп населення
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації наздобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту
ЛЬВІВ – 2008
ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність. Наукові дослідження(Круцевич Т.Ю., 2000; Безверхня Г.В., 2004; Мосійчук Л.В., 2004;Ведмеденко Б., 2005; Салмана Х.Р., 2006) свідчать, що в підлітковомувіці спостерігається значне зниження рухової активності на фоні падіннязацікавленості до уроків фізичної культури в школі та негативного ставлення дофізичної культури взагалі.
Дляпідвищення ефективності впливу фізичного виховання на розвиток організмушколярів, оптимізації їхньої рухової активності вчені шукають нові підходи доскладання фізкультурно-оздоровчих програм (Безпутчик В.Г., 1999;Москаленко Н., 2005; Корж Н.Л., Черненко О.Є.,Гордєйченко О.А., 2006; Воропаєв Д.С., 2007; Пугач Н., Леськів Л., 2007);опрацьовують питання оптимізації дозування фізичних навантажень з урахуваннямтипологічних, психофізіологічних і соціальних особливостей учнів(Вільчковський Е.С., 1991; Єдинак Г., 2002; Колесень А., 2002;Долинний Ю., 2003; Хозяінова Д.А., 2004; Маланюк Т.В., 2006;Пильненький В.В., 2006); визначають результативні форми організаціїдіяльності школярів та методичні прийоми і засоби, що активізують інтерес учнівдо уроків фізичної культури (Сімон Н.М., 2000; Віндюк А.В., 2002;Сітовський А., 2005; Дрозд І., 2006; Кожевникова Л., 2006;Лисяк В.М., 2006).
Аналізсучасних підходів до програмування та змісту фізкультурно-оздоровчих занять зпідлітками показав необхідність їх подальшого вдосконалення.
Незважаючина численні дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів (Круцевич Т.Ю.,2000; Мельничук М., 2001; Андрєєва О.В., 2002; Лукьяненко А.Г.,2002; Белоножка Г., 2003; Петрина Л., 2006; Шевців У., 2006;Глоба Г., 2007), актуальною є проблема пошуку ефективних шляхів підвищеннярухової активності підлітків та поліпшення їхньої фізичної підготовленості зарахунок впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, які б сприялирозвитку позитивної мотивації до занять фізичною культурою, формували основисамостійної оздоровчої діяльності як у системі шкільної освіти так і у вільнийвід навчання час.
Зв'язокроботи з науковими програмами, планами, темами.
Науковуроботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сферіфізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. за темою 3.2.2„Теоретико-методичні засади формування системи оздоровчого фітнесу” (номердержавної реєстрації 0106U010787).
Рольавтора у виконанні цієї теми полягала у розробці та експериментальній перевірціфітнес-технології для підвищення рухової активності й фізичної підготовленостіпідлітків.
Об’єктдослідження - рухова активність тафізична підготовленість підлітків.
Предметдослідження — вплив фітнес-технології на підвищення руховоїактивності та фізичної підготовленості підлітків 13-15 років.
Метадослідження: розробити фітнес-технологію для підвищення рухової активності тафізичної підготовленості підлітків 13-15 років таекспериментально перевірити ефективність її застосування.
Відповіднодо предмета і мети дослідження вирішували такі завдання:
1.Вивчити проблему пошуку сучасних та ефективних засобів підвищення руховоїактивності і фізичної підготовленості підлітків.
2.Провести моніторинг рухових уподобань і обсягів рухової активності підлітківокремих міст центральних та північних регіонів України.
3.Розробити фітнес-технологію для підвищення рухової активності та фізичноїпідготовленості підлітків 13-15 років на основікомплексного застосування сучасних напрямків і засобів оздоровчого фітнесу.
4.Експериментально перевірити ефективність застосування фітнес-технології дляпідвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 13-15 років.
Длявирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: аналізта узагальнення науково-методичної літератури, соціологічні методи, тестування,педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, психологічні методи,фремінгемська методика визначення добової рухової активності, методиматематичної статистики.
Науковановизна отриманих результатів:
– уперше розроблено фітнес-технологію для підвищення руховоїактивності та фізичної підготовленості підлітків 13-15 років наоснові комплексного застосування сучасних напрямків і засобів оздоровчогофітнесу з урахуванням статевих особливостей, мотиваційних пріоритетів, фізичноїпідготовленості учнів;
– уперше доведено, що застосування засобів і напрямків оздоровчогофітнесу дозволяє отримати більш виражений позитивний ефект в оптимізаціїрухової активності та підвищенні фізичної підготовленості підлітків 13-15 років, ніжзаняття за чинною програмою фізичного виховання;
– доповнено відомості про статевовікову структуру мотивів таінтересів підлітків до фізичної культуришляхом проведення моніторингурухових уподобань;
– доповнено дані про рівень добової рухової активності підлітківокремих регіонів України.
Практичнезначення результатів дослідження:
– упроваджено фітнес-технологію, що спрямована на підвищення руховоїактивності та поліпшення фізичної підготовленості підлітків 13-15 років, упрактику роботи шкіл міста Суми (ССШ № 25, акт № 162 від 13.11.07; гімназія №1, акт № 108 від 14.11.07), міста Донецьк (СШ № 61, акт № 10/01 – 1803 від14.11.07), ЗОШ № 14 (міста Полтави, акт № 305, від 11.12.07) та спортивногоклубу «Флеш» міста Суми (акт № 24 від 15.10.07), що проводятьфізкультурно-оздоровчі заняття з підлітками 13-15 років;
– опубліковано навчально-методичний посібник «Підвищення руховоїактивності підлітків з використанням занять фітнесом оздоровчого спрямування»для фахівців галузі фізичної культури, тренерів та інструкторів з оздоровчогофітнесу, а також для студентів навчальних закладів спеціальності «Фізичнакультура»;
– основні результати та висновки досліджень використані унавчальному процесі студентів спеціальності «Фізична культура» Сумськогодержавного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка під часвивчення навчальної дисципліни «Теорія та методика фізичного виховання»;
– доповнено новими відомостями навчальну дисципліну «Теорія таметодика оздоровчої фізичної культури та масового спорту» Національногоуніверситету фізичного виховання і спорту України;
– практичні розробки використані для слухачів факультету суміжних тадодаткових професій Донецького національного університету для розширення тавдосконалення навчального матеріалу з курсу «Сучасні спортивно-оздоровчітехнології» (акт № 6-13.24-54 від 9.11.07).
Особистийвнесок здобувача полягає в аналізі актуальності та стану вивченості проблеми,формулюванні мети, завдань, виборі методів дослідження, розробціфітнес-технології, організації та проведенні експериментальних досліджень,формулюванні висновків роботи та впровадженні її результатів у практикуфізичного виховання школярів.
Апробаціярезультатів дослідження здійснювалася шляхом публікаційнауково-методичних праць і виступів на міжнародних та всеукраїнськихконференціях: X, ХI Міжнародні наукові конференції „Молода спортивна наукаУкраїни” (Львів, 2006, 2007), ІІ Міжнародна наукова конференція „Актуальніпроблеми фізичного виховання і спорту” (Харків, 2006), VІІ Міжнароднастудентська науково-практична конференція „Сучасні проблеми фізичного вихованняі спорту школярів і студентів України” (Суми, 2007).
Публікації.Затемою дисертації опубліковано один навчально-методичний посібник, 11 статей (зних 6 — у наукових фахових виданнях ВАК України).
Структурата обсяг дисертації. Дисертація викладена на 233 сторінках іскладається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків та спискувикористаних джерел.
Результативласних досліджень проілюстровані у 49 таблицях, 19 рисунками ідодатками. У роботі використано 230 літературних джерел, у т.ч.22 іноземних.
ОСНОВНИЙЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступіобґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завданнядослідження; показано зв'язок дослідження з науковими програмами, планами ітемами; визначено наукову новизну одержаних результатів та їхнє практичнезначення; подано загальні відомості про публікації з проблеми дисертаційногодослідження; висвітлено особистий внесок здобувача, вказано сферу апробаціїрезультатів.
Першийрозділ «Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у системі фізичноговиховання підлітків» містить теоретичний аналіз сучаснихфізкультурно-оздоровчих технологій та визначення перспектив їх застосування упрактиці фізичного виховання підлітків. На підставі аналізу було встановленонеобхідність розробки сучасної фітнес-технології, що враховувала б мотиваційніпріоритети, статеві особливості, диференціацію у нормуванні фізичногонавантаження, альтернативний підхід у виборі засобів та методів оздоровчоїфізичної культури і сприяла б підвищенню рухової активності та поліпшеннюфізичної підготовленості підлітків.
У другому розділі «Методи та організація досліджень» розкритоособливості організації досліджень та їхню методологію. Використано такі методидосліджень: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; анкетування;вивчення добової рухової активності (фремінгемська методика); педагогічніметоди дослідження включали констатуючий та формуючий експеримент, дездійснювалося тестування рухових якостей з використанням Державних тестів інормативів оцінки фізичної підготовленості населення України та системи тестівЕВРОФІТ; психологічні методи дослідження; методи математичної статистики.
Дослідженняпроводили чотирма етапами.
Першийетап (вересень 2004 – серпень 2005 р.) був присвячений теоретичному дослідженнюпроблеми, вивченню та узагальненню науково-методичної літератури.
На другому етапі (вересень 2005 – травень 2006 р.)здійснювали моніторинг рухових уподобань підлітків, порівняльний аналіз їхніхспортивних інтересів. У дослідженнях брали участь підлітки 12-13 роківзагальноосвітніх шкіл м. Шостка (n = 269), м. Білопілля(n = 314), м. Полтава (n = 382) та м. Суми(n = 382). Всього взяло участь в анкетуванні 1458 підлітків.Також на другому етапі вивчали рівень добової рухової активності підлітків набазі загальноосвітніх шкіл м. Суми, м. Полтава та м. Білопілля (всього600 учнів).
Натретьому етапі досліджень (травень – серпень 2006 р.) ми розроблялифітнес-технологію для підвищення рухової активності підлітків на основі їхніхрухових уподобань і проводили констатуючий експеримент. Він дозволив визначитимісця для проведення базового експерименту і сформувати контрольні таекспериментальні групи. Експериментальні групи були сформовані на базіспортивного клубу „Флеш” міста Суми (група дівчат – Е1,n = 43; хлопців – Е2, n = 41) та на базізагальноосвітньої школи № 25 міста Суми (група дівчат – Е3,n = 42; хлопців – Е4, n = 40). Контрольні групибули сформовані на базі загальноосвітньої школи № 14 міста Полтави (групадівчат К1, n = 40; хлопців К2, n = 43) і займалисяза чинною програмою. Загальна кількість підлітків, що взяли участь у формуючомуексперименті, становила 249 осіб.
Четвертийетап (вересень 2006 рік – листопад 2007 рік) передбачавпроведення педагогічного експерименту для оцінки ефективностіфітнес-технології. Досліджували рівень рухової активності на початкунавчального року, після семестру та в кінці навчального року. Тестування рівняфізичної підготовленості здійснювалося двічі: на початку та в кінці навчальногороку. Під час експерименту також оцінювали самоусвідомлення власного тілесногодосвіду підлітків. На цьому ж етапі ми здійснювали обробку та аналіз отриманихрезультатів, формували висновки, впроваджували результати у практику, оформлялидисертаційну роботу.
Утретьому розділі «Розробка фітнес-технології для підвищення рухової активностіта фізичної підготовленості підлітків» викладено структурумотивів та інтересів підлітків стосовно фізичної культури та спорту, а такожчинники і стимули, що сприяють мотивації підлітків до фізичногосамовдосконалення. Встановлено, що більшість (61%) школярів свідомо ставлятьсядо фізичної культури як засобу підвищення рухової активності і визначаютьоздоровчу спрямованість як пріоритетну; 46% учнів підліткового віку невідчувають стійкого інтересу до уроків фізичної культури в школі, що призводитьяк до нерегулярного їх відвідування та зниження мотивації до спортивних іфізкультурно-оздоровчих занять у позаурочний час.
Визначено,що серед хлопців найпопулярнішими видами рухової активності є: спортивні ігри,одноборства та заняття в тренажерному залі, серед дівчат – аеробіка,одноборства та спортивні ігри. До числа пріоритетних видів рухової активностіпідлітків не увійшли види спорту (окрім спортивних ігор), які складають основукурсу фізичної культури в школі. Тобто навчальний процес із фізичного вихованняв школі не сповна відповідає інтересам підлітків.
Нашідослідження рівня рухової активності підлітків центральних та північнихрегіонів України показали, що індекс добової рухової активності дівчатдорівнював 31,23 + 0,62 бала, натомість у хлопців він був вищий істановив 32,65 + 0,66 бала; спеціально організована рухова активність,яка включає різні форми занять фізичними вправами, обмежувалася 35 хвилинами надобу в основної маси школярів. За дослідженнями А.Г. Хрипкової (1990),А.Г. Сухарєва (1998), Т.Ю. Круцевич (2000), обсяг цілеспрямованихзанять фізичними вправами, повинен складати 12-15 годин натиждень. Таким чином, рівень рухової активності досліджуваних підлітківстановив 30% гігієнічної норми.
Наоснові аналізу науково-методичної літератури, проведеного моніторингу руховихуподобань підлітків та особистого досвіду роботи в сфері оздоровчої фізичноїкультури ми розробили фітнес-технологію. Понятійний апарат нашого дослідженнябазується на публікаціях М.М. Булатової, Ю.А. Усачева (2003).Фізкультурно-оздоровча технологія поєднує процес використання засобів фізичноговиховання в оздоровчих цілях і наукову дисципліну, що розробляє та вдосконалюєоснови методики побудови фізкультурно-оздоровчого процесу. Практичним утіленнямфізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні є різніфітнес-програми.
Фітнес-технологія,яку ми розробили для підвищення рухової активності та фізичної підготовленостіпідлітків, яка є продуктом інтеграції інформаційного (теоретичного),мотиваційного та рухового (практичного) компонентів, що передбачає процесгармонійного розвитку фізичних якостей, використання напрямків та засобівоздоровчої фізичної культури, контроль і самоконтроль за фізичниминавантаженнями.
Теоретичнийблок розробленої технології нами було забезпечував підліткам засвоєнняцінностей фізичної культури, формування прагнення до здорового способу життя,отримання необхідних знань для самостійних занять фізичною культурою. Згідно зцієї фітнес-технологією були розроблені фітнес-програми та зміст занять, якіскладалися з трьох загальноприйнятих частин: підготовчої, основної тазаключної. Кожна з них поділялася на блоки: підготовча — на інформаційнийта розминочний, основна — на аеробний таваріативний, заключна містила відновлювальний блок. Така структуризація занятьдала можливість комплексно використовувати різноманітні види фітнесу у процесіфізкультурно-оздоровчих занять з підлітками та застосовувати диференційованийпідхід відповідно до цільової спрямованості занять, фізичної підготовленості,статевих відмінностей у формуванні мотиваційних пріоритетів.
Заняттяза авторськими фітнес-програмами були складовою частиною третього урокуфізичної культури, позаурочних та позашкільних заходів. Реалізація змістуфітнес-програм передбачала заняття обсягом три години на тиждень тареалізовувалася трьома етапами, що відповідали періодам (підготовчий, основнийта підтримувальний), рекомендованим у попередніх дослідженнях.(Круцевич Т.Ю., 2003). Перехід до нового етапу супроводжувався зміноютривалості та кількості занять на тиждень, обсягу навантаження, інтенсивності,послідовності виконання вправ, спрямованості взаємодії.
Четвертийрозділ «Експериментальна перевірка розробленої фітнес-технології у процесіфізичного виховання підлітків».
Підвпливом занять за авторською фітнес-технологію відзначено підвищення показниківдобової рухової активності у всіх експериментальних групах. Індекс руховоїактивності в групі Е1 дівчат становив 36,29 + 0,49 бала. Угрупі Е3 дівчат цей показник був вищий і становив 36,94 +0,49 бала. Водночас у групі К1 дівчат він становив 33,75 + 0,84бала. Приріст індексу добової рухової активності порівняно з початкомексперименту в групі Е1 становив 9,82%, у групі Е3 –12,42%, у групі К1 — лише 2,38%.
Позитивнудинаміку індексу рухової активності відмічено в групі Е4 хлопців: урезультаті він становить 39,14 + 0,55 бала, а у групі Е2індекс рухової активності зафіксовано на рівні 38,05 + 0,67 бала.Натомість індекс рухової активності у групі К2 хлопців виявився33,21 + 1,02 бала. Таким чином, приріст індексу рухової активностіу групі Е4 становив 15%, у Е2 – 12,7%, у групі К2лише 2,0%.
Підвпливом занять за розробленою фітнес-технологією відбулися статистичновірогідні позитивні зміни у ставленні підлітків до власного тілесногопотенціалу. Збільшилась кількість підлітків, які більш позитивно сприймаютьвласне «Я», виявляють упевненість у досягненні мети, готовність до подоланняневдач за рахунок власних можливостей та самоактивності. Наведені результатиексперименту свідчать про доцільність упровадження фітнес-технології у фізичневиховання підлітків в урочній, позаурочній та позашкільній формах організаціїзанять.
Запропонованіфітнес-програми позитивно вплинули на фізичну підготовленість підлітків (табл.1, 2). У ході аналізу матеріалів дослідження статистично вірогідною порівняно зконтрольними групами виявилася різниця у показниках фізичної підготовленостіекспериментальних груп хлопців і дівчат (p < 0,05-0,001).
Післяпроведення експерименту показники фізичної підготовленості хлопців заДержавними тестами та нормативами оцінки фізичної підготовленості у групі Е2покращилися від 6 до 33%, у групі Е4 – від 6 до 38%, натомість угрупі К2 покращення показників становило від 0,5 до 13% і навітьбуло зафіксовано тенденцію до погіршення показників у тесті «біг на 1500 м».
Позитивнадинаміка показників фізичної підготовленості спостерігалася в експериментальнихгрупах дівчат: в групі Е1 зростання показників становило 4 — 44%, у групі Е3– 7 - 34%, водночас у групі К1 відміченопокращення результатів у середньому на 3%, і лише у розвитку гнучкостірезультат зріс на 11%.
Упідлітків 13-15 років ЕГ впродовж навчального року відбулисястатистично достовірні (р < 0,05 – 0,001) зміни порівняно з КГ за всіматестами системи ЕВРОФІТ. Заняття за авторськими фітнес-програми сприялипокращенню показників загальної фізичної підготовленості в групі Е2на 25,0%, в групі Е4 на 35,5%, що відповідає високому рівню фізичноїпідготовленості за перцентильними шкалами, окрім тестів «PWC-170» та«Фламінго», де показники відповідають середньому рівню. Натомість у групі К2показники покращилися лише на 0,8% та відповідають середньому рівню.
Удівчат-підлітків експериментальних груп рівень фізичної підготовленості засистемою тестів ЕВРОФІТ покращився в групі Е1 на 12,8%, у групі Е3 — на 14,5% та з середнього рівня підвищився до вищого за середній,натомість у групі К1 він поліпшився лише на 1,6%.
Результатиексперименту свідчать, що рухова активність та фізична підготовленістьпідлітків за більшістю показників статистично вірогідно підвищилися в усіхекспериментальних групах, але застосування авторських фітнес-програм у формі3-го уроку фізичної культури та секційних занять на базі школи дає найбільшвиражений позитивний ефект.
Такимчином, фітнес-технологія, впроваджена у фізичне виховання підлітків, сприялапідвищенню рухової активності, фізичної підготовленості та позитивно вплинулана рівень самоусвідомлення власного тілесного потенціалу підлітків.
У п’ятомурозділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» підведеніпідсумки дослідження та виокремлено три групи його результатів.
Висновкинаших досліджень підтверджують думки науковців (Андрєєва О.В., 2002;Митчик О.П., 2002) про низький рівень фізичної підготовленості підлітків 13-15 роківвідповідно до державних тестів; про те, що за наявності ознак недостатньоїрухової активності у підлітків найперше відбуваються негативні зміни такихфізичних якостей як сила, швидкість та витривалість (Сухарєва А.Г. 1991);про доцільність застосування помірних навантажень у комплексному підході довиховання у підлітків фізичних здібностей, що перебувають у періоді посиленогобіологічного розвитку (Матвєєв Л.П., 1991; Волков Л.В., 2002)
Нашідослідженнядоповнюють інші дослідження, у яких ідеться про віковуструктуру мотивів та інтересів підлітків до фізичної культури(Круцевич Т.Ю., 2000; Лисяк В.М., 2006; Салмана Х.Р, 2006); пронедостатній рівень рухової активності підлітків досліджених регіонів(Андрєєва О.В., 2002; Безверхня Г.В., 2004); дослідження рівняфізичної підготовленості підлітків 13-15 років за тестамиЕВРОФІТ методом перцентильного аналізу (Галайдюк М.А., 2000;Митчик О.П., 2002, Круцевич Т.Ю., 2003).
Новими результати є те,що: вперше розроблено фітнес-технологію для підвищення рухової активності тафізичної підготовленості на основі комплексного застосування сучасних напрямківі засобів оздоровчого фітнесу з урахуванням статевих особливостей, мотиваційнихпріоритетів та фізичної підготовленості підлітків 13-15 років.Особливістю цієї технології є можливість її застосування в урочній (як 3-гоуроку фізичної культури в школі), позакласній (секційні заняття на базі школи)та позашкільній формах проведення занять. Технологія передбачає принципелективності у виборі засобів фізичного виховання підлітків, а також даєможливість ефективно варіювати засоби й організовувати заняття фітнесом нетільки з дівчатами, а й з хлопцями-підлітками.
ВИСНОВКИ
1.Теоретичний аналіз проблеми пошуку сучасних та ефективних засобів підвищеннярухової активності і фізичної підготовленості підлітків показав:
– нинішніх підходів до програмування фізкультурно-оздоровчих занятьз підлітками недостатньо, що викликає необхідність урізноманітнення засобівфізичного виховання підлітків;
– практично відсутні науково-методичні розробки, які б дозволяликомплексно використовувати сучасні види рухової активності, наприклад заняттяфітнесом, у процесі фізкультурно-оздоровчих занять з підлітками залежно відвікових особливостей, фізичної підготовленості, статевих відмінностей уформуванні мотиваційних пріоритетів, які сприяли б розвитку позитивноїмотивації до занять фізичною культурою, формували основи самостійної оздоровчоїдіяльності та формували прагнення до здорового способу життя;
– актуальним є оновлення змісту програми фізичного вихованняшколярів шляхом уведення видів рухової активності, що відповідають їхнімінтересам.
2. Результатиконстатуючого експерименту свідчать:
– рівень рухової активності підлітків окремих міст центральних тапівнічних регіонів України є низьким і становить близько 30% гігієнічної норми;для хлопців, порівняно з дівчатами, характерний на 6% вищий рівень руховоїактивності;
– найбільш популярними видами рухової активності серед хлопцівдосліджуваних регіонів є спортивні ігри, одноборства та заняття у тренажерномузалі; а дівчат приваблюють аеробіка, одноборства, спортивні ігри;
– провідними мотивами систематичних занять фізичною культурою середпідлітків є оздоровчі та рекреаційні, більшість учнів бажають використовувати упроцесі фізичного виховання види рухової активності, що відповідають засобам інапрямкам оздоровчого фітнесу;
– особливості ставлення підлітків до процесу фізичного виховання вшколі свідчать про необхідність удосконалення його змісту у напрямкуадекватності їхнім віково-статевим потребам, мотивам та інтересам, що сприятимепідвищенню мотивації до занять в урочній, позакласній та позашкільній формах.
3.Вивчення науково-методичної літератури та мотиваційних пріоритетів підлітківдозволило сформувати концепцію фітнес-технології для підвищення руховоїактивності та фізичної підготовленості підлітків 13-15 років,сутність якої полягає в органічному поєднанні сучасних напрямків і засобівоздоровчого фітнесу та теоретичних знань з його застосування. Структуразанять у запропонованій фітнес-технології складалася з трьох загальноприйнятихчастин: підготовчої, основної, заключної. Кожна з частин поділялася на блоки:підготовча – на інформаційний та розминочний, основна – на аеробний таваріативний, заключна містила відновлювальний блок. Підбір засобів та напрямківоздоровчого фітнесу здійснювали залежно від цільової спрямованості занять,статевих особливостей, фізичної підготовленості та мотиваційних пріоритетівпідлітків.
4.Згідно з авторською фітнес-технологію були розроблені фітнес-програми третьогоуроку фізичної культури в школі та секційних занять з фізичного вихованняпідлітків. Програми розроблені на один навчальний рік та структуровані трьомаетапами реалізації, що відповідають періодам оздоровчого тренування:підготовчий (тривалість – 4 тижні, інтенсивність – 40-50% МПК); основний(тривалість – 11 тижнів, інтенсивність в межах від 50% до 75% МПК), тапідтримувальний (тривалість 17 тижнів, інтенсивність — 75-85% МПК).
5.Застосування фітнес-технології за короткий термін (один навчальний рік)дозволило підвищити обсяг рухової активності підлітків та досягти значнихзрушень у ставленні підлітків до власного тілесного потенціалу.
– Приріст індексу рухової активності у дівчат-підлітків уекспериментальній групі 1 становив 9,82%, в експериментальній групі 3, щозаймалася фітнесом з поєднанням урочної та позаурочної форм занять, – 12,42%, ау контрольній групі — лише 2,38%. У хлопців експериментальнихгруп позитивні зміни індексу рухової активності становили відповідно 12,7% та15%, на відміну відконтрольної, де показники покращилися лише на2,0%. Факт статистично вірогідної позитивної динаміки приросту рівня руховоїактивності в експериментальних групах підлітків порівняно з контрольними можебути пояснений підвищенням інтересу до систематичних занять фізичною культурою,збільшенням кількості підлітків, що почали займатися самостійними формамизанять і відвідувати додатково спортивні секції у вільний від навчання час, татенденцією до зменшення пропусків занять в експериментальних групах;
– під впливом занять за розробленою фітнес-технологією відбулисястатистично вірогідні позитивні зміни у ставленні підлітків до власноготілесного потенціалу, зокрема на 17% збільшилась кількість підлітків, які більшпозитивно сприймають власне Я, виявляють упевненість у досягненні мети,готовність до подолання невдач за рахунок своїх можливостей та самоактивності.
6.Результати експерименту свідчать про ефективність застосування запропонованоїфітнес-технології в контексті підвищення рухової активності та фізичноїпідготовленості підлітків:
– статистично вірогідною порівняно з контрольними групами виявиласярізниця у показниках фізичної підготовленості експериментальних груп хлопців(p < 0,05 – < 0,001) та в експериментальнихгрупах дівчат (p < 0,005). Показники фізичної підготовленості заДержавними тестами в експериментальних групах хлопців покращилися від 6 до 38%,у дівчат — від 4 до 44%, а у контрольних групах — від 0,5 до 13%;
– за результатами додаткового тестування фізичної підготовленості засистемою тестів ЄВРОФІТ у підлітків експериментальних груп також відбулисястатистично вірогідні (р < 0,05 – < 0,001) позитивнізміни. В експериментальних групах хлопців покращення склало від 9,5 до 39,9%,що відповідає високому рівню фізичної підготовленості за перцентильнимишкалами, окрім тестів «PWC170» та «Фламінго», де показники відповідаютьсередньому рівню. Разом з тим у контрольних групах хлопців-підлітків показникипокращилися від 0,24 до 2,27%. У дівчат результати покращилися від 6,54 до39,04%, та з середнього рівня підвищилися до вищого за середній, натомість уконтрольних групах показники поліпшилися від 0,44 до 6,8% залежно від руховоїякості.
7. Результатиексперименту свідчать, що рухова активність та фізична підготовленістьпідлітків за більшістю показників статистично-вірогідно підвищилися в усіхекспериментальних групах, але застосування розроблених фітнес-програм у форміпоєднання третього уроку фізичної культури та секційних занять на базі школидає найбільш виражений позитивний ефект, що дає підставу рекомендуватирозроблену фітнес-технологію для застосування в урочній та позаурочній формахпроведення занять для підлітків.
Перспективаподальших досліджень за проблематикою дисертаційної роботи полягає утеоретичному й експериментальному обґрунтуванні введення занять фітнесом допрограми шкільного уроку фізичної культури для учнів середніх класів.
СПИСОКОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕНЬ
1. Кібальник О.Я.Підвищення рухової активності підлітків з використанням занять фітнесомоздоровчого спрямування: навч.- метод. посібник / О.Я. Кібальник. –Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2006. – 48 с.
2. Кібальник О.Я.Фітнес-технологія як засіб підвищення рухової активності та фізичноїпідготовленості підлітків 13-15 років //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання іспорт: наук. моногр. / за ред. С.С. Єрмакова. – 2008. – №3. - С. 78-81.
3. Кібальник О. Я.Ефект впровадження фітнес-технології в систему фізичного виховання підлітків 13– 15 років // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичноговиховання і спорту: наук. моногр. / за ред. С. С. Єрмакова. –2007. – №10. — С. 62 – 65.
4. Кібальник О.Я.Оздоровчі технології для підвищенні рухової активності підлітків // Теорія таметодика фізичного виховання і спорту. – 2007. — № 4. — С. 63 – 66.
5. Кібальник О.Я.Оптимізація рівня рухової активності підлітків 13 – 15 років шляхомвпровадження фітнес-технології в систему фізичного виховання //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання іспорту: наук. моногр. / за ред. С.С. Єрмакова. – 2007. – № 9. – С. 73– 77.
6. Кібальник О.Я.Динаміка саморефлексії тілесного потенціалу у підлітків під впливом занять позапропонованій фітнес-технології // Молода спортивна наука України: зб.наук. пр. з галузі фіз. культури і спорту. – Л., 2007. — Вип. 11. – Т. 1.– С. 21 – 22.
7. Кібальник О.Я.Відношення до фізичної культури підлітків північного та центрального регіонівУкраїни / О.Я. Кібальник, О.А. Томенко // Молода спортивнанаука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2006. –Вип. 10. – Т. 3. – С. 110 – 114 (Внесок автора полягає у постановці проблеми,виборі методів дослідження, аналізі отриманих результатів, формулюваннівисновків).
8. Іллюшина Н. Сучасніпідходи до підвищення рухової активності підлітків / Н. Іллюшина, О. Кібальник// Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України:матеріали VII Всеукр. студ. наук.-практ. конф. – Суми, 2007. – С. 81 – 87 (Авторуналежить аналіз спеціальної літератури, вибір методів дослідження, формулюваннявисновків).
9. Кібальник О.Я. Рівеньрухової активності підлітків окремих регіонів України // Актуальні проблемифізичного виховання і спорту: матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. – Х., 2006. – С.64 – 67.
10. Кібальник О.Я.Особливості розвитку інтересу до занять фізичною культурою підлітків північногота центрального регіонів України / О.Я. Кібальник, О.А. Томенко //Сучасні проблеми фіз. виховання і спорту школярів та студентів України: зб.наук. ст. в галузі фіз. культури та спорту. – Суми, 2006. – С. 36 – 41(Внесокавтора полягає у постановці проблеми, формулюванні висновків).
11.Кібальник О. Я. Оздоровча аеробіка в системі фізичного вихованнямолодших школярів // Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів тастудентів України: матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. – Суми, – 2005. – С.159 – 161.