Реферат: Підсудність і її види

Цивільнийпроцес

Реферат

на тему:

Підсудність і її види

Київ — 2000

Зміст

1. Поняття принципів і їх значення… 3

2. Принципи, які закріплені Конституцією України… 4

3. Міжгалузеві принципи… 7

4. Принципи, закріплені законодавством просудочинство… 9

Список використаної літератури… 11

1. Поняття підсудності

Підвідомчісудові цивільні справи вирішуються Верховним Судом України, Верховним СудомАвтономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими,міжоблас­ними, міжрайонними (окружними), районними (міськими) судами,військовими судами регіонів, Військове-Морських Сил і гарнізонів. Усі вонистановлять судову систему загальних судів України (ст. 20 Закону «Просудоустрій»), реалізують судову владу, здійснюють правосуддя в цивільнихсправах, але мають різну, встановлену законом компетенцію у розгляді і вирішеннісправ.

Підсудність– розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судамиоднієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Навідміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію між державними органами ігромадськими організаціями щодо вирі­шення цивільних справ, підсудністьрозмежовує компетенцію в тій же сфері (щодо вирішення цивільних справ), але міжрізними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішенняяких віднесено до компетенції певного суду.

2. Види підсудності

Визначеннякомпетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних нимифункцій, від роду (предмета) спра­ви, суб'єктів спору, що підлягає розгляду, імісця (території), на яку поширюється діяльність певного суду. В зв'язку з цимпідсудність поділяється на функціональну, родову (предметна, об'єктивна компете­нція),територіальну (особиста, суб'­єктивна компетенція).

2.1. Функціональна підсудність

Функціональнапідсудність визначає компетенцію окремих ла­нок судової системи України напідставі виконуваних ними функ­цій. За цією підсудністю районний (міський) суд,міжрайонний (окружний) суд, військовий суд гарнізону виступають судами пер­шоїінстанції, виконуючи функцію розгляду і вирішення по суті справ, підвідомчихцивільному судочинству (ст. 125 ЦПК).

ВерховнийСуд України, Верховний Суд Автономної Респуб­ліки Крим, обласні, Київські іСевастопольський міські суди, вій­ськові суди регіонів. Військове-Морських Силвиконують потрійні функції: 1) розглядають і вирішують цивільні справи по суті(по першій інстанції); 2) перевіряють у касаційному порядку (як суди другоїінстанції) законність і обгрунтованість судових рішень, ух­вал, що не набрализаконної сили (ст. 289 ЦПК); 3) переглядають у порядку судового наглядурішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили (ст. 330 ЦПК).

Усісуди системи виконують також функцію перегляду у зв'я­зку з нововиявленимиобставинами постановлених ними рішень, ухвал і постанов, що набрали законноїсили (ст. 345 ЦПК).

2.2. Родова підсудність

Родовапідсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по розглядуцивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи (предметацивільного спору) або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. Такерозмежування компетенції су­дових органів обумовлюється міркуваннямипублічно-правового характеру стосовно найкращої організації судової влади — щобстворити для осіб, які потребують судового захисту, найбільш спри­ятливі умовидля участі в судочинстві, для залучення всіх заінтере­сованих осіб і доказів усправі. За загальними правилами родової підсудності всі цивільні справи, якіпідлягають вирішенню в поря­дку цивільного судочинства, крім тих, що віднесенізаконом до інших судів, розглядаються районними (міськими) судами (ч. 1 ст. 123ЦПК).

Міжрайонні(окружні) суди за правилами родової підсудності розглядають справи провизначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства,виселення, у разі скасування по них рішень районних (міських) судів, постановлениходноособове суддею, та якщо у цих судах кількісний склад суддів такий, що недозволяє розглядати повторно зазначені справи в колегіальному складі (ст. 1241ЦПК).

Судкасаційної (п. 2 ст. 311 ЦПК) і наглядної (п. 2 ст. 337 ЦПК) інстанцій, скасувавширішення районного (міського) суду, постановленого по будь-якій справі, моженаправити її на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів або доіншого суду першої інстанції, в тому числі до міжрайонного (окружного) суду.Вони розглядають також будь-які цивільні справи, передані їм відповідно до ст.133 ЦПК.

Військовимсудам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні цивільні справи про захистчесті і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військовіорганізації, інші справи, пов'язані із захистом прав і свободвійськовослужбовців та інших громадян, прав та законних інтересів військовихчастин, установ, організацій.

Справи,які виникають за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії і рішенняпосадових осіб і органів військового управління, підсудні по першій інстанціївійськовим судам гарнізо­нів, регіонів, Військово-Морських Сил (ч. 2 ст. 123ЦПК). Розме­жування компетенції між цими судами провадиться залежно від того,дії яких посадових осіб і органів оскаржуються.

Міжобласномусудові, як суду першої інстанції підсудні всі справи, підвідомчі цивільномусудочинству, що виникають на осо­бливо режимних об'єктах, розташованих натериторії України (ч. 3 ст. 123 ЦПК).

ВерховномуСудові Автономної Республіки Крим, обласним, Ки­ївському і Севастопольськомуміським судам підсудні по першій інста­нції справи по скаргах на рішеннямісцевих державних органів з питань перевищення встановленого законом строкуприйняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій,відмови в реєс­трації статутів (положень) релігійних організацій, володіння такорис­тування культовими будівлями і майном (ст. 24811 ЦПК).

Цивільнісправи, в яких однією із сторін є районний (міський) суд, військовий судгарнізону, розглядають відповідно Верховний Суд Автономної Республіки Крим,обласні суди, Київський і Сева­стопольський міські суди, військові судирегіонів, Військово-Мор­ських Сил.

Цивільнісправи, в яких однією із сторін є Верховний Суд Автономної Республіки Крим,обласний суд, Київський чи Севас­топольський міський суд, підсудність по першійінстанції визначає Верховний Суд України (ст. 124 ЦПК).

ВерховномуСудові України по першій інстанції підсудні такі справи, які виникають здержавних і адміністративних правовідно­син: а) по скаргах на рішенняЦентральної виборчої комісії про відмову в реєстрації участі партії (виборчогоблоку) у виборах Президента України, на відмову цієї комісії зареєструватипретен­дента на кандидата у Президенти України як кандидата у Президе­нтиУкраїни, на відмову окружної виборчої комісії в реєстрації ініціативної групивиборців, на рішення Центральної виборчої

комісіїпро визнання виборів недійсними по заявах про скасування рішення Центральноївиборчої комісії про реєстрацію кандидата в Президенти України (ст. 2436 ЦПК);б) по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстраціюкандидата в народні депутати України (ст. 243" ЦПК); в) по скаргах нарішення Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Укра­їни провизнання виборів недійсними (ст. 24316 ЦПК); г) по скаргах на рішеннядержавного органу України у справах релігій, прийняте відносно релігійнихорганізацій (ст. 248 ' ЦПК).

Родовапідсудність у конкретних справах може бути змінена Головою Верховного СудуУкраїни, його заступниками, головами Верховного Суду Автономної РеспублікиКрим, обласних. Київсь­кого і Севастопольського міських судів, військового судурегіону, Військово-Морських Сил, які мають право в межах своєї компете­нції назаяву осіб, які беруть участь у справі, прокурора або з власної ініціатививитребувати будь-яку цивільну справу, що є у провадженні того чи іншого суду, іпередати її на розгляд до іншого суду України. Зазначеним посадовим особамнадано право переда­вати справи на розгляд іншому судові, коли після відстороненнясудді замінити його в даному суді неможливо (ст. 133 ЦПК). Верховний СудУкраїни, Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, військові судирегіонів, Військово-Морських Сил, які розглядають справи в касаційному порядку,в разі повторного скасування рішення суду першої інстанції повинні обговоритипи­тання про прийняття справи до свого розгляду по першій інстанції (ст. 316ЦПК). Якщо зазначені судові органи розглядають справу в порядку нагляду, товони мають право скасувати рішення, ухвалу, постанову і направити справу нановий розгляд до суду першої або касаційної інстанції (п. 2 ст. 337 ЦПК), утому числі змінивши по справі родову підсудність. Отже, в ЦПК в одних випадкахвизначе­на родова підсудність по конкретних справах, в інших — надано право цезробити посадовим особам вищестоящого суду і суду, який розглядає справу вкасаційному і наглядному порядках.

2.3. Територіальна підсудність

Територіальнапідсудність розмежовує компетенцію по розгля­ду підвідомчих судам справ міжоднорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.Таке просторове роз­межування компетенції називається особистою, абосуб'єктивною, компетенцією. Вона персоніфікує суди по розгляду справ, визна­чає,який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.

Територіальнапідсудність має декілька видів: загальна, альте­рнативна, договірна, виключна,по зв'язку справ.

Загальна підсудністьвизначає компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходженнявідповідача (ст. 125 ЦПК). Коли ним є громадянин, то позови пред'являються досуду за місцем його проживання, його постійної осілості. По­зови допідприємств, установ організацій незалежно від форми власності пред'являютьсяза місцем знаходження їх органу управ­ління. Правила загальної підсудностіпоширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, дляяких ЦПК встановлює інший вид підсудності.

Альтернативноюназивається підсудність, за якою декілька су­дів є компетентними розглянутисправу. Позов може бути пред'яв­лений до одного із судів, визначених законом.Оскільки право вибору належить позивачеві, то ця підсудність статтею 126 ЦПКназвана підсудністю за вибором позивача. Альтернативна підсуд­ність єпільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливовелике життєве значення для громадян. Визна­чена вона ст. 126 ЦПК для позовівпро стягнення коштів на утримання (аліменти) і про встановлення батьківства,позовів робі­тників і службовців, що випливають з трудових правовідносин, позовів,що випливають з авторського права, права на відкриття, винахід, корисну модель,промисловий зразок та раціоналізаторсь­ку пропозицію, які можуть подаватися якза місцем проживання відповідача, так і за місцем проживання позивача.

Позовипро відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодження здоров'я, атакож втратою годувальника, мо­жуть пред'являтися за місцем проживання позивачачи за місцем заподіяння шкоди.

Замісцем проживання позивача або місцем знаходження від­повідача можуть пред'являтисяпозови про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, повернення майна абойого вартості, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної громадяниновінезаконним засудженням, незаконним притягненням до криміна­льноївідповідальності, незаконним застосуванням як заходу впливу взяття під варту,незаконним накладенням адміністративного стяг­нення у вигляді арешту чивиправних робіт.

Позовипро відшкодування шкоди, заподіяної майну громадян або юридичних осіб, можутьпред'являтися також за місцем заподі­яння шкоди.

Позовидо відповідача, місце постійного проживання якого невідоме, пред'являються замісцем знаходження його майна, або за місцем його тимчасового проживання чиперебування, або за останнім відомим місцем постійного проживання чи постійногозаняття відповідача.

Позовипро розірвання шлюбу з особами, визнаними у належ­ному порядку безвісновідсутніми, недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства, а також зособами, засудженими за злочин до позбавлення волі на строк не менше трьохроків, можуть пред'я­влятися за місцем проживання позивача.

Альтернативнапідсудність передбачена також ст. 127 ЦПК, за якою позови, що випливають здоговорів, де зазначено місце виконання, або виконати які через їх особливостіможна тільки в певному місці, можуть бути пред'явлені за місцем виконання.

Виключна підсудністьвстановлює, що пред'явлення позовів у деяких справах можливе тільки у точновизначеному законом суді. Вона передбачена ст. 130 ЦПК до незначної частинипозовів, виключаючи можливість застосування до них інших видів територі­альноїпідсудності, тому і названа виключною підсудністю. Це позови про право набудівлю, про виключення майна з опису, позови кредиторів спадкодавця,пред'явлені до прийняття спадщи­ни спадкоємцями, підсудні судові за місцемзнаходження цього майна або його основної частини. Виключна підсу­дністьпередбачена: для позовів про порядок користування земель­ними ділянками, якірозглядаються районним (міським) судом за місцем знаходження земельної ділянки:для позовів клієнтів до перевізників, що випливають з договорів перевозкивантажів, паса­жирів або багажу, які підсудні судові за місцем знаходження упра­вліннятранспортної організації, до якого у встановленому порядку була поданапретензія. За чинним законодавством претензії, які виникають з перевезеннявантажів, пред'являються до управління залізниці призначення, а з перевезенняпасажирів і вантажу можуть пред'являтися до управління залізниці відправленнячи призначен­ня на розсуд заявника претензії, у зв'язку з чим аналогічні позовипідсудні за місцем знаходження вказаних управлінь залізниць. По­зови залізницідо пасажирів, відправників і одержувачів вантажу подаються за правиламизагальної підсудності.

Договірна підсудністьвстановлюється за угодою сторін, у зв'я­зку з чим вона ще називаєтьсядобровільною. Сторонам надається право встановлювати тільки договірнутериторіальну підсудність (ст. 129 ЦПК), але не родову, а також не дозволяєтьсязмінювати виключну підсудність.

Договірнапідсудність може бути встановлена стосовно конк­ретних позовів, їх групи, щоможуть виникнуть з існуючих між сторонами цивільних правовідносин. Угода сторінпро підсудність може бути вкладена у формі окремого письмового договору абовключена до змісту конкретного цивільного договору: поставки, купівлі-продажута ін.

Встановленадоговірна підсудність є обов'язковою для сторін, але вони можуть відмовитисявід одержаних ними переваг у підсудності.

Сторонадоговору про підсудність може оспорювати його за­конність і обгрунтованість.Суд, встановивши, що такий договір порушує інтереси сторони чи третіх осіб, маєправо визнати його недійсним і застосувати до справи правила про підсудність,перед­бачені законом.

Підсудністьпо зв'язку справ встановлює, що позов підлягає розглядові судові, якийрозглядає іншу, пов'язану з ним справу. Цим створюються кращі умови длядослідження всіх матеріалів по справі з метою виявлення дійсних обставин, праві обов'язків сторін, а також для економії процесуальних засобів і часу. Ст. 131ЦПК передбачено, що позови до кількох позивачів, які проживають або знаходятьсяв різних місцях, пред'являються за місцем проживання чи знаходження одного зних за вибором пози­вача. Зустрічний позов незалежно від його підсудностіподається до суду за місцем розгляду первісного позову. Цивільний позов, щовипливає з кримінальної справи, розглядається судом разом з такою справою. Якщопозов не був заявлений або не був вирішений у кримінальному процесі, то вінпред'являється в порядку цивільного судочинства за правилами територіальноїпідсудності.

Третіособи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору між сторонами,пред'являють позов судові, в провадженні якого перебуває спірна справа сторін(ст. 107 ЦПК).

3. Наслідки порушення правил пропідсудність

Підсудністьсправи встановлюється суддею при прийнятті по­зовної заяви до свого провадження— під час порушення справи в суді. Якщо справа даному судові не підсудна, суддяповертає її позивачеві для передачі до належного суду зі своєю мотивованоюухвалою про неприйняття. Така ухвала може бути оскаржена і на неї може бутивнесено подання.

Принадісланні позовної заяви до суду поштою або якщо її непідсудність даномусудові була виявлена не при прийнятті, суддя повинен негайно повідомити про цепозивача та переслати заяву разом зі своєю мотивованою ухвалою до належногосуду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі поданняскарги, внесення подання — після постановлення ухвали судом касаційноїінстанції про залишення скарги, подання без задоволен­ня (ст. 132 ЦПК).

Поданадо суду позовна заява з додержанням правил про підсудність повинна бутиприйнята ним до свого провадження і розглянута по суті. Справи, розпочатірозглядом по суті, забороняється передавати до іншого суду (тобто змінюватипідсудність) за незначними винятками. Зміна підсудності можлива судом, в прова­дженніякого перебуває справа, і керівниками вищестоящих судів.

Передачасправи судом, в провадженні якого вона перебуває, до іншого суду Україниможлива у випадках: 1) якщо суд визнає, що справу за змістом і характером обставинможна зручніше вирішити за місцем проведення найголовніших дій, які підлягаютьперевірці, або взагалі в іншому суді, а не в суді, обраному позивачем, іншоюправомочною особою, яка порушила справу в інтересах інших осіб;

2)якщо відповідач, місце проживання якого не було відоме, подасть заяву пропередачу справи за місцем його дійсного проживання і таке прохання буде визнанесудом таким, що заслуговує задоволення (ч. 2 ст. 133 ЦПК). Суд, який вирішуєпитання про передачу справи до іншого суду, поста­новляє про це мотивовануухвалу і повідомляє позивача.

Післязакінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі пред'явлення скарги,внесення подання — після постановлення касаційною інстанцією ухвали прозалишення скарги, подання без задоволення заява разом з ухвалою пересилаєтьсядо належного суду України.

4. Зміна підсудності

Змінапідсудності — передача справи з одного суду до іншого в межах України можливатакож за ініціативою керівників вищес­тоящих судів з метою забезпеченняналежного виконання завдань правосуддя.

ГоловаВерховного Суду України, його заступники, а також голова Верховного СудуАвтономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міськихсудів, військового суду регіону, Військово-морських Сил мають право в межах своєїком­петенції на клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, зазаявою прокурора або з власної ініціативи витребувати будь-яку цивільну справу,що є у провадженні того чи іншого суду, і передати її на розгляд до іншого судуУкраїни.

Змінапідсудності настає також тоді, коли після відсторонення судді замінити його вданому судді неможливо. Справа в таких випадках надсилається до Верховного СудуАвтономної Республіки Крим, обласного. Київського чи Севастопольського міськогосуду, військового суду регіону, Військово-Морських Сил для передачі на розглядіншого суду (ст. 133 ЦПК).

Справа,надіслана в установленому порядку від одного суду до іншого суду в межахУкраїни, повинна бути прийнята судом, до якого вона була спрямована дорозгляду. Суперечки між судами про підсудність не допускаються (ст. 135 ЦПК).

Списоквикористаної літератури

1.Конституція України, К.:1996.

2.Закон України «Про судоустрій» від 05.06.1981.

3.Цивільно-процесуальний кодекс України.

4.Штефан М. Й. Цивільний процес. Підруч. для юрид. спеціальностей вищих закладівосвіти: – К.; Ін Юре. – 1997.

еще рефераты
Еще работы по гражданскому праву и процессу