Реферат: Народный депутат Украины (Народний депутат України)
Народний депутат України
Верховна Рада складається з 450 народних депутатів України (конституційнийсклад), якими можуть бути лише громадяни України, що на день виборів досягай21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом останніх п'яти років.
Депутат має бутигромадянином України, бо саме громадянство визначає наявність повноцінних правовихзв'язків між особою і державою, у тому числі й усіх юридичних прав таобов'язків, передбачених Конституцією. Встановлення вікового цензу пояснюєтьсятим, що для участі у виробленні та прийнятті важливих і складних рішеньзагальнодержавного значення народний депутат України має мати певний життєвийдосвід.
Вимога щодо проживання депутата протягом останніх п'яти років на територіїнашої держави спрямована на забезпечення знання і розуміння тих проблем, якіпостали перед суспільством і державою.
За відповідності усім зазначеним вище вимогам громадянин не може бутиобраний до Верховної Ради України лише утому разі, якщо він має непогашену і незняту у встановленому законом порядку судимість. Однак наявність непогашеноїсудимості за злочин, вчинений з необережності (тобто коли особа не бажала, алепередбачала можливість виникнення суспільне небезпечних наслідків своєї дії чибездіяльності та легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачаламожливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла передбачати —наприклад, убивство з необережності), не є юридичною перепоною для обраннягромадянина народним депутатом України.
Особи, обрані до складу парламенту, мають здійснювати депутатськіповноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні відмовитися відіншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі. Щож до несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, то вонаповинна бути встановлена спеціальним законом.
При вирішенні цього питання у деяких країнах парламентаріям забороняєтьсязайматися будь-якою діяльністю, крім наукової та викладацької, а поєднаннядепутатських повноважень і посад у структурах виконавчої влади принципово недопускається. В інших державах, наприклад, у Великій Британії,прем'єр-міністром може бути лише депутат парламенту — представник партії, яка має у ньому більшістьголосів.
Повноваження народних депутатів України починаються від моменту складанняними перед Верховною Радою присяги такого змісту: «Присягаю на вірністьУкраїні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежністьУкраїни, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконуватисвої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників».
Текст присяги перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Радизачитує найстарший за віком народний депутат України. Потім депутати ставлятьсвій підпис під її текстом, що й означає її складання. Якщо ж депутатвідмовляється скласти передбачену Конституцією присягу, він втрачаєдепутатський мандат. У такому разі у відповідному виборчому окрузі повиннівідбутися нові вибори до Верховної Ради України.
У деяких державах, де набуття депутатами повноважень також обумовлюєтьсянеобхідністю складання присяги, відмова зробити це може мати інші наслідки.Так, якщо депутат італійського парламенту не складе присягу протягом трьох пленарнихзасідань, він не втрачає депутатський мандат, однак позбавляється депутатськихправ до виконання передбачених у зв'язку зі складанням присяги процедур.
Конституція закріплює низку гарантій, покликаних забезпечити сприятливіумови для виконання депутатами своїх повноважень, а також захистити їх відрепресій. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народнихдепутатів України не може бути притягнено до будь-якого виду юридичноївідповідальності за діяльність, яку вони здійснюють у ході реалізаціїдепутатських повноважень. Йдеться про виступи у парламенті чи в його комісіях,про позицію при голосуванні з того чи іншого питання тощо. Це правило чинне іпісля того, як депутат втрачає свої повноваження.
Однак з нього є виняток: депутати несуть юридичну відповідальність заобразу чи наклеп. Ця особливість покликана запобігати зловживанню народнимиобранцями своїм статусом, дисциплінувати їх. Вона закликає керуватися неемоціями, а неспростовними, юридичне значущими фактами.
Депутатська недоторканність означає й те, що народного депутата України неможна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати,якщо на це немає згоди Верховної Ради. Така згода має бути висловлена увідповідній постанові, прийнятій на пленарному засіданні парламенту. Однак длядопиту депутата як свідка згоди парламенту не потрібно.
Депутатська недоторканність поширюється на членів практично всіхпарламентів світу, але її зміст може відрізнятися від недоторканності народнихдепутатів України. Так, у Росії та деяких інших країнах депутата можназатримати, заарештувати, обшукати, якщо він затриманий на місці вчиненнязлочину, без звернення до парламенту за одержанням згоди на це.
Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією ізаконодавством. Ці повноваження починаються від моменту складення депутатомприсяги і припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Радивідповідного скликання.
Конституція України (ст. 81) передбачає й можливість достроковогоприпинення депутатських повноважень у разі:
1) їх складення заособистою заявою депутата. Конституція не визначає причин подання такої заяви,а тому вони можуть бути будь-якими. Однак для складення повноважень необхідно,щоб Верховна Рада визнала ці причини переконливими;
2) набрання законноїсили обвинувальним вироком щодо депутата. Треба мати на увазі, що притягненнядо кримінальної відповідальності, арешт, винесення судом обвинувального вирокуще не є законними підставами для дострокового припинення депутатськихповноважень. Так, вирок набуває законної сили через десять днів післяоголошення, а в разі його оскарження — після здійснення відповідних процедур;
3) визнання депутатасудом недієздатним або безвісно відсутнім. Суд може визнати депутата, як ібудь-яку іншу особу, недієздатним, якщо він внаслідок душевної хвороби, травмита інших причин не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Безвісновідсутньою вважається особа, про яку за місцем її постійного проживанняпротягом року немає ніяких відомостей;
4) припиненнягромадянства депутата або його виїзду на постійне проживання за межі України.Ці обставини призводять до втрати депутатом юридичних або фактичних зв'язків знашою державою, що й робить неможливим виконання ним депутатських обов'язків;
5) смерті депутата.
За наявностізазначених вище обставин питання про дострокове припинення повноваженьнародного депутата України розглядається на пленарному засіданні ВерховноїРади. Відповідне рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувалабільшість від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 226депутатів.
Достроково за рішенням суду повноваження народного депутата Україниприпиняються й у разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатськогомандата з іншими видами діяльності, тобто коли після обрання до Верховної Радиособа не відмовляється від інших мандатів або продовжує перебувати надержавній службі. Відповідна процедура має бути врегульована законом.
Однією з конституційних форм депутатської діяльності є депутатськийзапит звернення народного депутата допевного органу чи посадової особи дати офіційне пояснення з питань, якіналежать до їхньої компетенції.
Процедура здійснення депутатського запиту встановлена Законом України«Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. тарегламентом Верховної Ради України. Відповідно до регламенту депутатськийзапиту письмовій формі вноситься Голові Верховної Ради, оголошується ним назасіданні та передається Секретаріату, який зобов'язаний негайно надіслатитекст запиту відповідному адресату. Офіційна письмова відповідь на запит усемиденний або інший, встановлений Верховною Радою, термін повинна бутинадіслана Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс. За наполяганнямавтора запиту і не менш як однієї п'ятої частини від фактично обраних доВерховної Ради депутатів відповідь може бути обговорена на пленарномузасіданні Верховної Ради. Підсумки такого обговорення дістають вияв у постанові,яка разом із текстом депутатського запиту і відповіддю на нього публікується уВідомостях Верховної Ради України та газеті «Голос України».
Гарантією ефективності депутатського запиту є закріплений у ч. 2 ст. 86Конституції України обов'язок відповідних посадових осіб повідомити народногодепутата про результати розгляду його запиту.