Реферат: Об рунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики

--PAGE_BREAK--За параметрами схожості всі 184 виділені профілактичні заходи розділено на 3 компоненти (табл.2), а саме:
1) організація проведення профілактичної діяльності – має 85 заходів, спільних для 18 програм, виконання яких, здебільшого є компетенцією адміністраторів та науковців, а також лікарів загальної мережі практичної охорони здоров’я;
2) застосування санітарно-освітніх технологій – 70 заходів, спільних для 18 програм, реалізація яких потребує міжгалузевої взаємодії з залученням фахівців інших міністерств та відомств поряд зі спеціалістами практичної охорони здоров’я;
3) своєчасне виявлення захворювань – 29 заходів, спільних для 13 програм, основними виконавцями яких є практичні лікарі, а ключовою фігурою, як було сказано вище, є лікар ЗПСМ.
Кожен з виділених 3-х компонентів в свою чергу складається з декількох розділів, загалом їх 8.
Узагальнені дані свідчать, що в державних цільових програмах заходи профілактичного характеру представлені недостатньо.
Таблиця 2. Характеристика профілактичних заходів ДЦП та КЗПХ (абсолютні величини)
Компонент
Розділ
Кількість заходів
Кількість програм, що містять заходи
1. Організація проведення профілактичної діяльності
А. Створення окремих структур та удосконалення діяльності існуючих для застосування профілактичних технологій
Б. Розробка та організація впровадження науково обґрунтованих профілактичних програм, концепцій, стандартів тощо
В. Організація попередження керованих інфекцій
8
65
12
8
12
5
2. Застосування санітарно-освітніх технологій
А. Розробка і впровадження навчальних програм та освітніх заходів щодо формування здорового способу життя
Б. Підготовка, видання, розповсюдження методичних та інформаційно-просвітницьких матеріалів з різних аспектів формування здорового способу життя
В. Проведення з допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, друковані видання тощо) інформаційних кампаній щодо гігієнічного виховання населення, зокрема підвищення його медичної активності
40
13
17
15
9
10
3. Своєчасне виявлення захворювань
А. Проведення скринінг-тестів та діагностичних заходів
Б. Проведення диспансеризації, профілактичних оглядів та спостереження за групами ризику
14
15
7
9
Дослідження профілактичної складової в діяльності закладів загальної практики/сімейної медицини. Враховуючи роль лікаря ЗПСМ у виконанні профілактичних заходів, проведено дослідження нормативно-правового забезпечення його діяльності щодо можливості використання ним превентивних технологій.
Результати дослідження свідчать, що профілактична робота лікаря ЗПСМ регламентована 2 основними документами: «Примірним положенням про лікаря ЗПСМ», де визначено основні вимоги, норми навантаження, права і обов’язки лікаря та «Кваліфікаційною характеристикою лікаря із спеціальності „ЗПСМ“, якою затверджено рівень необхідних знань та навичок, у т. ч. з превентивної медицини.
Заходи профілактичного характеру, визначені „Кваліфікаційною характеристикою лікаря із спеціальності “ЗПСМ», згруповано в 4 компоненти, зокрема:
1) організаційно-профілактичний компонент;
2) санітарно-освітній компонент;
3) діагностично-скринінговий компонент;
4) диспансерний компонент.
В результаті аналізу динаміки розвитку закладів ЗПСМ встановлено, що у 2000 р. функціонувало 440 закладів на засадах ЗПСМ, які, в переважній більшості, мали дільниці лікарів ЗПСМ. Однак, за період 2000-2005 років в структурі закладів охорони здоров’я відбулась трансформація, яка внесла зміни здебільшого в первинну ланку. Кількість закладів, що працюють на засадах ЗПСМ протягом 5 років зросла в 7 разів з 440 до 3068, з яких близько 85% розташовано у сільській місцевості. Відкрито 1993 амбулаторії ЗПСМ, що становить 65,1% від усіх створених закладів ЗПСМ. Переважна кількість амбулаторій ЗПСМ розташована у сільській місцевості – 95%. В свою чергу, 20% цих установ створено за рахунок реорганізації ФАПів, що обслуговували понад 1000 мешканців. Встановлено таку структуру закладів ПМСД, що надають медичну допомогу на засадах ЗПСМ (рис.1).
За період 2000-2006 рр. чисельність лікарів ЗПСМ зросла в 13 разів і становить 6263 особи або 1,33 на 10 тис. населення.
В результаті дослідження визначено, що кількість населення, яке обслуговується лікарями ЗПСМ, щорічно збільшується: у 2003 р. цей показник становив 11,1%, 2004 р. – 17,5%, 2005 р. – 23,2%, 2006 р. – 28,2%.

<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«67617.files/image001.wmz» o:><img width=«309» height=«159» src=«dopb271436.zip» v:shapes="_x0000_i1025">\s
Рис.1. Структура закладів ПМСД, що працюють на засадах ЗПСМ (%).
При дослідженні діяльності структур ЗПСМ встановлено, що загальна кількість відвідувань до лікарів ЗПСМ у 2005 р. становила 2,65 на 1 прикріпленого мешканця. В структурі відвідувань частка відвідувань з профілактичною метою залишалася стабільною: 2004 р. – 30,9%, 2005 р. – 30,5%, тобто майже третина всіх відвідувань до лікарів ЗПСМ відбувалася з метою одержання профілактичної медичної послуги, що є основною складовою діяльності закладів ЗПСМ.
З метою визначення нормативних та кваліфікаційних можливостей лікаря ЗПСМ щодо реалізації стратегічних державних напрямків профілактики нами проведено порівняльний аналіз (табл.3) компонентів профілактичного спрямування, що сформовані при дослідженні ДЦП та КЗПХ та «Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності „ЗПСМ“.
Таблиця 3. Порівняльний аналіз компонентів профілактичної спрямованості
Компоненти та розділи
державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру
Компоненти „Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності “ЗПСМ»
Результати порівняння
Перший компонент. Організація проведення профілактичної діяльності:
Розділ А. Створення окремих структур та удосконалення діяльності існуючих для застосування профілактичних технологій


Розділ Б. Розробка та організація впровадження науково обґрунтованих профілактичних програм, концепцій, стандартів тощо
1. Організаційно-профілактичний
+/–
Розділ В. Організація попередження керованих інфекцій
1. Організаційно-профілактичний
+
Другий компонент. Застосування санітарно-освітніх технологій:
Розділ А. Розробка і впровадження навчальних програм та освітніх заходів щодо формування здорового способу життя
2. Санітарно-освітній
+/–
Розділ Б. Підготовка, видання, розповсюдження методичних та інформаційно-просвітницьких матеріалів з різних аспектів формування здорового способу життя
2. Санітарно-освітній
+/–
Розділ В. Проведення з допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, друковані видання тощо) інформаційних кампаній щодо медичного виховання населення, зокрема підвищення його медичної активності


Третій компонент. Своєчасне виявлення захворювань:
Розділ А. Проведення скринінг-тестів та діагностичних заходів
3. Діагностично-скринінговий
+
Розділ Б. Проведення диспансеризації, профілактичних оглядів та спостереження за групами ризику
4. Диспансерний
+
Примітки: "+" – повністю співпадають; "+/–" – частково співпадають; "–" – не співпадають.
Встановлено, що:
– перший компонент «Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності „ЗПСМ“ „Організаційно-профілактичний“ повністю відповідає розділу В та частково розділу Б першого компоненту ДЦП та КЗПХ „Організація проведення профілактичної діяльності“;
– другий компонент „Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності “ЗПСМ» «Санітарно-освітній» частково відповідає розділам А і Б другого компоненту ДЦП та КЗПХ «Застосування санітарно-освітніх технологій»;
– третій компонент «Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності „ЗПСМ“ „Діагностично-скринінговий“ повністю відповідає розділу А третього компоненту ДЦП та КЗПХ „Своєчасне виявлення захворювань“;
– четвертий компонент „Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності “ЗПСМ» «Диспансерний» повністю відповідає розділу Б третього компоненту ДЦП та КЗПХ «Своєчасне виявлення захворювань»;
В «Кваліфікаційній характеристиці лікаря із спеціальності „ЗПСМ“ немає компонентів, які б відповідали розділу А першого компоненту ДЦП та КЗПХ „Організація проведення профілактичної діяльності“ та розділу В другого компоненту ДЦП та КЗПП „Застосування санітарно-освітніх технологій“.
Таким чином, положення „Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності “ЗПСМ» передбачають реалізацію шести (трьох повністю, а трьох частково) з восьми розділів профілактичного спрямування, виділених в ДЦП та КЗПХ.
Медико-соціальна характеристика організації профілактичної діяльності в конфігурації «сімейний лікар – пацієнт». Результати аналізу даних соціологічного дослідження пацієнтів, як споживачів профілактичних технологій свідчать, що 80,7±2,0% опитаних зацікавлені в отриманні компетентної інформації щодо збереження та зміцнення здоров’я. Встановлено, що основними напрямками профілактичних знань споживачі відзначили отримання інформації щодо попередження виникнення захворювань (52,3±2,5%), рекомендацій з раціонального харчування (41,8±2,5%) та формування здорового способу життя (31,2±2,3%). Також пацієнти хочуть бути поінформовані з питань попередження виникнення рецидивів та ускладнень захворювань (29,6±2,2%). Аналіз результатів анкетування свідчить, що основним джерелом знань щодо зазначених профілактичних аспектів для 74,0±2,2% пацієнтів є лікарі ЗПСМ, крім того 92,3±1,4% готові виконувати поради лікаря щодо збереження та зміцнення здоров’я.
За результатами соціологічного дослідження встановлено, що на профілактичну діяльність лікарі ЗПСМ в середньому витрачають 16,5±1,2% робочого часу. За цим критерієм постачальників профілактичних технологій структуровано на 3 групи:
1 група: на профілактичну діяльність витрачається до 15% робочого часу – 58,8±5,2% респондентів;
2 група: на профілактичну діяльність витрачається від 16% до 30% робочого часу – 31,6±4,9% респондентів;
3 група: на профілактичну діяльність витрачається більше 30% робочого часу – 9,3±3,1% респондентів.
Основними профілактичними технологіями, що використовуються лікарями ЗПСМ є санітарно-освітня робота (87,9±1,7%), формування здорового способу життя (81,9±2,1%), протирецидивне лікування (80,2±2,1%) (рис.2).

<shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«67617.files/image003.emz» o:><img width=«392» height=«253» src=«dopb271437.zip» v:shapes="_x0000_i1026">\s
Рис.2. Спектр профілактичних технологій, які застосовують лікарі ЗПСМ (%).
Серед досліджень, що призначаються лікарями ЗПСМ в якості скринінгових, спрямованих на раннє виявлення захворювань, найчастіше використовують флюорографічне обстеження грудної клітки – 89,0±1,7% опитаних, на другому місці обстеження на виявлення анемії (83,3±2,0%), 70,3±2,4% опитаних проводять обстеження на виявлення артеріальної гіпертензії. Крім того, лікарі обстежують жінок для виявлення новоутворень молочної залози (70,1±2,4%), 33,3±2,5% респондентів призначають обстеження жінок щодо виявлення захворювань шийки матки, а 27,7±2,4% обстеження на визначення рівня холестерину у крові.
При дослідженні у респондентів самооцінки власних знань щодо проведення профілактичних заходів встановлено, що 43,2±2,6% лікарів ЗПСМ не мають достатньої обізнаності з цих аспектів, при цьому всі опитані лікарі ЗПСМ наголосили на необхідності поглиблення існуючих знань з профілактичної роботи. За даними соціологічного дослідження потребують удосконалення та поглиблення знання щодо формування здорового способу життя, профілактики виникнення захворювань, раціонального харчування.
Основні джерела удосконалення професійних знань, в т. ч. і з питань профілактики представлено в табл.4.

Таблиця 4. Зацікавленість лікарів в різних джерелах удосконалення професійних знань
Джерела удосконалення професійних знань
Лікарі ЗПСМ
%±m
Рангове місце
Участь у конференціях, наукових семінарах
83,6±2,0
1
Цикли удосконалення
68,4±2,5
2
Цикли спеціалізації
64,1±2,5
3
Аналіз спеціальної медичної літератури
58,8±2,6
4
Накопичення особистого досвіду
49,7±2,6
5
Спілкування з колегами
37,8±2,6
6
Передатестаційні цикли
32,8±2,5
7
Навчання з використанням дистанційних технологій (комп’ютера)
28,8±2,4
8
Порівняльний аналіз скринінгових досліджень, що використовувалися лікарями ЗПСМ, з рекомендаціями щодо використання скринінг-тестів, розробленими робочою групою профілактичних програм США (США, 2007 р) свідчить (табл.5), що з 8 досліджень лише 3 мають доказово обґрунтовані рекомендації категорії А (втручання, безумовно, рекомендується, оскільки є надійні докази його позитивного впливу на важливі клінічні результати, а користь від його застосування значно перевищує можливу шкоду) та 1 категорії В (втручання рекомендується, є принаймні один достатній доказ його позитивного впливу на важливі клінічні результати, а користь від його застосування в цілому перевищує можливу шкоду). Інші 4 мають рекомендації категорії І (немає доказів, що дозволяють висловитися за або проти втручання, докази ефективності втручання недостатні, суперечливі або низької якості, а баланс користі та шкоди не може бути визначений).

Таблиця 5. Порівняльна характеристика скринінгових досліджень
Вид скринінгу, що використовується лікарями ЗПСМ
Рекомендації робочої групи профілактичних програм США щодо проведення дослідження
Флюорографічне обстеження
Як засіб ранньої діагностики раку легень не рекомендується (рекомендація категорії І)
Для контролю туберкульозу лише як додатковий метод обстеження в групах підвищеного ризику при позитивній шкірній пробі Манту, проведення 1 раз на рік
Скринінгове дослідження на виявлення гіпертензії
Проведення 1 раз на рік у осіб старше 18 років (рекомендація категорії А)
Обстеження на виявлення анемії
Немає рекомендацій щодо проведення даного скринінгу (рекомендація категорії І)
Обстеження жінок на виявлення новоутворень молочної залози
Проведення мамографії у жінок старше 40 років 1 раз у 1-2 роки (рекомендація категорії В)
Обстеження на виявлення захворювань щитоподібної залози
Немає рекомендацій щодо проведення даного скринінгу (рекомендація категорії І)
Обстеження на визначення рівня холестерину у крові
Проведення обстеження у чоловіків віком 35 років і старше та жінок віком 45 років і старше 1 раз у 5 років (рекомендація категорії А)
Обстеження чоловіків щодо захворювань передміхурової залози
Ректальне дослідження у чоловіків віком 50 років і старше 1 раз на рік (рекомендація категорії І)
Обстеження жінок для раннього виявлення захворювань шийки матки
Цервікальний мазок (тест Папаніколау) 1 раз в 3 роки (рекомендація категорії А)
Дані, отримані в результаті досліджень, свідчать про недостатню увагу лікарів ЗПСМ до профілактичної діяльності, що потребує удосконалення організаційних заходів та розробки сучасних моделей профілактики.
Обґрунтування та розробка системи і моделі застосування профілактичних технологій в діяльності закладів загальної практики/сімейної медицини. Враховуючи отримані в результаті дослідження дані, нами обґрунтовано систему організації профілактичної діяльності закладів ЗПСМ.
Метою цієї системи є забезпечення умов для формування здорового способу життя, зміцнення здоров’я населення, зниження його захворюваності, інвалідності та смертності шляхом акцентування роботи лікарів первинної ланки охорони здоров’я, що працюють на засадах ЗПСМ, на виконанні основних профілактичних складових своєї діяльності.
    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по медицине