Реферат: Підприємство Повна характеристика діяльності

--PAGE_BREAK--Філіал самостійно визначає фонд оплати праці, за погодженням з підприємством встановлює форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працюючих без обмеження його збільшення з боку держави.
Філіал самостійно планує свою діяльність і визначає перспективу розвитку, виходячи з попиту на виконувані послуги. Основу планів складають закази і угоди, укладені філіалом із споживачами.
Філіал надає послуги споживачам на договірній основі і в порядку, визначеному законодавчими актами України.
Філіал вільний у виборі предмету договору, у визначенні обставин або інших умов господарських відносин, які не входять в протиріччя з Законами України.
Філіал реалізує теплову енергію і інші послуги по тарифах на договірній основі. При цьому тарифи повинні забезпечувати беззбиткову роботу філіалу. Філіал може бути забезпечений державною дотацією.
Джерелом формування фінансових ресурсів філіалу є прибуток, амортизаційні відрахування, дольові внески підприємств, організацій та інші надходження. Філіал користується банківськими кредитами, може дозволити банку на договірній основі право використання своїх вільних коштів і установлювати розмір плати за їх користування.
Філіал має право одержувати від своїх споживачів валютні надходження і використовувати їх в залежності від діючих Законів. Філіал має право відкривати розрахункові та інші рахунки для збереження грошових надходжень і виконувати всі види розрахунків, кредитних і касових операцій.
Питання соціального розвитку, включаючи покращення умов праці, життя та здоров'я членів трудового колективу вирішується членами трудового колективу, в залежності з колективним договором і законодавчими актами України.
Філіал здійснює підготовку кваліфікованих кадрів, їх економічну і професійну підготовку через навчальні заклади.
Філіал має право надавати безвідсоткові ссуди своїм працівникам.
VI.ФІЛІАЛ І ДЕРЖАВА.
Держава гарантує право і законні інтереси філіалу. Філіал при здійсненні господарської діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законам України.
Державні органи і посадові особи вмішуються в діяльність філіалу лише в міру своєї компетенції, установленої законодавством.
Філіал здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї праці, веде статистичну звітність. Про результати своєї господарської діяльності філіал звітує, в установлений строк, перед обласним підприємством.
За порушення договірних зобов'язань філіал несе відповідальність, яка передбачена чинним законодавством.
Обласне підприємство здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності не більше одного разу на рік. Контроль за окремими сторонами діяльності філіалу здійснюється уповноваженими на це органами.
VII.ЗВІТНІСТЬ І РОЗВИТОК ДІЯЛЬНОСТІ ФІЛІАЛУ «МИРГОРОДТЕПЛОЕНЕРГО» ОБЛАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО».
Філіал веде бухгалтерський, оперативний і статистичний облік у встановлені строки, подає підприємству, органам статистики, державної інспекції статистичні і бухгалтерські звіти, складені з дотриманням встановлених правил та інструкцій.
Філіал дає інформацію на всі запити органів влади обласного управління житлово-комунального господарства та іншим контролюючим органам.
VIII.ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ТА ЙОГО САМОВРЯДУВАННЯ.
Трудовий колектив філіалу становлять всі робітники, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору.
Трудовий колектив філіалу:
розглядає і затверджує проект колективного договору;
розглядає і вирішує, згідно з положенням питання самоврядування трудового колективу;
бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивності праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, порушує клопотання про представлення працівників до державних нагород.
IX.ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ТА ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА.
Філіал веде військовий облік всіх військовозобов'язаних призовників, керівник несе відповідальність за повноту і якість обліку, стежить за виконанням правил військового обліку.
Загальне керівництво організації і ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників та контроль за станом цієї роботи на підприємствах здійснюється Міністерством оборони України, а в межах території військових округів, областей, районів і міст — відповідно штабами військових округів, військовими комісаріатами.
Цивільна оборона в філіалі організована згідно з Законом України «Про цивільну оборону». Основна функція її — створення системи управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту працівників філіалу від наслідків екологічного, природного і військового характеру, а також безпосередня участь у ліквідації виробничих аварій і катастроф.
Керівник філіалу координує роботи пов'язані з розробкою контрольно-профілактичних заходів по попередженню виникнення надзвичайних ситуацій, зменшення матеріальних збитків в результаті раціонального використання засобів захисту і безпосередньої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, організує проведення робіт по підготовці до безаварійної зупинки котельних по сигналам ЦО, забезпечує вдосконалення систем управління, оповіщення, підтримки з організаціями і службами міста в мирний та військовий час; організує підготовку керівного складу, командирів формувань цивільної оборони.
X.ЛІКВІДАЦІЯ ФІЛІАЛУ.
Ліквідація та реорганізація філіалу проводиться з дотриманням вимог діючого законодавства за рішенням Органу управління майном, а також у випадках, передбачених законодавством, за рішенням арбітражного суду.
Ліквідація філіалу здійснюється згідно законодавства та Закона України «Про банкрутство». Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів визначаються законодавчими актами України.
З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню філіалом. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс філіалу і подає його органу, який призначає ліквідаційну комісію.
При реорганізації і ліквідації філіалу звільненим працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.
Погоджено на загальних зборах трудового колективу Протокол № 3
15.10.2000р.
Протокол№3 Загальних (установчих) зборів колективу
міжрайонного підприємства теплових мереж
„Миргородтеплокомуненерго”
15 жовтня 2000 року м. Миргород
Присутні: колектив підприємства
числом 136 чол
Головуючий на зборах: Новицький А.М.
Секретар: Супруненко Л.П.
Порядок денний:
Прийняття рішення про реорганізацію міжрайонного підприємства теплових мереж „Миргродтеплокомунененрго” у виробничий міжрайонний філіал теплового господарства „Миргородтеплоенерго” Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”.
Затвердження Положення виробничого філіалу теплового господарства „Миргородтеплоенерго” Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”.
3. Затвердження існуючого статутного фонду.
Виступили:
Директор підприємства „Миргородтеплокомуненерго”: Підлипний А.О.
УХВАЛИЛИ:
1. Реорганізувати міжрайонне підприємство теплових мереж „Миргродтеплокомунененрго” у виробничий міжрайонний філіал теплового господарства „Миргородтеплоенерго” Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”.
2. Затвердити Положення виробничого філіалу теплового господарства „Миргородтеплоенерго” Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”.
3.Статутний фонд затвердити в розмірі 6326000 гривень (шість мільйонів
триста двадцять шість тисяч гривень 00 коп.)
По всіх питаннях голосували “за” одноголосно.
Засновник:
Фонд комунального майна Полтавської обласної державної адміністрації.
Головуючий на зборах:______________ Новицький А.М.
Секретар: Супруненко Л.П.

2. Склад, структура, показники руху та використання персоналу підприємства 2.1 Характеристика, склад і структура персоналу. Визначення середньорічної чисельності персоналу підприємства Персонал підприємства– це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи. Крім постійних працівників, в роботі підприємства можуть брати участь на основі контракту інші працездатні особи.
Персонал підприємства можна класифікувати за такими ознаками:
за характером виконуваних функцій;
за характером участі у виробничо-господарській діяльності;
за характером і складністю виконуваних робіт.
За характером виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на 4 категорії:
Робітники;
Спеціалісти;
Службовці;
Керівники.
Робітники — в залежності від відношення до процесу створення продукцій поділяються на основні (які безпосередньо беруть участь в процесі виготовлення продук — ції) і допоміжні ( які виконують функції обслуговування основного виробництва).
Спеціалістами вважаються працівники, якізаймаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.
Дослужбовців відносятся працівники, що здійснюють підготовку і оформлен-ня докуметації, господарське обслуговування, облік і контроль.
Керівники – це працівники, що обіймають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.
За характером участі у виробничо-господарській діяльності всі кадри підприємства поділяються на промислово-виробничий персонал і непромисловий персонал. До промислово-виробничого персоналу відносятся зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, в заводських лабораторіях, дослідних установах працівники, апарат заводоуправління, працівники охорони. До непромислового персоналу відносятся зайняті, які хоч і знаходятся на балансі підприємства, але не пов’язані прямо з процесом виробництва (ЖКО, дитячі садки і яслі, навчальні заклади та інші).
За характером і складністю виконуваних робіт ( класифікація персоналу за професіями, спеціальностями, кваліфікацією).
Професія – це вид трудової діяльності, для здійснення якої необхідні відповідний комплекс знань і практичні навики.
Спеціальність виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький вид робіт.
Кваліфікація є сукупністю спеціальних знань і навиків, які визначають ступінь підготовки працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.
За рівнем кваліфікації робітники поділяються на 4 групи, а конкретний рівень кваліфікації визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами.
Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів і службовців залежить від рівня освіти і досвіду роботи. Для них теж існує 4 категорії. Доля персоналу на пересічно-му підприємстві України є приблизно такими: 18% — керівники, спеціалісти, службовці; 82% — робітники.
Структура персоналу підприємства визначається співвідношенням різних категорій груп працівників в їх загальній численості.
Спискова чисельність визначається шляхом підрахування працівників спискового складу, прийнятих на роботу на термін не менше одного дня.
Головним показником звітності підприємства по праці є середньоспискова чисельність працівників, що розраховується як відношення спискової сумарної чисельності за період часу до кількості днів періоду.
Використовуючи вихідні данні (додаток 1) для визначення середньо спискової чисельності персоналу, розрахуємо середньосписову чисельність робітників.Для цього застосовується формула:
     <shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image001.wmz» o:><img border=«0» width=«169» height=«51» src=«dopb198665.zip» v:shapes="_x0000_i1025"> , де
Чі – чисельність робітноків протягом і-го періоду, чол.;
Дні – період часу, днів.
Визначаємо середньоспискову чисельність робітників за кожен місяць звітного року:
у січні <shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image003.wmz» o:><img border=«0» width=«221» height=«41» src=«dopb198666.zip» v:shapes="_x0000_i1026">
у лютому <shape id="_x0000_i1027" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image005.wmz» o:><img border=«0» width=«216» height=«41» src=«dopb198667.zip» v:shapes="_x0000_i1027">
у березні <shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image007.wmz» o:><img border=«0» width=«235» height=«41» src=«dopb198668.zip» v:shapes="_x0000_i1028">
у квітні <shape id="_x0000_i1029" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image009.wmz» o:><img border=«0» width=«132» height=«41» src=«dopb198669.zip» v:shapes="_x0000_i1029">
у травні <shape id="_x0000_i1030" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image011.wmz» o:><img border=«0» width=«235» height=«41» src=«dopb198670.zip» v:shapes="_x0000_i1030">
у червні <shape id="_x0000_i1031" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image013.wmz» o:><img border=«0» width=«223» height=«41» src=«dopb198671.zip» v:shapes="_x0000_i1031">
у липні <shape id="_x0000_i1032" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image015.wmz» o:><img border=«0» width=«225» height=«41» src=«dopb198672.zip» v:shapes="_x0000_i1032">
у серпні <shape id="_x0000_i1033" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image017.wmz» o:><img border=«0» width=«231» height=«41» src=«dopb198673.zip» v:shapes="_x0000_i1033">
у вересні <shape id="_x0000_i1034" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image019.wmz» o:><img border=«0» width=«235» height=«41» src=«dopb198674.zip» v:shapes="_x0000_i1034">
у жовтні <shape id="_x0000_i1035" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image021.wmz» o:><img border=«0» width=«235» height=«41» src=«dopb198675.zip» v:shapes="_x0000_i1035">
у листопаді <shape id="_x0000_i1036" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image023.wmz» o:><img border=«0» width=«177» height=«41» src=«dopb198676.zip» v:shapes="_x0000_i1036">
у грудні <shape id="_x0000_i1037" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image025.wmz» o:><img border=«0» width=«172» height=«41» src=«dopb198677.zip» v:shapes="_x0000_i1037">
<shape id="_x0000_i1038" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image027.wmz» o:><img border=«0» width=«517» height=«41» src=«dopb198678.zip» v:shapes="_x0000_i1038">
Розрахуємо структуру персоналу підприємства за базовий та звітний рік. Для цього виконуємо наступні розрахунки:
— доля робітників в загальній чисельності персоналу у базовому періоді дорівнює відношенню середньоспискової чисельності робітників у базовому році до загальної середньоспискової чисельності працівників, тобто:
<shape id="_x0000_i1039" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image029.emz» o:><img border=«0» width=«410» height=«66» src=«dopb198679.zip» v:shapes="_x0000_i1039">
— доля іншого персоналу в базовому році дорівнює відношенню середньоспискової чисельності іншого персоналу до загальної середньоспискової чисельності:
<shape id="_x0000_i1040" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image031.emz» o:><img border=«0» width=«401» height=«58» src=«dopb198680.zip» v:shapes="_x0000_i1040"> ( 13,04 % )
У звітному році кількість керівників, спеціалістів, службовців змінилась, середньоспискова чисельність цього персоналу склала 5 чоловік.
Розрахована середньоспискова чисельність робітників у звітному році становить 79 чоловік. Тоді загальна середньоспискова чисельність працівників підприємства:
<shape id="_x0000_i1041" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image033.wmz» o:><img border=«0» width=«300» height=«27» src=«dopb198681.zip» v:shapes="_x0000_i1041">
Аналогічно розрахуємо структуру персоналу у звітному році.
<shape id="_x0000_i1042" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image035.emz» o:><img border=«0» width=«147» height=«41» src=«dopb198682.zip» v:shapes="_x0000_i1042">
( 5,95% )
( 94,05% ) <shape id="_x0000_i1043" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image037.emz» o:><img border=«0» width=«213» height=«47» src=«dopb198683.zip» v:shapes="_x0000_i1043">
Висновок.
На кожного керівника приходиться 6-7 робітників в базовому році, і 15 робітників у звітному році. Це не відповідає нормам керованості (10-15 робітників на одного керівника). Аналізуючи дану структуру персоналу, можна сказати, що в звітному році доля робітників у структурі в порівнянні з базовим роком збільшилася на 7,09%, відповідно зменшилась доля керівників, спеціалістів, службовців на 7,14%. У звітному році зменшилась середньоспискова чисельність всіх працюючих на 8 чоловік. Дані структурні зміни є позитивними, тому що підприємство оптимально використовує працівників для виконання виробничого плану.
2.2 Визначення показників руху та продуктивності праці персоналу Рух персоналу аналізують за джерелами надходження та напрямками вибуття. Серед джерел надходження робочої сили виділяють:
1. Прийняття за ініціативою підприємства;
2. Прийняття за направленням служб працевлаштування;
3. Прийняття за направленням після закінчення спеціального учбового закладу;
4. Прийнятих по переводу з інших підприємств.
Серед напрямків вибуття розрізняють:
1. Вибуття з причин фізичного характеру (смерть, досягнення пенсійного віку, інвалідність);
2. Вибуття з причин передбачених діючим законодавством (призов в армію, перехід на роботу в вибірні органи, прийняття в учбові заклади, а також перевід на інше підприємство);
3. Вибуття, яке безпосередньо не передбачене діючим законодавством (звільнення за власним бажанням, звільнення за прогули і порушення трудової дисципліни, звільнення за рішенням суду).
Вибуття по першій і другій групах причин складають необхідний оборот робочої сили. За третьою групою причин — надлишковий оборот робочої сили.
Інтенсивність руху персоналу характеризується наступною системою показників:
Коефіцієнт обороту за прийняттям — відношення чисельності всіх прийнятих робітників за даний період (Чприйнятих) до середньоспискової чисельності за цей період (<shape id="_x0000_i1044" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image039.wmz» o:><img border=«0» width=«19» height=«20» src=«dopb198684.zip» v:shapes="_x0000_i1044">):
<shape id="_x0000_i1045" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image041.wmz» o:><img border=«0» width=«144» height=«44» src=«dopb198685.zip» v:shapes="_x0000_i1045"> *100% ,(%)
2. Коефіцієнт обороту по вибуттю — відношення числа вибувших по всім причинам робітників (Чвибулих) за аналізований період до середньоспискової чисельності у робітників за цей же період (<shape id="_x0000_i1046" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image039.wmz» o:><img border=«0» width=«19» height=«20» src=«dopb198684.zip» v:shapes="_x0000_i1046">):
<shape id="_x0000_i1047" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image043.wmz» o:><img border=«0» width=«132» height=«44» src=«dopb198686.zip» v:shapes="_x0000_i1047"> *100% ,(%)
Коефіцієнт загального обороту — відношення суми прийнятих і вибувших робітників за визначений період до середньоспискової чисельності робітників за цей період:
<shape id="_x0000_i1048" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image045.wmz» o:><img border=«0» width=«195» height=«44» src=«dopb198687.zip» v:shapes="_x0000_i1048"> *100% ,(%)
Коефіцієнт плинності кадрів — відношення числа вибувших робітників за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, рішенням суду за звітний період (<shape id="_x0000_i1049" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image047.wmz» o:><img border=«0» width=«59» height=«25» src=«dopb198688.zip» v:shapes="_x0000_i1049">) до середньоспискової чисельності робітників і помножити на 100 %
<shape id="_x0000_i1050" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image049.wmz» o:><img border=«0» width=«143» height=«44» src=«dopb198689.zip» v:shapes="_x0000_i1050"> *100% ,(%)
Визначаємо основні показники, які характеризують рух персоналу підприємства у звітному періоді.(Додаток 1).
коефіцієнт обороту з прийому у звітному році
<shape id="_x0000_i1051" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image051.wmz» o:><img border=«0» width=«164» height=«41» src=«dopb198690.zip» v:shapes="_x0000_i1051">*100%= 10,7%
коефіцієнт обороту по звільненню у звітному році
<shape id="_x0000_i1052" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image053.wmz» o:><img border=«0» width=«183» height=«41» src=«dopb198691.zip» v:shapes="_x0000_i1052">*100%= 10,7%
коефіцієнт загального обігу
<shape id="_x0000_i1053" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image055.wmz» o:><img border=«0» width=«112» height=«41» src=«dopb198692.zip» v:shapes="_x0000_i1053">*100%= 21,4%
коефіцієнт плинності кадрів
<shape id="_x0000_i1054" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image057.wmz» o:><img border=«0» width=«87» height=«41» src=«dopb198693.zip» v:shapes="_x0000_i1054">*100%= 3,6%
Висновок
Із отриманих даних видно, що в заітному році на підприємстві було прийнято 10,7% середньоспискової чисельності робітників, звільнено за цей же період також 10,7%. Більша частина звільнених – це звільнені за власним бажанням або через порушення дисципліни. Для підприємства це є небажаним, оскільки призводить до затрат надодаткове наймання робітників і їх підготовку.
Загальний обіг руху персоналу визначається як сума коєфіциентів обігу з прийому та вибуття персоналу. Він складає 21,4% від середньоспискової чисельності.
Продуктивність праці – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукціі за одиницю часу. Іншими словами, виробіток в грошовому вираженні на одного робітника та на одного працівника у базовому та звітному роках.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Визначаємо продуктивність праці (виробіток) на одного робітника та одного працюючого в базовому та звітному роках: Данні беремо у додатку 1 і 3.
1) звітний рік:
— на одного робітника:
<shape id="_x0000_i1055" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image059.wmz» o:><img border=«0» width=«371» height=«52» src=«dopb198694.zip» v:shapes="_x0000_i1055">
— на одного працюючого:
<shape id="_x0000_i1056" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image061.wmz» o:><img border=«0» width=«372» height=«52» src=«dopb198695.zip» v:shapes="_x0000_i1056">
2) базовий рік:
-на одного робітника: <shape id="_x0000_i1057" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image063.wmz» o:><img border=«0» width=«360» height=«52» src=«dopb198696.zip» v:shapes="_x0000_i1057">
-на одного працюючого: <shape id="_x0000_i1058" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image065.wmz» o:><img border=«0» width=«364» height=«52» src=«dopb198697.zip» v:shapes="_x0000_i1058">
Висновок.
Аналізуючи дінаміку продуктивності праці видно, що у звітному році продуктивність праці робітників працівників вцілому зросла в порівнянні з базовим роком, що є безперечно сприятливим для діяльності підприємства.
Головним показником звітності підприємства по праці є середньоспискова чисельність працівників. Згідно з вхідними данними курсового проекту вона складала 92 чоловік у базовому році, в тому числі 80 чоловік – робітники. У звітному періоді середньоспискова чисельність працівників і робітників зменшилася і стала складати 84 та 79 чоловік відповідно. Аналізуючи дану структуру персоналу, можна сказати, що через зменшення долі керівників у структурі підприємства у звітному році доля робітників не збільшилася, а навіть зменшилась. Отже, якщо ці зміни дозволяють підвищити продуктивність праці і ефективність виробництва, то це можна вважати позитивним фактором. Аналізуючи процес руху робочої сили, тобто коефіцієнти обороту з прийому, вибуття персоналу, коефіцієнт плинності кадрів і загальний коефіцієнт обігу бачимо, що у звітному році звільняли стільки ж скільки і приймали 10,7%.
Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і підвищення данного показника є одним із найважливіших завдань суспільного виробництва. Показники продуктивності праці можуть виражатися у натуральному, вартісному і трудовому вираженні. Аналізуючи продуктивність праці у вартісному вираженні при виконанні данного курсового проекту бачимо, що у звітному періоді продуктивність праці робітників і працівників зросла, що є безперечно позитивно для підприємства. Підвищенню продуктивності праці сприяє механізація і автомтизація виробництва, модернізація обладнання, застосування ефективних видів сировини, удосконалення технології виробництва.

3. Основні виробничі фонди підприємства, характеристика, структура, ефективність їх використання та розрахунок амортизаційних відрахувань у бухгалтерському та податковому обліку. 3.1 Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів; розрахунок технологічної структури Підприємства в своїй діяльності використовують ресурси засобів праці і ресурси предметів праці, які разом складають засоби виробництва. Виражені в грошовій формі засоби виробництва складають виробничі фонди підприємства.
В залежності від періоду функціонування, способу перенесення своєї вартості на вартість продукції, робіт, послуг, характеру зміни натурально-речовинної форми, виробничі фонди підприємства діляться на: основні виробничі фонди та оборотні.
У відповідності з П(С)БУ 7 «Основні засоби» основні виробничі фонди – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік).
Основні фонди діляться на основні виробничі фонди і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди — це частина виробничих фондів підприємства, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, виконаних робіт та послуг, частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.
Основні невиробничі фонди — жилі доми, дитячі садки, об'єкти охорони здоров'я, культурно-побутового обслуговування, які знаходяться на балансі підпри-ємства. Основні невиробничі фонди як і основні виробничі фонди експлуатуються на протязі тривалого періоду часу, не змінюють своєї натурально-речовинної форми, проте не беруть участі у виробничому процесі і тому не переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (робіт, послуг). Основні невиробничі фонди зникають в процесі споживання (на них нараховуються не амортизація, а знос). Основні виробничі фонди діляться на: основні виробничі фонди основного виду діяльності; основні виробничі фонди інших галузей (сільськогосподарське виробництво, громадське харчування і т.д.). Відомості про наявність основних фондів, про їх склад наводяться в формі 11-ОФ (статистична звітність «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію, знос.»). Відомості про наявність основних фондів по первинній і залишковій вартості на звітні дати наводяться в балансі підприємств. Основні виробничі фонди (засоби) в залежності від їх функцій в процесі виробництва, а також однотипності технічних характеристик в статистичному і бухгалтерському обліку діляться на наступні групи (у відповідності з П(С)БУ 7):
1. Земельні ділянки.
2. Капітальні витрати на покращення земель.
3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
4. Машини та обладнання.
5. Транспортні засоби.
6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
7. Робоча і продуктивна худоба.
8. Багаторічні насадження.
9. Інші основні засоби.
Будинки — сюди входять будівлі, в яких проходять процеси основного, допоміжного, підсобного виробництва (цехи, гаражі, склади, майстерні, адміністративно-побутові корпуси).
Споруди — інженерно-будівельні об'єкти: тунелі, мости, естакади, нафтові і газові свердловини, очисні споруди.
Передавальні пристрої — сукупність об'єктів призначених для передачі електричної, теплової і інших видів енергії, а також переміщення рідких та газо-подібних речовин (ЛЕП, кабельні лінії, телефонна мережа, радіозв'язок, водопровід, газопровід).
Машини та обладнання — силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання, обчислювальна техніка, вимірювальні та регулюючі пристрої.
Транспортні засоби — це пересувні засоби залізничного транспорту (в т.ч. вагони) вантажний, легковий транспорт, автонавантажувачі.
Інструменти — це механізовані та немеханізовані засоби праці (тески).
Виробничий і господарчий інвентар — робочі столи, конторське обладнання, офісні меблі.
Інші — протипожежний інвентар і т.ін.
Співвідношення перерахованих дев'яти груп основних виробничих фондів в їх загальній вартості називають технологічною структурою або видовою структурою. Структура різна для підприємств різних галузей промисловості, рівня технологічної озброєності
За роллю у виробничому процесі основні виробничі фонди ділять також на: активну і пасивну частину. Активна частина приймає безпосередню участь у вироб-ничому процесі і визначає рівень технічної озброєності праці. Пасивна частина створює умови для виробничого процесу, непрямо бере участь у виробничому процесі.
Розподіл основних виробничих фондів на активну і пасивну частини неодно-значне і залежить, перш за все, від галузевої приналежності підприємства. Основні фонди, окрім приведеної класифікації можуть також поділятися на такі групи (ознакам):
1. Наприклад за приналежністю: власні і орендовані.
2. По тривалості строку використання.
3. По використанню в процесі виробництва (діючі, які находяться в запасі, а також ті, що знаходяться на консервації).
В податковому обліку з метою нарахування податку на прибуток всі основні фонди класифікують на три групи (в ці групи не входять земльні ділянки): 1. Будинки, споруди, передавальні пристрої
2. Автотранспорт, офісні меблі, електронне, оптичне, електро-механічне обладнання, інструменти, електронно-обчислювальна техніка.
Інші об'єкти основних фондів, які не ввійшли в 1 і 2 групи. За данними підприємства про наявність основних фондів на початок періоду, а також дані про надходження і вибуття основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів. Доля і-го показника основних фондів (у %) на початок року визначається відношенням вартості ОФ на початок року до сумарної вартості ОФ на початок року, помноженим на 100%.
<shape id="_x0000_i1059" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image067.wmz» o:><img border=«0» width=«105» height=«51» src=«dopb198698.zip» v:shapes="_x0000_i1059">*100% (%)
Аналогічно визначаємо структуру ОФ на кінець року, відповідно вартість ОФ беремо на кінець року. Отримані результати відобразимо у вигляді таблиці 1. Джанні беремо з додатку 2.
  Таблиця 1. Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і кінець року Всього 334780 100,00 343510 100,00
Отримані дані характеризують технологічну структуру основних фондів.
Будь-яке підприємство повинне прагнути до збільшення активної частини фондів за рахунок відновлення і ліквідації зайвого і маловикористовуваного обладнання, більш ефективного використання виробничих площ і впроваджання прогресивного обладнання.
3.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів За даними підприємства про наявність руху і зносу основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів, розраховують ряд коефіцієнтів – надходження, оновлення, вибуття, ліквідації.
Рух основних фондів характеризують наступні показники:
-         Коефіцієнт надходження:
<shape id="_x0000_i1060" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image069.wmz» o:><img border=«0» width=«312» height=«47» src=«dopb198699.zip» v:shapes="_x0000_i1060"> *100%, ( % )
Коефіцієнт оновлення:
<shape id="_x0000_i1061" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image071.wmz» o:><img border=«0» width=«309» height=«47» src=«dopb198700.zip» v:shapes="_x0000_i1061">*100%, ( % )
Коефіцієнт вибуття:
<shape id="_x0000_i1062" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image073.wmz» o:><img border=«0» width=«312» height=«47» src=«dopb198701.zip» v:shapes="_x0000_i1062">*100%, ( % )
Коефіцієнт ліквідації:
<shape id="_x0000_i1063" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image075.wmz» o:><img border=«0» width=«307» height=«47» src=«dopb198702.zip» v:shapes="_x0000_i1063">*100%, ( % )
Стан основних фондів характеризують наступні показники:
Коефіцієнт придатності визначається відношенням залишкової вартості до початкової:
<shape id="_x0000_i1064" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image077.wmz» o:><img border=«0» width=«111» height=«47» src=«dopb198703.zip» v:shapes="_x0000_i1064"> *100%, ( % ), де
Со – залишкова вартість;
Сп – початкова вартість.
2. Коефіцієнт зносу:
<shape id="_x0000_i1065" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image079.wmz» o:><img border=«0» width=«111» height=«47» src=«dopb198704.zip» v:shapes="_x0000_i1065"> *100%, ( % ), де
Со – залишкова вартість;
Сп – початкова вартість.
Відношення вартості вибувших основних фондів через зношення до вартості основних фондів введених в експлуатацію (нових) характеризує інтенсивність заміни основних фондів.
<shape id="_x0000_i1066" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image081.wmz» o:><img border=«0» width=«295» height=«47» src=«dopb198705.zip» v:shapes="_x0000_i1066"> *100%, ( % )
Наведемо розрахунки основних показників за вихідними даними додатку 3.
Розрахуємо коефіцієнт надходження та коефіцієнт вибуття ОФ у звітному періоді:
1) <shape id="_x0000_i1067" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image083.wmz» o:><img border=«0» width=«347» height=«41» src=«dopb198706.zip» v:shapes="_x0000_i1067"> *100 = 3,94%
2) <shape id="_x0000_i1068" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image085.wmz» o:><img border=«0» width=«245» height=«41» src=«dopb198707.zip» v:shapes="_x0000_i1068">*100 = 1,41%
Для розрахунку інших показників данних недостатньо.
Аналізуючи динаміку надходження і вибуття ОФ у звітному періоді, видно, що частина ОФ, які надійшли в загальному об’ємі на кінець року складають 3,94%, тоді як вибуття ОФ у загальному їх об’ємі – 1,41%. Значить, основних фондів надійшло на 2,53% більше ніж вибуло.
3.3 Визначення середньорічної вартості основних фондів, розрахунки показників, які характеризують ефективність їх використання Наявність основних фондів в цілому і за окремими групами визначаються на дату (моментні показники наявності) і як середні за визначений період часу (інтервальні показники наявності).
Моментні показники знаходяться в облікових регістрах підприємства і бухгалтерській звітності, а також у статистичній звітності.
Інтервальні показники наводяться в статистичній звітності підприємства, а також у пояснюючих записках до звітності підприємства. Інтервальні показники чи середні за період часу показники розраховуються різноманітними статистичними методами. Так середньорічна вартість основних фондів може бути розрахована декількома методами.
За балансовою формулою:
<shape id="_x0000_i1069" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image087.wmz» o:><img border=«0» width=«259» height=«45» src=«dopb198708.zip» v:shapes="_x0000_i1069"> , де
Фпр — вартість ОВФ на початок року по первинній вартості;
Фпі — вартість ОВФ, що надійшли на протязі року,
Мпі — число місяців перебування нових фондів на балансі підприємства, в експлуатації, не рахуючи місяця надходження,
Фві — вартість ОВФ, що вибули на протязі року,
Мві — число місяців на протязі яких ОФ не знаходилися на балансі підприємства.
За формулою середньої хронологічної:
<shape id="_x0000_i1070" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image089.wmz» o:><img border=«0» width=«201» height=«65» src=«dopb198709.zip» v:shapes="_x0000_i1070"> , де
Фнмі – вартість основніх фондів на початок кожного місяця, окрім першого.
Ця формула використовується, коли є дані про наявність основних засобів на початок кожного місяця.
Формула простої середньої арифметичної
<shape id="_x0000_i1071" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image091.wmz» o:><img border=«0» width=«111» height=«41» src=«dopb198710.zip» v:shapes="_x0000_i1071"> , де
Фпр – вартість основніх фондів на початок звітного періода;
Фкр – вартість основніх фондів на кінець звітного періода.
Середня вартість розрахована по данній формулі дає наближене значення вартості основних фондів у середньому за період.
Формула середньої арифметичної зваженої:
<shape id="_x0000_i1072" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image093.wmz» o:><img border=«0» width=«113» height=«91» src=«dopb198711.zip» v:shapes="_x0000_i1072"> , де
Фі — вартість основних фондів, які перебувають на балансі підприємства і є незмінними на протязі періоду часу
Мкі — час перебування ОФ в незмінній вартості.
Проведемо розрахунок середньорічної вартості основних засобів за допомогою балансової формули, використавши вихідні дані додатку 3:
<shape id="_x0000_i1073" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image095.wmz» o:><img border=«0» width=«513» height=«93» src=«dopb198712.zip» v:shapes="_x0000_i1073">
Ефективність використання основних фондів характеризує система показників, яка включає в себе систему узагальнюючих і часткових показників. Узагальнюючі показники будуються на основі співставлення об'ємів виробленої продукції або прибутку і сукупності використовуваних основних фондів за визначений період часу.
1.Фондовіддача характеризує вартість виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів. Даний показник розраховується як відношення вартості продукції до середньорічної вартості фондів.
<shape id="_x0000_i1074" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image097.wmz» o:><img border=«0» width=«225» height=«51» src=«dopb198713.zip» v:shapes="_x0000_i1074">
Збільшення показника фондовіддачі рівносильно розширенню виробництва без додаткових витрат на придбання основних фондів.
Фондоємкість є зворотним показнику фіндовіддачі:
<shape id="_x0000_i1075" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image099.wmz» o:><img border=«0» width=«235» height=«52» src=«dopb198714.zip» v:shapes="_x0000_i1075">
Характеризує потребу в основних фондах підприємства на одиницю вартості виготовленої продукції.
3. Фондорентабельність:
<shape id="_x0000_i1076" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image101.wmz» o:><img border=«0» width=«189» height=«51» src=«dopb198715.zip» v:shapes="_x0000_i1076">
Показує скільки прибутку отримано в середньому з кожної гривні основних фондів підприємства.
Часткові показники:
Коефіцієнт змінності — розраховується на підприємствах по групах однотипних станків, обладнання, машин. Коефіцієнт змінності визначається відношенням загальної кількості машиночасів чи машинозмін фактично відпрацьованих у всіх змінах машинами чи обладнанням даного типу до планового фонду робочого часу за аналізований період.
Фондоозброєність праці
<shape id="_x0000_i1077" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image103.wmz» o:><img border=«0» width=«160» height=«45» src=«dopb198716.zip» v:shapes="_x0000_i1077">
Ф — середньорічна вартість основних фондів;
Ч — середньоспискова чисельність робочих
Відображає вартість основних виробничих фондів, які приходяться на одного робітника.
Результати розрахунків показників представлені у таблиці 2.
Таблиця 2
Показники ефективності використання основних виробничих фондів
<shape id="_x0000_i1078" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image105.wmz» o:><img border=«0» width=«207» height=«51» src=«dopb198717.zip» v:shapes="_x0000_i1078"> <shape id="_x0000_i1079" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image107.wmz» o:><img border=«0» width=«204» height=«51» src=«dopb198718.zip» v:shapes="_x0000_i1079">
<shape id="_x0000_i1080" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image109.wmz» o:><img border=«0» width=«217» height=«51» src=«dopb198719.zip» v:shapes="_x0000_i1080"> <shape id="_x0000_i1081" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image111.wmz» o:><img border=«0» width=«217» height=«51» src=«dopb198720.zip» v:shapes="_x0000_i1081">
<shape id="_x0000_i1082" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image113.wmz» o:><img border=«0» width=«240» height=«45» src=«dopb198721.zip» v:shapes="_x0000_i1082"> <shape id="_x0000_i1083" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image115.wmz» o:><img border=«0» width=«249» height=«45» src=«dopb198722.zip» v:shapes="_x0000_i1083">
<shape id="_x0000_i1084" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image117.wmz» o:><img border=«0» width=«248» height=«51» src=«dopb198723.zip» v:shapes="_x0000_i1084">
Отримавши результати зробимо наступні висновки:
— порівнюючи показники використанн ОФ в базовому та звітному роках можна зробити висновок, що основні фонди в звітному році використовувалися краще, так, як показник фондовіддачі в звітному році вищий, ніж в базовому;
— відповідно показник фондоємкості в звітному році менший чим в базовому;
— зменшився показник фондоозброєності робочих в звітному році порівняно з базовим.
3.4 Визначення амортизаційних відрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації Засоби на просте відтворення основних фондів накопичуються за рахунок амортизаційних відрахувань.
Амортизація основних фондів — це поступове відшкодування витрат власників підприємства на придбання чи введення в експлуатацію основних фондів в межах норм амортизаційних відрахувань шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства.
    продолжение
--PAGE_BREAK--У відповідності з П(С)БУ 7 Амортизація — це систематичне розподілення амортизованої вартості на протязі корисного строку використання.
Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом корисного строку використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
При визначенні корисного строку використання враховують:
1. Очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
2. Фізичний та моральний знос, що передбачається;
3. Правові або подібні обмеження, щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норми амортизаційних відрахувань. На практиці бувають: річні, квартальні, місячні норми. Норма амортизаційних відрахувань може бути виражена у відсотках або долях одиниці.
В економічній практиці інших країн використовують чотири основних методи нарахування амортизації.
Застосуємо деякі з цих методів для розрахунку амортизаційних відрахувань на прикладі (згідно варіанту вихідних даних). Розглянемо ці методи.
1. Метод рівномірного прямолінійного нарахування амортизації — амортизація нараховується і списується рівними щорічними (щоквартальними, щомісячними) на протязі всього строку служби об'єкта.
<shape id="_x0000_i1085" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image119.wmz» o:><img border=«0» width=«251» height=«41» src=«dopb198724.zip» v:shapes="_x0000_i1085"> , де
Са – амартизуєма вартість;
Сп – первісна віртість;
Сл – ліквідационна вартість.
При застосуванні даного методу припускається, що об'єкт зношується рівномірно на протязі всього строку служби. На практиці, як відомо, рівномірно зношуються лише будинки, споруди, передавальні пристрої.
Результати проведених розрахунків наведені у таблиці 3. Данні беремо з додатку 4.
Таблиця 3
Рівномірний метод нарахування амортизації
На протязі всіх 7 років річна сума амортизаційних відрахувань однакова, накопичений знос збільшується рівномірно, залишкова вартість рівномірно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.
2. Метод прискореної амортизації — його ідея полягає в тому, що в перші роки експлуатації об'єкта основних засобів нараховується амортизація в підвищеному розмірі, а потім цей розмір зменшується по мірі збільшення строку використання об'єкта. Цей метод має багато різновидів. З 1.01.2000 року в економіці України для цілей бухгалтерського обліку дозволяється використовувати метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод.
Для цілей податкового обліку на Україні з 1.07.97 по теперішній час використовується груповий метод нарахування амортизації (в % від балансової вартості) і цей метод також можна вважати різновидом методу прискореної амортизації.
Різновиди:
А) Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об єкта на його первинну вартість.
АОгод=Со*Нао <shape id="_x0000_i1086" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image121.wmz» o:><img border=«0» width=«105» height=«47» src=«dopb198725.zip» v:shapes="_x0000_i1086"> , де
Т – кількість років корисного використання об’єкту; Со – залишкова вартість; Нао – рачна норма амортизації; Сп – первісна віртість; Сл – ліквідационна вартість. Результати проведених розрахунків у таблиці 4.(додаток 4)
Таблиця 4
Метод зменшення залишкової вартості
Норма амортизації завжди відноситься до залишкової вартості попереднього року. Сума амортизації найбільша у перший рік та зменшується з року в рік. Сума амортизації в останній рік обмежена сумою, необхідною для зменшення залишкової вартості до ліквідаційної.
Б) Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.
АОгод = Со*Нао
Нао = 2 / Т Таблиця 5
Метод прискореного зменшення залишкової вартості
В) Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.
АОгоді = Са*Кі, Кі = (Т-t+1)/S; S = (T*(T+1))/S
Таблиця 6 Норма амортизації
Таблиця 7
Кумулятивний метод
Метод прискореної амортизації впливає на економіку підприємства двоякий вплив: збільшуються засоби підприємства на поновлення основних фондів в перші роки експлуатації об'єкта, збільшуються затрати підприємств і знижується прибуток в перші роки експлуатації. Цей метод рекомендують для транспортних засобів, електронно-обчислювальної техніки, яка піддається швидкому моральному зносу, а також для офісної меблі.
3. Метод зростаючої амортизації — перші декілька років приймається знижена норма амортизації, а потім вона збільшується за прогресивною шкалою. Цей метод може використовуватись при впровадженні дорогого обладнання зі значним періодом його впровадження і виходу на проектну потужність. Цей метод не використовується і ніколи не використовувався на Україні.
4.Виробничий метод
Для видів основних фондів нарахування амортизації здійснюється на основі сумарного виробітку об'єкту за весь час його експлуатації у відповідних одиницях виміру.
Сума амортизації за місяць розраховується виходяч з фактичного місячного об'єму виробництва і виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації визначається як відношення амортизаційної вартості об'єктів основних фондів і очікуваного об'єму виробництва продукції (робіт, послуг) за весь час корисного використання об'єкта:
<shape id="_x0000_i1087" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image123.wmz» o:><img border=«0» width=«115» height=«69» src=«dopb198726.zip» v:shapes="_x0000_i1087">,
де Сп — початкова вартість, грн;
Сл — ліквідаційна вартість, грн;
Vi — виробництво даного вида основних фондів у і-тому році;
<shape id="_x0000_i1088" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image125.wmz» o:><img border=«0» width=«36» height=«45» src=«dopb198727.zip» v:shapes="_x0000_i1088">-сумарне виробництво даного виду основних фондів за даний період експлуатації.
При використання виробничого методу сума амортизаційних відрахувань змінюється порівнюючи з попереднім періодом прямо пропорційно об'єму виробленої продукції (робіт, послуг).
Метод нарахування амортизаційних відрахувань пропорційно випуску продукції досить простий. Його доцільно використовувати в тому разі, коли відносно об'єкту основних фондів на які нараховується амортизація можна визначити фактичний об'єм виробленої продукції. Разом з тим у практиці цей метод не знайшов широкого розповсюдження, бо досить важко визначити об'єм виробленої продукції з використанням того чи іншого об'єкту основних фондів.
3.5 Особливості нарахування амортизації'в податковому обліку 1. Для нарахування амортизації всі основні фонди діляться на три групи (розділ 2. П.2.2.1.)
2. Для об'єктів першої групи амортизація розраховується окремо по кожному об'єкту. Для другої і третьої групи використовується груповий метод.
3. Використовуються квартальні використання норми нарахування амортизації. Перша група — 1,25 %; друга група — 6,25 %; третя група — 3,75 %. Вони встановлені у відсотках (%) до балансової вартості.
4. Базою для нарахування амортизації в податковому обліку є балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду для об'єктів 2 і 3-ої групи і балансової вартості об'єкта основних фондів 1-ої групи. Сума амортизаційних відрахувань розраховується за кожен квартал шляхом використання відповідних норм амортизації до балансової вартості.
АОа = Ба*Нао
Ба = Ба-1 + Па-1 — Ва-1 — АОа-1, де
а — звітний період
(а-1) — попередній звітному період
Ба — балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду (кварталу)
Ба-1 — балансова вартість групи основних фондів чи об'єкта на початок кварталу, який передує звітному
Ва-1 — вартість виведених із експлуатації основних фондів на протязі періоду, який передує звітному
Па-1 — сума витрат на придбання і всі види ремонтів основних фондів на протязі кварталу, який передує звітному
АВа-1 — сума амортизаційних відрахувань нарахованих за квартал, який передує звітному.
Фактичні витрати на проведення всіх видів ремонтів на протязі року в розмірі 5 % від балансової вартості на початок року включається до валових витрат. ДОХОД-(ВВ+АВ)=ПРИБУТОК. Витрати на ремонт, які перевищують ці 5% відносяться на збільшення балансової вартості і на них нараховується амортизація.
Таблиця 8 Норма амортизації
Таблиця 9 Податковий метод (додаток 4)
Нарахування амортизації по об'єктам першої групи проводиться до тих пір поки вартість окремого об'єкта не досягне 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підприємства України незалежно від форм власності і організаційно-правової форми, а також виду діяльності мають право проводити індексацію балансової вартості основних фондів на початок звітного року. Для індексації балансової вартості основних фондів розраховується індекс — коефіцієнт індексації:
Кинд=(Іа-1-10):100
Іа-і — індекс інфляції року, який передує звітному.
Величезне значення основних фондів зумовлює необхідність їх детального вивчення, тобто об’єму і складу технічного стану і динаміки використання основних фондів і озброєності ними, вивчення факторів і вмявлення резервів їх ефективного використання.
В сучасних умовах підприємства можуть вибирати метод нарахування амортизації. Це можуть бути методи: рівномірного (прямолінійного) нарахування амортизації, прискореного зменшення залишкової вартості, метод зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, виробничий метод.Метод амортизації підприємством обирається самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Актуальним є питання визначення зносу машин і устаткування так як від рівня їх продуктивності залежить виробнича потужність підприємства, необхідно аналізувати доцільність зміни технічно застарвлих об’єктів новими з урахуванням фізичного та морального зносу.
Аналізуючи динаміку використання основних виробничих фондів було виявлено, що ефективність використання основних виробничих фондів підвищилася, тому що збільшився показник фондовіддачі. Доля основних фондів на одного робітника зменшилася. Продуктивність праці робітників і працівників також зросла, а такі зміни є позитивними для діяльності підприємства.
    продолжение
--PAGE_BREAK--3.6 Визначення впливу зміни показника фондовіддачі основних фондів у звітному періоду в порівнянні з базовим на ТЕП діяльності підприємства Додатковий обсяг виготовленої продукції ΔОр (або зменшення обсягу виготовленої продукції) за рахунок зростання (зниження) фондовіддачі визначається за формулою: (додаток 3)
<shape id="_x0000_i1089" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image127.wmz» o:><img border=«0» width=«261» height=«36» src=«dopb198728.zip» v:shapes="_x0000_i1089"> (грн.)
де Орі — обсяг, виконаний власними силами у звітному році, Офі — середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році, Фвіддачабаз — фондовіддача у базовому році.
ΔОр = 888630 – 340055*2,61=1086,45 (грн.)
Економію капітальних вкладень в основні виробничі фонди АК (або додаткове залучення) визначають за формулою:
ΔК = ΔОр *Фмісткістьбаз
ΔК =1086,45 * 0,38 = 412,851 (грн.)
де Фмісткістьбаз — фондоємкість у базовому році. Річний економічний ефект ЕК (втрати) від економії (додаткового залучення) капітальних вкладень визначають за формулою:
Ек = Ен ΔК, грн.
де Ен — норматив загальної економічної ефективності капітальних вкладень (у курсовому проекті приймаємо Ен = 0,17)
Ек = 0,17*412,851 = 70,18467 (грн.)
Зростання продуктивності праці робітників (або зниження показника) визначають за формулою:
ΔВр = <shape id="_x0000_i1090" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image129.wmz» o:><img border=«0» width=«197» height=«27» src=«dopb198729.zip» v:shapes="_x0000_i1090"> грн./чол.
Де Фзвіт.озброєність — — фондоозброєнність праці робітників у звітному році. Фзвіт.віддачі, Фбаз.віддачіфондовіддача основних виробничих фондів у звітному і базовому роках відповідно
ΔВр = 4304,49*(2,61-2,46) = 645,67 (грн./чол.)
Умовне вивільнення робітників ΔЧр (або додаткове залучення) за рахунок зростання (зменшення) продуктивності праці визначають за формулою:
Δ<shape id="_x0000_i1091" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image131.wmz» o:><img border=«0» width=«173» height=«53» src=«dopb198730.zip» v:shapes="_x0000_i1091"> (чол.)
де Врбаз – продуктивність праці робітників в базовому році
ΔЧ= <shape id="_x0000_i1092" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image133.wmz» o:><img border=«0» width=«253» height=«44» src=«dopb198731.zip» v:shapes="_x0000_i1092"> (чол).
Економію Е (збільшення вартості) від зниження собівартості виготовленої продукції (або зростання показника) визначають за формулою:
Е = <shape id="_x0000_i1093" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«41282.files/image135.wmz» o:><img border=«0» width=«116» height=«51» src=«dopb198732.zip» v:shapes="_x0000_i1093"> (грн.)
Де Уп — умовно-постійна частка витрат у складі собівартості виготовленої продукції
ΔОр — додатковий обсяг виготовленої продукції (або зменшення виготовленої продукції) за рахунок зростання (зниження) показника фондовіддачі;
Орзвіт — обсяг виготовленої продукції у звітному році
Сзвіт — собівартість виготовленої продукції у звітному році.
При усереднених розрахунках умовно-постійну частку витрат допускається приймати у % від загального розміру витрат за відповідними статтями собівартості виготовленої продукції у таких розмірах: за статтею «Матеріали» — 1%, за статтею «Експлуатація машин і механізмів» — 15%, за статтею «Основна заробітна плата» — 7%, за статтею «Накладні витрати» — 50%.
Маємо: умовно постійна частка витрат у складі собівартості виготовленої продукції становить:
Уп = 0,01*0,571+0,15*0,0868+0,07*0,153+0,50*0,1892 = 0,12404
Е = (0,12404*656707)/888630*1086,45 = 99,59 (грн.)
Загальна економія (втрати) від поліпшення (погіршення) використання основних виробничих фондів визначається за формулою:
Езаг = Е+Ек (грн.)
Езаг = 99,59+70,18467 = 106,78 (грн.)
Результати аналізу впливу показника фондовіддачі основних виробничих фондів на основні ТЕП діяльності підприємства оформляються у вигляді таблиці (див. Таблиця 10).
Таблиця 10 Вплив зміни показника фондовіддачі на основі ТЕП діяльності будівельного підприємства

4. Склад, структура та показники використання оборотних коштів підприємства 4.1. Характеристика, склад і структура оборотних коштів підприємства Оборотні засоби (оборотні кошти) – це матеріальні цінності і грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні підприемства, які використовуються у процесі технологічного циклу виготовлення продукції і при її реалізації повертаються підприємству.
Поділ оборотних коштів на оборотні фонди і фонди обігу зумовлений особливостями їх використання у сферах виробництва продукції і її реалізації.
Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.
Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, а також деякі засоби праці.
Оборотні фонди підприємства включають:
Виробничі запаси – предмети праці, які ще не залучені у виробничий роцес і знаходяться на складах підприемства у вигляді запасів.
Незавершене виробництво – продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки.
Витрати майбутніх періодів – витрати на підготовку та освоєння нової про — дукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому.
Фонди обігу функціонують у сфері обігу (реалізації продукції).
Фонди обігу включають:
готова продукція на складах підприемства;
готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі;
грошові кошти на розрахунковому і інших рахунках;
грошові кошти у незавенршених розрахунках;
готівка в касі.
Обігові засоби підприємства здійснюють кругообіг. Вони послідовно проходять грошову форму, виробничу форму, товарну форму і знову повертаються в грошову форму.
Грошова стадія. На цій стадії кошти використовуються на придбання сирови — ни, напівфабрикатів, палива, енергії: тобто на придбання ресурсів. При цьому грошові кошти переходять в матеріально-товарну форму. На цій стадії формуються виробничі запаси підприємства.
Виробнича стадія. На цій стадії запаси переходятьу виробничу стадію. Вклю — чаються працівники, які отримуютьза свою працю заробітну плату. Матеріально-то — варні цінності, враховуючи витрати на заробітну плату перетворюються в готову продукцію.
Товарна стадія. Виготовлена продукція продається. Підприємство отримує виручку, яка повністю погашає витратиі має у своєму складі прибуток.
Оборотні засоби поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих відносяться відвантажена готова продукція та готівкові та безготівкові грошові кошти підприємства.
Джерелом формування оборотних засобів підприємства є власні і залучені кошти. До власних коштів належать виділені підприємству при його утворенні кошти (якщо підприємства державні), статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення можевідбуватись за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок залучення в оборот стійких пасивів (заборгованості по заробітній платі, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх платежів).
Залученими оборотними коштами є кредити банків, якими покривається нестача власних оборотних засобів.
Структура оборотних засобів характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, яке виражається у відсотках.
<shape id="_x0000_i1094" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image137.wmz» o:><img border=«0» width=«96» height=«48» src=«dopb198733.zip» v:shapes="_x0000_i1094">*100%
Ця структура може бути досить різною в залежності від галузі, до якої належить підприєм ство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних засобів – це оборотні фонди, а 1/3 — фонди обігу.
Результати відображені у вигляді таблиці 11 ( данні з додатку 6 ).
4.2 Визначення середнього річного залишку оборотних коштів Використовуючи вихідні дані визначаємо структуру обігових коштів у звітному році. ( таб. 11)
Для оперативного управління підприємством та щорічного підбиття підсумків його діяльності розраховують середньорічний залишк обігових коштів за рік:
<shape id="_x0000_i1095" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image139.emz» o:><img border=«0» width=«417» height=«76» src=«dopb198734.zip» v:shapes="_x0000_i1095">
ОКп.р., ОКк.р. – залишок обігових коштів на початок та кінець року.
ОКп.кв.і — залишок обігових коштів на початок кожного кварталу окрім 1-го.
Використовуючи вихідні дані маємо(додаток 6):
<shape id="_x0000_i1096" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image141.emz» o:><img border=«0» width=«539» height=«67» src=«dopb198735.zip» v:shapes="_x0000_i1096">
4.3 Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних коштів. Розрахунок розміру вивільнення (додаткового вилучення) оборотних коштів у звітному році порівняно до базового року Ефективність використання оборотних коштів підприємства характеризують наступні показники:
коефіціент обігу оборотних коштів;
коефіціент закріплення оборотних коштів;
тривалість одного обігу обротних коштів.
Коефіціент обігу оборотних коштів визначається як відношення обсягу реалізо — ваної продукції (виконаних робіт або наданих послуг) до середнього залишку обіго — вих коштів за період, що аналізується.
<shape id="_x0000_i1097" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image143.emz» o:><img border=«0» width=«166» height=«54» src=«dopb198736.zip» v:shapes="_x0000_i1097">
Коефіцієнт обігу оборотних коштів характеризує кількість обертів, що здійс — нюють обігові кошти підприємства за певний період часу.
Використовуючи вихідні дані (додаток 6 і 3) розрахуємо Коб у звітному та базовому роках:
<shape id="_x0000_i1098" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image145.emz» o:><img border=«0» width=«338» height=«60» src=«dopb198737.zip» v:shapes="_x0000_i1098">
<shape id="_x0000_i1099" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image147.emz» o:><img border=«0» width=«289» height=«58» src=«dopb198738.zip» v:shapes="_x0000_i1099">
Коефіціент завантаження визначається як відношення серед — нього залишку обігових коштів за період, що аналізується (ОК) до обсягу реалізо – ваної продукції (виконаних робіт чи наданих послуг) – (Рпр.). Даний коефіціент хара — рактеризує кількість оборотних коштів, яка приходиться на 1-ну грн. реалізованої продукції:
Використовуючи вихідні дані (додаток 6 і 3) розраховуємо:
<shape id="_x0000_i1100" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image149.emz» o:><img border=«0» width=«237» height=«66» src=«dopb198739.zip» v:shapes="_x0000_i1100">
<shape id="_x0000_i1101" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image151.emz» o:><img border=«0» width=«248» height=«54» src=«dopb198740.zip» v:shapes="_x0000_i1101">
<shape id="_x0000_i1102" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image153.emz» o:><img border=«0» width=«252» height=«63» src=«dopb198741.zip» v:shapes="_x0000_i1102">
Тривалість одного обігу оборотних коштів показує тривалістьодного обороту оборотних засобів в днях і визначається як відношення тривалості періоду, що аналі — зується (Т) до коефіціента обігу оборотних коштів (Коб):
<shape id="_x0000_i1103" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image155.emz» o:><img border=«0» width=«142» height=«57» src=«dopb198742.zip» v:shapes="_x0000_i1103">
<shape id="_x0000_i1104" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image157.emz» o:><img border=«0» width=«250» height=«55» src=«dopb198743.zip» v:shapes="_x0000_i1104">
<shape id="_x0000_i1105" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image159.emz» o:><img border=«0» width=«258» height=«57» src=«dopb198744.zip» v:shapes="_x0000_i1105">
Висновки.
Так як коефіціент обігу оборотних коштів (Коб) у порівнянні з базовим роком знизився на 2,03 ( з 3,4 до 1,37) обертів, то задане підприємство працює не ефективно.
Внаслідок цього відбулося залучення оборотних коштів у звітному році у по — рівнянніз базовим: <shape id="_x0000_i1106" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image161.emz» o:><img border=«0» width=«435» height=«66» src=«dopb198745.zip» v:shapes="_x0000_i1106">
<shape id="_x0000_i1107" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41282.files/image163.emz» o:><img border=«0» width=«427» height=«55» src=«dopb198746.zip» v:shapes="_x0000_i1107">

5. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства Для визначення економічної ефективності діяльності підприємства використовують систему показників, яка складається з узагальнених та часткових показників.
5.1. Визначення узагальнених показників ефективності діяльності підприємства. 1)рентабельність реалізованої продукції
Визначається відношенням валового продукту до собівартості реалізованої продукції. Формула має такий вигляд:
Рвиросн=Пр.вал *100%
Ссобреал
Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції ( товарів, послуг ).
Пр.вал.=ЧД-Соб.прод.
Згідно вихідних даних:
Пр.вал.=1044520-811308=233212 тис.грн.
Рвиросн= 233212 *100%=28,74%
811308
2)Рентабельність виробництва визначається відношенням валового прибутку до середньорічної вартості основних фондів і обігових засобів.
3) Рівень витрат на 1грн. обсягу виготовленої продукції
Визначається відношенням собівартості виготовленої продукції до об’єму продукції, виконаних власними силами.Отже, формула:
<line id="_x0000_s1026" from=«106.6pt,13.35pt» to=«135pt,13.35pt» o:allowincell=«f»><img width=«40» height=«2» src=«dopb198747.zip» v:shapes="_x0000_s1026">Витр1грнбмр=Сбмрсоб
Ов/сбмр
Витр1грнбмр= 822,9 =0,749 тис.грн
1097,438 тис.грн
Висновки:
рентабельність реалізованої продукції – 28,74%
рентабельність виробництва –
рівень витрат на 1грн. Обсягу виготовленої продукції –
5.2 Розрахунок часткових показників діяльності підприємства Розрахуємо часткові показники:
1) темпи зростання продуктивності праці:
а) темп зростання продуктивності праці на 1-го робітника:
<img width=«77» height=«2» src=«dopb198748.zip» v:shapes="_x0000_s1027">Тр=ППзв.р1 р-к (56), де
ППб.р.1 р-к
ППзв.р1 р-к– продуктивність праці у звітному році на 1-го робітника;
ППб.р.1 р-к— продуктивність праці у базовому році на 1-го робітника.
Згідно вихідних даних:
<img width=«78» height=«2» src=«dopb198749.zip» v:shapes="_x0000_s1028">Тр= 11248,48 =1,02
10991,5
б) темп зростання продуктивності праці на 1-го працівника: розраховується аналогічно:
<img width=«67» height=«2» src=«dopb198750.zip» v:shapes="_x0000_s1029">Тп=10578,93 =1,17
9557,83
2) показники ефективності використання основних виробничих фондів:
а)фондовіддача основних виробничих фондів:
Фбаз… рвід=2,46грн/грн
б)фондовіддача активної частини основних виробничих фондів:
<img width=«58» height=«2» src=«dopb198751.zip» v:shapes="_x0000_s1030">Фвід= Овиг. прод зв.р. (грн/грн)
Фа
Фа– середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів, визначається за формулою:
<img width=«198» height=«2» src=«dopb198752.zip» v:shapes="_x0000_s1031">Фа= Фап.р.+ ФанадхЧМнадх ФавибЧМвиб
<line id="_x0000_s1032" from=«269.9pt,151.9pt» to=«269.9pt,151.9pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«2» src=«dopb198753.zip» v:shapes="_x0000_s1032">12
Згідно вихідних даних:
Фа=340055 (грн/грн)
<img width=«58» height=«2» src=«dopb198754.zip» v:shapes="_x0000_s1033">Фвід=888630 = 2,61 грн/грн
340055
в)рентабельність основних виробничих фондів
<img width=«86» height=«2» src=«dopb198755.zip» v:shapes="_x0000_s1034">Френт=Прреал.пр. *100%, де
Ф
Пр– прибуток від реалізованої продукції
Ф– середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році.
Пр=Дреал.пр. — Собів – ПДВ – Акц.зб. – Ін. від., де
Дреал.пр. – доход (виручка) від реалізованої продукції;
Собів. – собівартість реалізованої продукції;
ПДВ – податок на додану вартість;
Ін. від. – інші відрахування з доходу.
Згідно вихідних даних:
Пр = 1044520 – 174081 – 0 – 1340 – 811308 = 57791тис.грн.
<img width=«105» height=«2» src=«dopb198756.zip» v:shapes="_x0000_s1035">Френт=57791 * 100%=16,99%
340055
5.3. Система показників ефективності діяльності підприємства Використовуючи усі розрахункові показники, а також раніше розраховані по — казники в розділах 1-4, заповнимо таблицю12:

Висновок В цілому дана курсова робота спрямована на закріплення теоретичних знань та практичних навичок студентів на вирішенні конкретних економічних завдань. А саме розробка даної роботи передбачає розрахунок основних показників діяльності підприємства. Кожне підприємство – економічно відособлене: самостійно роспо-ряджається своїм майном, самостійно складає виробничу програму, набирає персонал, здійснює управління виробничими процесами, реалізує вироблену продукцію, відшкодовує свої витрати та отримує прибуток.
В економіці підприємства в мініатюрі відбивається вся економіка, з усіма її економічними процесами: виробництвом, обміном і виробництвом.
Саме в курсовій роботі було розглянуто головні аспекти діяльності нашого підприємства, розраховані різні економічні показники, що характеризують цю діяльність. Проведено порівняльний аналіз цих показників з показниками минуло — го, базового року. На основі одержаних результатів зроблено ряд узагальнених вис — новків, щодо ефективності діяльності нашого підприємства.
    продолжение
--PAGE_BREAK--