Реферат: Світлана Никанорівна Рябой, вчитель Грозинецької зош хотинського району Наталія Миколаївна Максимюк, вчитель Сторожинецької гімназії к-ть год. Номери урок

Навчально-тематичне планування курсу «Історія України». 9-й клас. Поглиблене вивчення. (140 год.)

ІІ семестр 2010/2011 навчального року.


Укладачі:

Василь Федорович Федорак, методист історії і політології ІППОЧО

Світлана Никанорівна Рябой, вчитель Грозинецької ЗОШ Хотинського району

Наталія Миколаївна Максимюк, вчитель Сторожинецької гімназії


К-ть год.

Номери уроків та зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

4

^ ТЕМА 6. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ ЕТАПИ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ РУХ.

71-72. Проблеми українського націєтворення і українофільський етап визвольного руху.

73-74. Початок політичного етапу визвольного руху. Україна у геополітичних планах Росії, Німеччини та Австро-Угорщини.



Учень:

визначає хронологічні межі культурницького та політичного етапу українського визвольного руху

називає основні течії українського визвольного руху Наддніпрянської і Західної України

вказує на головні проблеми і перешкоди українського націє творення у ХІХ ст.

знаходить різницю між культурницьким та політичним етапами визвольного руху

розкриває суть геополітичних планів щодо українських земель правлячих кіл Російської, Німецької та Австро-угорської імперій

14

Тема 7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
75.Початок громадівського руху наприкінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність Київської та інших громад.

76. Хлопоманство. .Журнал “Основа”. В. Антонович.

77-78. Наступ імперської реакції Валуєвський циркуляр. Польське повстання 1863-1864 рр. і Україна

79-80. Основні течії суспільно-політичного руху 50 – 60-х рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці.

81-82.Культурно-освітнє товариство “Просвiта”. Літературно-наукове товариство ім. Т.Шевченка.

83-84.Відродження громадівського руху в 70-х — 90-х рр. Стара Київська громада.

85-86.“Південно-Західний відділ Російського географічного товариства”. “Київський телеграф”. Емський указ. М. Драгоманов.

87-88 Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.
89-90. Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.
91-92. Радикальний рух у Галичині. “Новоерівська” політика народовців.

93-94. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.

Учень:
визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах.
^ На основі карти простежує зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху.
На основі аналізу різних джерел інформації:
визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій;
дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників національно-визвольного руху.

1

95. Узагальнення




1

96. Підсумковий урок.




16

^ ТЕМА 8. ПОВСЯКДЕННА ІСТОРІЯ В ДИСКУРСІ МІЖЕТНІЧНИХ ВЗАЄМИН В УКРАЇНІ ВІД ЗЛАМУ ХУІІІ – ДО ПОЧАТКУ ХХ СТ.

97.Міста як мультикультурні утворення. Неукраїнське місто в Україні.

98. Російська культурність міст Наддніпрянщини і польська культурність західноукраїнських міст.

99.Міста у «ворожому оточенні українського села». Місто contra села. Формування підвалин українського міста та російсько-українські і польсько-українські інтелектуальні суперечки з цього приводу.

100.Полікультурність міст на підставі їх поліконфесійності. Польські католицькі костели, вірменські церкви і греко-католицька церква у Львові.

101. Повсякденне життя у Києві у другій половині ХІХ ст. Перевага православної традиції в Києві.

102. Мусульманська традиція Криму. Менонітські громади півдня України. Лютеранські церкви українських міст Правобережжя.

103. Нові і старі іудейські громади міст підавстрійської і підросійської України.

104. Повсякденна історія в Україні XIX – поч. XX ст.: життя села, соціальне розшарування. Польський маєток і сільська садиба та громадські землі. Життя селян і городян. Основний рід занять мешканців міст. Місто і міжнаціональне життя. Взаємини різних етносів у місті.

105. Особняки і прибуткові будинки, споруди громадського призначення. Розваги жителів міста і села. Установи культури і дозвілля: кав’ярні, ресторани, кафе-шантани, садово-паркова культура, релігійні прощі.

106. Засоби інформації та книготоргівля. Структура міста і села. Нове і старе місто, їхня взаємозалежність.

107. .Мистецтво і література, як вираз суспільно-культурних устремлінь народу. Позитивістична і модерністська українська література, як відповідь на виклики новітнього часу.

108. Український модерн в живопис і архітектурі – будування безперервної візії національного культурного процесу від минулого у майбутнє.

109. .Концептуалісти нового культурного етапу: В.Кричевський, М.Бойчук, О.Кошиць, М.Леонтович. Мультикультурна конвергенція і українська культура початку ХХ ст.

110.Урок-семінар «Особливості повсякденного життя в Україні у «довгому» ХІХ ст. »

Учень:

показує на карті основні місця і території, пов'язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.

На основі різних джерел інформації: визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду; порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства;

характеризує й оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру; порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.

1

111. Узагальнення




1

112. Підсумковий урок.




14.

Тема 9. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
113.Особливості розвитку культури.

114. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні.

115..Відкриття вищих навчальних закладів.
Наука. Наукові товариства і видатні вчені.

116. М. Грушевський – видатний представник української історичної науки.
117. .Література. Драматургія. Становлення професійного українського театру.

118. Архітектура та містобудування. Пам’ятки архітектури другої половини ХІХ ст.

119.Живопис. Музика.

120..Українські підприємці-благодійники.
121. Вплив культури на процес становлення та консолідацію української нації.

122. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво та їх роль у повсякденному житті і побуті.

123. Зміни у житті українських жінок.

124. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консолідації української нації.

Учень:
показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.
На основі різних джерел інформації:
визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;
порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства;
характеризує й оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру;
порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.

1

125. Узагальнення




1

126. Підсумковий урок.




11

Тема 10. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст.


127-128. Статус і адміністративно-територіальний устрій Буковини і Хотинщини. Чернівці і Хотин у другій половині ХІХ ст.

129-130. Господарський розвиток земель краю у другій половині ХІХ ст.

131. Національний рух українців Буковини у другій половині ХІХ ст.

132-133. Внесок національних громад у розвиток краю у другій половині ХІХ ст. Подальший розвиток полікультурності краю у другій половині ХІХ ст.

134. Поліконфесійність – визначальна риса релігійного життя краю у ХІХ ст.

135-136. Архітектурний ансамбль австрійських Чернівців ХІХ ст. – частина загальнонаціональної культурної спадщини. Резиденція буковинських митрополитів – архітектурна пам’ятка світового значення.

^ 137. Повсякденне життя у період переходу від аграрного до індустріального суспільства.


Учень:.
Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

знаходить і показує на карті територію краю

показує на карті головні міста краю

називає головні події в історії краю у другій половині ХІХ ст.

характеризує головні тенденції господарського розвитку краю у період реформ

вказує на особливості проведення аграрної реформи на Буковині і Хотинщині

описує ріст населення міст та промислового виробництва

називає головних діячів українського національного відродження на Буковині

розкриває внесок національних громад краю у його розвиток

наводить факти культурного поступу краю у другій половині ХІХ ст.

висвітлює на прикладах життя діячів краю процес подальшого формування полікультурного простору краю

називає головні релігійні конфесії краю у ХІХ ст.

характеризує архітектурну забудову м. Чернівців «довгого» ХІХ ст.

називає головні складові архітектурного ансамблю Чернівців ХІХ ст.

описує зміни у буденному житті людини в період становлення індустріального суспільства

готує інформацію про один із об’єктів архітектурної спадщини австрійських Чернівців і розповідає про нього під час екскурсії по місту

називає головні події у житті свого населеного пункту у ХІХ ст

Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

138. Підсумкове оцінювання




2

139-140. Резервний час