Реферат: Циклу наукових робіт «Історія становлення та розвитку наукових основ автоматизації технологічних процесів у птахівництві»

Реферат роботи

циклу наукових робіт «Історія становлення та розвитку наукових основ автоматизації технологічних процесів у птахівництві»


Актуальність викладеного матеріалу полягає в тому, що дослідження історії становлення та розвитку наукових і практичних основ автоматизації і систем землеробства не тільки формує й доповнює загальну неупереджену вітчизняну історію природознавства, а й сприяє процесу духовного відродження нації; досвід минулого у всій його багатогранності, історичні аналогії і паралелі є своєрідним проблемних полем об’єктивного усвідомлення сучасного стану та перспектив у прогнозуванні переходу аграрного сектору економіки України на принципі сталого розвитку; звернення до високих прикладів служіння справі сільськогосподарської науки і практики кращих її представників є зразком у вихованні нинішнього й майбутніх поколінь українських вчених і творців сільськогосподарської техніки.

Метою даного дослідження є підвищення рівня науково-технічного прогресу автоматизації технологічних процесів у птахівництві за рахунок використання виявлених закономірностей історії розвитку теорії і практики автоматизації. Було здійснення цілісного історико-наукового аналізу створення і еволюції теоретичних і практичних основ автоматизації і систем землеробства, виявлення концептуальних засад їх розвитку за рахунок використання встановлених у процесі дослідження тенденцій і закономірностей еволюції наукових ідей про автоматизацію і системи землеробства.

^ Для досягнення поставленої мети було виконано такі основні завдання:

вперше висвітлено історико-наукову картину розвитку автоматизації технологічних процесів і сформульовані аксіоми та наукові принципи стосовно автоматизації технологічних процесів у птахівництві;

розроблено періодизацію розвитку автоматизації технологічних процесів у птахівництві, удосконалено наукове визначення поняття наукового центру з автоматизації технологічних процесів у птахівництві;

набув подальший розвиток аналіз науково-педагогічної спадщини засновника наукового центру з автоматизації технологічних процесів у птахівництві академіка І.І. Мартиненка, з’ясовані чинники його становлення і розвитку;

проаналізувати стан наукової розробки проблеми та обґрунтувати наукові передумови дослідження;

розробити періодизацію історії еволюції наукових ідей про автоматизацію і ситеми землеробства;

розкрити становлення і еволюцію вчення про автоматизацію і системи землеробства;

узагальнити та ввести до наукового обігу невідомі чи маловідомі факти та відомості щодо ролі українських вчених в розробці наукових основ автоматизацію і системи землеробства і впровадженні їх в рільничу практику;

визначення місця і ролі автоматизації і систем землеробства в системах введення сільського господарства;

висвітлити роль автоматизації і ланок систем землеробства та їх взаємозалежність на різних етапах історичного розвитку суспільства;

розкрити еволюцію способів використання земельних ресурсів і відтворення родючості ґрунту;

встановити роль сучасних методологічних принципів систем землеробства, законів екології, теорій регулювання, продукційного процесу агрофітоценозів і відтворення родючості ґрунтів в отриманні запланованої, високоякісної, конкурентоспроможної продукції рослинництва і збереженні екологічних функцій агроландшафтів;

розкрити сучасні погляди на еволюцію методів і технологій виробництва продукції рослинництва, наукових ідей щодо удосконалення адаптивних і ландшафтних систем землеробства.

Практичне значення отриманих полягає в заповненні прогалин в історії аграрної науки і техніки стосовно становлення й розвитку теоретичних й практичних основ автоматизації і систем землеробства в Україні.

Державне та національно-культурне відродження українського народу пробудило інтерес у науковців і широких верств населення до історичного минулого сільського господарства України. Лише завдяки глибоким знанням минулого нація може усвідомити своє місце у світовому просторі та часі й визначити поступ у майбутнє.

Нині, у процесі демократичного державотворення і розвитку суспільно-політичного життя, дослідники звертаються до практичних надбань теоретико-методологічних здобутків різних галузей. Одним з актуальних питань освоєння творчої спадщини України є вивчення історії розвитку автоматизації і систем землеробства, аналіз яких дає можливість з’ясувати багато питань сьогодення сільського господарства та організації його наукового забезпечення. Ефективність наукових розробок раціональних систем введення сільського господарства, в тому числі і систем землеробства, вимагає критичного вивчення всього попереднього досвіду, нагромадженого аграрною наукою і практикою. Основою цього вивчення повинен послужити всебічний об’єктивний аналіз і узагальнення історії виникнення, формування і розвитку ідей про автоматизацію, системи землеробства і системи сільського господарства. Тим часом, історичний розвиток цих ідей продовжує залишатися майже не вивченим і є однією із самих великих прогалин вітчизняної аграрної науки.

У процесі дослідження використовували загальнонаукові методи, зокрема аналітико-синтетичний, логічний і структурно-функціональний, які забезпечили виокремлення основних проблем, напрямків науки і практики систем землеробства, встановлення і уточнення логічної послідовності та зв’язків їх складових ланок. Це дало можливість сформулювати загальні закономірності на основі окремих історичних фактів.

Спеціальні історичні методи (предметно-хронологічний, періодизації, ретроспективний, порівняльно-історичний) забезпечили можливість дослідити процеси розвитку науки про автоматизацію і системи землеробства в динаміці, встановити якісні зміни на різних етапах її розвитку. Важливим шляхом здійснення даного дослідження є застосування методів джерелознавчого та історіографічного аналізу і синтезу. Методологічні засади дослідження базувалися на загальнонаукових принципах історичної достовірності, об’єктивності, наступності, діалектичного розуміння історичного процесу.

Узагальнені матеріали дослідження використанні при відтворенні цілісної картини історії вітчизняного землеробства і автоматизації, у підготовці наукових праць, навчальних посібників і підручників з землеробства, спецкурсів з історії науки і техніки у вищих навчальних закладах Міністерства аграрної політики України і Міністерства освіти і науки України.


Старший викладач кафедри

інформаційних технологій та програмування

Національного університету

біоресурсів і природокористування,

кандидат історичних наук Примак О.І.