Реферат: Затверджую: Директор Інституту гідротехніки І меліорації уаан




УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ГІДРОТЕХНІКИ І МЕЛІОРАЦІЇ


ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор Інституту гідротехніки і меліорації УААН

_________________П.І. Коваленко


ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІНЕРАЛЬНОГО КОМПЛЕКСНОГО ДОБРИВА БІОХЕЛАТ


Керівник НДР
зав. лабораторією агроекосистем Ю.В. Сорока


2009


Результати роботи розглянуто Науково-технічною радою

відділу агроресурсів ІГіМ,

протокол № 6 від 23 вересня 2009 р.

^ СПИСОК ВИКОНАВЦІВ


Сорока Ю.В.

зав. лабораторією агроекосистем




організація досліджень, написання звіту

Митя Т.В.

наук. співробітник





проведення досліджень

Лісовий Ю.Г.

наук. співробітник





проведення досліджень

Данилюк Л.І.

провідний інженер





оформлення звіту


РЕФЕРАТ

Звіт викладений на 26 стор., включає 21 таблицю, 1 додаток.

Мета досліджень – вивчити ефективність мінерального комплексного добрива Біохелат в умовах польового досліду (біологічні дослідження).

Об’єкт досліджень – продуктивність сільськогосподарських культур при різних способах та дозах застосування мінерального комплексного добрива Біохелат.

Метод досліджень – польові досліди (відповідно до „Методики полевого опыта” Б.А. Доспєхова), лабораторний аналіз (хімічний аналіз ґрунтових і рослинних зразків), порівняльно-розрахунковий та системний аналіз.

Встановлена ефективність досліджуваного зразка при застосуванні на зернових, технічних, плодових та овочевих культурах і квітах. Встановлена позитивна дія мінерального комплексного добрива Біохелат на формування елементів продуктивності відповідних культур та на якість продукції.


МІНЕРАЛЬНЕ КОМПЛЕКСНЕ добриво БІОХЕЛАТ, ЯРИЙ ЯЧМІНЬ, СОНЯШНИК, ТОМАТИ, ЯБЛУНЯ, БЕГОНІЯ.


ЗМІСТ




Стор.

ВСТУП

5

^ 1. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

7

2. ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

8

^ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

12

3.1 Продуктивність та якість ярого ячменю в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат

12

3.2 Продуктивність та якість соняшнику в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат

15

3.3 Продуктивність та якість томатів в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат

17

3.4 Продуктивність та якість яблуні в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат

21

3.5 Ріст і розвиток бегонії в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат.

23

ВИСНОВКИ

24

ДОДАТОК

25



ВСТУП

Входження України в систему міжнародного розподілу праці різко загострило проблему підвищення ефективності землеробства та конкурентно-спроможності вітчизняної продукції рослинництва. Успішне розв’язання даної проблеми пов’язане із зміною затрат на ресурсо- та енергозбережні технології вирощування провідних с.-г. культур, що передбачає вичерпний характер використання природних агрономічних ресурсів. Ефективне й раціональне використання їх у сучасних системах ведення землеробства пов’язане з формуванням складних масивів знань про ресурси, методи їх оцінки, прогнозування та узагальнення. Одним із найбільш актуальних напрямків досліджень є дослідження спрямовані на вивчення і розробку технологічних прийомів по мало витратному використанню добрив.

Повноцінне використання в сільському господарстві всіх видів добрив тісно пов’язано з підвищенням загальноприйнятої культури землеробства. Із цього загальноприйнятого положення випливає, що використання добрив є важливою складовою частиною ведення сільського господарства.

Теоретична сутність системи удобрення не завжди визначається достатньо повно; не рідко система удобрення розглядається як деяка сума прийомів удобрення окремих культур. Під системою удобрення слід розуміти комплекс агротехнічних і організаційних заходів по застосуванню добрив, здійснюваних в конкретних господарствах з метою підвищення урожаю, покращення його якості при одночасному зниженні собівартості отриманої продукції і підвищення рівня родючості ґрунту.

Визначною рисою системи удобрення є те, що система на відміну від окремих розрізнених заходів по удобренню розрахована на послідовне застосування добрив на кожному полі і земельній ділянці на протязі тривалого проміжку часу, наприклад в період повної ротації сівозміни або при тривалому використанні культурного лугу чи пасовища. Тому при виборі видів, форм, доз і техніки внесення добрив під ту чи іншу культуру в сівозміні обов’язково враховують добрива, які раніше вносились, і можливу тривалість дії, а також можливий вплив їх на родючість ґрунту.

Не рідко добрива розглядають виключно як засіб покращення забезпечення рослин поживними речовинами. В цьому відношенні достатньо нагадати існуючу практику розрахунку доз добрив по виносу поживних речовин урожаєм. Безумовно, подібний показник має істотне значення, так як в відомій мірі характеризує потребу культурних рослин в поживних речовинах. Проте при цьому не враховується, що не менш важливою задачею системи удобрення є окультурення ґрунтів, покращення їх бонітету.

Ефективне підвищення урожайності культур та якості продукції в багатьох випадках залежить не від постійно зростаючих доз мінеральних добрив, а в першу чергу від оптимізації цілого комплексу факторів системи ведення господарювання, серед яких вирішальне значення мають агротехніка, сівозміни і правильно підібрана система удобрення.

^ 1. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ


Досліди проводилися на Кам’янсько-Дніпровській дослідній станції УААН в умовах польового досліду.

Схеми дослідів приведені при викладені даних по окремих культурах. Дослідження проводилися в польових умовах.

Якість врожаю і агрохімічні аналізи ґрунту і рослин проводилися за загальноприйнятими методиками (за А.В. Петербургським, 1979 р.).

Облік урожаю – суцільний поділяночний, урожайні дані оброблялися методом дисперсійного аналізу (за Доспеховим, 1979 р.).

Агротехніка культур – загальноприйнята для зони.

Основні агрофізичні властивості ґрунту дослідної ділянки визначені до глибини одного метра загальноприйнятими методами:

обє’мну масу лабораторією Литвинова;

найменшу вологоємкість методом рам;

структурно-агрегатний стан методом Савінова;

механічний склад ґрунту по методу Качинського;

Вміст поживних речовин в орному шарі ґрунту дослідної ділянки визначали наступними методами:

легкогідролізуємий азот по Корнфілду;

рухомий фосфор фотоколориметричним за методом Чирикова;

рухомий калій полум’яно - фотометричним за Чириковим.


^ 2. ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННІ ДОСЛІДЖЕНЬ


Ґрунтовий покрив дослідної ділянки однорідний і представлений чорноземами звичайними малопотужними середньосуглинковими.

Рельєф спокійний. Мікрорельєф розвинутий слабо і представлений невеликими, в основному, безстоковими блюдцями (0,25-1,0м2). Глибина залягання ґрунтової води – 8 метрів.

Основні водно-фізичні та агрохімічні властивості ґрунтів характеризуються показниками представленими в таблицях 2.1-2.4.

Структурно-агрегатний склад ґрунту вказує на те, що ґрунти мало структурні, аерація коливається в межах 43-50%. Найбільш цінні з агрономічної точки зору агрегати (0,25-1,0мм) в 0-20 см шарі ґрунту складають 69,4%, а в 20-40 см шарі ґрунту збільшується до 74% (таблиця 2.1)

Вміст легкогідролізуємого азоту в орному шарі ґрунту в межах 36-45 мг/кг, рухомого фосфору – 195-220мг/кг, обмінного калію – 186-240мг/кг, тобто, забезпеченість азотом низька, фосфором та калієм висока.

Таблиця 2.1.

Структурно-агрегатний склад ґрунту дослідної ділянки

Горизонти,

см

Вміст агрегатів, %

Коефіцієнт структурності

1,0мм

1,0-0,25мм

0,25мм

0-20

18,3

69,4

12,3

2,3

20-40

19,2

74,0

6,8

2,8


Таблиця 2.2

Основні водно-фізичні властивості ґрунтів дослідної ділянки

Шари грунту, см

Щіль-

ність, г/см3

Щіль-сть твердої фази, г/см3

НВ у вагових, %

НВ у об’ємних, %

Повна волого-ємність, %

Капілярна волого- ємність

1

2

3

4

5

6

7

0-20

1,37

2,50

19,9

27,3

27,0

26,4

20-40

1,41

2,48

18,3

25,8

27,2

26,7

40-60

1,41

2,44

17,1

24,1

28,4

27,5

Таблиця 2.3

Іонний склад водної витяжки ґрунтів дослідної ділянки



горизонт


од.вим.


СО2-


НСО3


CL-


SO42

∑ані-

онів


Са2+


Мg2+


Na+


K+



Са. Мg



катіонів



мін.р.


рН





0-20

мг/екв

немає

0,64

0,19

0,90


1,73

0,70

1,1

0,1

0,08


1,8


1,98


118,48


7,59

мг/100г




39,04

6,74

43,20

14,0

13,2

2,3





20-40

мг/екв

немає

0,80

0,25

0,80


1,85

0,50

1,2

0,3

0,03


1,7


2,03


127,37


7,52

мг/100г




48,80

8,87

38,40

10,0

14,4

6,9





40-60

мг/екв

немає

1,00

0,19

0,51


1,69

0,50

0,8

0,45





1,3


1,75


121,69


7,46

мг/100г




61,0

6,74

24,0

10,0

9,6

10,35





60-80

мг/екв

немає

0,84

0,19

0,80


1,83

0,50

0,8

0,5





1,3


1,80


127,48


7,61

мг/100г




51,24

6,74

38,40

10,0

9,6

11,5





80-100

мг/екв

немає

0,76

0,19

0,90


1,82

0,50

0,8

0,6





1,3


1,90


122,04


7,70

мг/100г




46,36

6,74

43,20

10,0

9,6

7,2





100-120

мг/екв

немає

0,92

0,16

0,90


2,01

0,40

0,8

0,65





1,2


1,85


131,46


7,88

мг/100г




56,12

5,68

43,20

8,0

9,6

7,8





120-140

мг/екв

немає

0,76

0,19

1,20


2,15

0,6

1,0

0,8





1,6


2,40


144,30


7,75

мг/100г




46,36

6,74

57,60

12,0

12,0

9,6





140-160

мг/екв

немає

0,92

0,25

1,20


2,37

0,40

1,2

0,85





1,6


2,45


155,19


7,70

мг/100г




56,12

8,87

57,60

8,0

14,4

10,2






Таблиця 2.4

Агрохімічні показники ґрунтів дослідної ділянки



Горизонти,

см


Вміст

гумусу, %


Вміст

карбонатів

Ввібрані основи

Сума

ввібраних

основ


% Na від

суми


Ca++


Mg++


Na

0-20

2,02

0,45

10,96

2,60

0,11

13,67

0,80

20-40

1,87

0,67

11,82

3,70

0,13

15,65

0,83

40-60

1,18

1,68

10,72

4,80

0,15

15,67

0,91

60-80

1,04

3,60

9,20

3,60

0,34

13,14

2,59

80-100

0,78

4,48

7,56

5,70

0,31

13,57

2,28

100-120

0,73

6,14

5,26

5,60

0,26

12,12

2,14

120-140

Не визн.

6,36

6,84

6,70

0,24

13,78

1,74

140-160

Не визн.

5,80

7,08

2,00

0,23

9,91

2,32

Агрокліматичні умови вегетаційного періоду характеризуються показниками наведеними в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Агрокліматичні умови в 2009 році порівняно із середньобагаторічним
Месяці
Декады

Опади, мм

Середньодобова

температура повітря, t0С

2009 г.

Середньо-багаторічні

2009 г.

Середньо-багаторічні
Квітень
І

ІІ

ІІІ

31

29

24

10

10

15

10,0

9,3

12,0

7,9

9,3

11,7

За месяць

84

35

10,4

9,6

Травень

І

ІІ

ІІІ

22

25

15

14

13

19

11,5

15,0

16,5

14,0

16,4

17,3

За месяць

62

46

14,3

16,0

Червень

І

ІІ

ІІІ

4

9

11

16

21

20

18,0

21,5

22,0

19,3

19,5

21,4

За месяць

24

57

20,5

19,9

Липень

І

ІІ

ІІІ

12

13

36

19

16

18

21,5

21,0

24,0

21,5

22,4

22,1

За месяць

61

53

23,5

22,0

Серпень

І

ІІ

ІІІ

1

8

9

10

12

14

22,0

21,7

19,8

22,1

21,5

19,9

За месяць

18

37

21,5

21,1


^ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Продуктивність та якість ярого ячменю в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат.

Для сівби застосовувалось насіння сорту Донецький 14, лабораторна схожість насіння 92%, енергія проростання 84%. Норма висіву 4,5 млн.шт./га. Сівбу проведено 28.04.07. У фазі кущення посіви оброблені гербіцидами у рекомендованих дозах (Мушкет – 45 г/га, Гран Стар – 15 г/га).

Комплекс агротехнічних заходів вирощування ярого ячменю включав дискування, мілкий безполицевий обробіток ґрунту на глибину 20-22 см, ранньовесняне боронування, передпосівну культивацію. Попередник – соя.

Розмір облікової ділянки становив 32 м2. Повторність досліду чотирьохкратна. Розміщення ділянок систематичне.

Проводилася передпосівна обробка насіння та підживлення по вегетації (фаза початок кущіння, вихід в трубку, початок колосіння).

Схема досліду :

контроль

еталон (карбамід) – підживлення відповідно до рекомендацій

Біохелат – підживлення 3 л/га

Біохелат – підживлення 4 л/га

Біохелат – підживлення 5 л/га

Спостереження за розвитком рослин на різних варіантах дослідів показали, що досліджуваний препарат не впливає на строки настання фенофаз (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Строки настання фенофаз ярого ячменю

Фенофази

Дата настання

фенофази

Посів

28.04

Сходи

10.05

Кущіння

22.05

Вихід в трубку

7.06

Колосіння

20.06

Молочна стиглість

3.07

Воскова стиглість

12.07

Повна стиглість

20.07


Під час вегетації проводилися спостереження за формуванням елементів продуктивності, зокрема за кількістю рослин та кількістю продуктивних стебел на квадратний метр, кількістю зерен з однієї рослини, масі 1000 зерен (таблиці 3.2 та 3.3).

Таблиця 3.2

Кількість рослин та продуктивних стебел ярого ячменю сорту Донецький 14 в залежності від застосування Біохелату.

№ варіанта

Кількість рослин на 1 м2, шт

Кількість продуктивних стебел на 1 м2, шт

факт

Різниця, шт

факт

Різниця, шт

До контролю

До еталону

До контролю

До еталону

1

297

-

-

541

-

-

2

323

26

-

604

63

-

3

319

22

-4

598

57

-6

4

327

30

4

611

70

7

5

325

28

2

610

69

6


Внесення Біохелату позитивно впливало на кількість рослин та продуктивних стебел в досліджуваних варіантах порівняно із контролем та було близьким до варіанту з еталоном.


Таблиця 3.3

Кількість зерен з однієї рослини та маса 1000 зерен ярого ячменю сорту Донецький 14 в залежності від застосування добрив

№ варіанта

Кількість зерен з однієї рослини, шт

Маса 1000 зерен, г

факт

Різниця, шт

факт

Різниця, г

До контролю

До еталону

До контролю

До еталону

1

20

-

-

37,7

-

-

2

22

2

-

41,5

3,8

-

3

24

4

2

41,2

3,5

-0,3

4

24

4

2

41,5

3,8

-

5

25

5

3

41,7

4,0

0,2


Досліджуваний зразок збільшував кількість зерен з однієї рослини порівняно з контролем на 20-25%, порівняно з еталоном збільшення зафіксовано на рівні 9-14 %. Маса 1000 зерен до еталону істотно не змінювалася, а порівняно із контролем була вищою на 3,5-4,0 грами.

Урожайність ярого ячменю в залежності від досліджуваного препарату подана в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Ефективність застосування Біохелату на посівах ярого ячменю сорту Дніпровський 14

№ варіанта

Урожайність, ц/га

Прибавка, ц/га

До контролю

До еталону

1

22,4

-

-

2

29,5

7,1

-

3

31,5

9,1

2,0

4

32,6

10,2

3,1

5

33,9

11,5

4,4

НСР05 = 0,8 ц

Застосування досліджуваного зразка збільшувало урожайність порівняно із контролем на 9,1-11,5 ц/га, порівняно з еталоном – на 2,0-4,4 ц/га. Таким чином на всіх досліджуваних варіантах спостерігалася суттєва різниця урожайності порівняно як з контролем, так і з еталоном. Між усіма варіантами з різними дозами Біохелату також різниця по урожайності була суттєвою.

Досліджуваний зразок позитивно впливав на вміст білку в зерні ярого ячменю (таблиця 3.5). Так, його вміст порівняно з контролем збільшився на 0,6-0,8%, а порівняно з еталоном - на 0,1-0,2 %.

Таблиця 3.5

Вплив добрив на вміст білка в зерні ярого ячменю

№ варіанта

Вміст білка, %

Різниця, %

До контролю

До еталону

1

12,5

-

-

2

13,1

0,6

-

3

13,1

0,6

-

4

13,2

0,7

0,1

5

13,3

0,8

0,2



^ 3.2 Продуктивність та якість соняшнику в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат.

Попередник соняшника – озима пшениця. Сорт – Чумак. Лабораторна схожість – 92 %, польова – 72 %, енергія проростання – 83 %, чистота – 99,8 %, маса 1000 насінин – 53,0 г. Посівна площа ділянки – 71,4 м2, облікова – 35,7 м2. Повторність – чотириразова. Розміщення варіантів – систематичне.

Агротехніка культури загальноприйнята для зони. Заходи догляду за посівами проводились згідно рекомендацій по вирощуванню соняшника.

Схема досліду:

контроль

еталон (карбамід) – підживлення відповідно до рекомендацій

Біохелат – підживлення 3 л/га

Біохелат – підживлення 4 л/га

Біохелат – підживлення 5 л/ га

* - підживлення проводилися у фазу сходів, при формуванні 3-4 пар листків та через 15 діб.

Фенологічними спостереженнями не було встановлено різниці по варіантах в розвитку рослин в залежності від застосованих препаратів. Фази росту і розвитку соняшника відмічені в одні дати по всіх варіантах: посів – 28.04, повні сходи – 12.05, третя пара справжніх листків – 26.05, повна бутонізація – 20.06, повне цвітіння – 18.07, налив сім'янки – 30.07, фізіологічна стиглість – 20.08, повне дозрівання – 18.09.

Результати досліджень підтвердили значний вплив досліджуваного зразка на формування елементів продуктивності соняшнику у порівнянні з контролем та частково у порівнянні з еталоном (таблиця 3.6).

Таблиця 3.6

Вплив препаратів на формування елементів продуктивності соняшнику.

№ варіанта

Діаметр кошиків, см

Маса 1000 насінин, г

факт

Різниця, %

факт

Різниця, %

До контролю

До еталону

До контролю

До еталону

1

17,4

-

-

53,1

-

-

2

18,4

1,0

-

54,0

0,9

-

3

18,2

0,8

- 0,2

54,1

1,0

0,1

4

18,7

1,3

0,3

54,4

1,3

0,4

5

18,8

1,4

0,4

54,3

1,2

0,3

Приріст врожайності соняшнику порівняно з контролем склав 3,6-5,0 ц/га, порівняно з еталоном 0,1-1,5 ц/га (таблиця 3.7).


Таблиця 3.7

Ефективність застосування препаратів на посівах соняшника

№ варіанта

Урожайність, ц/га

Прибавка, ц/га

До контролю

До еталону

1

14,3

-

-

2

17,8

3,5

-

3

17,9

3,6

0,1

4

18,9

4,4

1,1

5

19,3

5,0

1,5

НСР05 = 0,6 ц


Вплив препаратів на якість насіння соняшника подано в таблиці 3.8

Таблиця 3.8

Вплив добрив на якість соняшника

№ варіанта

Олійність, %

Різниця, %

До контролю

До еталону

1

48,1

-

-

2

49,2

1,1

-

3

49,3

1,2

0,1

4

49,3

1,2

0,1

5

49,2

1,1

-


Отже, застосування досліджуваного зразка збільшувало олійність соняшнику на 1,1-1,2 %. Різниця порівняно з еталоном була незначною (до 0,1%).


^ 3.3 Продуктивність та якість томатів в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат.

Передпосівний обробіток ґрунту включав дискування ділянки, культивацію на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням. Під посіви томатів, 25 квітня одночасно з проведенням другої культивації внесено гербіцид трефлан. Посів томатів проведено 5 травня ручною сівалкою. Сорт – Ріо Гранде, І репродукція. Схожість – 94,8%. При посадці локально в борозни внесено нітрофоску (N15 P15 K15). В фазу утворення бокових пагонів (17 червня) проведено формування густоти стояння рослин у відповідності із схемою 150+30+30 см. Проводився полив крапельним зрошенням (кратність – 10, зрошувальна норма 1800 м3).

За період вегетації на посівах томатів двічі проведено прополювання.

З метою запобігання хвороб посіви томатів п’ять разів оброблені хімічними засобами захисту рослин (купроксат, ринкоцеб, квадріс).

Схема досліду:

контроль

еталон (карбамід) – підживлення відповідно до рекомендацій

Біохелат – підживлення 3,0 л/га

Біохелат – підживлення 3,5 л/га

Біохелат – підживлення 4,0 л/га

Інтервали між підживленнями – 3 тижні, кратність – 4.

Спостереження за розвитком рослин на різних варіантах дослідів показали, що досліджуваний препарат не впливає на строки настання фенофаз (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Строки настання фенофаз томатів на варіантах досліду.

Сорт Ріо Гранде

Фенофази

Дата настання

фенофази

Посів

5 травня

Сходи

20 травня

1-й справжній лист

26 травня

3-й справжній лист

5 червня

Утворення бокових пагонів

10 червня

Утворення суцвіть

25 червня

Цвітіння

15 липня

Дозрівання плодів

20 серпня


Ураження рослин фітофторозом та іншими хворобами по варіантах досліду не перевищувало 3%.

При підживленні посівів досліджуваним препаратом в дозі 3,0 л/га маса з куща була на рівні еталону при значно більшій середній вазі плоду. По інших варіантах із застосуванням Біохелату перевищували показники еталону як середня вага плоду, так і маса плодів з куща (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Вплив препаратів на формування елементів продуктивності сорту Ріо Гранде

№ варіанта

Маса з куща, г

Кіл-ть плодів, шт

Середня вага плоду, г

1

1796

24

74,8

2

1828

25

73,1

3

1829

23

79,5

4

1849

22

84

5

1895

23

82,4


При застосуванні Біохелату урожайність томатів збільшилася на 11,4-26,7 ц/га порівняно з контролем та 0,3-15,6 ц/га порівняно з еталоном, при цьому по варіанту 3 суттєвої різниці по урожайності не спостерігалося. (табл. 3.11).

Таблиця 3.11

Ефективність застосування Біохелату при застосуванні на томатах сорту Ріо Гранде

№ варіанта

Урожайність, ц/га

Прибавка, ц/га

До контролю

До еталону

1

578,7

-

-

2

639,8

61,1

-

3

640,1

61,4

0,3

4

647,3

68,6

7,5

5

655,4

76,7

15,6

НСР05 = 7,1 ц


Позитивно вплинуло застосування досліджуваного препарату і на якість томатів, зокрема на вміст білку та сухої речовини (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

Вплив Біохелату на якість томатів сорту Ріо Гранде

№ варіанта

Вміст у %

Суха речовина

Білок

Зола

1

3,37

2,41

6,13

2

4,27

3,07

8,41

3

4,40

3,12

8,57

4

4,37

3,31

8,3

5

4,87

3,79

8,97



^ 3.4 Продуктивність та якість яблуні в залежності мінерального комплексного добрива Біохелат.

Дослідження проводилися на яблуні сорту Джонатан, середньо рослій формі. Схема посадки 3 на 4 м.

Система утримання ґрунту під плодовим садом – чорний пар.

Система удобрення передбачала внесення 100 кг/га азоту, 80 кг/га фосфору та 100 кг калію (по діючій речовині). Використовувані добрива: аміачна селітра, суперфосфат та хлористий калій. Добрива вносилися рано навесні.

В ранньовесняний період проводили організаційно-профілактичні заходи, що передбачені технологією вирощування культури (обприскування до розпускання бруньок проти комплексу сисних шкідників).

Схема досліду:

контроль

еталон (карбамід) – підживлення відповідно до рекомендацій

Біохелат – підживлення 4 л/га

Біохелат – підживлення 5 л/га

Біохелат – підживлення 6 л/ га

Кратність – 3.

Під впливом досліджуваного добрива середня маса яблук коливалася в межах 135-139 г та була вищою порівняно з контролем на 15-19 г, а порівняно з еталоном на 8-12 г (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Вплив Біохелату на середню масу яблук

№ варіанта

Середня маса яблук, г

Різниця, г

До контролю

До еталону

1

120,3

-

-

2

127,1

6,8

-

3

135,0

14,7

7,9

4

137,5

17,2

10,4

5

139,2

18,9

12,1


Зафіксована урожайність на рівні 333-366 ц/га, що вище за контроль на 50-83 ц/га, за еталон – на 7-38 ц/га (табл. 3.14). Необхідно відмітити, що всі прибавки порівняно з контролем є суттєвими, в той же час порівняно з еталоном варіант 3 виявився малоефективним.

Таблиця 3.14

Ефективність застосування Біохелату при підживленні яблуні сорту Джонатан

№ варіанта

Урожайність, ц/га

Прибавка, ц/га

До контролю

До еталону

1

281

-

-

2

328

47

-

3

333

52

5

4

357

76

29

5

367

86

39

НСР05 = 6,7 ц


Із якісних показників вивчався вміст цукру в плодах яблук сорту Джонатан. Результати досліджень засвідчили підвищення вмісту цукру порівняно з контролем на 0,4-0,5 %, порівняно з еталоном показники виявилися близькими (табл. 3.15).

Таблиця 3.15

Вплив Біохелату на вміст цукру в яблуках

№ варіанта

Вміст цукру, %

Різниця, %

До контролю

До еталону

1

7,9

-

-

2

8,3

0,4

-

3

8,3

0,4

-

4

8,5

0,5

0,2

5

8,5

0,5

0,2

^ 3.5 Ріст і розвиток бегонії в залежності від мінерального комплексного добрива Біохелат..

Дослідження проводилися на бегонії бульбовій. Розмір бульб 5-6 см, глибина садіння – 5 см. Вологість ґрунту підтримувалася на рівні 80% НВ. Позакореневе підживлення проводилося шляхом поверхневого внесення добрив на поверхню ґрунту. Для поливу бралася відстояна питна вода.

Схема досліду:

контроль (баз добрив)

флоровіт (інтервал 4 тижні) – відповідно до рекомендацій

Біохелат (інтервал 4 тижні) – 30 мл/100 м2

Біохелат (інтервал 4 тижні) – 35 мл/100 м2

Біохелат (інтервал 4 тижні) – 40 мл/100 м2

Спостереження за розвитком рослин на різних варіантах дослідів показали, що досліджуване добриво наступним чином впливає на ріст і розвиток бегонії (табл. 3.16).

Таблиця 3.16

Вплив добрива Біохелат на ріст і розвиток бегонії

№ варіанта

Висота рослини, см

Тривалість періоду до бутонізації, діб

Діаметр квітки, см

1

27

54

5,8

2

33

50

6,2

3

34

49

6,5

4

35

49

6,6

5

33

48

6,5

Таким чином застосування всіх добрив збільшує висоту рослин та діаметр квітки, зменшує період до бутонізації порівняно із контролем. Порівняно з еталоном застосування досліджуваних добрив збільшувало діаметр квітки на 0,3-0,4см, зменшувало на 1-2 дні тривалість періоду до бутонізації, у варіантах з нормою внесення 30 та 35 мл/100 м2 незначною мірою збільшувало висоту.

ВИСНОВКИ

1. Мінеральне комплексне добриво Біохелат доцільно застосовувати для підживлення посівів на зернових культурах в дозі 3-5 л/га до 3-х разів за вегетацію. При цьому прибавка складає до 11,5 ц/га.

2. Добриво доцільно застосовувати для підживлення посівів на технічних культурах в дозі 3-5 л/га до 3-х разів за вегетацію. При цьому прибавка складає до 5 ц/га.

3. Добриво доцільно застосовувати для підживлення посівів на овочевих культурах в дозі 3-4 л/га до 4-х разів за вегетацію. При цьому прибавка складає до 76 ц/га.

4. Добриво доцільно застосовувати для підживлення насаджень на плодових культурах в дозі 4-6 л/га до 3-х разів за вегетацію. При цьому прибавка складає до 86 ц/га.

5. Добриво доцільно вносити для підживлення квітів в кількості 30-40 мл/100 м2 з інтервалом в 4 тижні. Кратність – до 4-х разів за вегетацію.

6. Добриво позитивно впливає на формування елементів продуктивності сільськогосподарських культур.

7. Добриво покращує якість зернових, технічних, овочевих, плодових, кормових культур та картоплі.

8. Мінеральне комплексне добриво Біохелат рекомендовано для внесення в Перелік пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

Назва препарату

(діюча речовина)

Фірма, країна

Норма витрати препарату

Культура, об’єкт, що обробляється

Спосіб, час обробки, обмеження

Макс. кратність

обробки

1

2

3

4

5

Мінеральне комплексне добриво Біохелат

фосфор – 60-70 г/л, бор – 3-5 г/л, кобальт 0,05 г/л, мідь – 0,5-1,0 г/л, цинк – 3-5 г/л, залізо – 11-25 г/л, марганець – 3-7 г/л, молібден – 1 г/л, йод 0,005 г/л

ТОВ «НВП «Біолабтехнологія», Україна

3-5 л/га

Зернові

Підживлення по вегетації

3

3-5 л/га

Технічні

Підживлення по вегетації

3

3-4 л/га

Овочі

Підживлення по вегетації

4

4-6 л/га

Плодові

Підживлення по вегетації

3

30-40 мл/100 м2

Квіти

Підживлення по вегетації




Відповідальний виконавець Ю.В. Сорока, зав. лабораторією агроекосистем

Витяг із протоколу № 6


засідання Науково-технічної ради відділу «Агроресурси»

Інституту гідротехніки і меліорації УААН

від 23 вересня 2009 року


Слухали: звіт завідувача лабораторією агроекосистем Сороки Ю.В. «Вивчення ефективності мінерального комплексного добрива Біхелат».

Виробник та замовник: ТОВ «НВП «Біолабтехнологія».

Постановили: звіт Сороки Ю.В. «Вивчення ефективності мінерального комплексного добрива Біохелат» схвалити.

Випробування виконані згідно з угодами із замовленими робочими програмами.

Рекомендувати до реєстрації за регламентами згідно проекту запису до «Переліку…».



Заст. голови НТР Ю.В. Сорока


Секретар науково-технічної ради Л.М. Тимошенко

еще рефераты
Еще работы по разное