Реферат: Реферат полтава 2012

Міністерство охорони здоров’я України


Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»


НАЗВА ЦИКЛУ ПРАЦЬ: «Роль імунологічних та генетичних чинників в патогенезі алергічних захворювань»


КУЦЕНКО Неля Леонідівна – кандидат медичних наук, науковий співробітник науково-дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія».


^ РЕФЕРАТ

Полтава – 2012

Мета роботи: Метою роботи було дослідження ролі гістамінових, лейкотрієнових, PPAR-γ рецепторів, транскрипційного фактору NF-kB та поліморфізмів генів Toll-подібних рецепторів в реалізації різних типів імунної відповіді в експерименті та при алергічній реакції, обумовленій алергенами домашнього пилу, у хворих атопічною бронхіальною астмою для поглиблення знань про регуляцію функціонального стану імунної відповіді та встановлення патогенетичних механізмів алергічних захворювань.

^ Наукова новизна: Вперше отримані дані участі лейкотрієнових та гістамінових рецепторів в регуляції імунної відповіді, індукованої алоантигенами, гетероантигенами та алергенами домашнього пилу. Встановлено, що під впливом блокатора цистеініллейкотрієнових рецепторів монтелукасту та антагоніста Н1 рецепторів дезлоратадину спостерігається підсилення реакції регіональних лімфатичних вузлів після імунізації алоспленоцитами та збільшення титру антиеритроцитарних антитіл (гемолізинів та гемаглютинінів) після імунізації гетероантигенами у експериментальних тварин, що свідчить про стимуляцію імунної відповіді на ало- та гетероантигени в експерименті. При цьому, індукція імунної відповіді обумовленої алоспленоцитами та еритроцитами барана в умовах блокади Н1 та цистеінілЛТ1 рецепторів (цистЛТР1), використовуючи їх селективні блокатори, дає можливість стверджувати про участь цих рецепторів в регуляції імунної відповіді на ало- та гетероантигени.

Вперше встановлено, що CD4+CD25+ Трег клітини, які відіграють одну з основних ролей в патогенезі алергічного запалення, у хворих атопічною бронхіальною астмою, сенсибілізованих алергенами домашнього пилу, збагаченого дерматофагоїдними кліщами, в присутності цих алергенів відповідають стимуляцією апоптозу та зменшенням експресії Трег клітин в суспензії лімфоцитів, що свідчить про алергенспецифічний апоптоз Трег клітин з фенотипом CD4+CD25+. Отримані нові результати про дію дезлоратадину, щодо запобігання розвитку алергенспецифічному апоптозу CD4+CD25+ T лімфоцитів під час імунної відповіді, індукованої алергенами домашнього пилу, збагаченого дерматофагоїдними кліщами, в умовах алергічного запалення. Вперше продемонстровано, що гістамін та селективний блокатор Н1 рецепторів модулює процеси апоптозу CD4+CD25+ T лімфоцитів донорів in vitro, що супроводжується зміною кількості Т клітин з фенотипом CD4+CD25+ та їх апоптотичної активності.

Проведена оцінка ефективності та досконалості методологічного підходу під час вивчення та впровадження антигістамінних препаратів різних поколінь в лікування алергічних захворювань на підставі проведеного аналізу публікацій, присвячених клінічним аспектам використання антигістамінних препаратів.

Визначені найбільш значимі причинні алергени у розвитку алергічних захворювань в Полтавській популяції в результаті проведеного аналізу алерген-специфічних IgE. Розроблена індивідуальна карта спостереження на кожного учасника дослідження, на основі данних цих карт створена електронна база данних. Проведено дослідження та проаналізовано розповсюдженість поліморфізмів Toll-подібних рецепторів 2, 4 у Полтавській популяції. Вперше в Україні сформована база зразків ДНК з різними поліморфними варіантами Toll-подібних рецепторів 2, 4. Виявлено зв'язок наявності поліморфної алелі А гена TLR2 (rs5743708) і поліморфної алелі G гена TLR4 (rs4986790) із підвищеним рівнем продукції специфічних IgE.

На підставі визначення стану клітинного та гуморального імунітету у дітей хворих на атопічний дерматит доведена суттєва гетерогенність популяції дітей хворих на атопічний дерматит.

Отримані нові дані залучення ППАР-γ в регуляції активності NF-kB, який відіграє одну з провідних ролей в реалізації запалення, онкогенезу, тощо. Відмічено зниження інтенсивності алергічного запалення при експериментальній бронхіальній астмі під впливом різних форм фулеренів С60.

^ Практична значимість: Отримані результати про підсилення імунної відповіді на ало- та гетероантигени під впливом антагоністу цистЛТР1 рецепторів монтелукасту, селективного блокатора Н1 рецепторів дезлоратадину в експерименті та про підвищення супресивних властивостей Трег клітин під впливом дезлоратадину в умовах імунної відповіді, індукованої алергенами домашнього пилу, при алергічному запаленні свідчить про імуномодулюючі властивості досліджуваних препаратів та залежність їх ефектів від умов дії. Результати дозволяють прогнозувати та використовувати додаткові властивості дезлоратадину та монтелукасту з метою патогенетично обгрунтованої терапії захворювань в алергології та клінічній імунології. Зростання титру специфічних антитіл, що належать до IgM та IgG, під впливом монтелукасту та дезлоратадину, може бути використано для підвищення ефективності специфічної імунотерапії у хворих з алергією (підвищення рівня алергенспецифічних блокуючих антитіл класу IgG). На основі результатів роботи, використовуючи дезлоратадин для підсилення гуморальної імунної відповіді, розроблено спосіб корекції імунної відповіді. Підсилення імунної відповіді на алоантигени та сингенні алоантигени під впливом досліджуваних препаратів є протипоказанням прийому монтелукасту та дезлоратадину в трансплантації.

Результати проведених досліджень виявили, що прийом дезлоратадину в дозі 5мг протягом 10 днів пригнічує розвиток алергенспецифічного апоптозу CD4+CD25+ Трег клітин хворих АБА сенсибілізованих алергенами домашнього пилу, що свідчить про залучення Н1 та/або Н2 рецепторів в даний процес і може бути представлений як один із способів корекції алергенспецифічного апоптозу CD4+CD25+ T лімфоцитів. Зниження апоптозу Tрег клітин під впливом дезлоратадину потребує необхідності урахування під час його прийому, а також, можливо, застосовувати як додатковий засіб для досягнення імунологічної толерантності, наприклад, під час проведення специфічної імунотерапії.

Визначення алерген-специфічних IgE є необхідним для раннього виявлення алергічних захворювань та груп ризику на їх виникнення (рецидивуючі бронхіти, харчові алергії та ін.), а також для уточнення статистичних даних щодо поширеності цієї патології серед населення різних регіонів України. Визначення причинно-значущих алергенів є важливими не тільки в діагностиці, а й в якості специфічних лікувально-профілактичних заходів (елімінаційна дієта, створення умов побуту з найменшою концентрацією алергенів, специфічна імунотерапія).

Доведена суттєва гетерогенність популяції дітей хворих на атопічний дерматит створює необхідність розподілу дітей на групи з IgE- залежним та IgE- незалежним атопічним дерматитом, що є умовою для розкриття нових аспектів етіології та патогенезу атопічного дерматиту, що дозволить покращити результати лікування.

Зв'язок поліморфізмів TLR2 (rs5743708) і TLR4 (rs4986790) з підвищеним рівнем продукції специфічних IgE у пацієнтів з алергічними захворюваннями дозволяє розглядати дані однонуклеотидні заміни в якості додаткової прогностичної ознаки індивідуальної схильності до цих захворювань.

Залучення ППАР-γ в регуляції апоптозу мононуклеарів периферійної крові та експресії транскрипційного фактору NF-kB може слугувати привабливою мішенню в розробці патогенетичної терапії алергічних захворювань.

Загальна кількість публікацій – 81, з них статей – 31 (зокрема 3 – у міжнародних журналах, що містяться у базі даних SCOPUS), індекс цитування – 0, сумарний імпакт фактор – 4,102. Кількість публікацій за темою роботи – 45, з них статей – 18.

Публікації були об’єднані у цикл, оскільки висловлені етіопатогенетичні механізми розвитку алергічних захворювань та обґрунтовано пошук генетичних основ їх розвитку, що значним чином сприятиме поглибленню знань в генетиці алергічних захворювань. Отримані знання про роль гістамінових, лейкотрієнових, PPAR-γ, Тoll-подібних рецепторів, ядерного фактору kB в патогенезі алергічних захворювань сформували теоретичне підґрунтя для подальших прикладних досліджень та розробки ефективних методів профілактики і лікування даних захворювань. Отримані результати дозволяють здійснювати фармакогенетичний підбір основних груп препаратів, що сприяє скороченню прямих матеріальних витрат на медикаментозне лікування, витрат, пов’язаних із непрацездатністю хворих, завдяки зниженню частоти ускладнень та підвищенню рівня здоров’я населення України, що є соціально та економічно обґрунтованим.


Автор,

к.мед.н. КУЦЕНКО Н.Л.