Реферат: Реферат звіт про науково-дослідницьку роботу: с. 8

УДК

№ держреєстрації 0108U004624


Національна академія наук України

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології

ім.М.Т.Рильського

(ІМФЕ НАНУ)


01001, м.Київ-1, вул.Грушевського, 4

тел. (044) 278-34-54


ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ІМФЕ НАНУ

академік НАН України

_________Г.А.Скрипник


ЗВІТ


ПРО НАУКОВО ДОСЛІДНУ РОБОТУ

"КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ В ЕЛЕКТРОННИХ ВЕРСІЯХ"


Керівник НДР

академік Г.А. Скрипник


2009

Рукопис закінчено 31 грудня 2008

Результаті цієї роботи розглянуто Вченою Радою ІМФЕ НАНУ

Протокол № 1 від 15 січня 2009


^ СПИСОК АВТОРІВ


Керівник НДР

академік Г.А. Скрипник


Виконавці:

Скрипник Г.А.

Кара-Васильєва Т.В.

Поріцька С.Й.

Забашта Р.В.

Калениченко А.П.

Сікорська І.М.

Шевчук О.В.

Тримбач С.В.

Костюк Н.О.

Шевчук О.Ю.

Артюх Л.Ф.

Бондаренко Г.Б.

Сегеда С.П.

Пономар Л.Г.

Вовна Л.І.

Марчук Н.В.

Тарасова Г.П.

Жигун В.В.

Пилипчак М.І.

Миколайчук Т.Б.

Стішова Н.С.

Боса Л.Г.

Вахніна Л.К.

24Мушкетик Л.Г


РЕФЕРАТ


Звіт про науково-дослідницьку роботу: с. 8

Об'єкт дослідження – перенесення на електронні носії інформації про надбання в галузі етнології, фольклористики та мистецтвознавства.

Мета дослідження – підготовка фундаментальних серій з етнології та мистецтвознавства в електронному варіанті.

Метод дослідження – запис на електронні носії, тиражування дисків.


^ КОМПАКТ ДИСК, ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ ВИДАНЬ, ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА, МУЗИЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ, ІСТОРІЯ ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА.


Умови одержання звіту: без відшкодування.


03039, м.Київ, вул.Горького, 180, Укр ІНТЕІ


Суспільні трансформації спричинили активізацію історичної пам’яті народу, зростання його національної свідомості, посилення інтересу до культурної спадщини. За цих умов народознавчі, культурологічні дослідження привертають пильну увагу громадськості. Нематеріальна культурна спадщина кожного народу – невіддільна частина культурного потенціалу людства, могутній засіб для зближення народів і захисту їх самобутності в дусі розуміння й поваги до всіх культур. Вчені гуманітарних установ усвідомлюють необхідність розгортання наукових пошуків як свого реального внеску в процеси державотворення.

Проект “Культурно-мистецький образ України в електронних версіях” (2008-2009 рр.) був спрямований на осмислення ролі культурно-мистецької спадщини, піднесення значення й ролі гуманітарної складової у розвитку сучасного соціуму, формування нового позитивного її бачення. Проект забезпечив популяризацію культурно-мистецької спадщини на електронних носіях та сприяє інтеграції України в європейський культурний простір. Аналогічні проекти успішно здійснюють Академії наук Угорщини, Польщі, Росії: підготовлені електронні версії багатотомних історій національних культур, на компакт-дисках широко представлено описи народної культури з візуальним рядом, коментарем, музичним супроводом. Реалізація інноваційного проекту у формі компакт-дисків передбачає створення енциклопедій, термінологічних словників матеріальної та духовної культури, мистецького доробку, історико-етнографічних атласів культури, створення відділу цифрової етнографії, науково-довідкових видань.

Проект репрезентує мистецьку спадщину України сучасними засобами як для вузівської системи України, так і для управлінських структур. Ідея проекту спрямована на поповнення фундаментальних електронних науково-інформаційних ресурсів до державного реєстру найвизначніших національних цінностей. Перенесення на електронні носії інформації про надбання в галузі етнології та фольклористики стане ефективним засобом на шляху розкриття, презентації та пропаганди багатої, своєрідної, різноманітної змістом і формою національної культури України від найдавніших часів до початку ХХІ ст.

У рамках проекту "Культурно-мистецький образ України в електронних версіях" підготовлені фундаментальні видання з етнології та мистецтвознавства: «Історія декоративного мистецтва» - Т.2, «Історія українського мистецтва» - Т.5, «Музична енциклопедія» - Т.2. Підготовлено і здійснено тираж диску «Пісенна традиція Житомирщини».

Матеріали записані на CD-R диски 700 Мб.

В «Історії українського мистецтва» (Т.5) уперше зроблена спроба синтетичного концептуального осмислення художньо-мистецьких явищ радянської доби в Україні, оскільки мистецтво того часу, узасаднене на соцреалістичному методі, або ж замовчувалося і негувалося, або ж інтерпретувалося як цілком негативна реалія.

За часів незалежності склалися передумови об’єктивного та повного викладу історії розвитку культури та пластичних мистецтв сторіччя, що щойно переступило свою завершальну межу, проте має продовження у сьогоднішніх днях започаткованими раніше тенденціями і мистецькими явищами.

ХХ століття посідає особливе місце в суспільно-політичній історії та процесах загальнонаціонального культуротворення в Україні. Саме з цим періодом, позначеним непередбачуваними і калейдоскопічними змінами політичних режимів та систем, складним переплетінням ідеологій, світоглядів, конфесійно-релігійних пріоритетів; багатовекторних цивілізаційних впливів; співіснуванням різностильових мистецьких явищ та різнорегіональних культурних цінностей, пов’язане постання української державності майже в усіх її національно-територіальних межах.

Осмислюючи художній досвід та реконструюючи процес культуротворення ХХ ст., було враховано суспільно-політичний контекст розвитку художнього життя за різних історичних епох, тенденції та особливості, успадковані від попередніх періодів, сучасні культурно-регіональні реалії, в рамках яких воно розгортається.

Втілена авторським колективом концепція осягнення культурних реалій та мистецького досвіду не лише столичних мистецьких центрів, але й периферійних теренів України, сприяло створенню цілісного образу художнього життя України ХХ ст.

^ Другий том «Історії декоративного мистецтва України» присвячено ХVII- ХVIII століть. Це був складний час, коли відбулося багато зрушень як політичного й економічного, так і культурного характеру. Попри тяжкі військові випробування, роз’єднання українських земель, продовжувалося інтенсивне зростання міст, розвивалися ремесла і торгівля, поглиблювалися культурно-економічні зв’язки між окремими землями. Найбільшого розвитку ще в ХVI ст. досягла міська реміснича організація праці. Як і в більшості європейських країн, міське цехове ремесло відігравало надзвичайно важливу роль у формуванні української культури, зокрема в розвитку декоративного мистецтва. Поступово з кінця ХVII ст. в Україні почало зароджуватися мануфактурне виробництво, а в кінці ХVIII ст. інтенсивно утворювалися фабричні фарфорово-фаянсові та скляні підприємства.

Метою тому є спроба представити в єдності усі види й жанри декоративного мистецтва України означеного періоду, показати, як стиль бароко знайшов свій прояв у кожному з них, як по-різному інтерпретувався митцями, складаючи єдину художньо-образну систему барокового світобачення. Том складається з окремих розділів, що розкривають в усій цілісності розвиток кераміки, килимарства, золото ткацтва, золотарства, гаптування та вишивки, одягу, різьблення іконостасів кінця ХVI-ХVIII ст.

«Музична енциклопедія» – перше у вітчизняному музикознавстві науково-довідкове видання такого формату і обсягу. Концепцією Енциклопедії передбачено розкрити якісний та кількісний зріз музично-культурних та мистецьких досягнень українців, осмислити їх місце і значення в контексті української та світової музичної культури. Левову частку матеріалів становлять статті українських композиторів. Відтак розглядаються питання музичного стилю, композиторських шкіл, музичної естетики; жанри і форми; дається характеристика музичних інструментів; розкривається потужна виконавська музична база – розмаїття імен виконавців-інструменталістів (скрипалів, піаністів, віолончелістів, на духових та народних інструментах); майстрів вокального мистецтва – оперного, камерно-вокального; видатних диригентів – симфоністів та хормейстерів; відомих і визначних виконавських колективів – камерно-інструментальних, хорових та симфонічних; міститься докладна інформація про музичні установи – театри, філармонії, музично-освітні заклади – училища, інститути, академії, творчі спілки, видавництва, періодичні видання та ін.

Розкриття цілісної картини української музичної культури, її розмаїтої стильової панорами здійснено на матеріалі традиційної міської побутової, академічної класичної, романтичної, сучасної української музики та на основі осмислення явищ і жанрів церковної музики.

З метою відтворення сучасного українського музичного буття вперше на сторінках академічного видання вміщено матеріали, що стосуються масової музичної культури, зокрема, молодіжної. Це статті про виконавців популярної, рок-музики, чисельні музичні гурти, проблематику джазової музики та її виконавців.

Відчуття широти культурного контексту, оперте на багатий фактичний багаж, як і намагання висвітлити комунікаційні аспекти культури, спонукало до появи цілком новаційного жанру статті, присвяченого численним культурним зв’язкам України з країнами далекого і близького зарубіжжя, як, приміром: з Австрією, Азербайджаном, Америкою, Білорусією, Болгарією, Бельгією, Британією, Іспанією, Італією та баг.ін. Про те, що український музичний простір сьогодні географічно набагато розлогіший, аніж це було ще донедавна свідчить уведення до Енциклопедії статей про багатьох митців, композиторів і мистецькі явища східної і західної діаспори.

У контексті цього та в іншому розглядається тематика, пов’язана з переоцінкою багатьох історичних явищ і постатей; її інтерпретаційне поле лежить у річищі суспільно-політичних концепцій сучасної України. Підготовлено і здійснено тираж диску «Пісенна традиція Житомирщини». На диску представлені унікальні музичні матеріали, записані відомою українською фольклористкою Галиною Верховинець у експедиціях 1980-1982рр.