Реферат: Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. Вид друге, перероб. І доп. Одеса: Юридична література, 2002. 312 с Навчально-методичний посібник


Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. — Вид. друге, перероб. і доп. — Одеса: Юридична література, 2002. — 312 с

Навчально-методичний посібник призначений для надання допомоги студентам, які вивчають дисципліну "Адміністративне право України" та спецкурси "Організація державної служби України", "Управління в адміністративно-політичній сфері", "Адміністративно-процесуальне право", "Організаційно-правові засади державного контролю в Україні", "Організація дозвільної системи в Україні", "Адміністративна відповідальність", "Організаційно-правові засади антимонопольно!' діяльності в Україні" та ін.

ББК 67.621(4Укр)я73

К382 УДК 342.9(477)(075.8)

Автори: доктор юридичних наук, професор,

Заслужений юрист України С. В. Ківалов,

кандидат юридичних наук, доцент Л. Р. Біла

Рецензенти: доктор юридичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України Є. В. Додін;

кафедра адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Одеського інституту внутрішніх справ

Рекомендовано до друку Вченою радою Одеської національної юридичної академії.

Протокол № 2 від 5 жовтня 2001 р.

1303020200-003

К--------------------- Без оголош.

7694-2002

© С. В. Ківалов, ISBN 966-7694-53-4 Л. Р. Біла, 2002


Зміст

^ 1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ" 6

2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ" 10

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 10

Тема 1. Поняття, місце і роль адміністративного права в системі права України 10

Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання 13

Тема 3. Суб'єкти адміністративного права 16

Тема 4. Державна служба та державні службовці 23

Тема 5. Поняття, сутність, принципи і функції державного управління 27

Тема 6. Форми державного управління 31

Тема 7. Адміністративно-правові методи державного управління 34

Тема 8. Адміністративно-правові резкими 36

Тема 9. Адміністративно-правовий примус 40

Тема 10. Адміністративна відповідальність 42

Тема 11. Дисциплінарна відповідальність в адміністративному праві 46

Тема 12. Адміністративний процес 48

Тема 13. Провадження в справах про адміністративні проступки 51

Тема 14. Стадії провадження в справах про адміністративні проступки 54

Тема 15. Резким законності і дисципліни у державному управлінні 58

Тема 16. Державний контроль за діяльністю органів виконавчої влади 61

^ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 64

Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою 64

Тема 18. Адміпістративно-правове забезпечення управління обороною 67

Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами 70

Тема 20. Адміністративно-правове забезпечення управління юстицією 74

Тема 21. Адміністративно-правове забезпечення управління зовнішньополітичною діяльністю 76

Тема 22. Адміністративно-правове забезпечення управління економічною сферою 78

Тема 23. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольно!" діяльності та недопущення недобросовісної конкуренції 81

Тема 24. Адміністративно-правове забезпечення управління митною справою 83

Тема 25. Адміністративно-правове забезпечення управління фінансами і кредитуванням 85

Тема 26. Адміністративно-правове забезпечення управління агропромисловим комплексом 87

Тема 27. Адміністративно-правове забезпечення управління використанням і охороною природних ресурсів 89

Тема 28. Адміністративно-правове забезпечення управління транспортом 91

Тема 29. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою 92

Тема 30. Адміністративно-правове забезпечення управління охороною здоров'я населення 94

Тема 31. Адміністративно-правове забезпечення управління культурою, мистецтвом, фізичною культурою, спортом та туризмом 96

Тема 32. Адміністративно-правові засади управління соціальним захистом населення 99

^ 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 101

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 101

Тема 1.Поняття, предмет, метод і система адміністративного права 101

Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання 101

Тема 3. Суб'єкти адміністративного права 102

Тема 4. Державна служба і державні службовці 102

Тема 5. Поняття, сутність, принципи і функції державного управління 103

Тема 6. Форми державного управління 103

Тема 7. Адміністративно-правові методи 104

Тема 8. Адміністративно-правові режими 104

Тема 9. Адміністративно-правовий примус 104

Тема 10. Поняття, ознаки і підстави адміністративної відповідальність 105

Тема 11. Поняття, сутність та особливості адміністративного процесу 105

Тема 12. Провадження у справах про адміністративні проступки 106

Тема 13. Режим законності і дисципліни у державному управлінні 106

^ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 107

Тема 14. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою та обороною 107

Тема 15. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами 107

Тема 16. Адміністративно-правове забезпечення управління юстицією 108

Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління економічною сферою 108

Тема 18. Адміністративно-правове забезпечення управління фінансами і кредитуванням 109

Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою 109

Тема 20. Адміністративно-правове забезпечення управління охороною здоров'я населення 110

Тема 21. Адміністративно-правове забезпечення управління культурою, мистецтвом, фізичною культурою, спортом та туризмом 110

4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для заліку) 111

5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту) 114

^ 6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА 119

7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА 129

^ 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ" 131

9. КОНЦЕПЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ (без додатків) 191


>>>7>>>
^ 1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
(для студентів денної, заочної, очно-заочної, післядипломної форм навчання)





Факуль-















тети держ-















управлін-

Інститут









Назва

В

ня, судово-прокурорський,

адвокатури і муніципального

Інститут європейського

Заочна форма навчання

Після-дипломна форма

Очно-заочна форма

теми

С

цивіль-

управ-

права



навчання

навчання



Ь

ного 1

ління











О

підпри-













Г

ємн. права













о

ауд



ауд



ауд



ауд



ауд



ауд







л

п

ср

л

п

ср

л

п

ср

л

п

ср

л

п

ср

л

п

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

^ ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1 . Поняття, місце і роль







































адміністративного права в системі права







































України

4

2

2

-

2

2

-

2

2

-

2

-

2

2

-

2

2

2

-

Тема 2. Механізм адміністративно-







































правового регулювання

4

2

2

-

2

2

-

2

2

-

-

-

4





4

2

2



Тема 3. Суб'єкти адміністративного







































права

4

2

2

-

2

2

-

2

2

-

2

-

2

2

-

2

2

2

-

Тема 4. Державна служба та державні







































службовці

6

2

2

2

2

2

2

2

2

2

-

1

4

-

2

4



2

4

Тема 5. Поняття, сутність, принципи і







































функції державного управління

4

2

2

-

2

2

-

2

2

-

-

-

4

-



4

2

2

-

Тема 6. Форми державного управління

4

2

2

-

2

2

-

2

2

-

-

-

4

-



4

2

-

2


>>>8>>>


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

їх

19

20

Тема 7. Адміністративно-правові методи державного управління

4

2

2



2

2



2

2







4





4



2

2

Тема 8. Адміністративно-правові режими

4





4





4

2



2





4





4





4'

Тема 9. Адміністративно-правовий примус

4

2

2



2

2



2

2



2



2

2



2

2



2

Тема 10. Адміністративна відповідальність

6

2

2

2

2

2

2

2

2

2





6



2

4

2

2

2

Тема 1 1 . Дисциплінарна відповідальність в адміністративному праві

4

2



2





4

2



2





4





4

2



2

Тема 1 2. Адміністративний процес

6

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

-

4

2



4

2

2

2

Тема 13. Провадження в справах про адміністративні проступки

4

2

2



2

2



2



2





4





4

2

2



Тема 14. Стадії провадження в справах про адміністративні проступки

4

2



2

2

_

2

2

_

2





4

_



4

_



4

Тема 15. Режим законності і дисципліни у державному управлінні

4

2

2



2

2



2

2







4





4

2



2

Тема 16. Державний контроль за діяльністю органів виконавчої влади

4

2



2



2



2



2





4





4





4

^ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою

4

2

2



2

2



2

2



2



2

2



2

2

2



Тема 18. Адміністративно-правове забезпечення управління обороною

4

2

__

2

2

__

2

2

__

2

__

_

4

__

_

4

2

__

2


>>>9>>>


1

2

3

4

5

6

7

8

9

НІ

у

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами

4

2

2



2

2



2

2



2



2

2



2

2

2



Тема 20. Адміністративно-правове забезпечення управління юстицією

4

2

2

_

2

2

_

2

2

_





4





4





4

Тема 21. Адміністративно-правове забезпечення управління зовнішньополітичною діяльністю

5

2



3

2



3

2



3





5





5





5

Тема 22. Адміністративно-правове забезпечення управління економічною сферою

6

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2



4

Тема 23. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольно'! діяльності та недопущення недобросовісної конкуренції

4

2



2

2



2

2



2





4





4

2





Тема 24. Адміністративно-правове забезпечення управління митною справою

4

2



2

2



2





4





4





4

2



2

Тема 25. Адміністративно-правове забезпечення управління фінансами та кредитуванням

4



2

2



2

2





4





4





4



1



Тема 26. Адміністративно-правове забезпечення управління агропромисловим комплексом

5





5

2



3





5





5





-





5

Тема 27. Адміністративно-правове забезпечення управління використанням і охороною природних ресурсів

4

2



2





4

2



2





4





4

2



2

Тема 28. Адміністративно-правове забезпечення управління транспортом

4

_

_

4

_

2

2

_

_

4

_

_

4

_

_

4

2



2


>>>10>>>


1

2

3

4

5

(>

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Тема 29 Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою

5

2

2

1

2

2

1

2

2

1





5





5

2

2

1

Тема ЗО. Адміністративно-правове забезпечення управління охороною здоров'я населення

4

2

2



2

2



2

2







4





4

2



2

Тема 3 1 . Адміністративно-правове забезпечення управління культурою, мистецтвом, фізичною культурою, спортом та туризмом

5



2

3





5





5





5





5





5

Тема 32. Адміністративно-правове забезпечення управління у сфері соціального захисту населення

5

2



3

2

2

1

2



3





5





5

2

2

3

Всього

141

54

40

47
^ 2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ" ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Тема 1. Поняття, місце і роль адміністративного права в системі права України
Поняття адміністративного права. Історичний аспект виникнення і розвитку адміністративного права.

Адміністративне право як наука, галузь права, навчальна дисципліна.

Предмет і метод адміністративного права в контексті реформи адміністративного права.

Роль адміністративного права у становленні і розвитку незалежної правової демократичної держави Україна.

Основні напрямки реформи адміністративного права.

Вивчення даної теми слід розпочати з уяснення того, що адміністративне право, як і конституційне право, опосередковує функціонування публічної влади в державі, тобто воно є правом державного управління, що передбачає владний вплив держави, в особі державних органів і посадових осіб, на різноманітні суспільні відносини. Одночасно, метою адміністративного права є закріплення таких форм і напрямків діяльності зазначених органів, їх посадових осіб, які б забезпечували повсякденний демократичний режим цих відносин на основі непорушності конституційних прав і свобод людини і громадянина. Конституційна вимога щодо переходу від пануючої у минулому ідеології "домінування держави" над людиною до нової ідеології — "служіння держави" людині повинна стати основним принципом адміністративного права і пройти через весь його зміст.

Особливу увагу слід звернути на те, що при визначенні адміністративного права необхідно враховувати єдність трьох головних

>>>12>>>

функцій, а саме: а) управлінської (тобто регулювання управлінської діяльності); б) правореалізаційної (реалізація прав і свобод громадян); в) правозахисної (захист порушених прав і свобод громадян). Саме в межах третьої функції передбачено створення адміністративної юстиції як форми спеціалізованого судового захисту прав і свобод громадян від порушень з боку органів виконавчої влади.

Студенту важливо акцентувати свою увагу на тому, що адміністративне право має давню історію. Перші адміністративні норми появилися у правових системах Стародавнього Сходу та античного Заходу (кодекс Хаммурапі, публічне право Стародавнього Риму). Як самостійна галузь права адміністративне право бере свій початок у XVIII столітті. Саме у Франції сформувалося спочатку поліцейське законодавство, потім — поліцейське право, яке переросло в "право управління" (друга половина XIX ст., Німеччина), а пізніше стало базою для розвитку адміністративного права.

Слід зазначити, що в колишньому Радянському Союзі адміністративне право двічі заборонялося як галузь права і навчальна дисципліна (1917-1921 pp., 1928-1937 pp.). У 1938 p. воно було реабілітоване за умови його розвитку тільки на марксистсько-ленінській ідеології, що передбачало неприйняття адміністративної юстиції як складової адміністративного права. Одночасно, в ході дискусії 1938-1941 pp. був визначений предмет адміністративного права — суспільні відносини у сфері державного управління, поняття і сутність якого використовується в теорії адміністративного права до цього часу.

При вивченні предмету адміністративного права важливо знати, що проведення адміністративної реформи в Україні викликало об'єктивну необхідність його переосмислення і розгляду як:

- відносин державного управління у сфері економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності;

- управлінських відносин в системі та в структурі державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (включаючи відносини державної та муніципальної служби);

- управлінських відносин, що складаються в процесі внутрішньої організації та діяльності апарату інших державних органів (апарату прокуратури, апарату судів, Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України тощо), а також в адміністраціях державних підприємств, установ, організацій;

>>>13>>>

- управлінських відносин, пов'язаних із реалізацією функцій та повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та іншим недержавним інстанціям;

- відносин у зв'язку із забезпеченням органами виконавчої влади та місцевого самоврядування реалізації та захисту прав і свобод громадян, а також надання їм різноманітних управлінських послуг;

— відносин у зв'язку з організацією та діяльністю адміністративних судів (тобто у сфері адміністративної юстиції);

- відносин у зв'язку із застосуванням заходів адміністративної відповідальності фізичних та юридичних осіб.

При вивченні методу адміністративного права слід звернути увагу на те, що в ньому використовуються як загальні методи правового регулювання: імперативний і диспозитивний, які реалізуються шляхом: а) використання приписів; б) встановлення заборон; в) надання дозволів; так і спеціальні, притаманні тільки цій галузі: субординації, координації, реординації, адміністративного договору, реєстрації, стимулювання, інвестицій та ін.

У розв'язанні завдань адміністративної реформи вирішальну роль має відіграти адміністративне право, оскільки воно органічно пов'язане з виконавчою владою, являючи собою, з одного боку, її правові засади, а з іншого — важливий засіб, інструмент її здійснення. Оскільки адміністративне право відстає від вимог сьогодення, неповно і суперечливо регулює суспільні відносини, не забезпечує утвердження пріоритету прав і свобод людини у її стосунках із державою, виникла нагальна потреба реформування адміністративного права.

Реформа адміністративного права має на меті:

- переосмислити принципові науково-методологічні засади цієї фундаментальної галузі права з урахуванням наслідків руйнування колишньої тоталітарно-державної системи і утвердження нових політико-ідеологічних та соціально-економічних орієнтирів історичного розвитку українського суспільства;

— трансформувати зміст і систему чинного адміністративного законодавства відповідно до потреб якісної зміни ролі адміністративного права у регулюванні взаємовідносин між державою і людиною, а також більш ефективного здійснення державного управління в різних сферах суспільного життя;

>>>14>>>

— сприяти більш ефективному використанню адміністративного законодавства як основи правового супроводження самої адміністративної реформи. При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на проект

Концепції реформи адміністративного права України (див. с. 240).
^ Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
Поняття і елементи механізму адміністративно-правового регулювання.

Поняття, структура і види адміністративних норм. Дія адміністративних норм в часі, в просторі, за колом осіб.

Поняття джерел адміністративного права, їх види та система. Співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства.

Поняття, ознаки і види адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення адміністративно-правових відносин та їх класифікація.

Вивчення даної теми необхідно розпочати з того, що обов'язковим елементом механізму адміністративно-правового регулювання виступають адміністративно-правові норми, тобто правила поведінки, які встановлюються або санкціонуються державою і є обов'язковими для виконання. Адміністративно-правові норми займають особливе місце в системі права не тільки України, але й інших держав, оскільки вони регулюють особливі суспільні відносини — відносини у сфері державного управління, тобто забезпечують організацію і діяльність державного апарату, взаємовідносини людини і держави та ін. Слід особливу увагу звернути на те, що в умовах адміністративної реформи адмініст-ративно-правові норми повинні відіграти важливу роль в утвердженні конституційного постулату: у взаємовідносинах людини з державою, в особі державних органів центральною постаттю виступає людина.

Слід мати на увазі, що адміністративно-правові норми досить різноманітні, їх можна класифікувати на різні види в залежності від підстави класифікації, зокрема:

>>>15>>>

за змістом — матеріальні і процесуальні;

за часом дії — постійні і тимчасові;

за юридичною силою — норми законів і норми підзаконних нормативних актів;

за адресатами — такі, що регулюють діяльність державних органів і їх службовців, недержавних утворень, громадян;

за методом дії — на заборонні, зобов'язуючі, рекомендаційні, стимулюючі, уповноважуючі;

за дією в просторі — загальні і місцеві;

за дією за колом осіб — загальні і спеціальні та ін.

Вивчення сутності адміністративно-їіравових норм неможливе без уяснення їх структури, тобто внутрішньої побудови, яку складають: гіпотеза, диспозиція, санкція. Слід мати на увазі, що гіпотеза — це такий елемент адміністративно-правової норми, в якому зазначаються умови, обставини у сфері державного управління, з настанням яких норма реалізується. Особливістю адміністративних норм, в частині структури, є те, що гіпотеза в них часто відсутня. Гіпотеза може бути абсолютно визначеною або відносно визначеною, простою або складною.

Диспозиція — це основна частина норми, в якій зазначаються права або обов'язки учасників адміністративно-правових відносин. Характерною особливістю диспозиції є те, що вона має імперативний характер, тобто встановлене правило поведінки не може бути змінене за згодою учасників управлінських відносин. Диспозиція може мати посилковий (коли необхідно звернутися до іншого нормативного акту) і дозвільний (коли законодавець дозволяє учасникам відносин встановлювати правила поведінки у сфері державного управління) характер і може мати абстрактну або казуїстичну форму.

Санкція являє собою таку частину норми, в якій зазначаються заходи адміністративно-правового примусу у разі невиконання учасниками управлінських відносин своїх обов'язків (див. статтю 24 КпАП України).

Студентам слід уяснити, що джерела адміністративного права являють собою зовнішню форму виразу адміністративних норм. З чотирьох відомих джерел права (правовий звичай, правовий пре-цендент, нормативний договір, нормативно-правовий акт) основним джерелом адміністративного права, проте не єдиним, є нормативно-правовий акт, який може бути у формі:

>>>16>>>

закону (Конституція України, кодекси (КпАП, Митний, Повітряний та ін.), Основи законодавства Україні про культуру, Основи законодавства України про охорону здоров'я, закони);

підзаконного нормативного акту ( укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні накази, інструкції центральних органів виконавчої влади, нормативні акти місцевих органів державної виконавчої влади, нормативні акти органів місцевого самоврядування з питань делегованих повноважень, нормативні накази керівників державних підприємств, установ та організацій).

Крім того, відповідно до статті 9 Конституції України міжнародні договори, що містять норми адміністративного права, також є джерелом адміністративного права.

Досить важливо акцентувати свою увагу на тому, що одним із засобів удосконалення механізму адмінстративно-правового регулювання є систематизація адміністративного законодавства, спрямована на впорядкування чинних інститутів даної галузі права, усунення протиріч у змісті правових норм, вилучення застарілих та створення нових норм права, які відповідатимуть потребам суспільного розвитку. Основними формами систематизації виступають: кодифікація, інкорпорація, консолідація. Нині адміністративне законодавство кодифіковане лише частково. У процесі реформування адміністративного права ставиться завдання розробити та прийняти, зокрема: Адміністративно-процесуальний кодекс, Адміністративно-процедурний (процедуральний) кодекс, Кодекс про адміністративні проступки (див. Концепцію реформування адміністративного права).

При вивченні даної теми студентам слід звернути увагу на форми реалізації адміністративно-правових норм, а саме: використання, виконання, дотримання, застосування. Застосування, на відміну від інших форм, є державно-владною діяльністю, яка здійснюється за наявності певних умов і не залежить від бажання уповноваженого суб'єкта, як це має місце при використанні, дотриманні, виконанні.

Важливо знати, що адміністративно-правові відносини є важливою складовою механізму адміністративно-правового регулювання. Будучи різновидом правових відносин, вони мають такі ж ознаки, як останні. Поряд із цим, слід звернути увагу на те, що їм властиві певні особливості, зокрема:

— обов'язковою стороною виступає державний орган або його посадова особа;

>>>17>>>

- права і обов'язки сторін цих відносин пов'язані з діяльністю органів державного управління;

— як правило, відносини будуються за принципом "влада-підпо-рядкування";

— у випадку порушення адміністративно-правової норми відповідальність наступає перед державою;

— вони можуть виникати за ініціативою будь-якого суб'єкту адміністративного права і при цьому згоди іншої сторони не треба;

— спори, які виникають між сторонами, в більшості випадків, розглядаються в адміністративному порядку та ін.

Важливо звернути увагу на класифікацію адміністративно-правових відносин, а саме: вертикальні і горизонтальні; матеріальні і процесуальні; регулятивні і охоронні; односторонні і двосторонні та ін.

Структуру адміністративно-правових відносин складають: об'єкт (дія, поведінка людей, матеріальні предмети, речі), суб'єкт (громадяни, особи, державні органи, підприємства, установи, організації та ін.), зміст (сукупність прав і обов'язків сторін).
^ Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
Поняття та види суб'єктів адміністративного права. Факти, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права. Адміністративна право- та дієздатність.

Адміністративно-правовий статус громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

Зміст адміністративно-правового статусу виконавчих органів державної влади.

Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування.

Адміністративно-правовий статус підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій.

При вивченні даної теми слід з'ясувати, що бути суб'єктом адміністративного права означає мати права та обов'язки у сфері державного управління. На коло суб'єктів впливають такі фактори,

>>>18>>>

як: політичні, економічні, ідеологічні. Коло суб'єктів адміністративного права досить багаточисельне і різноманітне. Суб'єктів адміністративного права можна поділити на два види: індивідуальні та колективні. В адміністративній науці їх часто називають фізичні та юридичні особи. Варто мати на увазі, що сам підхід до класифікації є досить вдалим, однак сутності адміністративного права більше відповідає саме перша класифікація.

Студенту слід знати, що до індивідуальних суб'єктів належать: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, біженці; до колективних — органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; підприємства, установи, організації незалежно від форми власності; громадські організації, релігійні організації та ін.

Вивчаючи адміністративно-правовий статус індивідуального суб'єкту важливо уяснити, що це правове положення особи у її відносинах із державними органами, врегульоване нормами адміністративного права. Складовими цього статусу є адміністративні право- і дієздатність. Адміністративна правоздатність — це здатність мати права і обов'язки, закріплені нормами адміністративного права. Вона наступає з моменту народження і закінчується смертю особи. Адміністративна дієздатність — це здатність особи своїми діями здійснювати права, виконувати обов'язки і нести відповідальність згідно з нормами адміністративного права. Слід мати на увазі, що адміністративна дієздатність буває повна, часткова, обмежена. Особа також може бути визнана у судовому порядку недієздатною.

Вивчення адміністративно-правового статусу громадян України необхідно розпочати з Конституції України, законів України: "Про державну службу", "Про громадянство України", "Про звернення громадян", "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про об'єднання громадян", "Про захист прав споживачів", "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та ін. При цьому слід мати на увазі, що обсяг адміністративних прав та обов'язків іноземців, осіб без громадянства та біженців вужчий за громадян України: вони не мають права на участь у державному управлінні, на державну службу, військову службу та ін. їхній правовий статус передбачається Конституцією України, зако-

>>>19>>>

нами України "Про правовий статус іноземців", "Про біженців", Постановою КМУ "Про навчання іноземних громадян в Україні", Положенням про статус біженця, Положенням про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів, Правилами в'їзду іноземців в Україну, їхнього виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, міжнародними угодами, іншими нормативно-правовими актами. На відміну від громадян України їхня адміністративна правосуб'єктність виникає з моменту прибуття в Україну і закінчується в момент залишення її території.

Серед колективних суб'єктів адміністративного права слід, у першу чергу, виділити органи виконавчої влади, їх можна класифікувати на різні види в залежності від критерію класифікації, а саме:

а) від обсягу і характеру компетенції: загальної компетенції (КМУ, РМ АРК, місцеві державні адміністрації), галузевої компетенції (Міністерство оборони, Міністерство освіти і науки та ін.), спеціальної компетенції (Міністерство економіки, Міністерство фінансів та ін.);

б) від порядку вирішення питань: єдиноначальні (міністерства, комітети та ін.) та колегіальні (КМУ, РМ АРК та ін.);

в) від предмета спрямованості компетенції: органи управління економічною сферою; органи управління соціально-культурною сферою; органи управління адміністративно-політичною сферою;

г) від обсягу повноважень по території: центральні (КМУ, міністерства, комітети) та місцеві (державні адміністрації);

д) від характеру повноважень: міністерства; державні комітети (державні служби), центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

При вивченні питання правового статусу центральних органів виконавчої влади необхідно звернутися до указів Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" (від 15.12.1999 p.), "Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" (від 29.05.2001 р.) і мати на увазі, що:

а) міністерство — це головний (провідний) орган в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політ
еще рефераты
Еще работы по разное