Реферат: М.І. Пирогова В. М. Мороз, Н. В. Братусь, М. В. Йолтухівський, Л. Ю. Бурєннікова, О. В. Власенко, Г. М. Смолякова, О. Д. Омельченко, І. В. Гусакова, І. Л. Рокунець, Л. П. Дем’яненко фізіологія навчально-методичний посібник

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова


В.М.Мороз, Н.В.Братусь, М.В.Йолтухівський, Л.Ю.Бурєннікова, О.В.Власенко, Г.М.Смолякова, О.Д.Омельченко, І.В.Гусакова, І.Л.Рокунець, Л.П.Дем’яненко


ФІЗІОЛОГІЯ


навчально-методичний посібник

для студентів медичного факультету


Модуль 2: Фізіологія вісцеральних систем:

крові, кровообігу, дихання


Вінниця - 2009

УДК 612.82/83+591.481

Фізіологія // Навчально-методичний посібник для студентів медичного факультету. Модуль 2: Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання / В.М.Мороз, Н.В.Братусь, М.В.Йолтухівський, Л.Ю.Бурєннікова, О.В.Власенко, Г.М.Смолякова, О.Д.Омельченко, І.В.Гусакова, І.Л.Рокунець, Л.П.Дем’яненко. – Вінниця, 2009. – 117 с.


У посібнику представлені матеріали для проведення практичних занять і підсумкового контролю до модуля 2 “Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання”.

Посібник підготовлено з метою поліпшення самостійного засвоєння програми з фізіології та оптимізації проведення практичних занять. У посібнику представлено питання для самостійної підготовки, наведено основну і додаткову літературу, методики експериментальних робіт.

Посібник відповідає програмі з фізіології, яка прийнята на засіданні Комісії з медицини Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол № 2 від 17.03.2006 р.) і затверджена МОЗ України (03.04.2006 р.) для студентів медичних вузів III-IV рівнів акредитації за спеціальностями 7.110101 – лікувальна справа, 7.110104 – педіатрія, 7.110105 – медико-профілактична справа.

Посібник розраховано на викладачів, аспірантів і студентів ВНЗ медико-біологічного профілю.


Авторський колектив – співробітники кафедри фізіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова:


^ Мороз Василь Максимович – д.м.н., проф., чл.-кор. АМН України, завідувач кафедри

Братусь Ніна Василівна – д.м.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України

^ Йолтухівський Михайло Володимирович – д.м.н., проф., професор кафедри

Бурєннікова Людмила Юріївна – к.м.н., доц., зав. навчальною частиною кафедри

^ Власенко Олег Володимирович – к.м.н., доц. Кафедри

Смолякова Галина Миколаївна – к.м.н., доц. кафедри

Омельченко Оксана Данилівна – к.м.н., доц. кафедри

Гусакова Ірина Вікторівна – к.м.н., ас. кафедри

^ Рокунець Ігор Леонідович – ас. кафедри

Дем’яненко Людмила Петрівна – ас. кафедри


Рецензенти:


Слободянюк Тетяна Миколаївна – к.м.н., доц., завідувач кафедри патофізіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова


^ Монастирський Юрій Ігоревич – к.м.н., доц. кафедри факультетської терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова


© В.М.Мороз, Н.В.Братусь, М.В.Йолтухівський, Л.Ю.Бурєннікова, О.В.Власенко, Г.М.Смолякова,

О.Д.Омельченко, І.В.Гусакова, І.Л.Рокунець, Л.П.Дем’яненко, 2008

^ ЗМІСТ

ВСТУП ...........................................................................................................................................4

Змістовий модуль 6. Система крові ............................................................................................8

Тема 1. Система крові. Функції крові, фізіологія еритроцитів ....................................................8

Тема 2. Гемоглобін, його функції ..................................................................................................17

Тема 3. Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів .................................................................21

Тема 4. Фізико-хімічні властивості крові .....................................................................................27

Тема 5. Білки плазми крові. Активна реакція крові .....................................................................31

Тема 6. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини. Фізіологія тромбоцитів ...................................................................................................................36

Тема 7. Групи крові. Резус-фактор ................................................................................................41

Тема 8. Узагальнююче заняття з фізіології системи крові ..........................................................49


Змістовий модуль 7. Система кровообігу .................................................................................52

Тема 9. Автоматія серцевої діяльності...........................................................................................52

Тема 10. Фазовий аналіз серцевого циклу ....................................................................................56

Тема 11. Зовнішні прояви серцевої діяльності..............................................................................61

Тема 12. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.......................................................................66

Тема 13. Регуляція діяльності серця ..............................................................................................70

Тема 14. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Кров’яний тиск….................................................................................................... .........................75

Тема 15. Головні показники гемодинаміки ..................................................................................79

Тема 16. Регуляція кровообігу. Регіональний кровообіг..............................................................83

Тема 17. Узагальнююче заняття з фізіології системи кровообігу ..............................................87


Змістовий модуль 8. Система дихання ....................................................................................93

Тема 18. Загальна характеристика системи дихання. Легенева вентиляція ............................93

Тема 19. Статичні та динамічні показники легеневої вентиляції..............................................97

Тема 20. Газообмін у легенях і тканинах. Транспорт газів кров’ю ..........................................101

Тема 21. Регуляція дихання ..........................................................................................................105

Тема 22. Узагальнююче заняття з фізіології системи дихання .................................................116


ВСТУП

^ Організація навчального процесу на кафедрі нормальної фізіології здійснюється за кредитно-модульною системою у відповідності до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на 4 модулі, другий з яких викладений у даному посібнику.


^ Модуль 2 ”Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання”.

До складу модуля входить 3 змістових модуля:

Змістовий модуль 6. Система крові

Змістовий модуль 7. Система кровообігу

Змістовий модуль 8. Система дихання


Об’єм навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля (залікового кредиту).


^ Навчальний план з модуля 2

”Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання”

^ Структура навчальної дисципліни

Кількість годин

Рік навчання

Вид контролю

Усього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль 2:

Змістових модулів 3

90 год./ 3,0

кредитів ЕСТS

18

48

24

2-й

Підсумко-вий модульний контроль


Видами навчальної діяльності студентів є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль відіграють консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію в навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.


^ СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЯ 2

“Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання”


Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивідуаль­на СРС

^ Змістовий модуль 6. Система крові

1. Система крові. Функції крові, фізіологія еритроцитів.

2

2

1

-

2. Гемоглобін, його функції.

1

2

0,5

3. Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів.

1

2

0,5

4. Фізико-хімічні властивості крові.

2

2

1

5. Білки плазми крові. Активна реакція крові.




2




6. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини. Фізіологія тромбоцитів.




2




7. Групи крові. Резус-фактор.




2




8. Узагальнююче заняття з фізіології системи крові




2

1

Змістовий модуль 7. Система кровообігу

9. Загальна характеристика системи кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого мязу.

2

2

1

Створити схему контуру регуляції системного артеріального тиску.

10. Фізіологічні основи електрокардіографії.




2

1

11. Насосна функція серця, його роль у гемодинаміці, фізіологічні основи методів дослідження.

1

2

1

12. Регуляція діяльності серця.

1

2

1

13. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу.

2

2

1

14. Основні показники гемодинаміки.

2

2

1

15. Регуляція кровообігу.




2

1

16. Регіональний кровообіг та його регуляція.




2




17. Узагальнююче заняття з фізіології системи кровообігу




2

1

Змістовий модуль 8. Система дихання

18. Загальна характеристика системи дихання. Легенева вентиляція.

1

2

1

Створити схему контуру регуляції сталості параметрів газового гомеостазу

19. Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання.

0,5

2

1

20. Газообмін у легенях. Транспорт газів кров’ю.

0,5

2

1

21. Регуляція дихання.

2

2

1

22. Узагальнююче заняття з фізіології системи дихання




2

1




^ Підсумковий модульний контроль




2

3



^ Усього годин - 90
18

51

20

1
^ Кредитів ЕСТS – 3,0












Аудиторна робота – 67%, СРС –33%
^ Тематичний план лекцій
№ з.п.

ТЕМА

^ Кількість годин

1.

Внутрішнє середовище організму, як засіб забезпечення єдності організму і навколишнього середовища. Загальна характеристика системи крові. Фізіологія еритроцитів.

2

2.

Захисні функції крові. Групи крові.

2

3.

Система дихання. Фізіологічні механізми етапів дихання.

2

4.

Транспорт газів кров'ю. Регуляція дихання.

2

5.

Регуляція дихання.

2

6.

Система кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.

2

7.

Насосна функція серця. Зовнішні прояви серцевої діяльності.

2

8.

Кров`яний тиск. Швидкість кровотоку. Пульс. Мікроциркуляція. Венозний кровотік.

2

9.

Регуляція серцевої діяльності й системного кровообігу.

2




РАЗОМ

18

Тематичний план практичних занять

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Система крові. Функції крові, фізіологія еритроцитів.

2

2.

Гемоглобін, його функції.

2

3.

Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів.

2

4.

Фізико-хімічні властивості крові.

2

.5.

Білки плазми крові. Активна реакція крові.

2

6.

Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини. Фізіологія тромбоцитів.

2

7.

Групи крові. Резус-фактор.

2

8.

Узагальнююче заняття з фізіології системи крові.

2

9.

Автоматія серцевої діяльності.

2

10.

Фазовий аналіз серцевого циклу.

2

11.

Зовнішні прояви серцевої діяльності.

2

12.

Фізіологічні властивості серцевого м’яза.




13.

Регуляція діяльності серця.

2

14.

Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Кров’яний тиск.

2

15.

Головні показники гемодинаміки.

2

16.

Регуляція кровообігу. Регіональний кровообіг.

2

17.

Узагальнююче заняття з фізіології системи кровообігу.

2

18.

Загальна характеристика системи дихання. Легенева вентиляція.

2

19.

Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання.

2

20.

Газообмін у легенях і тканинах. Транспорт газів кров’ю.

2

21.

Регуляція дихання.

2

22.

Узагальнююче заняття з фізіології системи дихання.

2

23.

Підсумковий контроль модуля 2

4




РАЗОМ

48



^ Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

^ Види контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

16

Поточний контроль на практичних заняттях

2

^ Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:







2.1

Депо крові.

1

Поточний контроль

2.2.

Кровообіг при фізичному навантаженні.

1

Поточний контроль

2.3.

Функціональні дихальні проби.

1




2.4.

Дихання у змінених умовах. Дихання при фізичному навантаженні.

1




3
^ Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2
4

Підсумковий модульний контроль




РАЗОМ

24





^ Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Застосовуватимуться наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: письмові та комп’ютерні тести, питання, що вимагають письмової та графічної відповіді, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень з наступним трактуванням результатів та їх оцінкою, аналіз результатів інструментальних досліджень та параметрів, які характеризують функції організму людини, роботу його органів та систем, контроль практичних навичок та ін.

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення модуля.


^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№ за порядком

Модуль 2

(поточна навчальна діяльність)

^ Кількість балів




Змістовий модуль 6

40

1

Тема 1

5

2

Тема 2

5

3

Тема 3

5

4

Тема 4

5

5

Тема 5

5

6

Тема 6

5

7

Тема 7

5

8

Тема 8

5




Змістовий модуль 7

45

9

Тема 9

5

10

Тема 10

5

11

Тема 11

5

12

Тема 12

5

13

Тема 13

5

14

Тема 14

5

15

Тема 15

5

16

Тема 16

5

17

Тема 17

5




Змістовий модуль 8

25

18

Тема 18

5

19

Тема 19

5

20

Тема 20

5

21

Тема 21

5

22

Тема 22

5

Індивідуальна СРС

10

^ Змістові модулі

120

Підсумковий модульний контроль, у тому числі:

80

контроль практичної підготовки




контроль теоретичної підготовки




^ РАЗОМ сума балів

200


Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 5 балів, “4” – 4 бали, “3” – 3 бали, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконання умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 76 балів (22х3 + 10)

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

^ Змістовий модуль 6. СИСТЕМА КРОВІ


Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму крові, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску, кількісного та якісного складу плазми та формених елементів крові.

Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.

Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу при пошкодженні кровоносних судин.

Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, колірного показника, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу зсідання крові, тривалості кровотечі.

Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій та механізмів регуляції.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості формених елементів крові, гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної стійкості еритроцитів, тривалості кровотечі, часу зсідання крові, визначення групи крові у системі АВО та СDE.



Тема 1. Система крові. Функції крові. Фізіологія еритроцитів.


1. Теоретичні питання до заняття.

Поняття про систему крові.

Основні функції крові й лімфи.

Склад та об'єм крові в людини.

Кількість крові та методи її визначення.

Гематокритний показник.

Основні фізіологічні константи крові, механізми їх підтримання. Функціональна система, що забезпечує постійність кількості форменних елементів крові.

Еритроцити, будова, кількість, властивості та функції.

Методика визначення кількості еритроцитів.

Гемоліз, його види.

Поняття про «еритрон», як фізіологічну систему; регуляція кількості еритроцитів у крові.

Функціональна система, яка підтримує постійність кількості формених елементів крові.

Тестові завдання.

Тестування за системою „Крок - 1”.

Ситуаційні задачі


^ 2. Практична робота

Тема 1. Техніка забору крові.


Тема 2. Визначення кількості еритроцитів у крові людини.

Тема 3. Визначення гематокритного показника.


^ 3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.


3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:


1. У спортсмена 30 років з масою 80 кг після тривалого фізичного навантаження об'єм циркулюючої крові змінився з 5,6 л до 5,4 л, гематокрит склав 50%, загальний білок - 80 г/л. Такі показники крові стали наслідком, перш за все:

Збільшення кількості еритроцитів

Збільшення вмісту білків в плазмі

*Втрати води з потом

Збільшення об'єму циркулюючої крові

Збільшення діурезу.

^ 2. Проводять лабораторне дослідження крові здорової жінки 32 років. Яким у неї повинна бути величина гематокритного показника?

30-36%

36-38%

28-35%

*40-45%

48-50%

^ 3. Під час експеременту у тварини пережали ниркову артерію. Через деякий час у крові тварини спостерігався еритроцитоз. Чим обумовлена зміна кількості еритроцитів?

А. Перерозподілом крові

^ B. Виходом крові з депо

С. *Збільшенням вироблення еритропоетинів у нирках

D. Ішемією нирки

E. Централізацією кровообігу

^ 4. При обстеженні студента масою 70 кг було встановлено, що кількість циркулюючої крові у нього складає 4,9 л, гематокрит 50%, кількість еритроцитів 3,9 х 1012/л, кількість гемоглобіну 130 г/л, колірний показник 1,0. Як зміняться показники крові у студента після 15 хвилин бігу у середньому темпі?

^ А. Показники не зміняться

B. *Кількість еритроцитів, гемоглобіну і циркулюючої крові збільшаться, а гематокрит і колірний показник не зміняться

С. Зменшиться кількість еритроцитів

D. Зменшиться кількість гемоглобіну

E. Збільшиться колірний показник

^ 5. Новонароджена дитина має наступний склад крові: кількість еритроцитів 6 х 1012/л, кількість гемоглобіну 135 г/л, гематокрит 55%. Розрахуйте колірний показник крові та оцініть стан крові новонародженого?

А. *0,66 висока напруга регулюючих механізмів гемопоезу

B. 0,33 норма

С. 0,55 еритроцитоз

D. 0,1 анемія

E. 0,85 норма

^ 6. При дослідженні у пацієнта було встановлено, що кількість гемоглобіну складає 90 г/л, кількість еритроцитів 2,8 х 1012/л, кількість еритропоетинів у крові на 30% вищі норми. Що є причиною подібного явища?

А. *Дефіцит кисню для адекватного синтезу еритроцитів

^ B. Низька активність еритропоетинів

С. Висока активність еритропоетинів

D. Низька кількість гемоглобіну

E. Тривале перебування у гірській місцевості

^ 7. Кількість еритроцитів у чоловіка впродовж декількох років була близько 4,8 х 1012/л. Після переселення з членами своєї сім'ї в іншу місцевість кількість еритроцитів у його крові збільшилась до 7 х 1012/л. У яку місцевість переїхав цей чоловік?

А. У лісисту місцевість.

В. Біля моря.

С. У долину.

D. У село.

Е. *У гірську місцевість.


4. Література.

Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 244-245, 253-258.

Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.489-493.

Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 211-212, 215, 229-230.

Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 110-112, 109-110.

Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):

Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 10-13, 23, 30, 38-40, 3-9, 24.

Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.

Конспект лекцій.

Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с.277-280.

Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.414-422, 616-624.


Позасудинні рідини організму, їх роль у забезпеченні життєдіяльності клітин. Фізіологічні основи сучасної гемотрансфузіології.

(самостійна позааудиторна робота студентів)


1. Історія відкриття лімфатичних суди та лімфатичних капілярів.

2. Механізм утворення лімфи:

- фільтраційна теорія

- секреційна теорія

- капілярна фільтрація та резорбція

- дія зміни проникливості кровоносних капілярів на лімфотік

3. Роль сполучної тканини в утворенні лімфми.

4. Фільтрація та резорбція лімфи через серозні оболоки.

5. Особливості складу лімфи в залежності від яких органів вона відтікає.

6. Значення лімфотоку для фунціонування окремих органів та систем.

7. Роль лімфатичної системи в процесах мікроциркуляції в тканинах.

8. Сучасна концепція переливання крові. Препарати крові. Основні способи переливання крові та її препаратів. Поняття про вакуумне переливання крові та її препаратів.

- Пряме переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Обмінне переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Аутогемотрансфузія, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньовенне переливання крові, фізіологічні аспекти, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньоартеріальне переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньоаортальне переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньокисткове введення трансфузійних середовищ, фізіологічні аспекти.

9. Нейрогуморальні фактори регуляції в механізмі дії перелитої крові:

- Механізм дії перелитої крові;

- Вплив переливання крові на органо-тканинний метаболізм;

10. Система АВО, її імунологічні фактори та їх значення в практиці переливання крові.

- Правила встановлення групи крові;

- Помилки при визначенні групової належності крові, та шляхи їх попередження;

- Індивідуальна серологічна проба - фізіологічні основи, значення;

- Індивідуальна біологічна проба - фізіологічні основи, значення;

- Поняття „Універсальний” донор та „Універсальний” реципієнт.

11. Система резус, її імунологічні фактори та їх значення в практиці переливання крові.

- Основні антигени системи резус;

- Механізми резус-імунізації та резус-сенсибілізації, шляхи попередження;

- Правила резус-сумісності при переливанні крові;

- Індивідуальна проба на резус-сумісність;

- Необгрунтоване використання резус-негативної крові та можливі наслідки;

- Ювенільна резус-імунізація та резус-сенсибілізація.

12. Антигенні системи крові відмінні від систем АВО та резус, їх значення.

- Визначення антигена К (K1) системи антигенів эритроцитів Kell, фізіологічне обгрунтування:

- Додаткові антигени системи Rh-Hr: c(hr'), e(hr"), CWта інших антигенних систем: Lea, Fya, Jka, S;

- Визначення нерегулярних антиеритроцитарних антитіл.

13. Нейрогуморальні фактори регуляції в патогенезі гемотрансфузійних реакцій та ускладнень:

- Фізіологічні механізми гемотрансфузійних реакцій та ускладнень;

- Фізіологічні принципи профілактики та лікування гемотрансфузійних ускладнень.

14. Поняття про аутотрансфузію крові, застосування в медицині:

- Аутогемотрансфузії в медичній практиці.

- Вплив аутогемотрансфузії на перебіг фізіологічних процесів в організмі та функціонування життєвоважливих органів, зокрема в післяопераційному періоді.

^ 15. Поняття про аутоплазмотрансфузію, фізіологічні аспекти застосування в медицині.

16. Реінфузії крові, фізіологічні аспекти застосування в медицині.

- Фізіологічні аспекти впливу крові при реінфузії.

17. Аутотрансфузії модифікованої крові та плазми, фізіологічні аспекти застосування в лікувальній практиці:

- Фізіологічні аспекти застосування крові та її компонентів після ультрафіолетового опромінення;

- Вплив очистки крові через сорбенти на її морфо-функціональні характеристики;

- Електрохімічне окислення аутокрові;

18. Кровозамінники. Визначення, класифікація, застосування.

- Гемодинамічні кровозамінники;

- Дезінтоксикаційні кровозамінники;

- Регулятори водно-сольового та кислотно-лужного стану;

- Препарати для парентерального харчування;

- Кровозаміннки з функцією перенесення кисню;

- Інфузійні антигіпоксанти.

19. Гравітаційна хірургія крові, загальні поняття, фізіологічні аспекти:

- Визначення, фізичні аспекти застосування гравітації;

- Корекція складу крові хворих (гематологічна інженерія);

- Апаратура та методи гравітаційної хірургії крові.

20. Історія вивчення ліквору та лікворообігу.

21. Фізіологічні механізми лікворообігу в ЦНС.

22. Механізм утворення ліквору:

- Шляхом активної секреції залозистими клетками;

- Шляхом діалізу крові через стенки кровоносних судин.

23. Швидкість утворення ліквору та фактори які на нього впливають.

24. Вікові зміни складу ліквору.

25. Склад та фізіологічні властивості ліквору.

26. Основні біохімічні показники ліквору в нормі.

27. Поняття про хімічну асиметрію мозку.


^ 2. Завдання для самостійної роботи й самоконтролю.

Написати реферат за запропонованою викладачем темою.


3. Перелік рекомендованої літератури:

Барышев Б.А. Кровезаменители. Справочник для врачей.–СПб.: Изд-во„Человек”,2001.–С. 95.

Беленький Д.Н. Ошибки и опасности в практике переливания крови.–М.: „Медицина”,1969.- С.266.

Диденко Н.К., Стариков А.В., Горбин В.Ф. Аутотрансфузии крови и её компонентов.- Киев, 1997.- С. 335.

Гланц Р.М. Нейрогуморальное направление в трансфузиологии.-Л.: Изд-во, „Наука”, 1983. – С. 237.

. Гостищев В.К. Общая хирургия.-М.: „Медицина”, 1997. – 155-202 с.

Гаврилов О.К. Гравитационная хирургия крови.- М.: „Медицина”, 1984. – С. 303.

Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини.- Львів: Видавництво „БАК”, 2002. - 493 с.

Ноздрачев А.Д., Баженов Ю.И., Баранникова И.А., Батуев А.С. Начала физиологии.- СПб.: Изд-во „Лань”, 2001.- 618 с.

Русньяк И., Фельди М. , Сабо Д. Физиология и патологи лимфообращения.-Изд-во акад. наук Венгрии, 1957. – С.856

Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1939 г. Том 20. Выпуск второй. Серия А. Анатомия. Книга вторая. Гос. изд-во мед. литература Ленинградское отделение. Стр. 202 - 218.

Развитие невральных влагалищ и внутриствольных сосудов плечевого сплетения человека. Ю. П. Судаков автореферат. СГМИ. 1968 г. Смоленск.

Химическая асимметрия мозга. 1987 г. Наука в СССР. №1 Стр. 21 - 30. Е. И. Чазов. Н. П. Бехтерева. Г. Я. Бакалкин. Г. А. Вартанян.

Основы ликворологии. 1971 г. А. П. Фридман. Ленинград. "Медицина".



Тема 2: Гемоглобін, його функції.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Гемоглобін, його будова та властивості.

1.2. Форми гемоглобіну в онтогенезі.

1.3. Сполуки гемоглобіну, їх спектр.

1.4. Чинники, що впливають на синтез та розпад оксигемоглобіну в людини.

1.5. Кількість гемоглобіну, вікові особливості.

1.6. Критерії насичення еритроцитів гемоглобіном: середня концентрація, колірний показник.

1.7. Тестові завдання.

1.8. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.9. Ситуаційні задачі.


^ 2. Практична робота

Тема 1. Визначення кількості гемоглобіну колориметричним методом (за Салі).

Тема 2: Визначення колірного показника і середнього вмісту гемоглобіну у одному еритроциті.


^ 3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.


3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:


^ 1. Під час обстеження у пацієнта було встановлено що кількість гемоглобіну складає 160 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 1012/л, колірний показник складає 1,3. Оцініть показники цього пацієнта, про що це може свідчити?

^ А. *Еритропенія, гіпергемоглобінемія, гіперхромія. Це вказує на підвищений вміст гемоглобіну в еритроцитах.

B. Гіпогемоглобінемія – мало еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

^ D. Зменшення кількості гемоглобіну

E. Зрушення лейкоцитарної формули вліво

2. У крові пацієнта вміст гемоглобіну складає 120 г/л. Після потрапляння у середовище, яке містить чадний газ було встановлено, що киснева ємкість крові пацієнта зменшилась на 30%. Чому рівна киснева ємкість крові у пацієнта?

А. 1,34

B.*11,2

С. 2,2

D. 1,9

E. 22,4

3. Лікар швидкої допомоги констатував у потерпілого жителя села втрату свідомості, порушення дихання та інші прояви отруєння чадним газом. Яка сполука стала причиною порушення дихання?

^ А. *Карбоксигемоглобін

B. Карбгемоглобін.

С. Метгемоглобін.

D. Дезоксигемоглобін.

E. Оксигемоглобін.

4. Під час розтину трупа молодої людини, знайденої в автомобілі, що знаходився у гаражі з увімкненим двигуном, кров має яскраво-червоний колір. При спектральному аналізі встановлені 2 смуги затемнення в жовто – зеленій частині спектру. Утворення якої сполуки гемоглобіну викликало це явище?

^ А. *Карбоксигемоглобіну

B. Оксигемоглобіну

С. Фетального гемоглобіну

D. Метгемоглобіну

E. Карбгемоглобіна

5. Лікар швидкої допомоги констатував у військовослужбовця після бойових навчань втрату свідомості, порушення дихання та інші прояви отруєння пороховими газами. Яке з'єднання стало причиною порушення дихання?

А. Карбоксигемоглобін

B. Карбгемоглобін.

С. *Метгемоглобін.

D. Дезоксигемоглобін.

E. Оксигемоглобін.

^ 6. Людина постійно живе високо в горах. Які зміни у показниках крові можливо знайти у цієї людини?

А. Змін у крові не буде.

В. Зниження показників вмісту гемоглобіну.

С. Поява у крові еритробластів.

D. Зниження кількості ретикулоцитів.

E. *Збільшення кількості гемоглобіну.

^ 7. Під час обстеження у пацієнта було встановлено що кількість гемоглобіну складає 95 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 1012/л, колірний показник 1.0. Оцініть ці результати обстеження, про що це може свідчити?

А. *Нормохромна анемія.

B. Гіпогемоглобінемія – мало еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Зменшення кількості гемоглобіну

E. Зрушення лейкоцитарної формули вліво

^ 8. У студента масою 70 кг кількість циркулюючої крові становить 4,9 л, гематокрит 50%, кількість еритроцитів 3,9 х 1012/л, кількість гемоглобіну 130 г/л, колірний показник 1,0. Як зміняться показники крові студента після 30 присідань?

А. Показники не зміняться

^ B. *Кількість еритроцитів, гемоглобіну та циркулюючої крові збільшаться, а гематокрит та колірний показник не зміняться

С. Зменшиться кількість еритроцитів

D. Зменшиться кількість гемоглобіну

E. Зменшиться об'єм крові


4. Література.

Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 253-258.

Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.489-493.

Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 231.

Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 119-122, 125-126, 108, 113-119.

Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):

Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 6-8, 16, 25, 42, 1, 41.

Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.

Конспект лекцій.

Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с. 277-280.

Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.616-624.



Тема 3. Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів.


^ 1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Лейкоцити, їх кількість, види та властивості (І.І. Мечніков).

1.2. Поняття про лейкоцитоз і лейкопенію.

1.3. Лейкоцитарна формула.

1.4. Функції різних видів лейкоцитів, зокрема Т і В - лімфоцитів.

1.5. Поняття про імунітет, його види.

1.6. Регуляція кількості лейкоцитів.

1.7. Принцип підрахунку лейкоцитів.

1.8. Тестові завдання.

1.9. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.10. Ситуаційні задачі.


^ 2. Практична робота.

Тема 1. Підрахунок кількості лейкоцитів у крові людини.

Тема 2. Визначення лейкоцитарної формули


Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

^ 3.2. Тестування за системою „Крок-1”:


1. При аналізі крові у дівчини 18 років виявлено: лейкоцитів – 6 х 109/л, нейтрофілів сегментоядерних – 65%, палочкоядерних – 0%, базофілів – 1%, еозинофілів – 15%, моноцитів – 8%, лімфоцитів – 11%. Такі показники свідчать, перш за все, про:

А. Моноцитоз

В. Нейтрофілію

С. Базофілію

D. *Еозінофілію

Е. Лімфопенію

2. У молодої жінки гостре захворювання верхніх дихальних шляхів зі скаргами на слабкість, підвищення температури тіла. Аналіз крові: гемоглобін - 52 г/л, гематокрит - 24%, тромбоцити - 100 х 109/л, лейкоцити - 14 х 109/л, сегментоядерних нейтрофілів – 82%, палочкоядерних – 3%, лімфоцитів – 15%. Такий аналіз крові свідчить про:

^ А. Лейкоцитоз, тромбоцитоз, лімфопенію

В. Нейтропенію, ерітропенію, лімфопенію

С. *Еритропенію, тромбоцитопенію, лейкоцитоз

D. Гіперволюмію, тромбоцитопенію, лейкоцитоз

Е. Тромбоцитопенію, гранулоцитопенію, лімфопенію

^ 3. Які клітини крові є носіями імунологічної пам'яті?

А. Моноцити.

В. В-лімфоцити.

С. *Т-лімфоцити.

D. Тромбоцити.

Е. Еритроцити.

^ 4. Коли спостерігається фізіологічний лейкоцитоз?

А. При інфекційних хворобах.

В. *У новонароджених.

С. При запаленні.

D. Під час сну.

Е. Всі відповіді вірні.

^ 5. Вкажіть нормальну кількість лімфоцитів у периферійній крові дорослої людини:

А. *25 – 30%.

В. 0 – 1%.

С. 1 – 5%.

D. 5 – 10%.

Е. 45 – 70%.

6. У хворого на бронхіальну астму при вивченні лейкоцитарної формули крові були помічені зміни в її складі, що дало можливість запідозрити алергічний характер даного стану. Які зміни у складі крові дозволили зробити такий висновок?

^ А. Зменшилась кількість нейтрофілів.

В. *Збільшилась кількість еозинофілів.

С. Збільшилась кількість моноцитів.

D.