Реферат: Навчально-методичний посібник львів 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ


Шведа Ю. Р.


“ВИБОРИ ТА ВИБОРЧІ СИСТЕМИ”


Навчально-методичний посібник


ЛЬВІВ – 2010

MINISTRY OF SCIENCE AND EDUCATION OF UKRAINE

LVIV IVAN FRANKO NATIONAL UNIVERSITY


PHILOSOPHY FACULTY

POLITICAL SCIENCE DPT.


SHVEDA YURIY


“ELECTION AND ELECTION SYSTEMS”


LVIV – 2010

ПЕРЕДМОВА


Курс “Вибори і виборчі системи” є обов’язковим навчальним курсом, який читається для студентів ІV курсу Філософського факультету спеціальності “політологія”. Курс розрахований на 42 години і викладається у першому семестрі навчального року.

Метою курсу є вивчення історії та суті політичних виборів, їх місця в системі представницької демократії; базових характеристик виборчих систем, їх елементів, позитивних рис та недоліків, політичних наслідків; виборчого процесу та його складових, індикаторів демократичності виборчого процесу, місця у ньому політичних партій; особливостей електоральної поведінки.

Структура курсу. Курс складається з двох змістових модулів. У Модулі 1 розглядається історія політичних виборів, загальні основи теорії народного суверенітету та представництва, принципи сучасних демократичних виборів, загальні засади та процедури виборчого процесу, дається загальна характеристика виборчій системі, її елементам та основним типам, у Модулі 2 – роль політичних партій як суб’єктів виборів, електоральна поведінка і способи її аналізу, форми прямої демократії, виборча система України.

Методичні рекомендації. Курс складається з дев’яти тем, які вивчаються як на лекційних так і семінарських заняттях (Див. Тематична структура курсу). У Програмі курсу вміщені основні проблеми, які необхідно з’ясувати у рамках кожної теми. Загальний перелік Літератури по курсу згруповано по розділах (навчально-методична, нормативно-правова, довідково-статистична література, монографії та статті) у алфавітному порядку. Матеріали з курсу “Вибори і виборчі системи”, які знаходяться у бібліотеці факультету, полегшать процес підготовки до занять.

Поточний контроль знань здійснюється за п’ятибальною системою на кожному семінарському занятті, де “5” – відмінно, “4” – добре, “3” – задовільно, “2-1” – доповнення, коментарі, участь у дискусії. Контроль знань за результатами вивчення окремого змістового модулю оцінюється в 20 балів. Рейтинг поточної успішності визначається як сума балів, отриманих на семінарських заняттях та за підсумками поточного контролю знань по модулях.

Форма підсумкового контролю знань – іспит (письмовий тест), який оцінюється у 50 балів. Тест складено на основі Запитань для підготовки до екзаменаційного тестування, який додається.

Оцінка за предмет включає в себе рейтинг поточної успішності та результати екзаменаційного тестування:

100-91 – А – “відмінно”, - 5,

81-90 – B – “дуже добре”- 4,

71-80 – C – “добре” – 4,

61-70 – D – “задовільно” – 3,

51-60 – E – “посередньо” – 3,

25-50 – FX – “незадовільно” – 2,

0- 24 – F – “незадовільно” (з повторним проходженням курсу) – 2.


Курс розробив та читає кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Шведа Юрій Романович, каб. 206 (головного корпусу університету). shveda@ukr.net

Зміст: Тематична структура курсу, Програма курсу, Плани семінарських занять, Питання для підготовки до заключного тестування.


^ ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА КУРСУ:



№ п/п

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:

К-сть годин.




МОДУЛЬ 1.




1

^ Вступна лекція. Суть, мета та завдання курсу.

2

2

Тема 1. Суспільні вибори у найдавніші часи.

4

3

Тема 2. Теорія народного суверенітету та парламентаризму. Боротьба за загальне виборче право.

4

4

Тема 3. Політичні вибори в новітній історії. Сутність сучасних політичних виборів. Вибори і демократія.

4

5

Тема 4. Принципи демократичних виборів. Виборчий процес і його головні процедури. Фінансування виборів.

4

6

Тема 5. Загальна характеристика виборчої системи. Типи виборчих систем.

4

7

Контроль знань з Модулю 1.

2




МОДУЛЬ 2.




8

Тема 6. Політичні партії і виборчий процес.

4

9

Тема 7. Електоральна поведінка.

4

10

Тема 8. Форми прямої демократії. Референдуми та плебісцити.

2

11

Тема 9. Виборча система України.

4

12

Контроль знань з Модулю 2.

2

13

Підсумкове заняття.

2

Разом:




42



^ THEMATIC STRUCTURE OF THE COURSE:



№


Topics:

Hours:





MODULE 1




1.

Introductory lecture. Subject, structure and tasks of the course. Review of the literature to the course.

2

2.

Topic 1. Social election in ancient time.

4

3.

Topic 2. Theory of the people’s souvereignty. Struggle for the common electoral right.

4

4.

Topic 3. Political election in modern history. Essence of the modern political election. Elections and democracy.

4

5.

Topic 4. Principles of the democratic election. Electoral process and its main procedures. Finance of the election.

4

6.

Topic 5. Common description of the electoral system. Typies of the electoral systems.

4




^ INTERMEDIATE EVALUATION TEST ON MODULE 1.







MODULE 2




7.

Topic 6. Political parties and electoral process.

4

8.

Topic 7. Electoral behaviour.

4

9.

Topic 8. Direct democracy and its formes.

4

10.

Topic 9. Electoral system of Ukraine.

4

11.

^ INTERMEDIATE EVALUATION TEST ON MODULE 2.

2

12.

Summarizing lesson.

2

Total




42



^ ПРОГРАМА КУРСУ


№ п/п

Тема заняття/ Основні положення:

К-сть годин

1.

Вступна лекція.

2




Мета, завдання та структура курсу. Місце курсу в системі політичних та гуманітарних дисциплін. Псефологія – наука про вибори, виборчі системи та виборчу поведінку. Кондорсе – родоначальник вчення про виборчі системи. Становлення та розвиток теорії виборчих систем. Сучасні проблеми та методи вивчення виборчих систем та виборчої поведінки. Огляд літератури з курсу. Методичні рекомендації щодо вивчення курсу та методика оцінювання знань.




2.

Тема 1. Суспільні вибори у найдавніші часи.


4




Первісна демократія. Політичні вибори у стародавній Греції та Римі. Вибори королів у Священній Римській імперії. Вибори у польській Речі Посполитій. Вибори у Київській Русі. Вибори у Новгородській республіці. Віче. Російська виборча практика. Земські собори. Державні Думи. Вибори до Установчих Зборів. Вибори у козацькій державі.




3.

Тема 2. Теорія народного суверенітету та парламентаризму.

Боротьба за загальне виборче право.

4




Передісторія парламентаризму. Перші органи представницької влади: французький парламент, німецький рейхстаг, іспанські кортеси. Роль ”третього стану” у формуванні представницьких органів. Велика Хартія Вольностей – перший європейський конституційний акт. Британський парламент і його роль у формуванні системи парламентаризму. Структура та види парламентів. Статус членів парламенту. Теорії народного суверенітету та народного представництва. Б. Констант, Е. Сієс, Дж. Міль – родоначальники теорії народного представництва. Американський досвід народного представництва. Конституція Пилипа Орлика. Розвиток доктрини українського парламентаризму в XIX – на поч. ХХ ст. Парламентаризм і боротьба за загальне виборче право. Чартизм. Боротьба за рівні виборчі права жінок. Суфражизм.




4.

Тема 3. Політичні вибори у ХІХ - ХХ ст.

Вибори і демократія.

4




Маніфест 17 жовтня 1905 р. Вибори в російську Думу. Вибори в Установчі Збори. Розвиток теорії та практики українського парламентаризму в ХХ ст. (1917-1991). Центральна Рада. Галицький Сейм. Вибори радянської доби. Політичні вибори після здобуття Україною незалежності. Вибори – норма ліберальної демократії, форма народовладдя. Вибори і представницька демократія. Ліберальна та виборча демократія. Вибори як інструмент демократизації. Європейський виборчий доробок. Венеціанська комісія. Функції та учасники виборів. Типи виборів. Парламентаризм та президентуалізм.




5.

Тема 4. Принципи демократичних виборів. Виборчий процес та його головні процедури. Фінансування виборів.

4




Вибори та права людини. Виборче право. Адміністративна відповідальність за порушення виборчих прав. Активне та пасивне виборче право. Політичні цілі демократичних виборів. Принципи демократичних виборів. Міжнародно-правові акти, що регулюють процес виборів. Виборчий процес. Виборча та передвиборча кампанія. Головні процедури виборчої кампанії. Передвиборча пропаганда й агітація. Обмеження пропаганди й агітації. Джерела та способи фінансування виборів. Міжнародні вимоги щодо фінансування виборів. Виборчий процес в Україні та його правове регулювання. Фінансування виборів в Україні.




6.

Тема 5. Загальна характеристика виборчої системи.

Типи виборчих систем.

4




Загальна характеристика виборчої системи. Поняття та елементи виборчої системи. Схематизація виборчих систем. Сильні та слабкі виборчі системи. Сучасні концепції виборчих систем. Типи виборчих систем та їх політичні наслідки. Соціологічні закони Дюверже Мажоритарна виборча система. Пропорційна виборча система. Змішана виборча система. Куріальна та консенсусна (кумулятивна) виборчі системи. Панашаж. Методи розподілу депутатських мандатів. Виборчий метр та виборча квота. Оцінювання виборчих систем. Патології виборчих систем. Джеррімендерінг. Виборча інженерія. Основні правила розробки виборчих систем.




7.

Тема 6. Політичні партії і виборчий процес.

4




Партії та представницька демократія. Політичні партії - основні суб’єкти виборчого процесу. Ліберальне товариство реєстрації виборців. Виборча функція партій та її правове регулювання. Добір кандидатів. Способи формування виборчої програми. Електоральна діяльність політичних партій та основні її форми. Виборчі стратегії партій. Виборчі коаліції партій (блоки політичних партій). Типи коаліцій. Адитивна, субадитивна, суперадитивна коаліції.. Теорія коаліцій. Партії і вибори в Україні.




8.

Тема 7. Електоральна поведінка.

4




Електорат. Типи електорату. Електоральна поведінка та її типи. Теоретичні основи аналізу електоральної поведінки. Аналіз поведінки виборців із змінними преференціями. Виборча поведінка на інтегрованому та індивідуальному рівні. Фактори, що впливають на поведінку виборців. Класова модель голосування (індекс Альфорда). Теорії електоральної поведінки. Трансформація електоральної поведінки виборців розвинених країн. Фреквенція. Проблема раціонального вибору. Політична участь і абсентеїзм. Політична культура виборців. Способи впливу на поведінку виборців. Маніпулювання громадською думкою. Адміністративний ресурс у виборчій кампанії. Український електорат та особливості його поведінки.




9.

Тема 8. Форми прямої демократії.

Референдуми та плебісцити.

2




Пряма (учасницька) демократія та її форми. Народні ініціативи. Референдуми та їх різновиди. Референдумкратія. Плебісцити. Правові засади та практика проведення референдумів в Україні.




10.

Тема 9. Виборча система та виборчий процес в Україні.

6




Становлення виборчої системи України у контексті посттоталітарної трансформації. Правові основи сучасної виборчої системи України. Загальна характеристика виборчої системи України та її елементів. Виборча система України та її політичні наслідки. Шляхи та напрямки удосконалення виборчої системи України. Законодавча реалізація конституційних принципів виборчого права. Судовий захист виборчих прав громадян України. Правовий зміст основних елементів механізму регламентації виборчого процесу в Україні. Правовий зміст основних форм реалізації суспільно-політичної активності громадян України.




^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ


Тема 1. Суспільні вибори у найдавніші часи.


Основні поняття: агора, апелла, ареопаг, архонти, балотування, басилевс, Боярська дума (рада), буле, вибори, виборний, вибори та делегування, ”виборча монархія”, виборчий ринок, виборчі собори на царство, “військова демократія”, віче, Генеральна рада, герусія, гетьман, громада, дема, демарх, демархія, демос, діакрії, едили, екклесія, елекційний (виборчий) сейм, жеребкування, Золота Булла, Земські собори, кандидат у депутати, кандіда, князь, козацькі ради, колегія ефорів, колегія курфюрстів, конвокаційний сейм, консул, коміції, номенклатор, метеки, народний трибун, Народні збори, народоправство, остракізм, парали, педіеї, первісна демократія, плутократія, поліс, посадник, примас, Рада 400, Рада 500, Рада Старшинська, Сенат, сеймики, стратег, триби, філа, форум, хіротонія, цензори, liberrum veto.


Заняття 1.


План:


Первісна демократія. Політичні вибори у стародавній Греції та Римі.

Вибори у середньовіччі. Вибори королів у Священній Римській імперії.

Вибори у Польській шляхетській республіці.


Доповіді та повідомлення:


Реформи Солона, Клісфена, Перікла та їх значення.



Заняття 2.


План:


Вибори у Київській Русі.

Вибори у козацькій державі.

Виборча практика у Російській імперії.


Доповіді та повідомлення:


“Віче” як протопарламентська установа.



Література:


Бандурка О. М., Древаль Ю. Д. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток.- Харків, 1999.

Вибори. Громадянин. Демократія // Основи демократії. Посібник / За заг. Ред. А. Колодій.- К., 2002, c. 349-366.

Журавський В. С. Становлення та розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми).- К., 2002.

Институт выборов в истории России: источники, свидетельства современников. Взгляды исследователей ХIX- начала XX вв.- М., 2001.

Крищенко Л. Історико-порівняльний погляд на проблеми парламенту // Вісник Академії правових наук України, 2000, № 4(19), с. 50-60.

Лисовский С. Ф., Евстафьев В. А. Избирательные технологии. История, теория, практика. Учебное пособие для кандидатов и избирателей - М., 2000.

Рябов С. Політичні вибори. Навчальний посібник.- К., 1998.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. Авт. Колективу В.В. Лісничий.- К., 2004.


Тема 2. Теорія народного суверенітету та парламентаризму.

^ Боротьба за загальне виборче право.


Основні поняття: база голосів, білі попередні вибори, верхня і нижня палати парламенту, виборча система та представництво жінок, види парламентів, відкликання, відкрите (публічне) голосування, вільне голосування, вільний (загальнонаціональний) мандат, генеральні штати, депутатський мандат, депутатський наказ, “дідівський пункт”, емансипація жінок, загальність виборчого права, законодавча влада, законодавчий орган, імперативний (вільний) мандат, імунітет, каденція, конклав, кортеси, лоббі (групи тиску), народне представництво, нотабль, однопалатний (унікамеральний) та двопалатний (бікамеральний) парламент, Палата громад, Палата лордів, парламент, парламент із фіксованим терміном, парламентаризм, парламентаризм і виборче право, передісторія парламентаризму, підзвітність, позитивна дискримінація, поіменне голосування, представництво, представницька демократія, пряме виборче право, рейхстаг, сексизм, станове представництво, статевий ценз, структура парламенту, суфражизм, “третій стан”, формування теорії парламентаризму, ценз, чартизм, “чилтернські округи”,


Заняття 3.


План:


Передісторія парламентаризму. Перші органи представницької влади.

Британський парламент і його роль у становленні парламентаризму.

Формування теорії парламентаризму.


Доповіді та повідомлення:


Структура та види парламентів.

Статус членів парламенту: історична еволюція прав та обов’язків.

Сучасний парламентаризм і його різновиди.


Заняття 4.


План:


Козацький конституціоналізм. Конституція Пилипа Орлика.

Розвиток доктрини українського парламентаризму в XIX – на поч. ХХ ст.

Парламентаризм і боротьба за загальне виборче право.


Доповіді та повідомлення:


Боротьба за рівні виборчі права жінок. Суфражизм.

Суть, переваги та недоліки парламентаризму та президентуалізму.

Парламентаризм в політичній системі України: пошук оптимальних форм.



Література:


Асланян Г. Британський парламент: історія і сучасність // Парламент, 2001, № 6, с. 55-61.

Білоус А. О. Парламент України: розташування сил. Виборчі системи: світ і Україна.- К., 1995.

Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна.- К., 1997.

Древаль Ю. Парламентаризм: “приглушений” чи раціоналізований? Різновиди парламентської форми державного правління // Віче, 2003, № 9, с. 50-53.

Древаль Ю. Д. Парламентаризм у політичній системі України (політико-правовий аналіз).- Харків, 2003.

Журавський В. С. Становлення та розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми).- К., 2002.

Институт выборов в истории России: источники, свидетельства современников. Взгляды исследователей ХIX- начала XX вв.- М., 2001.

Лисовский С. Ф., Евстафьев В. А. Избирательные технологии. История, теория, практика. Учебное пособие для кандидатов и избирателей.- М., 2000.

Лінц Х. Дж. Переваги парламентаризму // Глобальне відродження демократії / За ред. Л. Даймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004.

Маклаков В. В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. Учебн. Пособие.- М., 1987.

Мусієнко Г. Український парламентаризм – історія і сучасність // Рада, 1992, № 21.

Очерки по истории выборов и избирательного права / Под ред. Ю. А. Веденеева, Н. А. Богодаровой.- Калуга, 1997.

Павлова Л. Теоретико-методологічні засади дослідження інституту парламентаризму // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації, 2008, № 1-2, с. 42-45.

Романов Р. М. Истоки парламентаризма.- М., 1999.

Рябов С. Політичні вибори. Навчальний посібник.- К., 1998.

Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки / За заг. ред. В. Й. Скиби.- К., 1998.

Хюбнер Е. Парламентаризм как правительственная система – определение и разграничение // Полис, 1992, № 3.

Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм.- К., 1993.


Тема 3. Політичні вибори в новітній історії.

Сутність сучасних політичних виборів. Вибори і демократія.


Основні поняття: альтернативні вибори, Бентлі А. Ф., більшість, Верховна Рада України, вибір політичний, вибори, вибори в посткомуністичних державах, вибори в Україні, вибори двохпалатного парламенту, вибори з нульовою сумою (“переможець одержує все”), Венеціанська комісія, вибори з реальним вибором і без нього (справжні/несправжні вибори), вибори до органів місцевого самоврядування, вибори як вирок диктатурі, вибори як інститут демократії та інструмент демократизації, вибори та легітимація влади, виборча (елективна) демократія, виборча та ліберальна демократія, виборщики, вирішальні вибори, відкриті попередні вибори (праймеріз), Галицький Сейм, гомо політікус, делегативна демократія, демократизація, демократична консолідація, демократія, Державна Дума, діархія, довибори (додаткові вибори), дострокові (позачергові) вибори, електоральні голоси, індекс ”Фрідом Гауз”, індекси політичної демократії, інституційні гарантії демократії, класифікація виборів у європейських країнах, колегія виборщиків, комунальні (місцеві, муніципальні) вибори, комунікація, ”кривенька качечка”, криза легітимації, кризова політична ситуація, критерії демократичної законності, курії, куріальна виборча система, легітимація, легітимність, ліберальна демократія, мер, моделі президентських виборів, народовладдя, непрямі (опосередковані) вибори, обраний президент, олдермен, основні вибори, парламентські вибори, плюралізм, попередні вибори (праймеріз), представницька демократія, президент, президентські вибори, президентуалізм, проміжні вибори, пряма демократія, прямі (непрямі) вибори, рівень демократичності виборів, селекторат, система Рад, справедливі вибори, стійка (стабільна) демократія, типи виборів, установчі вибори, учасники (суб’єкти) виборів, участь громадських організацій у виборах, Установчі збори, чергові (позачергові) вибори, функції виборів, Центральна Рада, Шумпетер Й. А.


Заняття 5.


План:


Вибори в Російській імперії.

Розвиток теорії та практики українського парламентаризму в ХХ ст. (1917-1991).

Політичні вибори після здобуття Україною незалежності.


Доповіді та повідомлення:


Вибори до Галицького сейму.

Вибори радянської доби.

Парламентаризм в діяльності українських політичних партій.


Заняття 6.


План:


Вибори – інститут представницької демократії, форма народовладдя.

Ліберальна та виборча демократія. Вибори як інструмент демократизації.

Функції та учасники виборів. Типи виборів.


Доповіді та повідомлення:


1. Сучасні вибори в Англії та США.

2. Сучасні вибори у Німеччині та Франції.

3. Роль виборів в демократизації посткомуністичних суспільств.


Література:


Балабан Р. В. Теорія виборчої системи.- К., 2007, Розділ 1. Становлення електоральної демократії, с. 5-17.

Вибори. Громадянин. Демократія // Основи демократії. Посібник / За заг. ред. А.Колодій.- К., 2002, c. 349-366.

Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права. Матеріали Венеціанської Комісії, органів Ради: пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. Вид. 2-е, випр. і доповн.- К., 2009, Європейський виборчий доробок, с. 12-45, Венеціанська Комісія: Наглядовий орган Ради Європи у виборчих справах, с. 45-50, Інтерпретативна декларація про стабільність виборчого законодавства, с. 82-83.

Журавський В. С. Становлення та розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми).- К., 2002.

Зєльонка Я. Нові інститути у старому Східному блоці // Глобальне відродження демократії / За заг. ред. Л. Раймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с. 271-288.

Институт выборов в истории России: источники, свидетельства современников. Взгляды исследователей ХIX- начала XX вв.- М., 2001.

Комаровский В. Демократия и выборы в России: теория и история вопроса // Социол. Исследования, 1996, № 6.

Кондорсе. Про вибори.- Львів, 2004, с.123-129.

Лейпхарт А. Конституционные альтернативы для новых демократий // Политология. Хрестоматия / Под ред. М. А.Василика.- М., 2000.

Лійфарт А. Подвійна перевірка даних // Глобальне відродження демократії / За заг. ред. Л. Раймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004.

Лінц Х. Небезпеки президенства // Глобальне відродження демократії / За рел. Л. Даймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с.163-177.

Лінц Х. Дж. Переваги парламентаризму // Глобальне відродження демократії / За ред. Л. Даймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с. 207-211.

Лисовский С. Ф., Евстафьев В. А. Избирательные технологии. История, теория, практика. Учебное пособие для кандидатов и избирателей.- М., 2000.

Маклаков В. В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. Учебн. Пособие.- М., 1987.

Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 2: Політичні процеси, системи та інститути.- Львів, 1997, Вибори як визначальна характеристика ліберального та демократичного режимів, с. 110-120.

Победоносцев К. П. Великая ложь нашого времени // Политология. Хрестоматия / Под. ред. М. А. Василика.- М, 2000., с. 416-418.

Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку.- К., 2002, Верховна Рада – парламент української держави, с. 98-108.

Поліщук І. Виборчий процес як детермінанта сучасної політики // Політичний менеджмент, 2005, № 3, с. 137-146.

Попов С. А. Партии, демократия, выборы.- М., 2003.

Рупнік Ж. Пост-тоталітарний блюз // Глобальне відродження демократії / За рел. Л. Даймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с. 439-451.

Рябов С. Політичні вибори. Навчальний посібник.- К., 1998.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. авт. колективу В. В. Лісничий.- К., 2004, Вибори та виборчі системи, с. 36-52.

Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз.- К., 1995.

Шаповал В. М. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні.- К., 2000.


Тема 4. Принципи демократичних виборів.

Виборчий процес і його головні процедури. Фінансування виборів.


^ Основні поняття: активне виборче право (право обирати, право голосу), альтернативне голосування, “брудні” гроші та вибори, виборча агітація, виборча дієздатність, виборча дільниця, виборча кампанія, виборча кампанія та міжетнічні стосунки, виборча формула, виборче законодавство, виборче право (право голосу), виборчий, виборчий період, виборчий податок (майновий, податковий ценз), виборчий процес, виборчі комісії, виборчі принципи (принципи демократичного виборчого процесу), виборчі обмеження (цензи), вимоги щодо розподілу голосів, висування (номінація) кандидатів, військовий ценз, віковий ценз, вільне та всебічне обговорення програм партій (блоків), вільні вибори (принцип вільних виборів), встановлення результатів виборів, гарантії прав особи, головні процедури виборів, голосування, голосування з називанням кандидатів у порядку прихильності до них (схема Гера), групове представництво, дискримінація, дільниця, довгострокове спостереження за виборами, другий тур (подвійне балотування), зарезервовані місця (мандати), засади виборчого процесу, засоби передвиборної агітації, інституційний расизм, історія виборчих кампаній, кандидат у депутати, касація виборів, клаптик, класовий ценз, конституційно-правова відповідальність за порушення виборчих прав, контрольний лист, корупція, кримінальна відповідальність за порушення виборчих прав, критерії демократичності виборів, міжнародно-правові акти, що регулюють проведення виборів, міжпартійні контактні комітети, недієздатність, обов’язкове (осляче) голосування, общинний (комунальний) список виборців, окремі вибори, олігополія, освітній ценз (ценз грамотності, освіти), основні види порушень під час голосування, офіційне оголошення учасників виборчого процесу (кандидатів), пасивне виборче право (право бути обраним), перебалотування (повторне голосування), передвиборна кампанія, передвиборна пропаганда й агітація, перешкоди у проведенні виборчої кампанії, підготовка виборів, підготовка пропаганди, підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування, плюральний вотум, позитивна дискримінація (резервування, утверджувальні дії), політичні свободи, права людини, правова держава, призначення (проголошення) виборів, принцип все загальності, принцип загального виборчого права (принцип всезагальності), принцип періодичності і обов’язковості виборів, принцип прямих виборів, принцип публічності та відкритості виборів, принцип рівного виборчого права, принцип справедливості виборів, принцип справжності виборів, принцип таємних виборів, програма партії, програма політична, прогрмна стратегія партії, пропаганда виборча, пропаганда політична, процедура, пряме виборче право, публічність заходів передвиборної агітації, реєстрація виборців, реєстрація кандидатів, реєстрація обраних депутатів, розведення виборів у часі, ротація, свобода волевиявлення, свобода слова, свободи політичні, списки виборців, спостерігачі, справедливі вибори, стадії виборчого процесу, суб’єкти виборчого процесу, таємне (особисте) голосування, ”улюблений син”, участь громадських організацій у виборах, фінансування виборів, формування органів, що проводять вибори, ценз громадянства, ценз дієздатності, ценз осілості, чинність виборів.

Заняття 7.


План:


Вибори та права людини.

Політичні цілі та принципи демократичних виборів.

Міжнародно-правові акти, що регулюють процес виборів.


Доповіді та повідомлення:


Проблема імплементації міжнародно-правових норм у виборче законодавство України.

Міжнародний досвід забезпечення рівності виборчих прав жінок та національних меншин.

Заняття 8.


План:


Виборчий процес. Виборча та передвиборча кампанія.

Головні процедури виборчої кампанії.

Передвиборча пропаганда й агітація.


Доповіді та повідомлення:


Джерела та способи фінансування виборів: запубіжний досвід та українська практика.

Виборчий процес в Україні та його правове регулювання.


Література:


Балабан Р. В. Теорія виборчої системи.- К., 2007.

Декларация о критериях свободных и справедливых выборов. Принята на 154-й сессии Совета Межпарламентского Союза // http: www.democracy.ru/library/laws/international/el_declaration1994.html.

Документ Копенгагенского совещания Конференции по человеческому измерению СБСЕ // Международные акты о правах человека: Сборник документов / Сост. В. А Карташкин, Е. А. Рукашева.- М., 1999, с. 653-664.

Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник.- К., 2009, Виборчий процес, с. 296-300.

Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права. Матеріали Венеціанської Комісії, органів Ради: пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. Вид. 2-е, випр. і доповн.- К., 2009, Кодекс належної практики у виборчих справах, с. 50-82, Декларація про участь жінок у виборах, с. 83-84, Доповідь про скасування обмежень права голосу на загальних виборах, с. 131-142, Доповідь про виборче законодавство і виборчу адміністрацію в Європі, с. 142-198, Порівняльна доповідь про виборчі бар’єри та інші особливості виборчих систем, які ставлять перешкоди партіям у доступі до парламенту, с. 217-231, Доповіль про визначення дати проведення виборів, с. 198-217, Доповіль про міжнародно визначений статус спостерігачів на виборах, с. 231-254, Європейська конвенція про обчислення строків, с. 453-457, Резолюція ПАРЄ ”Про Кодекс належної практики у виборчих справах”, c. 457-459, Резолюція ПАРЄ ”Про усунення обмежень на право голосу”, c. 460-463, Рекомендація Rec (2003) 4 Комітету Міністрів Ради Європи “Про загальні правила боротьби з корупцією при фінаесуванні політичних партій та виборчих кампаній”, c. 481-486, Рекомендація Rec (2003) 3 “Про збалансоване представництво жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних і суспільних рішень”, с. 486-493, Декларація Комітету Міністрів Ради Європи ”Про Кодекс належної практики у виборчих справах”, c. 493-494

Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року // Міжнародні документи ООН з питань прав людини.- К., 1995.

Закон України “Про вибори Президента України” // Урядовий кур’єр, 1999, № 54, 25 березня.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про вибори Президента України” // Урядовий кур’єр, 2004, № 364, 6 квітня.

Закон України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державного фінансування політичних партій в Україні” // Відомості Верховної Ради України, 2004, № 15, ст. 218.

Закон України “Про вибори народних депутатів України” // Урядовий кур’єр, 2004, № 64, 6 квітня.

Закон України ”Про Центральну виборчу комісію” // Відомості Верховної Ради України, 1998, № 5, ст.17.

Збірник виборчих законів країн Центральної та Східної Європи / Міжнародна Фундація Виборчих систем (IFES).- Вашингтон, 2002.- 536 с.

Коментар до Закону України “Про вибори народних депутатів України” / За ред. М. І. Ставнійчук та М. І. Мельника.- К., 2002.

Кравченко В. В., Пухтинський М. О. Науково-практичний коментар Закону України “Про вибори народних депутатів України”.- К., 1997.- 192 с.

Конвенция о стандартах демократических выборов избирательных прав и свобод в государствах – участниках Содружества Независимых Государств // http: www.fci.ru/conference/konv_CNG.html

Конституции государств Европейского Союза.- М., 1999.

Конституции государств Центральной и Восточной Европы / Ред. Н. В. Варламова.- М., 1997.

Конституции зарубежных государств. Учебн. Пособие.- М.: Международные отношения.- 1989.

Маєвська І., Замніус В., Ковриженко Д. Фінансування виборчих кампаній в Україні: проблеми правового регулювання // Парламент, 2003, № 3-4, с. 26-33.

Маклаков В. Избирательное право стран-членов Европейского сообщества.- М., 1992.

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права // Міжнародні документи ООН з питань прав людини.- К., 1995.

Мерло П. Избирательные кампании и проблемы их подготовки: “равное игровое поле” и демократические выборы // Партии и выборы. Хрестоматия / Отв. ред. и сост. Н. В. Анохина, Е. Ю. Мелешкина.- М., 2004, с. 123-133.

Мерло П. Электоральная практика, права человека и общественное доверие к демократической системе // Полис, 1995, № 4, с.123-130.

Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія.- К., 2006, Фінансування політичних партій, с. 320-351.

Основи демократії / За заг. ред. А. Колодій.- К., 2002, с. 355-357.

Права людини. Міжнародні договори України. Декларації, документи / Упор. Ю. К. Качуренко.- К., 1992.

Права человека и выборы: Пособие по правовым, техническим аспектам и аспектам прав человека, связанным с проведением выборов // ООН. Центр по правам человека.- Нью-Йорк-Женева: ООН, 1995.

Примуш М. Політичні партії: історія та теорія.- К., 2008, Політичні партії та їх фінансова діяльність, 344-380.

Рябов С. Політичні вибори.- К., 1998, с.35-55.

Сравнительное избирательное право: Учебное пособие.- М., 2003.

Указ Президента України № 62/206 “Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів 2006 року”.

Хімченко О. Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства: Навчальний посібник.- К., 2006, Основні особливості виборчого процесу, с. 84-101.

Шаповал В. Конституційне право зарубіжних країн.- К., 1997.


Тема 5. Загальна характеристика виборчої системи.

Типи виборчих систем.


Основні поняття: австралійський бюлетень, альтернативна система багатомандатного округу (система персонального представництва), аномалія стратегічного голосування, багатомандатний (поліномінальний) округ, більшість меншості, величина (магнітуда) виборчого округу, Вестмінстерська система (мажоритарна однотурова система, мажоритарна виборча система відносної (звичайної) більшості), виборча геометрія (джерімендерінг), виборча інженерія, виборча квота, виборча система, виборча система та багатопартійність, виборча система та демократична консолідація, виборча система та представництво громад, виборча система та представництво меншин, виборча система Хер-Кларка (система єдиного перехідного голосу, квотно-преференційна система), виборчий (прохідний, обмежувальний, загороджувальний) бар’єр (поріг), (загороджувальний пункт, процентне застереження), виборчий бюлетень, виборчий коефіцієнт, виборчий метр (простий коефіцієнт, квота Хера), виборчий округ, виборчі системи країн нової демократії, виборчі системи країн Центральної Європи, виборчі системи розвинутих демократій, виборчі (партійні) списки, вирівнювальний розподіл мандатів (другий рівень розподілу депутатських мандатів, резервувні місця), вирівнюючи (врівноважуючи) мандати, відкриті (вільні, пільгові) списки, відносно мажоритарна (система голосування у два тури, двобюлетнева система), впорядкувальне голосування, Гамільтон А., Гер Т. голосування з називанням кандидатів у порядку прихильності до них (схема Гера), дворівнева система округів, двотурова система відносної більшості, дискримінаційні системи, Джефферсон Т., Доджонсон Ч., д’Ондт В., Друп Г., елементи виборчих систем, загальнонаціональний виборчий округ, “зайві” (“загублені”, змарновані, втрачені) голоси, закриті (зв’язані, жорсткі, фіксовані) списки, “зважений вибір”, залишк