Реферат: В. В. Молодиченко формування екологічної культури школярів навчально-методичний посібник

В.Д. МЕЛАШ, Л.Г. ВЕЛЬЧЕВА, В.В. МОЛОДИЧЕНКО


формування екологічної

культури школярів


навчально-методичний посібник


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


Мелітополь

2010


УДК 371.033(075.8)

ББК 74.200.5я73

М47

Автори:

В.Д. Мелаш, к.пед.н., доцент кафедри початкової освіти Мелітопольського

державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького;

Л.Г. Вельчева, к.біол.н., доцент кафедри методики викладання

біології Мелітопольського державного педагогічного університету

ім. Богдана Хмельницького;

В.В. Молодиченко, проректор з наукової роботи Мелітопольського

державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького, к.геол.н., доцент

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист №1.4.18-Г-430 від 15.02.2008р.)

Рецензенти:

А.І.Павленко, доктор педагогічних наук, професор;

С.М.Танана, кандидат педагогічних наук, доцент;

О.П.Біленька, вчитель-методист


Мелаш В.Д., Вельчева Л.Г., Молодиченко В. В.

М 47 Формування екологічної культури школярів: навч. посіб. / В.Д. Мелаш,

Л.Г. Вельчева, В. В. Молодиченко. – Мелітополь: Вид-во „ Мелітополь” , 2010. – 148 с.

ISBN 978-9668428-36-4

В методичному посібнику надані програми факультативних курсів з екології для учнів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів, розроблений пакет дидактичних матеріалів для проведення занять з використанням різноманітних форм (екскурсії, подорожі, ділові ігри, бесіди тощо). Посібник враховує можливості регіонального компонента екологічної освіти школярів та формування їх екологічної культури.

Посібник призначений для вчителів природничих дисциплін гімназій, ліцеїв, класів з поглибленим вивченням природничих предметів, а також для вчителів загальноосвітніх закладів та позашкільних установ, студентів вищих педагогічних навчальних закладів.


УДК 371.033(075.8)

ББК 74.200.5я73


© Мелаш В.Д., Вельчева Л.Г., Молодиченко В. В.

ISBN 978-9668428-36-4 © ТОВ “Мелітополь”, 2010

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………


4

Розділ І. НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ФАКУЛЬТАТИВНИХ КУРСІВ З ЕКОЛОГІЇ ДЛЯ УЧНІВ 5 – 12 КЛАСІВ…............................

6




1.1.

Програма факультативу “Рідний край” ................................................

6




1.2.

Програма факультативу “Екологія рослин” ........................................

11




1.3.

Програма факультативу “Екологія Приазовського краю”………...........

17




1.4.

Програма факультативу “Екологія людини” .......................................

23




1.5.

Програма факультативу “Глобальне екологічне мислення”…..........

30




1.6.

Програма факультативу „Екологічна культура” .................................

38




1.7.

Програма інтегрованого курсу “Природознавство та екологія людини в сучасному глобальному світі” .................................................


50

Розділ ІІ.  ПАКЕТ ДИДАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФАКУЛЬТАТИВНИХ КУРСІВ (5-12 КЛАСІВ)........................................


55




2.1.

Методика проведення екскурсії “Природа рідного краю восени” (балка с. Лежино Запорізької області ) ................................................


55




2.2.

Методика проведення екскурсії “Ознайомлення з джерелами забруднення своєї місцевості” (на прикладі дубової алеї с. Лежино Запорізької області ) ............................................................



64




2.3.

Методична розробка  заняття-подорожі  з  теми  “Різноманіття 

птахів Запорізької області. Охорона птахів”………………........……


71




2.4.

Методична розробка заняття-слідства з теми “Вплив куріння на організм людини та навколишнє середовище”...............................


77




2.5.

Методична розробка заняття-ділової гри з теми “Забруднення навколишнього середовища. Шкідливий вплив порушеного 

довкілля”..................................................................................................



88




2.6.

Методична розробка заняття майстерні “Екологічний менталітет”………………………………………………………...........


102




2.7.

Методика проведення етичної бесіди “Чи потрібні досліди над тваринами в навчальному процесі”.......................................................



106

Розділ ІІІ.   НАВЧАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА ЯК ЗАСІБ

 ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛИ..


112




3.1.

Характеристика навчальної екологічної стежки “Дивосвіт природи” Мелітопольського державного педагогічного університету…………………………………….....................……..................…....



115




3.2.

Методика організації дослідницької роботи на станції екологічної стежки “Антропогенний вплив на біогеоценози”…......................


117




3.3.

Методична розробка екскурсії  на  тему “Природа  рідного краю”………………………………………………..............…………..


129

Література ………………………………………………………...................

144



Вступ


Екологічна освіта на початку ІІІ тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку всього людства. Основним стратегічним напрямком розвитку екологічної освіти сьогодні є розробка наукових основ та навчально-методичного забезпечення неперервної екологічної освіти на базі Національної доктрини розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, здобутків української та зарубіжної педагогічної практики.

Для реалізації цього стратегічного напрямку в Мелітопольському державному педагогічному університеті на кафедрі методики викладання біології працює декілька проблемних наукових студентських груп: “Безперервна екологічна освіта” і „Сучасні проблеми навколишнього середовища та екологічна освіта”. Керівниками цих наукових груп є кандидат педагогічних наук, доцент Мелаш В.Д., кандидат біологічних наук, доцент Вельчева Л.Г.

Спираючись на екологічну програму для початкової школи (автор доцент Мелаш В.Д.), яка є пропедевтичним курсом з екологічної освіти в середній школі і вже 12 років успішно працює в школах міста та районів Запорізької області, розроблено програми для факультативних курсів з екології для 5-12 класів:

для учнів 5, 6 класів “Рідний край”, автори: Антонець В.В., Мелаш В.Д.;

для учнів 7 класів “Екологія рослин”, автори: Романенко Ю.М., Мелаш В.Д.;

для учнів 8 класів “Екологія Приазовського краю”, автори: Терьохіна К.О., Мелаш В.Д.;

для учнів 9 класів “Екологія людини”, автори: Рудченко Н.В., Мелаш В.Д.;

для учнів 10 класів, “Глобальне екологічне мислення”, автори: Чередниченко І.О., Мелаш В.Д.;

для учнів 11-12 класів “Екологічна культура”, автори: Калініна О.Г., Мелаш В.Д.

У посібнику надається навчальна програма інтегрованого курсу “Природознавство і екологія людини в сучасному глобальному світі” для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів, складена ст. викладачем кафедри початкової освіти Гузь В.В.

Для розроблених програм підготовлено пакет дидактичного забезпечення. Деякі методичні розробки надані в цьому посібнику:

екскурсії для учнів 5, 6, 7 класів, автори Важова Т.Г., Мелаш В.Д.;

заняття-подорож “Різноманіття птахів Запорізької області. Охорона птахів. Значення птахів у природі” для учнів 8 класу, автори Грінченко Т.М., Мелаш В.Д.;

заняття: гра-слідство “Вплив куріння на організм людини та довкілля” для учнів 9 класу, автори Тихонова О.В., Мелаш В.Д.;

заняття: ділова гра “Забруднення навколишнього середовища. Шкідливий вплив на довкілля” для 10 класу, автори Дмитрук Ж.В., Мелаш В.Д.;

заняття-майстерня “Екологічний менталітет”, автори Чередниченко І.О., Мелаш В.Д.;

заняття: етична бесіда “Чи потрібні досліди над тваринами в навчальному процесі?” для 11-12 класу, автори Вівчар Н.В., Мелаш В.Д..

Як показав моніторинг якості біологічної освіти 2005 року найскладнішим виявилося для учнів застосування теоретичних знань на практиці. Таким чином необхідно приділити приоритетну увагу формуванню практичних умінь та навичок в екологічній освіті учнів.

У зв’язку з цим, у формуванні екологічної грамотності культури значна увага повинна приділятися практичній роботі, великий простір для якої надають навчальні екологічні стежки як один з найбільш ефективних засобів повноцінного спілкування з природою.

Для формування екологічної культури школярів студентами наукової проблемної групи „Сучасний стан довкілля та екологічна освіта” Мелітопольського державного педагогічного університету в 2004 р. була створена навчальна екологічна стежка „Дивосвіт природи” на території агробіологічного комплексу (АБК) під керівництвом к.б.н. доцента Л.Г. Вельчевої. В організації та облаштуванні екологічної стежки, розробці пакету методичного забезпечення різноманітної роботи екологічного спрямування активну участь брали студенти наукової групи Шумбасова О.В., Васильчук І.П., Зуйкіна С.М.

РОЗДІЛ 1.


^ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ФАКУЛЬТАТИВНИХ КУРСІВ



Навчальна програма факультативного курсу

“Рідний край”

Пояснювальна записка

Факультативний курс екології рідного краю для учнів 5 та 6 класів був розроблений із врахуванням послідовності основних екологічних понять і закономірностей, які вивчаються в курсах біологічних та географічних предметів і передбачає формування в учнів системи знань та умінь, необхідних для майбутнього свідомого і господарського природокористування, збереження природного довкілля Батьківщини.

Мета і завдання курсу:

розширення теоретичних знань про структуру і функції екологічних систем; про їхні зміни під впливом діяльності людини; про необхідність раціонального використання природних ресурсів;

поглиблення знань з біології, географії, історії, народознавства, екології;

формування відповідального ставлення до природи, любові до рідного краю;

пробудження інтересу до проблем довкілля та готовності до активних дій з охорони природи рідного краю;

опанування практичних умінь і навичок природоохоронної діяльності.

Провідна ідея курсу - вивчення екологічних (природних та штучних) систем рідного краю, ознайомлення учнів з основами екологічного права, з історією становлення місцевих біогеоценозів та найважливішими засадами народної екології з метою формування в них наукового світогляду та виховання екологічної культури.

Заняття факультативу “Рідний край” орієнтують школярів на емоційне сприйняття природи, формування в них духовних цінностей шляхом успадкування історичних екологічних надбань народу і мають значну практичну спрямованість. Проведення практичних занять дає можливість формувати ціннісне ставлення до природи, набувати досвід прийняття відповідальних рішень, що є важливими компонентами екологічної культури школярів.

Програма побудована з огляду на дотримання системності знань учнів, певної послідовності та наступності навчального матеріалу: виявлення зв’язків людини з природою, спостереження змін, що відбуваються під впливом діяльності людини, вивчення наукових засад розв’язання проблем довкілля.

Передбачається застосування активних форм навчання (екскурсій у природу, рольових ігор, практичних робіт та участі в природоохоронних заходах міста), що дозволяють стимулювати самостійну пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на виявлення проблем у взаємодії людини з природою та пошук можливих шляхів позитивного їх вирішення.

Навчальна програма розрахована на 144 години. З них припадає:

на теоретичні заняття

на практичні заняття

на комбіновані заняття

на екскурсії

на природоохоронні заходи

- 2 години;

- 38 годин;

- 34 години;

- 42 години;

- 26 годин.


В результаті засвоєння програми факультативу “Рідний край”

учні повинні знати:

визначення “екології” як науки та об’єкти її вивчення;

цінність природи рідного краю як національного багатства;

екосистеми своєї місцевості;

основні положення екологічного права, екологічні права та обов’язки громадян, юридичну відповідальність за їх порушення;

народні традиції та прикмети щодо взаємозв’язків у природі;

фітотерапію як народний засіб збереження та відновлення здоров’я;

рослинний та тваринний світ рідного краю;

представників Червоної книги свого краю.

Учні повинні вміти:

чітко орієнтуватись в основних поняттях курсу;

розрізняти тварин та рослин своєї місцевості, охороняти їх;

виготовляти народний календар за зібраними особисто прикметами;

пропагувати екологічні знання (інсценувати екологічні казки, проводити класні години, вікторини, лекторії, вечори екологічного змісту);

збирати лікарські рослини, готувати настої та відвари з них та вміти їх правильно застосовувати; брати участь у природоохоронній роботі (очищати питну воду, звільняти природні куточки від сміття, виготовляти годівнички та гніздівлі для птахів, організовувати екологічні стежки тощо).

Програма факультативу “Рідний край”, навчально-тематичний план якого наведено нижче, включає всі аспекти змісту екологічної освіти: науково-пізнавальний, ціннісний, нормативний, практично-діяльнісний і допомагає школярам усвідомити існуючі екологічні проблеми та їх причинний характер, формує відповідальне ставлення до природного оточення, виховує почуття турботливого господаря, патріота своєї землі.

^ Орієнтовний тематичний план

№



^ Назва теми

Усього


Кількість годин

тео-

ретичні

комбі-

новані

прак-

тичні

екс-

курсії

природо- охоронні заходи




Вступ. Екологія як наука.

4 (2)

2

-

-

2

-

1

Основи екологічного права

26 (14)

-

12

8

4

2

2

Народна екологія

14 (7)

-

2

4

6

2

3

Колиска козацької слави

22 (12)

-

4

6

10

2

4

Екологічна стежина

76 (38)

-

16

20

20

20



Усього

144 (73)

2

38

36

42

26

^ Зміст програми

Вступ

Екологія – наука про взаємозв’язки між живими істотами та навколишнім середовищем, між людиною та природою. Розвиток екології як науки XXI століття: стан, перспективи.

Екскурсія. Виявлення екологічних взаємозв’язків.

^ 1. Основи екологічного права

Загальна характеристика екологічного права. Екологічні права громадян. Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Природокористування. Юридична відповідальність. Екологічний контроль. Земельне та водне законодавство. Глобальні проблеми людства.

^ Практичні роботи.

Виготовлення попереджувальних пам’яток.

Написання доповіді “Глобальні проблеми людства”.

Виготовлення нагород для молодших екологів (з природного матеріалу).

Екскурсії.

Екскурсія до санепідеміологічної станції.

Ознайомлення з екологічним станом о. Хортиця.

Природоохоронні заходи.

Інсценування казки “Екотропік та екологічне право”.

^ 2. Народна екологія

Традиції та вірування українського народу. Народний календар. Фітотерапія. Рослини та тварини в побуті українців.

Практичні роботи.

Збирання народних прикмет.

Виготовлення народного календаря.

Приготування настоїв та відварів з лікарських рослин.

Екскурсії.

Екскурсія до краєзнавчого музею.

Екскурсія до о. Хортиці (для збирання лікарських трав).

Екскурсія до фармакологічної лабораторії.

Природоохоронні заходи.

Проведення класних годин “Завітайте до “Еконіки” (казка з демонстрацією лікарських трав).

^ 3. Колиска козацької слави

Історія розвитку о. Хортиця. Клімат. Ґрунти. Тваринний та рослинний світ.

Практичні роботи.

Очищення острова Хортиця від сміття.

Виготовлення годівничок для тварин та птахів.

Очищення питної води.

Екскурсії.

Екскурсія до кінного театру.

Біологічне угруповання лісу.

Живі організми і оточуюче середовище.

Екологічні групи рослин. Фітоценози.

Охорона рослин.

Природоохоронні заходи.

Участь в природоохоронній роботі міста.

^ 4. Екологічна стежина

Місцеві екосистеми: ліс, водойми, ґрунт. Природні умови острова Хортиця. Сучасне і минуле.

Правила поведінки в природі. Вплив антропічних чинників на життя лісу, водойми. Птахи міста.

Проблема охорони рослин і шляхи її вирішення. Рослини-індикатори стану навколишнього середовища. Рослини поблизу екологічної стежки. Червона книга рідного краю.

Практичні роботи.

Виготовлення дорожніх знаків.

Виготовлення інформаційних щитів.

Виготовлення карти і схеми стежини.

Вивчення екологічного стану стежини.

Операція “Джерельце”.

Екскурсії.

Екскурсія до природничого музею.

Екологія міста. Рекреаційні території.

Прибережно-водні рослини.

Рослини листяного лісу. Життєві форми.

Птахи нашого міста.

Природоохоронні заходи.

Лекторій-вікторина про правила поведінки в природі.

Проведення ранку “Рослини – індикатори стану навколишнього

середовища”.

Участь у природоохоронній роботі міста.

Проведення ранку та класних годин “Збережемо наше місто”.

Інсценування екологічних казок.




Програма факультативного курсу

“Екологія рослин”


^ Пояснювальна записка


З метою здійснення екологічної освіти учнів 7-х класів розроблена програма факультативу “Екологія рослин”.

Зазначена програма розвиває пізнавальний інтерес у школярів, сприяє утворенню в їхніх уявленнях цілісних образів географічних, природних, біологічних явищ і об'єктів, допомагає усвідомити існуючі екологічні проблеми сучасного суспільства та їхній причинний характер, формує ставлення до нашої планети, як до спільної домівки, виховує почуття турботливого хазяїна, патріота своєї землі.

Програма екологічного факультативу включає всі аспекти змісту екологічної освіти: науково-пізнавальний, ціннісний, нормативний, практично-діяльнісний.

^ Науково-пізнавальний аспект змісту розвиває інтерес школярів до проблем навколишнього середовища, формує уявлення про наукову картину світу і представлений матеріал, який розкриває властивості предметів і явищ, їхні зв'язки і різноманіття. Весь комплекс знань про навколишнє середовище забарвлений інтересом, що дуже важливо в справі формування ставлення дітей до своєї домівки – природно-соціального оточення.

^ Ціннісний аспект змісту розкриває учням різноманітну значимість досліджуваних об'єктів у житті природи і людини. Дотепер у практиці навчання школярів нерідко переважало трактування цінності з утилітарно-практичних позицій, що значно збіднювало ставлення дітей до навколишнього світу, знижувало їхню допитливість, естетичну чуйність, милосердя, співчуття, співпереживання.

^ Нормативний аспект змісту програми екологічного факультативу включає правила (приписи і заборони) поведінки людини та її діяльності в природному і соціальному оточенні. Дотримання загальнолюдських норм моралі – показник загальної культури поведінки кожної людини у відносинах між людьми, із природними об’єктами, по відношенню до власного здоров’я та здоров’я оточуючих людей тощо. Оскільки основи екокультури (як і будь-якої іншої) закладаються в ранньому віці, то необхідно приділяти особливу увагу розкриттю цього аспекту змісту якомога раніше.

^ Практично-діяльнісний аспект змісту відіграє не менш важливу роль, адже практична діяльність – кінцевий результат відносин, що формуються; критерій свідомості і почуттів, які розвиваються. Одночасно в діяльності формуються і закладаються самі відносини людини з навколишнім світом. Однак школяр через свої обмежені можливості мало залучений до діяльності природоохоронного характеру.

У результаті навчання на факультативі “Екологія рослин”, учні 7 класу повинні:

знати основні завдання науки екології, основні екологічні групи рослин, вплив екологічних чинників на життєдіяльність рослин, основну структуру біоценозу, вплив людини на ріст і розвиток рослин, основні види рослин Червоної книги України (своєї місцевості), заповідні і природоохоронні території України, основні заходи щодо охорони рослин;

уміти розпізнавати рослини різних екологічних груп, проводити фенологічні спостереження, проводити розпушування ґрунту, підгортання, вносити добрива в ґрунт, доглядати за рослинами, брати участь в озелененні школи, дотримувати правила поведінки в природі, розбивати місце в лісі для розведення багаття, працювати з різними літературними джерелами, самостійно вести екологічні спостереження і робити записи до щоденника.

Заняття факультативу доповнюють шкільні уроки біології (ботаніки), сприяють поглибленому вивченню питань екології рослин. Структура і зміст програми факультативу обумовлені віковими особливостями учнів, а також необхідністю встановлення міжпредметних зв’язків.

У процесі роботи за даною програмою доцільно привчати дітей проводити екологічні спостереження, розвивати їхнє уміння аналізувати різні ситуації, робити висновки.

Аналіз існуючих програм гуртків юних натуралістів та інших позашкільних установ дозволив нам виявити, що в них приділяється увага, насамперед, формуванню і розвиткові природоохоронних знань. Дана програма присвячена вивченню питань екології і спрямована на розвиток знань учнів про екологічні зв’язки, про методи діагностики забруднення навколишнього середовища, істотну роль в якій відіграють дерева.

Зміст програми факультативу “Екологія рослин” передбачає послідовне формування системи основних екологічних понять в учнів.

Розділ 1 “Екологія – наука про взаємовідносини організмів” передбачає формування в школярів наступних екопонять: спосіб життя, екологія, живі організми, рослини, середовищеутворююча дія організмів, середовища життя, умови життя, природа, довкілля.

Під час вивчення розділу 2 “Вплив екологічних чинників на життя рослин” в учнів формуються поняття: екологічний чинник, біотичний чинник, абіотичний чинник, екологічні групи рослин, зона песимуму (пригнічення), зона оптимуму, продовжується формування поняття умови життя рослин.

Зміст розділу 3 “Рослини-індикатори забруднення навколишнього середовища” передбачає формування в школярів таких понять: рослини-індикатори, екологічний календар, допустима норма забруднення, чинник забруднення, доза забруднення, реакція-відповідь.

Розділ 4 “Вплив антропогенного чинника на ріст і розвиток рослин” має на меті формування наступних понять: антропогенний чинник, Червона книга, природоохоронні території, національні парки України, рослини-пірофіти, фітотерапія, ерозія ґрунтів, засолення ґрунтів, вивітрювання, родючість ґрунтів, ноосфера.

На заняттях факультативу, що розкривають зміст розділу 5 “Екологія рослинних угруповань”, у школярів формуються поняття біотип, вид, фітотип, популяція, чисельність популяцій, пристосованість рослин, рослинне угруповання, рослини-конкуренти, рослини-хижаки, добові і сезонні ритми в житті рослин, екологічні групи рослин.

Засвоєння матеріалу розділу 6 “Рослинний світ і його різноманіття” сприяє формуванню в дітей наступних понять: рослинний світ, рослинні ресурси Землі, рідкісні і палеорослини, життєві форми рослин (дерева, чагарники, трави), рослини-символи, культурні і дикоростучі рослини, рослини-ендеміки, Закон про охорону рослин. Засвоєння цих понять дозволяє сформувати в учнів екоосвіченість.

Значна увага при доборі змісту програми приділяється проблемі формування і розвитку умінь, які включають три групи напрямків: 1) вивчення природи; 2) оцінка стану довкілля; 3) збереження та відновлення природи.

У роботі факультативу значне місце посідають практичні заняття, на яких передбачена самостійна робота школярів, спрямована на розвиток не лише екологічних, але й загальних натуралістичних умінь. Частина занять проходить під керівництвом учителя, частина – присвячена індивідуальним дослідженням школярів і проводиться з використанням методичних рекомендацій для самостійної роботи учнів. У роботі факультативу передбачені такі типи занять: комбіновані, практичні, екскурсії.

Розуміння складних екологічних явищ, яке розвивається в процесі систематичного і системного вивчення екологічних зв’язків, забезпечує творчий і свідомий підхід учнів до практичної діяльності в природі; розвиває пізнавальний інтерес до предмета біології; підтримує бажання школярів, які відвідують факультатив, удосконалюють свої знання й уміння з цієї області.


^ Орієнтовний тематичний план

№

Назва теми

Усього

^ Кількість годин

теоретичні

практичні

екскурсії

1

Вступ. Екологія-наука про взаємо-

звя’зки організмів

12

6

2

4

2

Вплив екологічних чинників на життє-

діяльність рослин

12

4

6

2

3

Рослини-індикатори забруднення навко-

лишнього середови

ща

5

2

3

-

4

Вплив антропоген-

ного чинника на зріст і розвиток рослин

6

2

2

2

5

Екологія рослинних угруповань

12

4

4

4

6

Рослинний світ і його різноманіття

10

4

4

2

Усього

57

22

21

14

^ Зміст програми

Вступ

Екологія – наука про взаємовідносини живих організмів між собою і навколишнім середовищем. Екологія рослин. Значення екологічних знань для сучасної людини.

Екскурсія. Ознайомлення з природою своєї місцевості. Правила поведінки в природі.

Тема 1. Екологія – наука про взаємозв’язки організмів

Вплив чинників середовища на ріст і розвиток рослин. Спосіб життя рослин. Відмінність тваринних організмів від рослин.

Рослини різних умов зростання. Природа. Зона пригнічення (песимуму), зона оптимуму.

^ Практична робота. Оптимальні умови існування рослин степу.

Тема 2. Вплив екологічних чинників на життєдіяльність рослин

Загальна характеристика екологічних чинників. Абіотичні чинники. Світло в житті рослин. Екологічні групи рослин по відношенню до світла.

^ Практична робота. Регулювання умов освітленості рослин.

Тепло в житті рослин. Температура тіла рослин.

Практична робота. Вплив температури на усмоктування води корінням рослин. Вода в житті рослин. Вода як екочинник. Виділення екогруп рослин за їхнім відношенням до водного режиму.

^ Практична робота. Вплив поливу на врожайність рослин.

Вітер як екочинник. Значення вітру для запилення рослин. Запилення рослин вітром.

Екскурсія. Роль абіотичних чинників у житті рослин лісу (екскурсія до лісопарку).

^ Тема 3. Рослини – індикатори забруднення навколишнього середовища

Основні види рослин-індикаторів забруднення довкілля та ознаки їх ураження.

Практична робота. Висадження рослин-індикаторів на навчально-дослідній ділянці.

^ Тема 4. Вплив антропогенного чинника на ріст і розвиток рослин

Поняття про антропогенний чинник, ноосферу. Червона книга. Рослини рідного краю, занесені до Червоної книги. Вогонь і його вплив на рослинність безпосередній і опосередкований. Рослини-пірофіти. Заходи боротьби з лісовими пожежами. Лікарські рослини і їхнє значення. Фітотерапія.

Екскурсія. Збір гербарію лікарських рослин.

^ Тема 5. Екологія рослинних угруповань

Біотип, вид, біоценоз, рослини-конкуренти, рослини-паразити, рослинне угруповання. Пристосованість рослин до спільного життя в лісі. Рослинна популяція. Густота популяції. Рослинні угруповання.

^ Практична робота. Визначення густоти популяції.

Ґрунт. Значення ґрунту для життєдіяльності рослин. Родючість ґрунтів. Покращення властивостей ґрунтів людиною. Основні заходи

щодо охорони ґрунтів.

^ Практична робота. Визначення кислотності і родючості ґрунтів.

Екскурсія по зеленій шкільній стежці або до лісопарку.

Тварини і рослини. Тварини-запилювачі. Поширення плодів і насіння. “Санітари лісу”. Рослини-хижаки.

Екскурсія в зоологічний музей.

Сезонні зміни в житті рослин. Весна, літо, осінь і зима, основні зміни. Зміна рослин протягом життя. Вік рослин. Визначення віку рослин за річними кільцями.

^ Тема 6. Рослинний світ і його різноманіття

Різноманіття рослинного світу на Землі, рослинні ресурси Землі. Зниклі і палеовиди рослин. Причини зникнення рослин. Екологія кімнатних рослин. Основні види кімнатних рослин. Вимоги до вирощування кімнатних рослин. Значення кімнатних рослин для людини. Ароматерапія.

^ Практична робота. Весняне пересаджування і підживлення кімнатних рослин.

Основні закони з охорони рослин. Міжнародне законодавство. Закони України про охорону природи. День захисту рослин. Основні професії, які беруть участь у справі охорони природи: екологи, лісники, метеорологи, агрономи. Партія “Зелених”. Ділова гра “Збережемо нашу Землю голубою та зеленою!” Підсумкове заняття.

Літні завдання:

фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин у

природі;

спостереження за заростанням штучної водойми;

виявлення ушкоджень рослин тваринами;

спостереження за впливом діяльності людини на рослини;

участь у заходах з охорони природи.

Вимоги до знань і вмінь учнів:

учні називають основні зв’язки живих організмів між собою і навколишнім середовищем; основні чинники середовища, що впливають на ріст і розвиток рослин; відмінності тварин від рослин; оптимальні умови існування рослин; основні види екологічних чинників, їхню роль у житті рослин; основні види світлолюбних і тіньовитривалих рослин; основні види теплолюбних і холодостійких рослин; проведенні практичної роботи; основні групи рослин за відношенням до умов вологості: ксерофіти, мезофіти, сукуленти, гігрофіти; позитивні і негативні сторони діяльності вітру (полягання рослин, бурелом, вітровал); основні види рослин-індикаторів, ознаки їхнього ураження і причини, що їх обумовили; основні види рослин рідного краю, занесені до Червоної книги; національні парки України; екогрупи рослин за відношенням до різних видів ґрунтів; ритми в житті рослин (добові, сезонні); однорічні, багаторічні рослини, методи визначення віку рослин; основні види кімнатних рослин, правила вирощування кімнатних рослин; основні закони про охорону рослин, професії фахівців, що беруть участь у справі охорони природи;

робить висновок про актуальність екологічних знань для сучасної людини; значення оптимальних умов існування для життя рослин; про роль вітру, світла та води в життєдіяльності рослин; про значення ґрунтів для росту і розвитку рослин; про необхідність охорони природи і своєї особистої участі в цьому;

розробляє план своєї участі в справі охорони природи;

дотримується правил техніки безпеки під час роботи на екологічній ділянці, під час проведення практичної роботи; правила збору гербарію; правил етики поведінки під час екскурсій.


^ Програма факультативного курсу

“Екологія Приазовського краю”


Пояснювальна записка

Від того, якими будуть наші діти, багато в чому залежить наше майбутнє, майбутнє нашого краю, країни. Одним з головних напрямів модернізації освіти є соціалізація особистості. Це дуже містке поняття, яке включає в себе різні параметри. На наш погляд, соціалізація особистості неможлива без розуміння учнем цінностей життя, цінностей свого краю, країни, світу.

Якщо ми хочемо, щоб завтрашні політики, керівники, просто дорослі були стурбовані питаннями екології (а не лише питаннями отримання прибутків) та бережно відносились до багатої спадщини наших праотців, нам потрібно вже сьогодні навчити підростаюче покоління бачити багатства своєї місцевості та дати дітям розуміння того, які цінності життя більш важливі для нас, щоб в майбутньому вони могли правильно визначити для себе пріоритети та цілі.

Соціалізація дитини неможлива без виховання любові до своєї Батьківщини. Справедливим є влучне і мудре висловлювання М. К. Рериха: “Щоб полюбити свою Батьківщину, треба її пізнати”. Дійсно, пізнання свого краю дає можливість учням сприймати навколишнє середовище, грамотно взаємодіяти з ним, і, що особливо важливо, ставитися до нього як до конкретної цінності, навчаючи дітей пізнавати, зберігати та раціонально використовувати природну, культурну та історичну спадщину свого краю.

Дефіцит навального часу з урахуванням значного обсягу цікавого та корисного матеріалу не сприяє якісному засвоєнню знань школярами. Тому з метою виховання екологічної культури учнів на основі формування системи екологічних знань створюється програма факультативу “Екологія Приазовського краю”. Вона розрахована на учнів 8-х класів.

Пропонована програма дозволяє учням на основі комплексного підходу отримати цілісне уявлення про екологію свого краю, сприяє вихованню громадянської позиції по відношенню до природи.

Завданнями та метою факультативу є виховання екологічної культури учнів на основі формування системи екологічних знань, екологічних вмінь або під час проведення спостережень, оцінки екологічної ситуації своєї місцевості, дотримання правил поведінки в природі, організації та проведення екологічних заходів з охорони природи; розвиток екологічного мислення школярів.

Особлива увага в програмі еколого-краєзнавчої освіти приділяється чергуванню форм організації роботи факультативу. Основними формами є практичні роботи та еколого-краєзнавчі екскурсії. Крім цього, бажано використовувати і такі активні форми навчання як індивідуальні, самостійні завдання, семінари, рольові ігри, творчі завдання, які дають можливість стимулювати навчальну діяльність учнів, спрямовану на вирішення проблем взаємодії людини з природою, на пошук можливих шляхів позитивного їх вирішення.

На заняттях з екології у 8 класі вчителеві доцільно якнайширше спиратися на знання, набуті учнями з біології та географії, що сприятиме не тільки їх закріпленню, а й встановленню зв’язку між окремими навчальними курсами.

В умовах сучасного дефіциту часу доцільно організовувати факультативні заняття один раз на тиждень. Цей урок може бути поєднаним, наприклад, з уроком біології, чи проводитись у додатковий час. Оцінювання знань проводиться на основі розділу програми “Вимоги до знань та вмінь учнів”.

Навчальне навантаження розраховане на 52 години.

Програма складається з 8 великих тем, заплановано проведення теоретичних занять, практичних робіт, еколого-краєзнавчих екскурсій та виконання творчих завдань.

^ Орієнтовний тематичний план



Назва теми

Усього

^ Кількість годин

теоретичні

практичні

екс-

курсії

1. Вступ. Визначення екології, її місце в системі наук. Стежками історії по Приазовському краю.

4

2



2

2. Природні умови. Особливості екологічного стану річок Приазов’я.

6

2

2

2