Реферат: Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

кафедра теорії та історії держави і права

Укладачі: Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова


ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030401 «Право»


Затверджено:

на засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол № ___________

від «_______» ________________2010 р.


Декан юридичного факультету

д.ю.н. І. С. Гриценко

__________________________


Київ - 2010

Робоча навчальна програма з дисципліни


«^ ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»


Історія держави і права зарубіжних країн. Робоча навчальна програма // Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, юрид. ф-т. – К., 2010. - 64 с.


кладачі:

к.філос.н., доцент Толкачова Наталія Євгенівна

к.ю.н., доцент Цвєткова Юліанна Володимирівна


Лектор:

к.філос.н., доцент Толкачова Н. Є.

к.ю.н., доцент Цвєткова Ю. В.


Рецензент:

д.ю.н., проф. Безклубий І. А.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2010 р.


__________________________


© Н. Толкачова, Ю. Цвєткова, 2010


ЗМІСТ


вступ______________________________________________________4


КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ_________________________________________________6


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ________________9
^ ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ) _________ 11


^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ________________________________________________42


ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ_______________________46


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ___________________________49


СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ__________________________57


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА

ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ_________________________________61


вступ


Навчальна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» (ІДПЗК) є нормативним курсом, обов’язковим для студентів усіх форм навчання на юридичному факультеті і становить методологічну основу подальшої фахової підготовки юристів з інших правових дисциплін. Історія держави і права зарубіжних країн покликана ознайомити студентів із закономірностями розвитку держави і права як явищ соціальних, а також юридичних, та виявити найбільш характерні тенденції їх розвитку.

Головне завдання курсу в системі юридичної освіти – сприяти підготовці фахівців високої кваліфікації, здатних брати участь у забезпеченні та охороні прав людини і громадянина, у розбудові правової держави України.


Навчальна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» («Загальна історія держави і права») вивчає історію зарубіжних країн із стародавніх часів до сучасності та має на меті підготувати студентів до вивчення основних юридичних й спеціально-юридичних дисциплін, розширити їх знання світової історії як елементу загальної культури.


Історія держави і права зарубіжних країн належить до суспільно-політичних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають безпосередній зв’язок з науками історичними та з науками про державу та право. Історія вивчає загальні закономірності та специфічні риси виникнення, розвитку і функціонування держави і права у різних народів з найдавніших часів до наших днів.

Історія держави і права зарубіжних країн розкриває конкретні процеси розвитку державно-правових інститутів та явищ, що минають у хронологічній послідовності й проявляються у певному історичному просторі. А це означає, що при вивченні цієї дисципліни доводиться мати справу з величезним обсягом інформації, яка стосується державно-правового розвитку багатьох зарубіжних країн і охоплює проміжок часу приблизно у п’ять-шість тисячоліть.

Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дисципліна вивчається студентами першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом першого та другого семестрів й завершується складання іспиту наприкінці навчального року. Планом навчального процесу для вивчення ІДПЗК для студентів денної форми навчання передбачено 216 годин учбових занять. З них на лекції відведено - 68 годин, на практичні заняття – 34 години, на самостійну роботу – 114 годин. У першому семестрі передбачена форма контролю - залік, а у другому семестрі - іспит. Дисципліна вивчається із застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з чотирьох змістовних модулів.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення до основної доповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання тощо. Протягом семінарських занять студенти повинні самостійно визначити тенденції розвитку держав світу та права, виявити чинники, що вплинули на їхню еволюцію, ознайомитися й проаналізувати відомі пам'ятки права. Рівень знань, підготовленость, ерудиція, активність студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» проведенням іспиту. До іспиту допускаються всі студенти, які виконали учбовий план протягом навчального року, набрали мінімальну кількість балів та успішно склали змістовні модулі.


^ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


Навчальна нормативна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, формування системних та стійких знань;

відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

ІДПЗК вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню вивчення курсу ІДПЗК студенти наприкінці другого семестру складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (ЗМ 1, ЗМ 2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовних модулів студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

У першому семестрі студент отримує за перших два модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на заліку. За другий семестр студент отримує за третій та четвертий модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на іспиті.


Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

доповнення доповіді – до 2 балів;

експрес опитування – до 2 балів;

колоквіум – до 4 балів;

самостійна робота – до 4 балів;

домашня робота – до 4 балів;

есе (творчі короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 5 балів;

участь у дискусії – до 2 балів;

підсумкова контрольна робота - до 5 балів.


У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він може відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються невиконаними і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії відпрацювання невиконаних занять припиняються.

Таким чином, за навчальну дисципліну ІДПЗК студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.


^ Шкала оцінювання:


За шкалою університету

100-бальн. система

Оцінка за національною шкалою

та шкалою університету

90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2



^ Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ= 76 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ


№№


^ Назва теми

Кількість навчальних годин

(денна ф.н.)

Всього

Лекції

Семінари

Самост. робота


Модуль 1



Предмет, метод дослідження та історіографія Історії держави і права зарубіжних країн. Походження держави та права.



4



2



–



2



Становлення та розвиток держави і права у країнах Стародавнього світу. Держава і право Стародавнього Вавилону


6


2


2


2



Держава і право Стародавньої Індії


8


2


2


2



Загальна характеристика античних держав. Держава і право Стародавньої Греції



6


2


2


4



Державний та суспільний устрій Стародавнього Риму


12


4


2


6


Модуль 2


6.

Загальна характеристика держави і права феодального періоду



8


4


-


4

7.

Становлення держави і права франків. Держава і право Франції періоду Середньовіччя



8


2


2


4

8.

Держава і право Візантії


6


2


-


4

9.

Держава і право Англії у Середньовіччі


8


2


2


4

10.

Держава і право Німеччини у Середньовіччі


6


2


–


4

11.

Держава і право Арабського Халіфату.


8


2


2


4

12.

Держава і право Московії у Середньовіччі

6

2

-

4




За І семестр

86

28

14

44


^ Форма контролю: залік – семестр 1


Модуль 3

13.

Загальна характеристика держави і права буржуазного періоду


4


2


-


2

14.

Держава і право Англії нового періоду


8


2


2


4

15.

Держава і право США нового періоду


10


2


2


6

16.

Держава і право Франції нового періоду


8


2


2


4

17.

Держава і право Німеччини нового періоду


6


2


-


4

18.

Держава і право Японії нового періоду


8


2


2


4


Модуль 4

19

Загальна характеристика держави і права новітнього періоду. Революція 1917 року в Росії та виникнення й розвиток Радянської держави і права


6


2


-


4

20

Держава та право Німеччини новітнього періоду


8


2


2


4

21

Держава та право США новітнього періоду


10


4


2


4

22

Держава та право Англії новітнього періоду


6


2


-


4

23

Держава та право Франції новітнього періоду


8


2


2


4




За ІІ семестр

82

24

14

44





Разом



168


52


28


88


Форма контролю: іспит – семестр 2
^ ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ^ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ)


МОДУЛЬ 1
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ ВИВЧЕННЯ ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА.


Лекційне заняття (2 години).

Предмет науки історії держави і права зарубіжних країн та її місце у системі юридичних наук. Історичні закономірності розвитку держави і права. Методологія науки та курсу історії держави і права. Концепції походження та еволюції держави і права. Суть цивілізаційного, історичного та формаційного підходів у розвитку суспільства та держави. Азійський спосіб виробництва. Періодизація історії держави і права. Історіографія.

Поняття Східної та Західної традиції розвитку держави і права. Характерні особливості зародження та розвитку держави та права Стародавнього Сходу. Характеристика рабовласницького устрою.

Військова демократія як форма правління у ранньокласових державних утвореннях. Східна деспотія як форма організації влади. Двірцево-вотчинна система управління.

Характерні риси давньосхідного права та його джерел. Формування звичаєвого права.

Завдання для самостійної роботи студентів (2 години).

Наука історії держави і права зарубіжних країн. Історико-правові школи вивчення історії держави права зарубіжних країн у Західній Європі та США, у Німеччині (Г. Пухта, Ф. Савиньї), Франції (Е. Лабуле, Р. Дарест), Англії (Г. Мен, Г. Спенсер), США (Г. Дж. Берман). Методологія дослідження історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація історії держави і права. Східна та західна традиції права.

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.

Кашанина Т. В. Происхождение государства и права: учебное пособие. - М.: Высшее образование, 2009. – 358 с.

Котюк В. О. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.

Кучма В. В. Государство и право Древнего мира и Средних веков: В двух частях. – Волгоград: Издательство Волгоградского гос. ун-та, 2001. – 548 с.

Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.

Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.

Ударцев С. Ф. История политических и правовіх учений. Древний Восток: Академический курс. – СПБ.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та. – СПбГУ, 2007. – 664 с.

Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. – О.: Юридична література, 2000. – 260 с.


^ ТЕМА 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ І ПРАВА У КРАЇНАХ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ.

ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО ВАВИЛОНУ.


Лекційне заняття (2 години).

Особливості становлення та еволюції державності у Стародавньому Єгипті. Суспільний та державний лад Стародавнього Єгипту, правове становище населення, вплив релігії та інших чинників на їх розвиток. Характеристика влади фараонів та інших посадових осіб (візир, управитель палацу, хранитель державної скарбниці тощо), а також апарату управління державою.

Характеристика правової системи Стародавнього Єгипту. Форми власності та інші інститути за єгипетським правом. Джерела – пам’ятки права Стародавнього Єгипту.

Період Шан (Інь) (XV – XI ст. до н.е.) у Китаї. Період Чжоу (XI - III ст. до н.е.). Розвиток права власності на землю. Соціальні верстви населення в шань-інському (XV – XII ст. до н.е.) та ранньочжоуському (XI – X ст. до н.е.) суспільстві. Формування китайського права в період династії Хань (III ст. до н.е. – III ст. н.е.). Конфуціанство та його вплив на розвиток права.

Соціально-економічний та політичний розвиток Межиріччя наприкінці III тис. до н.е. Вплив суспільно-культурних чинників на розвиток держави. Розвиток землеробства, іригаційна система. Майнове розшарування.

Періодизація розвитку держави і права у Месопотамії. Фомування органів державної влади, їх характеристика. Специфічні риси політичної організації. Державний лад. Формування поняття «східна деспотія». Судова влада у Вавилоні. Характеристика правової системи. Джерела – пам’ятки права Межиріччя. Поняття та види таліону. Правовий статус авілумів, мушкенумів, воїнів, селян та рабів. Характеристика органів державної влади.

Характеристика Законнику царя Хаммурапі. Інститути речового права. Види договорів за Законами Хаммурапі. Інститути шлюбно-сімейного права. Злочини та покарання. Суд і судовий процес у Законах Хаммурапі.

^ Семінарське заняття: Держава і право Стародавнього Вавилону (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Періодизація розвитку держави і права Месопотамії.

2. Джерела – пам’ятки права Межиріччя.

3. Виникнення держави і права у Стародавньому Вавилоні. Загальна характеристика законів царя Хаммурапі.

4. Суспільний і державний лад Вавилону у період правління Хаммурапі.

5. Цивільне право:

а) право власності;

б) право купівлі-продажу;

в) право найму, позики, оренди.

6. Шлюбно-сімейне право.

7. Кримінальне право і процес.

Завдання для самостійної роботи студентів (2 години).

Форма контролю: усне опитування, реферат.

Монографічна література до теми:

Авдиев В. И. История Древнего Востока. Учебник для студентов исторических факультетов. - 3-е изд., перераб. - М.: Высш. шк.,1970. - 608 с.

Васильев Л. С. История Востока. В 2-х томах: Учебник для вузов. – М. 2001. – Т. 1. – 512 с. - Т. 2. 559 с.

Волков И. М. Законы вавилонского царя Хаммураби. – М., 1914. – 82 с.

Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства / Предисловие, перевод и комментарий под редакцией И. М. Дьяконова // Вестник древней истории, 1952, № 3 – 4.

История Востока: В шести томах. Том 1. Восток в древности. – М.: Восточная литература, 2000. – 688 с.

Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.

Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.

Якобсон В. А. Возникновение писаного права в древней Месопотамии // Вестник древней истории, 1981, № 4.

Якобсон В. А. «Кража» и «грабеж» по законам Хаммурапи // Палестинский сборник. Вып. 26. – М., 1978.


^ ТЕМА 3. ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

Лекційне заняття (2 години).

Виникнення держави у Стародавній Індії. Харапська цивілізація. Періодизація розвитку держави і права. Держава Маур’їв. Правління царя Ашоки. Суспільний лад та правове становише основних груп населення, система варн. Організація державного ладу, структура влади та система управління. Центральне і місцеве управління.

Суд і судочинство Стародавньої Індії.

Джерела і основні риси права. Роль релігійної ідеології та суспільної психології у регулюванні суспільних відносин. Релігійні норми, мораль та звичаєве право. Дхармашастри та Артхашастра - пам’ятки права Стародавньої Індії, їх характеристика. Закони Ману, Нарада тощо.

^ Семінарське заняття: Держава і право Стародавньої Індії (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Виникнення та розвиток держави у Індії.

2. Періодизація розвитку держави і права в Індії.

3. Суспільний та державний лад Стародавньої Індії.

4. Джерела права Стародавньої Індії

5. Основні риси права:

а) цивільного;

б) сімейно-шлюбного;

в) кримінального.

г) адміністративного.

Завдання для самостійної роботи студентів (2 години).

Імперія Маур’їв (IV – II ст. до н.е.). Система варн і каст. Органи державної влади і державного управління, їх функції. Адміністративний поділ та система місцевого управління. Суд у Стародавній Індії (царські суди, общинні суди). Джерела права (дхармашастри, дхарми, артхашастри). Закони Ману.

^ Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

Авдиев В. И. История Древнего Востока. Учебник для студентов исторических факультетов. - 3-е изд., перераб. - М.: Высш. шк.,1970. - 608 с.

Бонгард-Левин Г. М. Индия эпохи Маурьев. – М., 1973.

Васильев Л. С. История Востока. В 2-х томах: Учебник для вузов. – М. 2001. – Т. 1. – 512 с. - Т. 2. 559 с.

Вигасин А. А., Самозванцев А М. «Артхашастра». Проблемы социальной структуры и права. – М., 1984. М. : Наука,1984. - 255 с.

Дхармашастра Нарады / Пер. с санскрита А. А. Вигасина, А. М. Самозванцева. - М. : Восточная литература,1998. - 256 с.

Крашенинникова Н. А. Индусское право: история и современность. – М., 1982. – 192 с.

Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.

Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.

Самозванцев А. М. Правовой текст дхармашастры. – М., 1991.



^ ТЕМА 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИЧНИХ ДЕРЖАВ.

ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ.


Лекційне занятття (2 години).

Характеристика поняття античності. Історичні, соціальні, культурі передумови виникнення античних держав. Особливості розвитку. Полісна система політичного устрою. Ранньокласові додержавні утворення VIII - V ст. до н.е.

Особливості виникнення держави у Стародавній Греції. Періодизація держави і права в Греції. Поняття, структура та особливості полісу. Реформи Тезея, Солона і Клісфена в Афінах. Суспільний лад Афін. Афінська демократія та державний лад Афін. Органи влади та посадові особи в класичний період розвитку державності Стародавньої Греції. Суд і судочинство. Суд присяжних – геліея.

Особливості суспільного і державного ладу Спарти. Реформи Лікурга.

Джерела права Афін та Спарти – порівняльна характеристика. Основні інститути старогрецького права.

^ Семінарське заняття: Держава і право Стародавньої Греції (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

Особливості зародження та періодизації держави і права Стародавньої Греції. Полісна модель.

Утворення і розвиток Афінської держави. Реформи Тезея, Солона та Клісфена.

Суспільний і державний лад Афін.

Джерела афінського права, його характеристика.

Суспільний і державний лад Спарти за законами Лікурга та їх особливості.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Виникнення держави. Мінойська та Мікенська держави. Архонти і ареопаг. Греко-персидські війни. Рабовласницька демократія в Афінах у V ст. до н.е. Організація влади в Спарті та криза її політичної системи. Імперія Олександра Македонського.

Форма контролю: співбесіда, реферат

Монографічна література до теми:

Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.

Аристотель. Сочинения в 4-х т. Политика. – Т. 4. – М., 1984.

Бузескул В. П. История афинской демократии. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 480 с.

Громаков Б. С. История рабовладельческого государства и права (Афины и Рим). – М., 1986.

Зюбанов О. Н., Попов В.М. Далекое прошлое Рима и Афин: правовые основы глубинной старины. – Воронеж, 2000.

История Древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – М.: Академия, 2006. – 380 с.

Катрич В. М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969. – 80 с.

Кечекьян С. Ф. Государство и право Древней Греции. – М., 1963. – 72 с.

Разумович Н. Н. Политическая и правовая культура: Идеи и институты Древней Греции / Отв. ред. В. Е. Гулиев. – М., 1989.

Сергеев В. С. История Древней Греции / В. С. Сергеев; под общ. ред. Э. Д. Фролова. – СПб., 2002.

Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавніх Греції та Риму. – Львів, 2001.

Шишова И. А. Раннее законодательство и становление рабства в античной Греции. – Л., 1991. – 399 с.


^ ТЕМА 5. ДЕРЖАВНИЙ ТА СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ

СТАРОДАВНЬОГО РИМУ.

Лекційне заняття (4 години).

Закономірності формування держави у Стародавньому Римі. Періодизація розвитку держави і права в Римі. Царський період історичного розвитку Стародавнього Риму. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи Сервія Туллія. Правове становище окремих груп населення. Органи общинного управління. Структура й повноваження Сенату. Розвиток суспільного та державного ладу в період Республіки. Римська магістратура. Державний лад і право Стародавнього Риму в період імперії. Принципат. Домінат. Причини занепаду Стародавнього Риму.

Становлення та розвиток римського права, його періодизація. Джерела та види римського права. Закони XII таблиць – звід законів звичаєвого права. Квіритське право. Основні інститути класичного римського права. Цивільне та карне право, кримінальний процес. Основні форми цивільного процесу. Кодифікація римського права. Історичне значення римського права.

^ Семінарське заняття: Державний і суспільний устрій

Стародавнього Риму (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

Виникнення і розвиток держави у Стародавньому Римі.

Періодизація держави і права в Стародавньому Римі.

Суспільний та державний лад Риму царського періоду.

Державний устрій у період Республіки.

Державний устрій і управління у період Імперії:

а) принципат;

б) домінат.

4. Суспільний устрій у період Республіки.

5. Суспільний устрій у період Імперії.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Роль Сенату у період Республіки. Магістратури. Розвиток рабовласницького суспільства (II – I ст. до н.е.). Падінняеспубліки і перехід до Імперії. Особливості державного ладу у період Імперії.

Роль римських юристів в розвитку права. Сервітути. Делікти. Шлюб і сім’я за Законами XII таблиць. Римське право класичного періоду. Публічне і приватне право; речове право; зобов’язальне право. Цивільний процес. Кримінальне право і процес.

Форма проведення: контрольна робота. реферат.

Монографічна література до теми

Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.

Зюбанов О. Н., Попов В. М. Далекое прошлое Рима и Афин: правовые основы глубинной старины. – Воронеж, 2000.

История Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М.: Академия, 2005. – 448 с.

История древнего Рима / Под ред. В. И. Авдиева. – М., 1962. – 502 с.

Кадеев В. И. История Древней Греции и Рима. – Х.: Колорит, 2006. – 327 с.

Катрич В. М. Держава і право Стародавнього Риму. – К., 1972. – 113 с.

Ковалев С. И. История Рима / С. И. Ковалев; под общ. ред. Э. Д. Фролова. – СПб., 2003.

Петрушевский Д. М. Очерки из истории средневекового общества и государства. – СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 448 с.

Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавніх Греції та Риму. – Львів, 2001.

Утченко С. Л. Юлий Цезарь. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1998. – 624 с.

Чеканова Н. В. Римская диктатура последнего века Республики. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2005. – 480 с.


Контрольна робота - МОДУЛЬ 1

Форма проведення: письмово.

Статус: обов`язковий.

Час проведення: 20 хв.

МОДУЛЬ 2

^ ТЕМА 6. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ФЕОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ.


Лекційне заняття (4 години).

Становлення феодального типу держави та права. Основні риси феодального суспільства, його економічна основа, відносини сюзеренітету-васалітету. Формування основи феодального господарства – манора. Основні етапи розвитку феодальних держав. Суспільний лад у феодальних державах.

Роль церкви у формуванні держави і права. Державно-церковні відносини. Папська революція, її зміст та роль в розвитку й формуванні західної традиції права та держави.

Розвиток форм державного правління в епоху Середньовіччя від ранньофеодальної до абсолютизму.

Характерні особливості розвитку середньовічного права. Джерела феодального права. Варварські правді – пам’ятки звичаєвого права. Характеристика звичаєвого та канонічного права. Види середньовічного права: королівське, феодальне, маноріальне, міське, торговельне, цехово-гільдійське, церковне. Виникнення університетів та рецепція римського права.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Розвиток державності у варварських королівствах.

Вплив християнства та церкви на суспільний та державний розвиток. Юридичний характер відносин васалітету-сюзеренітету. Процедура омажу.

Звичаєве право – середньовічна система права. Джерела маноріального, торговельного, гільдійського звичаєвого права.

Канонічне право – середньовічна система права. Джерела канонічного права.

Форма проведення: контрольна робота. реферат.

Монографічна література до теми:

Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.

Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.

Блок Марк Феодальне суспільство. Пер. з фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.

Политичекие структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI - XVII вв.) Под ред. В. И. Рутенбурга. – Л., 1990.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с франц. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 560 с.

Мюссе Л. Варварские нашествия на Западную Европу. Вторая волна / Пер. с франц. – СПб.: Евразия, 2001. – 352 с.

Петрушевский Д. М. Очерки из истории средневекового общества и государства. – СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 448 с.

Сословно-представительские монархии: государственность-право-идеология: Сб. научных трудов /Отв. ред. В. А. Рогов, И. А. Исаев. – М.: ВЮЗИ, 1987.

Хачатурян Н. А. Власть и общество в Западной Европе в Средние века. – М.: Наука, 2008. – 213 с.


^ ТЕМА 7. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ФРАНКІВ. ДЕРЖАВА І ПРАВО ФРАНЦІЇ ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.


Лекційне заняття (2 години).

Основні етапи виникнення і розвитку франкської держави і права. Формування державного апарату. Влада франкських королів. Основні положення реформи Карла Мартелла (715 – 741 рр.). Утворення Франкської імперії. Суспільний лад франкської держави. Джерела права. Перехід від варварських до феодальних правових звичаїв. Вплив римського права. Основні риси права.

Розпад імперії Карла Великого та формування держави і права у Франції. Періодизація середньовічної держави і права у Франції. Суспільний лад Франції. Формування правових засад станового ладу. Форми земельної власності.

Механізм влади в період сеньйоральної монархії (IX – XIII ст.). Станово-представницька монархія та виникнення Генеральних штатів, їх структура, функції, повноваження. Реформи короля Людовіка IX (1226 – 1270 рр.).

Організація фінансової системи у середньовічній Франції.

Посилення королівської влади та розвиток абсолютизму (XVI – XVIII ст.). Характеристика правової системи. Характеристика основних джерел права: «Кутюми Бовезі» (1283 р.), Конкордат короля Франциска І, Нантський едикт, «Про відправлення правосуддя» (1539 р.), «Чорний кодекс» (1685 р.). Характеристика цивільного, сімейно-шлюбного, кримінального і процесуального права середньовічної Франції.

^ Семінарське заняття: Держава і право франків (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Походження та періодизація франкської держави і права. Характерні риси феодальної держави і права.

2. Суспільний і державний лад франків.

3. Джерела – форми та джерела – пам’ятки франків.

4. Право власності за «Салічною правдою».

5. Сімейне право франків.

6. Кримінальне право франків.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години)

Походження франкської держави і права. Період «лінивих» королів. Реформи Карла Мартелла. Судочинство у франкській державі. Цивільний та кримінальний процес.

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.

Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.

Блок Марк Феодальне суспільство. Пер. з фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.

Галанза П. Н. Феодальное государство и право Франции – М., 1963.

Дюби Ж. История Франции. Средние века. От Гуго Капета до Жанны д'Арк. 987 – 1460 / Пер. с франц. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 416 с.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с фр. Под общ. ред. В. А. Бабинцева; Послесл. А. Я. Гуревича. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 560 с.

Мюссе Л. Варварские нашествия на Западную Европу. Вторая волна / Пер. с франц. – СПб.: Евразия, 2001. – 352 с.

Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI - XVII вв.) Под ред. В.И. Рутенбурга. – Л., 1990.

Серовайский Я. Д. Развитие прав феодальной собственности на леса и пастбища на территории Франции. – Алма-Ата, 1978.

Сословно-представительские монархии: государственность-право-идеология: Сб. научных трудов / Отв. ред. В. А. Рогов, И. А. Исаев. – М.: ВЮЗИ, 1987.


^ ТЕМА 8. ДЕРЖАВА І ПРАВО ВІЗАНТІЇ.

Лекційне завдання (2 години).

Розлад рабовласницького ладу та зародження феодальних відносин у Візантії. Періодизація розвитку Візантійської держави. Правління імператора Юстиніана, його зовнішня політика.

Організація влади і управління у Східній Римській імперії. Особливості політичного устрою Візантійської держави. Державний механізм Візантії. Імператор, сенат, консисторія, місцеве управління.

Стратифікація візантійського суспільства, створення феодальної соціальної системи, характеритсика форм земельної власності.

Роль православної церкви у суспільно-політичному житті Візантії. Взаємовідносини держави та церкви в історії Візантії.

Характеристика візантійської правової системи. Візантійське законодавство після імператора Юстиніана. Основні риси системи візантійського права.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Форма контролю: доповідь, реферат.

Монографічна література до теми:

Вальденберг В. Е. Государственное устройство Византии до конца VII века. – СПб.: Издательство Санкт-Петербургского ун-та, 2008. – 224 с.

Васильев А. А. История Византийской империи. Время до Крестовых походов (до 1081 г.). – СПб.: Алетейя, 1998. – 512 с.

Васильев А. А. История Византийской империи. От начала Крестовых походов до падения Константинополя. – СПб. : Алетейя, 2000.