Реферат: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
ПРОГРАМАдля загальноосвітніх навчальних закладів
Історія України
5–12 класи
Рівень стандарту
ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
5-й клас (35 годин)
Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.
Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, вивчення знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; викликати захоплення минулим України.
Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:
забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;
забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії;
використання матеріалу з історії України при ознайомленні з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;
збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;
послідовне втілення загальнолюдських цінностей;
врахування вікових особливостей.
Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу.
^ Дата
проведення
уроку
К-ть годин
Зміст навчального матеріалу
^ Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії.
^ Учень (учениця):
користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо); застосовує поняття «історія».
5
Тема 1. ^ ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ
Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія — наука про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї.
Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України.
Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (за матеріалами історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенди про походження Києва.
Наш край.
^ Учень (учениця):
розрізняє умовні позначки на історичній карті;
знаходить на карті відповідь на запитання вчителя;
креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати;
співвідносить рік зі століттям;
пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часи; про давнє походження тризуба; про давність етноніма «Україна»;
свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію;
відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти;
знаходить у тексті відповіді на запитання.
1
Узагальнення
1
Резервний час
6
Тема 2. ^ КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА
Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви «Русь». «Повість минулих літ».
Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Історичне значення запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська лавра — символи Русі. Пам’ятки книгописання.
«Руська правда». Писемні згадки про школи Давньої Русі.
Боротьба Давньої Русі з кочовиками.
Володимир Мономах. «Повчання дітям». Перші письмові згадки назви «Україна».
Україна-Русь і монгольська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо.
Галицько-Волинська держава. Данило Романович і його спадкоємці. Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини, Молдавії, Кримсько-татарської держави, Туреччини, Московської держави.
Люблінська унія та її наслідки. В.-К. Острозький. Культура України князівської епохи, церковне життя.
Наш край.
^ Учень (учениця):
знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо;
визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення;
називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби;
за текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію;
вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію;
наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток;
розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби;
відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих;
складає простий план до науково-популярного тексту підручника;
виокремлює в тексті головне й другорядне;
оцінює інформацію історичних джерел.
1
Узагальнення
1
Резервний час
6
Тема 3. ^ КОЗАЦЬКА УКРАЇНА
Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії. Запорозьке і реєстрове козацтво.
Доба героїчних походів і козацьких повстань. Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 р.
Українська козацька держава в другій половині ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І.Мазепу.
Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Орлик, П. Полуботок, гетьмани, гайдамаччина, ліквідація Української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості.
Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода.
Наш край.
^ Учень (учениця):
знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини;
визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі;
називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби;
наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток;
стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст підручника;
висловлює ставлення до подій та постатей;
розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби;
докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на запитання;
за текстом складає простий план перебігу подій;
моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв тощо;
складає словник історичних термінів, витлумачує їх на основі тексту;
визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
7
Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст.
Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Формування модерної української нації. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. «Руська трійця».
В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Меценатство.
Україна у Першій світовій війні. Українські січові стрільці. Мистецька творчість українських січових стрільців.
Відродження Української держави в 1917—1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна у складі СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 рр. Великий терор. Репресії.
Друга світова війна (1939—1945). Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Радянські партизани.
Український визвольний рух в роки війни (ОУН та УПА). Завершення війни, післявоєнний період, придушення визвольного руху.
Україна у 50—80-ті роки ХХ ст. Дисиденти. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура.
Наш край.
^ Учень (учениця):
показує на карті територію України, області, найбільші міста;
ставить запитання до історичної карти;
переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історичні терміни;
встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій;
називає найважливіші події та найвизначніші постаті;
вибирає (з переліку) пов’язані події (факти);
складає план розповіді про подію;
складає запитання про історичні події та постаті;
ділиться враженнями про історичні події та постаті;
визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику;
дає повну відповідь на історичне запитання (за текстом підручника);
наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.
1
Узагальнення
1
Тема 5. ^ УКРАЇНА СУЧАСНА
Національно-демократичний рух 1980— 1990-х років. Незалежність України. Розпад СРСР. Конституція України як Основний Закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна в Європі та світі.
^ Учень (учениця):
показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р.;
встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів;
вибирає (з переліку) пов’язані події (факти);
складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України;
наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня.
1
Узагальнення
1
^ Підсумкове узагальнення
7-й клас (35 год)
^ Дата
проведення
уроку
К-ть годин
Зміст навчального матеріалу
^ Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1
^ ВСТУП (спільно з історією Середніх віків)
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Що і як вивчає історія Середніх віків. Хронологічні межі та періодизація Середньовіччя. Середньовічна Україна.
^ Учень (учениця):
показує на карті основні напрямки Великого розселення слов’ян, території розселення східнослов’янських племінних союзів у VІІІ—ІХ ст., Київської держави наприкінці ІХ—Х ст., основні напрямки походів київських князів;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «слов’яни», «анти», «склавини», «Велике розселення слов’ян», «східнослов’янські племінні союзи», «князь», «Давня Русь», «Київська Русь», «Україна-Русь», «Україна», «Київська держава»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
характеризує особистість та дiяльність князів, аналізує та порівнює внутрішню і зовнішню політику давньоруських князів, визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших давньоруських князів;
порівнює особливості міського та сільського життя мешканців Давньої Русі, суспільну роль різних верств та станових груп;
описує повсякденне життя різних верств Київської держави;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
4
Тема 1. ^ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської держави.
Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.
Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.
Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
4
Тема 2. ^ КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.
Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.
Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.
^ Учень (учениця):
показує на карті території Київської держави за Володимира та Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом; території сусідніх держав;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає передумови й історичне значення запровадження християнства;
Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.
Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.
Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.
пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської держави;
характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі періоду;
розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови та освіти, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
характеризує та оцінює діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
5
Тема 3. ^ КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.
Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів.
Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі.
Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.
Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі.
Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.
Освіта. Наука. Усна народна творчість.
Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави.
^ Учень (учениця):
показує на карті території князівств часів роздробленості Давньої Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян;
характеризує географічне положення князівств, визначає зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
Застосовує та пояснює на прикладах термін «роздробленість»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості;
розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту «Слова...»;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
характеризує та оцінює діяльність князя Володимира Мономаха;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
5
Тема 4. ^ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.
Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.
Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.
Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта.
Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво.
Історичне значення Галицько-Волинської держави.
^ Учень (учениця):
показує на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської держави часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України;
встановлює хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Галицько-Волинська держава», «монголи», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
характеризує зовнішню та внутрішню політику Данила Романовича, заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави;
визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
характеризує та оцінює діяльність князя Данила Романовича;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
6
Тема 5. ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV—ХV ст.)
Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.
Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.
Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.
Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі.
Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.
Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.
Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.
^ Учень (учениця):
показує на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток, територію Кримського ханства;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Литовсько-руська держава», «українська шляхта», «магдебурзьке право», «кріпацтво», «іконостас»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає особливості суспільно-політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав;
порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії;
виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта і Свидригайла щодо українських земель;
встановлює роль кожної із суспільних верств та станових груп, пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій;
характеризує умови розвитку культури, стан розвитку господарства і торгівлі, особливості розбудови міст та їх самоврядування;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
8-й клас (52 год)
Дата
проведення
уроку
К-ть годин
Зміст навчального матеріалу
^ Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Нова доба в історії України: хронологічні рамки. Становище українських земель у складі різних держав у ХVІ ст.
^ Учень (учениця):
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, воєводства та їхні центри на українських землях, місця Запорізьких Січей — фортець та володіння Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «магнати», «низове»та«реєстрове козацтво», «Запорізька Січ», «клейноди», «козацька республіка», «братства», «національно-визвольний рух»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків;
характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви, реформаційного та контрреформаційного руху на українських землях;
аналізує зміни суспільно-політичного життя на українських землях після Люблінської унії;
характеризує та оцінює діяльність князя В.-К. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші книжкові пам’ятки, пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
пояснює засади, на яких виникла греко-католицька церква;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
8
Тема 1. ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.
Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.
Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.
Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.
Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.
Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання.
Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
6
Тема 2. ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.
Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.
Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.
Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.
Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сули-ми. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.
Митрополит П. Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.
Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.
^ Учень (учениця):
показує на карті воєводства Речі Посполитої на українських землях та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом у 20—30-х роках ХVІІ ст., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
характеризує та оцінює діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могили;
порівнює становище православної та греко-католицької церков;
визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
7
Тема 3. ^ ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.
Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники.
Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.
Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
Утворення української козацької держави — Гетьманщини. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.
Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.
Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.
^ Учень (учениця):
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Національно - визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
визначає роль кожної з найбільших битв у розгортанні національно-визвольної боротьби, зміни політичного та економічного становища українців, мирних угод козаків із польським урядом;
характеризує політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією;
порівнює позиції європейських держав щодо Національно-визвольної війни українського народу;
аналізує значення українсько-московської міждержавної угоди 1654 р.;
характеризує та оцінює діяльність гетьмана Б. Хмельницького;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
Тема 4. ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.
Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Б. Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після смерті Б. Хмельницького.
Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода 1658 р. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.
Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667р.
Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.
Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.
Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний та соціальний устрій.
Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.
Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.
^ Учень (учениця):
показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Руїна», «Чортомлицька Січ»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
аналізує зміст угод гетьманського уряду з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель;
порівнює господарське життя різних українських земель, адміністративно - політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів;
характеризує та оцінює діяльність гетьмана П. Дорошенка;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
6
Тема 5. ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.
Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання С. Палія.
Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.
Полтавська битва. Гетьман І. Мазепа в історії України. К. Гордієнко.
Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. П. Орлик і його Конституція.
Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. П. Полуботок. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман Д. Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».
Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.
^ Учень (учениця):
показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Малоросія», «Малоросійська колегія»;
визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав;
характеризує гетьмана І. Мазепу як історичного діяча;
аналізує зміст укладених гетьманами «статей» з Російською імперією, українсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя;
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
1
Узагальнення
1
^ Резервний час
еще рефераты
Еще работы по разное