Реферат: Українська Зернова Асоціація

UGA



УЗА

Tel/fax (380 44) 246-62-01,

246-62-02

e-mail: inbox@uga.kiev.ua

lesya@uga.kiev.ua


Українська Зернова Асоціація
Огляд преси

01 квітня – 08 квітня 2011 року

Випуск № 54 - 04

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказаних у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.










^ Стаття президента УЗА Клименко В. Г. в газеті «Голос України» від 5 квітня 2011 року.

Інвестиції в АГРО. Досвід світу

Зростання цін на продовольство змусило світ переглянути пріоритети розвитку. Адже якщо авто можна перевести на альтернативні види пального, то людство поки не знайшло альтернативи поповнювати енергобаланс власного організму. Як і мільйони років тому лише харчуючись людина отримує все необхідне для існування. Змінювалися обсяги та структура раціону, але людство завжди залежало від того скільки воно виростило продовольства. Аби забезпечити своє майбутнє, людство постійно вдосконалювало агровиробництво. Сьогодні перед ним стоять схоже ті самі завдання: забезпечити продовольчу безпеку планети як сьогодні, так і, що найбільше турбує, в майбутньому. Адже в 2050 році нас буде 9 мільярдів.

Чи буде хліб на столі?……

Ціновий індекс продовольства Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) щомісяця встановлює нові історично максимуми. Здавалося, що на рекордні позиції 2008 року він повернеться не скоро, однак ціновому індексу знадобилося лише 2 роки аби їх перевершити. Цей факт засвідчив: здорожчання продовольства це не ситуативне явище, а нова загрозлива тенденція, і скільки це триватиме наразі спрогнозувати важко. Наразі економісти визначальними факторами, які впливають на ціну продовольства називають покращення добробуту бідних країн, зростання населення планети, нарощування виробництва біопалива. Не останню роль також відіграють і природні катаклізми, які останнім часом все більше вливають на світовий агро ринок. Під фактором покращення добробуту бідних країн, маємо на увазі активне зростання економік країн Азії, Латинської Америки та Африки, з яких в першу чергу виділимо Китай та Індію. Адже це сприяє підвищенню платоспроможності населення цих країн, а відтак зростає попит на харчі. Звісно міняється структура та продовольчий баланс на світовому агроринку. Наступний впливовий фактор – зростання населення. Трохи менше ніж за дві тисячі років населення планети досягло трьох мільярдів осіб. До 2050 демографи очікують, що нас буде втричі більше. За підрахунками FAO попит на продовольство зросте на 70 відсотків. Попит на зернові зросте на 1 мільярд тонн, на м'ясо – на 200 мільйонів тон. Однак це ще без врахування потреб виробників біопального: обсяги випуску біоетанола та біодизелю за наступні 10 років планують наростити вдвічі – до 200 мільярдів літрів. Тож можемо констатувати, що застереження противників біопального, що доведеться вибирати їсти чи їздити, має все вищі шанси на здійснення.
 

Всі ці чинники науковці вважають основними передумовами Світового Голоду. Про можливість якого вже не говорять – він вже є. Адже за даними ООН на сьогодні голодує понад мільярд населення планети. Боротьба з голодом вже включена в перелік цілей розвитку тисячоліття. Зокрема поставлена мета до 2015 зменшити вдвічі число голодуючих, а до 2025 викорінити це явище взагалі. Єдиним механізмом на сьогодні вирішити цю проблему та взагалі питання продовольчої безпеки людства є нарощування аграрного виробництва. Звісно без інвестицій цього не зробити.

Агровиробництво по-бразильськи.….

На сьогодні обсяг інвестицій у аграрне виробництво світу становить майже 200 мільярдів доларів. Аби подолати голод та задовольнити попит населення планети в 2050 році, щорічні інвестиції повинні зрости в 2,5 рази, і сягнути 500 мільярдів доларів.  


Однак це для планети загалом, а кожна країна обирає власний шлях розвитку агросектору. Передусім першочергове завдання для більшості країн – перейти на повне самозабезпечення продовольством. Це давно вже вдалося зробити Євросоюзу та Північній Америці. Активно впроваджують таку політику країни Азії та Латинської Америки. Тут особливо цікавим, зокрема для України, є досвід Бразилії. До 90-х років ця країна була залежна імпорту кількох груп продовольства. На той час агросектор країни майже повністю працював на державних дотаціях, під пильним та жорстким контролем влади. Однак це не давало бажаного результату – витрати бюджету лише зростали, а обсяги виробництва буксували на місці. В 1994 році держава наважилася частково змінити механізм фінансування агро виробництва. Для цього було ухвалено спеціальний Закон про аграрні розписки. Відповідно до нього фермер отримував авансом кошти або матеріальні ресурси під заставу майбутнього урожаю, і оформлюється ця операція шляхом видання аграрної розписки. Вона може передбачати різні види розрахунків: оплата товаром за надані засоби виробництва (техніку, добриво, пальне, т.д.) або коштами. Залежно від виду розрахунку прописується механізм визначення ціни сільськогосподарської продукції – на момент поставки ресурсів або коштів, або на момент завершення операції.  

Аграрна розписка вважається в Бразилії високоліквідним та надійним цінним папером, його можна купувати, перепродувати, всі операції звільняються від оподаткування. Його активно використовують банки, інші фінустанови, постачальники матеріальних ресурсів та навіть фізичні особи. Відтак на сьогодні цей механізм дає третину коштів ( понад 20 мільярдів доларів), необхідних для роботи аграрного сектору Бразилії. Ще одна третина це власні кошти підприємств, решта – інші джерела. Завдяки такому механізму за останні 5 років вдалося серйозно наростити обсяги аграрного виробництва. Зокрема виробництво олійний культур зросло на третину, фуражних культур на 44%, молока – 40%. (Для порівняння: в Україні за цей же період виробництво олійних зросло на 47%, фуражні на 14%, молоко – 0%). Сьогодні Бразилія не лише повністю забезпечує свої внутрішні потреби в продовольстві, а й є одним з лідерів світового експорту агропродукції.

^ Вітчизняний шлях…

Ситуація на продовольчому світовому ринку – карт-бланш для України. Якщо його вдало використати, країна буквально за кілька років може вийти на якісно новий рівень соціально-економічного розвитку. Світ наразі вичікує: чи займе Україна нарешті відведене їй природою та економікою місце на глобальному ринку, чи цю нішу займе хтось інший. Адже планеті байдуже хто її нагодує, а фантастичний потенціал України як сказав Жиль Меттеталь, директор департаменту агробізнесу ЄБРР, на хліб не намажеш. Ці слова прозвучали у січні, під час круглого столу «Розвиток діалогу в зерновому секторі та перспективи інвестування».
 

На його думку Україна здатна подвоїти обсяги виробництва, однак для цього треба інвестувати в кожен гектар рілля 1- 2 тисячі доларів. Свої слова ЄБРР може підкріпити реальними прикладами співпраці з нашими аграріями. Адже минулоріч банк вклав в АПК України 173 мільйони євро, з них 95,4 – безпосередньо в зернові проекти. Європейці готові збільшити інвестиції на 50 – 100 мільйонів євро, за умови, що уряд буде надійним, прогнозованим партнером. У цьому були згідні усі учасники круглого столу, як іноземці, так і українці: інвестиції напряму залежать від правил гри встановлених державою. (Бразильський приклад тому підтвердження). Що ми маємо на сьогодні в Україні? З 2004 по 2008 рік середньорічний приріст капіталовкладень в сільське господарство становив 31,6%, що було вдвічі вище ніж середній показник по економіці загалом. Однак в же у 2009-2010 обсяги інвестицій в галузь впали на 50 відсотків, тоді як по економіці загалом – 43%. Окрім цього значно скоротилися обсяги кредитування сільського господарства та зріс в 10 разів портфель проблемних кредитів. Не рятує ситуацію і державна підтримка – задекларовані мільярди гривень далекі від потреб українського агросектору. Адже згідно статистичних даних міжнародних інституцій Україна витрачає пів відсотка ВВП на підтримку сільського господарства, тоді як Туреччина близько 4%, Корея 2,4%, Мексика та ЄС - 0,8%. При цьому дані останніх років свідчать: більшість країн в кризовий період наростили підтримку агросектору, Україна – навпаки. Мало того, заборгованість держави з відшкодування податку на додану вартість українським аграріям становить 2,5 мільярди гривень.
 

Падіння обсягів інвестицій та кредитування, державної підтримки, це ще не повний перелік втрат аграріїв. Через адміністративні дії держави виробники недоотримують значні кошти від реалізації своєї продукції. Так починаючи з 2006 року, запровадження квотування експорту неодмінно призводило до диспропорції у цінах на сільгосппродукцію. Зокрема у 2006 році різниця між внутрішніми та світовими цінами на пшеницю склала 40 доларів за тонну, 2007- 2008 роках – 80 - 140 доларів, в 2010 році – 90 доларів. Це ті гроші, які аграрії інвестували б у нарощування агро виробництва. (До речі бразильський фермер, перед тим як продати власне збіжжя, орієнтується на ціну Чикагської біржі). Таким чином Україна вкотре намагається йти своїм шляхом: замість того аби наростити та підтримати приватні інвестиції, як це робиться в світі, влада займається реінкарнацією державно-планової економіки в АПК. Створюються державна експортна компанія, державна страхова компанія, державна аграрна біржа, далі буде державний виробник?

^ Далі буде?

В Організації Об’єднаних Націй, зважаючи на загрозу продовольчій безпеці планети, доволі прискіпливо прораховують перспективи розвитку аграрного виробництва. На жаль, роль та місце Україні в цих прогнозах не відповідає її потенціалу та можливостям. Мало того, ми програємо нашим конкурентам. Зокрема очікується, що в 2015 – 2019 роках середньорічне виробництво яловичини та свинини скоротиться відповідно на 13,5 та 2,8 відсотка, молока залишиться на сьогоднішньому рівні. Помірно зросте виробництво пшениці та фуражу, (22 та 32 відсотки), суттєво зросте виробництво птиці – 91% та олійних – 80%. Натомість у Росії та Бразилії очікується значне збільшення виробництва по всіх видах продукції. І це не дивно. Адже постійні шторми в українському інвестиційному клімат та високий рівень корупції вже змусили багатьох потенційних фінансових донорів переорієнтуватися на цю країну з Латинської Америки. Адже попри всі побоювання, там провели реформи, і вони дали фантастичний результат. Якщо ж глянути на світову карту, то Бразилія не єдина, яка вирішила ліквідувати державні монополії в торгівлі сільгосппродукцією. Майже одночасно з нею це зробили Сальвадор, Колумбія, Йорданія, Гондурас, Перу. Навіть Австралія та Канада, які часто згадують наші ідеологи посилення ролі держави в АПК, визнали роботу державних компаній неефективною. Адже щоб виконати замовлення, ці компанії користувалися послугами приватних зернотрейдерів, виробникам доводилося переплачувати монополістам за їх послуги, а останні постійно необґрунтовано нарощували персонал та адміністративні затрати. Це можемо вважати ще одним доказом того, що всі спроби створити ефективну систему виробництва та експорту агропродукції без участі приватних бізнес-структур це ілюзія.
 

Якщо комусь наведених доказів мало, хай поцікавиться, у якому стані зараз сільське господарство в Аргентині. Приклад цієї країни варто приймати як застереження для України, до чого може призвести ігнорування інтересів агросектору та політика жорсткого державного регулювання продовольчого ринку. Незважаючи на багатовікову історію сільського господарства, відмінні ґрунти та прекрасні кліматичні умови, Аргентина у своєму економічному розвитку скотилася з лідируючих позицій на 62-ге місце.

^ Замість післямови

За день до закінчення дії рішення про обмеження експорту зернових ( 30 березня), Кабінет Міністрів вирішив продовжити квотування експорту зерна до 1 липня. Урядовці також вирішили збільшити об’єм квот на 2 мільйони тон кукурудзи. Однак вже третій за цей маркетинговий рік розподіл квот знову обіцяє бути унікальним: як заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, це зроблять шляхом проведення аукціонів. Залишилося лише ухвалити відповідний законопроект. Він зараз чекає на друге читання у Верховній Раді. Про «користь» такої ідеї для аграріїв говорили вже чимало, адже її запровадження вдарить на їхній кишені. Світовий ринок давно працює за всім відомими законами, і один з найголовніших серед них у фізиці має назву Закон сполучених посудин. Згідно нього рівень рідини в посудинах, сполучених між собою — однаковий. У нашій ситуації він виглядатиме так: рівень коштів, які будуть вкладені у експорт зерна залишиться сталим, однак аукціонні витрати це будуть ті гроші, які недоотримають виробники агропродукції, їх отримає держава. Узагальнюючи все вище наведене хочеться запитати в ідеологів реформ в АПК: звідки ж тоді взяти селянину гроші на втілення українського мегапотенціалу світової житниці?

^ Володимир Клименко, президент Української зернової Асоціації
Олександр Митченок, кандидат економічних наук, експерт аграрного ринку

Газета "Голос України"


^ Козаченка обрано співголовою Робочої групи з функціонування ринку зерна

Відбулося перше організаційне засідання Робочої групи з функціонування ринку зерна, у складі 23-х учасників, серед яких представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки, виробники, трейдери, міжнародні та громадські організації.

Зібрання очолив заступник міністра аграрної політики та продовольства Ладика В.І., співголовою було обрано президента Української аграрної конфедерації Козаченка Л.П.

Робоча група була створена за дорученням міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка у ході міжнародної конференції "Розвиток діалогу у зерновому секторі", що пройшла у Києві 27 січня.

Друге предметне засідання групи заплановано на 18 квітня поточного року, на якому учасники зернового ринку планують обговорити найбільш болючі та актуальні питання, зокрема баланс та ціноутворення зерна, проблеми законодавчого поля.

Українська Аграрна Конфедерація


^ Производители раскритиковали продажу зерновых квот на аукционах
Законопроект (N8324), предусматривающий возможность правительству продавать экспортные квоты на зерно на аукционах, ведет к перекладыванию денег из карманов крестьян в карманы чиновников. Такое мнение ЛІГАБізнесІнформ высказал генеральный директор крупной сельхозкомпании - ООО "Укрзернопром Агро" Евгений Ленг.


"Цену зерна определяет мировой рынок, - напомнил Е.Ленг. - Поэтому сумма, которую экспортер зерна заплатит за квоту, будет просто вычтена из закупочной цены. Таким образом, крестьяне не досчитаются миллиардов гривень".


В законопроекте предусмотрено, что деньги от продажи квот на аукционах пойдут на поддержку сельского хозяйства. "Другими словами, бюрократы дополнительно получат в свое распоряжение значительные суммы для перераспределения по своему усмотрению", - считает глава аграрной компании.


"Такое регулирование является контрпродуктивным в стране, имеющей, согласно международным исследованиям, высокий рейтинг коррупции. Зачем забирать у крестьян деньги для того, чтобы потом их перераспределять? Ответ напрашивается сам собой", - говорит Е.Ленг.


Проект также предлагает ввести лицензирование экспорта зерна и продуктов его переработки, что, по убеждению директора компании, еще больше ограничит свободу торговли.
 

ЛIГАБiзнесIнформ


^ Уряд вирощує зернового монстра

"Ми просили створити національного зернотрейдера, але на кооперативній основі, щоб туди увійшли фермери і держава. Ні, їм нецікаво. Те, що зараз робиться в державі, не на користь селу. Це лобіювання інтересів і перерозподіл ринків".


Процес перерозподілу впливу в агропромисловому секторі набирає обертів.

 

За рік роботи керівництво аграрного міністерства сприяло багатьом суперечливим нововведенням у галузі. Утім, це дозволило лише усунути від надприбутків одні посередницькі компанії й замінити їх іншими, як це було на зерновому ринку.

У той же час, сільгоспвиробники поки що краще себе від цього не почувають.

Тимчасом експерименти тривають. Ще на початку березня у владних структурах обговорювали законопроект, який може призвести до монополізації вітчизняного ринку зерна, а вже зараз чиновники думають про створення вертикально-інтегрованої корпорації з безмірними можливостями.

Про це свідчить документ - інформаційний меморандум Державної продовольчо-зернової корпорації - ДПЗКУ, який зазвичай компанії розсилають потенційним інвесторам для залучення стратегічного інвестора або перед виходом на IPO. Про такі плани заявляли і в інших державних структурах - "Нафтогазі" і "Укрнафті".

ДПЗКУ була створена урядом у серпні 2010 року як державний оператор зерна для виконання міжурядових угод. Окрім цього, планувалося, що корпорація стане основним постачальником збіжжя для Аграрного фонду.

Це підприємство стало правонаступником безнадійно збиткової ДАК "Хліб України", яку уряд вирішив ліквідувати. Від останньої ДПЗКУ отримала 36 елеваторів, комбінатів хлібопродуктів і хлібних баз, у тому числі Одеський і Миколаївський портові елеватори.

"Питання регулювання агроринку і впливу на зерновий ринок вимагали негайних дій. Логіка вимагала створення сильного ефективного гравця на аграрному ринку", - пояснює урядове рішення голова корпорації Олександр Лавринчук.

В будь-якому разі, молода держкомпанія поки що зірок з неба не хапає.

Принаймні, вона ще не настільки пізнавана, як її структурний підрозділ - сумнозвісна "Хліб Інвестбуд". Вона, до речі, теж дісталася ДПЗКУ у спадок від "Хліба України" і завдяки сприянню Мінагропроду зуміла за півроку зайняти ключову нішу на зерновому ринку, потіснивши інших приватних гравців.

Ще з літа 2010 року ХІБ контролюється, як стверджує її керівник Роберт Бровді, фінансовими інститутами з Уолл-стріт. Менеджер каже, що не може назвати загадкових співвласників компанії через юридичну таємницю.

Зрештою, незабаром більш значуща за статусом компанія ДПЗКУ, яка на 100% належить державі, також може провести зміни у структурі власності.

Зокрема, в інформаційному меморандумі зазначається, що корпорація планує залучити інституціонального інвестора шляхом продажу йому 25-відсоткової частки. Оскільки в тому ж документі ринкова капіталізація ДПЗКУ оцінюється 1 мільярдом доларів, держава може отримати не більше, ніж 250 мільйонів доларів.

У той же час голова Мінагропроду Микола Присяжнюк запевнив "ЕП", що протягом найближчих двох-трьох місяців корпорація акумулює 500 мільйонів доларів.

У презентації ДПЗКУ також сказано, що її експортний потенціал за три роки може зрости з 2,8 мільйона тонн зерна до 10,5 мільйона тонн. Відповідно, валовий дохід збільшиться з 620 мільйонів доларів до 2,4 мільярда доларів.

На думку старшого аналітика ІК Dragon Capital Тамари Левченко, такі об'єми дозволяють компанії зайняти монопольну позицію на ринку експорту зернових. За її словами, для продажу за кордон зазначених обсягів товару державній корпорації знадобляться перевалочні потужності приватних зернотрейдерів.

Справді, в інформаційному меморандумі зазначається, що за рахунок своїх об'єктів перевалки ДПЗКУ може експортувати до 6,3 мільйона тонн зерна, а ще 4 мільйона тонн передбачається вивозити через "партнерські" зернові термінали. Крім того, держструктура обіцяє, що зможе консолідувати 1 мільйон гектарів землі.

^ Найбільші орендарі ріллі в Україні, тисячі гектарів, прогноз



 

Джерело: презентація ДПЗКУ

За оцінками експертів, зараз вона має 10 тисяч гектарів землі. На початку 2011 року Лавренчук прогнозував збільшення земельного фонду до 100 тисяч гектарів.

"Ми ще думаємо, за рахунок яких ресурсів консолідувати землі. Можливо, це буде купівля або використання державних земель запасу", - каже Присяжнюк.

Утім, важко зрозуміти, як корпорація збирається купувати ріллю, враховуючи, що завершити земельну реформу влада планує не раніше 2012 року.

Набагато простіше скористатися резервом. Мінагропрод має близько 0,5 мільйона гектарів землі, які знаходяться у користуванні підвідомчих міністерству установ. Ще стільки ж має Національна академії аграрних наук, непідконтрольна МінАПП.

Утім, недавно у науковому закладі змінилося керівництво. Несподівано крісло президента НААН втратив Михайло Зубець. Його на цій посаді змінив Микола Безуглий, який також є першим заступником голови Мінагропроду.

За інформацією "Дзеркала тижня", рокіровка відбулася не без участі останнього. При цьому більшість вчених вбачають у Безуглому "диригента" торгівлі ріллею.

Окрім збільшення земельного фонду і експортних можливостей, чиновники також обіцяють потенційним інвесторам державні гарантії з боку Аграрного фонду та субсидіювання спільних проектів.

Одним з найбільших таких проектів ДПЗКУ називає створення аграрного машинного парку, на що протягом чотирьох років корпорація виділить 1,3 мільярда доларів. При цьому 10-20% цих коштів має забезпечити держава, а переважна частина витрат припаде на залучені інвестиції.

В цілому, у зерновій компанії розраховують, що за три роки ринкова капіталізація їх дітища зросте з 1 мільярда доларів до 2,8 мільярда доларів.

"Це буде потужна компанія, яку ми будемо найближчим часом акціонувати і виводити на ринок. Для цього за сприяння американського посольства ми зараз працюємо з двома американськими фондами", - запевнив "ЕП" Присяжнюк.

За його словами, стратегічними інвесторами ДПЗКУ можуть стати лише інститути із "світовим ім'ям". "Ми ведемо переговори з Goldman Sachs", - зазначив міністр.

Однак експерти сумніваються, що інвесторів може зацікавити подібна співпраця. "Урядова компанія не зацікавить іноземних інвесторів, бо держава - неефективний менеджер. Процедура поповнення обігових коштів такої структури з держбюджету ускладнюється, особливо в умовах його дефіциту", - вважає Левченко.

У той же час голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко припустив, що така ініціатива уряду може бути й успішною. "Це непоганий шлях зберегти активи, які досі були збитковими для держави і народу", - підкреслив він.

На думку Козаченка, це можливо лише тоді, коли інвестор управлятиме ДПЗКУ. "Якщо цією фірмою буде керувати політик, корпорація може стати інструментом для реалізації ідей окремих груп або партій", - зауважив президент УАК.

При цьому, зважаючи на законодавчі почини чиновників, існує ще й ризик монополізації зернового ринку цією структурою. До того ж, квоти на експорт зерна президент хоч і обіцяє скасувати, але лише після введення системи мит.

"Без прозорого ринку фермерам житиметься тяжко", - переконаний Козаченко.

Самі сільгоспвиробники не у захваті від ініціатив влади. Про це свідчить опитування "ЕП" щодо їх ставлення до появи на ринку державного зернотрейдера.

Микола Шапошник, Дніпропетровська область:

- Ми просили створити національного зернотрейдера, але тільки на кооперативній основі, щоб туди увійшли фермери і держава. Ні, їм нецікаво. Те, що зараз робиться в державі, в Кабміні та міністерстві, не на користь ні аграріям, ні селу. Це просто лобіювання інтересів і перерозподіл ринків.

Олександр Чубук, Київська область:

- Ми вже маємо монопольну ситуацію у цукровій галузі, коли три власники володіють усіма цукровими заводами в Україні і диктують ціни. Хіба ж може таке бути, щоб за рік ціна на цукор піднялася з 3 гривень до 9-10 за кілограм? Це через те, що власники заводів можуть між собою домовлятися.

Коли буде один зернотрейдер, навіть якщо він державний, це знищить ринок і конкуренцію. Поставили посередника, якийсь "Хліб Інвестбуд", а який він - державний чи напівдержавний, то вже невідомо. Це просто чийсь бізнес-проект, от і все. Сільгоспвиробникам він нічого доброго не дасть.

Сергій Тур, Крим:

- Ми завжди боролися за те, щоб на нас не наживалися зернотрейдери. Держава може поставити умови і відкоригувати все. Проте малоймовірно, що вона буде розраховуватися з нами. Трейдери в будь-якому разі розраховувалися. Якою б не була ціна - гроші приходять, виробництво не зупиняється.

Держава ж візьме зерно і не розрахується. Чи буде вища ціна, ніж у трейдерів? Їм же треба пенсійний фонд наповнювати, бюджетникам зарплати платити.

Микола Собуцький, Волинська область:

- Державний монополізм - це гірший варіант. Я не підтримую цього шляху. Я підтримую шлях кооперації виробників. Навіть великий виробник сам до ринку не дійде, а в кооперації, викупивши елеватори, виробники могли б виходити не тільки на внутрішній ринок, а й навіть на зовнішній. Це світова практика.

Усунувши приватного монополіста і ввівши державного, уряд почне диктувати умови. Сьогоднішня політика ручного керування та адміністративного втручання - це причина ситуації і з гречкою, і з цукром. Будуть й інші.

Є ринкові закони і механізми. Я не виключаю участі держави, але не через адміністративний ресурс. Державу можна допустити до ринку як партнера.

Петро Шелех, Миколаївська область:

- Фермери за те, щоб хазяйнував вітчизняний виробник. Однак тепер ціни на продукцію будуть залежати не від виробника, а від міністерства і вищих інстанцій.

Економічна правда


^ Уволен глава Аграрного фонда Украины

Правительство Украины уволило с должности генерального директора Аграрного фонда Александра Маренца. Об этом говорится в распоряжении КМУ №301-р от 4 апреля. 

Отмечается, что А.Маренец уволен в связи с поданным заявлением.

Напомним, что А.Маренец возглавил Аграрный фонд в середине мая прошлого года, сменив на этой должности Владимира Иванишина.

УНІАН


Ограничений на экспорт зерна из Украины больше не будет – Азаров

Премьер-министр Украины Николай Азаров уверен в том, что применять ограничения на экспорт зерна больше не придется. Об этом глава правительства заявил во время встречи с заместителем министра финансов США Кристофером Смартом, сообщил 7 апреля Департамент информации и связей с общественностью Секретариата КМУ. 

Н.Азаров подчеркнул, что к защите внутреннего продовольственного рынка правительство было вынуждено прибегнуть в связи с аномальной засухой в Украине и дефицитом зерна в мире. Это позволило удержать внутреннюю цену на хлеб в разы ниже, чем в странах Евросоюза.

Глава правительства сообщил о мерах властей по обеспечению стабильной, эффективной работы аграрного комплекса, в частности, по формированию государственных запасов зерна.

«Мы имеем хорошие переходящие запасы, мы имеем большие государственные запасы - 1,6 млн. тонн и уже начались форвардные закупки под новый урожай», - заявил премьер-министр.

Н.Азаров отметил успешное проведение в Украине в запланированные сроки осенне- и весенне-полевых работ, а также надлежащую подкормку посевов, выразив надежду на хороший урожай в 2011 году.

«Если будет хороший урожай - никаких ограничений не будет», - заверил глава правительства.

ИА "АПК-Информ"


ВР приняла закон о поддержке сельского хозяйства

Верховная Рада Украины приняла в целом закон "О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения государственной поддержки развития сельского хозяйства".

Как передает корреспондент УНИАН, за принятие данного решения проголосовали 264 народных депутата из 313, зарегистрированных в сессионном зале.

Закон предусматривает включение положений, согласно которым Кабинет министров Украины осуществляет государственное регулирование рынка зерна путем применения режима лицензирования экспорта (импорта) зерна и продуктов его переработки, в том числе путем установления квот (количественных или других ограничений), распределение которых осуществляется путем продажи на аукционах . Причем, средства полученные от реализации квот на аукционах, направляются на поддержку сельского хозяйства.

В законе предлагается установить положение о том, что поддержка сельскохозяйственных товаропроизводителей осуществляется за счет средств, поступающих от продажи на аукционах квот на зерно и продукты его переработки при применении режима лицензирования экспорта (импорта).

Кроме того, в законе предлагается установить, что Кабинет министров Украины по представлению центральных органов исполнительной власти по вопросам экономической политики и аграрной политики и продовольствия принимает решение о продаже квот экспорта (импорта) зерна и продуктов его переработки на аукционах и утверждает порядок продажи квот. При этом средства, поступающие от продажи на аукционах квот на зерно и продукты его переработки, используются для предоставления государственной поддержки развитию сельского хозяйства.

УНІАН


^ Україна. Майбутній врожай скупить приватна фірма?

ВладаУкраїни видає дешеве пальне і добрива тільки тим фермерам, які погоджуються вже зараз продати майбутній урожай загадковій фірмі, пише журнал WEEKLY.UA.

Прем'єр-міністр Микола Азаров на засіданні Уряду повідомив, що фермери одержать бензин А-76 по 7,7 грн./л, тоді як на АЗС його ціна перевалює за 9,1 грн./л. Вартість дизпального прем`єр спрогнозував на рівні 7,9 грн./л при ринковій ціні 9,25 грн./л., а виробники аміачної селітри погодилися відпускати її по 2815 грн. за тонну при ринковій ціні 3200–3500 грн./т. Як виявилось, розраховувати на пільгові добрива і пальне фермери можуть лише в тому разі, якщо погодяться вже зараз продати майбутній урожай.

Уряд вважає свою пропозицію вигідною: мовляв, фермер продає майбутній урожай ще на етапі посівної, а натомість одержує необхідні кошти для проведення польових робіт. Потім, ближче до осені, аграрій зможе викупити свій урожай у держави, перепродати його за вигіднішою ціною і одержати прибуток.

Але сільгоспвиробники, опитані WEEKLY.UA., розповіли про багато підводних каменів, які приховані в такій схемі форвардних закупівель. По-перше, продавши своє зерно зараз, аграрії одержать на руки лише 50% його вартості. 20% обіцяють видати перед збиранням врожаю і 30% — за фактом здачі зерна.

По-друге, щоб мати справу з державою, фермерам потрібно застрахувати свій урожай, а це теж недешеве задоволення.

Вперше за всю історію таких відносин безпосереднім виконавцем держпрограми виступає не державний Аграрний фонд, а посередник — компанія «Хлібінвестбуд». Цю фірму охрестили на ринку «зерновим RosUkrEnergo», її контролюють невідомі інвестори, а держава в ній - молодший партнер.

Чиновники пояснюють появу загадкової компанії необхідністю: у липні минулого року набув чинності Закон «Про здійснення державних закупівель», згідно з яким державні компанії зобов`язані проводити всі свої господарські операції через процедуру тендеру. А «Хлібінвестбуд», який фактично є приватною структурою, нібито просто допомагає уряду уникнути тривалих процедур.

Тим часом представники опозиції впевнені, що за аграрним посередником стоять структури, близькі до високопоставлених чиновників, і ця схема - ще одне джерело отримання надприбутків.

УНІАН


^ Кукурузы посеют больше

В этом году ярой кукурузы аграрии посеют больше, что позволит получить урожайность выше прошлогодней — почти 12 млн. т. Экспорт в этом случае может принести Украине $1,8 млрд.

Невзирая на зарегулированность рынка зерна и ограничения по экспорту, аграрии существенно не пересмотрели планы по посеву зерновых культур, а именно — кукурузы. «Мы планируем в этом году посеять около 3 млн. га кукурузы»,— заявил глава Минагропрода Николай Присяжнюк. По его данным, площади под эту культуру увеличатся на 71 тыс. га по сравнению с прошлым годом. Министр объясняет такое решение тем, что кукуруза является достаточно рентабельным продуктом. Это действительно так, поскольку это одна из наименее прихотливых культур и наиболее востребованных на мировых рынках.

Главная причина интереса к кукурузе — она является самым часто употребляемым сырьем для биоэтанола. Поэтому в последние несколько лет аграрии увеличивают ее посевы. «Царица полей» уступает по занимаемым пахотным площадям только ячменю — также экспорто ориентированной культуре, основным рынком сбыта которого является Саудовская Аравия, где Украина является основным игроком. Но этот рынок ограничен и не демонстрирует динамики роста.

Поэтому, считает глава Украинской зерновой ассоциации Владимир Клименко, нашим аграриям не стоит делать ставку на эту культуру в будущем. «Спрос на ячмень из года в год остается одинаковым как по экспортному маршруту, так и по объемам, а за кукурузой — будущее»,— считает он. На кукурузу спрос ежегодно растет и будет расти в свете последнего подорожания нефтепродуктов в мире. Очевидно, страны усилят направления производства биоэтанола, который является аналогом бензинов. Основной производитель кукурузы — США, всячески лоббирует продвижение и подорожание этого продукта на мировых рынках.

В Украине в 2010 г. посевы под кукурузу составляли 2,740 млн. га, в 2011 г. они будут большими, соглашается с министром Николаем Присяжнюком аналитик по зерновым рынкам компании «УкрАгроКонсалт» Елизавета Малышко. По ее данным, сельхозпроизводители засеют 2,8 млн. га угодий кукурузой. «Аграрии неплохо заработали на этой культуре в прошлом году, поэтому проявили интерес к ее севу и в этом сезоне»,— отмечает эксперт. Она уверяет, что привлекательность будет выше не только у кукурузы, но и у ячменя. «Посевы ярого ячменя составят в 2011 г. 3,1 млн. га против 3,030 млн. га в прошлом году»,— говорит госпожа Малышко. Также селяне рискнут больше вырастить гречихи, проса и гороха. «Увеличивается посев площади гречихи на 88 тыс. га, т.е. на 41%. Увеличивается посев на 27 тыс. га — на 30% проса»,— рассказывает министр Николай Присяжнюк. Госпожа Малышко уточняет: под гречиху будет занято 303 тыс. га против 215 тыс. в 2010 г., под просо — 115 тыс. га против 90. Горох с 305 тыс. га вырастет по посевам до 320 тыс. га. В целом, говорит госпожа Малышко, в этом сезоне интерес к мелкому зерну — сорго, нут также вырастет. В этом сегменте посевы увеличатся со 160 тыс. га до 175 тыс.

Под зерновые культуры в 2011 г. будет задействовано 15, 6 млн. га. Потребность АПК в средствах под весеннюю посевную кампанию в Минагропроде оценивают на уровне 35 млрд. грн., что на 10 млрд. грн. больше прошлогоднего показателя. Только по причине удорожания топлива сектор переплачивает 600 млн. грн.

Особенностью этой посевной кампании является, как и в прошлом году, отставание в севе, что автоматически по законам агрономии влечет за собой потерю урожайности. В 2010 г. из прогнозируемого урожая на уровне 43-44 млн. т в итоге было получено не более 40 млн. Жара внесла свою лепту в потерю зерна. В 2011 г., по прогнозам «УкрАгроКонсалта», мы сможем собрать 44,7 млн. т, если не будет погодных катаклизмов. Урожайность ожидается на уровне 2,93 т с 1 га против 2,63 т на 1 га в 2010 г.

Что касается кукурузы и ее прибыльности, следует сказать, что аграрии, сделавшие упор на эту культуру, рискуют к сезону продажи получить заниженную стоимость этой продукции. Дело в том, что из 6 млн. т экспортного потенциала сезона 2010-2011 гг. кукурузы по состоянию на 1 апреля вывезено в рамках квот всего 2,8 млн. т — менее половины. 500 тыс. т находится в закромах оператора «Хлеб инвестбуд». Он должен их экспортировать в рамках квотирования, но товар, по некоторым данным, еще находится в Украине. С 1 апреля принято решение по дальнейшему квотированию зерна и увеличена квота на кукурузу в объеме 2 млн. т. Но квоты Кабмин намерен раздавать только на аукционе. Законопроект по этому поводу противоречит правилам ВТО, и эксперты ВР не советуют его принимать.

Это значит, что до конца маркетингового сезона — июля, кукуруза может быть не экспортирована даже в рамках квот. Такой сценарий имеет высокую вероятность. «В этом случае переходные остатки кукурузы будут беспрецедентными — о